У Києві вперше експонуються картини художника Алі Ізенбека
Наукова еліта ім’я Алі Ізенбека, перш за все, пов’язує з “Велесовою Книгою”, в основу якої лягли древні дощечки, знайдені художником під час громадянської революції. „Велесова Книга” – це доказ існування проміжної ланки між пелазгічною абеткою й сучасним українським письмом, між санскритом і сучасною українською мовою. Проте сенсом життя художника було мистецтво як самопізнання індивідуума.
У його творчому доробку чільне місце посідає графіка. Графічні аркуші виконані в техніці туш-перо-пензель і сприймаються як естампи, відтиснуті з мідних гравійованих дощок, або як ксилографія. За технікою виконання вони нагадують твори художників російського об’єднання „Мир искусства”, майстрів європейського модерну, а в деяких роботах простежується вплив французької школи „пуантилізму”, де навчався Ізенбек. Живопис Федора (Алі) Ізенбека, як і його життя, відтворює всю розмаїту мозаїку течій і напрямів у мистецтві першої половини ХХ століття. Війни, революції, змови, перевороти – такі ж явища цього віку, як і абстракціонізм, імпресіонізм, експресіонізм, фовізм, модернізм, символізм, реалізм. У його роботах, як у дзеркалі, знайшла відображення уся ця строката палітра. Не обминуло митця і творче захоплення ісламською культурою – ірано-персидською мініатюрою, японською ксилографією, а також культурою та мистецтвом Індії. Звідси і деякий сумбур та складне хитросплетіння рис різних стильових течій і напрямів.
Сам художник стверджував, що не належить до жодної школи. „Крайні напрями у мистецтві – суть продукти епохи матеріалізму. Шукаю втілення синтезу Сходу й аналізу Заходу”, - писав художник в анкеті празького Художнього товариства.
Біографічна довідка
Народився Алі Ізенбек в Самарканді. Отримав освіту у кадетській морській школі, паралельно брав уроки в академії мистецтв в Санкт-Петербурзі. Пізніше навчався у паризькій школі мистецтв. Як художник-замальовник брав участь в наукових експедиціях. В 1914 році його мобілізували на фронт, де він пробув до початку революції. Добровільно вступив в Армію генерала Врангеля і в 1919 р. в чині полковника вже командував дивізіоном. Того ж року, перебуваючи з військами на Харківщині в садибі Донець-Захаржевських–Задонських, А.Ізенбек знайшов дерев’яні дощечки з невідомою писемністю. В 1919 р. А.Ізенбек емігрував з частинами білої армії за кордон. Почалось тяжке емігрантське життя. Туреччина, Болгарія, Сербія, Франція і – з 1924 року – Бельгія.
Лише в Бельгії Алі Ізенбек отримав змогу займатися виключно мистецтвом: малював картини та викладав мистецтво. В 1926 р. він познайомився з таким самим військовим мігрантом Ю.Миролюбовим – письменником та істориком, який займався слов’янською старовиною. Ю.Миролюбов перший переклав древні написи на дощечках, які зберігав А.Ізенбек. Помер художник в 1941 році.
Виставка працює з 11 по 26 листопада в Українському домі, з 10.00 до 18.00 без вихідних.
