Столиця/Огляд преси/28.11.06
Огляд преси від 28 листопада 2006 року.
“Факты”
28.11.06
На станции столичного метрополитена “Дарница” вчера торжественно открыли второй выход
Валерий Деркач
Пассажиры киевской подземки ждали этого почти 10 лет. Ведь “Дарница” оказалась одной из самых перегруженных станций столичного метро. А единственный выход и узкий подземный переход в часы пик становились попросту неодолимой преградой для пассажиров.
Городские власти долгое время пытались решить проблему с помощью инвесторов, но все же вынуждены были построить второй выход за бюджетные средства. Теперь на “Дарнице” станет попросторнее.
Новый надземный павильон из металлоконструкций и стекла возвели на Броварском шоссе - прямо над путями метрополитена. Как признался глава правления “Киевметростроя” Владимир Петренко, реализовать на практике подобный замысел архитекторов было непросто. Работать поначалу, когда устанавливали опоры будущего строения, приходилось только по ночам, ведь движение поездов на участке приостановить невозможно.
Главной “изюминкой” нового павильона метростроители называют большие стеклянные витражи. Сделали их из двухкамерных стекол: с одной стороны - прозрачных, с другой - отражающих. Применение именно такой технологии позволит сохранить тепло в вестибюле зимой, а от летнего зноя пассажиров спасут кондиционеры. Новейшая система освещения обеспечит строению оригинальный вид ночью.
Вход в вестибюль, который как бы навис над Броварским проспектом, обустроен со стороны улицы Попудренко. Внутри здания установлены эскалаторы - по ним пассажиры поднимутся на верхний уровень павильона (над путями), где расположены кассы и турникеты, а уже оттуда по ступенькам смогут спуститься на платформу. Оборудован на станции и подъемник для инвалидов-колясочников.
Украсили вестибюль колоннами с мозаикой и плиткой светлых тонов. Ко дню открытия второго выхода станции метро “Дарница” столичные чиновники презентовали и новые, закупленные на днях, вагоны для подземки. Киевский городской голова Леонид Черновецкий отметил, что каждый год за счет бюджета планируют покупать шесть-семь поездов метро. Тогда пассажиры будут ездить с куда большим комфортом, нежели сейчас.
На самой станции “Дарница” в следующем году намерены построить еще один - дополнительный - выход. К новому вестибюлю примкнет над Броварским проспектом пешеходный мостик в сторону улицы Малышко и “Детского мира”.
А со временем весь наземный участок Святошино-Броварской линии - от станции “Днепр” до станции “Лесная” - хотят накрыть металлопластиковыми конструкциями, примерно такими, как и вестибюль на “Дарнице”. Накрытие защитит пассажиров от дождя, а пути - от различных повреждений. К тому же на такой просторной крыше смогут разместить кафе, магазины, пешеходные аллеи с зимними садами и даже… офисы.
В следующем году столичные метростроители планируют сдать в эксплуатацию новое депо на Сырецко-Печерской линии. На этой же линии намерены открыть в 2007 году и новую станцию “Красный хутор”. Продолжат прокладывать также участок подземки в сторону Теремков. Открыть три станции метро - от “Лыбедской” к Выставочному центру - намечено в 2008 году. Естественно, если из городского бюджета выделят необходимые средства.
Заместитель главы Киевской горгосадминистрации Иван Салий отметил, что в следующем году крайне необходимо приступить к сооружению второго выхода на станции “Вокзальная”. 2007 год вполне может стать и началом строительства четвертой линии метро - на Троещину. Тоннели, скорее всего, начнут прокладывать возле существующей станции “Тараса Шевченко”, где со временем откроется станция “Подольская”. А уже оттуда горнопроходческий щит через Глубочицу, мимо Лукьяновки и под площадью Победы пойдет к Центральному железнодорожному вокзалу.
+++
“Факты”
28.11.06
“Добро пожаловать в ад!”
Такими словами директор Бортнической станции аэрации пригласил заместителя мэра Киева Анатолия Голубченко на экскурсию в канализационное насосное отделение
Екатерина Новосвитняя
В столице есть несколько объектов, где любая неполадка грозит городу и даже стране экологической катастрофой. В последнее время со страниц газет не сходят несколько тем: вывоз мусора из Киева и экологическая ситуация, сложившаяся на городской свалке. Еще об одной “горячей точке”, гораздо более опасной для окружающей среды, - Бортнической станции аэрации - пишут гораздо меньше. Чтобы избежать надвигающейся катастрофы, нужны огромные средства и срочные меры, предпринятые на этих объектах.
Первый заместитель главы столичной горгосадминистрации Анатолий Голубченко, решив удостовериться в серьезности ситуации, исходил эти объекты, как говорится, вдоль и поперек.
“Это бомба замедленного действия, угрожающая благополучию всего бассейна Днепра”
Бортническая станция аэрации (БСА) построена в 1965 году, затем ее расширяли в 1975 и 1985 годах. Те сооружения, что возводились сорок лет назад, отработали свой срок и требуют немедленной замены. Именно их и осматривал первый заместитель главы Киевской горгосадминистрации Анатолий Голубченко. “Добро пожаловать в ад!” - сказал директор станции Владимир Бражник, приглашая спуститься в насосную станцию первого уровня подъема, которая подает собранные со всего города(!) нечистоты на первый этап очистки.
Смрад внутри стоит наинестерпимейший, который человек представить просто не может. Именно это сооружение как раз и находится в аварийном состоянии и ремонту не подлежит. Это бомба замедленного действия, угрожающая благополучию всего бассейна Днепра, воду из которого потребляет 32 миллиона жителей Украины!
В аварийном состоянии и некоторые системы аэрации, предназначенные для очистки грязной воды. Если реконструировать имеющиеся аэротенки, то это поможет добиться высокого качества очистки канализационных стоков города, которые затем сбрасывают в Днепр.
Еще одна острая проблема - это иловые поля, “сухим остатком” образующиеся после очистки канализационных стоков многомиллионного Киева, и переполненные в 2,5 раза больше нормы. Они уже занимают 272 гектара земли и хранят 7,2 миллиона кубометров ила, а на ближайшие годы нужно еще более сотни гектаров, чтобы его складировать.
Но это временная мера, в ближайшие годы нужно строить завод по сжиганию иловых отложений, и для большого города альтернативы нет.
- Чтобы жители Киева и Украины пили чистую воду из Днепра, чтобы надежно работала станция аэрации и киевляне не дышали смрадом от нее, нужно до 2010 года найти 900 миллионов гривен для реконструкции станции, - комментирует ситуацию Анатолий Голубченко. - Но это будет даже не полная реконструкция. Нужно еще строить илосжигательный завод. Уже выбран проект и пора приступать к срочным работам на станции. Естественно, на это дело необходимо выделять средства.
И власти столицы готовы в следующем году выделить 110 миллионов гривен, чтобы нарастить и укрепить дамбы на иловых полях, чтобы пульпа не перелилась и не затопила окружающие территории, чтобы построить новую насосную станцию вместо старой, где стены уже не выдерживают напора канализационных вод, чтобы реконструировать отстойники.
Все это будет делаться за счет бюджета. Между прочим, просчитывая новые тарифы на коммунальные услуги, мы исключили из них инвестиционную составляющую, просчитали таким образом, чтобы хватило хотя бы на самое необходимое. Впрочем, эксперты говорят, что без этой самой инвестиционной составляющей привести в порядок крайне запущенное коммунальное хозяйство, на которое, в частности в Киеве, десять лет мало обращали внимания, будет невозможно.
Через шесть лет столица может быть погребена в мусоре
После рабочего совещания, проведенного на мусоросортировочной станции “Гринко” и полигоне N 5, Анатолий Голубченко пришел к выводу, что через шесть лет столица может утонуть в мусоре.
- Главная причина, если не вдаваться во все нюансы технологий, кроется в низких тарифах, - пояснил Анатолий Константинович. - Никто не хочет вывозить бытовые отходы по действующим тарифам. Даже при их повышении, когда увеличится и плата за вывоз мусора, цены пока не удовлетворяют перевозчиков.
По словам Анатолия Голубченко, мусоросортировочная станция “Гринко” создана именно для того, чтобы сократить поступающие на полигон N 5 объемы мусора. На станции отходы прессуются и упаковываются, а потому должны занимать намного меньше места на свалках полигона. Но, как отметил Анатолий Константинович, на полигоне Ь 5 не построена площадка для захоронения спрессованного мусора. Выход из такого положения приходится срочно искать.
- На “Гринко” перестали прессовать бытовые отходы, потому что некуда их девать, - продолжает Анатолий Голубченко. - Та часть, которую должны сжигать на заводе “Энергия”, не перерабатывается, поскольку завод использует свою мощность на все 100 процентов, а продукцию, что прошла стадию упаковки, уже нужно оплачивать.
Но заводу такая постановка вопроса экономически невыгодна - ему достаточно дешевой продукции, чтобы работать на полную мощность и зарабатывать больше денег. И если город хочет, чтобы завод взял “на себя” еще 100 тонн переработанной продукции, то нужно компенсировать ему затраты.
Анатолий Голубченко заметил также, что технологическая цепь вывоза, переработки и захоронения мусора разомкнута - на полигоне N 5 не построено хранилище, кроме того, необходимо построить еще хотя бы одно предприятие, на котором можно было бы сжигать еще 300-500 тысяч тонн отходов в год. И оно таки будет построено в ближайшие четыре года.
Завод “Энергия” в состоянии утилизировать лишь 220 тысяч тонн в год. То есть на новом заводе можно было бы сжигать хотя бы половину того мусора, что выбрасывается. Уже подписано распоряжение и в бюджет на 2007 год закладываются средства под технико-экономическое обоснование строительства завода по переработке и сжиганию мусора мощностью 500 тысяч тонн в год. Пока это делается за счет бюджета, но планируется привлечь инвесторов.
Полигон N 5 сможет принимать бытовые отходы еще пять-шесть лет, отметил Анатолий Голубченко, а потом их попросту некуда будет вывозить из города. Уже в декабре для эксперимента на полигоне запустят новую установку, справляющуюся с ядовитым фильтратом, что образуется в недрах свалки, а в феврале эта установка заработает на полную мощность.
- У нас еще есть шесть лет для решения этой проблемы, а лучше было бы справиться за три года, - подытожил Анатолий Голубченко. - С завтрашнего дня необходимо предпринять все для землеотвода и начать строить современный полигон. Мы уже прорабатывали вопрос с главой обладминистрации Верой Ульянченко - она намерена предложить три участка, которые даже обсудили на заседаниях сельских советов и получили согласие на отведение земли.
+++
“День”
28.11.06
Київ повторно виставив на аукціон ФК “Арсенал”
Головне управління комунальної власності Київської міської державної адміністрації повторно виставило на аукціон свою частку комунальної власності (80%) у статутному фонді ТОВ “Футбольний клуб “Арсенал”. Оголошення про конкурс опубліковано в газеті “Урядовий кур`єр”. Стартова вартість пакету акцій - 770 тис. гривень. Аукціон запланований на 26 грудня у приміщенні Української товарної біржі, заявки на участь в аукціоні приймаються до 22 грудня. Раніше Київська міськадміністрація не змогла провести запланований на 14 листопада аукціон із продажу своєї частки в статутному фонді “Арсеналу” через відсутність заявок. Тоді стартова вартість пакету акцій становила 1,1 млн. гривень. За даними управління на 30 червня 2006 року, балансова вартість основних фондів клубу становила 298,3 тис. гривень, зношеність основних фондів - 54,6%. У той же час дебіторська заборгованість клубу становила 2,35 млн. гривень, кредиторська - 17,86 млн. гривень, вартість активів клубу - 2,71 млн. гривень. Прибуток від реалізації товарів, робіт і послуг за січень-червень 2006 року становив 28,36 млн. грн. 80% ФК “Арсенал” належить Головному управлінню з фізичної культури та спорту Київміськадміністрації, 20% (2,36 тис. грн.) - учасникам самого клубу. Клуб був створений 2001 року шляхом реорганізації клубу “ЦСКА-Київ” Київміськадміністрацією та Міністерством оборони.
+++
“Хрещатик”
28.11.06
Борговий тягар
Із початку цього року мешканці понад 104 тисяч київських квартир не сплачували за комунальні послуги
Володимир Янішевський
Плюсова температура повітря не розхолоджує столичну владу, яка контролює ситуацію з розрахунками споживачів за енергоносії і комунальні послуги. Важливу тему обговорювали на розширеному засіданні колегії Київської міської держадміністрації. Як з`ясувалося, протягом десяти місяців цього року борги за електричну енергію зросли на 57,8 мільйона гривень, а за водопостачання й водовідведення на 9,8 мільйона.
Лише завдяки субвенції з міського бюджету в розмірі 126,4 мільйона гривень вдалося розрахуватися на 96,5 відсотка за спожитий природний газ, зазначив начальник Головного управління палива, енергетики й енергозбереження Олексій Демидов. За його словами, найбільшим боржником залишається житлове господарство - сума недоплати перевищила мільярд гривень. Викликає занепокоєння рівень сплати й за електроенергію. Загалом по місту він становить 95,8 відсотка. На початку року цей показник був дещо вищим - 97,4. Усього не сплачено майже 296 мільйонів гривень. Уперше за кілька років за спожиту електроенергію недоотримано кошти з міського і районних бюджетів. Йдеться про розрахунки закладів освіти і медицини міського підпорядкування. Не повністю розраховуються за електроенергію установи та організації міністерств оборони, внутрішніх справ, освіти і науки, що фінансуються з державного бюджету. Вони не сплатили 3,8 мільйона гривень.
Що стосується теплової енергії, то за десять місяців 2006 року споживачі повністю розрахувалися за неї. Субвенція з міського бюджету дала змогу зменшити загальний борг житлового господарства на 164 мільйони гривень. А в цілому сума несплати за цей вид послуг скоротилася на 177,7 мільйона гривень. Найбільше заборгували таким теплопостачальним компаніям, як “Київенерго”, Дарницька ТЕЦ, “Київжитлотеплокомуненерго”.
Доволі напружена ситуація з оплатою за воду та водовідведення, наголосив Олексій Демидов. За десять місяців загальний борг зріс на 9,8 мільйона гривень і перевищив 472 мільйони. Сповна розрахувалися за послуги з водопостачання і водовідведення лише три райони — Подільський, Святошинський та Шевченківський. Не втішає й рівень квартплати (88,6 відсотка). Як свідчать дані Головного інформаційно-обчислювального центру, понад 104 тисячі квартиронаймачів протягом цього року нічого не сплатили за комунальні послуги.
Як зауважив начальник Головного управління житлового господарства Володимир Стороженко, зі злісними боржниками проводиться відповідна робота.
Утім, через недосконалу законодавчу базу ні приписи, ні судові позови поки що не забезпечують 100-відсоткову сплату за послуги. Якщо зробити бодай побіжний аналіз розрахунків за житлово-комунальні послуги, то видно таку тенденцію. Чи не найбільш дисципліновані мешканці об`єднань співвласників багатоквартирних будинків. Скажімо, в Голосіївському районі вони сплатили за свої помешкання навіть з надлишком. А ось їхні сусіди з цього ж району, котрі проживають в будинках інших форм власності, заборгували чималі суми.
Не поспішають розраховуватися за комунальні зручності й окремі орендарі нежитлових приміщень. Зокрема, в Шевченківському, Дарницькому та Подільському районах (загальний борг становить 650 тисяч гривень).
Володимир Стороженко розповів, що для погашення боргів за житлово-комунальні послуги використовують таку форму розрахунків, як знецінені грошові заощадження в Ощадбанку колишнього СРСР. Завдяки цьому вдалося зменшити суму несплати на 131 мільйон гривень. Щоправда, для активізації цієї роботи потрібно розв`язувати деякі проблеми на державному рівні. Досі неможливо визначити схему проведення розрахунків на суму 25 мільйонів гривень. Це стосується тих організацій, які не погоджуються на запропонований механізм погашення боргів, або тих, у яких їх взагалі немає. Наприклад, об`єднання співвласників багатоквартирних будинків. Окрім того, за чинним законодавством житлові організації позбавлені можливості ліквідувати заборгованість минулих років з різниці у тарифах на комунальні послуги: на субвенцію з державного бюджету можуть розраховувати лише теплопостачальні підприємства (компанії “Київенерго”, “Дарницька ТЕЦ”, “Київжитлотеплокомуненерго”). Це передбачено Законом України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”.
Володимир Стороженко запропонував використати ще один важіль впливу на неплатників - запровадити регулярне нагадування про борги через телефонну мережу. А ще - прискорити прийняття розпорядження Київської міської держадміністрації щодо укладання прямих договорів між мешканцями і виробниками - виконавцями комунальних послуг.
+++
“Хрещатик”
28.11.06
Стара-нова “Дарниця”
Будівництво другого виходу з цієї станції метрополітену обійшлося столиці в 36 мільйонів гривень
Віталій Курінний
Учора по обіді пасажири мали змогу потрапити на перон станції метро “Дарниця” через новозбудований другий вихід.
Як зауважив заступник голови столичної держадміністрації Іван Салій, не секрет, що ті станції метро, які будували тридцять-сорок років тому, нині перевантажені, адже за цей час населення міста зросло. Тому й назріла потреба деякі з них реконструювати, спорудивши додаткові виходи. Почали з “Лісової”, нині здали в експлуатацію другий вихід із “Дарниці” (станцією щодня користуються сто десять тисяч пасажирів). На черзі - другий вихід із “Вокзальної”. А згодом візьмуться й за повне накриття наземної гілки метрополітену, що дозволить не лише зберегти колії від пошкоджень, а й подовжити термін їхньої експлуатації. Але це вже інвестиційний проект, над яким потрібно працювати. До слова, окрім нового виходу, до кінця нинішнього року метрополітен придбає 37 вагонів. Останній раз таку кількість техніки вдалося закупити в 1990-му. Десять вагонів санкт-петербурзькі виробники, які виграли тендер, презентували вчора. Іван Миколайович вважає, що актуально мати в столиці власні підприємства з випуску вітчизняних вагонів для підземки.
Як розповів голова правління “Київметробуду” Володимир Петренко, загалом об`єкт обійшовся столиці у 36 мільйонів гривень. Половину коштів витратили на будівельні роботи, іншу - на придбання обладнання. У планах метробудівців - спорудження депо поблизу станції “Харківська” та подовження Куренівсько-Червоноармійської гілки в бік Теремків. На думку Володимира Івановича, такого модернового виходу, як зі станції “Дарниця”, в столиці ще не було. Складність його спорудження полягала в тому, що роботи виконували без зупинки руху потягів, переважно в нічний час. У наступному році “Київавтодор” має завершити другу чергу робіт, спорудити місток через Броварський проспект.
Київський міський голова Леонід Черновецький урочисто відкрив другий вихід зі станції метро “Дарниця”. Мер столиці переконаний: Київ потребує розширення транспортної інфраструктури, зокрема метрополітену на Троєщину. Згодом Леонід Михайлович “обкатав” новий вагон, проїхавши разом із журналістами до станції метро “Хрещатик”.
+++
“Хрещатик”
28.11.06
Чи може Київрада скасувати підвищення тарифів?
Навіть якщо буде рішення суду, міська держадміністрація захищатиме своє розпорядження, вважає Анатолій Голубченко
Одразу після розширеного засідання колегії столичні журналісти оточили першого заступника голови столичної держадміністрації Анатолія Голубченка. Цікавилися передусім тарифними нововведеннями, які запроваджують з першого грудня. Чи може їх скасувати Київрада, адже такий намір вже оприлюднили окремі депутати. Анатолій Голубченко по-філософськи відповів: вічного не буває нічого. Ніколи не треба говорити “ніколи”. Адже може бути рішення суду з цього приводу: його треба виконувати, хоча столична держадміністрація, безумовно, проходитиме всі етапи захисту своїх “тарифних” розпоряджень. Із Мін`юстом у нас є певні розбіжності в процедурі введення нових тарифів, зазначив Анатолій Костянтинович. Однак це не стосується розрахунків вартості комунальних послуг. Київрада може прийняти політичне рішення щодо скасування тарифів. Ми пам`ятаємо, як ухвалювалися політичні рішення про відставку кількох урядів, але вони продовжували працювати. Якщо такі рішення готуються - це сигнал про те, що представники однієї гілки влади не підтримують інших, вважає посадовець. А тому треба сідати за стіл переговорів, думати і знаходити спільні рішення. І ні в якому разі не вступати в конфлікт з Київрадою, впевнений Анатолій Голубченко.
Щодо заяв окремих політиків, буцімто можна компенсувати вартість комунальних послуг виручкою від продажу столичного майна, то він переконаний: тарифи підвищувати треба. Іншого шляху немає. Київську землю можна продавати. Але коли її скуплять, нічого буде виставляти на торги. А два мільярди гривень, які довелося б вилучати з бюджету для відшкодування різниці між діючими і реальними тарифами, можна використати для суттєвого поліпшення ситуації в комунальній сфері міста, наголосив пан Голубченко. Наприклад, спрямувати ці кошти на реконструкцію Бортницької станції аерації, будівництво сміттєпереробного заводу, придбання техніки для прибирання столиці, спорудження Подільсько-Воскресенського мостового переходу…
+++
“Хрещатик”
28.11.06
У столиці може з`явитися “Олімпійське селище”
Його проектування та будівництво планують передбачити у програмі соціально-економічного та культурного розвитку Києва на наступні роки
Однією з найактуальніших проблем Києва і країни в цілому, як зазначають експерти, є погіршення здоров`я дітей та молоді. Діти починають палити практично з початкової школи, темпи поширення дитячого алкоголізму та наркоманії жахають. А саме у цих руках невдовзі опиниться доля держави. Для того, щоб запобігти деградації суспільства, необхідно в першу чергу дбати про молодь, безперервно проводити просвітницьку та профілактичну роботу. Можливо, якщо молодь буде більше часу приділяти спорту, менше дітей буде вживати наркотики та алкоголь, а здоровий спосіб життя нарешті стане популярним.
Саме тому, як повідомив заступник голови Київської міської держадміністрації Денис Басс, столична влада прийняла рішення доручити Головному управлінню з фізичної культури та спорту забезпечити розробку комплексної міжгалузевої програми перспективного розвитку фізичної культури і спорту в Києві на 2007-2011 роки “Київ спортивний”. Ця програма буде розглянута на сесії Київради.
Крім цього, як наголосив Денис Якович, більшість спортивних секцій у столиці надають дітям платні послуги, і не кожен киянин може забезпечити своїй дитині заняття спортом. Тому районам запропонують розглянути можливість передачі окремих комунальних споруд районним управлінням з фізичної культури та спорту. Також будуватимуть нові сучасні спортивні майданчики у кожному мікрорайоні, які облаштують для занять спортсменів-інвалідів.
— Узагалі тепер при інтенсивній забудові районів обов`язково передбачатимуть ділянки для сучасних спортивних комплексів, якими зможуть користуватися всі охочі,- каже Денис Басс.- Невдовзі буде оголошено інвестиційний конкурс на будівництво сучасних спортивних об`єктів на вулицях Тулузи, 7, Давидова, 12 та Тростянецькій, 60. Також у всіх районах будуть створені центри з фізичної реабілітації і спорту інвалідів.
Нові приміщення отримають Київський міський центр з фізичної культури та спорту інвалідів “Інваспорт”, Київське міське відділення НОК України. Також помешкання надамо дитячим спортивним школам та школам олімпійського резерву, які підпорядковані Головному управлінню з фізичної культури та спорту.
За словами Дениса Басса, у столиці може з`явитися “Олімпійське селище”. Воно буде створене на території державного підприємства “Центральна навчально-тренувальна база з ковзанярського спорту “Льодовий стадіон”. Проектування та будівництво “Олімпійського селища” буде внесено до проекту Програми соціально-економічного та культурного розвитку Києва на 2007-й та наступні роки.
Також, за інформацією Дениса Басса, київська влада подбає і про спортсменів вищої категорії, тренерів, інструкторів з масової фізичної культури. Фахівці у сфері фізичної культури будуть забезпечені житлом. При створенні таких фінансових, економічних та морально-етичних умов, які б припинили деградацію спортивної сфери, буде забезпечено здоров`я нації, а тим самим — сталий розвиток нашої країни. Про це повідомляє прес-служба столичної держадміністрації.
+++
“Хрещатик”
28.11.06
Плідний діалог
Столична влада дбатиме про сиріт та дітей з обмеженими фізичними можливостями, котрі навчаються у приватних навчальних закладах
Ліна Мірошникова
Уперше у нашій країні міська влада вирішила налагодити діалог з приватними навчальними закладами. Тож керівників та власників приватних дитсадків, шкіл, гімназій, ліцеїв запросили до розмови. “Круглий стіл” відбувся у київській мерії. Під час дискусії був також присутній народний депутат України Віталій Майко. Заступник голови Київської міської держадміністрації Віталій Журавський, начальник Головного управління освіти і науки Лілія Гриневич та голова комісії Київради з питань освіти Галина Руденко з`ясовували разом з освітянами, які проблеми потребують вирішення і як це можна зробити, дотримуючи чинного законодавства.
За словами голови Асоціації приватних закладів освіти Києва Олени Мовчун, нині у столиці діє 44 приватних навчальних заклади, де здобувають освіту понад чотири тисячі учнів. І хоча вважається, що всі ці діти із забезпечених родин і не потребують соціальної підтримки, кожен двадцятий учень приватного закладу - сирота або напівсирота, а два відсотки - діти з обмеженими фізичними можливостями. Донині на вихованців приватних навчальних закладів не поширювалася дія столичних освітніх програм щодо соціального захисту, пільгового харчування та оздоровлення. Не спрямовуються кошти на обов`язкове медичне обслуговування учнів (вакцинація, медогляди), на підручники. На думку пані Мовчун, батьки учнів двічі сплачують за навчання своїх дітей. Зрозуміло, що кошти витрачають на приватні освітні послуги (до речі, нині розцінки на це у Києві складають від 600 до семи тисяч гривень на місяць). Але також ці батьки сплачують податки, що спрямовуються на ті навчальні заклади, які фінансуються з бюджету (а ось приватні не мають бюджетних дотацій). Втім, як роз`яснили юристи, пропозиція керівників приватних навчальних закладів надавати їхнім школам, гімназіям, ліцеям підтримку коштом столичної громади протирічить Конституції України, де навіть не згадується про таке явище, як приватна освіта.
Віталій Журавський пояснив освітянам, в якому правовому полі діє столична держадміністрація, що їй дозволено, а що - ні. Запропонував також змінити форму власності, адже у Києві зареєстровано лише сім приватних закладів освіти, а решта оформлені як товариства з обмеженою відповідальністю. Тобто на них розповсюджується законодавство про підприємництво.
— Ми розуміємо, що влада може, отже, повинна допомагати дітям-сиротам, які навчаються у приватному закладі, так само, як і дітям-сиротам у комунальній чи державній школі,— зазначив Віталій Станіславович. - Ми будемо вітати і участь у районних змаганнях, конкурсах, олімпіадах, різноманітних культурних акціях учнів приватних шкіл поруч із однолітками з комунальних навчальних закладів. Після 15 років цілковитого ігнорування з боку старої київської влади проблем приватної освіти команда Леоніда Черновецького вирішила не лише дослідити їх, а й відобразити у програмі “Освіта столиці. 2006-2010″. Цей документ уже практично готовий до розгляду на сесії Київради.
Представники столичної влади запропонували також увести трьох найавторитетніших представників сектору приватної освіти до громадської ради при Київському міському голові Леоніді Черновецькому. Буде також створено робочу групу, яка опрацює пропозиції, спрямовані на поліпшення законодавства в галузі освіти.
За словами засновника ліцею “Гранд” Володимира Співаковського, очевидно, що столична влада зробила значний крок до співпраці з фахівцями приватних шкіл, гімназій, ліцеїв. А зустріч управлінців та освітян була досить плідною.
+++
“Хрещатик”
28.11.06
Актуально
Керівники комунальних підприємств звітуватимуть про своє психічне здоров`я
Київський міський голова Леонід Черновецький підписав розпорядження, згідно з яким при призначенні керівників комунальних підприємств враховуватиметься стан їхнього здоров`я, зокрема й психічного, повідомляє прес-служба столичної влади.
Відтепер кандидати у керівники, окрім автобіографії, заяви, копії документів про освіту, копії трудової книжки та інших документів, мають додавати також довідку про стан здоров`я, зокрема й психічного.
Крім того, Леонід Черновецький вніс зміни в типову форму контракту: тепер керівник повинен щорічно до 25 грудня надавати достовірну інформацію про стан здоров`я. Відповідні зміни будуть внесені до діючих контрактів з керівниками до 16 грудня.
Світовий банк готовий співпрацювати з українським Мін`юстом для запровадження в нашій країні державної системи реєстрації прав на нерухоме майно
Про це йдеться в листі Світового банку, надісланому Кабінету Міністрів України, інформує прес-служба Мін`юсту. Як зазначається в листі, Світовий банк вважає невдалою спробу виконати означене завдання силами Державного комітету із земельних ресурсів. Водночас успішне впровадження проекту допомогло б забезпечити правовий захист, потрібний для ефективної роботи ринку землі й нерухомого майна та для впевненості інвесторів, які працюватимуть в Україні, зазначає Світовий банк.
Нагадаємо: 22 листопада нинішнього року Кабінет Міністрів ухвалив зміни до Закону “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” і передав на розгляд Верховної Ради України. Уряд пропонує визначити центральним органом виконавчої влади у сфері державної реєстрації прав власності на нерухоме майно Міністерство юстиції України, оскільки там уже функціонують Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (з 1999 року), Спадковий реєстр (з 2000-го), Реєстр прав власності на нерухоме майно (з 2002-го), а з 2004 року — Державний реєстр правочинів та Державний реєстр іпотек.
У лютому 2003 року центральним органом виконавчої влади у сфері державної реєстрації прав власності на нерухоме майно указом Президента України було визначено Держкомзем. У жовтні 2003-го Україна підписала Угоду про позику Світового банку в сумі 195,13 мільйона доларів для проекту, який має назву “Видача державних актів на право власності на землю в сільській місцевості та розвиток системи кадастру”. Після надання позики Світовий банк неодноразово оцінював стан впровадження проекту як незадовільний і поінформував про можливість призупинення подальших виплат.
+++
“Хрещатик”
28.11.06
Гарячі точки
Перший заступник голови столичної держадміністрації Анатолій Голубченко здійснив робочу поїздку на теплоелектроцентралі № 5 та № 6, а також відвідав підстанцію “Центр” та інформаційну службу “0-88″ і розповів про власне бачення розвитку теплоенергетичної галузі Києва
Оксана Корнійчук
Робочий візит першого заступника голови столичної держадміністрації Анатолія Голубченка на підстанцію “Центр”, теплоцентралі № 5 та № 6 можна назвати поїздкою в гарячі точки (у прямому та переносному значенні). Адже за нинішньої ситуації, коли не за горами зимові морози і подорожчання тарифів на комунальні послуги, важливо, щоб електроенергію і тепло кияни отримували без збоїв.
Перший пункт ревізії - підстанція “Центр”, яка є однією із найновіших у нашій країні (введена в експлуатацію в 2000 році). Звідси йде електроенергія і в житлові будинки, і в Київську міську держадміністрацію, Жовтневу лікарню, Палац спорту, Кабінет Міністрів, Мінпаливенерго, посольства Данії, Хорватії, Вірменії. За словами генерального директора “Київенерго” Бориса Ященка, потужність трансформаторів становить 80 мегават. Сюди підключено об`єкти, які споживають 60 мегават електроенергії, тож частина залишається у резерві. З огляду на це, постало питання про доцільність будівництва ще однієї підстанції для “Мистецького арсеналу”, яка, за приблизними підрахунками, коштуватиме 100 мільйонів гривень. Проте Борис Васильович наголосив: такий об`єкт потрібен, адже він охопить цілий мікрорайон, а “Центр” самотужки не зможе обслуговувати ще й “Мистецький арсенал”.
Відвідав Анатолій Голубченко й довідково-інформаційну службу “0-88″ на Спортивній площі, 2. Виконувач обов`язків начальника цієї структури Людмила Рубан розповіла: з початку року вже отримали 942 тисячі дзвінків від киян, а до кінця 2006-го, схоже, ця цифра становитиме мільйон. Телефонують люди переважно з приводу сплати за електроенергію або в разі якихось побутових казусів. Звідси заявка передається в районні диспетчерські, далі — в ЖЕКи. Кожен звіт про виконання фіксують у спеціальному реєстрі. Обов`язок кожного працівника служби (26 операторів та 8 чергових інженерів) — бути ввічливим та з розумінням ставитися до проблем громадян. Чи так воно насправді, пан Голубченко пообіцяв перевірити особисто.
Наступний пункт поїздки — найбільша в Україні теплоелектроцентраль № 5 з потужністю 700 мегават. Тут Анатолій Голубченко ознайомився з роботою на центральному щиті управління електростанцією та з процесом вироблення електроенергії і тепла. Станом справ на цьому об`єкті (теплоелектроцентралі вже 35 років) Анатолій Костянтинович залишився задоволений, мовляв, побував на багатьох електростанціях, проте ніде не бачив такого порядку. Не така безхмарна ситуація на теплоелектроцентралі № 6, два енергоблоки якої виробляють 500 кіловат електроенергії, а третій уже майже двадцять років (з 1988-го) перебуває у стадії будівництва. Роботи здійснено на 65 відсотків, а щоб їх завершити, потрібно 420 мільйонів гривень. Як зазначив директор теплоелектроцентралі № 6 Микола Даниленко, нині дефіцит потужності для Києва становить 250-300 мегават, а взимку - 500 мегават. Їх ми добираємо з-за меж столиці. Тож добудова третього блоку дасть змогу місту самотужки розв`язувати проблему теплопостачання.
Не менш болючим на цьому підприємстві є кадрове питання. Так, кваліфікованого машиніста з вищою освітою потрібно готувати сім років. З початку року плинність фахівців становить понад 10 відсотків, що є мало не катастрофою для електростанції. Головна причина - низька заробітна плата (2100 гривень, а зі збільшенням тарифів на комунальні послуги її збираються дещо збільшити - до 2500 гривень).
Підсумовуючи побачене, Анатолій Голубченко назвав ситуацію на теплоелектроцентралях некритичною, адже обладнання, хоча й старе, в нормальному технічному стані, робота виконується без збоїв. Розповів заступник голови столичної держадміністрації й про власне бачення шляхів розвитку теплоенергетичної галузі. Перший - не збільшуючи енергопотужність Києва, поліпшувати зовнішні мережі, створювати за межами столиці підстанції й через державний енергоринок забезпечувати себе електроенергією та теплом. Однак у такому разі місто втратить свою самостійність. Інший варіант - збільшення власної енергопотужності. Але й тоді, на думку пана Голубченка, є зона ризику. А найоптимальнішим буде побудувати 5-6 підстанцій у межах Києва, а також 3-4 підстанції поза столицею, завершити спорудження третього блоку на теплоелектроцентралі № 6 (за нормального фінансування це можна зробити протягом трьох років). А ще потрібно думати про належні умови праці для спеціалістів-енергетиків, адже навіть найкраще обладнання є надійним, якщо ним керує фахівець, котрий отримує достойну платню. На найближчі ж п`ять років на розвиток цього сектору планують виділити 2,5-3 мільярди гривень.
+++
“Хрещатик”
28.11.06
“Кризові менеджери комунальної енергетики”
За кілька років “Київенергохолдинг” планує встановити прилади обліку в кожній оселі і на порядок зменшити втрати води у магістральних трубопроводах
Володимир Галега
Сам факт створення (а нині вже й роботи) закритого акціонерного товариства “Київенергохолдинг” став розмінною монетою в руках деяких політиків. Однак, за словами голови правління цієї компанії Юрія Бондаря, заради піднесення власного іміджу вони змушують “розплачуватися” мешканців “енергетичною безпекою міста”. На прес-конференції він наголосив: ситуація у цьому комунальному секторі надкритична, столиця опинилася на межі техногенної катастрофи, яка свого часу сталася у Москві. Тож не варто нагнітати пристрасті довкола діяльності нової структури, а радше дати їй можливість спокійно працювати. Свою команду пан Бондар назвав “кризовими менеджерами комунальної енергетики”, які повинні виконати певну місію: модернізувати це господарство, зробити його безпечним для киян і довкілля, наблизити рівень послуг до європейських стандартів.
Компанію “Київенергохолдинг” організовано відповідно до рішення старого складу Київради 2004 року. Відтоді оформляли документи, розробляли статут майбутнього товариства, оцінювали його активи. Офіційно зареєстрували структуру ще до того, як Леонід Черновецький став до виконання обов`язків Київського міського голови. Тож натяки щодо його особистої зацікавленості в контролі над комунальним майном керівник холдингу вважає безпідставними. Наразі статутний фонд компанії повністю ще не сформовано. Акціонери перерахували до нього 74 мільйони гривень. До слова, у європейських містах комунальна сфера не дає надприбутків (пересічно вони становлять 5—7 відсотків). Але цей сектор серед місцевих бізнесменів вважається надзвичайно надійним з точки зору вкладання коштів, бо муніципальна влада гарантує їхнє повернення. До завершення календарного року (йдеться про квітень 2007-го) власники цінних паперів повинні вкласти решту коштів. Ймовірно, частина з них піде на збільшення пакета акцій “Київенерго”, який належить територіальній громаді, аби вона могла ефективно впливати на діяльність цього підприємства. Нині її частка становить лише 12 відсотків. “Київводоканал” уже передав новому об`єднанню 67 відсотків акцій, “Київгаз” - 60 відсотків, триває процедура отримання цінних паперів від “Київенерго”. Причому холдинг лише управляє активами компаній, що увійшли до його складу. Фактично ці структури — самостійні юридичні особи і працюють у рамках закону, статутів, положень, інструкцій та методик. Після того, як остаточно буде сформовано статутний фонд, ймовірно, змінять форму власності на відкрите акціонерне товариство. Нині частка цінних паперів у “Київенергохолдингу”, що належить територіальній громаді, становить 61 відсоток. Пан Бондар є також головою постійної комісії Київради з питань житлово-комунального господарства. З п`яти осіб, які тут працюють, троє - депутати з фракції БЮТ, один - з фракції СПУ. Тож контролювати роботу нової компанії є кому. Усю потрібну інформацію члени комісії отримують без перешкод і в повному обсязі. Об`єднання організовували винятково як суб`єкт господарської діяльності. Фахівці вже почали розв`язувати технічні і технологічні проблеми, які давно постали перед енергетичним господарством міста. Пріоритетні напрями давно визначено. Насамперед планують впровадити у місті схему розрахунків за фактично надані послуги з енергопостачання, тобто встановити прилади обліку в кожній оселі. Кошти на це, як відомо, закладено в тарифах. Аби їх не змінили, то довелося б “обв`язувати” місто лічильниками протягом 10-12 років. Із уведенням нових розцінок сподіваються зробити це за 2—3 роки - відповідну програму розробляють. Продовжать реконструкцію Бортницької станції аерації (там збираються облаштувати сучасне виробництво з утилізації мулу), модернізують сміттєспалювальний завод “Енергію”, у майбутньому збудують ще один - сучасніший. А також завершать прокладання другої черги головного каналізаційного колектора.
— Ще один напрям нашої діяльності — впровадження енергозбережних технологій,— сказав Юрій Бондар.— Нині енергетичні підприємства виробляють
13 050 мегават електричної енергії, а столиця споживає 1800 (в години пік навіть до 2000 мегават). Ті 250 мегават, які міг би продукувати третій енергоблок на ТЕЦ-6 (будівництво якого розпочалося кілька років тому), місту конче потрібні. Однак для завершення робіт і монтажу обладнання треба 450 мільйонів гривень. Ситуацію ускладнює те, що за цей час збіг гарантійний термін на генератор та інше устаткування. Тож спочатку треба виконати регламентні роботи і розконсервувати об`єкт. Коштуватиме це майже два мільйони гривень. Хто це робитиме, наразі з`ясовуємо. Сьогоднішні втрати компаній, що входять до енергохолдингу, досить значні. Вони відповідають колишнім радянським, а не європейським стандартам. Скажімо, води - 18 відсотків, тоді як у Варшаві – 8-9 відсотків. Траплялися випадки, коли під час аварійних робіт в історичних районах Києва викопували чавунні труби початку минулого століття і навіть зроблені з мореного дуба. Якщо вдасться реалізувати нашу програму, розраховану на чотири-п`ять років, зменшимо втрати води до 10—12 відсотків. Але для цього потрібні солідні капіталовкладення. Міський бюджет не потягне таких витрат. Очевидно, доведеться звертатися до Кабміну, аби нам виділили кошти з державного бюджету, а також плануємо залучати інвесторів. Нині розпочинаємо широкомасштабну реконструкцію котелень, де устаткування працює з шістдесятих-сімдесятих років. Після модернізації вони заощаджуватимуть від 30 до 40 відсотків газу.
Наразі міські електричні підстанції та мережі перевантажені. На деяких нових житлових масивах не передбачено навіть земельних ділянок для будівництва підстанцій, гідровузлів, газорозподільних об`єктів, інших інженерних споруд, які повинні забезпечувати новобудови світлом, теплом, водою. Десь 15 відсотків найрізноманітніших трубопроводів не мають навіть власників, а відтак і технічної документації. Сьогодні енергетики їх інвентаризують, складають паспорти, беруть на свій баланс. Але однак певна частина внутрішньоквартальних мереж належить жекам, товариствам співвласників багатоквартирних будинків, які не мають грошей, аби обслуговувати їх належним чином.
— Щодо нових тарифів, то їх затверджував не “Київенергохолдинг”, а Київська міськдержадміністрація,— наголосив пан Бондар.— Головне управління цінової політики зробило аудит згідно з розрахунками, що їх надала робоча група (на чолі з першим заступником голови Київської міськдержадміністрації Анатолієм Голубченком). До роботи залучили незалежних експертів, депутатів Київради. І лише після цього столичний мер Леонід Черновецький підписав відповідне розпорядження. Звичайно, в цьому документі відображено не всі дані (а це сотні таблиць, аналітичних довідок, висновків) - лише деякі з них. Слід сказати, що тарифи на централізоване водопостачання, водовідведення і квартплату не переглядали з кінця 1999 року. За цей час щомісячна мінімальна заробітна плата киян зросла з 85 гривень до 400, тобто в 4,7 разу. Дані моніторингу свідчать про те, що ціни на комунальні послуги підвищують і в інших регіонах. Мегаполіс у цьому сенсі не є лідером — за різними оцінками на шостому-восьмому місцях. Хоча ситуація тут чим далі, тим стає загрозливішою. Останніх десять років старі інженерні мережі реконструювали або перекладали надто повільно. Більшість із них зношені на понад 70 відсотків. Над “Київгазом” другий рік поспіль висить дамоклів меч банкрутства. У “Київводоканалі” ледве вистачає коштів на заробітну плату працівникам і реагенти. Попри те, що рівень плати за воду становить 95 відсотків, нинішні тарифи покривають лише 47 відсотків витрат компанії. Фінансовий стан “Київенерго” також кепський. До того ж цього року компанія виробить електричної енергії менше, ніж 2005-го, бо майже усе літо енергоблоки “сиділи на голодному пайку”: тиск блакитного палива у магістральних трубопроводах трохи перевищував критичний. Свого часу енергетики взяли кредит у Світовому банку на 200 мільйонів доларів для модернізації теплових мереж. Згодом суму зменшили до 160 мільйонів. Компанія вже освоїла 134 мільйони доларів. До кінця року витратять решту коштів. За цільовим використанням позики увесь час стежили представники банку, тому говорити про якісь депозитні рахунки, на яких осідали гроші, недоречно. Витрати енергетиків з обслуговування кредиту не враховано в тарифах, вони погашають його за рахунок зменшення втрат у мережах. Коли ж кредитну лінію вичерпають, доведеться знову шукати фінансові ресурси. За словами керівника енергохолдингу, влада свідомо відмовилася від поетапного підвищення тарифів, бо чи не кожен місяць певна кількість сімей потрапляла б до категорії малозабезпечених, а отже, збільшувалася б кількість претендентів на субсидії. Ті ж, хто вже оформив її, повинні були б знову збирати документи на переоформлення, годинами вистоювати у чергах. З іншого боку, працівники, які готують ці папери, обчислювальний центр могли не справитися з дедалі зростаючим обсягом інформації. Тож робоча група з підготовки пропозицій (до складу якої увійшло чимало депутатів Київради) вирішила, що правильніше буде пережити такий “стрес” один раз.
Сьогоднішній товарообіг холдингу становить 2,5 мільярда гривень. За нових платежів збільшиться майже до 5 мільярдів. Але за останніх чотири місяці Київська міськдержадміністрація повинна погасити “Київенерго” різницю у тарифах на холодну та гарячу воду в сумі 450 мільйонів гривень, якщо ціна газу становитиме 90 доларів. Якщо вартість його буде 130-135 доларів, то виплати автоматично збільшаться до 600 мільйонів. На якісь прибутки можна розраховувати лише через кілька років за умови, що блакитне паливо не дорожчатиме. А за нинішніх збитків на дивідендах не розбагатієш.
+++
“Хрещатик”
28.11.06
Нова хвиля
Переможцям конкурсу юних журналістів “Я - молодий киянин” заступник міського голови - секретар Київради Олесь Довгий вручив диктофони та премії
Ірина Лопатіна
У столиці України 328 дванадцятирічок мають власні прес-центри та газети. Їхні кореспонденти, редактори, фотокори зібралися на вихідних у Київському палаці дітей і юнацтва. Там відбувся семінар “Формула успіху шкільної редакції”. Перед початківцями виступили заступник Київського міського голови — секретар Київради Олесь Довгий, перший заступник начальника Головного управління освіти і науки Віра Горюнова, викладачі Інституту журналістики та Інституту масових комунікацій Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київського міжнародного університету.
Серед запрошених були й випускники “Юн-пресу”. Олена Дудко нині працює в одному з інформаційних агентств, а перші навички з написання статей набувала в гуртку журналістики, прийшовши туди в тринадцятирічному віці. Поглиблювала знання в Інституті журналістики. Олена тепер й сама щонеділі проводить майстер-класи для гуртківців у “Юн-пресі”, навчає підлітків ставити гострі запитання, умінню спілкуватися як з людьми на вулиці, так і з високопосадовцями, писати об`єктивно про навколишній світ… А свого часу запропонувала Олесеві Довгому започаткувати конкурс “Я — молодий киянин”, аби діти у своїх журналістських роботах розповіли про те, що їх турбує. Переможці змагання отримали диктофони та премії від Олеся Станіславовича, а їхні статті надрукують у засобах масової інформації.
— За 5—6 років чимало хто з вас стане професіональною “акулою пера”,— сказав Олесь Довгий.— Саме ви знайомитимете широкий загал з палітрою подій. Я дуже просив би вас, як нових представників четвертої влади, шанувати слово правди, писати об`єктивно, а не на замовлення, нехтуючи журналістською етикою.
Олесь Довгий на собі відчув завзятість початківців. Так, він нікуди не міг подітися від спалахів фотокамери восьмикласника Євгена Казикіна, який, мов справжній папараці, пильнував кожен його рух. Довелося Олесю Станіславовичу відповідати й на запитання про своє особисте життя. А наостанок він подарував агентству “Юн-прес” нову апаратуру.
Керівник “Юн-пресу” Надія Іллюк репрезентувала сайт агентства, на якому розміщуватимуть проби пера. Можливо, незабаром там з`являться й статті Олени Левицької, яка у “Юн-пресі” недавно. Нині дівчина працює у шкільній газеті “33-й квартал”, мріє про фах журналістки. Її подруга, одинадцятикласниця Ірина Жолондковська, почала писати статі після сьомого класу. Як і Олена, Ірина хоче стати професіональним журналістом. Дівчина мріє про кар`єру телеведучої розважальної програми для молоді.
На семінарських майстер-класах розповідали як формувати шкільні редакції, де та як можна здобути журналістську освіту. Фахівці радили, про що та як писати, яким має бути шкільне телебачення…
+++
“Хрещатик”
28.11.06
Держслужбовці з Голосіївської райдержадміністрації вибороли першість у київській спартакіаді
Плавання, міні-футбол, шашки, настільний теніс і швидкі шахи - ось ті види спорту, в яких виборювали першість команди державних службовців усіх районних держадміністрацій та апаратів райрад столиці. Як зауважив заступник голови Київської міської держадміністрації Віталій Журавський, боротьба була запеклою. Адже командні очки - у тому ж плаванні, настільному тенісі, шахах, шашках - виборювали окремо чоловіча і жіноча групи. Траплялося, перемогу однієї частини команди “врівноважувала” поразка іншої, лідерство в одних видах спорту супроводжувала втрата позицій в іншому. У підсумку службовці Шевченківської райдержадміністрації, які показали найкращі результати у плаванні та настільному тенісі, опинилися на четвертому місці, а їхні колеги з Дніпровської, котрі були найсильнішими в шахах і шашках, потрапили на п`яте місце. А перше місце упевнено посіла команда Голосіївської райдержадміністрації, яку, до речі, надихав особистим прикладом голова райдержадміністрації Сергій Садовий і яка отримала у сумі 109 очок. На другому місці - команда Подільської райдержадміністрації з 99 очками, а на третьому - Деснянської (94). Лідери цієї чудової київської спартакіади одержали не лише радість від перемог, а й нагороди - кубки, медалі, дипломи та грошові призи в окремих видах змагань від профспілок. Про це повідомили у прес-службі столичної держадміністрації.
+++
“Україна молода”
28.11.06
Blyuvota не пройде
Небайдужі кияни провели акцію за збереження Андріївського узвозу
Уляна Соборська
Українці все ж навчилися активності: кияни, наприклад, усе частіше вдаються до пікетів та акцій протесту, захищаючи у своєму місті щось миле оку та рідне серцю. Черговий приклад — Андріївський узвіз, який місцева влада планує “оновити”. Вихідними тут відбувалися цікаві речі. Об`єднання молодих людей, яке назвало себе творчим гуртом “Горище”, влаштувало акцію “Андріївський узвіз для митців та киян”. Одна з організаторок, студентка-журналістка Настя Мельниченко, розповіла “УМ”, що творчий гурт “Горище” задумав цю акцію, аби привернути увагу громадськості до проблем узвозу й пояснити людям різницю між “реставрацією” та “реконструкцією”. “Ми підтримуємо ідею реставрації, — каже Настя, — Андріївський узвіз справді потребує уважного ремонту. Але ми не погоджуємось із перетворенням рідкісного осередку культури на черговий осередок товарів і послуг. Ми погоджуємось із необхідністю вдосконалення стану вулиці, але не погоджуємось із протизаконними методами дії. Підтримуємо ідею поетапного перекриття вулиці для проведення ремонтних робіт, але не погоджуємось із повним перекриттям вулиці на дворічний термін”. Тому й вдалися активісти до творчого задуму: у вигляді перформенсу вирішили показати узвіз до запланованої “реставрації” і після неї “протиставити духовні цінності задоволенню масових побутових потреб”.
Так, учасники акції розділили узвіз стрічкою на дві частини - “темну” та “світлу”. Остання символізувала традиційний Андріївський узвіз із характерними для нього вернісажами й творчим духом, “темна” ж частина показувала вулицю після реконструкції. На “темній” стороні учасники стояли у “сумному” й одноманітному одязі, тримали коробки у руках - “бутіки з туалетного паперу” з характерними назвами: “Ресторан Blyuvota”, “Бутік “Малороси”. Такий антураж символізував узвіз після реконструкції. На протилежній же стороні вулиці кипіло інше життя - люди, перев`язані кольоровими стрічками, повітряні кульки, пісні, вірші… Таким узвіз поки що є, на думку організаторів акції.
Із усім цим добром активісти пішли до Подільської райдержадміністрації - на дерево перед будівлею вони повісили стрічки, на яких кожен бажаючий написав, за що любить узвіз, а перед дверима адміністрації поставили паперові бутіки.
Нагадаємо, що міська влада планувала розпочати реконструкцію Андріївського узвозу вже у листопаді 2006-го. Як запевняє прес-служба КМДА, реконструкція передбачатиме: ремонт і заміну інженерних мереж, освітлення, відновлення архітектурних цінностей, реставрацію бруківки.
У свою чергу, представники Подільської районної адміністрації заспокоюють громадськість: мовляв, на Андріївський узвіз чекає не реконструкція, а “регенерація”. А художникам не слід боятися “виселення”. На час ремонтних робіт митців, що працюють на узвозі, “переселять” униз на Контрактову площу і частково залишать угорі Андріївського.
+++
“Дело”
28.11.06
“Крокодильи слезы”
Людмила Полях
Весь сыр-бор в Киевсовете разгорелся якобы из-за пламенного желания некоторых киевских депутатов помочь родным избирателям в канун повышения тарифов на жилищно-коммунальные услуги. Для этого даже три фракции создали депутатское объединение “Демократический Киев” и заставили Черновецкого и Довгого провести внеочередное заседание 23 ноября. Но на этом процесс остановился…
Как оказалось у “демократических киевлян” нет анонсируемого большинства. В сессионном зале было около 40 человек, а зарегистрировалось всего шестеро. Со второй попытки удалось зарегистрироваться уже 50 избранникам. Тогда, как для кворума нужно 61 человек. А теперь давайте подсчитаем. С тех 41 депутата, которые пришли в киевский городской совет по списку БЮТ, осталось только 29. Остальные либо добровольно покинули ряды “материнской фракции”, либо были позорно изгнаны за дружбу с командой Черновецкого. В составе “Нашей Украины” числится на сегодня 14 человек, а блок Кличко “похудел” до 8 “штыков”. Рассчитывать на внефракционных не приходится, как бы не хотелось. Ведь это экс-”БЮТовцы” и экс-”кличковцы”, которые с бывшими соратниками по разным причинам не нашли общего языка. Таким образом, объединение в лучшем случае насчитывает 51 человека. Но на внеочередное пленарное заседание не пришли даже те, кто накануне стал оппозиционером. Говорят, сидели в машинах, ждали, что дальше будет… Благое дело провалилось.
Все было сделано в спешке. Например, лидер ГАКа Александр Пабат сообщил, что его фракция не будет участвовать в заседании, поскольку необходимых материалов для рассмотрения вопроса в глаза не видели. Конечно, у ГАКа есть другие весомые причины не сориться с киевским мэром. Но подобные причины есть и у БЮТ. Иначе, зачем тогда скрывать информацию, кому достались лакомые кусочки киевской земли, розданной “в пакете” на двух заседаниях Киевсовета? Кстати, за раздачу голосовали и бютовцы. Такая “несознательность” вынудила саму Юлию Владимировну прийти и публично извиниться за шалости своих однопартийцев. Но молчат “БЮТовцы”, потому что надеются… Киевские социалисты вообще не заморачивались вопросом “кто виноват — что делать”, заявив, что принимать участие в выяснении отношений между бизнес-группами не собираются.
Можно по-разному относиться к социалистам, которые наравне с коммунистами стали верными товарищами представителей ФПГ, но доля истины в их словах все-таки есть. Иначе, как тогда объяснить спич Виталия Кличко: “…сейчас земля раздается под столом, вся власть сконцентрирована в руках одной семьи, — и, вдумайтесь, только потом… — Кроме того, мы — против необоснованного повышения тарифов”. Господин Виталий, так за что же вы в первую очередь боретесь?
То же с “Нашей Украиной”. Так долго молчали, так долго “терпели” происки своего же списочника Черновецкого и его семьи-команды. И только после проверок концерна “Киевподземдорстрой”, президентом которого является лидер фракции Дмитрий Андриевский, “нашеукраинцы” перешли в оппозицию. Кстати, сами “БЮТовцы” не очень-то уверенны в партнерах по коалиции. “Сейчас команда Черновецкого проводит тщательную работу с теми, кто “в раздумьях”, — говорят они. — Кому земелькой подсобит, кому бизнес-вопросы обещает порешать”. На прошлой неделе даже слух прошел, что якобы сам президент вызвал к себе Кличко и попросил не трогать Черновецкого. Шутка или “слив информации”, но на годовщине Голодомора в Софиевском соборе свечки с президентом ставил и киевский мэр.
Самое интересное, что до сих пор ни одна фракция в Киевсовете не презентовала методики, по которой тарифы будут определяться справедливо. А вдруг взамен 3,5-кратного повышения, бютовцы предложат повысить тариф в 3, 4 или в 2,9 раза? Кто в государстве сейчас может подсчитать тариф? Действительно, справедливость есть, но каждый борется за свою справедливость. А вы, дорогие киевляне, на БЮТ надейтесь, а сами не плошайте. То есть готовьтесь платить больше, а главное, попробуйте узнать, за какой улучшеный сервис вы будете расплачиваться?
+++
“Дело”
28.11.06
Экс-мэр сыграет в футбол
Анна Денисенко
На футбольный клуб “Арсенал-Киев” нашелся покупатель. Вчера стало известно, что игроки и тренеры футбольного клуба “Арсенал-Киев” уже нашли финансирование для выкупа активов клуба, продаваемых Киевгорадминистрацией на повторном аукционе 26 декабря этого года. “На общем собрании мы приняли единогласное решение выкупить эту часть сами, так как не можем допустить его ликвидации”, - заявила и.о. гендиректора ТОВ “ФК “Арсенал” Елена Панамарчук. Бывший мэр столицы Александр Омельченко имеет все шансы не только найти источники финансирования клуба, но скорее всего станет почетным президентом ФК. “Я уже веду переговоры с украинскими и российскими инвесторами, которые могли бы вложить деньги и возродить клуб”, - отметил бывший градоначальник. Омельченко отказался назвать спонсоров клуба до того, как часть активов перейдет в собственность игроков и тренеров. “Уже есть много предложений”, - сказал он.
Клуб был создан в 2001 году путем реорганизации клуба “ЦСКА-Киев” КГГА и Минобороны. 80% ФК “Арсенал” принадлежат Главному управлению по физкультуре и спорту КГГА, 20% — участникам самого клуба. УФ “Арсенала” составляет 11,8 тыс. грн. Его содержание ежегодно обходится Киеву в 32 млн. грн. После прихода к власти нынешнего мэра Киева Леонида Черновецкого было принято решение о сокращении расходов бюджета и продаже клубов, принадлежащих городу. 13 июля этого года Киевский городской совет принял решение о продаже на аукционе части территориальной общины Киева в уставном фонде общества ФК “Арсенал-Киев”. После сорванного 14 ноября аукциона, который не состоялся из-за отсутствия заявок, стартовая цена клуба уменьшилась на 30%, и сейчас оценивается ориентировочно в 760 тыс. грн. Дополнительным условием продажи ФК “Арсенал” было его ежегодное финансирование на сумму в размере 50 млн. грн.
В письме на имя Леонида Черновецкого, подписанном членами клуба, говорится, что “игроки и тренеры команды приняли решение о приобретении части клуба, выставленной на аукцион”. В случае положительного решения данного вопроса планируется создать на базе “Арсенала” новую “народную” команду и привлечь инвесторов для ее поддержки”. Собрание уже уполномочило начальника команды Александра Башлика