УкрЧАС

У 60-х роках минулого століття серед митців та критиків у Європі та Америці був надзвичайно популярним вислів відомого художника Еда Рейнхарда: “Art is all Over”. Це означало водночас і “мистецтво скрізь”, і “мистецтво закінчилось”. Дійсно, із розвитком індустріального суспільства, засобів масової інформації та різноманітних і доволі агресивних форм масової культури світ ніби зазнав наскрізної декоративної естетизації паралельно з тим, як мистецтво фактично нівелювало власні категорії. Ці фактори зумовили розвиток та видозміну мистецьких форм, зокрема поп-арту в Америці, а в Європі менш відомого, але надзвичайно цікавого “нового реалізму”… (more…)

Чому класика початку минулого століття сьогодні сучасніша за сучасне мистецтво?

Як правило, старі добрі музеї мистецтва ми не відвідуємо. Їх не рекламують глянцеві журнали і банери, на них немає посилань на полях сайтів, та й узагалі – якось немодно ходити по музеях. Не на виставки, а саме по музеях. Там – соцреалізм. Туди нас зі школи водили, примушуючи мовчки дивитися на усілякі незрозумілі експонати.
Із того часу в потенційного споживача культурної продукції і склалося цілком конкретне – підсвідоме – враження від художніх музеїв: це щось на кшталт забутих кладовищ нікому не потрібних старожитностей, оснащених архетипічними бабцями та цвинтарною тишею. Таке не дуже подобається сучасній – тим більше молодій – людині.

(more…)

7 червня 2008 року виповнюється 160 років із дня народження одного з найвидатніших художників XIX століття – Ежена Анрі Поля Гогена.
Він помер у 1903 році в бідності і забутті на Маркізьких островах. Місцевий чиновник “відзвітував” Парижу про смерть Гогена так: «Єдиною примітною подією останніх днів була раптова смерть нікчемної людини на прізвище Гоген, що був художником і ворогом усього благопристойного. Не сумніваюся, що його борги значно перевищать активи, а картини, які залишив по собі покійний, навряд чи знайдуть покупців»…
(more…)

Антін Мухарський – відомий український телеведучий, шоумен та кантрі-співак – із 29 квітня до 11 травня презентує в Українському домі виставку картин народного малярства 30-60-х років із власної колекції під назвою «Сільський гламур».
Ми зустрілися з ним у його заміському будинку під Васильковом, коли Антін готував до виставки роботи.
(more…)

Мистецтвознавець Едуард Димшиц про життя і творчість Миколи Глущенка знає, мабуть, усе. Усе, що може знати звичайна людина про життя розвідника. Усе, що може знати мистецтвознавець про художника, творчість якого вивчає 25 років, картини якого відчуває майже фізично, як зізнається сам Едуард Олександрович.

(more…)

Таких біографій, як у Миколи Петровича Глущенка, одного з найвідоміших українських митців радянського періоду, як кажуть, варто пошукати. Неперевершений колорист і пейзажист, автор понад 10 тис. живописних полотен, і – відомий розвідник, що повідомив Сталіна про підготовку Німеччини до війни з СРСР задовго до Ріхарда Зорге і добув дані, вагу яких для СРСР було важко переоцінити, атлет, світський лев, вишуканий естет, – це все про нього, Миколу Петровича Глущенка.

(more…)

Микола Павлович Рапай привітно зустрів мене у своїй майстерні у підвальчику будинку на Пейзажній алеї у Києві. На стінах вітальні – крейдяні картини автора, кілька ікон та багато фотографій друзів – Сергій Юрський, Роман Балаян, Олег Антонов… У самій майстерні – кілька робіт скульптора – «Танцюючий фавн» Серж Лифар, щойно завершений і ще не відлитий у бронзі, скульптурна група «Євангелісти», на полиці – гіпсові бюсти визначних діячів, на стіні – рисунок останньої роботи – меморіальної дошки Борису Пастернаку, яку днями відкриють на будинку по вул. Чапаєва в Києві, де Пастернак неодноразово гостював у своїх друзів. А до того був уже знаменитий пам’ятник Михайлу Булгакову, який також зовсім недавно встановили біля будинка-музею письменника на Андріївському узвозі в Києві.

(more…)