Політика/Огляд преси/21.12.06
Огляд преси від 21 грудня 2006 року.
“Факты”
21.12.06
Виктор Ющенко: “Я сутками просил обезболивающее. Но мне его не давали, поскольку в организме было столько яда, что анестезия вызвала бы кому…”
Глава государства заявил, что у Генпрокуратуры есть все материалы, позволяющие раскрыть дело о его отравлении в 2004 году
О перспективах раскрытия дела об отравлении Ющенко
“Диоксин, которым меня отравили, изготовляют в трех странах мира, но не в Украине. Корни моего отравления не здесь. Расследование показало, что его планировали за границей. Меня отравили на даче бывшего заместителя главы Службы безопасности Украины Владимира Сацюка”, - рассказал Президент в интервью газете “Известия в Украине”, опубликованном 20 декабря. Здесь же он раскрыл детали своего пребывания в реанимации после отравления: “Я сутками просил обезболивающее, но мне его не давали: в организме была критическая доза яда, анестезия вызвала бы кому. Я выдержал то, что не смогли бы миллионы людей. О том, что на самом деле я испытал, никто не знает. Каждый раз я выхожу на публику сильным, молодым и здоровым. Я никому не рассказывал, что, увидев меня после отравления, мама попала в больницу и через три месяца умерла. Она все меня спрашивала: “Витя, что происходит?” Я ничего не мог ей объяснить”. Президент также отметил, что для “профессионального прокурора” завершение расследования этого дела, как и “дела Гонгадзе”, “не составило бы проблемы”.
О сотрудничестве с премьером
Комментируя перманентные конфликты между Секретариатом Президента и Кабмином, Виктор Ющенко сказал: “Наш стиль отношений с Януковичем мне не нравится. Заявления, с которыми он выступает, не соответствуют нашим договоренностям. Я хочу, чтобы отношения с премьером были партнерскими. Идеально было бы поддерживать личные дружеские контакты. Но, оценивая реальность, я говорю: давайте для начала хотя бы уважать законы и Президента”.
О возможном роспуске парламента
В интервью другому изданию, “Российской газете”, украинский лидер сообщил, что не исключает возможности проведения внеочередных парламентских выборов. В то же время на данном этапе Президент “не видит условий” для роспуска Верховной Рады, поскольку этот шаг “может быть связан исключительно с соблюдением норм Конституции”. “Суд должен принять ряд дополнений к ныне имеющимся документам. Он должен сказать, дееспособно ли правительство, в котором не действуют министры, назначенные по президентской квоте. Дееспособен ли парламент, если он не принимает бюджет и не учитывает поправок Президента?” - объяснил Виктор Ющенко. Далее он еще раз подтвердил, что вопрос о новом президентском сроке для него несвоевременный. “Если я увижу, что моя работа идет на пользу нации, то буду баллотироваться. У меня есть еще три года, чтобы определиться”. И добавил: “Я устал от предвыборных разговоров. Два с половиной года Украина живет в перманентной избирательной кампании. Пролонгация этого периода ведет Украину к стагнации. Страна должна жить в покое по принципам права”.
+++
“Факты”
21.12.06
Даже личная охрана и парламентарии-”нашеукраинцы” не смогли помочь Борису Тарасюку прорваться на заседание Кабмина сквозь живой заслон депутатов-”регионалов”
В связи с этим министр иностранных дел намерен обратиться в Генпрокуратуру с заявлением о хулиганских действиях членов антикризисной коалиции
Александр Артазей
Парламентские страсти, вызванные “своеобразными” взаимоотношениями между представителями антикризисной коалиции и оппозиционными фракциями, вчера спровоцировали потасовки в здании Кабинета министров. У входа в зал совещаний правительства схлестнулись народные депутаты от Партии регионов и “Нашей Украины”. Причиной столкновения стал… приход в Кабмин Бориса Тарасюка, главы внешнеполитического ведомства, которого не так давно отправила в отставку антикризисная коалиция и которого вновь допустил к работе на этом посту суд. С постановлением Шевченковского райсуда столицы он и решил попасть на заседание Кабинета министров. Для этого ему понадобилось несколько попыток, которые, впрочем, так и закончились ничем.
На заседание правительства Борис Тарасюк пришел в сопровождении личной охраны и народного депутата от “Нашей Украины” Николая Катеринчука. Путь им преградили парламентарии из Партии регионов и сотрудники Госохраны. Сначала депутаты-”регионалы” заблокировали проход для министра иностранных дел на пропускном пункте с рамкой-металлоискателем, установленном на подступах к залу заседаний. Так и не прорвав “блокады”, Борис Тарасюк попытался попасть в зал заседаний через другую комнату - но тоже безуспешно, так как “регионалы”, разгадавшие планы министра, поджидали его и там. Борис Тарасюк вернулся на исходные позиции, то есть на пропускной пункт. Как сообщает агентство “Новый регион”, увидев, что в зал заседаний зашел премьер Виктор Янукович, глава МИД хотел последовать за ним. Коллеги Бориса Ивановича из “Нашей Украины”, по свидетельству того же “Нового региона”, попытались пронести его сквозь рамку на пропускном пункте. Увы…
В результате глава МИД оказался на полу, а между “регионалами” и “нашеукраинцами” началась нешуточная потасовка. “Новый регион” со ссылкой на очевидцев утверждает, что таких жестоких драк давно не было даже в парламенте. Но о подробностях случившегося свидетели не распространяются. А присутствовавшие при этом телеоператоры не зафиксировали следов каких-либо побоев на лицах участников инцидента.
После того как Борис Тарасюк понял, что заседание правительства состоится без него, он вышел к журналистам, заявил о нарушении своих прав и сообщил: “Я обязательно подам на них (депутатов-”регионалов”. - Авт.) в прокуратуру. В их действиях есть признаки преступления”, - приводит его слова “Украинская правда”. Борис Тарасюк напомнил также о постановлении Шевченковского райсуда Киева, который приостановил решение Верховной Рады о его увольнении. Более того, как известно, Президент данное решение парламента считает нелегитимным. “Я ее (отставки. - Авт.) не признаю. Тарасюк остается министром, а премьер не вправе предлагать другие кандидатуры”, - заявил глава государства в интервью газете “Известия-Украина”.
Между тем вчера премьер Виктор Янукович предложил Президенту и парламенту “в связи с ситуацией, которая сложилась, принять решение о назначении временно исполняющего обязанности министра иностранных дел”.
+++
“Факты”
21.12.06
Генеральный консул США в Украине Лендон Тейлор: “Мы сократили срок ожидания визового собеседования с трех до одной недели”
В консульстве Соединенных Штатов упрощена и ускорена процедура выдачи визы
Ирина Голотюк
По мере приближения рождественских и новогодних праздников значительно увеличивается количество наших соотечественников, которые стремятся побывать за рубежом. Как следствие, заметно растут очереди у посольств и консульств. “ФАКТЫ” получили редкую возможность познакомиться с визовой кухней изнутри, побывав в американском консульстве.
Посетителей здесь принимают в трех помещениях. В самом большом, рассчитанном на 35 человек, рассматривают прошения о выдаче туристической или гостевой визы. Второе, чуть поменьше, предназначено для наших сограждан, оформляющих иммиграционные визы. Еще одно - для граждан США. Людям, ожидающим своей очереди в комнаты для собеседований, уже не нужно топтаться перед закрытыми воротами, что, согласитесь, весьма некомфортно. После прохождения контроля заявители ожидают вызова в крытом и отапливаемом павильоне на территории консульства. Сработал и запрет проносить с собой большие сумки, еду и жидкость. Благодаря этому процедура проверки одного человека сократилась с 3 минут до 45 секунд.
“Американская виза бесплатна - надо уплатить лишь 100 долларов консульского сбора”
- Господин консул, что вы еще намерены либерализовать? - поинтересовались “ФАКТЫ” у недавно назначенного Генерального консула США в Украине Лендона Тейлора.
- Мы обычно не говорим об ужесточении или либерализации - все визовые вопросы регулируются законодательством. А его концепция предусматривает, с одной стороны, надежную охрану наших границ, с другой - открытые двери для граждан других стран. Так что в данном случае речь идет о упрощении механизма визового процесса. Уже несколько лет, как отменена плата за визу, остается лишь консульский сбор (100 долларов) за рассмотрение документов, который с прошлого года взимается через банк. Такую сумму платят заявители всех стран, желающие посетить США. А с 1 ноября этого года мы перестали принимать анкеты, заполненные от руки. Переход на электронную визовую анкету (EVAF) облегчил жизнь и консульским работникам, и подателям заявления. Нам стало проще заносить информацию о заявителе в компьютерную систему, и дата собеседования назначается уже не через три недели, а через одну.
Для того чтобы заполнить визовую анкету, мы предлагаем зайти на сайт нашего консульства http://kyiv.usembassy.gov/visa_ukr.html. Буквально на днях заработала его новая, улучшенная версия. Там содержится информация, которая поможет заявителю правильно заполнить документы. После заполнения анкеты необходимо ее распечатать. Кстати, в ней при этом появится специальный штрихкод. Во время собеседования анкета сканируется сотрудниками консульства, и вся необходимая информация заносится в нашу компьютерную систему.
Для удобства посетителей был изменен и график посещения консульства. Теперь визовое собеседование проходит с 7.30 до 11.30 с понедельника по четверг. Так что хлопоты, связанные с оформлением документов, можно закончить до обеда. Отдельное время (с 13.00 до 15.00) выделяется для студентов и людей, собирающихся путешествовать по обменным программам. Пятницу мы посвящаем общению с бизнесменами.
- А по электронной почте вам документы отправить нельзя?
- Пока нет. Но мы рассматриваем этот вопрос.
- Несмотря на то что в Америку ездят далеко не самые бедные украинцы, не у всех есть свободный доступ к Интернету…
- Мы подготовили список мест, где заявителю могут в этом помочь. Он есть и на сайте нашего посольства, и в распечатанном варианте. В списке перечислены пункты доступа в Интернет: интернет-кафе, офисы помогающих нам компаний, а также точки бесплатного доступа, открытые в разных городах Украины при содействии отдела прессы, образования и культуры нашего посольства в 108 библиотеках и 22 информационных центрах “Окно в Америку”.
“Посольство США не работает с посредниками”
- Возле любого консульства можно встретить людей, предлагающих посреднические услуги и гарантирующих всем желающим стопроцентную вероятность получения визы. Как показывает практика, чаще всего это мошенники…
- Американское посольство не работает с посредниками. Есть немало людей, утверждающих, что они могут обеспечить людей, собирающихся посетить США, необходимым пакетом документов. Мы тоже часто видим таких “деятелей”, раздающих свои буклеты у нашего консульства. Одни говорят, что они имеют связи в посольстве, другие - что работают в юридическом отделе консульства, расположенном неподалеку. Однако у нас нет никакой отдельной структуры! Все наши службы сосредоточены только в консульстве. Мне жаль людей, которые вполне могли бы самостоятельно и на законных основаниях получить визу, тем не менее, попадающих в руки таких посредников. Мы уже видели столько псевдопакетов документов, что сразу же можем определить их подлинность! В результате вместо желаемой визы обманутому выдается листок бумаги с телефоном украинской милиции, куда он может обратиться.
- Каков процент отказов украинцам в вашем консульстве?
- Давайте лучше поговорим о проценте выданных виз. За прошлый финансовый год (с 1 октября 2005 года по 30 сентября 2006 года) мы выдали 36 тысяч виз. Более 70 процентов украинцев, обратившихся к нам за визой, ее получают.
- Кому вы чаще всего отказываете в визе?
- Гражданин Украины, собравшийся в США по туристической визе, должен убедить сотрудников консульского отдела в том, что он не останется в Америке нелегально, а обязательно вернется на родину. По отношению к заявителям у нас применяется тот же принцип, что и в суде по гражданским делам: доказать свою правоту.
- То есть никакой презумпции невиновности?
- Мухи отдельно, котлеты отдельно! Давайте не будем путать гражданские дела и уголовные судебные процессы, где действует этот принцип. Мне часто задают вопрос: как именно заявитель должен доказывать свою правоту? Ответ на него будет разным в каждом отдельном случае. Но, в общем, человек должен продемонстрировать, что ему есть что терять в случае невозвращения. Это и бизнес, и финансовое или социальное положение, семья, работа… Что-то из этого должно гарантировать его возврат в Украину. Довольно часто причиной отказа является предоставление нам неправдивой информации и обращение граждан к псевдопосредникам.
“За последние годы американцы усыновили более 6 тысяч маленьких украинцев”
- В прошлом году киевское консульство США стало выдавать не только гостевые, но и иммиграционные визы. Сколько наших сограждан за это время перебралось в США?
- Сложно сказать, ведь разрешения на постоянное проживание выдает не только наше консульство. Например, делами беженцев занимаются в Москве, а люди, выигравшие так называемую зеленую карту, оформляют документы через Варшаву. Бывает, что за разрешением на постоянное проживание украинцы обращаются в других странах, в том числе и в США. Думаю, что в нынешнем финансовом году мы рассмотрим порядка четырех тысяч таких обращений. Мы занимаемся запросами родственников, невест или женихов, усыновленных детей американских граждан. Кстати, вопросы усыновления для нас чрезвычайно важны.
- В Америке в настоящее время наблюдается настоящий усыновительный бум…
- Думаю, что сейчас в США трудно найти семью, не взявшую на воспитание приемного ребенка. У нас в стране уже не осталось детских домов. И, естественно, люди, пожелавшие усыновить ребенка, обращают свое внимание на другие страны. За прошедший год 870 маленьких украинцев нашли у нас новые семьи, а всего за последние 15 лет таких было более 6 тысяч. Впрочем, политика правительства США в этом вопросе исходит из того, что ребенку лучше всего расти в родной семье. Если случилось так, что это невозможно, то приемная семья безусловно предпочтительнее сиротского учреждения, причем приоритет должен быть за усыновлением в своей стране. США, кстати, сотрудничают с Министерством по делам молодежи, семьи и спорта Украины и оказывают вашей стране помощь как в деле укрепления семей, так и в деле пропаганды усыновления. В то же время мы считаем, что дети, не усыновленные на родине, должны иметь возможность найти любящую семью в другом государстве. Эти принципы закреплены в Гаагской конвенции “О защите детей и сотрудничестве в области международного усыновления”, которую США у себя намерены ввести в действие в следующем году и которую, хочется надеяться, ратифицирует и Украина.
+++
“Вечерние вести”
21.12.06
Кабмин не пошел на поправку
Второе чтение бюджета вышло неприличным
Николай Полос
19 декабря Верховная Рада повторно приняла бюджет-2007. За решение в целом проголосовали 245 депутатов. Ранее, напомним, президент Ющенко впервые в новейшей истории Украины ветировал закон о бюджете и вернул его в ВР.
Теперь, как заявил первый вице-премьер Николай Азаров, учтено “97% предложений президента”. В частности, депутаты отменили налоговые льготы на ввоз товаров через свободные экономические зоны и установили максимальный размер пенсий в 10 тыс. грн. При этом за отмену “безразмерных” пенсий для самих себя проголосовали 429 народных избранников.
Кроме того, ВР решила все средства, которые будут сверхпланово получены в следующем году от приватизации, направлять на повышение минимальной зарплаты. Однако всех этих мер явно недостаточно для выполнения главного требования президента — о повышении уровня жизни граждан.
В этой связи первый замглавы секретариата президента Арсений Яценюк заявил журналистам, что посоветует Ющенко снова не подписывать бюджет. По его словам, ради социальных выплат президент готов был отказаться даже от своего любимого детища — многомиллионного проекта “Мистецький арсенал”. Но Кабмин и ВР так и не захотели пересчитать и исправить соответствующие показатели бюджета.
В свою очередь, Юлия Тимошенко высказала мнение, что действия правительства направлены на дискредитацию президента. “Если президент наложит вето (а Янукович его на это провоцирует), то все шишки полетят в президента”, — цитирует ее “Украинская правда”.
Тимошенко, как и ранее, советует Ющенко не ветировать бюджет, но и не подписывать его. В таком случае закон на 15-й день сможет подписать спикер Александр Мороз, и ответственность за “антисоциальный бюджет” ляжет на правящую коалицию.
Между тем в Кабмине надеются, что Ющенко бюджет все-таки подпишет. “Во время встречи с президентом у меня сложилось впечатление, что он готов на компромисс”, — подчеркнул Николай Азаров в кулуарах ВР. Хотя получасом ранее он показывал совсем другой пример: когда во время его выступления из зала раздались протестующие возгласы оппозиционеров, высокий чиновник крикнул с трибуны: “Да пошли вы!..” А затем добавил: “Для вас это игры, а для меня — жизнь”.
+++
“Вечерние вести”
21.12.06
Вперед, Луценко?
Популярного политика сватают в лидеры самой непопулярной партии
Николай Полос
В том, что после отставки экс-министр МВД не уйдет из большой политики, не сомневался никто. Однако в какой ипостаси Луценко будет в ней участвовать, до сих пор сказать было трудно. На 20 декабря Юрий Витальевич обещал пресс-конференцию с разъяснением своих планов.
Еще до отставки Луценко прочили в лидеры Народного союза “Наша Украина”. Правда, после того как НСНУ возглавил Виктор Балога, приход туда должность Луценко отложили, как минимум, до весны. Тем временем в политикуме циркулирует информация, что новое общественно-политическое объединение во главе с популярным политиком (по данным социологов, Луценко — третий по популярности после Януковича и Тимошенко) может быть создано на базе партии-аутсайдера с громким названием “Вперед, Украина!”.
Партия сложной судьбы
Название подходит пламенному полевому командиру Майдана. Кроме того, неизвестность партии массам несет один позитив: у нее нет четкого идеологического “лица”, а значит, потенциально она может привлечь любого избирателя. Но это и партия с очень непростым прошлым.
В 1999 г. она была создана при содействии структур, близких к СПУ (что в глазах Луценко должно быть плюсом), и поддержала на президентских выборах Александра Мороза. После победы Кучмы у партии начались финансовые трудности. На некоторое время лидер партии Виктор Мусияка уступил кресло амбициозному Владимиру Сивковичу, но тот не смог поднять ВУ.
В результате “Вперед, Украина!” присоединилась к ширящемуся лагерю сторонников Виктора Ющенко. Но во время “спикериады” соратники Ющенко не поддержали претензии Мусияки на пост спикера, и в итоге он покинул фракцию “Нашей Украины”.
Результат всех этих перемещений был предсказуем. Если в 1998 г. “Вперед, Украина!” набрала на парламентских выборах 1,74% голосов, то в 2006 г., снова идя в ВР самостоятельно, — только 0,02% (ее поддержали около 6,5 тыс. граждан) и заняла последнее место.
Партактив безмолвствует
Логично, что в партии заинтересованы вернуться в большую политику. К сожалению, “ВВ” так и не удалось связаться с главой ВУ Виктором Мусиякой. В офисе партии, который представляет собой три соединенные комнаты в административном здании Киевского электротехнического завода “Транссигнал”, кипела работа: за одной из закрытых дверей шло совещание, на столах громоздились партийные документы и прочие бумаги.
Как выяснилось, 23 декабря “Вперед, Украина!” собирается проводить свой съезд. Этим, видимо, объясняется и активность сотрудников, и их нежелание говорить с прессой на щекотливые темы. “Впередукраинцы”, как один, не смогли ответить на вопросы о возможном пришествии Луценко и более того — о своем собственном отношении к этому политику.
Официально же тему Луценко прокомментировала заместитель секретаря центрального исполкома партии Елена Макаренко: “Приходите на наш съезд и там все узнаете”.
В прессе это называется “информация не подтверждена, но и не опровергнута”.
Комментарий
Кость БОНДАРЕНКО, политолог:
— Будущее партии “Вперед, Украина!” определится не ее именем или нынешним состоянием, а персоной лидера. Это вообще характерно для наших лидерских партий. Если ее возглавит, условно говоря, Луценко, то он “поделится” с партией частью рейтинга.
Правда, есть различные данные о том, имеет ли Луценко сегодня отношение к этой партии. В принципе, он может быть заинтересован в наличии “своей” политической структуры, поскольку у него есть большие политические амбиции. Конечно, при этом он будет рассматривать любую партию именно с точки зрения этих амбиций.
+++
“Вечерние вести”
21.12.06
Полку донецких прибыло
На этот раз — в Генпрокуратуре
Андрей Карафка
Бывший прокурор Донецкой области, заместитель генпрокурора во время первого премьерства Виктора Януковича, Виктор Пшонка, назначен сегодня заместителем генерального прокурора. Теперь он будет курировать надзор за работой органов следствия.
Виктор Пшонка известен как личный друг Виктора Януковича. Сын новоназначенного заместителя генпрокурора Артем Пшонка стал депутатом Верховной Рады по списку Партии регионов (ѕ128). В парламенте Артем Викторович возглавляет один из подкомитетов комитета ВР по вопросам борьбы с организованной преступностью и коррупцией.
Виктор Пшонка был прокурором Донецкой области во время убийства тележурналиста Игоря Александрова и фальсификации дела Юрия Вередюка, ложно обвиненного прокуратурой в убийстве журналиста. Нынешний генпрокурор Александр Медведько в свое время работал заместителем Пшонки в бытность последнего прокурором Донецкой области, сообщает интернет-издание “Остров”.
Отметим, что еще одним представителем донецкой команды в Генпрокуратуре считается замгенпрокурора Ренат Кузьмин.
+++
“Вечерние вести”
21.12.06
Виртуозам подарили свинок и новые костюмы
Леонид Хомяков
В день Св. Николая Блок Юлии Тимошенко традиционно поздравил своих юных подопечных — учащихся Киевской музыкальной школы-интерната им. М.Лысенко. Почти 400 одаренных детей получили симпатичных плюшевых свинок, доверху набитых сладостями, а также футболки с сердечками.
Самую известную в СНГ муздесятилетку БЮТ и непосредственно его лидер Юлия Тимошенко опекают на протяжении двух лет. Правда, на этот раз Юлия Владимировна прийти лично не смогла: бюджетные дела не пустили. От ее имени в роли Св. Николая — Деда Мороза — выступил народный депутат Андрей Шевченко, а Снегурочкой — супруга народного депутата Александра Турчинова, Анна Турчинова.
В честь прибытия “спонсоров” (так называют БЮТовцев между собой учителя) юные дарования дали грандиозный концерт в только что отремонтированном на деньги меценатов актовом зале. Дети играли с большим вдохновением, а меценаты слушали будто завороженные…
“Если к вам сегодня ночью придет бородатый дядька с мешком и засунет вас туда, — не волнуйтесь. Это значит, что для кого-то вы станете подарком”, — пошутил на прощание Андрей Шевченко. И пожелал учащимся в Новом году смелости и новых побед (как раз на днях дети получили Гран-при на конкурсе), учителям — постоянного ощущения благодарности за свой труд. А всем вместе — осуществления надежд и радости.
+++
“Аргументы и факты в Украине”
21.12.06
Президент Ющенко: Чем плох бюджет-2007?
Доработка законопроекта так и не коснулась принципиальных для В. Ющенко вопросов, касающихся уровня минимальных зарплат и прожиточного минимума
Анна Нестерова
Парламент пытается закончить бюджетный процесс до конца года. Во вторник Верховная Рада приняла доработанный вариант закона о госбюджете-2007. Президент тут же потребовал представить на рассмотрение принятый документ. Доработка законопроекта так и не коснулась принципиальных для В. Ющенко вопросов, касающихся уровня минимальных зарплат и прожиточного минимума. По прогнозам первого заместителя главы секретариата президента А. Яценюка, президент не подпишет такую редакцию закона.
Эксперты признают обоснованность позиции главы государства, но сомневаются в том, что он повторно ветирует бюджет. Даже непримиримая Ю. Тимошенко уже успела заявить, что лучше плохой бюджет, чем никакого.
Как бы там ни было, но политологи предполагают, что за экономическими баталиями стоит политика. Здесь фантазия экспертов предлагает несколько вариантов. Слухи о создании нового партийного проекта, реставрация НСНУ и усиление ее В. Балогой опирались на идею о возможном роспуске парламента. Косвенно подготовку “Нашей Украины” к новой избирательной кампании подтверждает и переход в ЦИК Р. Бессмертного. Теоретически, если парламент не сможет закрыть вопрос с бюджетом, роспуск Рады может стать реальностью. Но процедура такого развития законом не описана. Без толкований Конституционного суда процесс будет заморожен. А вместе с ним в анабиоз впадет вся страна. Вряд ли президент готов разыграть этот сценарий. Но использовать его как страшилку и аргумент для торга - вполне.
Конечно, развитие этой темы больше похоже на психическую атаку. Но оппоненты Ющенко верят в возможность нелогичных шагов президента. Именно поэтому его игра может быть эффективной. Развернуть такую масштабную кампанию президент мог разве что ради министров своей квоты. По слухам, А. Гриценко уже сумел договориться с премьер-министром. Но эксперты сомневаются, что В. Янукович принял его как достойного оппонента, и ставят эту победу в зачет президенту. На кону портфель Б. Тарасюка. Эта фигура требует весомых аргументов. А президенту нельзя увлекаться. Если игра затянется, БЮТ может объединиться с Партией регионов и преодолеть бюджетное вето “на благо страны”. После такого голосования позиции Ющенко ослабеют и ему придется искать новый повод для утверждения президентской власти.
+++
“Аргументы и факты в Украине”
21.12.06
Корея - не Украина
Находясь с визитом в Южной Корее, президент Ющенко искал сходства и отличия Украины с этой восточной страной
Находясь с визитом в Южной Корее, президент Ющенко искал сходства и отличия Украины с этой восточной страной. Оказалось, что общего не так много, как хотелось бы. Разве что в Корее, как и в Украине, 14 ядерных блоков и - отработанное ядерное топливо, с которым надо что-то делать. А вот о стремительном экономическом росте, которого в свое время удалось добиться Корее, Украине пока приходится только мечтать.
Президент Украины пригласил корейских бизнесменов принять участие в совместных проектах - в том числе в таких тонких сферах, как самолето- и судостроение - и пообещал им показать через год-два Украину с 10-процентным ростом ВВП.
+++
“Аргументы и факты в Украине”
21.12.06
Президент ответил за все
Виктор Ющенко целый день общался с прессой и пользователями Интернет, ответив на более 50 вопросов
Анна Нестерова
Прошлый четверг президент Украины посвятил общению с прессой и пользователями Интернета. Все вместе заняло у Виктора Ющенко четыре часа. Продуктивнее всего он общался в режиме он-лайн. В чате президент ответил на 44 вопроса, правда, поступило их более тысячи. Для сравнения: за два часа встречи с украинскими СМИ он ответил примерно на 10 вопросов. Иностранным журналистам повезло и того меньше, но на этой встрече вопросы были заметно острее. “АиФ” приводит наиболее интересные высказывания президента.
О Януковиче
- Я согласен, что отношения президента и премьера по ряду вопросов становятся более конфликтными. Хочу подчеркнуть, что не я автор этой конфликтности. Очевидно, в сложившейся ситуации важно учесть две вещи. С одной стороны, новая правительственная команда руководствуется эмоциями, стремится к реваншу. Думаю, это неконструктивный путь. Хотя скажу откровенно: в моих персональных встречах с премьер-министром я ни разу не услышал “нет” по любому вопросу, который касается внешнеполитического или внутреннего экономического, гуманитарного или социального курса. С другой стороны, конституционная реформа привела к серьезным изменениям в полномочиях разных институтов власти, включая институт президента. Законы, которые должны были после изменения Конституции урегулировать соответствующие правовые поля поведения правительства, парламента и президента, еще не приняты и не разработаны. Поэтому возникает чрезвычайно много дискуссий по вопросам о сути применения тех или других положений Конституции. И в этом вопросе, к сожалению, я не нахожу согласия с премьер-министром.
О политреформе
- Украине нужна более продуманная конституционная реформа, которая привела бы к гармонизации власти и сбалансировала отношения между институтами власти. Мало кто из серьезных политиков опровергает эту общенациональную потребность. Есть несколько способов изменения Конституции. Я предпочитаю конструктивный. Для этого нужно сесть за круглый стол, сформулировать взвешенную, сбалансированную конституционную комиссию. Начать широкое общенациональное обсуждение ключевых положений реформы. Затем публично и в правовой процедуре провести и закрепить изменения.
О евроинтеграции
- Есть национальная правовая база, в которой сформированы основы внешнеполитического курса. Я думаю, что правительство и премьер-министр этот курс должны комментировать и обеспечивать его реализацию в соответствии с положениями закона об основах национальной политики безопасности. И потому я подчеркиваю: наша конечная цель - членство в Европейском Союзе и НАТО. Я руководствуюсь одним: условия интеграции Украины в эти организации обеспечивают развитие нации. Это ключевое преимущество, которое получит Украина от членства в этих учреждениях. Мы говорим об интеграции в ЕС не из расчета того, что там платят деньги и идет финансовая стимуляция хотя бы на первом этапе. Мы идем в ЕС, чтобы создать условия, которые обеспечивают наилучшее развитие национальной экономики. Нам ничьи деньги не нужны. Нам нужно формирование правильных принципов, мотивов национального развития и, прежде всего, экономического, политического и гуманитарного. Это дает интеграция в Европейский Союз.
О России
- Для нас важен диалог с Российской Федерацией. Надеюсь, 22 декабря в рамках визита Владимира Путина мы сформируем ключевые документы взаимоотношений Украины и России. Это, с одной стороны, практическое формирование основ стратегических отношений, их содержание. С другой стороны - двухлетний план действий на высшем уровне. Его цель - снять с повестки дня проблемы в отношениях Украины и России, от темы демаркации и делимитации границ до вопросов временного пребывания российского Черноморского флота в Севастополе. Мы будем обсуждать экономическое сотрудничество, энергетические проекты, гуманитарную сферу и блок взаимных социальных инициатив, которые могут патронировать президенты.
О США
- Я удовлетворен уровнем сотрудничества с США. В 2006 году мы сосредоточились на практической реализации совместного заявления президентов обеих стран, которое мы сделали в 2005 году. Украине был предоставлен статус страны с рыночной экономикой. Были отменены торговые санкции в отношении товаров украинского происхождения. Отменена поправка Джексона - Вэника, значительно тормозившая торговый режим между нашими странами. Я ценю тот активный, предметный диалог, который был у нас в 2006 году, и рассчитываю на его успешное продолжение в 2007 году.
О будущем
- Наиболее оптимальным сценарием 2007 года должно стать продолжение практической интеграционной работы, отказ от обостренной политической риторики, проведение спокойной, настойчивой информационной разъяснительной работы среди граждан страны, проведение круглых столов, дискуссий, которые принесли бы новые знания, ощущение новых возможностей взаимопонимания. Во внешней политике я хотел бы выделить несколько направлений. Это, с одной стороны, установление на новом уровне прагматичных отношений с Евросоюзом. Мы начинаем диалог с ЕС о формировании зоны свободной торговли сразу после вступления в ВТО. Очевидно, ближе к завершению первой половины 2007 года начнем переговоры о новом углубленном соглашении Украина - ЕС, в которых нашей целью является формирование видения, обеспечивающего возможность европейской перспективы для Украины.
Комментарии
Директор Центра исследований политических ценностей Олесь ДОНИЙ:
- Складывается впечатление, что Ющенко на самом деле настроен на мир с “регионалами”. В его ответах сквозит беспокойство, что это не находит понимания у Януковича. Их обмен ударами напоминает семейные стычки, когда речь идет не о реальном давлении, а о шантаже. Президент говорит о том, что готов поддержать отмену политреформы, но при условии, что инициатива будет идти не от него. Президент одновременно шантажирует, но и не хочет переходить границу.
Директор Института глобальных стратегий ИГЛС Вадим КАРАСЕВ:
- Подобные пресс-конференции - это жанр технологичного шоу. За попытку провести нечто подобное информационной службе президента нужно поставить плюс, но Ющенко не вписывается в предложенный формат. Затраты на такое шоу окупаются, только если они озвучивают какой-то важный политический мессидж, который потом смакуют и обгладывают как информационную кость недели. Здесь требуются резкие жесты, эмоции в сочетании со строгостью, политик должен быть убедителен во всем, из чего складывается его телеобраз, потому что мы живем в медиа-мире. А президент по всем главным вопросам не сказал ничего нового, хотя, в общем, прогресс налицо.
+++
“Хрещатик”
21.12.06
Луценко очолив народну самооборону
Екс-міністр внутрішніх справ Юрій Луценко створив новий громадянський рух, який протистоятиме беззаконню і несправедливості влади
Ніна Климковська
Попри всі прогнози політологів, колишній польовий командир і харизматичний міністр МВС не збирається очолювати жодну політичну партію. Під час спеціально скликаної з цієї нагоди прес-конференції Юрій Луценко заявив про створення широкого народного руху, метою якого є самооборона громадян від дій влади.
За два останніх роки Україна пройшла великий шоковий шлях. Народ сьогодні зневірений, розгублений, але він точно вже не той, яким був у 1999 році. Поки люди ще мовчки спостерігають за тим, що відбувається, ще чекають допомоги з якихось ешелонів влади. Народ поки не здатен зрозуміти, що всі ешелони в тупиках і займаються або розбірками, або дерибаном, вважає пан Луценко. На його переконання, так само, як і в жовтні 2004-го, не можна сподіватися на допомогу жодної владної інституції. Всі, для кого слова “свобода”, “демократія”, “закон”, “справедливість” і, головне, “Україна” є не пустими, мусять розраховувати винятково на свої сили. Юрій Луценко вважає своєю метою прискорити процес самоусвідомлення громадянської позиції людей України.
Для захисту від реваншу сил, які діють не на користь держави, колишній польовий командир ініціює створення громадянського руху народної самооборони. Нинішній уряд, на думку екс-міністра, оголосив війну всім громадянам України, поки що економічну, тому громадяни мусять гуртуватися і самооборонятися від такої влади. Створене Луценком об`єднання відкрите для партійних і безпартійних, прихожан будь-яких конфесій, для людей, які розмовляють будь-якою рідною мовою, для яких головною цінністю є свобода, демократія, закон і справедливість. Він наголосив, що не очолюватиме жодну партію ще протягом достатньо довгого періоду часу, поки на ноги не стане громадянський рух “Народна самооборона”. Цей проект є ширшим, ніж будь-які партійні проекти. Він має вийти за рамки помаранчево-блакитного протистояння, яке заводить країну в безвихідь.
— Чому, коли селянин з Галичини сідає за стіл із шахтарем з Донецька, вони в першу хвилину знаходять спільну мову? Тому що вони не розмовляють про НАТО і ЄЕП,— пояснює Юрій Луценко.— Вони кажуть, що жек нічого не робить, директор краде, губернатор не допомагає. Це спільне для Заходу і Сходу України. Може, тут лежить корінь єднання нації? Для громадянського руху не є важливим, помаранчевий чи синій партійний квиток або відсутність його. Інакше ми не вийдемо із замкнутого кола і не досягнемо розвитку країни. На жаль, нема сьогодні в Україні жодної партії, яка може претендувати на таку інтегруючу роль.
Сьогодні громадяни мають взяти в кулак усю повноту влади і управління політиками будь-яких ідеологічних забарвлень, переконаний польовий командир Майдану. Для цього він планує провести, починаючи з кінця січня 2007-го, в кожній області зібрання громадян для того, щоб вони оформилися в громадянський мирний рух народної самооборони, який протистоятиме спробам “безпрєдєлу”, котрий, на переконання Юрія Луценка, буде логічним продовженням сьогоднішньої поведінки влади. Таким екс-міністр бачить своє завдання на перший і другий квартал наступного року.
Список ініціативної групи руху відкритий. Юрій Луценко хотів би бачити в ньому і відомих шанованих політиків (з деякими з них уже є домовленість про це), і громадянських активістів, людей, які володіють симпатією українців. За потреби навесні буде організовано масовий марш справедливості на Київ для підтримки ідей розпуску Верховної Ради і відставки нинішнього уряду. Далі рух обиратиме свій шлях, виходячи з дій влади. Учасники нового масштабного проекту підтримуватимуть Президента України і розраховують на його можливості, дані Конституцією, законом і народним вибором 2004 року. Що стосується фінансування проекту, то, на думку Юрія Луценка, для цього не потрібні великі кошти, адже надто великою є напруга в суспільстві і очікування виходу із тупика, в який нас загнали політикани. Необхідний лише лідер, який чесно заявить, що готовий бути з народом.
+++
“Хрещатик”
21.12.06
Хто першим прокукурікав — той у дамках?
Народні депутати відмовилися підтримати закон про парламентську опозицію
Ольга Бест
Парламентську опозицію так і не змогли узаконити. Через конфлікт з текстом закону, кажуть одні. А інші стверджують, що річ не в тому, а в елементарних хитрощах. Я би ті хитрощі елементарними не назвала. Бо вони вочевидь - суто політичні. Та, врешті-решт, це справа опозиції — бути їй номінальною, тобто ручною, як голуби Льоні Голубкова, погодитися на придушення опозиції всередині самої опозиції чи наполягати на володінні певними важелями для контролю влади. І це правильно. Бо ж засідають під куполом не аферисти. Політики…
Обговорювали закон про опозицію, як і годиться, пристрасно. Одні заявили, що опозиції без закону про неї - і ні туди і ні сюди, а інші взагалі радили опонентам не наполягати на законі, бо тоді більше простору для “безчинства”. За документ проголосували аж 172 депутати, з них 118 бютівців, лише 23 нашоукраїнці і 28 соціалістів. Після такого фіаско перший віце-спікер Адам Мартинюк запропонував, щоб регламентний комітет підготував поправки до регламенту про опозицію, які записав би після пункту про парламентську більшість. “І все, що стосується парламентської діяльності опозиції, там і пропишемо”,— сказав він. Виходить, марно над останнім проектом працювала комісія. До слова, в її складі були представники “Нашої України”, Партії регіонів, БЮТ та СПУ. Щоправда, фракція Партії регіонів і частина “Нашої України” так і не підтримали його. Тепер бютівець Олександр Турчинов вважає зрадниками тих депутатів, які “загальмували” закон. “Така зрада була для нас дійсно шоком. Ми чекали блюзнірства від регіоналів, але ми не очікували зради від колег з “Нашої України”,— сказав він журналістам після голосування. За словами пана Турчинова, голосів нашоукраїнців було б достатньо для ухвалення цього закону у першому читанні, але “очевидно, що “Наша Україна” не вписується у поняття опозиції, тому вони об`єдналися з Партією регіонів і комуністами для того, щоб завалити цей закон”. Турчинов налаштований рішуче. За його словами, боротьба триватиме і БЮТ “змусить Верховну Раду ухвалити закон”. “Ми змусимо з нами рахуватися. Позиція НУ розв`язує нам руки, і я не виключаю, що ми зможемо більш конкретно працювати, зокрема й щодо деяких пакетних голосувань”,— сказав він. І це прозвучало як погроза.
А “Нашу Україну”, певно, не влаштовує, що Тимошенко першою “прокукурікала” про опозицію. Борис Безпалий заявив, що відмова частини фракції голосувати за цей закон свідчить не про конфлікт “Нашої України” з БЮТ, а про конфлікт з текстом закону. За його словами, “Нашу Україну” не влаштовують деякі положення закону, зокрема норма, якою передбачається, що до опозиції автоматично зараховується будь-який депутат, який не увійшов до правлячої коаліції, а також норма, коли будь-хто може бути виключений з опозиції за незгоду з її рішеннями. “І ще одна норма. Хто перший проявив ініціативу, “прокукурікав”, що він опозиціонер, той є опозицією, і далі він затверджує порядок діяльності і приймає або не приймає до опозиції всіх інших”,— сказав пан Безпалий. “Тобто я б назвав цей закон про придушення опозиції всередині опозиції”,— резюмував він.
Намагаючись прогнозувати, деякі політологи називають реальною одну із версій: Тимошенко може виміняти закон про себе на закон про Януковича. Радник Президента з політичних питань Тарас Стецьків вважає ймовірним, що БЮТ та Партія регіонів домовляться про “пакетне” голосування за закони про опозицію і про Кабінет Міністрів. Про це Стецьків заявив УНІАН, коментуючи неухвалення парламентаріями закону про опозицію. Він сказав, що “Наша Україна” не проголосувала за проект закону про опозицію “у версії Блоку Юлії Тимошенко” через те, що він “фактично робив її блок і її особисто головною опозицією і в Україні, і в парламенті”. За словами Стецьківа, відхилений законопроект створював таке положення, коли є офіційна влада і офіційна опозиція, “а всі інші сили, які не входять до офіційної опозиції,— взагалі невідомо хто”. Крім того, зазначив радник глави держави, цей проект закону прописував норми, які небагато чого дають самій опозиції, наприклад, половини комітетів, які мали б належати опозиції, взагалі у парламенті сьогодні не існує. “Тобто це був твір достатньо довільної форми”,— зазначив пан Стецьків. І, на його думку, “значно кращий вигляд мало б регламентування прав опозиції в проекті закону про внесення змін до регламенту, який підготував Микола Катеринчук”.
“Тепер це може призвести до того, що БЮТ буде пробувати домовлятися з Партією регіонів і пакетно голосувати закон про опозицію разом з подоланням вето на закон про Кабмін - отака може бути непроста ситуація”. Та чи потрібен нашій опозиції спеціальний закон? У більшості країн світу такого закону немає. “Але оскільки в Україні ця тема набула сильного політичного звучання, то, напевно, вже не оминути регламентування прав опозиції. Питання в тому — як це зробити: у вигляді окремого закону чи певного розділу в регламенті”,— заявив радник Президента. І шлях внесення змін до регламенту — “теж варіант…”
+++
“Хрещатик”
21.12.06
Війна гілок
Тимошенко радить Тарасюку радіти, що урядовці не посадили його в СІЗО, а прем`єр написав на Президента чотири позови…
Блок Тимошенко вважає, що інцидент з міністром закордонних справ Борисом Тарасюком, якого знову не пустили на засідання Кабміну, свідчить про кримінальний характер команди Януковича. “Сьогоднішнє “реаліті-шоу”, влаштоване перед будинком уряду у результаті незаконного розпорядження не допускати на засідання Кабінету Міністрів Бориса Тарасюка, є ще одним свідченням кримінальної сутності осіб, які окупували урядове приміщення”,— йдеться у заяві БЮТ, поширеній учора його прес-службою. Представники БЮТ вважають, що Янукович “відверто проігнорував закони і Конституцію”, незважаючи на рішення суду про неправомірність звільнення Тарасюка з посади. “Очевидно, ані прем`єру, ані його оточенню, які влаштували бійку перед дверима Кабміну, навіть у голову не прийшло, перш ніж застосовувати фізичну силу проти міністра, чий імідж і репутація є важливим чинником іміджу і репутації всієї країни, оскаржити рішення суду у передбаченому законом порядку”,— сказано у заяві. На думку бютівців, “судячи з темпів реставрації кучмівського режиму, час, коли звільнених з уряду відправлятимуть у СІЗО і в`язниці, вже не є далекою перспективою”. Тим часом Янукович написав на Ющенка чотири позови за фактом бездіяльності Президента “в частині звільнення голів районних державних адміністрацій за поданням уряду”. Про це учора повідомив міністр юстиції Олександр Лавринович на брифінгу. Міністр уточнив, що йдеться про голів однієї з районних держадміністрацій Київської, Луганської і Полтавської областей. “Ситуація у всіх випадках аналогічна. Кабінет Міністрів направив подання на звільнення голів адміністрацій на підставі рішення місцевих рад про недовіру цим керівникам. Ніхто з них не оскаржив рішення в суді, а реакції Президента - немає”,— цитує пана Лавриновича УНІАН. За словами міністра, ще один позов стосується призначення Президентом одного з голів районної державної адміністрації у Вінницькій області. “Призначення відбулося без подання Кабінету Міністрів”,— уточнив він. А нашоукраїнець Юрій Ключковський порадив Олександру Лавриновичу “заховати свій висновок у… кишеню”. Так він прокоментував висновок Мін`юсту про неконституційність указу Президента про продовження Борисом Тарасюком виконання обов`язків міністра закордонних справ, повідомляє Ліга. “А що, тепер у нас Мін`юст замість Конституційного Суду уповноважений робити висновки про конституційність тих чи інших документів? Нехай свою думку Мін`юст заховає собі у…, нікого його думка не цікавить”,— сказав Ключковський. Він вважає, що, роблячи такі висновки, міністерство вийшло за межі своїх конституційних повноважень. “Це власна думка, оскільки Конституція такими повноваженнями Мін`юст не наділяє”,— додав депутат. За словами Ключковського, видаючи подібні висновки відносно указів Президента, Мін`юст, у першу чергу, сам порушує Конституцію: “Це не їхня справа, не їхні повноваження, нехай самі навчаться дотримувати Конституції, перш ніж учити Президента”. І додав, що це — юридична фікція.
+++
“Хрещатик”
21.12.06
“Він просто тягав ковдру із себе на себе”
Народних депутатів слухала Ольга БЕСТ
Микола Азаров, перший віце-прем`єр-міністр:
“Появляется мнение о том, что якобы существуют такие проекты, от которых нужно отказаться, и нужно экономику развивать через увеличение потребления кефира нашими пенсионерами. Я задаю себе простое питання: сколько надо кефира дополнительно выпить нашим пенсионерам, чтобы построить мост через реку Днепр?”
Павло Жебрівський, фракція “Наша Україна”:
“Сьогодні кризова коаліція спробує знову проголосувати за бюджет, так званий доопрацьований бюджет. Але це ж потрібно так не любити кефір для пенсіонерів, щоб взагалі розрахунки не взяти до відома!”
Головуючий Адам Мартинюк:
“У грудні цитувати Сталіна можна, бо в нього день народження якраз у грудні, і це приємно.”
Алла Александровська, фракція Комуністичної партії:
“Вы знаете, мне лично как члену Коммунистической партии Украины приятно сознавать, что роль такой личности, как Сталин, и сегодня важна и актуальна и что его цитируют…”
Степан Курпіль, фракція БЮТ:
“Потрібно відзначити поведінку народного депутата України Калашнікова Олега Івановича під час інциденту 12 липня 2006 року біля будинку Верховної Ради України… неприпустимою”.
Олег Калашников, фракція Партії регіонів:
“Свобода слова - це не є самостійний елемент. Це є елемент, який забезпечує права людини і саме тоді, коли свобода слова є інструмент проведення геноциду особистості, я виступав проти”.
Головуючий:
“І ви висловите свою думку, але не такими криками “Ганьба!”
Євген Філіндаш, фракція Соціалістичної партії:
“Я думаю, що можна дійсно тактикою ухода під час дії комісії, ухода Олега Калашнікова у хот-каст уникнути відповідальності юридичної, то ми зараз не розглядаємо… А то прикрились там мандатами, засіли і творять, шо хочуть”.
Ольга Герасим`юк, фракція “Наша Україна”:
“Він просто тягав ковдру із себе на себе”.
Олександр Турчинов, фракція БЮТ:
“Всю країну пробуєте зробити жебраками і розказуєте всім… про свою любов”.
Головуючий:
“Олю, я на бартер пішов.”
Ганна Герман, фракція Партії регіонів:
“… Демократія - це такий костюм, погано скроєний, але якщо зняти його, то залишишся голий. І в цій шановній залі один депутат голий”.
Головуючий:
“Це не красить ні Верховну Раду, ні кожне із її складових, кожного з 450 народних депутатів”.
Євген Гірник, фракція “Наша Україна”:
“Чому ваша фракція так не любить пенсіонерів, що шкодує їм навіть 26 гривень на кефір, і так любить українських олігархів, що відкриває для них вільні зони?”
Олександр Бондар, фракція “Наша Україна”:
“Це реальна ваша пропозиція чи це ваша шутка такая?
Олександр Пеклушенко, фракція Партії регіонів:
“Хватит… вокруг кефиров, кумысов и других кисломолочных политических продуктов”.
Петро Симоненко, фракція Комуністичної партії:
“Ситуация угрожающая в стране стала, и от этого помаранчевого дурмана надо принимать сегодня же экстренные меры. И прежде всего в каком плане наводить порядок? Нада в экономике”.
Олександр Турчинов, фракція БЮТ:
“Давайте припиняти штучно ділити зал на помаранчевих і голубих. А то ви так ділите зал, шановні комуністи, то, будь ласка, свої прапорці змініть на голубий колір, і це буде відповідати дійсності”.
+++
“День”
21.12.06
Сигнал із Чернівців
Віталій Княжанський
Сьогодні під керівництвом прем`єр-міністра України, глави ради розвитку регіонів Віктора Януковича розпочнеться перше засідання ради розвитку регіонів країни. Соціальна нерівність в Україні закладається, зокрема, ще й завдяки місцю народження. Зрозуміло, що більше перспектив вижити, отримати освіту й хорошу роботу дитині, а потім і молодій людині дає не село, а місто. Але нерівність закладається ще й за регіональною ознакою. Скажімо, згідно з одним із рейтингів, найбільш заможними городянами є жителі Києва, Маріуполя, Кривого Рогу, Кременчука, Запоріжжя, Полтави, де зосереджені великі промислові підприємства України, які платять працівникам зарплати на 20% більші, ніж у середньому по Україні. У групі менш заможних міст Донецьк, Дніпродзержинськ, Миколаїв, Харків, Суми, Черкаси, Хмельницький, Івано-Франківськ, Біла Церква, Сімферополь, Дніпропетровськ, Вінниця, Одеса, Чернігів, Макіївка, Луцьк, Ужгород, Рівне, Львів, Тернопіль, Херсон. І зовсім бідними в цьому плані постають міста (а точніше - їхні жителі) Севастополь, Кіровоград, Горловка, Луганськ, Житомир, Чернівці.
Словом, ефективна регіональна політика, направлена на вирівнювання соціально-економічної ситуації в багатих і бідних містах і областях, не втрачає своєї актуальності та є сьогодні однією з найбільш востребуваних послуг уряду.
Природно, це більш ніж зручно і лідируючій в урядовій коаліції Партії регіонів, і самому уряду, якщо попри останні політичні конфлікти, які залишають для справжньої роботи не так уже багато часу, він не забув про передвиборні обіцянки.
Днями прем`єр-міністр Віктор Янукович усе ж таки подав сигнал про те, що проблем регіонів ніхто з урядових програм не викреслював, і відвідав місто, яке замикає наведений список. Щоправда, прем`єр не обіцяв золотих гір і дав зрозуміти, що з наскоку вирішити регіональні проблеми навряд чи вдасться.
“Будувати відносини центру й регіонів, розмежовувати повноваження - цього нам з вами вистачить на наше життя - це наше майбутнє”, - сказав Янукович, відкриваючи у вівторок міжгалузеву нараду в Чернівцях. Разом із тим він наголосив на безальтернативності децентралізації влади в країні, зауваживши, що це призведе до підвищення рівня економіки, якості використання бюджетних коштів. “Реформа почалася 2006 року, й нам уже необхідно замислюватися, як рухатися вперед. Це лише перша частина, й вона ще не завершена. Ще потрібно прийняти цілу низку законів, щоб перша частина конституційної реформи почала якісно працювати. Друга частина - це реформа місцевого самоврядування. Коли ця частина почне працювати, лише тоді почнуться якісні зміни в системі влади - тобто влада почне працювати набагато ефективніше”, — зазначив Янукович.
Він запропонував регіонам уже на нинішньому етапі “перейти на майбутню модель відносин”, яка має засновуватися на партнерських принципах і з чітким визначенням рівнів, повноважень і відповідальності. “У нас є можливість сьогодні розпочати будувати модель майбутніх відносин. Для цього ми повинні з вами подбати про питання підготовки різних спільних програм”, — сказав прем`єр і запропонував керівництву Чернівецької області вивчити можливість співробітництва з урядом у рамках конституційної реформи й, у разі позитивної відповіді, “почати розробку такого проекту”.
Візит Януковича до однієї з найбідніших областей країни й спроба поставити її на орбіту конституційної реформи, що зі скрипом продовжується, може свідчити про нові підходи регіоналів і про вербування ними якщо не прихильників, то співробітників (що навіть більш перспективно) і в тих областях, які традиційно вважаються вотчиною політичних противників. Не випадково Чернівці стали першим містом у Західній Україні, яке відвідав прем`єр після пріснопам`ятного випадку з яйцем, який його противники використали, хоча й на межі пристойності, але досить креативно. Чи навчиться також і прем`єр, а точніше кажучи — його оточення, творчо підходити до всіх своїх успіхів і невдач, так само як і до ризикованих випадів противників? Природно, відповідь на це запитання ми матимемо з часом.
Тим часом у коментарі “Дню” директор компанії з управління активами “Дан” (входить до інвестиційної групи “Фінансова рада”) Михайло Умніков (м. Донецьк) не зміг якось конкретно визначити вплив регіональної політики уряду на регіон, в якому живе й працює. Схоже, у “Фінансовій раді” взагалі не дуже обізнані з регіональною політикою, хоча політику регіоналів явно схвалюють. У той же час професійна діяльність Умнікова дала йому змогу зробити ремарку про те, що в Донецьку область інвестиції залучаються тому, що влада тут змінюється не так часто, як у Києві… “Гроші, як відомо, люблять спокій і тишу”, - повторив фінансист відому формулу.
+++
“День”
21.12.06
Наша різноманітність: загроза чи взаємозбагачення
Олег Баган, експерт Могилянської школи журналістики
Наскільки різні реґіони країни різняться собою? Чи існують між ними суперечності? Чи не загрожують вони українській соборності? Як збалансувати їхні взаємовідносини і стосунки із Центром? Ці й подібні запитання раз по раз збуджують громадську свідомість, з`являються у програмах політичних партій, стають предметом наукових дискусій. Як відомо, використовуючи реґіональну проблематику, розбудувала свою програму і стратегію сьогодні найвпливовіша українська партія — Партія регіонів. То ж чи справді реґіоналізм загрожує Україні? Якою є його сутність? Чим він подібний і чим відмінний від реґіоналізму інших європейських країн? На ці запитання ми спробуємо дати свою лаконічну відповідь.
Кожна дещо більша територіально країна стикається з проблемою реґіонів. Реґіони, тобто географічно, історично, соціально, іноді етнографічно - різні, вони є результатом об`єктивних довготривалих і складних процесів. Їхнє формування чи, навпаки, нівеляція залежить від того, наскільки певна країна різноманітна своїми природно-рельєфними умовами, політичними традиціями, етнографічними особливостями. Наприклад, реґіон Андалусія в Іспанії отримав свою колоритну специфіку через відмежованість від решти країни пасмом гір, ціла група сучасних федеральних земель Німеччини є “спадщиною” колишніх ґрафських, герцоґських, кюрфюрстських держав і володінь, а Бретань і Прованс у Франції, Сардинія в Італії, Велс у Великій Британії є відображенням складної етнічної історії цих країн. Кожна з великих територією держав пережила свій період боротьби з відмінностями реґіонів у ім`я національної єдності. Тоді знищувалися мова, культура, окремі форми суспільної самоорганізації, конфесійні, економічні відмінності реґіонів. Найяскравішим прикладом такої боротьби з реґіонами був період революції у Франції кінця XVIII ст., коли замість традиційних реґіонів- провінцій — Пікардії, Шампані, Ельзасу, Лотарінґії, Нормандії, Бретані, Аквітанії, Ланґедоку, Бурґундії, Оверні. Лімузену, Провансу тощо — постали невеличкі департаменти, які “розбили” історичні кордони країв. Так була створена модерна французька нація, створена пристрастю, революційним запалом і військовим терором лібералів і демократів. Іноді реґіони ставали справжнім викликом для монолітності держав: Баварія для об`єднаної Німеччини, Басконія — для Іспанії. Для подолання їхнього сепаратизму використовувалися різні засоби: від стратегічної і компромісної дипломатії до державного терору.
Помилковою є думка, що реґіони і федералізм обов`язково стають причинами слабкості якоїсь країни. Сьогодні дві наймогутніші держави світу — США і Німеччина — є федеральними. Це приклади того, як політикам вдалося гармонізувати взаємовідносини між реґіонами, перетворити їхні внутрішні інтенції в загальнодержавну стратегічну динаміку розвитку. Пояснюється це тим, що Центр завжди має тенденцію гальмувати, затискати розвиток реґіонів і їхня потенційна енерґетика не отримує належного суспільно-правового простору для саморозвитку. Нерідко буває так, що деякі реґіони штучно затримуються у своєму розвитку, відчутно відстають від загального рівня розвитку країни через те, що Центр остерігається їх з якихось причин. Найяскравіші приклади — Велс у Британії і Бретань у Франції, де етнічна відмінність корінних жителів була причиною довготривалої настороженості до цих країв офіційної столичної внутрішньої політики, оскільки в Лондоні і Парижі остерігалися можливого сепаратизму на ґрунті валлійського і бретонського націоналізмів. Зрозуміло, що така імперська політика і ментальність шкодили цілій державі, бо зусилля витрачалися на різні форми внутрішнього стримування замість спрямування їх на широкі стратегічні завдання.
Яскравий приклад гармонізованостi реґіонів являє сьогодні Німеччина, де реґіональна специфіка старанно зберігається і в політико-соціальному плані кожній федеральній землі надані досконалі правові можливості для самовияву. У країні створена атмосфера взаємозбагачувальної конкуренції, плекання реґіональної відповідальности і самоорганізованостi. Навіть той факт, що після об`єднання Німеччини і створення на східнонімецьких територіях нових федеральних земель — Мекленбурґу-Померанії, Брандербурґу, Саксонії- Ангальт, Тюринґії і Саксонії — столицями цих реґіонів були визначені не більші за чисельністю мешканців та промислові міста, а другі за масштабами міста, які більше виражали якісь культурні традиції, говорить про те, як влада прагнула зберегти відчуття більшої закоріненостi в свідомості місцевих жителів. Адже чим більше місто, тим більше воно космополітичне і відчужене від інтересів регіону. Подібною є ситуація в Iталії та Iспанії, де на юридично-адміністративному та культурно-інформаційному рівнях проводиться політика збереження ідентичностi реґіонів. Через підтримку реґіональних колоритів культура цих націй отримала додаткові імпульси й ориґінальні грані. Реґіони стали тими викликами, які дали позитивні стимули для розвитку і самозбагачення цілої країни.
Отже, реґіоналізм є об`єктивним явищем в кожній великій країні. Він може бути як бар`єром, так і стимулом її розвитку (наприклад, боротьба за визволення і об`єднання Італії у ХIХ ст., яка складалася із дуже відмінних реґіонів, переросла у надзвичайно бурхливий розвиток італійського націоналізму і перетворила країну в одну з наймогутніших держав Європи і світу). Реґіоналізм може мати різні причини, і тому в кожному конкретному випадку треба аналізувати його особливості й тенденції згідно зі специфікою виникнення, а не ототожнювати явища без розрізнення.
ВІДМІННОСТІ ЯК МІРА ПОРУЙНОВАНОСТІ
Україна складається із 12 основних реґіонів: Закарпаття, Галичина. Буковина, Волинь, Полісся, Поділля, Середнє Подніпров`я, Степ, Слобожанщина, Донеччина, Причорномор`я і Крим. Кожен iз них має свої г