Свобода слова - 18.11.06
Огляд преси від 18 листопада 2006 року.
“Демократична Україна”
18.11.06
Над рекламою шкідливих звичок занесли меча
Роман Підвисоцький
У парламенті чекають другого читання два законопроекти народних депутатів Миколи Томенка та Бориса Безпалого щодо обмеження реклами алкоголю і тютюну. Верховна Рада ухвалила їх у першому читанні, викликавши хвилю обурення і несприйняття з боку рекламістів і телевізійників. З цього приводу відбулася жвава дискусія на тематичному засіданні “круглого столу”, який виявив гострі кути проблеми.
Із плином часу реалії рекламного ринку змінюються, вимагаючи нового, досконалішого законодавства. Перший закон про рекламу був ухвалений 1996 року, але швидко застарів. Його змінив закон у редакції від 2003 року. В той час, на переконання більшості експертів, це був прагматичний, ефективний і модерний регулятор рекламного ринку. Проте в нинішніх реаліях і він не відповідає жорстким вимогам законодавців. Експерти переконані, що чинний закон створив сприятливі умови для розвитку ринку телереклами, зокрема й завдяки тому, що дав змогу переривати телепередачі й фільми рекламними блоками. Проте реальну ефективність такого прийому оцінити складно, адже час кожного рекламного блоку глядач може використати на власний розсуд, або й просто перемкнути на інший канал.
Законопроект Миколи Томенка гуманний — він передбачає заборонити рекламу тютюнових виробів і алкогольних напоїв лише на зовнішніх рекламних носіях. А законопроект Бориса Безпалого пропонує запровадити тотальну заборону на будь-яку рекламу тютюну і алкоголю взагалі. Виняток стосується лише реклами в спеціалізованих друкованих виданнях, у місцях торгівлі й на виставках.
Серед експертів поширена думка, що ці два законопроекти можуть бути об`єднані в один, але чи підтримають народні депутати такий варіант? Фахівці з реклами вважають, що якщо вже вносити поправки, то обов`язково гарантувати певний термін мораторію на подальші зміни чи поправки до закону.
Нормативні лещата стискаються
Найбільше рекламістів і менеджерів телевізійних каналів непокоїть перспектива заборони реклами алкоголю і тютюну на телебаченні та на зовнішніх рекламних носіях. За найскромнішими підрахунками експертів, щорічний рекламний бюджет телеканалів становить 350 млн доларів. Найбільшу частку цих коштів телевізійники отримують від реклами алкоголю та алкогольних спонсорів. Приблизно такий обсяг коштів “крутиться” в зовнішній рекламі алкоголю і тютюну. Суми чималенькі. За них варто поборотися. Якщо рекламу тютюну і алкоголю заборонять з 1 січня наступного року, прибутки рекламного бізнесу можуть скоротитися наполовину.
Ставлення до законопроектів в парламентському комітеті з питань свободи слова — неоднозначне. З одного боку, законопроекти спрямовані на захист суспільної моралі й здоров`я нації. Водночас мас-медіа і рекламний ринок щорічно втрачатимуть щонайменше 200 млн доларів.
Цього року порівняно з минулим, за словами директора Українського медіа-монітору Юрія Чирухи, обсяг рекламних площ алкоголю і тютюну в зовнішній рекламі та час прокату рекламних роликів на телебаченні зменшилися з 20 до 15 відсотків у загальному обсязі реклами. Бюджети рекламних кампаній “шкідливих звичок” у медіа та на біг-бордах відповідно зменшилися з 25 до 20 відсотків. Якщо ці темпи зменшуватимуться й надалі, беззастережне домінування реклами тютюну й алкоголю може швидко скінчитися.
Як компромісний варіант учасники ринку сприймають певні обмеження на спонсорство алкогольних марок на телебаченні й обмеження часу експонування такої реклами. Щодо повної заборони, то експерти вважають, що найбільше від цього постраждає зовнішня реклама, яка в деяких регіонах є одним із найважливіших джерел наповнення місцевого бюджету.
“Золота” курка, яку всім шкода
Народний депутат Микола Баграєв переконаний, що оптимальний варіант урегулювання проблеми — це плавний перехід до обмеження реклами тютюну і алкоголю за сегментами ринку впродовж двох років. Розгляд двох законопроектів із поправками в профільному комітеті буде можливим після того, як робоча група з підготовки законопроектів знайде порозуміння між гравцями рекламного ринку. Раніше комітет пропонував запроваджувати заборону на рекламу тютюну і алкоголю поетапно. За попередньою домовленістю, перехід на нові умови роботи рекламного ринку може тривати від трьох до п`яти років.
Ефект від використання біг-бордів для реклами алкоголю і тютюну незрівнянний з телебаченням, яке у вечірні години переповнене роликами, котрі запевняють глядачів у довершеності й чудових смакових якостях міцних напоїв і суперздібностях людей, котрі ці напої споживають. Телевізійна аудиторія значно ширша, та й візуальні образи і позитивне сприйняття через телевізійну комунікацію створити і поширювати значно легше, ніж через рекламні щити на узбіччях доріг.
Окремий специфічний вид реклами — це так зване алкогольне спонсорство на телебаченні. Всі ми звикли, що провідні канали демонструють прем`єри фільмів чи серіалів за підтримки різних алкогольних брендів і торговельних марок. Алкогольне спонсорство — дещо завуальована реклама міцних напоїв. Його заборона фактично забере у телекомпаній найбільшу частку рекламного бюджету, тому вони об`єктивно зацікавлені в провалі голосування законопроектів Томенка-Безпалого чи об`єднаного законопроекту.
Реклама тютюну на телебаченні заборонена, а реклама алкоголю можлива лише з 18 до 23 години. Але попри це, під виглядом спонсорства алкогольні бренди рекламують продукцію в роликах, які іноді бувають на телебаченні в ефірі значно раніше 18 години.
Голова координаційної ради Асоціації зовнішньої реклами Артем Біденко переконаний, що рекламний ринок потребує принаймні трирічного перехідного періоду для адаптації до жорстких умов роботи без реклами алкоголю і тютюну. Асоціація підтримує ідею заборонити рекламу алкоголю і тютюну на зовнішніх носіях, але випереджати у цій справі європейські країни рекламісти не хочуть. Рамкова Конвенція з контролю за тютюном, ратифікована Україною, передбачає саме п`ятирічний термін щодо запровадження обмежень з реклами тютюнових виробів.
Чимало представників цього бізнесу налаштовані прагматично і вважають, що ухвалений п`ятирічний перехідний термін не можна “урізати” за жодних умов. Скажімо, народний депутат Олена Бондаренко, яка є головою парламентського підкомітету з питань реклами в комітеті з питань свободи слова та інформації вважає, що заборона реклами тютюну і алкоголю малоефективна для обмеження вживання цих продуктів. Якщо запроваджувати обмеження, то жодний гравець ринку не може мати преференцій на ринку, де правила торгівлі підакцизними товарами мають контролюватися. Дієвим чинником скорочення обсягів споживання алкоголю та тютюну Олена Бондаренко вважає збільшення акцизів і податків, жорстку систему контролю за реалізацією.
За словами керівника програм законодавчих ініціатив Незалежної асоціації мовників Ольги Большакової, обмеження, визначені законом про обіг спирту, алкогольних і тютюнових виробів, масово порушують. Прихильники вважають, що треба боротися не з самою продукцією та її рекламою, а зробити значно жорсткішою систему контролю за реалізацією алкоголю й тютюну. Адже не секрет, що неповнолітнім скрізь продають горілку і цигарки, причому тютюнові вироби продають поштучно, що категорично заборонено законом.
Експерти запевняють, що реклама не має такого впливу на вибір споживачів, як його приписують активісти заборони. Директор компанії CEC Ukraine Олександр Лангауер вважає, що приклад Росії, котра суттєво обмежила рекламу пива на телебаченні та по радіо, є показовим. Після цього споживання народного пінистого напою зросло в 1,5–2 рази.
За словами Артема Біденка, заборона реклами цигарок не призведе до зменшення тютюнокуріння, адже в молодіжному середовищі ця шкідлива звичка є певним зразком соціальної поведінки, на яку ані зовнішня, ані телевізійна реклама не впливає. Водночас рекламісти визнають: зважаючи на те, що Україна переконливо тримає першість з-поміж європейських країн за кількістю курців, певні обмежувальні заходи будуть корисними.
Аргументуючи свою позицію про нешкідливість реклами алкоголю й тютюну, виконавчий директор Всеукраїнської рекламної коаліції Максим Лазебник зазначив, що на телебаченні та біг-бордах рекламують здебільшого елітні марки горілки чи коньяку. Ця продукція розрахована на цільову аудиторію споживачів, а більшість алкоголіків спиваються переважно дешевою горілкою або самогоном. Цю продукцію взагалі не рекламують. На думку фахівців із реклами, боротися з алкоголізмом шляхом заборони реклами неможливо.
Якщо продукцію виробляють і продають легально, тож цілковито заборонити її рекламу не можна, а лише обмежити за певними критеріями. Але про те, якими будуть ці критерії й хто візьметься їх визначати, спеціалісти мовчать. Можливо, сподіваються, що ця справа випаде на їхню долю.
+++
“Факты”
18.11.06
Коллектив газеты “Факты” удостоился ордена “За человечность и милосердие”
Лилия Музыка
Позолоченный орден, украшенный горным хрусталем, главному редактору “ФАКТОВ” Александру Швецу вручил митрополит Киевский и всея Украины Владимир. “Кто подает, тому Бог возвращает во сто крат больше. Пусть Всевышний помогает в ваших добрых делах”, - сказал он. Почетную награду за благотворительную деятельность и вклад в развитие духовности и моральных ценностей учредил Международный благотворительный фонд Святой Марии. Его президент Анна Матико-Бубнова отметила, что “ФАКТЫ” всегда откликаются на акции, направленные на помощь обездоленным и больным, а инициированная газетой всенародная акция по сбору средств на покупку гамма-ножа, разрушающего опухоли и метастазы в головном мозге, заслуживает глубочайшего уважения. Граждане Украины уже собрали 4 миллиона 223 тысячи 945 гривен.
Приятно осознавать, что людей, протягивающих руку помощи нуждающимся, становится все больше и больше. Орденом “За человечность и милосердие” награждены коллективы газет “Вечерний Киев”, “Крещатик”, “Украинская столица”, “Киевский вестник”, телекомпании и частные предприниматели. Отмечены также народная артистка Украины Нина Матвиенко и заслуженный артист Украины Виктор Павлик. Кстати, десятую часть своих доходов известный певец и композитор перечисляет на гамма-нож.
+++
“День”
18.11.06
Віталій Докаленко: “Ми знову маємо можливість стати першим каналом в країні”
Ольга Керц
Національна телекомпанія України в четвер відзначила потрійне свято: 55-річчя, День працівників телебачення, радіомовлення та зв`язку та відкриття з нагоди ювілею експозиції першого музею Національної телекомпанії. Про це “День” повідомляв. А тепер — подробиці і перші враження.
Сповнене святкового оформлення, урочистих облич та слів, відкриття музею — першого у своєму роді за всю історію телебачення України, що досить значимо — не обійшлось без вручення нагород, подарунків, передачі нових експонатів. Найвищою відзнакою Національної Ради з питань телебачення та радіомовлення України з нагоди 55-річчя телевізійного мовлення в Україні, до Дня працівників радіо, телебачення та зв`язку відзначила Національну телекомпанію, постановивши “За особливі заслуги у розбудові телерадіоінформаційного простору держави, високі трудові досягнення у сфері телебачення нагородити Почесною грамотою Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення колектив Національної телекомпанії України”. “Хай з цього починаються наші внески у розбудову вашого музею”, — сказав Віталій Шевченко. Також Нацрада вирішила подарувати в музей першу ліцензію, яку отримала телекомпанія в незалежній Україні, оформлену під номером 101, що відбулося 10 років тому — 19 вересня 1996 року. Керівник головної служби інформаційної політики Секретаріату Президента Олександр Семирядченко передав поздоровлення колективу НТКУ та вручив книгу з особистими привітаннями Президента України Віктора Ющенка “Україна. Від незалежності до свободи”, де зібрано світлини відомих подій нашої країни в розвитку історії.
Цінний експонат до музею передала заступник директора творчого об`єднання публіцистичних програм Віра Бояренко, яку називають взірцем відданості своїй справі, людина, яка першою в Україні отримала звання “Заслужений журналіст України”. Вона віддала в музей трудову книжку першого художнього керівника, головного режисера Київської студії телебачення Михайла Казнєвського, у якій зокрема міститься запис, датований 19 січня 1952 року (перша передача вийшла 6 листопада 1951 року) “зачислен на должность режиссера телецентра”. Михайло Казнєвський - людина, яка творила й розбудовувала українське телебачення. Він першим отримав звання заслуженого діяча мистецтв Української РСР.
Першу екскурсію у музеї Національної телекомпанії України по праву провів один із ідеологів створення експозиції - віце-президент НТКУ Сергій Федоров, який, між іншим, стверджував: “Я не натхненник. Я просто 10 років завжди казав: “А давайте музей зробимо”. В музеї представлені три напрямки: перший напрямок - це техніка, яка використовувалась для телевізійного виробництва, другий - творчі наробки, галерея наших художників-постановників, третій - головний - фотографії людей і, в майбутньому, їхні творчі біографії. Звісно, зразки техніки, представлені в експозиції, раритетні — вони вже не використовуються на телебаченні. “Насправді це тільки початок, - сказав Віталій Докаленко, президент Національної телекомпанії України, - Ми пробували знайти ту першу техніку, на якій працювали, але її в Києві немає. Маємо надію знайти її в регіонах і, можливо, там є перші камери. Але у нас є перша камера, яка була надзвичайно важкою, і оператори відмовлялись з нею працювати. Найголовніше, що ми збираємо велику експозицію про людей, які розпочинали працювати і з першими телекамерами, і з першими програмами, і тими програмами, які стали головними на той час в країні, і ті програми, з якими покоління українців росли і доросли до сьогоднішніх часів”.
Як говорять самі засновники, експозиція музею сьогодні — це тільки маленька спроба і перший крок. Тому і площа музею невелика. Проте Сергій Федоров переконаний, що “головне - не площа, головне - наповнення”. А наповнення й справді досить вражаюче для першої спроби. “Якщо, як було зазначено представниками Нацради, це буде підтримано, - сказав Сергій Федоров, - а Комітетом профінансовано, то можна від музею телекомпанії поступово перейти до музею телебачення України, в якому будуть представлені ще й регіони, а якщо це музей телебачення України загальнодержавний, то можна вже говорити про якесь приміщення чи будівлю, у якій це все робити. Дуже багато просять із шкіл, інститутів: зробіть екскурсію, покажіть, розкажіть, тому це все досить перспективна справа, і вона повинна бути”.
Поділитись своїми думками та враженнями стосовно експозиції музею ми попросили гостей відкриття.
Віталій Докаленко, президент Національної телекомпанії України:
— У 1986 році я прийшов на телебачення. Для мене було дуже дивно, що всі називали одне одного просто на ім`я - це була така телевізійна романтика. За цим великим виробництвом стоїть велике діло, створення яскравих образів, просвітництво. Хочу подякувати всім ветеранам, які тоді працювали, створювали з нуля телебачення. Це було важко, адже не було форматів, традицій, тенденцій - вони створювались саме тут. Тому музей Національної телекомпанії України - це музей всього телебачення України. Ми знову маємо можливість стати першим каналом в країні.
Музей Національної телекомпанії України уособлює в собі винятковий символ - символ єднання поколінь телевізійників, символ великої і сильної команди Першого Національного! Лише спільні зусилля колективу, спільна воля та бажання втілення творчих задумів у реальність сьогодні дали життя новому явищу у телевізійній сфері — музею НТКУ!
Напевно, дуже символічним є й те, що музей Національної телекомпанії України починає своє існування саме зараз, адже сьогоднішній колектив Першого Національного сміливо може говорити про те, що ним вписано гідну сторінку в історію НТКУ.
Протягом року в ефірі Першого Національного з`явилося понад п`ятнадцять нових програм власного виробництва, які є відображенням нашого життя, наших проблем, наших переживань та радощів!
Едуард Прутнік, голова Державного комітету України з питань телебачення та радіомовлення:
— Як сказав Шопенгауер, дзеркало - це відображення кожного з нас; в дзеркалі розумієш, що в тобі добре, а що не так. Телебачення - це дзеркало суспільства, і коли не подобається, що в цьому дзеркалі, то, мабуть, є якісь вади в суспільстві. Я дуже вдячний працівникам каналу, що вони роблять цю роботу і є дзеркалом суспільства. Держава поклала початок цьому каналу, за два-три роки, я сподіваюсь, ми зробимо суспільне мовлення і держава продовжуватиме дбати про те, щоб телевізійний простір держави розвивався плідно.
Ми сьогодні звернемось до регіональних телекомпаній з проханням до всіх, у кого є якісь раритетні прилади, здати їх у музей. Тут на площі ми плануємо зробити великий медіа-сіті, що буде передбачати технічне переоснащення. Перший варіант такого проекту лежить уже на столі керівника телекомпанії. Звісно, ми будемо його доробляти, проводити це рішення через уряд, розмовляти про кошти - інвестиційні, державні. Ми будемо йти далі.
Віталій Шевченко, голова Національної Ради з питань телебачення та радіомовлення України:
— Національна телекомпанія була першою, коли виникало в Україні телебачення, першою і тривалий час єдиною, коли в незалежній Україні ми розбудовували плюралістичний телевізійний простір. І хоч що б сталося, хоч як би розвивалася наша галузь, хоч які б телекомпанії виникали - все одно першість каналу ніхто не відніме. Журналістів сьогодні називають літописцями, а більша частина діяльності Національної компанії припадає на той час, коли журналістів називали будівничими. Не зважаючи на політичні обставини, Національна телекомпанія робила свою роботу якісно, добре, і вони створили документи, які мають непересічну цінність, які завжди будуть матеріалами для об`єктивного дослідження нашої історії, нашої держави, які ніколи не втратять своєї ваги. Відкриття першого музею — це те, що навіть Національна Рада не зробила, хоча законом визначено, що ми маємо створювати музеї, архіви тощо, тому ваша сторінка і в цій справі є першою.
Олександр Семирядченко, керівник головної служби інформаційної політики Секретаріату Президента України:
— Мені дуже приємно, що перший свій сюжет я зняв ще на кінокамері на Хрещатику, 26. Коли вже є музей, то це яскраво свідчить про те, що вже є історія, є що показати, чим пишатися і бачити витоки і головне - з цього зробити якийсь пошук на майбутнє. Дуже добре, що Національна телекомпанія розуміє: щоб забезпечити розвиток і світлу перспективу, тим, хто прийде на телекомпанію, потрібно побачити те, з чого починалося, оцінити те, що є зараз і зрозуміло, що треба зробити все, щоб твоє досягнення було колись яскравим музейним експонатом для тих, хто прийде після тебе.
Віра Бояренко, заступник директора творчого об`єднання публіцистичних програм Першого Національного:
— Я, по-перше, хочу, щоб українське телебачення було самобутнім. Ясно, що в телебаченні вже все давно відкрито - жанри, типи, і є мода на певні проекти, але незважаючи ні на що, ми повинні бути самобутніми, патріотами своєї країни, передавати в своїх передачах (тому що це дуже сильний засіб впливу) любов до своєї землі, свого краю, історії і до своїх людей.
Дуже тішуся подією відкриття музею, тому що мене хвилює, що молодь відчуває потребу ознайомитись зі сторінками історії. Коли приходять люди і заново відкривають телебачення щоразу, а воно вже кимось було відкрито, мені здається, той журналіст не досягне бажаного. Це тільки перші кроки музею. У нас дуже багато матеріалів - все ж 55 років, і ми хочемо зробити літопис українського телебачення. Я сім років була творчим керівником телемарафону “Дзвони Чорнобиля” (перший провела в 1991році, а останній - 10 років тому, на 10-річчя трагедії Чорнобиля). Я передала деякі експонати, які дарували нам на марафоні. Особливо мене завжди зворушувало, коли діти приносили подарунки. Тут є експонат, подарований учнями Косівського художнього училища — шкатулка.
Уже в перший день відкриття експозицію музею НТКУ оглянули учні першого класу Печерського ліцею. Поки що вхід безкоштовний, і відвідати експозицію музею можуть всі охочі. За словами Сергія Федорова, гідами будуть співробітники каналу. “Кажуть мудрі, що той, хто не пам`ятає своєї історії - не має майбутнього. Я думаю, що в нашого, українського, телебачення прекрасне майбутнє”, - оптимістично підсумувала Віра Бояренко.
+++
“Урядовий кур`єр”
18.11.06
Важливий чинник становлення нашої незалежності
У рамках Міжнародного медіафоруму “Україна на інформаційній карті світу” у Києві відбулися урочистості з нагоди Дня працівників радіо, телебачення і зв`язку, повідомляє Укрінформ.
Від імені Прем`єр-міністра України Віктора Януковича і українського уряду привітання учасникам зібрання зачитав віце-прем`єр-міністр Дмитро Табачник. У привітанні, зокрема, зазначається, що сьогодні новітні інформаційні технології, засоби комунікації та масової інформації - невід`ємні складові
життя кожної сучасної людини, а утвердження громадянського суспільства, економічне зростання, наближення до світових стандартів неможливе без вагомого внеску працівників радіо, телебачення і зв`язку. Керівник уряду також висловив впевненість, що працівники радіо, телебачення і зв`язку і надалі будуть докладати всіх зусиль для забезпечення об`єктивного і неупередженого інформування громадян України та впровадження передових технологій.
Віце-прем`єр-міністр Дмитро Табачник, вітаючи учасників зібрання з професійним святом, у свою чергу підкреслив, що становлення незалежності Української держави нерозривно пов`язане з активною державною позицією, з високим професіоналізмом працівників ЗМІ, зокрема телебачення і радіомовлення. За 15 років існування незалежної України, зазначив він, кардинальних змін зазнала інформаційна сфера і суспільна свідомість, однак славні традиції вітчизняного телебачення та радіомовлення передають з покоління в покоління, і яскравим підтвердженням цьому стало відкриття музею телебачення у приміщенні Національної телекомпанії України. Дмитро Табачник також наголосив, що одним з основних своїх завдань уряд бачить створення сприятливих умов для гармонійного розвитку всіх засобів інформаційної сфери незалежно від форм власності.
Віце-прем`єр-міністр вручив кращим працівникам радіо і телебачення урядові нагороди та подяки.
Натомість Євразійська академія телебачення і радіо нагородила віце-прем`єр-міністра України Дмитра Табачника Міжнародним орденом злагоди.
Підсумовуючи результати роботи дводенного Міжнародного медіафоруму “Україна на інформаційній карті світу”, голова Державного комітету телебачення і радіомовлення Едуард Прутнік висловив думку про доцільність проведення такого заходу щорічно і дедалі на вищому професійному рівні.
…
Угода про співробітництво щодо обміну інформацією між Українським національним інформаційним агентством “Укрінформ” та Латиноамериканським інформаційним агентством “Пренса Латіна” (”Prensa Latіna”) підписали генеральні директори інформагентств Віктор Чамара і Франк Гонсалес Гарсіа. Документ підписано в рамках міжнародного медіафоруму “Україна на інформаційній карті світу”.
Угодою передбачено обмін інформаційними матеріалами і вільний доступ до новин англійською та російською мовами на веб-сайтах двох інформаційних агентств.
Віктор Чамара після церемонії підписання сказав, що Укрінформ зацікавлений в розширенні кола своїх іноземних партнерів, та висловив сподівання на тривале та плідне співробітництво з “Пренса Латіна”.
Франк Гонсалес Гарсіа, у свою чергу, назвав підписану угоду “міцним фундаментом для співробітництва на майбутнє”, наголосивши на важливості для Куби відносин з Україною. Він відзначив, що на сьогодні події в Україні “Пренса Латіна” висвітлює за допомогою власного кореспондента Латиноамериканського інформагентства в Москві. У перспективі ж планується відкриття корпункту й в Києві.
Надзвичайний і Повноважний Посол Куби в Україні Хуліо Гармендіа Пенья в ексклюзивному інтерв`ю кореспонденту Укрінформу відзначив велику увагу, яка приділяється сьогодні Україні в світі. Він також позитивно оцінив проведений в Києві Міжнародний медіафорум.
…
Для делегації зарубіжних журналістів -учасників медіафоруму “Україна на інформаційній карті світу” у Дніпропетровську підготували доволі насичену програму - зустріч в облдержадміністрації з керівництвом області і дніпропетровськими колегами, поїздку на ВАТ “Нижньодніпровський трубопрокатний завод”, відвідання Національного гірничого університету, де гостям пропонували оглянути музей історії цього вищого навчального закладу, мінералогічний музей і виставку науково-технічних досягнень, також пропонувалося знайомство з Національним центром аерокосмічної освіти молоді України.
Розповідаючи про свої враження від медіафоруму, генеральний директор Словацької телерадіокомпанії Владімір Репчік, зокрема, відзначив високий його рівень, зауваживши, що учасники мали змогу зустрітися з найвищим керівництвом держави - з Президентом і Прем`єр-міністром України, а також високо оцінив рівень свободи слова в Україні.
Делегація учасників міжнародного медіафоруму “Україна на інформаційній карті світу” зустрілася в Одесі з начальником головного управління економічного розвитку і євроінтеграції облдержадміністрації Галиною Безикович і одеськими журналістами. Під час зустрічі йшлося про специфіку роботи регіональних засобів масової інформації, місце України в світовому інформаційному полі. За словами директора служби новин Латвійського Національного телебачення Марека Гаїлітіса, за останні два роки інформації про Україну стало набагато більше. Крім цього, за його словами, змінився на краще й імідж країни. “За своїми професійними якостями українські журналісти не поступаються західним колегам. Стандарти підвищилися як у професійному, так і в етичному сенсі. Що стосується України як джерела інформації, то останнім часом країна стала одним з провідних європейських ньюсмейкерів”, - сказав латвійський журналіст.
Кондитерська фірма “Світоч” стала центральним об`єктом екскурсійної програми учасників міжнародного медіафоруму “Україна на інформаційній карті світу”, котрі відвідали древній Львів. Тут вони отримали можливість наочно переконатись в дієвості інвестиційної політики молодої держави. А
ознайомлення з виробництвом і дегустація виробів ще й продемонструвала конкурентоспроможність українських ласощів на світовому ринку.
- Я дуже задоволена результатами поїздки до Львова, -сказала у розмові з кореспондентом Укрінформу голова правління компанії “Балтік ньюс сервіс-Латвія” Сигита Кирилка. - Ми отримали можливість ознайомитись з умовами, в яких працюють іноземні інвестори, переконатись в їх ефективності. До того ж наша програма включила й культурну частину, що продемонструвала величезний туристичний потенціал українського міста. Обов`язково розповім про це у своїх публікаціях і думаю, що мої співвітчизники, та й я сама, станемо частими гостями української землі.
