УкрЧАС

Огляд преси від 15 листопада 2006 року.

 

“Вечерние вести”, 15.11.06

Бюджет возмущает военных пенсионеров
Татьяна Урбанская

    Уменьшение пенсий ветеранов силовых структур и членов их семей в бюджете-2007 прямо нарушает их конституционные права. Так считают члены Всеукраинского союза общественных объединений участников боевых действий, ветеранов военной службы и правоохранительных органов.
    “Нас возмущает пренебрежительное отношение правительства к военным пенсионерам. На санаторно-курортное лечение ветеранов войны, а таких в стране 3,7 млн человек, предусматривается 52,5 млн грн., в то же время на медицинское обслуживание депутатов и высших чинов правительства — 251,6 млн грн.”, — заявил на пресс-конференции в УНИАН Владимир Захаренков.
    Председатель Комитета по защите прав сотрудников МВД и СБУ “За справедливость” Владимир Шуба рассказал, что “на свою заработную плату и пенсию нам не выжить. На среднюю зарплату лейтенанта в 850 грн. невозможно прокормить семью в большом городе”, — отметил В.Шуба.
    “Мы постоянно слышим от властей обещания улучшения медицинского и пенсионного обеспечения, обеспечения жильем. А на деле получается ухудшение. Сотрудники наших служб абсолютно социально не защищены. Возникают опасения, что при каком-нибудь крупном ЧП в стране люди просто откажутся работать”, — поддержал его президент Всеукраинской ассоциации ветеранов и пенсионеров МЧС Украины Виктор Доманский.
     Общественники решительно выступают против необоснованной передачи функций назначения пенсий от силовых министерств Пенсионному фонду Украины. Председатель профсоюза атестованных работников милиции Григорий Кабанченко считает, что это приведет к ухудшению социальной защищенности военнослужащих. “Сейчас в силовых структурах насчитывается около 700 тыс. пенсионеров, 60% из них работает. И не от хорошей жизни. После принятия госбюджета половине работающих пенсионеров ограничат пенсии. И это в то время, когда в МВД не хватает 20 тыс. человек. Если бы правительство действительно заботилось о людях, то пенсии им нужно было бы не уменьшать, а увеличивать.

+++

“Вечерние вести”
15.11.06

“РосУкрЭнерго” выведут на чистую воду

    Юлия Тимошенко инициировала расследование деятельности компании “РосУкрЭнерго” на международном уровне.
    “Мы собрали критическую массу документов и передали международной структуре, которая занимается независимыми расследованиями коррупции в системе добычи, транспортировки и торговли нефтью и газом”, — заявила лидер БЮТ в интервью газете “Экономические известия”.
    По ее мнению, “РосУкрЭнерго”, “пользуясь жадностью высших правительственных чинов, пожирает Украину”.
    “Мы очень надеемся на то, что не карманные генеральные прокуроры, руководители служб безопасности и Министерства внутренних дел будут расследовать коррупцию тех, кому они подчиняются, а независимая международная структура даст адекватный вывод”, — подчеркнула Тимошенко.
    “РосУкрЭнерго” - зарегистрированная в Швейцарии коммерческая компания, полностью контролирующая импорт в Украину российского и среднеазиатского газа.

+++

“Факты”
15.11.06

Первый вице-премьер-министр Украины Николай Азаров: “Люди не должны бояться того, что из магазинов может пропасть мука или сахар. Они должны быть уверены в том, что никаких перебоев с продуктами не будет”
По мнению главного финансиста страны, в следующем году цены могут вырасти всего на 7,5 процента
Лилия Поволоцкая

В канун правительственных “ста дней” Кабмин жил своей обычной размеренной жизнью. По ковровым дорожкам деловито сновали чиновники, время от времени создавая у дубовых дверей приемных небольшие, но оживленные очереди. Вот именно по такой очереди мы без труда опознали кабинет первого вице-премьер-министра и министра финансов Николая Азарова. Самое интересное, что приемная главного финансиста страны располагается под интригующим номером 665. Естественно, журналистское любопытство толкнуло нас на поиски соседнего - 666-го - кабинета. И вот его-то мы как раз и не нашли.

“Нельзя развешивать свое настроение, как грязное белье по квартире”
- Николай Янович, а почему в Кабмине нет 666-го кабинета? Примета плохая?
- Как нет? (К помощнику.) Виталий, разве нет? Никогда не обращал внимания. Даже интересно. Если бы не вы, так бы и не знал.
- Неужели не придаете значения таким знаковым числам?
- Абсолютно. К тому же насчет трех шестерок существует множество разночтений и альтернативных трактовок. Зачем обращать внимание на такие пустяки…
- Даже в приметы не верите?
- Нисколько. Совершенно не обращаю внимания, с какой ноги встаю утром, равнодушен к пятницам, тринадцатым числам и так далее. Даже, знаете, когда в молодости работал в одном учреждении, там была плохая примета тревожить начальника в дни, когда он не в настроении. У секретарши специально узнавали: “Тамара, как сам-то?” А я не обращал внимания. Какое мне до этого дело, когда есть срочные вопросы, которые нужно решить. Даже стычки у нас бывали. Он говорит: “Уйди от греха подальше - поругаемся. Видишь, я не в настроении”. Я ему в ответ: “Да мне чихать, какое у вас настроение”. И ничего, работалось помаленьку.
А все почему - действия руководителя должны быть взвешенны и стабильны, независимо от расположения духа. Проблемы возникают у всех, но, как говорится, нельзя развешивать свое настроение, как грязное белье по квартире.
- У вас получается держать свои эмоции при себе на работе?
- Вы вот его (показывает на помощника) спросите. Конечно, стараюсь держать себя в руках. Получается. Лучше или хуже, но получается. Ведь всякое бывает: и негатива много, и споров, и критики…
- На такой работе иначе никак. Чем повышаете себе настроение?
- Стараюсь думать о хорошем. Нужно уметь настраиваться на позитив и уходить от плохих мыслей. Не подпускать их близко к сердцу.
- Ну сейчас и увидим, как это у вас получается. Потому что спросить есть о чем, и не только о приятном. Например, отопительный сезон до сих пор начался не во всех городах. Крымчане жалуются…
- Крым - это особая статья. Зимы там теплые, поэтому подготовке к отопительному сезону местные власти уже не первый год уделяют недостаточно внимания. Например, город Орджоникидзе под Феодосией. В нем более десяти лет не меняли коммуникации, газопровод, водопровод. Все коммунальные системы уже давно отслужили. К тому же раньше город “питался” от мощного оборонного завода, который сейчас не работает. В результате мы имеем достаточно печальную картину.
И не только в Орджоникидзе, большинство так называемых военных городков страдает от коммунальных проблем. Однако мы это решим. Постепенно все наладится.
- Но люди хотят не постепенно, а чтобы сейчас и срочно.
- Если по большому счету, то об этом должно было побеспокоиться предыдущее правительство. Как делает хороший хозяин? Он всем запасается заранее. Закончился отопительный сезон - нужно сразу готовиться к новому. Мы же по наследству приняли пустые газохранилища и неотремонтированные сети. За эти три месяца все накопившиеся проблемы решить просто невозможно. Тем более что основная нагрузка в организации отопительного сезона все-таки ложится на местные власти. А у нас до сих пор многие районы - без руководства. В Черкассах только мэра избрали, в Чернигове и нескольких районах Крыма до сих пор нет главы…

“Правительство намерено изучить, насколько экономически обоснованы новые коммунальные тарифы”
- Что касается местных властей и коммунальных проблем. Оправдано ли нынешнее повышение жилищно-коммунальных тарифов?
- Такой шаг был обусловлен в первую очередь апрельским и июльским увеличением цен на газ и электроэнергию. И ответственность за него лежит на предыдущих правительствах. В том числе на их совести происшедшее за эти два года ухудшение отношений с Россией. Нужно понимать, что Украина, как бы там ни было, энергозависимая страна. Все разговоры об уникальных энергосберегающих технологиях и альтернативных источниках газа, с помощью которых мы сможем обрести энергетическую независимость, простите, утопия.
- Почему?
- Потому что на практике все эти теории выглядят не так уж перспективно. Например, идея возить газ из Ирана. Ну начнем с того, что стоимость иранского газа в два с половиной раза выше, чем российского. Но самое главное - между нашими странами нет газовых магистралей. Как мы будем его доставлять?
- Насколько я помню, иранский газ собирались возить танкерами…
- В танкерах транспортируют сжиженный газ. И даже если не принимать во внимание то, что постройка танкера - дело ве-е-есьма дорогое, так ведь на территории Ирана нет ни одного завода, который бы мог этот газ сжижать, а у нас нет ни одного, который бы смог его разжижать в необходимых объемах.
- А как насчет автономных отопительных котлов в домах и квартирах?
- С этим тоже возникают большие проблемы. Представьте себе дом, в котором жильцы сорока квартир поставили себе котлы, а остальные используют центральное отопление. Как такой дом обслуживать коммунальщикам? Кроме того, кто будет отвечать за безопасность этих устройств? И даже если представить, что все жители дома поставили у себя в квартирах котлы, то кто тогда будет обогревать коридоры, подвалы, чердаки? А если не обогревать зимой подвалы, там полопаются трубы и дом останется, например, без воды.
- Да, недостаток информации сказывается. Но вернемся к тарифам…
- А что тарифы? Вы поймите, зная заранее о грядущем повышении стоимости энергоносителей, наши предшественники не удосужились заложить в Госбюджет средства на компенсацию местным бюджетам расходов в связи с увеличением цен! В итоге местные власти вместе с коммунальными службами вот уже который месяц испытывают значительную нехватку средств. Многие просто на грани банкротства.
- Но нужно же посмотреть, насколько повысилась цена на газ, а насколько выросли тарифы! В Киеве квартплата увеличится почти в три с половиной раза.
- Необходимо понимать, что это - печальные результаты той страусиной политики, которая планомерно велась у нас несколько лет. Тарифы не повышались с 1999 года. Только Верховная Рада раз пять налагала мораторий на увеличение квартплаты. А цены-то росли! В итоге вместо того, чтобы на протяжении этих лет устанавливать экономически обоснованные тарифы на коммунальные услуги, постепенно повышая их на пять-десять процентов в год и компенсируя адекватным ростом доходов населения (той же зарплаты), местные власти вынуждены сейчас применять шоковую терапию, чтобы не обанкротить коммунальщиков окончательно.
За услугу нужно платить столько, сколько она стоит. И мы должны это понимать, а не заставлять водоканал по нескольку раз закладывать и перезакладывать свое имущество и доводить сети до аварийного состояния, потому что денег на ремонт нет. Вы только вдумайтесь: у нас потери воды в сетях составляют до 45 процентов! Отремонтировав сети, мы получим существенную экономию воды. И так во всем.
- То есть повышения не избежать?
- Это решение местных властей, и это их право. Но правительство намерено изучить, насколько новые тарифы экономически обоснованы. Отражают ли они реальную себестоимость услуг, какие потери закладываются при подсчетах, какой уровень рентабельности.
- Кстати, о газе… Говоря о цене на российское топливо, почему-то никто не хочет упомянуть о том, сколько будет стоить транзит российского газа по нашей территории.
- (Вздыхает.) Я вам скажу так: эта тема сильно заполитизирована, даже надумана. Если вы посмотрите на украинское плечо газотранспортного сообщения, по которому газ из России подается в Европу, то увидите, что оно по своей протяженности равняется российскому плечу, по которому газ из Туркменистана подается в Украину. И если мы поднимем стоимость транзита по своей территории, Россия тоже может увеличить цену транзита по своей. Проблема обоюдоострая, не нужно с ней играть.
Кстати, это касается и темы арендной платы за расположение Черноморского флота в Крыму. На самом деле низкая аренда - зачет возвращения нами долгов за фактически бесплатно поставленный до 1997 года российский газ.
- И много мы должны?
- Много. Около двух миллиардов долларов. Поэтому поднимают такие темы люди недалекие и несведущие. Это очень опасная игра, которая может ухудшить наше и без того непростое положение. Особенно, когда об этом говорят во время сложной работы по восстановлению доверительных отношений с Россией.

“В Европе люди тратят на оплату жилья и коммунальных услуг от 30 до 50 процентов семейного бюджета”
- По прогнозам экспертов, повышение “коммуналки” положит начало большому витку инфляции.
- Это уже ощущается: в сентябре-октябре инфляция подтянулась к пяти процентам. Причем летнее подорожание газа и электроэнергии аукнулось не только на стоимости потребительских товаров, но и на себестоимости нашего производства. А ведь снизятся объемы производства - уменьшатся поступления в бюджет.
Кроме того, повышение тарифов существенно сокращает покупательную способность жителей страны, которые больше денег будут отдавать за квартиру, следовательно, меньше покупать различных товаров. Это опять же снижает товарооборот в стране и, как результат, поступления в бюджет.
- Так, значит, нужно повышать покупательную способность людей: увеличивать зарплаты, пенсии…
- Не все так просто. Нам необходимо выполнить как социальные, так и экономические задачи. С одной стороны, следует поддержать промышленность, чтобы не снизилось производство, чтобы люди получали зарплаты, чтобы наши товары остались конкурентоспособными на мировом рынке, поскольку от этого зависят наполнение бюджета и все социальные выплаты, которые из него финансируются. С другой стороны, нужно позаботиться о гражданах, чтобы смягчить последствия увеличения квартплаты.
- Вот об этом - более детально. Что именно правительство намерено делать?
- Во-первых, мы работаем над изменением программы субсидий, чтобы люди платили за коммунальные услуги максимум 15 процентов своего дохода.
- Сейчас человек, получающий субсидию, платит 20 процентов.
- Да. И это при том, что в Европе люди тратят на оплату жилья и коммунальных услуг от 30 до 50 процентов семейного бюджета. Но мы решили остановиться на 15, и для этого в бюджете нужно будет найти дополнительно 1 миллиард 900 миллионов гривен.
Во-вторых, основной ценовой удар после январского увеличения стоимости российского газа для Украины придется в коммунальной сфере на горячую воду и отопление. Это только для бытовых нужд у нас используется газ собственной добычи, а вот для нужд теплокоммунэнерго - российский. На входе его цена составляет 130 долларов, или 686 гривен за тысячу кубометров. С учетом стоимости транзита и всех сопутствующих услуг цена газа для потребителя достигнет уже 980 гривен. И это может увеличить стоимость горячей воды и отопления не в три раза, а в пять-шесть раз.
- Ох, ничего себе!
- Так вот, мы предлагаем установить государственную дотацию, чтобы для нужд тепловиков газ поступал по “входящей” цене - 686 гривен за тысячу кубометров.
Кроме того, мы сейчас работаем над системой дифференцированных тарифов для населения, которое использует газ для отопления. Предлагается, чтобы люди, сжигающие до двух тысяч кубометров в год, платили около 270 гривен за тысячу кубометров. Кто использует от двух до семи тысяч кубов, - 500 гривен. Ну а кому необходимо более семи тысяч кубометров в год, будут платить рыночную стоимость - 980 гривен.
- Для того чтобы было понятнее: на отопление какой площади уходит семь тысяч кубов газа в год?
- Около 400 квадратных метров. Как видите, по рыночной стоимости будут платить обеспеченные люди с большой жилплощадью. А для большинства мы постарались смягчить последствия роста цен на российский газ. Но все равно это отразится на стоимости всех товаров: хлеба, кирпича, металлопроката…
- Перспектива не радужная…
- Ну почему же. Например, нашему правительству удалось снизить стоимость нефтепродуктов. Так что теперь те, кто в свое время поднял цены на товар из-за подорожания бензина, дизтоплива и мазута, могут их опустить. Что мы и порекомендовали производителям, у которых велика транспортная составляющая себестоимости продукции. Подчеркну, это именно рекомендации, мы не намерены регулировать цены при помощи административных мер.
- Каких сфер эти рекомендации касаются?
- Многих. В первую очередь сельского хозяйства, производителей мясной и молочной продукции, хлебопеков, да и всей пищевой промышленности в целом.
Также принято решение снизить стоимость билетов на авиарейсы украинских компаний. Сейчас с “Укрзалiзницей” обсуждается возможность уменьшить цены на перевозки дизельными поездами.
- А в цифрах - как могут вырасти цены в следующем году?
- Мы ожидаем, что основной ценовой скачок все же придется на нынешний год - не исключено, что инфляция достигнет 8-9 процентов. В следующем будет не так напряженно. Есть основания полагать, что инфляция составит 7,5 процента, и этот показатель заложен в бюджете. Мы намерены приложить максимум усилий, чтобы рост цен не вышел за ожидаемые рамки. И здесь не последнюю роль играет политическая стабильность в стране. Люди не должны бояться того, что из магазинов может пропасть мука или сахар. Они должны быть уверены в том, что никаких перебоев с продуктами не будет. Они должны быть спокойны и уверены в своем завтрашнем дне. И это спокойствие мы стараемся им обеспечить шаг за шагом, каждый день.

+++

“Факты”
15.11.06

Председатель правления ОАО “Укрнафта” Игорь Палица: “Компания всегда в первую очередь соблюдает государственные интересы”
Создаваемая на базе ОАО “Укрнафта” вертикально-интегрированная компания сможет контролировать около трети отечественного топливного рынка
Сергей Курган

“На сегодняшний день мы имеем 558 АЗС по всей Украине и планируем расширять сеть и дальше”
- Возглавляемое вами ОАО “Укрнафта” является одной из крупнейших отечественных нефтедобывающих компаний, которая оказывает немалое влияние на топливный рынок. Сегодня миллионы людей интересует, что же дальше будет с ценами на бензин?
- Видите, как и обещало правительство, цены на заправках снижаются. Сегодня на сотнях наших фирменных АЗС литр бензина А-95 уже стоит 3 гривни 65 копеек, а дизтоплива - 3 гривни 60 копеек. Причины такого снижения вполне объективны. Во-первых, на мировых биржах падают цены на нефть, а значит, появилась возможность снизить стоимость топлива. Во-вторых, правительство заинтересовано в стабилизации рынка и недопущении спекулятивного завышения цен. А “Укрнафта” всегда в первую очередь соблюдает государственные интересы независимо от того, какие политические силы находятся при власти. Кстати, чтобы государство могло стать ведущим игроком на топливном рынке, было начато, согласно указу Президента Украины, создание на базе “Укрнафты” вертикально-интегрированной компании (ВИНК. - Авт.), то есть мощной структуры, которая может обеспечить полный цикл производства - от добычи нефти до ее реализации через собственную сеть АЗС. И успехи на этом пути немалые. В частности, “Укрнафта” уже на протяжении нескольких лет расширяет собственную сеть автозаправочных станций. На сегодняшний день мы имеем 558 АЗС по всей стране и планируем расширять сеть и дальше. Хотя уже сейчас на розничном топливном рынке “Укрнафта” стала серьезным конкурентом российским нефтяным гигантам. А если идея создания ВИНК таки будет доведена до своего логического завершения, то государство через нашу компанию сможет контролировать около 30 процентов топливного рынка и не допускать всевозможных спекулятивных скачков цен, причем исключительно рыночными методами.
- “Укрнафта” - компания, в которой 50%+1 акция находятся в собственности государства, а значит, вы, как ее руководитель, обязаны думать об интересах акционеров и в первую очередь государства - держателя контрольного пакета акций. Да и управлять такой мощной структурой в условиях рынка не так-то просто, особенно если учесть, что долей акций компании владеют частные инвесторы, главной целью которых является получение прибыли…
- Получение прибыли - конечная цель каждого хозяйствующего субъекта любой формы собственности. Другое дело, как эта прибыль потом распределяется. А что касается руководства компанией, то я считаю себя эффективным менеджером, отстаивающим государственные интересы. И горжусь этим. По моему глубокому убеждению, эффективность работы и критерий оценки любого руководителя должен определяться независимо от его партийности или места рождения. Наверное, он (критерий оценки) все-таки лежит в плоскости результатов реальных дел человека. А дела, как обычно, говорят сами за себя…
С приходом новой команды менеджеров компании удалось остановить падение производственных показателей и уже с 2003 года постоянно наращивать добычу сырья. Так, в прошлом году компания добыла более 3 миллионов 120 тысяч тонн нефти с конденсатом, что на 95 тысяч тонн больше, чем в 2004 году, а также 3 миллиарда 272 миллиона кубометров газа. В планы компании входит увеличить к 2010 году добычу нефти до 3 миллионов 600 тысяч тонн. И на этом мы не остановимся, ведь, по прогнозам правительства, к 2030 году в Украине должно добываться 5 миллионов 400 тысяч тонн нефти и конденсата, а газа - 28 миллиардов 500 миллионов кубометров. Я считаю, что такая задача вполне выполнима.
Но чтобы вы лучше поняли, в каком состоянии сейчас находится компания, перейду на язык денег. Уже за девять месяцев 2006 года доход ОАО “Укрнафта” от реализации продукции, в том числе товаров, работ и услуг, увеличился на 3 миллиарда 677 миллионов гривен, или на 58 процентов, достигнув 10 миллиардов 16 миллионов 200 тысяч гривен. За аналогичный период 2005 года этот показатель составлял 6 миллиардов 339 миллионов 400 тысяч гривен.
При этом чистый доход от реализации продукции увеличился на 2 миллиарда 137 миллионов 100 тысяч гривен, или на 49 процентов и достиг 6 миллиардов 496 миллионов 100 тысяч гривен. Для сравнения: за девять месяцев 2005 года чистый доход составлял 4 миллиарда 359 миллионов гривен.
Естественно, что и чистая прибыль тоже выросла. За девять месяцев она увеличилась на 508 миллионов 500 тысяч гривен и составила
1 миллиард 886 миллионов 500 тысяч гривен. Но главное, что отчисления в государственный и местные бюджеты за этот период достигли 3 миллиардов 583 миллионов 700 тысяч гривен, увеличившись по сравнению с показателем годичной давности на 1 миллиард 489 миллионов 700 тысяч гривен, или более чем на 71 процент. И такая динамика роста характерна для компании в последние годы. А еще совсем недавно, по итогам работы в 2002 году, в бюджет государства компания платила в пять раз меньше, около 870 миллионов гривен, а чистая прибыль не дотягивала и до 500 миллионов.

“За всю историю Украины ни одно акционерное общество не выплачивало таких дивидендов”
- Тогда расскажите о прибыли несколько в ином ракурсе. “Укрнафта” - это акционерное общество, а значит, владельцы акций должны получать дивиденды. Они их получают?
- Последние три с половиной года, в течение которых я руковожу компанией, систематически проводятся собрания акционеров. И государство в лице НАК “Нафтогаз Украины”, и миноритарные акционеры принимают в них участие, утверждают результаты деятельности, распределяют дивиденды. Кстати, до 2003 года “Укрнафта” не выплатила ни одной копейки дивидендов своим акционерам. Мы первыми начали это делать. По результатам 2003 года акционерам было выплачено более 100 миллионов гривен, в 2004 году - уже 1 миллиард 347 миллионов гривен. Прошлый же год стал рекордным, по его итогам владельцы акций “Укрнафты” получили 1 миллиард 870 миллионов гривен. За всю историю Украины ни одно акционерное общество не выплачивало своим акционерам таких дивидендов.
Но есть еще один нюанс. Главным акционером компании является государство. В прошлом году в бюджет страны было направлено около 935 миллионов гривен в качестве дивидендов. То есть Украина получила почти миллиард гривен помимо уплачиваемых налогов и сборов, которые составили практически 3 миллиарда гривен. Я вдвойне горжусь такими достижениями, ведь все деньги, которые мы платим в государственный и местные бюджеты, идут на строительство школ и дорог, выплату пенсий, помощь малообеспеченным, инвалидам и многие другие социальные программы.
- Успехи, о которых вы рассказываете, отразились на благосостоянии сотрудников компании?
- Естественно. Начнем с того, что с 1 сентября оклады повышены до 15 процентов. Увеличение зарплат проводилось с учетом профессионализма, квалификации и трудового вклада каждого работника. В 2006 году средняя зарплата работников достигнет 1 тысячи 978 гривен. В прошлом году она составляла 1 тысячу 646 гривен, а в 2004 году - 1 тысячу 341 гривню. Также уже второй год подряд компания дает работникам беспроцентные кредиты на приобретение жилья.
- Существует стереотип, что любой руководитель крупного государственного предприятия зачастую преследует собственные интересы. Насколько такое мнение справедливо в отношении вас?
- Я не пришел в компанию набить карманы. Смею утверждать, что очень много сделал для того, чтобы “Укрнафта” стала одним из флагманов отечественной экономики. Когда меня избрали руководителем компании, одна ее акция стоила 25 гривен. Сегодня ее цена - более 300 гривен. То есть капитализация “Укрнафты” возросла более чем в 12 раз при росте стоимости нефти в 2,7 раза (с 804 гривен в феврале 2003 года до 2 тысяч 174 гривен на последнем аукционе 2 ноября текущего года). Не зря акционеры в прошлом году высоко оценили нашу работу. В качестве подтверждения приведу цитату из прошлогоднего решения собрания акционеров: “Отметить профессиональную работу председателя правления общества и избрать его председателем правления на следующий срок”. Это ли не показатель доверия?
Кстати, впервые на пост председателя правления я был избран на собрании акционеров в феврале 2003 года. Напомню, что премьер-министром тогда был, как и сейчас, Виктор Янукович, а НАК “Нафтогаз Украины” и наблюдательный совет “Укрнафты” возглавлял сегодняшний руководитель отрасли Юрий Бойко. Как тогда, так и сейчас у акционеров нет претензий к моей работе. У нас не существует разногласий и с нынешним руководителем НАК “Нафтогаз Украины” Владимиром Шелудченко.
Даже если кто-то из недоброжелателей и захочет предъявить мне претензии, сделать это будет непросто. Ведь мы ввели практику исключительно открытых тендеров на приобретение материалов и оборудования, тем самым устранив даже теоретическую возможность упрека в нечистоплотности, а готовая продукция продается на биржевых аукционах по рыночным ценам. Конечно же, не всем это нравится, ведь многие годы десятки больших и мелких компаний “кормились” вокруг “Укрнафты”. За последние годы компания стала не только одним из основных доноров госбюджета, но и важным инструментом в руках государства при регулировании ценовой политики на рынке нефтепродуктов. А я работаю исключительно в интересах ее акционеров, крупнейшим из которых является государство.

+++

“Факты”
15.11.06

Правительство обещает, что цены на бензин будут стабильными минимум три месяца
Возможно, вскоре производители и импортеры некачественного горючего будут платить повышенный акцизный сбор
Сергей Курган

С приходом во власть нового коалиционного правительства в отечественной энергетике произошло немало изменений. Одно из самых заметных - снижение цен на горючее. Как заявил министр топлива и энергетики Украины Юрий Бойко, в этом не только заслуга правительства. Сейчас мировая цена нефти существенно упала, а значит, и нефтепродукты должны дешеветь. Правительство же приняло меры, чтобы исключить из цены на бензин и дизтопливо спекулятивную составляющую. В результате литр бензина А-95 уже стоит 3 гривни 65 копеек, а дизтоплива - 3 гривни 60 копеек. Что же касается прогнозов на будущее, то Юрий Бойко заверил: в ближайшие три месяца цены на заправках будут оставаться стабильными, ближе к весне возможно традиционное подорожание нефти и соответственно нефтепродуктов - приблизительно на 10 процентов. Но не исключено, что государству удастся сгладить это сезонное колебание за счет внутренних резервов.
Кстати, министр сообщил, что сейчас рассматривается механизм создания государственного резерва нефтепродуктов. В частности, решается, кто и где будет хранить запасы бензина и дизтоплива. По словам Юрия Бойко, этим будет заниматься только государственная компания. Закупки горючего планируется начать не ранее января 2007 года, так как именно в конце зимы традиционно самые низкие цены на нефтепродукты.
Говоря о возможности введения пошлин на импортный бензин, Юрий Бойко признал, что сейчас эта идея уже не актуальна. Правительство рассматривает другой вариант, а именно: утверждение дифференцированных ставок акцизного сбора на нефтепродукты в зависимости от их качества. То есть чем менее качественное горючее, тем выше ставка акцизного сбора. По мнению министра, это заставит и производителей, и импортеров наполнять украинский рынок качественным топливом и позволит постепенно вытеснить с него так называемую бодягу.
Не менее важная проблема - обеспечение страны топливом в отопительный сезон. Министр заверил, что Украина не будет испытывать дефицита в топливе для котельных и ТЭЦ. В газохранилищах уже накоплено 25 миллиардов кубометров газа. Только за период с августа по октябрь в газовые хранилища закачано 8 миллиардов 860 миллионов кубометров газа, что более чем на 60 процентов больше, чем за соответствующий период 2005 года. Запасы же угля на складах ТЭЦ достигли 3 миллионов тонн. По словам министра, это наибольший показатель за последние шесть лет.

Также Юрий Бойко отметил, что за первые 100 дней работы правительства экспорт электроэнергии достиг 2 миллиардов 800 миллионов киловатт, что более чем на 88 процентов больше, чем за соответствующий период прошлого года. Причем все контракты на поставку электроэнергии за рубеж были пересмотрены, и она продается сейчас исключительно по рыночным ценам.

+++

“День”
15.11.06

Нафтопровід Одеса — Броди з`єднають з Європою

Вже наступного року нафтопровід Одеса — Броди можуть інтегрувати в світову нафтотранспортну систему. Про це за результатами засідання українсько-польської міжурядової комісії з економічного співробітництва, заявив міністр палива та енергетики України Юрій Бойко. На думку керівника української енергогалузі, сьогодні головною проблемою для здійснення проекту є лише визначення його конкретних учасників. Юрій Бойко підкреслив, що хід переговорного процесу свідчить про інтерес до проекту з боку Європейського Союзу, Росії, Азербайджану та Казахстану, повідомляє прес-служба міністерства. Наразі існує декілька бізнес-планів щодо з`єднання нафтопроводу зі світовою нафтотранспортною системою, найвідоміший з яких передбачає продовження труби до Плоцька і Гданська (Польща) з метою постачання в Європу азербайджанської чи казахської нафти. Безумовно, підтримку отримає той проект, який відповідатиме намірам і інтересам всіх учасників. Що ж стосується термінів реалізації, то до завершення переговорів щодо бізнес-моделі та підготовки бізнес-плану говорити про це зарано, підкреслює прес-служба.

+++

“День”
15.11.06

Запобігти конфлікту
Міноритарні акціонери “Укрнафти” виступають за співпрацю з власниками контрольного пакета акцій
Віталій Княжанський
 
Зміни до закону про господарські товариства, які стосуються кворуму для проведення зборів акціонерів, узгоджені та будуть винесені на розгляд Верховної Ради. Як повідомив у понеділок її голова Олександр Мороз, “на зустрічі з головою Фонду держмайна Валентиною Семенюк була знайдена формула, яка знімає колізію”. Спікер не відкинув можливості, що, імовірно, як варіант, буде ухвалене рішення про те, що у разі, якщо на збори збираються акціонери, які володіють 60% акцій+1, і явки на таких зборах немає, то наступні збори відбуватимуться у форматі акціонерів, які володіють 50%+1. “Я вважаю, що так можна також вирішити це питання”, — сказав Мороз.
Але, схоже, міноритарні акціонери, проти яких, по суті, спрямована і заветована Президентом новела названого закону, та й озвучена Морозом пропозиція також, так не вважають. Вони намагаються захистити свої права в рамках конкретних компаній. Як стало відомо “Дню”, група міноритарних акціонерів ВАТ “Укрнафта” звернулася з листом (його копія є в редакції) до голови правління НАК “Нафтогаз України” Володимира Шелудченка. Міноритарії стурбовані тим, що в деяких ЗМІ з`явилися повідомлення про те, що між власником контрольного пакета акцій “Укрнафти” (за рішенням уряду він переданий до статутного фонду “Нафтогазу України”. - Авт. ) та міноритарними акціонерами начебто немає взаєморозуміння та співпраці, через що зриваються (блокуються) збори акціонерів і не можна прийняти важливих для компанії рішень. Автори листа нагадують, що протягом останніх років жодні зі зборів не були зірвані — всі вони відбулися. І на них ухвалювали важливі для компанії рішення. У результаті ВАТ “Укрнафта” стала лідером фондового ринку України, суттєво виросли відрахування компанії до держбюджету, а акціонери, зокрема, і “Нафтогаз України”, сповна та регулярно отримують дивіденди (за 2005 рік 1,87 мільярда гривень). Крім того, нагадують міноритарії, суспільство “здійснює активні дії зі створення вертикально інтегрованої нафтової компанії”.
Обґрунтовуючи свій лист необхідністю не допустити виникнення передумов для корпоративних конфліктів, міноритарії ВАТ “Укрнафта” пропонують укласти угоду про взаєморозуміння та співпрацю між акціонерами (думається, це вельми своєчасно та розумно) і припускають, що це створить додаткові умови для стабільної роботи компанії. Автори листа (компанії “РАВЕНСКРОФТ ХОЛДИНГЗ ЛІМІТЕД” - 1,8% статутного фонду, “БРОТСТОУН ЛТД” - 8,05%, “ЮНІМЕЙН ХОЛДИНГЗ ЛІМІТЕД” - 9,76%, “ЛЕОНОРА ЕНТЕРПРАЙЗЕС ЛТД - 0,24%”, “ГЛОС ТРЕЙДИНГ ЛТД” - 0,43%, ТОВ “Терріс” - 6,05%, “ГЕВЕЛД ХОЛДИНГЗ ІНК.” - 6,97% статутного фонду) впевнені, що зможуть переконати в необхідності підписання цієї угоди й інших міноритарних акціонерів, і просять вважати її відкритою для підписання. Пропонуючи “Нафтогазу України” приєднатися до підписантів, автори зазначають, що “цей зважений крок дозволить зберегти стабільність на фондовому ринку та в нафтогазовій галузі загалом”.
У проекті угоди, який також є в редакції та який нарівні з акціонерами може як третя сторона підписати також голова Мінпаливенерго Юрій Бойко за участі голови правління “Укрнафти” Ігоря Палиці, зокрема, сторонам пропонується не переглядати нинішню стратегію компанії та всіляко сприяти створенню вертикально інтегрованої нафтової компанії як умови зростання прибутку, дивідендів і відрахувань до держбюджету. Одним із принципів співпраці визнається невтручання акціонерів у поточну виробничу діяльність компанії при їх контролі за допомогою наглядової ради та ревізійної комісії. Сторони договору стежитимуть за прозорістю всіх витрат компанії, реалізацією її продукції за ринковими цінами, крім випадків державного регулювання цін, згідно із законодавством України. Вони також зобов`язуються сприяти компанії в отриманні нових і продовженні діючих ліцензій на користування надрами.
У розділі проекту договору “Управління компанією та забезпечення прав акціонерів” сторони, з урахуванням суттєвого прогресу в розвитку компанії, беруть зобов`язання зберегти її нинішній менеджмент. Із метою збалансування інтересів усіх акціонерів, вони домовляються про те, що просту більшість наглядової ради та ревізійної комісії компанії, зокрема, їхніх голів, обиратимуть із кандидатів, запропонованих власником контрольного пакета акцій, а просту більшість членів правління — за списком, запропонованим міноритаріями (вони обиратимуть кандидатів у члени правління простим голосуванням). Обирати керівні органи компанії на зборах акціонерів передбачається шляхом прийняття єдиного рішення (пакетом).
Сторони зобов`язуються не перешкоджати акціонерам у здійсненні своїх прав, зокрема, шляхом нез`явлення на збори або ініціювання інших заходів, спрямованих на обмеження в проведенні зборів або в роботі інших органів управління, і вирішувати всі спірні питання консенсусом в інтересах акціонерів та інших підписантів. Вони також зобов`язуються щорічно скеровувати на виплату дивідендів не менш як 60% чистого прибутку компанії.
Поки ця угода не підписана, вона, звісно, є лише добре спрацьованим документом, що має значення лише для юристів і студентів відповідних навчальних закладів. Але якщо ймовірним підписантам вистачить мудрості схвалити запропонований їм проект, то це зможе надалі створити чудовий і, хотілося б, — навіть обов`язковий прецедент для вирішення корпоративних конфліктів, на які в Україні зараз чи то мода, чи то (і це точніше) справжня епідемія. Держава жодним чином не зацікавлена в її розвитку (саме про це свідчить вето Президента на закон про зміни до закону про господарські товариства) і, звісно, конституційний обов`язок усіх її органів — утриматися від змін до законодавства, які провокують конфлікти. Країні вистачає конфліктів у політиці, а в бізнес-середовищі, що безпосередньо впливає на стан економіки та життя людей, для них не повинно бути місця.

+++

“День”
15.11.06

Прискорення з потенціалом
Економіка виходить на темпи, співвідносні з роками зростання
Валерій Литвицький, керівник групи радників голови Нацбанку України

У жовтні економіка впевнено зростала. Провідний агрегатний показник - валовий внутрішній продукт - знову (у кумулятивному вимірі) підвищився до 6,5%. Особливо суттєвою стала “надбавка” жовтня - 9% до рівня відповідного місяця 2005 року. Це дає право говорити про перехід від поміркованого до прискореного формату економічного зростання і є, мабуть, головним досягненням нового уряду за 100 днів його роботи.
Випереджаюче збільшення сукупного доходу нації (номінованого у гривні) у порівнянні із підвищенням цін широкого спектру (дефлятор за 10 місяців становив 9,4% проти 15,1% у відповідному періоді 2005 р.) “перекрило” прискорення інфляції, яка зменшила приріст реального ВВП до 0,3% (у кумулятивному вимірі за 10 місяців - 6,5%, за 9 місяців - 6,2%), але не зупинила його. Однак збереження мажорної тенденції ще не дозволило досягти бюджетного орієнтиру - 7% зростання ВВП, і це свідчить про існування додаткового потенціалу в короткостроковій перспективі. І, звичайно, з`явилися реальні шанси вийти за підсумками року на 7% зростання ВВП або максимально наблизитися до цього рубежу, закладеного у прогнозні розрахунку бюджету.
Аналіз показує, що на динаміку економічного зростання посилює свій позитивний вплив споживчий попит. При цьому фіксується очікуване переміщення активності з реального у сектор послуг. Як і у вересні, випереджаючими темпами зростали торгівля (кумулятивна динаміка за 10 місяців була на 1,3% вищою, ніж за 9 місяців), транспорт (на 0,3% вищою), освіта (на 0,2%). На 0,8% (8,4%) стала вищою динаміка будівництва (7,6% за 9 місяців). Цьому, зокрема, сприяла експансія житлового кредитування. Можливо, що за наслідками третього кварталу можна буде говорити також про прискорення інвестицій в основний капітал.
Характерно, що “компенсуюча” сила сфери послуг і будівництва дозволила з певним запасом відшкодувати реверсний вплив промисловості, яка послабила кумулятивну динаміку (з 5,4% до 5,2% — обробна і з 6,1% до 5,9% - добувна). Однак у жовтні був від`ємним (-0,7%) внесок сільського господарства (єдиної з усіх галузей) у створенні ВВП. Та й цей негатив зменшився у порівнянні з вересневим (397,7% до 99,3%). Отже, рецесія у сільському господарстві вже не така дошкульна. А низхідна тенденція темпів у промисловості не перекреслила її позитивний внесок у створення ВВП, хоча й дещо зменшила.
Посилився й зовнішній контур зростання ВВП. Валюта на міжбанківській ринок надходить інтенсивно, що опосередковано віддзеркалює постійне, вже четвертий місяць поспіль, зростання чистого експорту. Зріс і його внесок у жовтневе посилення динаміки ВВП, що можна вважати позитивним. Навіть галузі-аутсайдери - легка, нафтохімічна і нафтопереробна, меншою мірою, ніж рік тому - торгівля, будівництво, металургія, послаблюють зростання економіки. А ротація галузей-кризоносців цього року дещо обмежила негатив, з огляду на їхню меншу питому вагу в створенні ВВП.
Щоправда, певний, хоча і не визначальний підвищувальний вплив на показник ВВП має низька база порівняння 2005 року. Тоді зростання ВВП загальмувало від 3% у вересні, до 2,8% у жовтні, й до 2,6% у грудні.
Тож фундамент економіки міцніє. Зростання ВВП видається цілком впевненим, а бюджетний орієнтир (7%) досяжним. Цінова безпека цього зростання стала менш надійною, але його структура свідчить про певний прогрес у напрямі посилення ролі постіндустріальних чинників: сфери послуг і, зокрема, фінансового сектору. Внесок зовнішньої торгівлі тримається на рівні позитивного. Темпи росту ВВП увійшли в режим, який майже співвідносний із середнім за роки економічного підйому (7,3% за 2000 — 2005 рр.). Значно активізувався інвестиційний процес. Номінальний ВВП, швидше за все, відповідатиме прогнозному. Отже, дефіцит бюджету має шанси бути нижче нормативного (2,6%), але дещо вище минулорічного (1,8%).
Поки що перспектива вийти на 7% зростання ВВП за підсумками року оцінюється з імовірністю 50%. Однак декілька галузей, які створюють понад половину сукупного доходу, все ще не зійшли зі своїх хай-рівнів. Більше того, торгівля, будівництво і транспорт - їх оновили. За моїми попередніми розрахунками, інвестиції за дев`ять місяців зросли в межах 14-17%. Це “компенсує” уповільнення зростання номінальних споживчих доходів.
За сприятливих умов 7% зростання ВВП 2006 року стане можливим, якщо буде змінено з негативної на позитивну динаміку доданої вартості, створеної сільським господарством і водночас утримається поточна динаміка виробництва в промисловості, додадуть “газу” експорт та галузі сфери послуг. Та, мабуть, головна умова - має закріпитися нинішня підвищена динаміка приросту капітальних інвестицій (10 - 15%).
З урахуванням показників третього кварталу монетарна філософія Нацбанку в наступний період не передбачатиме розширення грошової пропозиції. Кроки, здійснені раніше, вже надали динаміці достатнього імпульсу. Нині темпи нарощування грошових агрегатів у 1,5 - 2 рази перевищують торішні. 6% зростання ВВП буде утримане і без нової монетарної експансії. Нині Нацбанк може надати перевагу зусиллям щодо підтримки споживчого попиту через посилення його захисту від інфляційної ерозії. Це не наступ на ліквідність комерційних банків, а лише її корекція, спрямована на те, щоб запобігти надмірному її збільшенню після здійсненої раніше лібералізації монетарних умов (зниження ставок і резервних вимог) і буде важливим фактором як для подолання поточного інфляційного сплеску, так і для збереження нинішньої динаміки зростання ВВП також і 2007 року.

+++

“Демократична Україна”
15.11.06

Праця… упроголодь та інші феномени

Прем`єр-міністр України Віктор Янукович заявив, що пріоритетом діяльності уряду в 2007 році стане подолання бідності серед працюючих громадян. Це - справді на часі. Адже, за словами міністра праці та соціальної політики Михайла Папієва, в червні 2006 року 814 тисячам громадян нараховано заробітну плату, нижчу за мінімальну, а 2 млн 800 тисяч працівників одержали зарплату нижчу від прожиткового мінімуму. У крайній бідності живуть два мільйони українців, відчувають себе бідними 68% населення.
У чому коріння й особливості української бідності? На це запитання відповідають експерти. Так, за останні роки доходи населення зростали в середньому на 18,8% на рік, а продуктивність праці лише на 6,6%. Як наслідок, динаміка реальних доходів перевищує динаміку ВВП у кілька разів. Торік ВВП зріс на 2,6%, а реальні доходи - на 22%, цьогоріч зростання ВВП очікується на рівні 5,8%, а середньомісячної зарплати - на 18,3%. Напрошується питання: за рахунок чого ми житимемо краще? От і виходить, що, скажімо, в соціальній сфері третина працівників не може прожити на зарплату, а 45% населення, яке працює, ледь зводить кінці з кінцями, не кажучи про безробітних і бездомних.
А проблеми загострюються. Останнім часом у міжнародному рейтингу конкурентоспроможності Україна посіла 78 місце (попереднє - 68). Вважається, що торік було створено близько мільйона робочих місць. Та здебільшого то фікція, бо лише близько 30% із них дають змогу людям нормально жити. Це теж зрозуміло: вартість одного продуктивного робочого місця коштує 30 тис. грн. Хто поспішає вкладати у це кошти?
Ми хизуємось тим, що підвищили пенсії. Це добре. Проте слід підвищити й зарплату, піднімати продуктивність праці. Інакше за рахунок чого наповнюватиметься бюджет Пенсійного фонду?
Експерти наголошують: в Україні високий рівень “тінізації” економіки, без подолання якого годі говорити про реальне підвищення продуктивності праці, зростання ВВП.
Інше питання - податкова політика. Свого часу ми перейшли на єдину податкову ставку на рівні 13%. Це допомогло вивести зарплату з “тіні” лише на… 1,5-2%. Але, по-перше, викликало нарікання в суспільстві з приводу того, що бідні й багаті платять однаково (в світі такого немає!), а, по-друге, зменшення плати багатими спричинило проблеми з наповненням бюджету. Тепер із 2007 року ставка оподаткування підвищується до 15%. Та… знову без диференціації між бідними й багатими.
Умова прогресу - соціальна відповідальність бізнесу. Тим часом рівень відрахувань до фонду заробітної плати нині становить 40% і гальмує розвиток підприємництва (для порівняння: в європейських державах цей показник нижчий на 5-10%). Тут експерти вбачають джерело як розвитку підприємництва, так і наповнення бюджетів страхових фондів.
Отже, якщо раніше в подоланні бідності акцент робили на збільшенні пенсій, соціальної допомоги, то тепер гостро стоїть питання про необхідність створити умови для працездатних громадян, аби вони могли забезпечувати себе й свою родину, а не йшли з простягнутою рукою до держави. Виходячи з цього, наступного року уряд має намір перерозподілити державні фінансові потоки так, аби більшою мірою стимулювати розвиток економіки. Це сприятиме тому, що працюючі зможуть дбати про себе самі й водночас наповнюватимуться страхові фонди, щоб захистити уразливі верстви населення.
Це глобально. А що конкретно? Прем`єр-міністр доручив державній інспекції праці разом із правоохоронними органами притягнути до відповідальності власників і керівників підприємств, на яких грубо порушують норми оплати праці. Зокрема, це стосується підприємств, де заробітна плата нижча за встановлений законодавством прожитковий мінімум, мінімальну зарплату, а також тих, де спостерігається заборгованість із заробітної плати.

+++

“Україна молода”
15.11.06

Дорогий промінчик з України
Експорт електроенергії за кордон коштуватиме дорожче

      На країни, які досі отримували з України електроенергію за помірними цінами, очікує неприємний сюрприз: з наступного року експортер має намір збільшити ціни на свою “електрику”. Про це повідомив міністр палива та енергетики Юрій Бойко. І додав, що впродовж тривалого часу експортні поставки електроенергії здійснювалися за більш низьким тарифом, ніж той, за яким платили українські споживачі на внутрішньому ринку. “Тобто ми субсидіювали споживача за кордоном. Ми вважаємо, що це неправильно”, — сказав міністр. Наразі Мінпаливенерго переглянуло всі експортні контракти і з 2007 року планує збільшити ціни. “Не буде жодного контракту, за яким ми поставляли б електроенергію дешевше, ніж  продаємо її на внутрішньому ринку”, — цитують міністра “Українські новини”.
      Наразі українську електроенергію споживають Росія, Угорщина, Молдова, Польща, Словаччина, Румунія. Більшість цих країн купують її на оптовому ринку електроенергії за установленим Національною комісією регулювання електроенергетики тарифом.

+++

“Україна молода”
15.11.06

Пірати ХХІ століття
Хто такі рейдери і як вони орудують на Одещині
Юрій Курган
 
      Дедалі ширше входять в ужиток українців слова “рейдери”, “рейдерство”. Ці лексеми поширюються нині так само, як у 1990 роках - “рекет” і “рекетири”. Власне, це одного поля ягоди. Різниця в тому, що рекет передбачав бандитське загарбання чужого майна та грошей через залякування й катування, а рейдерство означає привласнення цілих підприємств шляхом маніпуляцій із правовими нормами та підкупу окремих суддів. Якщо рекетом займалися гевали з прасками й монтировками в руках, то нинішніми рейдерами можуть бути навіть офіційні мільярдери й мільйонери, урядовці та народні депутати. Іноді вони навіть не криються, хоча діють незаконно й брутально. Головне - щоб був “дах”.
      Нижче йтиметься про спроби захоплення низки фірм на Одещині. Головний приклад - місцева фармацевтична компанія “Біостимулятор”. Її працівники просять Раду нацбезпеки та оборони України захистити підприємство від рейдерських зазіхань депутата-”регіонала”.

Атакували “Біостимулятор”, висадилися й на “Оріоні”
      У режимі форс-мажору - щоденного очікування третьої рейдерської атаки на підприємство - уже більш як місяць працює виробничий колектив одного з провідних хіміко-фармацевтичних підприємств України - одеське ТОВ “Біостимулятор”. Будь-якої миті прохідні й територію фірми можуть заблокувати великі групи озброєних людей у камуфляжі й силою захопити виробництво, як це вже було 22 і 29 вересня. Тоді команда рейдерів,  не  пред`явивши документів, відтіснила від прохідної заводських охоронців, заблокувала роботу служб і цехів. Керувати “Біостимулятором” узявся якийсь громадянин Коваленко, що представився місцевим фармацевтам новим директором.
      “Ми знаємо, що силове захоплення за відпрацьованим сценарієм можливе будь-якого дня, так само й блокування виробництва медпрепаратів, - поділилася з журналістами комерційний директор “Біостимулятора” Лариса Ковальова. - Можливо, зупинять випуск на тиждень, як це трапилось наприкінці вересня - початку жовтня. Може, на два чи три. І ніхто не певен, що в разі захоплення нашого успішного підприємства 800 працівників, скажімо, уже через рік не будуть поставлені перед фактом перепрофілювання виробництва чи процедурою банкрутства фірми”.
      На жаль, такі похмурі прогнози грунтуються на численних фактах руйнувань і перепрофілювань одеських заводів та фабрик, які вже зазнали силових рейдерських атак під прикриттям впливових бізнесменів-політиків чи зацікавлених російських фінансових груп. Принаймні за даними керівника Одеського територіального управління Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку Юрія Ровінського, нині на території регіону діють щонайменше вісім великих рейдерів, які агресивно поглинають місцеві акціонерні товариства. Ці компанії, як правило, скуповують по декілька акцій місцевих АТ, а згодом моделюють корпоративний конфлікт. Унаслідок таких оборудок утримувачам контрольних пакетів доводиться невдовзі викупляти в рейдерів акції за ціною, часом адекватною одно-дворічному обороту компанії. “Таким чином підприємство, по суті, доводиться до стану банкрутства і задешево привласнюється рейдером”, - роз`яснює напружену ситуацію Ровінський.
      Удавшись до цих та схожих методів, рейдери встигли повністю розорити стратегічне підприємство “Оріон”, довели до межі банкрутства потужний завод “Центролитво”, на якому працювали чотири тисячі робітників, десятки середніх фірм. Саме таких незворотних наслідків рейдерства передусім остерігається дружний колектив “Біостимулятора” - орендного підприємства, яке функціонує у формі ТОВ із повноправною участю членів трудового колективу. Бо, як засвідчила практика, доки законне керівництво підприємства, приміром того ж машинобудівного заводу “Оріон”, доводило в судах свою правоту, захоплені заводські корпуси практично повністю позбулися устаткування. “У цехах і технічних службах, - розповів днями на прес-конференції поновлений судами у правах гендиректор “Оріону” Микола Кущак, - за час хазяйнування шахраїв і бандитів зруйновано будівлі та споруди, дотла знищено або вивезено практично все дороге технологічне устаткування, зокрема агрегатні верстати вартістю по 40-50 тисяч доларів. Причому творилося це при потуранні працівників держструктур, котрі якраз і мали захищати інтереси держави та виробничого колективу”. За словами голови профкому Володимира Матійка, “на місці термічного цеху зараз лежать лише купи каміння, заліза й металобрухту…” Словом, після захоплення рейдерами підприємства марно й говорити про повернення 2200 заводчан на свої робочі місця.

“Відкіля ви, рейдери?” - “З партії Януковича!”
      До списку об`єктів інтересу рейдерських структур, за словами голови регіонального відділення Фонду держмайна України Олександра Козлова, нині потрапили завод важкого кранобудування “Краян”, завод пресових вузлів, судноремонтний завод “Україна” та інші. “Ідеться про явні ознаки недружнього захоплення цих підприємств, - наголошує пан Козлов, - хоч формально багато справ поки що розглядаються в судах різних інстанцій”.
      А загалом унаслідок рейдерства на Одещині вже втрачено, за даними профспілок, близько 30 тисяч робочих місць. Не дивно, що, знаючи ситуацію, у середині жовтня заступник голови обласної ради Микола Тиндюк назвав парадоксальним і нереальним доведене урядом до обласної влади цьогорічне завдання створити 68 тисяч робочих місць у регіоні. “Цей показник буде виконано тільки на 58 відсотків”, - публічно заявив Тиндюк, один із лідерів обласної організації Партії регіонів.
      Звісно, якщо заплющувати очі й ніяк не реагувати на факти безкарних руйнувань робочих місць і цілих підприємств, впоратися із доведеним завданням обласній владі навряд чи вдасться. А з іншого боку, подумайте самі: як міг обласний віце-голова Тиндюк відреагувати на дії рейдерів, коли замовником незаконного захоплення орендного підприємства “Біостимулятор” місцеві фармацевти називають не кого-небудь, а лідера обласного осередку “Регіонів”, народного депутата України, почесного президента футбольного клубу “Чорноморець” і фінансово-промислової групи “Примор`я” Леоніда Клімова? Іншими словами - безпосереднього начальника Тиндюка по партійній лінії!
      При цьому працівники “Біостимулятора” керуються не здогадками, а зухвалими заявами самих нападників, декотрі з яких навіть не приховували, хто з можновладців стоїть за рейдерськими нальотами. Фармацевтів просто шокувала крайня безцеремонність, з якою “озброєні люди ввірвалися на чуже підприємство, відсторонили охорону й працівників, не пред`явивши при цьому жодних документів. Більше того, один із них, назвавши себе новим менеджером по кадрах “Біостимулятора”, почав залякувати людей, пояснюючи, що чинити будь-який опір безглуздо та безнадійно, оскільки підприємство захоплене народним депутатом від Партії регіонів Леонідом Клімовим, котрому надали такі повноваження Олександр Мороз та Віктор Янукович…”
      Про це йдеться у колективному зверненні безпосередніх свідків силового захоплення підприємства на адресу керівництва Верховної Ради та Кабміну. Здавалося б, центральна влада негайно розбереться, припинить незаконні нальоти на фармацевтичне виробництво, нагадає винуватцям про відповідальність. Однак минуло кілька тижнів, а зреагували на цей зойк відчаю орендарів поки що тільки у Фонді держмайна України. Його голова Валентина Семенюк ініціювала й провела дві наради за участю чиновників центральних відомств, на яких було підтверджено законність діяльності колективу орендарів “Біостимулятора”, що неухильно виконують умови договору з ФДМУ, і неприпустимість фактів рейдерства.

Як не суд, то, може, Радбез допоможе?
      Проте з документів, які почали спливати на цих нарадах, чимраз відвертіше проступає принаймні дивна позиція окремих високопоставлених чиновників Мінохоронздоров`я, зокрема заступника міністра Валентина Снісаря, екс-голови правління ДАК “Укрмедпром”. По суті, вiн діє заодно з організаторами нападів на “Біостимулятор”. Саме цей високопосадовць, за словами гендиректора орендного підприємства Антоніни Матящук, протягом поточного року вчинив низку незаконних спроб достроково вилучити з-під управління одеських фармацевтів орендований цілісний майновий комплекс (хоча договір з ФДМУ передбачає оренду до 2008 року) і підпорядкувати виробничий колектив відомчій управлінській структурі “Укрмедпром”. Однак місцеві фармацевти запротестували, бо добре обізнані з наслідками управління менеджерами “Укрмедпрому” підприємством “Біопром Одеса”: сусідній виробничий колектив, який з 2000 року перебуває у складі й прямому підпорядкуванні “Укрмедпрому”, просто доведено до банкрутства. Не набагато краще економічне здоров`я і в харківського підприємства “Дослідний завод ДНЦЛС”, підпорядкованого тому ж “Укрмедпрому”. Схоже, головним завданням управлінців цієї структури є регулярне отримання орендної плати за експлуатацію майнового комплексу, а зовсім не економічний стан фірми, яка вже на ладан дихає…
      Виходячи з цього, зауважує пані Матящук, ми віддаємо перевагу ефективному самостійному управлінню підприємством, а щорічні мільйонні кошти за оренду держмайна переказуємо безпосередньо в держбюджет України.
      У листі-зверненні, надісланому минулої п`ятниці безпосередньо секретареві Ради нацбезпеки та оборони Віталію Гайдуку, одеські фармацевти звертають увагу керівництва держави на те, що “зловживаючи службовим становищем і керуючись корисливими цілями, чиновники відомства, і зокрема, Валентин Снісар, намагаються безпідставно зупинити діяльність ТОВ “Біостимулятор”, постійно надсилають позапланові перевірки, з надуманих причин вилучають препарати з обігу… Той же Снісар, додає Матящук, силкувався добитися включення нашого підприємства до складу “Укрмедпрому” через Господарський суд міста Києва, Київський апеляційний суд та Вищий господарський суд України, але це йому не вдалося”. Так само визнали безпідставними позовнi заяви чиновникiв “Укрмедпрому” про накладення арешту на орендоване ТОВ “Бiостимулятор” майно Господарський i Апеляцiйний господарський суди Одеської областi.
      Але одеські й столичні “мисливці за майном” і далі намагаються силою підпорядкувати собі одеський “Біостимулятор”, і насамперед захопити п`ять земельних ділянок загальною площею близько 10 га, в тому числі в центрі Одеси й на березі Чорного моря. “Замість того, щоб вирішити питання приватизації підприємства шляхом викупу його у держави, - наголошується у зверненні до РНБОУ, - команда народного депутата Клімова діє доступними їй методами”. Не нехтують і спробами залякування керівництва “Біостимулятора” через правоохоронні органи, причому залучаючи навіть працівників Служби безпеки України в області. “Чим іще можна пояснити несподіваний виклик гендиректора ТОВ “Біостимулятор” до СБУ під час гострого конфлікту з рейдерами?” — дивується Анатоніна Матящук.
+++

“Україна молода”
15.11.06

Європа б`є на сполох 
 
      Зараз важко судити, яка доля чекає колектив одеських фармацевтів, котрі відстоюють законне право на самостійну економічну діяльність. Оскільки проблема рейдерства з приходом до влади уряду Януковича, на жаль, загострилася. Причому жертвами “недружнього захоплення” стають не лише вітчизняні, а все частіше й фірми з іноземним капіталом, що викликає відверте обурення й чільників Євросоюзу. Протягом останніх двох років офіційно зареєстровано близько двох тисяч (!) випадків “піратського” захоплення активів західних фірм при потуранні з боку українських властей.
      З різкою заявою щодо нездатності Києва справитися з рейдерами недавно виступив, зокрема, голова комітету Європарламенту по співпраці ЄС та України Марек Сівец. Він наголосив, що Євросоюз неодноразово і безуспішно закликав Київ провести законодавчу реформу, яка б понизила ризик рейдерських атак, але нічого в цьому сенсі так і не відбувається. “Залишається відкритим питання, чи достатньо сил в уряду, щоб провести необхідні реформи”, — змушений констатувати голова комітету Європарламенту.<