Економіка/Огляд преси/26.12.06
Огляд преси від 26 грудня 2006 року.
”День”
26.12.06
Небезпечна активність
Позитивний варіант — добувати газ для України за кордоном
Віталій Княжанський
Смерть президента Туркменістану Сапармурата Ніязова вкотре реанімувала газову тему, гострота якої останнім часом ніби потрапила в тінь здиблених житлово-комунальних тарифів. Чи не виникне в доповнення до цінових прикрощів ще й дефіцит газу? Договори з Туркменістаном будуть у будь-якому випадку чинними, заспокоїли Україну й безпосередньо прем`єр-міністра Віктора Януковича, який проводжав Туркменбаші в останній путь, й офіційні особи Туркменістану, й президент Росії Володимир Путін.
Але напередодні приїзду до нашої країни російського президента активізували свою діяльність в Україні також компанія RosUkrEnergo і ЗАТ “УкрГаз-Енерго”, які значною мірою монополізували зараз внутрішньоукраїнський газовий ринок, що не може не викликати занепокоєння Антимонопольного комітету, українського уряду й місцевих держадміністрацій прагненням стати, так би мовити, тотальними, до самого останнього споживача, постачальниками газу. Наприклад, Івано-Франківська облрада турбується з приводу можливих техногенних наслідків відсторонення “Івано-Франківськгазу” від обслуговування газових мереж у місті.
Прем`єр-міністр, зустрічаючись з представниками RosUkrEnergo, діяв досить м`яко. “Я просив би вас, керівництво RosUkrEnergo, разом із НАК “Нафтогаз України” зробити презентацію своєї компанії. Вважаю, це буде важливо й під час подальшої нашої роботи. Ми повинні завжди мати цю публічну складову”, - сказав Янукович, відкриваючи зустріч з енергетичним блоком уряду, представниками ВАТ “Газпром” і компанії RosUkrEnergo, й зазначив, що “тема газу є також темою політичних дебатів, дискусій, а іноді й інсинуацією”. Він закликав учасників зустрічі інформувати населення України й політиків країни про свої спільні дії.
На заклик прем`єра досить своєрідно відгукнувся член правління НАК “Нафтогаз України”, один із топ-менеджерів RosUkrEnergo й голова правління “УкрГаз-Енерго” Ігор Воронін. У інтерв`ю одному з українських журналів він повідомив, що очолювана ним компанія вивчає можливість придбання наступного року газодобувних активів. “Ми розглядаємо можливість купівлі газодобувних активів, які могли б повністю забезпечити обсяг, необхідний Україні, — сказав Воронін, додавши, що можлива купівля активів буде зроблена за позикові кошти. — Адже жодна компанія не зможе собі дозволити купити великий актив за власні кошти”.
Про що йдеться? Не виключено, що “УкрГаз-Енерго” хоче отримати у своє розпорядження дочірню компанію НАК “Нафтогаз України” “Укргазвидобування” або ж перехопити в неї та інших газодобувних компаній, які діють на території нашої країни, відповідні ліцензії?
Як зазначив у розмові з “Днем” віце-президент Української нафтогазової академії Леонід Серебрицький, у цьому випадку сподіватися на повне задоволення потреб країни не буде жодних підстав, оскільки більше 24 мільярдів кубометрів газу, причому після 2010 року, в Україні не можна буде видобути, а це менше третини необхідного зараз країні палива (76 мільярдів кубометрів). Але, на думку Серебрицького, це могло б мати “лише негативні наслідки для населення України”, оскільки урядом встановлена низька відпускна ціна газу для населення (339 грн. за тисячу кубометрів), тоді як ціна “УкрГаз-Енерго” “перевищує 600 гривень”. “Для населення це страшно, адже приватна фірма не продаватиме за ціною, яку для неї встановив уряд. Вони працюватимуть лише за нерегульованим тарифом, - уточнює експерт і говорить: - Це дуже небезпечно. Адже вони стають повним монополістом (зараз у них понад 30% ринку)”.
Але є й ще один варіант відповіді на поставлене нами запитання. Адже “УкрГаз- Енерго” може претендувати також і на купівлю газодобувних потужностей у Росії або в тому ж Туркменістані. Тим більше, що напередодні засідання комісії Ющенко - Путін, на нараді з енергетичним блоком українського уряду, представниками російського “Газпрому” й компанії RosUkrEnergo, український прем`єр закликав сформувати єдину позицію щодо українсько-російського газового співробітництва з тим, щоб можна було представити її як спільну. При цьому Янукович говорив про те, що рівень співробітництва, що виник за короткий проміжок часу між Україною, “Газпромом” і компанією RosUkrEnergo, дозволяє “подивитися далі, ніж на 2007 рік”, і назвав “одним з найперспективніших” питання участі України в розробці газових родовищ у Росії. Поки що невідомо, чи отримала ця тема розвиток на переговорах з Путіним. Хоча передумови для цього є. В Європи, у відповідь на аналогічні пропозиції, Путін запитує: а ви нам що? Україна має на це запитання готову відповідь: а ми вже відкрили наш ринок і для RosUkrEnergo, й для “УкрГаз-Енерго”.
+++
“День”
26.12.06
“Укрзалізниця” оновлюється
Серед ефективних заходів — демонополізація вагонного парку
Віталій Княжанський
Кожна зміна тарифу або правил вантажоперевезень сприймається бізнесом як використання “Укрзалізницею” свого монопольного становища. І дійсно, 88% вантажів переміщується Україною на рейках. Знайти альтернативних перевізників непросто, та й залізниця найчастіше набагато зручніша.
Бізнес, зокрема, дуже добре сприйняв впровадження на “Укрзалізниці” так званої уніфікованої накладної ЦІМ/СМГС. Залізниця добивалася цього документа ще з 90-х. І лише цього року змогла впровадити цей новий спосіб оформлення транзитних й інших вантажів. Перевага об`єднання в одному папері двох транспортних прав (Заходу і Сходу) очевидна. Вантажовідправники на східному кордоні України отримують на руки документ, який не доводиться переоформляти під час перетину західного кордону. Те саме - в зворотному порядку. Крім того, завдяки впровадженню автоматизованих місць товарних касирів і автоматизованого введення первинної інформації, єдина накладна потрапляє на пункти пропускання вантажів набагато раніше, ніж приходить сам вантаж. Вагон у дорозі, а митний брокер, якщо виникають проблеми, вже може їх не поспішаючи вирішувати на кордоні. Отже, вантажі проходять із Сходу на Захід набагато швидше. За підрахунками залізничників, на кожному переході заощаджується від 4 до 8 годин. А це дуже важливо для клієнтів, які везуть “термінові” вантажі й такі, що швидко псуються, й дозволяє компаніям, завдяки цьому нововведенню “Укрзалізниці”, нарощувати обіг, а отже й прибуток. Виграли й залізничники. До появи накладної за переоформлення кожного вагона прикордонні спеціалізовані фірми-посередники стягували з них по 25 євро. У масштабах галузі економія становитиме близько 1 мільярда гривень.
Але це, звісно, далеко не єдина проблема найбільшого транспортного монополіста країни. У зв`язку зі зростанням виробництва й старінням рухомого складу на залізницях України останнім часом відчувається брак вагонів. За словами заступника генерального директора “Укрзалізниці” Миколи Сергієнка, в Україні постійно перебувають у середньому від 15 до 20 тисяч вантажних вагонів з країн СНД. І, як сказав журналістам залізничний начальник, саме цю цифру залізничники вважають реальним показником дефіциту рухомого складу в Україні. Тож у результаті виконання замовлень бізнесу на перевезення нерідко затягується або навіть зривається. І весь ефект від вищезазначеної накладної й інших заходів, які вживає “Укрзалізниця” для підвищення ефективності господарювання, летить, як то кажуть, коту під хвіст. При цьому вантажовідправники взагалі починають посилено шукати альтернативних перевізників і вже частково “пересіли” на автомобільний транспорт. А ось ті виробництва, які з різних причин вимушені залишатися вірними й навіть лояльними до залізниці, пішли своїм шляхом. Вони ухвалили рішення створювати власний парк вантажних вагонів. Тим паче що це сьогодні для бізнесу цілком доступно. Універсальний напіввагон, який, до речі, сьогодні користується найбільшою популярністю, можна придбати за $35— 37 тисяч. А маючи свій рухомий склад, достатньо лише домовитися із залізницею про доставку вантажу в те чи інше місце. Позитив очевидний.
Здавалося б, “Укрзалізниці” не варто вирощувати собі конкурентів і заохочувати своїх постійних клієнтів обзаводитися рухомим складом, оскільки таким чином вона втрачає монопольні переваги. Але реакція галузі та її керівництва на цей процес не була негативною. Як сказав журналістам перший заступник начальника комерційного управління “Укрзалізниці” Віктор Чорний, залізниці, навпаки, вигідна ситуація, коли підприємства обзаводяться своїми вагонами. Насамперед тому, що загалом у країні збільшується рухомий склад. А ще вигода в тому, що вантажовідправники купують виключно нові вагони, тоді як середній вік вагона в парку “Укрзалізниці” перевищує 20 років. А це позначається на якості, оперативності й навіть безпеці перевезень. Зате приватні вагони — це, як молода кров у старіючих венах. Не радіти цьому залізничники просто не можуть. За даними “Укрзалізниці”, щойно галузь (за 3—4 роки, по 10—12 тисяч вагонів щорічно) оновить свій вагонний парк, питання про продовження терміну служби вагонів і їхні капітальні ремонти відійде на другий план. Тоді як сьогодні вагонні депо вимушені займатися майже виключно цим.
За даними “Укрзалізниці”, за останні 3-4 роки в Україні частка приватних вагонів зросла з 18% до 26% і вже перевищує 50 тисяч. При цьому, як зазначають залізничники, власники компаній краще експлуатують свій вагонний парк, ніж підприємства залізниць. “Коли ми аналізуємо показники роботи приватних вагонів, слід віддати належне їхнім власникам, - розказує Чорний. - Щорічно ефективність їхньої роботи зростає. Це стосується таких якісних показників, як оборот вагона, статистичне навантаження, кілометраж, пройдений за місяць. За багатьма показниками ці вагони вже обігнали парк залізниці”. Бізнес, безумовно, краще пристосований до роботи в конкурентних умовах…
Процес демонополізації активно йде й у інших країнах СНД. Приватні парки рухомого складу вже давно й позитивно зарекомендували себе в Росії та Казахстані й добре вписалися в процес реформування залізничної галузі. На ринок вийшло багато компаній, з`явилася конкуренція, система тарифоутворення стала ринковою, а оновлення рухомого складу відбувається набагато швидше, ніж в Україні.
Український залізничний транзит на 90% складається з російських і казахських вантажів, і його вже сьогодні забезпечують не вагони “Укрзалізниці”, а приватний рухомий склад цих країн. За даними комерційного управління “Укрзалізниці”, понад 85% транзиту реалізується іноземним рухомим складом. Щоправда, поки ще дві третини цього вантажопотоку контролює наша залізниця, домовляючись про перевезення з російськими, казахськими та іншими залізничними адміністраціями країн СНД. Але третину вже, як повідомив журналістам Чорний, забезпечують приватні компанії. І в цьому залізничники не бачать нічого поганого. Адже знову на кону питання якості послуг. Підвищити його можна тільки за допомогою конкуренції. Для чого треба зробити тенденцію зростання частки приватників у транзиті постійною. Уже й зараз монопольний ринок вантажоперевезень магістралями “Укрзалізниці”, як то кажуть, дав тріщину. Але це не спонтанне явище. У концепції реформування “Укрзалізниці” передбачена демонополізація окремих видів її діяльності й, зокрема, перевезення вантажів.
Експерти передбачають, що після перетворення “Укрзалізниці” на державну акціонерну компанію, можливостей для створення нових приватних підприємств із перевезення вантажів стане набагато більше. За галуззю, на думку експертів, у далекій перспективі залишиться тільки справжня природна монополія — магістралі й інфраструктура, де присутність приватника не можлива апріорі.
+++
“День”
26.12.06
Бюджетні протистояння закінчено
Якими будуть висновки?
Анатолій Гальчинський, професор, Інститут стратегічних оцінок
Кабінет Міністрів оприлюднив закон про державний бюджет на 2007 рік. Доходи держбюджету встановлені в обсязі 147,888 мільярда гривень, а витрати - 161,819 мільярда. Граничний розмір дефіциту запланований в обсязі 15,716 мільярда гривень. У порівнянні з держбюджетом-2006 доходи збільшилися на 16%, витрати - на 15,4%. Граничний розмір дефіциту зріс на 18,6%.
Закон передбачає, що мінімальна заробітна плата з 1 січня 2007 року становитиме 400 гривень на місяць, з 1 липня - 420 гривень, з 1 грудня - 450 гривень, тоді як нині, з липня 2006 року, вона становить 375 гривень. Рівень прожиткового мінімуму в законі підвищений до 492 гривень із 1 січня, 501 гривня - з 1 квітня і 510 гривень - з 1 жовтня, тоді як відповідно до держбюджету-2006 з жовтня поточного року він складає 472 гривні.
Зранку 22 грудня 2006 року у Президента України Віктора Ющенка відбулась нарада з приводу підписання цього закону, в якій взяли участь прем`єр-міністр Віктор Янукович, перший віце-прем`єр- міністр, міністр фінансів Микола Азаров та заступник керівника Cекретаріату Президента Арсеній Яценюк. На цій нараді було погоджено основні орієнтири і терміни підвищення соціальних стандартів у 2007 році.
Як відзначається у заяві прес-служби Кабміну, Президент і уряд взяли за основу домовленості щодо бюджету логіку, яка полягає у безумовному підвищенні соціальних стандартів на основі і за результатами економічного зростання. Тобто підвищення, гарантованого реальними фінансовими ресурсами і не знецінюваного інфляцією. Остаточне рішення щодо цього прийматиметься за результатами соціально-економічного розвитку країни у першому кварталі. За оцінками уряду, для забезпечення виконання вказаної домовленості необхідно буде додатково отримати близько 2,2 мільярда гривень доходів держбюджету. Уряд наголошує, що до 31 грудня 2006 року місцеві органи влади мають затвердити місцеві бюджети, а міністерства й відомства — нормативні документи, необхідні для виконання держбюджету з 1 січня 2007 року.
Досягнення компромісу між Президентом і прем`єр-міністром щодо підписання бюджету-2007 розглядається громадськістю як своєрідний новорічний подарунок. Однак відкритим залишається питання щодо принципів економічної політики на майбутнє, які акумулюються бюджетом держави. Чи будуть зроблені конструктивні висновки саме у цьому? Ось питання, яке не можна замовчувати. Як засвідчили майже трьохмісячні бюджетні дебати, йдеться фактично про протилежність концептуальних підходів до перспектив розвитку української економіки. З одного боку, про популістську політику “одного дня”, якої, на жаль, дотримувалися в діалозі про бюджет Президент і його оточення, і з іншого, - про акценти уряду на необхідності призупинення деструктивної політики “беззастережного проїдання”, яка сформувалася впродовж останнього часу і зосередженні зростаючої частки фінансових ресурсів держави на стратегії інноваційно-інвестиційного розвитку. Йдеться не про чиїсь суб`єктивні вподобання, а про об`єктивні реалії - потреби розширеного відтворення виробничного та інфраструктурного потенціалів економіки, який нині фактично деградує.
Проблема, врешті-решт, зводиться до призупинення небезпечної тенденції до зростання рівня державного споживання та відповідного зниження норми нагромадження основного капіталу — основи інвестиційно-інноваційного процесу. Ця тенденція особливо виразно почала даватися взнаки в останні два роки. До цього забезпечувалася політика поступового (хоча також недостатнього) зростання норми нагромадження. За даними Держкомстату, у 2002 році вона становила 19,2% ВВП, у 2003 р. — 20,6%, у 2004 р. - 22,6%, а у 2005 р. - 22%.
Щоб зрозуміти суть проблеми, звернемося до міжнародної статистики. Вона однозначно засвідчує: країни, які забезпечують відчутний прогрес не лише в суто економічній, а й у соціальній сфері, у зростанні добробуту населення, мають значно вищі, ніж в Україні, показники валового внутрішнього нагромадження. Це стосується насамперед скандинавських країн, темпи соціально-економічного прогресу яких є найбільшими серед країн Заходу: у 2002 р. такі нагромадження становили у Данії 26% ВВП, у Фінляндії - 28%, у Норвегії - 33%. Можна навести також у приклад Словаччину - 24% ВВП, Чехію - 26%, Канаду - 25%, Нідерланди - 26%. Після візиту Президента України у Республіку Корея, наводиться, як успішний приклад, економічна політика цієї країни. Однак при цьому чомусь замовчується, що в роки “корейського дива”, коли було зроблено ривок від відсталої до по-сучасному новітньої економіки (нині Республіка Корея за рівнем ВВП посідає одинадцяте місце у світі), норма нагромадження у цій країні наближалася до 40% ВВП. Аналогічна ситуація спостерігається і у Китаї, де у 2000 році відповідний показник становив 40%, а у 2003 р. - 43%. За даними Світового банку, в Росії у 2000 році валове внутрішнє нагромадження становило 25%, у 2002 р. - 28% ВВП. Доречним буде зазначити, що й у колишньому СРСР норма нагромадження капіталу знаходилася на позначці 30% ВВП. Чому на Банковій не пояснюють мотиви протилежної логіки?
Можна сперечатися з приводу механізмів використання державних капітальних інвестицій, які є також складовою валового нагромадження. Однак принципова правомірність політики їхнє зростання, запропонованої урядом, також не може ставитися під сумнів. Знову ж таки, за розрахунками Світового банку, у 2004 році державні капітальні інвестиції в основний капітал в Україні становили 2,76% ВВП, тоді як в Іспанії - 3,5%, Польщі - 3,56%, Греції - 3,89%, Угорщині - 5,5%, Казахстані - 5,9%. У 2005 році частка державних капітальних видатків у нашій економіці скоротилася майже на 20%. Бюджетом-2007 передбачається їхнє зростання до 4,2-4,3% ВВП, що аж ніяк не суперечить відповідним параметрам інших країн. Чому виникають заперечення і щодо цієї економічно обґрунтованої позиції? Запропонований Банковою перерозподіл фінансових ресурсів у межах передбачуваних асигнувань відчутно зменшує цей показник. Чи доцільно це робити з точки зору перспектив нашого розвитку, розв`язання найгостріших питань структурних перетворень, насамперед — енергозбереження? Відповідь на ці питання залишається відкритою.
Зазвичай, дуже важливо, щоб керівники держави виявляли спроможність до компромісів. Однак не всі компроміси є значущими, а лише ті з них, що сприяють прогресивному поступу суспільства. Це стосується насамперед політичних компромісів щодо принципів економічної політики. У них завжди присутня загроза реанімації добре знаної, збанкрутілої в умовах тоталітарної системи, логіки першості політики над економікою. Власне, принципи тоталітаризму в сфері економіки у своїй основі формуються на відповідній логіці. Хочеться сподіватися на те, що це застереження не має відношення до компромісу стосовно бюджету-2007. Будемо сподіватися, що основні суб`єкти відповідних домовленостей враховували і враховуватимуть у майбутньому вказані колізії.
+++
“Хрещатик”
26.12.06
Хочеш купити в новому році квартиру?
Тепер перш за все треба буде довести, що заплатив податок…
Угоди по нерухомості в Україні з 1 січня 2007 року будуть здійснюватися лише за умови, що ви маєте документ про сплату податку на доходи фізичних осіб сторонами договору. Функції податкових агентів будуть виконувати нотаріуси. Як повідомляє прес-служба Мін`юсту з посиланням на міністра юстиції Олександра Лавриновича, це закріплено статтею 11 закону про податок на доходи фізичних осіб. Із 1 січня нотаріуси будуть засвідчувати відповідні договори тільки при наявності оцінної вартості нерухомого майна, що продається або купується, а сума податку буде нараховуватися нотаріусом, виходячи з розміру доходу від купівлі-продажу нерухомого майна. Оцінна вартість нерухомості буде визначатися, виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але має бути не нижчою оцінної вартості такого нерухомого майна, розрахованого органом, уповноваженим здійснювати оцінку відповідно до законодавства. Згідно зі статтею 11 закону про податок на доходи фізичних осіб, сторони або одна зі сторін договору самостійно будуть платити податок як у безготівковій, так і в готівковій формі. Суму податку, перерахованого в бюджет, дату і номер платіжного документа нотаріус буде вказувати в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій. Крім того, нотаріус зобов`язаний перевірити в Держреєстрі угод кількість об`єктів нерухомого майна, проданого платником податків у податковому році, оскільки від цього буде залежати відсоток податку. Копії платіжних документів про перерахування податку будуть додаватися до екземплярів засвідчених договорів. Згідно зі статтею 20 закону про податок на доходи фізичних осіб, при порушенні правил нарахування або сплати податку нотаріус як податковий агент буде нести фінансову відповідальність, зокрема, платитиме штраф. У випадку, якщо нотаріус не нарахує податок або засвідчить договір відчуження нерухомого майна без сплати податку, відповідальність за погашення суми податкового зобов`язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на нього. При цьому платник податків — одержувач доходів звільняється від обов`язку погашення цієї суми податкових зобов`язань або податкового боргу.
+++
“Факты”
26.12.06
Парламент продлил мораторий на продажу земли до 1 января 2008 года
Однако теперь запрещена реализация не только земли сельскохозяйственного назначения, но и личных крестьянских хозяйств
Сергей Курган
Новый год должен был ознаменоваться очень важным событием для миллионов жителей страны - снятием запрета на продажу земли сельскохозяйственного назначения, которая находится в собственности селян - бывших членов коллективных сельскохозяйственных предприятий. Однако это не произойдет. Селянам придется ждать как минимум год, чтобы получить право полностью распоряжаться своей собственностью.
Верховная Рада не учла, что значительная часть владельцев паев и личных крестьянских хозяйств - это пенсионеры
На прошлой неделе парламент принял закон, который запрещает до 1 января 2008 года покупать и продавать земельные участки сельскохозяйственного назначения и менять их целевое назначение, а также вносить права на земельные паи в уставные фонды хозяйственных обществ. Данные нормы существуют и сейчас. Парламентарии их просто продлили на год, но этим не ограничились. В перечень земель, запрещенных к продаже, попали также личные крестьянские хозяйства. Стоит отметить, что зачастую строительные компании выкупают землю личных крестьянских хозяйств, меняют ее целевое назначение и возводят на ней жилые комплексы и коттеджные городки. Также депутаты обязали Кабинет министров разработать в шестимесячный срок законопроекты по внесению изменений в законы об ипотеке и аренде земли, а также изменения в Земельный кодекс для усовершенствования порядка купли-продажи, залога, аренды и смены целевого назначения земельных участков.
Принятый закон вызвал резонанс во властных структурах. В частности, первый заместитель главы Секретариата Президента Арсений Яценюк заявил, что такое решение абсолютно не рыночное и все законодательные ограничения на куплю-продажу сельскохозяйственной земли вообще должны быть сняты. По его мнению, продление моратория только создает дополнительную почву для коррупции и развития теневого рынка, так как на самом деле земля давно покупается и продается, но происходит это полулегально, с помощью различных махинаций, использующих прорехи в отечественном законодательстве. В случае же ликвидации ограничений на продажу земли Арсений Яценюк прогнозирует увеличение притока иностранных инвестиций в Украину.
Подобной точки зрения придерживаются и многие эксперты. Как сообщил “ФАКТАМ” президент ассоциации “Земельный союз Украины” Андрей Кошиль, изменения Земельного кодекса, принятые Верховной Радой, уже вызвали серьезную озабоченность инвестиционных, строительных компаний и других участников земельного рынка, поскольку законодательные запреты срывают планы возведения новых объектов, строительства коттеджных городков, создают дополнительные трудности в реализации планов развития населенных пунктов в целом. По словам специалиста, законодательные нововведения несомненно ухудшат инвестиционный климат в стране и в очередной раз продемонстрируют потенциальным инвесторам степень ненадежности украинского государства в качестве делового партнера.
Принятые поправки также не будут способствовать защите интересов собственников сельскохозяйственных земель, уверен Андрей Кошиль. Верховная Рада не учла, что значительная часть владельцев паев и личных крестьянских хозяйств - пенсионеры. Многие крестьяне уже сейчас готовы продать свою землю, так как они не в состоянии или не хотят ее обрабатывать, а плата за аренду этих земельных участков не только унизительно мала, но и выплачивается несвоевременно.
А вот для дельцов теневого земельного рынка продление моратория не помеха. Несовершенство украинского земельного и гражданского законодательств наверняка позволит им найти лазейки и обходные пути для преодоления запретов. В результате реальная стоимость земли упадет, а суммы взяток чиновникам многократно вырастут, усилится тенизация и криминализация земельного рынка, уверен Андрей Кошиль.
За самовольный захват земли теперь можно сесть в тюрьму на два года
Даже председатель Государственного комитета по земельным ресурсам Украины Николай Сидоренко в целом негативно относится к мораторию и любым другим ограничениям рыночных отношений. Как он сообщил “ФАКТАМ”, законы должны быть прозрачными и однозначными. В этом случае никаких мораториев на реализацию земли не понадобится. Земля, как особый товар, должна покупаться и продаваться, причем открыто и прозрачно. Но в законе необходимо четко указать: если участок предназначен для ведения сельского хозяйства, его статус меняться не может. И не важно, кто им будет владеть. Да, возможно, это жесткая мера по отношению к определенному человеку или организации, но в интересах всего общества она необходима. В качестве примера Николай Сидоренко привел опыт Германии, где почти вся земля находится в частной собственности. Там изменить целевое назначение какого-либо участка почти невозможно, если только в этом нет крайней общественной необходимости. И фермер, владеющий полем, вправе использовать его исключительно для сельскохозяйственных нужд.
Кстати, на днях парламентарии приняли закон, ужесточающий ответственность за самозахват земли. Документом устанавливается, что за самовольный захват земельного участка будет взиматься штраф в размере от 170 до 1700 гривен. Причем если землю присвоил обычный человек, физическое лицо, то штраф может колебаться от 170 до 255 гривен, а если это сделала фирма или другая организация, лицо юридическое, то нарушителям придется раскошелиться на 340-1700 гривен. В некоторых случаях за незаконное занятие земли можно оказаться и за решеткой. В частности, если такое противоправное действие совершено группой лиц или присвоен земельный участок, относящийся к особо ценным землям. Тогда будут применяться санкции в виде исправительных работ на срок от шести месяцев до года или ограничение свободы на срок до двух лет.
Стоит отметить, что парламентарии приняли данный закон в несколько смягченной редакции, чем предлагалось ранее. В первоначальном варианте законопроекта, который прошел первое чтение, было указано, что самовольное занятие земельного участка карается исправительными работами на срок от шести месяцев до года или штрафом от 1700 до 4250 гривен. В случае совершения такого же деяния группой лиц по предварительному сговору самозахватчики могли лишиться свободы на срок от трех до пяти лет. Проектом закона также предусматривался арест на шесть месяцев, ограничение или лишение свободы на срок до трех лет за организацию самозахватов или личное участие в групповых занятиях земли.
Если Закон “О внесении изменений в Уголовный и Уголовно-процессуальный кодексы Украины относительно ответственности за самовольный захват участка” будет подписан Президентом, то вступит в силу со дня опубликования. Пока же за вышеуказанные действия законодательством предусмотрен только штраф. Его максимальный размер - 170 гривен. Но это не значит, что захватчик, внеся штраф, сразу освобождает спорную территорию. И учитывая то, что по закону нельзя взимать штраф дважды в год, можно констатировать: 170 гривен - совсем небольшая ежегодная плата за пользование землей, особенно если речь идет не о сотке, а о гектарах.
+++
“Факты”
26.12.06
Возможно, с 1 января тем семьям, которые расходуют больше 12 тысяч кубометров газа в год, каждый куб будет обходиться в 1 гривню 29 копеек
Национальная комиссия регулирования электроэнергетики утвердила новые дифференцированные тарифы на газ для населения
Сергей Курган
С нового года всех жителей страны ждут и новые счета за газ. Причем нельзя однозначно сказать, что стоимость голубого топлива для населения вырастет, хотя в основном это именно так. Национальная комиссия регулирования электроэнергетики (НКРЭ) утвердила дифференцированные тарифы на газ для населения. Теперь цена топлива будет зависеть от того, сколько его было израсходовано за предыдущий год.
Как указано в постановлении НКРЭ, семьи, использующие газ как для приготовления пищи, так и для отопления и расходующие до 2 тысяч 500 кубометров голубого топлива в год, будут платить за каждый куб по 31,5 копейки при наличии счетчика, а если такового не имеется, то по 34,5 копейки. Для тех, кто потребляет от 2 тысяч 500 до 6 тысяч кубометров, газ будет обходиться в 47,8 копейки (при наличии счетчика) или 52,6 копейки за кубометр. Если годовой расход составляет от 6 до 12 тысяч кубометров, топливо будет стоить 98 копеек (при наличии счетчика) или 1 гривню и почти 8 копеек за кубометр. Трудней всего придется гражданам, которые отапливают большие апартаменты и используют более 12 тысяч кубометров газа в год. Для них установлены такие тарифы: 1 гривня 17,3 копейки (при наличии счетчика) и 1 гривня 29 копеек за кубометр.
Не забыла НКРЭ и о жильцах многоквартирных домов, которые отключились от центрального отопления, оборудовав свои квартиры автономными котлами. При наличии у абонента счетчика за кубометр газа придется платить 68,6 копейки, а при отсутствии - 75,4 копейки. Пока кубометр газа, используемого жителями страны для бытовых нужд, но не для отопления, стоит 31,5 копейки при наличии счетчика и 34,5 копейки при отсутствии. Цена же кубометра газа, который применяется комплексно, то есть и для отопления, и для приготовления пищи, и для подогрева воды, установлена на уровне 40,7 копейки, если есть счетчик, и 44,4 копейки, если его нет.
Стоит напомнить, что идея введения дифференцированных тарифов обсуждалась уже давно. Еще перед началом отопительного сезона вице-премьер-министр Украины Андрей Клюев обещал ввести такие расценки уже с 1 декабря. Как видим, срок отложен минимум на месяц, ведь для вступления в силу новое постановление НКРЭ должно быть одобрено Министерством юстиции Украины.
Так вот, ранее правительство предлагало несколько иную систему тарификации. В частности, планировалось взять за основу цену 339 гривен за тысячу кубометров. Предполагалось, что стоимость природного газа для граждан, использующих ежегодно до 3,5 тысячи кубометров газа или имеющих отапливаемую площадь до 100 квадратных метров, составит 80 процентов от базовой (339 гривен за тысячу кубометров), то есть 271 гривню за тысячу кубов.
Для жильцов, расходующих от 3,5 до 9 тысяч кубометров газа в год или имеющих отапливаемую площадь от 100 до 200 квадратных метров, плата должна была составить 339 гривен за тысячу кубометров. Если же семья использует от 9 до 12 тысяч кубометров газа в год или отапливаемая площадь составляет от 200 до 400 квадратных метров, стоимость голубого топлива должна была превышать базовую на 73 процента, то есть около 586 гривен за тысячу кубометров. А вот тем, кто расходует свыше 12 тысяч кубометров газа в год или имеет апартаменты площадью более 400 квадратных метров, пришлось бы платить около 700 гривен за тысячу кубов.
Как сообщила “ФАКТАМ” старший научный сотрудник Института проблем моделирования в энергетике Национальной академии наук Украины, кандидат физико-математических наук Лидия Митько, в большинстве сельских домов площадью до 80 квадратных метров, оборудованных стандартными котлами, в которых живет семья из четырех человек, годовое потребление газа составляет менее 6 тысяч кубометров. Но при условии, если зима не очень холодная. Если же на протяжении нескольких месяцев стоят лютые морозы или семья более многочисленная, то расход, конечно, выше, а значит, и платить людям придется по более высокому тарифу.
+++
“Факты”
26.12.06
Верховная Рада приняла закон, обязывающий правительство выделять ежегодно на компенсацию обесцененных сбережений граждан около 9 миллиардов(!) гривен
Если Президент подпишет документ, он вступит в силу с 2008 года
Роберт Василь
На прошлой неделе Верховная Рада приняла поправки к Закону Украины “О государственных гарантиях восстановления сбережений граждан Украины”. Напомним, что именно этот закон закрепляет обязательства государства по компенсации вкладов, хранившихся до 1991 года в Сбербанке СССР, а также страховых взносов в Госстрахе СССР. Принятые поправки невелики по объему, но в том случае, если они вступят в силу, нынешний порядок возмещения обесцененных вкладов изменится радикально.
В первую очередь изменения коснутся суммы, ежегодно выделяемой правительством на компенсации. Сегодня данный вопрос никак не урегулирован. Кабинет министров просто вписывает в бюджет сумму, которую, по его мнению, можно истратить на эти цели. В нынешнем году она составляет 600 миллионов гривен. На будущий год в бюджете значится 650 миллионов гривен.
Новый же закон обязывает правительство ежегодно выделять бывшим вкладчикам не менее 1,5 процента объема внутреннего валового продукта (ВВП) Украины, определенного в Государственном бюджете страны на соответствующий год.
Чтобы представить себе, о каких суммах идет речь, проведем простой расчет. В проголосованном Верховной Радой бюджете-2007 прогнозируется, что ВВП нашей страны в будущем году составит 594,1 миллиарда гривен. Таким образом, если бы сегодня действовала норма свежепринятого закона, Кабинет министров был бы обязан выделить на компенсации не 650 миллионов гривен, а сумму почти в 14 раз больше - около 8 миллиардов 912 миллионов гривен.
Напомним, что главной проблемой, которая стояла на пути принятия нынешнего бюджета, являлся категорический отказ правительства и коалиции повысить размер прожиточного минимума, так как для того, чтобы учесть это пожелание Президента, пришлось бы изыскать дополнительно около 900 миллионов гривен.
Надо сказать, что подобные законы депутаты принимали неоднократно и раньше. Особенно активно - перед выборами. Расчет был прост: принятие таких законов - хорошая предвыборная реклама, а Президент все равно наложит на них вето. Так всегда и происходило. Например, в прошлом году Виктор Ющенко ветировал закон, предлагавший выделять на компенсации втрое меньше, чем предполагает только что принятый документ - 0,5 процента ВВП. Регулярно отклонял подобные законы и Леонид Кучма.
Однако на этот раз все может быть иначе. Вспомним нашумевший случай с мораторием на повышение стоимости коммунальных услуг. Президент выразил готовность подписать абсурдный закон, проголосованный в Верховной Раде. И правящей коалиции пришлось в срочном порядке отменять ею же принятый документ.
Возможно, так же Президент поступит и на этот раз. И тогда правительству при составлении следующего бюджета придется изыскать 9 миллиардов гривен на компенсацию сбережений.
Еще одна поправка, вошедшая в принятый закон, уравнивает в правах бывших вкладчиков Сбербанка СССР и обладателей страховых полисов Госстраха СССР. В нынешней редакции закона в той статье, где говорится о том, что наследникам умерших вкладчиков Сбербанка полагается выплата части вклада умершего, видимо, по недосмотру не были упомянуты наследники обладателей страховых полисов Госстраха. Теперь этот недостаток устранен. Выплату получат и наследники клиентов страховой компании.
Правда, из новой редакции статьи выпало упоминание о сумме выплаты. В нынешней редакции закона говорится, что она осуществляется “в размере государственной помощи на погребение”. В данный момент наследникам вкладчиков выдают по 500 гривен. В новой редакции предполагается, что сумму выплаты определяет Кабинет министров.
Если закон подпишет Президент, документ вступит в силу с 1 января 2008 года. Так что на бюджете будущего года он никак не отразится. А вот уже через год министрам предстоит задуматься о том, где взять деньги на компенсации в 2008 году.
Также Кабинету министров дано поручение ежегодно осуществлять погашение задолженности граждан за коммунальные услуги за счет обесцененных вкладов, а также создать за счет бюджета автоматизированную базу данных, содержащую сведения о вкладчиках, страховальщиках и застрахованных лицах.
Читайте також у розділах: Економіка, Моніторинг, Новини
