УкрЧАС

 Огляд преси від 8 листопада 2006 року.

“Факты”, 08.11.06

Председатель СБУ Игорь Дрижчаный: “Имена, пароли, явки тех, кто пытается расшатать ситуацию в стране, будут, возможно, озвучены”
Анатолий Гавриш

В тот же день, когда Верховная Рада зарегистрировала проект постановления о создании временной следственной комиссии по расследованию работы Игоря Дрижчаного в должности председателя СБУ, он встретился с журналистами. Чтобы рассказать, конечно же, об итогах деятельности спецслужбы за последние 10 месяцев. Руководитель спецслужбы привел убедительные доказательства того, что СБУ не бездействует: за это время прекращена шпионская деятельность 12 иностранцев, двух граждан Украины за шпионаж уже осудили, а против еще девяти возбуждены уголовные дела. Но не примеры того, как спецслужба самостоятельно и во взаимодействии с правоохранительными органами борется со шпионами, коррупционерами и террористами, больше всего интересовали представителей СМИ.
- Как гражданин я считаю, что создание комиссии - это проявление демократии, но как юрист я имею вопросы к содержанию этого постановления, - сказал Игорь Дрижчаный. - В нем не указываются никакие конкретные факты, которые надо расследовать. Как руководителю спецслужбы мне кажется, что срок работы комиссии - один год - указывает на попытку создать не предусмотренный законом механизм влияния на действия Службы безопасности. Но я согласен сотрудничать с любой комиссией ВР, если она будет действовать в соответствии с законом.
Известно, что в последнее время против руководителей СБУ и правоохранительных ведомств развернута кампания по обвинению их в некомпетентности и коррупции. Комментируя сложившуюся ситуацию, глава СБУ сказал:
- Это звенья одной цепи, единый замысел по дискредитации руководства СБУ, МВД. Есть также проект постановления по созданию комиссии о расследовании деятельности руководства Генпрокуратуры. Примерно такой же сценарий разыгрывался в 2000 году. Есть силы, пытающиеся расшатать ситуацию в стране и в условиях такой неопределенности в государстве решать какие-то свои вопросы. Заинтересованы в этом и оппозиционные силы, и не только оппозиционные. Называть пока их я не буду, но, возможно, позже “имена, пароли, явки” будут озвучены.
В связи с тем что в этом году в Украине активизировались выступления пророссийских организаций, журналисты поинтересовались у главы СБУ: правда ли, что за ними стоят российские спецслужбы? На что Игорь Дрижчаный ответил: “У СБУ пока нет данных о причастности к акциям пророссийских сил зарубежных спецслужб”.

+++

“Факты”
08.11.06

Александр Лавринович: “Спасибо парламенту и Кабмину за возможность вернуться в свое родное министерство”
Новый старый министр юстиции приступил к исполнению своих обязанностей
Александр Галух

Виктор Янукович представил центральному аппарату Министерства юстиции Украины новоназначенного руководителя этого ведомства - Александра Лавриновича. При этом премьер-министр с сожалением заметил, что ему за такой короткий срок приходится представлять уже второго главу Минюста, и выразил надежду, что “этот министр будет работать до конца каденции парламента, то есть до 2011 года”. Напомним, ранее должность руководителя правового ведомства занимал член “Нашей Украины” Роман Зварыч, который, как и другие министры-”нашеукраинцы”, написал заявление об увольнении в связи с переходом партии в оппозицию. Виктор Янукович пожелал коллективу министерства стабильности, спокойствия и такой работы, от которой не только они получали бы удовольствие, но и все граждане Украины.
Премьер отметил, что сегодня главной задачей для нашей страны является рост экономики. Однако не меньшее значение имеет защита прав человека, а также повышение роли правовых институтов в жизни государства. В последнем вопросе, по его словам, очень важную роль должно играть Министерство юстиции. В частности, одной из главных задач Минюста должно быть правовое обеспечение органов исполнительной власти и органов местного самоуправления. По убеждению Виктора Януковича, главному юридическому ведомству страны сегодня “немедленно нужно принять закон о нотариате”. “Безусловно, Министерство юстиции должно стать центром законодательного обеспечения”, - подытожил премьер, добавив, что ему хотелось бы, чтобы процессы правового обеспечения в Украине “протекали безболезненно”.
“Год и девять месяцев я не был в этих стенах и вижу, что тут кое-что изменилось”, - сказал новый главный юрист страны, поблагодарив парламент и Кабинет министров “за возможность вернуться в свою родную среду, в свое родное министерство”. При этом Александр Лавринович отметил, что не собирается кардинально менять работу ведомства. А вот деятельность исполнительной службы Минюста он считает отрицательной. “Тут есть над чем работать”, - отметил Александр Владимирович.
Напомним, что 50-летний Александр Лавринович возглавлял Министерство юстиции с 2002 по 2005 год. Позже был заместителем главы правления “Укрнефти”. А с августа 2006 года занимал должность первого замминистра Кабмина. В 1978 году он окончил Киевский университет имени Тараса Шевченко, а в 1998 году - Национальную юридическую академию имени Ярослава Мудрого. Кандидат технических и юридических наук. Народный депутат Верховной Рады второго и третьего созывов, соавтор Конституции Украины, принятой 28 июня 1996 года. Кстати, в тот день Александру Владимировичу исполнилось 40 лет. Накануне этого исторического события он уехал в Харьков сдавать экзамены в Национальной юридической академии, даже не надеясь, что Конституция все-таки будет принята. А утром следующего дня Александр Лавринович уже сидел вместе со своими коллегами за праздничным столом, отмечая сразу две знаменательные даты в своей жизни.
Александр Лавринович - автор и соавтор 12 изобретений и 48 научных трудов в области лазерной технологии. Участвовал в подготовке около 50 законопроектов. Один из основателей Народного руха. Впрочем, уже несколько лет он считает себя беспартийным. После исчезновения и убийства Георгия Гонгадзе в 2001 году по требованию представителей СМИ Александр Лавринович был избран председателем парламентской следственной комиссии по расследованию обстоятельств гибели журналиста. Вскоре его стали обвинять в саботаже расследования. Назначение же Александра Лавриновича в 2001 году на пост госсекретаря Министерства юстиции расценивалось прессой как плата властей за “правильную” позицию в “деле Гонгадзе”.

+++

“Факты”
08.11.06

Владелец баскетбольной команды “Черкаські мавпи” Сергей Одарыч стал мэром Черкасс
На третьи в этом году выборы городского головы пришло лишь 23 процента черкасчан
Александр Артазей

Период безвластия в Черкассах, судя по всему, закончился - жители этого областного центра 5 ноября наконец обзавелись городским головой. Правда, для этого понадобилось семь месяцев и три тура выборов.
Первый тур выборов состоялся 26 марта. На нем победил Валерий Пащенко, но его задним числом сняли с выборов. Вторая попытка избрать мэра закончилась тоже ничем: на участки… забыли завезти бюллетени. И лишь третья попытка увенчалась успехом.
Кстати, на последний тур пришло лишь немногим более 23 процентов избирателей. Согласно результатам параллельного подсчета голосов, на выборах мэра Черкасс с 28 процентами голосов победил Сергей Одарыч - владелец баскетбольной команды “Черкаські мавпи” и советник президента украино-итальянского совместного предприятия “Венето”, принадлежащего Михаилу Бродскому.
Виктор Белоусов, которого на выборах поддерживала Компартия, набрал около 21 процента голосов, за бывшего депутата Верховной Рады Бориса Райкова проголосовали почти 16 процентов избирателей. Хотя каких-либо существенных нарушений во время выборов зафиксировано не было, Комитет избирателей Украины заявил об исчезновении бюллетеней с четырех участков.
Стоит напомнить, что выборы мэра Черкасс получились особенными. Дело в том, что здесь противостояние сложилось не между кандидатами от разных политических сил, а между разными группами внутри… блока Юлии Тимошенко: Бродского-Одарыча и Губского-Олийныка. У каждой из них был свой претендент на кресло мэра Черкасс. За это время представители двух противоборствующих групп успели не единожды облить друг друга грязью, исключить из БЮТа. Побили горшки даже с высшим партийным руководством, которое самоустранилось, по их мнению, от решения этого конфликта.
Напомним, что Сергей Одарыч вызывал резкое неприятие со стороны группы Губского-Олийныка, у которой был свой кандидат на этот пост - исполняющий обязан-ности мэра Черкасс и секретарь горсовета Анатолий Каленчук. 5 ноября, по предварительным данным, он набрал менее 8 процентов голосов. А Сергей Одарыч решением городской организации БЮТ был исключен из его рядов.

+++

“Факты”
08.11.06

Вчера марш левых в столице забросали дымовыми шашками
На митинге по случаю очередной годовщины красного Октября лидер КПУ Петр Симоненко пообещал инициировать присвоение 7 ноября статуса государственного праздника

По случаю 89-й годовщины Октябрьской революции 7 ноября в Киеве митинговало несколько тысяч активистов КПУ во главе с лидерами Компартии Петром Симоненко и Адамом Мартынюком. Памятуя советские традиции, участники митинга прихватили с собой красные флаги, портреты Ленина и Сталина, плакаты с надписями “Моя родина - Советский Союз!”, “НАТО, мы не сдадимся!”, “Русско-украинско-белорусскому союзу быть!”. Эти призывы прозвучали у памятника Ленину на Бессарабской площади, до которой поклонники коммунизма добрались не без приключений. Дело в том, что организаторы собрали их, как всегда, возле станции метро “Арсенальная”. Затем стройными рядами ленинцы шествовали по улице Грушевского и Крещатику до Бессарабки. Сопровождали шеренги милиционеры, а по проезжей части - колонна автобусов МВД. Правоохранителям не удалось уберечь участников красного марша от недоброжелателей в лице активистов “Братства”, которые забросали дымовыми шашками колонну активистов КПУ. Правда, нарушителей тут же задержали, посадили в милицейский автомобиль и увезли.
Собственно, нарушителями были не только “братчики”, но и участники коммунистического шествия по Крещатику. Ведь накануне Шевченковский районный суд Киева частично ограничил проведение акций в Киеве 7 ноября, в частности на майдане Незалежности и Крещатике. Левым для тусовки отвели место возле памятника Ленину на Бессарабке, а правым, которые в этот же день протестовали против коммунизма, - Михайловскую площадь. Но поскольку поклонники Октябрьской революции все же временно заняли Крещатик, между ними и правоохранителями возникли трения. Выяснение отношений закончилось тем, что маршировавших по главной улице страны оттеснили с проезжей части на тротуары, по которым они уже без эксцессов добрались до Бессарабки. А там, выступая перед собравшимися, Петр Симоненко пообещал инициировать вопрос о признании 7 ноября государственным праздником. В это время на площади Михайловской оппоненты коммунистов в лице Конгресса украинских националистов и других партий правого толка клялись, что никогда не допустят возрождения ленинских идей в стране…

+++

“Факты”
08.11.06

Генпрокуратура не нашла ничего противозаконного в работе министерства внутренних дел
Елена Шеремета

После создания парламентской следственной комиссии, которая должна пристально изучить обвинения в адрес МВД, опубликованные в одной из украинских газет, факты злоупотреблений в правоохранительном ведомстве на удивление оперативно были расследованы Генпрокуратурой Украины.
“Буквально сегодня (7 ноября. - Авт.) я получил официальную копию письма от Генпрокуратуры, которая расследует определенные обвинения, выдвинутые МВД. Абсолютно по всем позициям там написано об отсутствии состава преступления или о том, что информация не подтвердилась”, - заявил Юрий Луценко в интервью интернет-ресурсу “Украинская правда”.
Напомним, кресло под Юрием Витальевичем зашаталось после того, как следственная комиссия Верховной Рады порекомендовала Кабмину отстранить его от должности на время работы парламентских следователей. Но поскольку механизм отстранения законодательством не предусмотрен, то Юрий Луценко продолжает работать. “Я абсолютно спокоен был, есть и буду”, - сказал он. Комментируя же вероятность своей отставки после окончания парламентского расследования, глава МВД отметил, что решение Верховной Рады, скорее всего, будет политическим. А если не политизировать этот вопрос, то нужно “либо оставить министра в покое и дать правоохранительным органам работать, либо снять. Другого варианта просто не существует”.

+++

“День”
08.11.06

Вірю — не вірю
Народ оцінив 100 днів уряду Януковича

Близько чверті українців негативно оцінюють роботу уряду Віктора Януковича за перші 100 днів. Такі результати опитування, проведеного Центром соціальних досліджень “Софія”. Опитування проводили в усіх областях України з 19 по 26 жовтня. Загалом опитали 2024 респондентів, статистична похибка вибірки не перевищує 2,2%.
Згідно з результатами опитування, повідомляє сайт korrespondent.net, швидше негативно оцінюють роботу уряду Януковича 26,6% опитаних, швидше позитивно - 12,9%, частково позитивно, а частково негативно - 24,8%. 30,9% вважають, що ставити оцінку уряду ще рано. При цьому результати опитування свідчать про високу політизованість оцінок. Так, серед прихильників Партії регіонів 30% оцінюють діяльність уряду швидше позитивно, а 1,7% - швидше негативно. А, наприклад, серед прихильників БЮТ лише 3,3% оцінюють діяльність уряду швидше позитивно, однак 53,8% - швидше негативно.
Серед завдань, які дуже погано або “швидше погано” вдалися уряду Януковича, виділяють підвищення рівня зарплат, пенсій, стипендій, допомоги (71,8%), боротьбу з корупцією (63,1%), стримання зростання цін, інфляції (74,9%).
Прем`єр-міністр Віктор Янукович парадоксально користується як найвищим рівнем довіри серед населення України, так і… найвищим рівнем недовіри. Так, йому повністю довіряють 24,5% опитаних, при тому, що повністю не довіряють прем`єру 28,4%. На другому місці в рейтингу довіри — лідер БЮТ Юлія Тимошенко: їй повністю довіряють 15%, а повністю не довіряють — 38,3% опитаних. Почесне третє місце в міністра внутрішніх справ Юрія Луценка (13,8% довіри при 21,9% недовіри).
Далі в рейтингу довіри йдуть лідер КПУ Петро Симоненко (11,8% довіри при 37,9% недовіри), Президент Віктор Ющенко (10,1% довіри при 35,7% недовіри). Голова Верховної Ради знаходиться на восьмому місці в рейтингу довіри (8,7% довіри при 29,1% недовіри).
При цьому, згідно з даними опитування, найбільше респонденти не довіряють екс-президенту Леоніду Кучмі (59,9%).
Що стосується політреформи, то однозначно позитивно до її скасування ставляться 17,3% опитаних, швидше позитивно - 14,8%, швидше негативно - 19,2%, однозначно негативно - 18,1%. Нейтрально до скасування політреформи ставляться 15,8% опитаних, ще 14,8% респондентів сказали, що їм важко відповісти на це запитання.
Якби президентські вибори відбулися наступного тижня, найбільше шансів на перемогу мав би лідер Партії регіонів, прем`єр-міністр Віктор Янукович. За нього готові проголосувати 24,3% опитаних, за лідера БЮТ Юлію Тимошенко - 14,5%, за нинішнього Президента Віктора Ющенка - 9,7%, за лідера КПУ Петра Симоненка - 3,4%, за екс-голову Верховної Ради Володимира Литвина - 1,6%, а за лідера СПУ, нинішнього голову ВР Олександра Мороза - 1,4%.
Якби наступного тижня відбулися вибори до Верховної Ради, СПУ не пройшла б до парламенту. Тривідсотковий бар`єр подолали б лише чотири партії: Партія регіонів - 24,8% опитаних прихильників, “Батьківщина” - 15,7%, Народний союз “Наша Україна” - 6,4% та Комуністична партія - 3,3%. За Соцпартію проголосували б лише 1,9% опитаних.
Понад 1% голосів набрали б Народна партія Володимира Литвина - 1,4% і ПСПУ Наталії Вітренко - 1,3%.

+++

“День”
08.11.06

Кіно українською захистить… прокурор

Президент України Віктор Ющенко звертає увагу генерального прокурора Олександр Медведька на необхідність вжити всіх можливих заходів для забезпечення захисту прав та інтересів громадян, які хочуть дивитися іншомовну кінопродукцію рідною мовою. Відповідне прохання викладене в листі глави держави до генпрокурора з посиланням на вимоги статті 121 Конституції, повідомила у вівторок прес-служба Президента. В. Ющенко нагадав про рішення Апеляційного господарського суду від 17 жовтня 2006 року, яким відмінено положення постанови уряду від 16 січня нинішнього року про деякі питання поширення та демонстрації фільмів стосовно встановлення квот обов`язкового дублювання, озвучення або субтитрування українською мовою фільмів невітчизняного виробництва. “Така ситуація може негативно позначитися на реалізації прав та інтересів громадян, які ідентифікують себе з українством і мають право дивитися іншомовну кінопродукцію рідною мовою”, - наголосив Президент.

+++

“День”
08.11.06

Без прав, але з обов`язками
Наталя Ромашова

Прем`єр-міністр укомплектував штат радників
У той час як кадрові перестановки у Президентському Секретаріаті активно обговорювалися в суспільстві та ЗМІ, важливі призначення у Кабінеті Міністрів минули майже непомітно. А Віктор Янукович, між тим, створив “під ключ” інститут радників: як штатних, так і тих, що даватимуть йому поради на громадських засадах. Із однієї сторони, радники у вітчизняних керманичів уряду були завжди, адже один лише прем`єр не може завжди вирахувати вдалі формули вирішення тієї чи іншої проблеми державного значення. Однак у нинішніх умовах, коли між урядовцями та співробітниками президентської канцелярії відбувається відкрите протистояння, створення штабу радників при уряді розглядається, передусім, з точки зору їх противаги оновленій президентській свиті. Слід зауважити, що Віктор Янукович призначив на ці посади перевірених людей. Випадкових перехожих в урядовому арсеналі радників немає.
Отож, відповідними постановами прем`єр-міністр призначив своїми штатними радниками Ігоря Юшка, Володимира Семиноженка, Сергія Зінченка та Володимира Яцубу.
Юшко був міністром фінансів із грудня 2001 року по листопад 2002, 2003 року — радником президента Леоніда Кучми.
Семиноженко з травня 2001 по листопад 2002 року був віце-прем`єром з гуманітарних питань, очолював Партію регіонів до квітня 2003, після чого партію очолив нинішній її лідер Віктор Янукович. 2003 року пан Семиноженко був радником президента Кучми.
Яцуба з липня 2003 по грудень 2004 року займав посаду голови Дніпропетровської ОДА, у червні 2003-го займав посаду міністра Кабінету Міністрів в уряді Януковича. Також чинний глава уряду призначив своїми позаштатними радниками Анатолія Гальчинського, Андрія Гончарука, Євгена Кушнарьова, Володимира Демидка.
Гальчинський із жовтня 2000 р. до 28 лютого 2005 року очолював раду Національного банку, із червня 2002 року до січня 2005 року він був директором Національного інституту стратегічних досліджень, із 1997 по січень 2005 року — радником президента Кучми.
Гончарук з липня 2002 року до лютого 2003 року був держсекретарем з питань європейської інтеграції Міністерства економіки, до цього він із серпня 2001 року займав посаду першого заступника держсекретаря Мінекономіки.
Кушнарьов — заступник керівника фракції Партії регіонів у Верховній Раді.
Демидко — з вересня депутат Верховної Ради, член фракції Партії регіонів, керівник апарату Донецького обласного відділення Партії регіонів.
Статус радника зі спеціальних міжнародних питань дістався Анатолію Зленко, який був міністром закордонних справ з жовтня 2000 до вересня 2003 року.
Віднині радити прем`єру також буде Ігор Сторожук (із квітня 2003 по квітень 2006 був прес-секретарем голови Верховної Ради Володимира Литвина), Андрій Фіалко (в 2001 - 2004 роках - радник президента Кучми) і Микола Коломієць.
Прем`єр також призначив штатним радником Костянтина Грищенка, який займав посаду міністра закордонних справ з вересня 2003 до лютого 2005 року.
Дещо раніше керівник КМУ призначив своїм радником на громадських засадах першого заступника керівника комітету з питань свободи слова й інформації Верховної Ради, депутата від ПР Ганну Герман, яка з травня по грудень 2004 року займала посаду прес-секретаря Віктора Януковича.
До складу групи радників прем`єра раніше також призначені Леонід Підпалов, який з жовтня 2000 по січень 2005 року займав посаду заступника голови адміністрації президента Кучми, і Анатолій Орел, котрий з липня 2004 до лютого 2005 року був послом України в Італії, а до цього керував Головним управлінням адміністрації президента Кучми з питань зовнішньої політики.
Останнє призначення на посаду радника прем`єр-міністра відбулося днями. Віднині на громадських засадах Віктору Януковичу буде радити регіонал Тарас Чорновіл. Що радитиме він голові уряду? Це, та інші питання “День” переадресував новоспеченому раднику.
— Чи несуть радники якусь відповідальність за свої ідеї, котрі глава уряду вирішив втілити в життя?
— Це регламентується відповідними положеннями законодавства, які врегульовують діяльність служб радників. Вони (норми. - Авт. ) не дають жодних прав, жодних переваг, ніяких додаткових можливостей для самих радників. Радники дійсно надають свої рекомендації, однак рішення приймається виключно у штатних структурах, які й несуть відповідальність за їх реалізацію.
— А з яких питань власне ви будете радити прем`єру?
— Зараз щодо моєї сфери роботи ще не приймалися рішення. Тобто, призначення відбулося, але щодо конкретного відокремлення сфер мого впливу позиції ще не узгоджені. Але основними, я гадаю, у моїй роботі, будуть все ж питання внутрішньої політики. Хоча мабуть варто зазначити, що досить часто радники беруть участь у так званих мозкових штурмах при виникненні тієї чи іншої проблеми. Я також буду підключатися до таких дискусій та братиму активну участь в обговоренні й дипломатичних проблем, хоча вважаю себе слабшим за радників прем`єра з зовнішньополітичних питань.
— А чи не є таке активне формування штабу прем`єрських радників створенням міцної противаги оновленому оточенню Президента?
— Ні, я не згоден із такою тезою. Для чого тоді робилося те ж саме 2003 року, коли Янукович приходив до влади? А 2000-го, коли Ющенко став прем`єр-міністром? А 2001 року, коли Кінах зайняв посаду глави уряду? Це цілком закономірно, що кожен прем`єр, який приходить, створює відповідну структуру. Проблема в тому, що ми дуже швидко забуваємо про дії попередніх високопосадовців. І можна взяти список людей, яких на ці посади обирав Віктор Ющенко, будучи прем`єром. Там теж є цікаві постаті, іноді неочікувані. Хоча я, пригадуючи той список, мушу сказати, що більшість із них — це ті люди, які радили Ющенку те, що він і хотів почути. Тому якихось неочікуваних пропозицій, як правило, не лунало. На превеликий жаль.

+++

“День”
08.11.06

А, може, він помаранчевий? (…Десь глибоко в душі)
Олег Медведєв: Я для себе зробив такий висновок — Янукович виступає за вступ України до НАТО
Олена Яхно
 
Не є таємницею, що на сьогодні значна частина населення, хоч як це прикро, проти членства України в НАТО. Чи можна змінити громадську думку за короткий термін? Треба сказати, новітня історія України знає випадки, коли протягом дуже короткого часу громадська думка кардинально змінювалася. У березні 1991 року 70% населення України голосували за збереження Радянського Союзу, а в грудні того ж року практично 90% віддали свої голоси за створення української незалежної держави. Щоправда, тоді, наприкінці 1991 року, склався повний консенсус еліт. Жодна політична сила, навіть комуністи, не виступала проти незалежності.
Політтехнолог Олег Медведєв переконаний, що й зараз цілком реально змінити громадську думку за короткий термін, якщо цим займатися серйозно. “Доля референдуму про вступ України до НАТО здебільшого залежить від еліт, - вважає політтехнолог. - Один варіант, коли цей референдум проводить Ющенко й активно підтримує Віктор Янукович і його політична сила. Тоді позитивний результат забезпечений. Може бути інший варіант: коли, умовно кажучи, референдум проводить Президент Ющенко, а Віктор Янукович дотримується нейтралітету, залишаючи можливість контрагітації комуністам і Вітренко. Це вже складніший референдум. Але, умовно кажучи, за такого сценарію можна забезпечити позитивне голосування. І третій варіант - Президент проводить референдум, а Віктор Янукович і Партія регіонів активно протидіють такому референдуму. Тоді наслідки непередбачувані”. Таким чином напрошується висновок, що саме від Віктора Януковича залежить, чи буде Україна в НАТО та як швидко вона може туди потрапити. На думку Медведєва, неготовність громадської думки — це вторинний чинник. Первинним чинником є позиція Януковича.
Яка ж справжня позиція Януковича щодо НАТО? Здавалося б, відповідь очевидна: Янукович — проти. До того ж, 14 вересня в Брюсселі Віктор Янукович заявив, що Україна поки що не готова приєднатися до Плану дій щодо членства в Альянсі. Але не все так однозначно. У нещодавньому інтерв`ю німецькій газеті Frankfurter Allgemeine Zeitung Віктор Федорович зізнався, що стосовно НАТО “Україна не змінила своєї орієнтації: як і раніше, нашою стратегічною метою залишається входження в євроатлантичний простір”. Відповідаючи на уточнююче запитання журналіста про те, чи означає це членство в НАТО, Янукович чітко відповів: “Так. Цієї мети ніхто змінювати не хоче”. І додав: “Але ми повинні бути відкриті. Прискорення двох останніх років принесло з собою лише негативні наслідки. За останні два роки кількість тих українців, які негативно ставляться до вступу в НАТО, зросла майже на 20%”. “Чому?”, — спитали приголомшені німці. “А тому що народу не пояснили, що таке НАТО”, — відповів Янукович словами Ющенка.
Приблизно місяць тому Янукович розміщує статтю в Washington Post, де йдеться, що Україна стане центром євроатлантичного світу. І нарешті, у Вашингтоні 18 жовтня на конференції “Шлях України до зрілої державності” офіційний представник МЗС України Володимир Хандогій доводив західним учасникам конференції, що і Президент, і прем`єр-міністр виступають за євроатлантичну інтеграцію. Що між ними немає стратегічних розбіжностей із цього питання, і що вони тільки по-різному бачать тактику руху до Північноатлантичного Альянсу..
На цій конференції був присутній і Олег Медведєв. За його відчуттями, Янукович щирий, коли спілкується з європейськими журналістами. “Я для себе зробив такий висновок: Янукович виступає за вступ України до НАТО. Інша річ, що, як я розумію, ті люди, які визначають зовнішній курс Януковича, роблять дві речі: по-перше, вони постійно озираються на Росію, по-друге, вони намагаються грати в кучмівську багатовекторність і, відповідно, у Вашингтоні заявляють одне, в Україні — друге, а в Росії, можливо, — третє”.
Задля справедливості треба сказати, що на цій же вашингтонській конференції був і народний депутат Григорій Немиря. І в нього зовсім інші “відчуття”. Він зазначив, що зараз Янукович збирає навколо себе людей, які в минулому професіонально займалися зовнішньою політикою. За словами депутата, з одного боку, після конституційної реформи роль Кабміну у вирішенні зовнішньополітичних питань значно зросла, але концентрація “людей такого калібру й у такій кількості навколо прем`єра фактично свідчить про створення паралельного зовнішньополітичного відомства”. Водночас нинішнє МЗС маргіналізується.
Але головне - це події останніх днів навколо України. Крім того, що Янукович пригальмував ПДЧ у Брюсселі (хоча, за великим рахунком, ПДЧ до членства має дуже віддалений стосунок), очевидно, що загальмоване питання з СОТ, і третій момент - надходять сигнали Януковича Москві, що може бути пролонговане перебування російського Чорноморського флоту після 2017 року.
Багато експертів вважають, що Янукович усе це робить, розраховуючи на якісь преференції з боку Росії. Хоча події останніх тижнів показали, що будь-які поступки Росії не мають жодної перспективи. Як і за “помаранчевого” Єханурова, так і за “біло-блакитного” Януковича Росія підвищила ціну на газ на 40 доларів. Причому посол РФ Черномирдін запевняє, що ціна 130 доларів - це подарунок. Тобто Україна за цю “ласку” ще й зобов`язана. А тепер усі ми бачимо, як “Газпром” “пресингує” Білорусь - найлояльнішу державу стосовно Росії.
Залишається сподіватися, що чим більше Янукович зіштовхуватиметься з повсякденною російською політикою, тим очевиднішою для нього стане необхідність якнайшвидшої інтеграції в євроатлантичний простір.

+++

“День”
08.11.06

Факт i коментар

“Наша Україна” хоче скасувати “шкідливу” політреформу
“Наша Україна” розгляне під час другої частини свого з`їзду можливість скасування політреформи в Україні. Цією заявою Петро Порошенко, без перебільшення, приголомшив український політикум під час позавчорашнього ефіру на телеканалі “1+1″. “Ми вважаємо, що на сьогодні політреформа в її нинішньому вигляді є надзвичайно шкідливою для України, вона породжує конституційне безладдя. І, як наслідок, це створює серйозні проблеми для українського народу”, - сказав він. Політолог Андрій Єрмолаєв назвав цю заяву початком кризового варіанта розвитку подій. “Я не дуже добре почувався після цих слів, оскільки добре розумію, що може бути далі. Питання не тільки в тому, що “Наша Україна” спробує скасувати політичну реформу. Питання полягає в тому, що це той сценарій, за яким ні суспільство, ні політики не матимуть відповіді, як виходити з цієї кризи”, - сказав політолог. Він зазначив, що за такого розвитку подій можлива не лише конституційна криза - криза, в якій органи влади не зможуть виконувати своїх функцій, - а й політичне протистояння з елементами “відкритого протиборства”. Єрмолаєв порівняв події кінця 2006 року в Україні з подіями 1993 року в Росії, які, як відомо, завершилися розстрілом Білого дому. “Тоді ця криза також починалася спершу з конфлікту амбіцій, потім з неможливості домовленості, потім із кризового варіанта як можливої “маленької переможної війни” Як з`ясувалося, в політиків міцніші нерви, аніж у політологів. У Партії регіонів на цю “інформаційну бомбу” відреагували більш ніж спокійно. Євген Кушнарьов назвав цю заяву “політичним прожектерством”. “Подібні заяви, які ще вчора комусь могли здатися серйозними, сьогодні в більшості викличуть лише посмішку. “Наша Україна”, якій зараз треба думати про головне - як зберегти себе як суб`єкта політичного життя, все ще живе ілюзіями свого впливу на внутрішню та зовнішню політику держави”, - сказав депутат.

Генпрокуратура не знайшла злочинів у Луценка
Генпрокуратура України не знайшла складу злочину в діях Міністерства внутрішніх справ. Про це повідомив учора сам міністр внутрішніх справ Юрій Луценко. “Буквально сьогодні я отримав офіційну копію листа від Генпрокуратури, яка розслідувала певні обвинувачення, висунені МВС. Абсолютно з усіх позицій там написано про відсутність складу злочину, або про те, що інформація не підтверджена. Тому я абсолютно спокійний за цю ситуацію був, є і буду”, - сказав він. Разом із тим Луценко зазначив: “Якщо цю справу розглядатимуть політично з боку таких реваншистів, як пан Кушнарьов, то, звісно, можуть бути політичні рішення”. У будь-якому випадку, за словами Луценка, він є прихильником швидкого, наскільки це можливо, розслідування цієї справи та сподівається, що парламентська слідча комісія протягом найближчого часу надасть свою оцінку “хоч якою б вона була”. “Я - перша людина, яка зацікавлена в об`єктивному визначенні справи, швидкому звіті комісії та оцінці, щоб міліція могла спокійно виконувати свої обов`язки”, - наголосив він. Коментуючи питання своєї ймовірної відставки, Луценко зазначив, що це питання теж вимагає по можливості швидшої визначеності. “Треба або дати йому (міністру) спокій та дозволити правоохоронним органам працювати, або зняти, й іншого варіанта просто не існує”, - додав він, передає “Українська правда”.

+++

“Хрещатик”
08.11.06
 
Парадокси
Генеральна прокуратура не знайшла складу злочину в звинуваченнях, на підставі яких парламент зажадав відсторонити міністра внутрішніх справ від виконання обов`язків, а замість того, щоб заробити на Щербані, як це зробили в США, відпустила того на поруки
Ніна Климковська
  
Учора міністр внутрішніх справ України Юрій Луценко отримав копію офіційного листа Генеральної прокуратури щодо розслідування звинувачень на адресу МВС у корупції (їх оприлюднила одна з газет). По всіх позиціях вказано: “відсутність складу злочину” або “інформація не підтверджена жодними фактами”. Про це Юрій Луценко розповів на спільній з генеральним секретарем Інтерполу Рональдом Ноублом прес-конференції. “Тому я абсолютно спокійний за цю ситуацію був, є і буду, якщо цю справу розглядатимуть об`єктивно, з юридичної точки зору. Якщо її розглядатимуть у політичній площині такі особи, як пан Кушнарьов або інші реваншисти, то й висновки можуть бути політичні”,— сказав Луценко. На його переконання, парламент мусив би покласти цьому край. Адже “вже сім разів намагалися зняти міністра внутрішніх справ. Треба або залишити його в спокої і дати нормально працювати 300 тисячам правоохоронців, або зняти. Іншого варіанта просто не існує, якщо ми думаємо про державу і закон”. Юрій Луценко зазначив, що зустрінеться з паном Сівковичем, який очолює парламентську комісію з розслідування звинувачень МВС у корупції, і думає, що він як людина, котра вийшла з правоохоронної системи, підтримає його в тому, що ліпшим виходом був би швидкий звіт комісії і оцінка діяльності міністра, хоч якою б та оцінка була.
***
Найбільше запитань до керівника МВС стосувалися колишнього голови облдержадміністрації Сумщини Володимира Щербаня. Юрій Луценко вкотре пояснював: повноваження розслідувати посадові та корупційні злочини український закон надає винятково органам прокуратури. Її прерогативою є навіть справа про незаконне зберігання Щербанем зброї. Хоча це міліційна підслідність, але з огляду на те, що екс-губернатор є посадовцем першого рангу, то розслідувати цей злочин має право прокуратура. Тому саме її слідчий порушив стосовно пана Щербаня кримінальну справу з багатьма епізодами й оголосив його в розшук. Єдиний механізм, який дав би змогу притягти до відповідальності високопосадовців, підозрюваних у скоєнні злочинів,— виконання української Конституції 1996 року (вона позбавила Генеральну прокуратуру функції досудового слідства). Тільки-но це повноваження перейде в руки міліції, вона гарантує професійність у доведенні справ до суду, незважаючи на особу підозрюваного: хай це робітник чи міністр.
У випадку з Володимиром Щербанем міліція, за словами міністра, діяла в межах делегованих їй законом повноважень: за допомогою Інтерполу, ФБР, Агенції з питань міграції США зробила все, аби він не просто повернувся в Україну. Це була добровільна депортація, наголосив Юрій Луценко. До слова, в аеропорту “Бориспіль”, куди прибув колишній американський в`язень, процес його передачі був не надто спокійним. Деякі посадовці інших правоохоронних органів намагалися завадити міліціонерам виконувати їхні повноваження. І все-таки вони затримали екс-можновладця й доправили до слідчого. Те, що відбулося далі, викликало в міністра великий подив. Відпускати на поруки людину, яка понад рік ховалася від слідчого, уникала правосуддя, нелогічно. Єдине, що пояснює цей крок,— зробили його в день захисту тварин. Певно, коні на Сумщині давно не годовані, спробував пожартувати міністр, натякаючи на стайню екс-губернатора.
На думку Юрія Луценка, було б логічніше випустити Щербаня під заставу. Під час учорашньої розмови з Генеральним прокурором міністр запитав його: “Чому ми не хочемо заробити? Америка взяла з Щербаня чотири мільйони доларів застави. Спочатку два мільйони, згодом через сумніви щодо походження цих грошей — ще два”.
Міністра дуже схвилювала позиція одного народного депутата, який заявив, що готовий взяти на поруки кожного, кого переслідує закон. З таким проханням до згаданого парламентарія вже звернувся педофіл, нещодавно затриманий міліцією. Тож Юрій Луценко заявив: передасть цьому народному обранцю всі папери щодо того збоченця.
***
Коментуючи той факт, що Росія не видає Україні підозрюваних, яких розшукує Інтерпол, Рональд Ноубл зазначив: ставлення цієї організації однакове до всіх держав, і наша країна тут не виняток, такі казуси трапляються по всьому світові. Єдине, що може зробити міжнародна поліційна організація,— це докласти додаткових зусиль, щоб переконати Росію видати злочинців.
Юрій Луценко проілюстрував плідну співпрацю українських правоохоронців з Інтерполом такими цифрами: протягом 2005—2006 року встановлено 242 злочинця, проведено майже 680 екстрадицій. А Рональд Ноубл зазначив: до кінця року в Україні встановлять 27 робочих станцій глобальної комунікаційної системи Інтерполу, яка називається І-247. Завдяки їй можна надіслати в будь-який куточок світу відбитки пальців та іншу інформацію про злочинців. Незабаром в Україні створять регіональний навчальний центр з підготовки кадрів для поліції різних країн. Підставою для цього, за словами генерального секретаря Інтерполу, є те, що українська поліція (певно, генсек не знає слова “міліція”) має хорошу репутацію і досить великий потенціал, а Україна це якраз та держава, де почуватимуться комфортно представники і Сходу, і Заходу.
 
+++
 
“Хрещатик”
08.11.06

Прем`єрству Віктора Януковича учора виповнилося 100 днів
Ольга Бест

Учора, 7 листопада, виповнилося 100 днів непершого прем`єрства Віктора Януковича. Отож вважати цей термін юним чи підвладним проблемам росту підстав немає. Соратники Віктора Федоровича, як і належить, хвалять його, щоправда, стримано, а не на всі заставки. За час своєї роботи, вважає член фракції Партії регіонів Олексій Плотніков, уряд Януковича “зробив певні кроки щодо макроекономічної стабілізації країни”,— повідомляє “Радіо Свобода”. Наприклад, щодо газових домовленостей з Росією… І це великий успіх. Що ж до недоліків, то серед названих такий: “Поки що не вдалося відновити інвестиційну привабливість України, так як її зруйнували уряди Юлії Тимошенко та Юрія Єханурова…”
Водночас представник фракції БЮТ, екс-міністр економіки Сергій Терьохін зауважив, що за прем`єрства пана Януковича зросла ціна на газ та підвищилися тарифи на житлово-комунальні послуги. “Незважаючи на шалену критику попередніх урядів у газовій сфері, ціна на газ тепер встановлена у розмірі 130 доларів і лише на один рік, замість 95 доларів з 1 грудня цього року, і 40, які діяли у минулому році”,— сказав парламентарій. Крім того, маємо ще “усунення уряду від ініціатив місцевих рад по лавинному підвищенню тарифів на житлово-комунальні послуги. З іншого боку, це сприяння урядом підняттю тарифів на електроенергію, скандали навколо відшкодування ПДВ, де понад план йшло відшкодування в лояльних регіонах України і з великим відставанням в інших (нелояльних) регіонах”,— додав він. Зате за прем`єрства Віктора Януковича у Кабінеті Міністрів вже замінили двох міністрів: Верховна Рада відправила у відставку міністра юстиції Романа Зварича та міністра культури Ігоря Ліхового. Доля ще двох міністрів від “Нашої України”, Юрія Павленка та Юрія Поляченка, має вирішитися на наступному тижні. Про це говорив сам пан прем`єр.
Ще один струс для суспільства — відсторонення від виконання обов`язків міністра внутрішніх справ Юрія Луценка. Президент Віктор Ющенко назвав такі дії парламенту незаконними. Сам Луценко вважає, що його могли зняти з посади, але не довівши справу до логічного завершення в рамках закону, не мали права відсторонити. Та ще й створили тимчасову слідчу комісію, яку очолив незабутній пан Сівкович. Незабутній, бо він уже керував подібними “слідчими” від парламенту, шукаючи істину в справі про отруєння Віктора Ющенка і залишив про свою діяльність невеселі спогади. Тепер пан Луценко діє на власний розсуд, тобто продовжує працювати. Під загрозою й портфелі міністрів, що потрапили до уряду за квотою глави держави, тобто силовиків. У черзі, так би мовити, на виліт міністр закордонних справ Борис Тарасюк, міністр оборони Анатолій Гриценко. А з чільником СБУ Ігорем Дріжчаним антикризові коаліціанти, певно, зніматимуть серіал. Якщо, звичайно, погодять сценарій…
Соціологічні дослідження стверджують (та не сприймайте їх як істину в ідеалі), що рейтинг втратили за ці три місяці Януковичевого прем`єрства лише соціалісти. А от у НУ, БЮТ і Партії регіонів вони стабільні, тобто заслужені “непосильною працею”. Лідирують регіонали. Та не тому, що вони найліпше дбають про людей, а тому, що у розчарованих виборців просто немає вибору, стверджують дослідники. В пошуках благородних шляхів об`єднання розколотої держави гілки влади неабияк напружуються. Мета? Певно, взаємознищення. Не знаю лишень, чи мріють вони написати на “уламках самовластя” свої імена. Та, певно, що не наші, бо навіть у пасивній констатації фактів ми, як спостерігачі, маємо аж надто низьку самооцінку. На тлі електоральної війни (певно, забули, що тепер не виборчі перегони) герої борсаються в зведенні рахунків. Та неможливо, попри все, погодитися, що гратимуть вони лише в одні ворота. Неповага до закону наводить на думки про “де жавю”. Шукати світлі плями неймовірно важко. Але не помічати того, що Україна втрачає і авторитет, і суверенітет у зовнішній політиці та зависає на гачку енергозалежності, аморально. СОТ і великий серйозний бізнес можуть зробити нам милий жест “ручкою”. Із позицій оптиміста оцінював учора ситуацію політолог Володимир Фесенко. На прес-конференції він сказав журналістам, що прем`єр-міністр Віктор Янукович “має бажання, щоб уряд працював як єдина команда і щоб було поменше дискусій навколо тих чи інших рішень”. Підступно згадується “розлучення по-італійськи”. Бажання у обох героїв — багато. Та цього мало…

+++

“Хрещатик”
08.11.06

Свято вдалося… під наглядом міліції
Комуністи ходили вулицями столиці у супроводі автобусів МВС і закликали знищити інститут президентства

Напередодні 7 листопада Шевченківський районний суд Києва частково обмежив проведення акцій у Києві. Він же частково задовольнив позовні заяви, заборонивши, зокрема, проводити будь-які акції на майдані Незалежності й Хрещатику, дозволивши правим силам збиратися на Михайлівській площі, а лівим - на Арсенальній і біля пам`ятника Леніну. А загалом заявки до Київської міськдержадміністрації (на проведення масових акцій у центрі Києва 7 листопада) подали дві партії, дві фізичні особи й три громадські організації. Серед заявників: міська організація Комуністичної партії, Прогресивна соціалістична партія, громадське об`єднання “Реформація”, міська організація об`єднання “Свобода”, Всеукраїнський союз робітників, депутат Верховної Ради від блоку “Наша Україна” Олексій Івченко й громадянин Кононов, повідомили Українські новини.
Зранку ж учора біля 10-ї години близько двох тисяч активістів-комуністів (в основному людей похилого віку) йшли маршем від станції метро “Арсенальна” у бік Європейської площі. Попереду — лідери КПУ Петро Симоненко, Адам Мартинюк та інші. Святкові колони майоріли червоними прапорами, а шанувальники Великої Жовтневої революції несли портрети Леніна-Сталіна, плакати з написами: “Моя батьківщина - Радянський Союз!”, “НАТО ми не здамося!”, “Оранжотанги! Валіза, вокзал, Брюссель!”, “Російсько-українсько-білоруському союзу бути!”, “ОУН-УПАдли, ГЕТЬ!”, “Геть інститут президентства!..” За словами правоохоронців, в акції взяли участь близько двох тисяч осіб, а лідер Компартії Симоненко сказав: “Це не головне, головне, що люди приходять”. Колону супроводжували міліціонери, дорогою прямувала колона автобусів Міністерства внутрішніх справ. Кияни і гості столиці, що перебували поруч з комуністичним маршем, присвяченим 89-й річниці Жовтневої революції, ставилися до акції або байдуже, або не сприймали її.

+++

“Хрещатик”
08.11.06

Кризовий варіант
Якщо партійна комісія нашоукраїнців визначиться, що робити з політреформою, з`їзд спрямує фракцію на її ревізію
Ольга Бест
  
Нашоукраїнець Петро Порошенко озвучив у “Епіцентрі” на каналі “1+1″ план можливого розвитку подій у парламенті стосовно політичної реформи. Експерт Андрій Єрмолаєв назвав наступного дня на прес-конференції заяви члена фракції “Наша Україна” Петра Порошенка про бажання відмінити політичну реформу початком кризового варіанта. “Фактично було проголошено, що обирається кризовий варіант розвитку подій”,— цитує Єрмолаєва УНІАН. Такий висновок політолога прозвучав як застереження. Йдеться про те, що, за словами Петра Порошенка, “Наша Україна” воліла б відмінити політичну реформу. Адже і партія і, відповідно, блок можуть поводитися відмінно від Президента. Це зовсім не означає, що Порошенко не підтримує главу держави, котрий поставив за мету об`єднати державу, політичні сили якої демонструють протилежні ідеологічні уподобання. Однак, за словами експерта, нескладно сконструювати можливий сценарій розвитку подій. Пан Єрмолаєв назвав це дуже тривожним симптомом, який свідчить про те, що політики працюють на знищення один одного.
“Учора я не дуже добре почував себе після цих слів, оскільки я дуже добре розумію, що може бути далі. Питання не лише в тому, що “Наша Україна” спробує відмінити політичну реформу. Питання полягає в тому, що це той сценарій, в якому не буде відповідей ні у суспільства, ні у політиків, як виходити з кризи”,— наголосив Єрмолаєв. Прогнози доволі невтішні. Адже можлива не лише конституційна криза, коли органи влади не зможуть виконувати свої функції, а й політичне протистояння з елементами відвертого протиборства. За однією з версій, події кінця нинішнього року можуть звестися до російського сценарію 1993 року. Це, як відомо, завершилося обстрілом “Білого дому”… “Тоді ця криза теж починалася з конфлікту амбіцій…” Чи розуміють автори ідеї, що такий варіант можливий? На думку експерта, запитання риторичне. “Але керованими бувають лише перевороти. Жодна революція такою не буває”.

+++

“Хрещатик”
08.11.06

Вето — бути чи не бути?
Навіть за умови неухвалення держбюджету спікер може не хвилюватися

Верховна Рада не буде розпущена у разі накладення Президентом вето на проект Держбюджету-2007. Про це в ефірі каналу “1+1″ заявив заступник глави Секретаріату Президента Арсеній Яценюк. “Це політики придумали, що неприйняття бюджету має певні наслідки для Верховної Ради. Ні, ні в якому випадку. Тобто жодних наслідків безпосередньо для Верховної Ради немає”,— сказав він.
Відповідаючи на запитання, чому Верховна Рада ухвалила у першому читанні проект бюджету, в якому не були враховані 90 відсотків зауважень, на яких наполягав Президент, пан Яценюк наголосив, що “Президент є учасником бюджетного процесу на всіх його стадіях”. Він сказав також, що до п`ятниці глава держави оприлюднить свою позицію, повідомляє “Українська правда”. “Бюджет буде підписаний тільки за умов, якщо всі конструктивні пропозиції Президента будуть в ньому відображені. Це не є предметом торгу”,— додав Арсеній Яценюк. При цьому він зазначив, що в разі ухвалення проекту держбюджету з пропозиціями Президента “ніхто його ветувати не буде”. Стосовно останніх показників інфляції представник Секретаріату Президента наголосив, що “Центральний банк не несе відповідальності за цю інфляцію, тому що вона не є монетарною”. “Все лежить у площині уряду, а уряд має безпосереднє відношення до ціни на газ”,— додав він.

+++

“Хрещатик”
08.11.06

Світ про нас
 
“Українська політика на сучасному етапі”.
Коли на руїнах Радянського Союзу виникла нова українська держава, дехто, особливо в Росії, заявляв, що незалежна Україна — явище тимчасове і незабаром цю країну поглинуть могутні сусіди. Під час Помаранчевої революції, на хвилі якої Президентом став Віктор Ющенко, небезпека розчленування України знову набула реальних обрисів. Але згодом відійшла на задній план. А втім, стабільності в українській політиці так і не додалося. За словами заступника голови президентської адміністрації Олександра Чалого, усі демократії повинні пережити перехідний період, коли визначаються і розмежовуються повноваження різних гілок влади. Але в Україні цей процес схожий не на вдосконалення конституційних механізмів, а на чергову запеклу боротьбу за посади. Саме тому офіційний Брюссель наголосив, що Київ має почекати з вступом до НАТО. Нещодавно президент Європейської комісії Жозе Мануель Баррозо визнав: ЄС також не готовий до переговорів про можливе приєднання України до спільноти.
The Economist

“Київ виступає за прозахідний курс”.
Після Помаранчевої революції Україна зіштовхнулася із жорстокою реальністю. США відмовилися від своїх надій на швидкий вступ України до Північноатлантичного Альянсу, в той час як ЄС, скептично налаштований стосовно подальшого розширення, відхилив заклики Києва хоча б натякнути на можливість приєднання у майбутньому. Лише Кремль задоволений, що рух України назустріч Заходу зіштовхнувся з проблемами, а високі світові ціни на енергоносії змусили Київ знову шукати прихильності Москви. Але неправильно було б стверджувати, що в колишній радянській республіці нічого не змінилося. Нині Україна є зовсім іншою країною, котру змінила Помаранчева революція. У зовнішній політиці, навіть у взаєминах з Москвою, Київ став упевненішим. Росія усе ще має значний вплив на сусідню країну, хоча більше не втручається у справи відкрито, як це відбувалося з невдалою підтримкою Віктора Януковича під час президентської кампанії у 2004 році. Лідер Партії регіонів пообіцяв підтримувати орієнтовану на Захід програму Президента, включаючи лібералізацію економіки та приєднання до Світової організації торгівлі, Європейського союзу та НАТО. Для Президента Віктора Ющенка євроатлантична інтеграція є основною метою. Віктор Янукович та його прихильники також вбачають довгострокові переваги у прозахідному курсі. Їх цікавить доступ до європейських ринків, технологій та капіталу. Але оскільки ЄС не поспішає приймати Україну до своїх лав, Київ не квапить Брюссель. Прем`єр-міністр нині намагається врівноважити кроки назустріч Заходу зі співробітництвом із Росією. Тим часом Київ усе ще залежить від імпорту російського газу і Кремль зберігає вплив на Україну.
The Financial Times

“Скільки коштуватиме НАТО?”
Представники МЗС України вважають, що приєднання до Альянсу коштуватиме країні стільки, скільки свого часу й Польщі. Дипломати визнають: і без приєднання до НАТО Україна повинна виділяти значні суми для досягнення цивілізованого рівня економіки та європейських стандартів життя. Щодо конкретних цифр, то, як наголошують військові експерти, за членство в Альянсі кожна держава має сплачувати внески, які не повинні перевищувати половини відсотка національного ВВП. Тобто разом з витратами на оборону Україна мала б виділяти з державного бюджету три відсотки ВВП, що відповідає вимогам чинного законодавства. Напередодні ухвалення рішення про вступ до Альянсу Польщі, Чехії та Угорщини у США оцінили: скільки коштувало цим країнам приєднання до НАТО. Виявилося, що прямі витрати не набагато відрізняються від внесків до спільного бюджету Альянсу. Заступник керівника департаменту МЗС Владислав Яснюк переконаний: Україна сплачуватиме приблизно 30 мільйонів доларів щорічно. На його думку, стільки виділяє й Польща, котра після приєднання до Альянсу отримала значні фінансові переваги. Там з 1999 року було проведено 59 тендерів на інфраструктурні проекти. Вартість підписаних контрактів сягає 375 мільйонів доларів. У цілому НАТО затвердило план інвестицій в Польщу на 720 мільйонів доларів. Ці гроші підуть на розбудову аеродромів та доріг. Експерти наголошують, що в Альянсі існує практика, коли розвинуті держави допомагають своїм союзникам досягти необхідних критеріїв членства. Скажімо, Чехія отримала 130 мільйонів доларів з бюджету НАТО на вдосконалення об`єктів військової інфраструктури.
ВВС

+++

“Україна молода”
08.11.06

Сто днів “другого” Януковича
Незабаром уряд відзначатиме свою першу “круглу” дату. Народ незадоволений цінами, тарифами, зарплатами і високим рівнем корупції
 
      Сто днів при владі - мало чи багато? Наполеонові цей термін, мабуть, здався аж надто коротким. Для українського Прем`єра, незалежно від прізвища, це чимало, якщо врахувати, з якою періодичністю міняються у нас уряди. Однак якщо наполеонівських планів - вище голови, сто днів навіть для українського Кабміну пролітають за мить. Свою першу “круглу” дату (а вона припаде на 11 листопада) урядовці зустрічають у роботі, особливо не відволікаючись на коментарі щодо своїх відчуттів з цього приводу. Зате стоденку Кабінету Міністрів Віктора Януковича-”другого” почали оцінювати й коментувати експерти та “маленькі українці”.
      Відповідно до політичних симпатій і наближеності до того чи іншого табору оцінки неабияк відрізняються. Так, скажімо, економіст Олексій Плотніков, який паралельно є народним депутатом від Партії регіонів, вважає, що урядові Януковича за цей час вдалося зробити певні кроки щодо макроекономічної стабілізації в країні. Зокрема, в інтерв`ю радіо “Свобода” Плотніков назвав серед таких здобутків газові домовленості з Росією. Є в нинішнього Кабміну й недолік: на думку експерта-”регіонала”, Януковичу й компанії поки що не вдалося відновити інвестиційну привабливість України, зруйновану діяльністю попередніх урядів (Тимошенко і Єханурова).
      Представник БЮТ, колишній міністр економіки Сергій Терьохін, навпаки, оцінює стоденне прем`єрство Януковича негативно - насамперед його обурює зростання цін на газ і тарифів на житлово-комунальні послуги. Також Терьохін назвав серед “здобутків” уряду сприяння підняттю тарифів на електроенергію, скандали навколо відшкодування ПДВ, понадпланово розподіленого “своїм” областям і не доданого іншим тощо.
      Політолог Володимир Фесенко вважає, що сто днів - це цифра, швидше, позірна, адже реальну оцінку діяльності Кабміну можна буде дати не раніше кінця зими. Наразі ж серед позитивних здобутків уряду Януковича експерт називає… нестачу негативних. Фесенко нагадав, що уряди Тимошенко і Єханурова свої перші стоденки “відзначали” бензиновою та цукровою і газовою кризами, а в Януковича таких явних криз поки що не спостерігається.
      Як ставляться до стоденного “ювіляра” “прості” українці, дізнавались експерти центру соціальних досліджень “Софія” (з 19 по 26 жовтня опитано 2024 респонденти в усіх регіонах України, статистична похибка вибірки не перевищує 2,2%). Так, виявляється, роботу уряду Януковича позитивно оцінюють 12,9 % респондентів. 24,8% завагалися - нібито в роботі Кабміну й позитиви, і негативи… Більше негативів бачать 26,6%. А 30,9 % вирішили, що давати якусь оцінку діям цього уряду ще рано. При цьому серед прибічників Партії регіонів “швидше позитивно” Кабмін Януковича оцінюють 30%. Серед “соціалістів” - лише 10% (при негативному показникові 17,5%). Із шанувальників Компартії в роботі уряду бачать переважно “плюси” 11,9% (негативний показник становить 22,4%). Поміж “нашоукраїнців” знайшлося лише 4,4% “оптимістів”, тоді як 44,9% оцінюють діяльність уряду “швидше негативно”. А симпатики “Батьківщини” розподілилися так: 3,3% бачать у роботі Кабміну позитив, 53,8% - негатив.
      Порівняно з попереднім урядом, який очолював Юрій Єхануров, Кабінет Януковича вважають значно кращим 9,5% опитаних, 24,3% розцінили його роботу як “дещо кращу” за роботу попередників, відповідь “приблизно так само” дали 36%, а варіанти “дещо гірше” і “значно гірше” в сумі набрали 19%.
      Щодо конкретних дій, ужитих урядом Януковича за сто днів, то, як свідчать результати опитування, громадяни України переважно схвально оцінюють діяльність уряду у сферах розвитку добросусідських відносин з Росією (61,1% - добре і лише 28,2% - погано), забезпечення своєчасної виплати зарплати (53,5% - добре, 38,5% - погано) та проведення зваженої національної політики (40,6% - добре і 40,8% - погано). Натомість більшість опитаних вважають поганою роботу уряду у сферах підтримки законності і порядку (55,6%), стимулюванні економічного росту (57,3%), інтеграції України до ЄС (49,9%), підвищенні рівня зарплат, пенсій та стипендій (71,85), боротьбі з корупцією (63,1%), стримуванні зростання цін (74,7%).
      Фактично порівну розподілилися думки опитаних щодо проведення урядом зваженої національної політики, забезпечення прав громадян на використання рідної мови: “погано” в цій графі Кабміну поставили 40,8%, “добре” - 40,6%.
       На запитання, чи виконує Віктор Янукович свої передвиборчі обіцянки, ставши Прем`єром, відповіді розподілилися таким чином: 10,2% респондентів вважають, що виконує. 47,5% опитаних здається, що Янукович намагається виконувати обіцяне - “у міру можливості”. На думку 33,1%, своїх обіцянок Віктор Федорович практично не виконує. 9,2% з відповіддю завагалися.

+++

“Україна молода”
08.11.06

Коні Щербаня не винні
МВС пропонує Генпрокуратурі заробити на екс-”губернаторі”, тоді як на Сумщині для нього готові придбати зворотний квиток
Іван Леонов   

Голодні скакуни та заробіток Генпрокурора
      “Ми зробили все, аби Щербань не просто повернувся… Він заявив американській стороні про добровільну депортацію.Те, що далі відбулося, це великий подив, бо відпускати пана Щербаня на поруки, людину, яка більше року конкретно ховалася від слідчого й уникала правосуддя, є нелогічним. Єдине, що пояснює ситуацію, це те, що це відбувалося у День захисту тварин. Все-таки коні на Сумщині давно не годовані і пан Щербань має намір їх таки погодувати”, - так міністр внутрішніх справ Юрій Луценко у своїй манері пояснив ледь не тріумфальне повернення відомого біженця в Україну. На руках, чи то поруках, регіоналів, та ледь не під захистом Генпрокуратури.
       Відомо, що екс-”губернатор” Сумщини має чимало дорогих хобі. Окрім престижного мисливського та рибальського знаряддя, колекції з півтори сотні тульських самоварів (які журналіст “УМ” рік тому втомився рахувати під час обшуку на дачі Щербаня в столичних Осокорках), Володимир Щербань має ще й неабияку стайню на Сумщині. До втечі господаря у США тут перебувало близько 130 породистих коней (переважно “українська верхова”, але є ахалтекинці - один такий коник коштує близько 80 тисяч доларів). Отже, жарт міністра Луценка щодо “невинних коней” зрозумілий.
       А якщо без жартів, то Юрiй Луценко вкрай обурений тим, що Генпрокуратура відпустила екс-”губернатора” Сумщини на поруки нардепів. Учора він спитав Генпрокурора Олександра Медведька, чому на Різницькій не хочуть заробити на Щербані. “Америка взяла за Щербаня чотири мільйони застави… То чому б Україні не взяти таку заставу? Можливо, Сумщина була б більш спокійною, ніж зараз. Наскільки я знаю, сьогодні на Сумщині відбуваються дуже активні протести громадян щодо такої незрозумілої поведінки правосуддя в Україні”, - ледь не знущається над колегами із ГПУ керівник МВС.

Квиток до Америки
       А протести на Сумщині, про які казав Луценко, дійсно зростають. Сумські студенти, яким не потрібне рішення суду щодо ступеню вини Щербаня (бо його “піклування” два роки тому вони добре відчули на собі), наразі збирають гроші на квиток екс-”губернатору” до Америки або ж Донецька. Вони не бажають його появи в Сумах і готові вдатися до акцій протесту, повідомляє телеканал НТН. Молоді активісти обіцяють продемонструвати силу студентського спротиву й під час прес-конференції американських адвокатів Щербаня в УНІАН, яка має відбутися сьогодні.
       Студенти нагадують Щербаню й про силові дії зі створення об`єднаного університету, й про перешкоджання пішій ході до Києва влітку 2004 року за його наказом, й про переслідування активістів руху тощо. Вони вже організували громадський комітет протидії Щербаню й підготували численні звернення, одне з яких адресоване Прем`єр-міністру Віктору Януковичу.
      “Щербань згадав, що Янукович - його друг, і він знайде йому в Україні якусь роботу. Не знаю, що він мав на увазі. Але я, як представник “Студентського братства Сумщини”, хочу нагадати Віктору Федоровичу