Столиця/Огляд преси/17.11.06
Огляд преси від 17 листопада 2006 року.
“Вечерние вести”, 17.11.06
Черновецкого ждут референдум и прокуратура
Юрий Шеляженко
Повышением коммунальных тарифов в 3,4 раза, инициированным столичной властью, должна заняться прокуратура, считает народный депутат Николай Томенко. Он считает ненормальной ситуацию, когда мэрия игнорирует Минюст, отменивший повышение, а “миллиардеры, руководящие Киевом, не хотят прислушиваться к большинству обычных киевлян, для которых такое значительное повышение коммунальных тарифов является катастрофой”.
Томенко напоминает, что на 1 декабря киевская власть запланировала лишь первый этап повышения и планирует на начало следующего года еще повысить тарифы “в связи с подорожанием импортного газа”.
В то же время оппозиционные фракции Киеврады уже готовят референдум по вопросу о недоверии городскому голове Леониду Черновецкому.
Как заявил на пресс-конференции депутат Киеврады Михаил Бродский, рейтинг мэра в результате повышения квартплаты в 4 раза “опустился ниже плинтуса”, а сам Черновецкий сейчас “не придумал ничего нового, кроме как вновь начать раздачу продуктовых пайков”.
По словам Бродского, политика мэра привела к тому, что от него отвернулось даже ранее послушное большинство в Киевраде. А посему уже в начале 2007 г., после сбора подписей киевлян, вопрос о недоверии может быть рассмотрен на сессии горсовета.
Сейчас команда мэра пытается предотвратить “бунт”.
”Довгий по три раза в день звонит по телефону каждому, приглашает в кабинет Черновецкого, и там начинаются торги — земля и все такое. Причем, идет видеозапись — так, на будущее. Но я знаю, что депутаты эти разговоры тоже записывают”, — рассказал Бродский. Он надеется, что у кого-то хватит совести, и будет опубликована часть записей.
Интересно, что в оппозиции к чересчур авторитарному мэру оказались не только БЮТ, “Наша Украина” и “Блок Виталия Кличко”, но даже часть депутатов из “идеологически противоположного” лагеря. Сергей Батрук, зампред фракции социалистов в Киевраде, комментирует ситуацию: “Черновецкий откладывает пленарное заседание Киеврады, потому что у него нет большинства в 61 голос, и он знает, что депутаты не дадут ему протащить нужные решения. Кроме того, уже сейчас по решению регламентной комиссии в повестку дня включен вопрос о недоверии секретарю Киеврады Олесю Довгому за неоднократные грубые нарушения регламента. Есть все шансы, что Черновецкий потеряет своего ставленника на этом посту. Тогда мы сможем отменить самые одиозные решения, которые он навязал Киевраде, — например, продажу коммунального банка “Крещатик”.
+++
“Факты”
17.11.06
Сто киевских семей стали счастливыми обладателями ордеров на квартиры в новостройках
Новое жилье распределили между льготниками, которым оно по закону положено в первую очередь или вообще вне очереди
Валерий Деркач
Многие из присутствующих в Колонном зале Киевской мэрии ожидали этого события как минимум десять лет. А некоторые новоселы простояли в квартирной очереди кто 20, а кто и 30 лет. Им приходилось ютиться в тесных коммуналках, комнатах в общежитиях или крохотных “хрущевках”.
Получая из рук заместителя киевского городского головы - секретаря Киевсовета Олеся Довгого, а также заместителей главы Киевской горгосадминистрации Ирэны Кильчицкой и Михаила Голицы долгожданный ордер, женщины не скрывали слез, а мужчины признавались: дома ждут накрытые столы и шампанское - будут праздновать!
Новое жилье распределили между льготниками, которым оно по закону положено в первую очередь или вообще вне очереди. Но “внеочередность” растянулась на десятки лет. Прежде чем пригласить новоселов в мэрию, специальная комиссия тщательно проверила собранные в районных госадминистрациях документы каждого претендента на бесплатное жилье. Чиновники побывали даже дома у очередников и убедились: именно этим людям остро необходимо улучшить жилищные условия.
К примеру, киевлянка Мария Радченко 30 лет прожила в 14-метровой комнате одного из столичных общежитий. Причем на крохотной жилплощади с ней обитали еще… пятеро близких родственников. Женщина призналась, что кровати здесь едва помещались, а готовить уроки внукам приходилось по очереди. Предоставить жилье Марии Радченко обещали еще в 1981 году, но лишь теперь семья может перебраться в новую трехкомнатную квартиру.
Обладателями ордеров во вторник также стали 17 многодетных семей, 22 семьи ликвидаторов аварии на Чернобыльской атомной станции, восемь семей, где есть больные открытой формой туберкулеза, а также 50 семей из списка других льготных категорий. Три квартиры власти предоставили детям-сиротам, закончившим обучение в столичных интернатах.
- Мэр Киева Леонид Черновецкий считает предоставление жилья наиболее нуждающимся своей приоритетной задачей, - отметил Олесь Довгий. - И власти делают для этого все необходимое. До конца года планируем, если достроят один из домов, выдать еще 200 ордеров. Выделять квартиры теперь будут честно и справедливо - никаких “блатов” и вмешательства высоких чиновников!
Поможем прежде всего тем, у кого тяжелая ситуация. Ежегодно намерены строить для очередников не менее 2 тысяч 700 квартир. Так, уже заложен фундамент нового - социального - городка со всей необходимой инфраструктурой на Троещине. Жилье здесь предназначено исключительно для малообеспеченных киевлян.
+++
“Коммунист”
17.11.06
Банк “Хрещатик” уплывает… Красиво и со спектаклем
Илья Фетисов
Не высохли еще крокодиловы слезы на щеках киевских бютовцев по поводу 3-кратного повышения цен на коммунальные услуги в столице, за которое они же в Киевсовете и проголосовали, как в столичном представительском органе ими был разыгран очередной спектакль под названием “не дадим мэру Черновецкому украсть у киевлян банк “Хрещатик”.
Но все по порядку. После того, как Леонид Черновецкий установил контроль над принадлежащими городу акциями банка путем введения в его наблюдательный совет топ-менеджеров Правэкс-банка, собранием акционеров “Хрещатика” было принято решение об увеличении уставного фонда АКБ “Хрещатик” более чем в 2 раза - до 540 млн. грн. путем выпуска закрытой дополнительной эмиссии акций. Закрытая эмиссия означает, что ее смогут выкупить только нынешние акционеры банка. Помимо Киевсовета с его 51,2% акций и мелких акционеров - физических лиц и коммунальных предприятий города основным акционером банка является частная структура - СП ООО “Укрфинком”, владеющая в банке, по разным оценкам, от 30 до 40% акций.
Принятое в августе решение о допэмиссии выглядит странным, учитывая, что только в июле банк закончил реализовывать акции предыдущей допэмиссии, после которой его уставной фонд увеличился почти на 50% - до 250 млн. грн. Пытаясь объяснить новое решение о допэмиссии, секретарь Киевсовета, он же председатель наблюдательного совета АКБ “Хрещатик”, Олесь Довгий заявил, что увеличение уставного капитала “Хрещатика” является чуть ли не указанием со стороны НБУ. Объяснение совершенно неправдоподобное, поскольку единственным нормативным актом НБУ, регулирующим размер уставного фонда, является сентябрьское решение о том, что уставной фонд банка не может быть ниже 10 млн. евро. Банк “Хрещатик”, и так занимающий 15-ю позицию в рейтинге банков “по размерам”, по-моему, мог на такое решение НБУ даже не обращать внимания. Так что, скорее всего Олесь Довгий просто слукавил.
Формально говорить о том, что банк “Хрещатик” в результате допэмиссии уплывет в частные руки, как бы нет и повода. Киевсовет большинством голосов принял решение о выкупе доли Киевсовета в дополнительной эмиссии акций на сумму 148,48 млн. грн. Деньги должны быть уплачены из бюджета развития (специальный фонд городского бюджета, наполняемый средствами от продажи земли). Однако председатель комиссии Киевсовета по вопросам бюджета и социально-экономического развития Владимир Присяжнюк заявил, что таких средств в бюджете развития просто нет, т.е. город физически не сможет выкупить выпущенную допэмиссию, тем более что срок окончания подписки на нее истекает 15 декабря.
Именно поэтому 31 октября депутаты от БЮТ, “Нашей Украины” и группы Виталия Кличко (напомним, что Компартия не представлена в столичном совете) заблокировали трибуну Киевсовета с требованием поставить на переголосование вопрос об источниках выкупа дополнительной эмиссии акций. Естественно, что, не имея большинства в Киевсовете, им не удалось пересмотреть это решение.
Но удивительно другое. До принятия решения о выкупе акций допэмиссии состоялось заседание комиссии по бюджету, на котором рассматривался вопрос о целесообразности выкупа допэмиссии акций банка “Хрещатик” Киевсоветом. За выкуп акций из 15 членов комиссии проголосовали только 5, представляющих “Нашу Украину”, Партию регионов и группу Виталия Кличко. Единственный представитель БЮТ в комиссии Андрей Иванов это решение не поддержал, так же, как не поддержали и представители Блока Черновецкого, коих в комиссии аж пятеро, с сыном мэра включительно.
Т.е. на этом этапе БЮТ с мэром были единодушны в том, что допэмиссию можно и не выкупать, действительно отдав банк (интересно, на каких условиях?) в частные руки, например, СП ООО “Укрфинком”, поскольку известно, что эта фирма, как говорится, спит и видит себя полноценным собственником банка.
Самое смешное в этой истории то, что контроль над СП ООО “Укрфинком”, по единодушному мнению экспертов, в частности и портала proUA.com, осуществляют … уже упомянутый Андрей Иванов, а также Василий Хмельницкий, депутат ВР и тоже член фракции БЮТ. Кстати, они оба считаются владельцами ОАО “Запорожсталь”.
Может быть, именно поэтому действия депутатов от БЮТ 31 октября более всего возмутили Леонида Черновецкого. Именно бютовцам он посвятил отдельный пируэт в своем заявлении УНИАН по поводу событий 31 октября, сказав следующее: “Мне жаль, что депутатов БЮТ… использовали так мерзко, растоптав их достоинство и превратив в рабов собственных амбиций”.
Я б на его месте тоже возмутился. Вроде бы как банк вместе “брали”, а теперь воры же и кричат: “Держи вора!”.
+++
“Хрещатик”
17.11.06
Фракція блоку Леоніда Черновецького у Київраді закликала колег-депутатів підтримати тарифну політику столичного мера
Про це в ефірі “Радіо “Київ” заявив голова фракції Денис Комарницький. Зокрема, він наголосив, що на засіданні сесії Київради депутати вже підтримали столичного голову Леоніда Чернівецького, проголосувавши за приведення тарифів на житлово-комунальні послуги до економічно обґрунтованого рівня. А тепер спільними зусиллями всіх народних обранців потрібно розробити ефективні механізми соціального захисту населення в умовах загальнодержавного підвищення цін.
Це дуже велике поле для діяльності депутатів, підкреслив Денис Комарницький. Чимало киян спроможні заплатити за комунальні послуги навіть більше, ніж запропоновано після 1 грудня. Однак у столиці також немало людей, які перебувають за межею бідності. Їм належить допомагати, переконаний голова фракції. Тому депутатам Київради варто перейти до конструктиву і підключитися до розробки системи соціального захисту, аби на ділі довести виборцям свою політичну спроможність.
+++
“Хрещатик”
17.11.06
У Київраді немає опозиції
Заступник Київського міського голови — секретар Київради Олесь Довгий у інтерв`ю газеті “Аргументи і коментарі” пояснив причини, через які у міськраді немає офіційно оформленої опозиції.
— По-перше, депутати, які нині грають в опозиційність, просто не мають жодного уявлення про те, що в цій самій опозиції робити. Критикувати, приміром, вони навчилися. А що далі? Сидить такий депутат і думає: а як же мій бізнес? Вони ж звикли робити власний бізнес якомога ближче до влади. Саме тому їхню психологію можна пояснити прислів`ям: і рибку з`їсти, і в калюжу не сісти. По-друге, вони бояться опозиційності, як вогню… Вміють лише красиво говорити, а не працювати.
На переконання Олеся Довгого, всі, хто в Київраді намагається втиснутися в образ опозиціонера, йшли на вибори з наміром захопити владу в Києві. Але, опинившись у міськраді, пересварилися між собою. Як приклад — фракція БЮТ, де постійно змінюють голову.
— Водночас Леонід Черновецький одразу запропонував основу для об`єднання депутатів у команду однодумців,— наголосив пан Довгий.— Він сказав: хто хоче працювати на благо киян — ті з нами. Хто займатиметься політиканством, приречені на політичне банкрутство… Хоча конструктивна опозиція в Київраді потрібна.
+++
“Хрещатик”
17.11.06
День студента
Леонід Черновецький вручить обдарованим юнакам та дівчатам 150 стипендій Київського міського голови
Сьогодні — День студента. Столичний мер призначив і затвердив персональний список стипендіатів своїм розпорядженням, повідомляє прес-служба Київської міської держадміністрації. За словами заступника голови Київської міськдержадміністрації Дениса Басса, розмір стипендії Київського міського голови збільшено до 150 гривень на місяць. Список визначено за результатами нового навчального року — у ньому лише ті, хто відзначився і як відмінник навчання, і як громадський активіст. Отож до кінця 2006 року Головне управління у справах сім`ї та молоді надасть 90 тисяч гривень як матеріальне заохочення кращим студентам столиці.
А напередодні студентів привітав заступник голови Київської міськдержадміністрації Денис Басс. Він зазначив, що саме на перспективну молодь влада Києва покладає великі сподівання! Адже нинішнім студентам жити та працювати у цьому місті, розбудовувати його, піднімати і зміцнювати авторитет, визначати соціально-економічні, політичні, інтелектуальні та духовні пріоритети. Денис Якович побажав студентам наснаги в досягненні поставлених цілей, витримки, високих успіхів у навчанні, впевнено долати перешкоди, підкорюючи вершини успіхів.
+++
“Хрещатик”
17.11.06
Без зволікання
Столичний мер розпорядився покласти край тяганині із зверненнями киян
Від п`яти до сорока п`яти днів — такі терміни на реагування визначено Порядком розгляду звернень громадян у виконавчому органі Київської міської ради, що затвердив своїм розпорядженням столичний мер Леонід Черновецький. Як розповів заступник голови Київської міськдержадміністрації Денис Басс, у кожному конкретному випадку термін буде встановлено відповідно до категорії поданих пропозицій, зауважень, заяв, клопотань чи скарг. Важливі та термінові звернення, тобто ті, де йдеться про загрозу життю та здоров`ю людей, аварійні ситуації, вірогідне пошкодження майна, порушення громадського спокою, а також у випадку, якщо порушена проблема тривалий час не розв`язується, посадовці, працівники апарату мають розглянути негайно. Крайній термін для остаточної відповіді — п`ять днів з моменту реєстрації.
У документі визначено також категорію важливих звернень, які стосуються: питань охорони здоров`я, незадовільного стану будинку, прибудинкової території, роботи житлово-комунального господарства і транспорту, захисту прав споживачів, порушення правил торгівлі, охорони довкілля. Такі усні чи письмові заяви також підлягають невідкладному розгляду. А відповідь на них слід надати не пізніше, як за сім днів від часу реєстрації. Так само невідкладно працівники столичної держадміністрації зобов`язані розглядати звернення з тих питань, що не потребують додаткового вивчення. Коли ж проблема нова, або ж її складно розв`язати, на розгляд і відповідь встановлено місячний термін від дня реєстрації заяви.
Втім, як зауважує Денис Басс, іноді й такий термін нереальний, щоб вирішити питання по суті. На цей випадок посадовій особі, на ім`я якої надійшло звернення, дозволено поклопотатися про подовження терміну розгляду, але водночас вона мусить надати автору проміжну відповідь.
Такий жорсткий регламент роботи з листовними та усними заявами киян уже доповнено діючою на Хрещатику, 36 електронною системою обліку і контролю. Винних у порушенні законодавства про звернення громадян притягатимуть до цивільної, адміністративної або кримінальної відповідальності згідно із законом. До слова, документ уже зареєстровано у Київському міському управлінні юстиції, повідомляє прес-служба столичної держадміністрації.
+++
“Хрещатик”
17.11.06
Київрада відстоює права Київського авіаційного заводу “Авіант”
Київрада має намір скасувати рішення депутатів попереднього скликання, що порушують права Державного підприємства “Київський авіаційний завод “Авіант”. Про це вчора під час зустрічі з керівництвом цього підприємства заявив заступник Київського міського голови — секретар Київради Олесь Довгий.
За його словами, на сьогоднішній день у питанні про відміну попередніх рішень Київради існує абсолютна підтримка столичного голови Леоніда Черновецького та більшості депутатів Київради. “Ми обов`язково відмінимо неправильні рішення, які необдумано приймалися попередньою владою. У тому числі і щодо відведення земельних ділянок вздовж злітної смуги”,— запевнив Олесь Довгий.
Секретар Київради високо оцінив роботу генерального директора Державного підприємства “Київський авіаційний завод “Авіант”, депутата Київради Олега Шевченка. “Ми робимо й надалі робитимемо все можливе і необхідне, аби підтримувати нашого вітчизняного виробника і допомагати керівництву заводу”,— наголосив Олесь Довгий. Він також підкреслив, що у своїх намірах столична влада має підтримку і Кабінету Міністрів України, і Президента України Віктора Ющенка.
“Крім того, на бюджетній комісії розглядається низка проектів зі спрощення оподаткування і зменшення кількості коштів, які сплачуватиме цей завод до бюджету в процесі реабілітації і становлення на ноги. У нас також виникає багато оперативних питань, які мусять вирішуватися спільно з Київською владою та керівництвом заводу. І в цьому питанні у нас існує повне порозуміння”,— зазначив Олесь Довгий.
Як відомо, 25 вересня 2003 року Київською міською радою винесено рішення №31/905 “Про припинення права користування ДП “Київський авіаційний завод “Авіант” частиною земельної ділянки та надання цієї земельної ділянки ТОВ “Авіаком” для будівництва, експлуатації та обслуговування автозаправної станції на проспекті Палладіна, 60 у Святошинському районі м. Києва”. 23 жовтня того ж року Київською міською радою було винесено рішення №122-1/995 “Про припинення права користування ДП “Київський авіаційний завод “Авіант” частиною земельної ділянки та надання цієї земельної ділянки ТОВ “Авіаком” для будівництва, експлуатації та обслуговування автозаправної станції на вулиці Академіка Туполєва, 3-б у Святошинському районі м. Києва”.
Ці рішення, на думку керівництва підприємства, порушують права державного підприємства та ставлять під загрозу виконання покладених на “КиАЗ “Авіант” та АНТК імені Антонова завдань, визначених Законом України “Про державну підтримку літакобудівної промисловості України” та “Про загальнодержавну програму створення військово-транспортного літака АН-70 та його закупівлю за державним оборонним замовленням”. Крім того, керівництво підприємства вважає, що згадані вище рішення не відповідають чинному законодавству України, а саме: на момент прийняття вказаних рішень не було отримано дозволу на будівництво від Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації, хоча в документах вказано, що землі передаються для будівництва, обслуговування та експлуатації автозаправних станцій.
Після низки судових рішень на даний час “КиАЗ “Авіант” оскаржує постанову Київського апеляційного господарського суду від 13 вересня 2006 року у справі №18/137-А у Вищому адміністративному суді України, повідомляє прес-служба Київської міської ради.
+++
“Хрещатик”
17.11.06
Від дому до дому, від серця до серця…
У столичній мерії з нагоди професійного свята відзначили кращих зв`язківців
Інна Бірюкова
Понад сімдесят столичних працівників зв`язку за багаторічну сумлінну працю та високий професіоналізм напередодні професійного свята отримали із рук заступника голови міськдержадміністрації Івана Салія почесні грамоти та подяки Київського міського голови. — Це завдяки телефоністам, поштарям ми маємо змогу на відстані спілкуватися зі своїми рідними та знайомими,— наголосив Іван Миколайович.— Якщо ми кажемо, що Київ — європейська столиця, то під цим слід розуміти і європейські зв`язок та пошту…
Листоноша Лівобережного поштамту Галина Лисицина зізналася, що почесну нагороду вона отримала за вчасну доставку жителям району листів та передплатних видань. За доброзичливість та привітну усмішку жінка часто чує теплі слова на своїй роботі…
Коли Надія Олійник влаштовувалася листоношею у Південний вузол зв`язку поштового відділення № 126, то думала, що це на рік—два, доки трохи підростуть діти. А виявилося — на двадцять два роки… І професію залишати не збирається, тому що подобається робота з людьми. Як пояснила, особливо приємно бути вісником добрих новин, що найчастіше й трапляється.
Не менш відповідальна праця й в електромеханіка технічної експлуатації лінійних споруд цеху електрозв`язку № 3 “Укртелекому” Юрія Андріївського. Він дбає, аби у кожного абонента на його дільниці справно працював телефон…
+++
“Хрещатик”
17.11.06
Анатолій Голубченко очолив міську територіальну комісію з погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу
У зв`язку із змінами у персональному складі Київської міської територіальної комісії з погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу виникла необхідність затвердити її новий склад. Відповідне розпорядження підписав столичний мер Леонід Черновецький. Активна робота територіальної комісії, головою якої призначено першого заступника голови столичної держадміністрації Анатолія Голубченка, покликана поліпшити фінансовий стан паливно-енергетичної галузі, запобігти її банкрутству.
Як додає заступник голови Київської міської держадміністрації Денис Басс, йдеться також про підвищення інвестиційної привабливості підприємств важливої сфери. Цього можна досягти лише через врегулювання процедурних питань, впровадження механізмів погашення заборгованості та надання суб`єктам господарської діяльності права їх застосовувати. Треба також визначити чіткий порядок взаємодії органів державної влади, місцевого самоврядування та розпорядників бюджетних коштів із підприємствами щодо застосування механізмів погашення заборгованості. Оскільки існуючі схеми ліквідації багатомільйонного боргу, який утворився (бо старі тарифи не відшкодовували вартості спожитих столицею енергоносіїв), поки що недостатньо ефективні.
+++
“Хрещатик”
17.11.06
Проти екс-керівництва Бессарабського ринку порушено кримінальну справу
Про це повідомила заступник голови столичної держадміністрації Ірена Кільчицька. Вона нагадала, що за ініціативою Київської міської держадміністрації було змінено менеджмент Бессарабського ринку,— адже під час перевірки фінансово-господарської діяльності ринку було виявлено значну кількість порушень керівництвом установи. Як наголосила Ірена Реонольдівна, по завершенню цієї ревізії столична держадміністрація передала документи в Управління по боротьбі з організованою злочинністю. Після відповідної перевірки УБОЗ МВС України в Києві, було порушено карну справу за частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України за фактом розкрадання бюджетних коштів міста в особливо великих розмірах та зловживання службовим становищем. Також за заявою більше ніж 10 приватних підприємців, що працюють на ринку, службовці, які стягують мито за користування приміщенням ринку, протягом 8-10 років не видавали квитанцій або сума оплати не співпадала з фактично внесеною. Тому міський бюджет не дорахувався значних коштів…
— Нове керівництво Бессарабського ринку,— зауважує Ірена Кільчицька,— покликане подолати ганебну систему хабарів та поборів з продавців. А за рахунок цього знизити ціни на їхню продукцію та збільшити надходження до столичної казни. Крім того, там буде посилено санітарний та ветеринарний контроль, а також контроль за якістю продуктів харчування… Далі ми візьмемося за Житній ринок. У подальшому міська влада планує перевіряти всі комунальні підприємства — щоб вони працювали на благо киян, а не на користь окремих кишень…
+++
“Хрещатик”
17.11.06
Ренесанс Крістерової гірки
Столичні архітектори пропонують розширити там зелену зону, звести житловий комплекс із об`єктами соціально-побутового призначення: дитсадком, магазином, фітнес-центром
Віталій Курінний
Крістерова гірка розташована в Подільському районі столиці між вулицями Вишгородською, Осиповського та Западенською. На містобудівній раді розглядали концептуальний проект зведення тут житлового комплексу з об`єктами соціально-громадського призначення та благоустрою цієї території. На думку фахівців, ця місцина має неабияке історичне значення для нашого міста.
Головний архітектор проекту Дмитро Васильєв розповів, що назва “Крістерова гірка” дійшла до нас з 1852 року, коли ділянку придбав підприємець Вільгельм Крістер. Він започаткував тут міцне, як на той час, садове господарство, займався насінництвом, а в озерах розводив рибу. До слова, нині неподалік від гірки збереглося найстаріше в місті дерево (йому вже понад 600 років), відоме киянам як Крістерів дуб. В обхваті рослина сягає шести метрів.
За словами Дмитра Васильєва, головне завдання, яке ставили перед собою розробники, - формування нового, комфортного середовища для проживання. Тобто створення максимально зручних умов для городян. А тепер там напівзруйноване тепличне господарство, яке вже давно не експлуатують. Отож його демонтують і звільнять територію під забудову. Із сімнадцяти гектарів загальної площі тринадцять відведуть під оселі, а чотири - під зелені насадження. Паркову зону не тільки збережуть, а й облагородять. Каскад із чотирьох озер почистять, упорядкують береги, вимостять пішохідні доріжки, облаштують куточки відпочинку з навісами, а також спортивні й дитячі майданчики. Дмитро Васильєв розповів, що в центрі житлового комплексу буде нова зелена зона з різноманітною рослинністю, зелені газони і квітники прикрасять дахи висоток. Загалом проектом передбачено будівництво 37 житлових боксів (які можна вважати за окремі споруди). Їхня висота сягатиме від п`яти до десяти, сімнадцяти й двадцяти трьох поверхів. Передбачено одно-, дво-, три- і чотирикімнатні квартири. Разом їх буде 3125. Масив “Крістерова гірка” розрахований на понад сім тисяч мешканців. Спорудять дитячий садок на 175 місць і об`єкти соціально-побутового обслуговування, розраховані не лише на жителів комплексу, а й прилеглих районів. У нижній частині розташують магазини, аптеки, кафе, а для оздоровлення киян ще й сучасний фітнес-центр. А ось школу будувати тут недоцільно, вирішили розробники. Адже найближчі середні навчальні заклади і так недоукомплектовані. Загалом же, які саме об`єкти тут доречно звести, вирішить Подільська райдержадміністрація. У стилобатній частині комплексу заплановані паркінги (з розрахунку одне автомісце на квартиру). Комплекс матиме власну кільцеву дорогу, яка обмежить в`їзд авто на територію. Мають зробити кілька заїздів для спецмашин: головний, у вигляді масивної арки (з боку Вишгородської) і два менші - через Западенську. У центрі комплексу спорудять величезний фонтан.
Головний архітектор Києва Василь Присяжнюк розповів, що ідею забудови в районі Крістерової гірки свого часу вже розглядали на містобудівній раді. Щоправда, передпроектні пропозиції готували інші автори. Тоді їх розкритикували. Насамперед через те, що розробники пропонували забудову в самому зеленому масиві Крістерової гірки. Нині замовники прислухалися до зауважень фахівців і визначили інших проектантів. На думку Василя Присяжнюка, колектив молодих архітекторів на чолі з Дмитром Васильєвим впорався із завданням, запропонувавши цікаву ідею. Головне, що при забудові зберігається унікальний ландшафтний парк “Крістерова гірка”. Важливо не тільки зберегти його, а й розширити на три гектари. Замовник планує зробити це за рахунок внутрішніх просторів житлового масиву. До того ж, враховуючи природні умови, тут передбачено немасштабну забудову терасного типу. Хоча перепади тут становлять понад тридцять метрів, проектанти вдало використали горбистий рельєф.
Роботу зодчих відзначили й старші колеги. За словами заслуженого архітектора України Миколи Жарикова, запропонований проект заслуговує на увагу. Він цілісний, доопрацьований, практично без хиб. Хоча, можливо, в процесі роботи доведеться дещо удосконалити, осучаснити. Євген Ліщанський вважає, що ідея цікава, а проект потребує подальшого детального розроблення. Адже вдасться не тільки зберегти унікальний парк “Крістерова гірка”, а й значно розширити та впорядкувати його.
+++
“Хрещатик”
17.11.06
Столична влада прискорює будівництво і реконструкцію об`єктів комунального господарства
У зоні особливої уваги столичної влади водопровідно-каналізаційне господарство. Для його реконструкції і розвитку щорічно виділяються значні кошти. Про те, як їх освоюють, йшлося на одному із засідань колегії Київської міської держадміністрації. Рішенням виконавчого органу Київради передбачено заходи щодо прискорення проектування будівництва і модернізації об`єктів комунальної галузі. Зокрема, Головному управлінню земельних ресурсів доручено невідкладно оформити відведення ділянки для розміщення водозабірних споруд на острові Великий. Акціонерній компанії “Київводоканал” спільно з Головним управлінням комунального господарства потрібно терміново доопрацювати пропозиції до Програми соціально-економічного і культурного розвитку столиці на 2007 рік, що стосуються проектування, будівництва і реконструкції другої “нитки” міського каналізаційного колектора, Бортницької станції аерації, заводу з переробки сміття. Крім того, райдержадміністрації, Головне управління земельних ресурсів і “Київводоканал” повинні зарезервувати ділянки під спорудження насосних станцій та гідровузлів (згідно із затвердженою схемою водопостачання та каналізування) й оформити їх в установленому порядку. Окремі доручення стосуються прискорення робіт з реконструкції парку Національного технічного університету “КПІ”, а також об`єктів комунального підприємства “Плесо”.
+++
“Хрещатик”
17.11.06
ПДВ не хоче повертатися
Володимир Галега
Друге засідання спеціальної комісії на Хрещатику, 36, де розглядали відшкодування податку на додану вартість, розпочалося з повідомлення. За словами керівника цього робочого органу — першого заступника голови Київської міськдержадміністрації Анатолія Голубченка на недавній нараді в Адміністрації Президента України проаналізували, як місцеві органи влади виконують доручення глави держави щодо повернення податку на додану вартість підприємствам-експортерам. А також зобов`язали їх звітувати про це хоча б раз на два тижні, через мас-медіа інформувати громадськість про результати роботи і зміни у цій сфері. На засіданні вкотре наголосили: столичні суб`єкти господарювання, яким держава заборгувала навіть незначні суми, структури, що потерпають від надмірних зустрічних перевірок податківців щодо відповідності задекларованих цифр, мусять, не гаючи часу, звертатися до муніципальної комісії. Їхні проблеми розглянуть публічно, і якщо якогось керівника не влаштовуватиме результат, тоді він має повне право звернутися до суду.
Якщо на початок жовтня цього року у столиці залишалося невідшкодованого податку на додану вартість понад мільярд 782 мільйони гривень (експортерам не повернули більш як мільярд 181 мільйон, імпортерам - майже 139 мільйонів), то за місяць, що минув, ситуація погіршилася. Сума невідшкодованого ПДВ зросла до двох мільярдів гривень. У вересні було повернуто підприємствам лише 42,3 мільйона, у жовтні - 179,8 мільйона, за дев`ять днів листопада - 24,2 мільйона, і податківці обіцяють перерахувати до 30 числа ще 276 мільйонів гривень. Однак було заявлено набагато більше. Тому, якщо такі темпи зберігатимуться у майбутньому, до кінця року ситуацію переломити не вдасться. Причина в тому, що низка підприємств, які займаються зовнішньоторговельною діяльністю і фактично працюють в інших областях (насамперед у Кіровоградській та Житомирській), перереєструвалися у Києві, щоб тут отримати довгоочікувані кошти. І таким чином погіршили показники. Крім того, податківці подекуди призначають зустрічні перевірки задекларованих сум, які за законом можуть тривати лише близько 60 днів, а насправді розтягуються до півроку. А ще останнім часом почастішали спроби ” вибити” із суб`єктів господарювання останні копійки.
— У довідці, яку ми отримали від Державної податкової адміністрації у місті Києві, зокрема написано таке: відомство ” намагається припинити зростання декларування до відшкодування податку на додану вартість за рахунок активізації роботи з розширення бази оподаткування”,- зауважив Анатолій Голубченко.- Хотілося б знати, до якої межі треба розширювати цю базу? Як можна зменшувати податкові зобов`язання з повернення ПДВ за рахунок збільшення податкової бази? Тобто, наведений вище пункт для підприємців означає: або чекайте перевірок, або не подавайте документів на відшкодування - і тоді вас ніхто не чіпатиме. Нам не треба нічого розширювати, натомість маємо ліквідовувати тіньові схеми окремих структур, які заробляють на відшкодуванні податку великі гроші.
На засіданні комісії заслухали представників конкретних фірм, які найбільше потерпають від неповернення їм ПДВ. Здебільшого це були зернотрейдерські компанії. Загалом ситуація у цьому секторі економіки нині надто складна. Як відомо, уряд 17 жовтня увів квоти на експорт пшениці, ячменю, кукурудзи та жита. Через невиконання контрактів (укладених раніше) на постачання збіжжя експортери потерпають від збитків, у портах простоюють кораблі. А тут ще й держава не відшкодовує податок на додану вартість. Другі особи цих структур (керівники чомусь проігнорували захід) називали різні цифри: від сотень тисяч — до сотень мільйонів гривень. Тут, на місці, податківці і підприємці з`ясовували остаточні суми, які треба повернути найближчим часом, і терміни таких операцій. Причому, аби митарі не могли задкувати — усе заносили до протоколу. Хоча фінансові звіти деяких структур викликали у членів комісії, м`яко кажучи, здивування. Маючи товарообіг на мільярд гривень (а у штаті кілька десятків працівників), зернотрейдери сплатили до скарбниці лише кілька десятків тисяч гривень податків. А відшкодувань ПДВ вимагали на кілька сотень мільйонів. Тоді як потужні столичні виробники (заводи “Авіант”, “Артем”, де трудиться кілька тисяч осіб), навпаки, сплативши до державного та міського бюджетів кілька сотень мільйонів гривень податків і зборів, ніяк не можуть повернути ПДВ на вісім-десять мільйонів.
На думку пана Голубченка, за великим рахунком робота таких комісій — явище ненормальне. Адже є закон щодо відшкодування ПДВ, і його просто треба неухильно виконувати усім зацікавленим сторонам. Аби відійти від практики податкових перевірок, які розтягуються у часі і затримують експортно-імпортні операції, варто запровадити спеціальні банківські рахунки. Якщо фірма не замішана у тіньових схемах, вона пропускатиме через такі рахунки увесь податок на додану вартість і автоматично отримуватиме назад кошти, які переплатила. Свого часу уряд спробував це зробити, однак, хоч як це дивно, самі бізнесмени виступили проти, мовляв, у них вилучатимуть більшу частину обігових коштів. Нині вони ” дозріли” до такої схеми (принаймні ті, які взяли участь у засіданні комісії). Бо за нинішньої практики гроші у них все одно вилучаються, і не на двадцять-тридцять днів (як передбачають спецрахунки), а на півроку, а то й більше. Можна було б як виняток відшкодовувати ПДВ потужним виробникам (чиї активи значно перевищують заявлені суми) на основі їхніх декларацій, а вже потім, за потреби, ретельно перевіряти їх. Принаймні з цим погоджувалися деякі тодішні керівники державних відомств та установ (зокрема податкового). Якої думки нинішні високопосадовці — наразі невідомо.
+++
“Хрещатик”
17.11.06
Соціальний діалог пробуксовує
Столичні роботодавці стурбовані невиконанням Регіональної угоди
Лариса Дацюк
Через громадські організації, які віддзеркалюють ставлення мешканців міста до тих чи інших процесів, що відбуваються в житті столиці, місцева влада має змогу точніше вивіряти свої рішення та реагувати на проблеми киян. Так вважають у міській організації роботодавців, яка об`єднує понад 200 підприємств та установ різних форм власності.
Потреба в такій структурі була продиктована розвитком самоврядування, налагодженням соціального діалогу, залученням громадських об`єднань до формування та реалізації соціально-економічних програм розвитку міста задля поліпшення умов життя киян. Тож на нещодавній звітно-виборній конференції Київської міської організації роботодавців, де її президентом знову було обрано Івана Голодівського, йшлося про наболіле.
— Наше громадське об`єднання, як одна із сторін соціального партнерства, протягом чотирьох років бере участь у підготовці та підписанні тристоронніх (разом із профспілками і міськдержадміністрацією) Регіональних угод,— наголосив Іван Голодівський.— Ми розцінюємо це як фактор консолідації зусиль міської влади і громадських організацій в розвитку і реалізації великих можливостей самоврядування, в забезпеченні прав працівників та членів їхніх сімей, соціального захисту киян.
Однак попри таку співпрацю партнерів по соціальному діалогу, деякі пункти Регіональної угоди не виконуються, скаржилися учасники зібрання. Передусім це стосується згортання пільгових кредитів для промислових підприємств, не оприлюднення на офіційному веб-порталі міської влади інформації про виділені кошти для закупівлі товарів, робіт і послуг. Немає і розпорядження міськдержадміністрації про придбання промислової продукції за кошти міської та районних скарбниць для потреб столиці. І це ще не все. Хоч як воювали роботодавці та профспілки проти того, аби розпорядники бюджетних коштів за надання тендерної документації не вимагали грошей, нічого не змінилося. Як не змінилася й недосконала процедура проведення конкурсів.
А ще не діє домовленість про стимулювання підприємств, що заощаджують енергоносії та матеріали (для них ставка орендної плати за землю мала не перевищувати одного відсотка оціночної вартості).
Не вирішуються й питання, які дісталися нинішній владі у спадок від колишньої. Приміром, досі не ясно, що робити з прохідницьким комплексом для метрополітену, який виготовили на заводі “Більшовик” на замовлення міста. Він досі не викуплений і не використовується.
Тож роботодавці виступають за тісніший та відкритіший діалог з владою. Певні напрацювання в цьому плані вже є. Скажімо, Київрада розглядає програму розвитку промислового комплексу міста на інноваційній основі та розвитку підприємницької діяльності. Однак залишилося чимало й проблемних питань. Виробничників непокоїть неузгодженість трактувань чиновниками різних рівнів одних і тих самих положень законів України, що дає їм можливість приймати рішення на власний розсуд. Скажімо, стосовно дев`яностодобового строку повернення валютних коштів чи надходження матеріальних цінностей на митну територію України. Оскільки чітко не виписано, коли відбувається відстрочення, чиновникам відкривається поле для зловживань. Як, власне, й під час численних перевірок (планових та позапланових) різними фіскальними службами.
Турбує і низька відповідальність посадовців державних бюджетних структур за несвоєчасні розрахунки за виконані роботи і надані послуги та повернення ПДВ за експортні поставки. Та чи не найбільше переймаються роботодавці засиллям імпорту. Вони не можуть зрозуміти, як на митну територію України потрапляють велетенські партії товарів легкої, електронної та інших галузей промисловості за сміхотворними цінами.
— Ми, як і міська рада профспілок, неодноразово надавали свої пропозиції владним структурам щодо прийняття на державному рівні належних рішень, які б захистили вітчизняного товаровиробника,— каже пан Голодівський.— Але відповідних дій з боку жодного уряду не було. Чимало проблем не розв`язано й на міському рівні.
На жаль, у Києві досі немає науково-практичного прогнозу щодо перспектив галузей промисловості міста в разі вступу України до СОТ. Столиці вкрай потрібна чітка, конкретна і ясна позиція міської влади щодо майбутнього кожної галузі та підприємства в контексті реалізації Генерального плану розвитку міста до 2020 року. Невизначеність у цьому питанні не сприяє припливу інвестицій як вітчизняних, так і іноземних.
+++
“Україна молода”
17.11.06
Демократія зі знаком запитання
Призначення Світлани Зоріної на посаду начальника Головного управління культури Києва залишило по собі багато сумнівів
Катерина Коваль
Коли у жовтні засоби масової інформації облетіла звістка про те, що новим начальником Головного управління культури стала Світлана Зоріна, мистецька еліта Києва напружено принишкла. Пам`ятаю, з якими труднощами шукала бажаючого прокоментувати це призначення для “України молодої”: хтось категорично відмовлявся, багато хто чесно говорив, що зі Світланою Зоріною не знайомий, а тому не знає, що сказати… Кілька слів “з приводу” погодився наговорити на диктофон галерист Євген Карась, який знову ж таки казав і про те, що Зоріну як діяча культури представники сучасного мистецтва знають мало. З огляду на те, що саме Світлана перемогла в конкурсі на посаду, яку наприкінці літа звільнив Олександр Биструшкін, цей факт видавався щонайменше дивним. А після того, як нещодавно пані Зоріна заявила про те, що на Окружній треба побудувати публічний дім, нестерпно захотілося дізнатися про цей конкурс детальніше. Які умови конкурсу, хто конкурував з пані Зоріною і чому саме їй довірили кермо столичної культури?
Як розповів директор Українського центру мистецтв Іштван Геді, який також брав участь у конкурсі на цю посаду, “кастинг” відбувався у кілька турів.
— Конкурс проходив демократично і цікаво, — вважає Іштван Гедi.— Хоча мене дуже здивувало, що ми не були заслухані комітетом з питань культури і духовності, який є при Київраді. В останній тур пройшли 12 осіб. Ми вважали, що це не театралізоване дійство, ми романтично в це повірили. У конкурсі брали участь справді відомі діячі культури— це і керівник театру оперети Богдан Струтинський, і колишній заступник міністра культури Василь Романчишин, і генеральний директор “України гастрольної” Роман Недзельський… Всі вони готувалися до цього і розраховували на справедливий вердикт.
— Про що вас запитували на співбесіді?
— Другий тур, наприклад, був фактично письмовим іспитом, треба було відповісти на 45 питань.
— А третій, визначальний, тур? Які у вас залишилися враження від нього?
— Він нас просто шокував. Зневажливим підходом до нас з боку заступників голови і з боку одіозного героя нашого часу Дениса Басса, заступника Леоніда Черновецького з кадрових питань. До речі, на конкурсі я дізнався, що мої рекомендації, які я надав для членів комісії, з пакету документів були вилучені. (Лист на ім`я міського голови з проханням підтримати кандидатуру Іштвана Геді на посаду начальника Головного управління культури підписали Дмитро Гнатюк, Богдан Ступка, Анатолій Авдієвський, Євген Станкович, Борис Олійник— Авт.)
— Ви вірили в свою перемогу?
— Я вважав, що як професіональна людина, у цьому конкурсі мав не останні шанси.
Натомість у комісії, яка спілкувалася з претендентами, була інша думка з цього приводу. Сумніви почали зароджуватися якраз на третьому турі. Як розповідає пан Геді, всі виходили з кабінету змученими, мов витиснуті лимони. За винятком пані Зоріної. Яка навіть зайшла чомусь останньою, хоча до неї всі заходили за алфавітом. Відповідь на питання “А хто ж переможець?” була відомою ще до вердикту комісії… “Після всього цього всі, хто хотів, пішли поговорити, випити пива, — згадує пан Іштван.— Був гарний суботній день… Ми вже розуміли, що всі наші сподівання були марними. Була навіть думка сформувати тіньове управління культури— це, звичайно, жарт, а проте…”
Світлана Зоріна була в компанії претендентів єдиною жінкою. І чи не єдиною людиною, що дуже умовно відповідала вимогам, які пред`явли до бажаючих очолити культуру в місті Києві. Скажімо, профільна освіта — пані Зоріна має економічну та юридичну освіту, які в цьому контексті назвати профільними не можна аж ніяк. Або принаймні семирічний досвід роботи в цій сфері… Хоча тут якраз при бажанні можна згадати і кілька детективів, авторство яких належить саме Світлані, і мережу магазинів “Буква”, до якої вона має безпосереднє відношення. Нехай і з комерційним акцентом, але ж культура: не парасольками торгують, а книжками… Але найбільше тих, кого пані Зоріна так майстерно обійшла “на віражі”, обурив “загратований” період в її біографії. Було б непогано, вважають екс-конкуренти нинішнього начальника Головного управління культури, аби деталі стосунків Зоріної із Законом були все ж таки якось озвучені. Їй пред`явили звинувачення чи ні? Чи була вона виправданою? Відповіді на ці запитання були б дуже доречними. Власне, як і на деякі інші. Скажімо, чому із претендентами на цю посаду спілкувалися лише “кадровики”, чому на цю зустріч не запросили численних радників мера з культури? Того ж Левка Венедиктова чи Петра Чуприну, досвід роботи яких — не сім і не сімнадцять, а значно більше років… Можливо, вони б підказали міській владі, що людей, які не перемогли в цьому конкурсі, варто було запросити на посади заступників, начальників відділів тощо. Все — ім`я, досвід і бажання працювати— досить рідкісний, як на сьогодні, комплект чеснот. Але поки що з конструктивними ініціативами в Управлінні культури не густо. За винятком, звісно, пропозиції щодо публічного дому на Окружній.
ПРЯМА МОВА
Світлана Зоріна, начальник Головного управління культури КМДА:
— Чесно кажучи, я вперше у своєму житті взяла участь у конкурсі. Я так розумію, що на керівні посади конкурс необхідний…Ось, наприклад, зараз у мене за власним бажанням пішов заступник начальника управління з фінансових питань і на цю посаду теж оголошено конкурс. Я думаю, що голова профільного комітету не обов`язково повинен мати профільну освіту у своїй сфері. У мене є досвід роботи в галузі культури— один з українських кіносеріалів знятий за моєю книгою “Наїзд”… Тому не можна говорити, що я не маю жодного відношення до культури.
Богдан Струтинський, художній керівник театру оперети, один з учасників конкурсу на заміщення посади начальника Головного управління культури КМДА:
— Конкурс відбувся із дотриманням усіх регламентних норм. Але його результати оцінить час. Для мене цей конкурс став уроком і досвідом роботи бюрократичної машини. Я зрозумів, що призначення на такі посади вирішуються зовсім не конкурсами. Цей конкурс був формальністю, питання було вирішено поза ним. Однак я переконаний, що людина на такій посаді повинна мати якусь практику і бачення того, як працювати в цій сфері.
Едуард Багіров, юрист:
— Дивно, чому органи місцевої влади при прийомі на роботу не враховують професійні якості (особливо коли призначають на посаду керівника управління). Тим більше що, відповідно до постанови про професійні стандарти, є чітка вимога: претендент на керівну посаду в управління повинен мати освіту в даній галузі роботи та досвід роботи не менше семи років. Недотримання цих правил наштовхує на думку, що в мерії присутня практика і політика кумівства. Проводяться так звані в КМДА конкурси для “своїх”…
ДОCЬЄ “УМ”
Світлана Зоріна
Народилася 6 вересня 1967 р. у м. Донецьку. У 1989 р. закінчила економічний факультет КДУ ім. Т.Шевченка, а в 1993 р. захистила кандидатську дисертацію. Науковий ступінь — кандидат економічних наук. У 2000 році здобула другу вищу освіту, закінчивши юридичний факультет КДУ ім. Т. Шевченка. 1994—1995 рр. — головний економіст управління роботи з міжнародними фінансовими організаціями Міністерства фінансів України. З 2002 року — співзасновник та Генеральний директор ТОВ “Міжнародна книга” , з 2005 року — співзасновник та голова Правління ЗАТ “Мережа книжкових супермаркетів “Буква”.
Автор романів загальним тиражем понад 100 тис. примірників.
З 2001 р. — член Спілки письменників України.
Номінант конкурсу “Людина року-2004″.
+++
“Комсомольская правда в Украине”
17.11.06
Квартира для молодой семьи за 32 тысячи долларов
Ольга Лицкевич
В Буче Киевской области появится первый в Украине молодежный социотехнополис. Строительство одного из домов на 213 квартир уже подходит к концу. В ближайшие несколько лет на этом же земельном участке собираются построить еще около пяти тысяч квартир, а также обеспечить эту территорию всей необходимой социально-бытовой инфраструктурой - магазинами и офисными помещениями.
Стоимость квартиры в таком доме в среднем в полтора раза ниже рыночной. К примеру, однокомнатная квартира для семьи из двух человек обойдется в 32 тысячи долларов. Кроме того, часть денег выделяет Фонд содействия молодежному жилищному строительству. В первую очередь дешевое жилье чиновники пообещали отдавать семьям молодых ученых, врачей и других работников бюджетной сферы.
Однако, как выяснила “КП”, обзавестись квартирой в таком доме не просто. Для начала молодой семье придется встать на учет в Фонде содействия молодежного строительства. Для этого следует обратиться в Ипотечный центр по городу Киеву и Киевской области. Он находится на ул. Соломенской, 23а, телефон для справок: 275-94-79.
Оформление проходит в несколько этапов. Вначале вам необходимо получить справку о жилищных условиях для каждого члена семьи в районной администрации. И лишь после заполнения специальной анкеты вам будет присвоено определенное место в рейтинге. От этого и зависит, можете ли вы рассчитывать на кредит от фонда и как скоро въедете в новое жилье.
+++
“Комсомольская правда в Украине”
17.11.06
Киевлян хотят пересадить на электрички
Ольга Лицкевич
Юго-Западная железная дорога предлагает организовать движение электричек по кольцу вокруг столицы. Ездить они будут утром (с 7 до 9 часов утра) и вечером (с 17 до 21 часа с интервалом 10 минут). Маршрут будет включать в себя 14 остановок: “Борщаговка”, “Киев-Волынский”, “Рубежевское”, “Сырец”, “Вышгород”, “Зенит”, “Киев-Петровка”, “Оболонь”, “Городня”, “Киев-Днепровский”, “Русановка”, “Дарница”, “Киев-Московский”, “Киев-Пассажирский”. По мнению начальника Юго-Западной железной дороги Алексея Кривопишина, это поможет разгрузить общественный транспорт и уменьшить количество пробок.
На то, чтобы воплотить в жизнь этот проект, нужно 100 миллионов гривен. При поддержке городских властей его можно реализовать за пять лет.
+++
“Коммерсант-Украина”
17.11.06
Защитников животных обвинили в зоофилии
Роман Кострица
Повестка дня вчерашнего заседания общественного совета при управлении природоохраны КГГА не предвещала никакого скандала. Вчера утром зампред управления природоохраны Николай Иллинский сообщил Ъ, что на заседании будет обсуждаться польский опыт решения проблемы бездомных животных – недавно украинские чиновники посетили соответствующие приюты в Польше.
Однако представители зоозащитных обществ готовили другой сценарий заседания. Как сообщили Ъ в международном обществе защиты животных SOS, ожидалось, что на заседании будет присутствовать директор КП “Приют для животных” Мирон Кучинский. Зоозащитники считают господина Кучинского главным врагом бездомных животных Киева: по официальным данным с июля 2005 года по июль 2006 в “Приюте для животных” было уничтожено более 16 тыс. собак. В результате на заседание отправились наиболее радикально настроенные зоозащитники Киева.
Мирон Кучинский действительно присутствовал на заседании, повестка которого в результате так и осталась невыполненной – на нее просто не хватило времени. Защитники животных принялись критиковать деятельность господина Кучинского. По их словам, в “Приюте для животных” из-за искусственно созданных бюрократических преград практически невозможно забрать отловленных собак. Кроме того, приводились факты жестокого обращения с животными со стороны сотрудников приюта.
На обвинения господин Кучинский отвечать не стал и вскоре покинул заседание. Однако минут через 40, после того как помещение покинули съемочные группы нескольких телеканалов, он вернулся. В отсутствие тележурналистов Мирон Кучинский держался гораздо увереннее. В ответ на вновь прозвучавшие обвинения он начал кричать на представителей природоохранных обществ, утверждая, что все обвинения в его адрес беспочвенны. При этом господин Кучинский заявил, что в одном из приютов, находящемся в ведении одной из киевских благотворительных общественных организаций, собак содержат только для того, чтобы с ними могли совокупляться заключенные из расположенной неподалеку колонии. “Зэки сожительствуют с вашими собаками,– восклицал господин Кучинский.– У меня есть подтверждающие документы”.
Впрочем, предоставить эти документы корреспонденту Ъ Мирон Кучинский отказался, равно как и отвечать на вопросы относительно финансирования “Приюта для животных”, а также о причинах, по которым на территорию приюта не пускают журналистов (см. Ъ от 26 октября).
Возмущенные обвинениями Мирона Кучинского зоозащитники последовали примеру руководителей управления, покинувших зал еще в начале разгорающегося скандала. По итогам заседания представители природоохранных обществ приняли решение пикетировать здания Верховной рады и столичной мэрии с требованием обеспечить выполнение закона “О защите животных от жестокого обращения”. Комментировать обвинения, выдвинутые Мироном Кучинским, зоозащитники отказались. “Это осеннее обострение, что тут говорить”,– заявили они корреспонденту Ъ.
