УкрЧАС

Огляд преси від 9 листопада 2006 року.

 

“День”, 09.11.06

Як приборкати апетити держмонополістів?
Віталій Княжанський

Учора колишній міністр фінансів на всю країну спрогнозував, що інфляція цього року в Україні досягне 14%. Не обговорюватимемо зараз етики цього вчинку, мотивація якого, схоже, визначається приписуваною будь-якій опозиції формулою “чим гірше, тим краще”. Але в одному він, звісно, має слушність: цього року країна та її усереднений громадянин (Президент раніше іменував його “маленьким українцем”) особливо не розбагатіє.
Час від часу всі ми шукаємо відповіді на запитання, чому наша потенційно багата країна, попри постійні зусилля стати реально багатою, залишається такою, якою вона є, або, простіше кажучи, бідною. Відповідей багато і різних. І знаходити їх можна в широкому діапазоні наук. Від політики й історії — до психології. Особливо багато їх в економіки. Наприклад, отака: бідність — похідна нерегульованого або погано регульованого державного монополізму.
Із цим кожен зустрічався на звичайному нашому базарі, де скаржитися нікуди і нікому. (У давні часи в Україні на базарах були спеціальні люди, які іменувалися старостами, вони щодня встановлювали ціни на всі товари та суворо стежили за тим, щоб цих розпоряджень не порушували).
Але в економіці держави управу на монополіста все ж таки знайти можна. Це - Антимонопольний комітет, чиє завдання - стежити за тим, щоб ціни в країні встановлювали виключно на ринковій основі, а точніше - в результаті конкуренції. Але що робити з так званими природними монополіями, які постачають людям газ, тепло, воду, а також інші блага та послуги, знаходячись при цьому в державній власності. Для приборкання їхніх монопольних апетитів у нашій країні створюються також національні комісії з регулювання державних монополій у таких галузях, як енергетика, зв`язок, транспорт. Не обійтися і без комісії з житлово-комунальних послуг, які, схоже, найближчим часом регулярно засмучуватимуть громадян стрибками цін. Це залежить від таких комісій, з одного боку - не допустити, щоб держмонополісти отримували надприбутки, а з іншого - і це не менш важливо, - не довести їх своїм ціновим регулюванням до банкрутства, в результаті чого громадяни можуть взагалі залишитися без життєво важливих послуг.
Такі комісії в нашій країні вже діють, але, признатися, не без нарікань. Пам`ятаєте, як НКРЕ (Нацкомісія з регулювання енергетики) встановила тарифи на газ українського виробництва для населення, які потім були суттєво знижені за вказівкою уряду Віктора Януковича? Цей сам по собі дуже втішний факт, проте, роз`яснює, чому громадянин не може покладатися на справедливість рішень, ухвалених цими держорганами, які заведено називати ще й незалежними. Насправді вони, принаймні поки що, незалежні виключно від споживачів, яким повинні служити. А от із державними органами (міністерствами, Кабміном) у них складні та погано виписані в законодавчих актах відносини. Наприклад, згадане газове рішення було прийняте, швидше за все, не без тиску зі сторони Мінпаливенерго (в складі уряду Єханурова). А скасоване за вказівкою нового нинішнього уряду. І хоч би що члени комісій розказували журналістам про різні принципи, зокрема і про свою незалежність, тиску з боку урядових органів вони протистояти не здатні хоч би тому, що входять до системи державної виконавчої влади, очолюваної Кабміном. Куди їм діватися…
Як зробити такі комісії справді незалежними, якими вони є, наприклад, у країнах Європи? Адже в результаті їхні члени почуватимуться, нарівні з урядом, відповідальними за цінову політику, за рівень інфляції та навіть за рівень бідності. І не зможуть нишком кивати на дядька, який начебто примусив ухвалити те чи інше рішення.
Група народних депутатів, у складі якої представники практично всіх парламентських партій, підготувала законопроект про одну з уже чинних комісій, у якому ретельно виписані принципи її роботи. І, мабуть, головна новела полягає в тому, що при цьому комісія не потрапила в систему виконавчої влади (ухвала звучить так: державний орган зі спеціальним статусом, підконтрольний Президенту та підзвітний Верховній Раді). Цим комісія, по суті, виведена з-під впливу і тиску уряду та міністерств, тобто виконавчої влади, яка нерідко погоджує свої рішення та вимоги виключно з політичним моментом: між виборами вона, пардон, попльовує на виборця, а щойно вони наближаються, починає до нього підлабузнюватися.
Нинішній уряд, сповнений зараз найкращих намірів у зв`язку з тим, що йому терміново треба придавити розбурхану інфляцію, хоче залишити важелі для управління такими комісіями в себе. Але, думається, в нього вистачить мудрості подивитися на це питання ширше. Адже життя ще не закінчується… Країну треба будувати не на тиждень, не на місяць, і навіть не на квартал…

+++

“День”
09.11.06

Чого очікувати Україні від вступу до СОТ?

Процес вступу України до СОТ нині знаходиться у завершальній стадії. І нашим громадянам важливо усвідомити, що отримає Україна від цього свого кроку. Про це розповідає радник прем`єр-міністра, екс- міністр зовнішніх економічних зв`язків та торгівлі Андрій ГОНЧАРУК.
Членство у СОТ стане стимулом для створення стабільного законодавства, привабливого інвестиційного клімату, сприятиме проведенню структурної модернізації економіки в цілому і виведенню її на світовий рівень. За прогнозами експертів, загальне зростання добробуту від вступу України до СОТ перевищуватиме 10% обсягу загальнонаціонального споживання. Ці розрахунки підтверджуються досвідом європейських країн, які нещодавно приєдналися до СОТ.
Розглянемо, що буде після вступу до СОТ з галузями нашої економіки. Великий виграш отримає, звичайно, металургія. Це не лише експортно-орієнтована галузь (більше третини українського експорту припадає на її продукцію). Вона також більше всіх потерпає від торговельних обмежувальних заходів. На сьогодні щодо її продукції діють 24 антидемпінгові санкції в 11 країнах світу. Відтепер ми отримаємо можливість ефективніше захищати інтереси своїх металургів. Як наслідок, за оцінками експертів, ця українська галузь в довгостроковій перспективі збільшить після вступу до СОТ загальний випуск продукції на 22%. Практично така ж ситуація з хімічною промисловістю.
Щодо текстильної промисловості, то вона, починаючи з 2001 року, уже працює в умовах багатосторонньої угоди з текстилю. Тобто, усі ставки і норми, що діють у цій сфері, вже п`ять років відповідають тим зобов`язанням, що бере на себе Україна при вступі до СОТ.
Але ми повинні бути готові до того, що найбільш вразливим для нових, ліберальних умов виявиться вітчизняне сільське господарство. Адже членство у СОТ вимагає провести повне ринкове реформування аграрного сектору і лібералізувати доступ на ринок сільгосппродукції. Як несприятливий фактор тут діятиме і те, що сільськогосподарський сектор, який забезпечує близько 16% робочих місць і 14,5% ВВП країни, одночасно є недостатньо реформованим. І тому глобальні втручання в його роботу спочатку можуть бути вкрай болісними. Однак ті виробники сільгосппродукції, що йдуть у ногу з часом, можуть почуватися спокійно. Немаловажно і те, що після того, як і Україна, і Росія стануть членами цієї організації, остання вже не зможе застосовувати обмежувальні заходи до нашого сиро-молочного і м`ясного експорту.
Крім того, ніхто не змушує Україну зменшити підтримку сільського господарства таким чином, щоб це завдало йому непоправних збитків. Йдеться лише про те, щоб той рівень підтримки, який хоче одержати наше сільське господарство, повинен бути обґрунтованим. Так, внутрішня цінова підтримка повинна бути скорочена протягом п`яти років на 20% у порівнянні з базовим періодом. Але при цьому скорочення не стосується фінансування наукових досліджень, навчальних і маркетингових програм, створення держрезервів для забезпечення продовольчої безпеки, страхування і гарантій безпеки доходів, виплат на компенсацію збитків від стихійних лих тощо.
Важливо також враховувати, що через ряд причин — хоча б через те, що наша земля, наші чорноземи кращі і вимагають менших витрат на виробництво продукції, українська продукція, при порівняльній якості, буде дешевшою за європейську, а отже вона буде конкурентоздатною. Поліпшення умов доступу на зовнішні ринки дозволить збільшити експорт на 40%. Крім того, зважена державна політика, спрямована на модернізацію сільського господарства і розвиток його інфраструктури, дозволить забезпечити нашій сільгосппродукції необхідну конкурентоспроможність і захист.
Сьогодні можна також говорити про те, що після вступу до СОТ регламентуватиметься підтримка державою вугільної галузі. Однак якщо сьогодні ми не здатні проконтролювати, чи доходить ця підтримка до кожної шахти і кожного гірника, то згідно з нормами СОТ, надалі вона матиме цільовий, адресний напрямок. При цьому нормами СОТ дозволена державна підтримка, яка спрямовується на поліпшення екології регіону і пов`язана з діяльністю шкідливих виробництв. Це стосується не лише вугільної галузі, але й металургії, хімпрому і тощо. Можлива і держпідтримка рішення соціальних питань у соціально-неблагополучних регіонах моно-виробництв. Тобто, фактично це не підтримка безпосередньо вугільної галузі, а підтримка вугільних регіонів, спрямована на поліпшення рівня життя людей.

+++

“День”
09.11.06

Унікальний плюс
На найбільшому хімічному підприємстві країни впроваджують екологічно чисту технологію
Віталій Княжанський
 
Минулого тижня в місті українських хіміків - Калуші - почали будівництво нового заводу з виробництвa хлору та каустичної соди. Одночасно проводитимуть реконструкцію нинішніх виробничих потужностей ТОВ “Карпатнафтохім”. На урочистостях із цієї нагоди Президент України Віктор Ющенко заявив, що позитивно оцінює інвестиційну діяльність російського інвестора - нафтової компанії “ЛУКОЙЛ”. “Кажучи про будівництво такого заводу, ми говоримо не лише про ринок, а й про робочі місця, високу заробітну плату, стабільні відносини з бюджетом, стабільні відносини з місцевою владою, - сказав Президент. - Те, що від сьогодні починаються роботи з будівництва нового заводу.., - це великий успіх, який демонструє високий рівень контактів, домовленостей між місцевою владою та російськими інвесторами”. (Із пуском цього заводу в дію ТОВ “Карпатнафтохім” стане єдиним на території пострадянського простору підприємством, на якому в процесі виробництва каустичної соди та хлору використовуватимуть ресурсозберігаюча мембранна технологія. Її впровадження дозволить не лише довести до проектних позначок потужності з виробництва хлористого вінілу, а й суттєво покращити екологічну ситуацію. Нове підприємство стане одним із найбільших у Східній Європі).
Ющенко закликав керівництво “Лукойла” і надалі тісно співпрацювати з місцевою владою, зазначивши, що держава підтримує інвестиційні ініціативи російського інвестора. Президент пообіцяв, що у разі виникнення будь-яких конфліктів гарантує їх урегулювання в правовому руслі.
Інвестиції в будівництво цього заводу становлять $500 мільйонів і, за словами Президента, є “хорошим доповненням сучасних високотехнологічних українських можливостей”. Інвестиційною програмою розвитку ТОВ “Карпатнафтохім” на 2005—2009 роки передбачено реалізувати три важливі проекти: будівництво заводу з виробництва каустичної соди та хлору потужністю 200 тисяч тонн на рік каустичної соди та 180 тисяч тонн на рік хлору; будівництво заводу з виробництва полівінілхлориду суспензійного потужністю 300 тисяч тонн на рік; будівництво власного енергоблоку потужністю 114 МВт на рік електричної і 140 Гкал на рік теплової енергії. Перші два проекти вже здійснюються. У серпні цього року віце-президент НК “Лукойл”, генеральний директор ЗАТ “Лукойл-Нафтохім” Олексій Смирнов і президент фірми UHDE Клаус Шнайдерс у присутності прем`єр-міністра України Віктора Януковича підписали в Києві новий договір на будівництво в ТОВ “Карпатнафтохім” заводу з виробництва суспензійного полівінілхлориду. Ресурсозберігаючі мембранні технології, розроблені німецькими фірмами, вважаються в світі одними з найефективніших. Вони повністю піддаються автоматизації, забезпечують високу якість товарного продукту, безпеку праці та захист довкілля.
Керівник групи “ЛУКОЙЛ” Вагіт Алекперов наголосив, що його компанія впевнено пішла на великі інвестиції в українську промисловість, оскільки відчуває підтримку таких кроків із боку Президента, уряду, місцевої влади, своїх ділових партнерів в Україні та безпосередньо колективу заводу.

+++

“Україна молода”
09.11.06

Що десять днів - крок назад
Екс-міністр фінансів Пинзеник розкритикував роботу уряду з нагоди його першої стоденки
Зоряна Кріт   

      За свої перші сто днів роботи уряд Віктора Януковича таки багато чого встиг. На думку колишнього міністра фінансів, лідера партії “Реформи і порядок” Віктора Пинзеника, Кабмін за цей час зробив щонайменше 11 важливих кроків. Щоправда, не в одному напрямі: лише один із них, вважає Пинзеник, зроблено вперед, тоді як десять - назад. Причому “вперед” - це ще не означає, що Україна справді просунулася в бік прогресу. Адже, як іронізує лідер ПРП, цей крок урядом було зроблено “вперед - назустріч своєму бізнесу”.
      Натомість дій, які відкидають нашу державу в економічному та соціальному розвитку назад, екс-міністр нарахував аж десяток: повернення до антисоціальної економічної політики; нарощування державного боргу та збільшення дефіциту Держбюджету на 2007 рік; збільшення податкового тиску; неповернення ПДВ експортерам; невиконання поточного бюджету; зростання інфляції; бездарна газова політика і зростання комунальних тарифів, удар по селу руйнівною політикою щодо сільськогосподарської галузі; погіршення інвестиційного клімату і, нарешті, розподіл державних коштів у ручному режимі.
      Унаслідок таких “фахових” дій уряду українська економіка переживає нелегкі часи. Зокрема, як спрогнозував лідер ПРП, інфляція за підсумками цього року може досягти 14 відсотків. І це при тому, що, як нагадав Пинзеник, за січень-липень (тоді, нагадаємо, діяв попередній уряд під керівництвом Прем`єр-міністра Юрія Єханурова, а міністром фінансів працював сам Віктор Михайлович) середньомісячну інфляцію вдавалося утримувати на рівні 0,5 відсотка. За підсумками ж серпня-жовтня середньомісячний показник зростання цін збільшився втричі і склав 1,5 відсотка…
      Принагідно Віктор Пинзеник вкотре покритикував владу за деякі бюджетні проколи. Зокрема, екс-міністр висловив думку, що, незважаючи на заяви влади, у наступному році податкове навантаження на бізнес не зменшиться. Адже, за словами фінансиста, єдиною нормою проекту закону про Державний бюджет на 2007 рік, якою передбачено зниження податкового навантаження, є норма про зниження з 1,3% до 1% ставки збору до Пенсійного фонду при операціях купівлі-продажу безготівкової валюти. Бюджету це коштуватиме близько 600 мільйонів гривень. При цьому нікуди нам із вами не подітися від із жахом очікуваного зростання податку з доходів фізичних осіб. Недовго громадяни України раділи тому, що він дорівнює всього лише 13 відсоткам. З першого січня доведеться нам віддавати державі вже 15 відсотків своїх доходів. Бюджет це поповнить на 4 мільярди гривень, а наші й без того порожні кишені спустошить іще більше. Спасибі дорогому уряду. А це ж лише перші сто днів! Страшно навіть уявити, що буде з “маленькими українцями”, якщо “прогрес” крокуватиме такими самими темпами й надалі…

+++

“Україна молода”
09.11.06

А зерно у вас, панове, “невиїзне”
Жорсткі дії держави на зерновому ринку - це захист продовольчої безпеки країни чи “продрозверстка” села на 6 млрд. гривень?
Юрій Патиківський

      Такої затяжної осади українські порти не знали ще з часів останніх воєнних дій. Всі шістнадцять українських перевалочних пунктів протягом кількох останніх тижнів завмерли в тривожному очікуванні і повній невизначеності: з суші на них кожного дня насуваються залізничні вагони і багатотонні вантажівки, наповнені зерном нового врожаю, а з боку моря стоять на сторожі урядові постанови, які не дозволяють українському зерну покинути межі батьківщини.
      Дискусія на тему “Хто їстиме український хліб?” вже давно перейшла з економічної в площину визначення пріоритетів і пошуку винних. Так, уряд, безумовно, піклуючись про національні інтереси, наполягає на обмеженні вивезення зерна за кордон - до створення необхідного продовольчого запасу, а зернотрейдери з цифрами в руках доводять, що за такої ситуації гірше буде не тільки зерновим бізнесменам, а й у всьому вітчизняному АПК. У кожної сторони - свої аргументи, але в руках Кабміну ще й влада. 31 жовтня крапку у цій справі спробував поставити Господарський суд міста Києва, який своєю ухвалою скасував постанови Кабінету Міністрів України про квотування та ліцензування зерна, встановивши таким чином режим вільного експорту. Проте мали рацiю скептики - нинішній уряд перед судовою владою так легко не капітулює…

Не всі перемоги в суді однаково корисні
      Режим ліцензування експорту уряд встановив з винятковою для таких документів оперативністю - за один день, 28 вересня 2006 року, обговоривши проблему, ухвалив рішення, яке вступало в дію… цього ж дня. Такого поспіху не знали навіть держави з традиційно “ручними” методами керування економікою: місяць-два для того, щоб виконати умови контрактів, поставити до відома ділового партнера про черговий форс-мажор їм давали завжди.
      Трейдери, почувши, що їхні заяви про отримання ліцензії Мінекономіки має право розглядати протягом 30 днів, вдарили на сполох: кораблі вже завантажили збіжжям, і простій кожної тонни зерна протягом доби коштував один долар. Ніби і невеликі гроші для небідних зернотрейдерів, але один із експортерів на умовах анонімності розповів, що двотижневе очікування документів із Мінекономіки на борту теплохода завдало компанії збитків на мільйон доларів. Такі цифри змусили експортерів діяти активніше. Проте Кабмін на шум біля своїх воріт реагував з олімпійським спокоєм. А 17 жовтня він, діючи за принципом “не в чоло, а по чолі” скасував свою постанову і запровадив… квотування експорту зернових. Українську територію мали право покинути щонайбільше 400 тис. тонн пшениці, 600 тис. тонн ячменю і кукурудзи та 3 тис. тонн жита.
      На практиці це виглядало приблизно так. “Ми нарешті дочекались отримання ліцензії, - розповідає керівник однієї з компаній, яка все-таки не бажає сваритись з урядовими чиновниками, - але тільки встигли виробити необхідні папери, як митниця на підставі нової постанови про квотування відмовилась оформляти документи, аргументуючи це тим, що ліцензія стала недійсною”.
      І тоді 11 найбільших операторів зернового ринку звернулись із позовом проти Кабміну до Господарського суду міста Києва. На їхню думку, урядовці діяли неправомірно і вийшли за межі своїх повноважень. Ухвала суду - призупинити постанови уряду про квотування та ліцензування - була в чомусь сенсаційною: не кожного дня, погодьтесь, суб`єкти господарювання виграють процес проти найвищого органу виконавчої влади! Проте від переможців віяло песимізмом - жоден з них не зумів пояснити, хто і як зможе виконати судову ухвалу. А “не в мікрофон” казали, що судова процедура, незважаючи на переконливу вікторію, перспективи не має - чиновники завжди зуміють вигадати механізм відстоювання свого рішення. І як у воду дивились.
      - Зерно перестали відвантажувати навіть ті нечисленні компанії, яким вдалось отримати ліцензії, - розповідає президент Української зернової асоціації Володимир Клименко. - Тому що митні служби нині уточнюють - діє постанова про квотування чи не діє? Тобто ліцензування вже скасували, а вільний експорт ще не запровадили. І знову простоюють в портах кораблі, знову трейдери змушені платити величезні штрафи. Що ми ще можемо зробити, я не знаю. І чого домагається уряд, також не знаю.
      Понеділок приніс ще одну невеличку сенсацію: позивач, перемігши в суді, попросив … скасувати цю саму, переможну для себе, ухвалу. Для того щоб розблокувати експорт зерна, на яке вже отримано ліцензію. Якими будуть наступні кроки суддів і Кабміну, прогнозувати важко. Кабмін натякнув, що скасовувати своє рішення не буде, але квоту може трохи збільшити. А зерно застигло в портових елеваторах до моменту, коли суд розпочне розгляд справи “по суті”.

Суворі будні портових елеваторів
      Зерно на портових елеваторах не може зберігатись довго. І не тільки тому, що пільгова ставка зберігання діє тільки перший місяць, а потім сума відчутно зростає. Через незадовільні умови збіжжя швидко псується, втрачає товарну вартість - зменшується вага, кількість і якість клейковини. “Зерно почало самонагріватись, - кажуть представники компаній в портах. - Якщо проблему не розв`яжуть найближчим часом, значну частину його можна буде просто викинути”. Причому більшість перевалочних пунктів спроектовано так, що завантажити зерно назад в машину технічно неможливо. Хочете повернути своє збіжжя і реалізувати його в межах держави? Спочатку будьте ласкаві завантажити його на корабель, а потім розвантажити - в цьому порту або в іншому. А тепер порахуйте - скільки таке задоволення буде коштувати!
      З іншого боку, перевантажені порти не можуть приймати інші види сільськогосподарської продукції. Так, Одеський портовий елеватор не може вантажити ріпак, який до списку ліцензованої продукції не потрапив, і тому ті, хто його вирощував, зазнають збиткiв “за компанію”. Зайвим буде говорити і про збитки залізниці, адже вагони із продукцією, яка не може потрапити до перевалочного пункту, понад місяць стоять у тупиках станцій.

З тонни по “двадцятці”, комусь - сорочка
      Уже на початку жовтня в кулуарах з`явились чутки, що поява постанови про ліцензування експорту зернових була підписана після невдалої спроби домовитись - між урядом і зернотрейдерами.
      - Чи правда, що вам запропонували продавати зерно на 20 доларів дешевше за його ринкову вартість? Ви погодились на цю пропозицію? - запитали журналісти президента УЗА Володимира Клименка.
      - А якби вам на вулиці хтось запропонував просто так дати йому 20 доларів? - пан Клименко не хотів ображати ні Кабмін, ні себе. - Ваших грошей! І це при тому, що зарплата у вас усього доларів 30.
      Тож достеменно невідомо, чи подібна пропозиція була, чи зернотрейдери нині жалкують про свій необачний крок, але факт залишається: свої 20 доларів на тонні вони вже втратили! І продовжують втрачати по 40-50 доларів. Адже ціни на збіжжя в Україні почали стрімко падати: 160 доларів за тонну, 150, 140… І це при тому, що в решті держав світу ціни, навпаки, зростають - на світовому ринку тонна пшениці коштує вже понад 190 і навіть переходить межу 200 північноамериканських грошових одиниць.
      Причини зростання цін переважно кліматичні: засуха в Австралії, зменшення врожаю в інших традиційних світових житницях - США, Канаді та Аргентині. Найбільший експортер зерна - Сполучені Штати Америки - перестав продавати збіжжя за кордон, а надлишки використовує для виробництва етанолу. В нинішньому році значно збільшили обсяги закупівель Єгипет, Південна Корея, Тайвань, Японія, Індія. Ми від цього цінового буму знову нічого не виграли. Хоча, як завжди, могли.

Дитячі страхи Кабінету Міністрів
      Психоаналітики стверджують, що більшість фобій дорослої людини бере початок у її дитинстві. Саме так пояснюють деякі аналітики окремі дії нинішнього уряду, зокрема його підсвідомий страх втратити контроль за зерновим ринком. Всі ми пам`ятаємо 2003 рік, коли через неврожай (зібрали близько 20 млн. тонн зернових) зерно доводилося закуповувати за кордоном. Ось, мовляв, і цьогоріч врожай менший, ніж минулого року, а кількість зібраної пшениці зменшилась з 18,7 до 14,5 млн. тонн. Такої позиції дотримується Мінагрополітики, а також переробники та ряд галузевих асоціацій АПК, які зацікавлені в дешевій сировині - Спілка птахівників України, Всеукраїнська асоціація пекарів тощо.
      Тож небажання керівництва Кабміну опинитися в ролі самих себе трирічної давнини - цілком зрозуміле. Та й підтримати вітчизняного переробника - теж одне з ключових завдань уряду. На думку першого заступника голови Комітету Верховної Ради із питань аграрної політики Віктора Слаути, жорсткі дії уряду зупинять зростання цін не тільки на хліб, а й на молоко і м`ясо.
      Зрештою, навіть самі трейдери погоджуються з необхідністю квотування деяких видів культур, зокрема пшениці. Але при цьому наполягають, що механізм виділення квот має бути прозорим, про такі рішення треба повідомляти заздалегідь, а розмір квот необхідно встановлювати шляхом аналізу ринку та кількасторонніх консультацій.
      Багато фахівців аграрного ринку дивується, чому держава так повільно виконує задеклароване нею ж завдання - наповнити внутрішній резерв зерном? Існує ж встановлена ціна (136 доларів за тонну) і навіть є охочі за такою ціною продавати зерно, але Аграрний фонд чомусь не поспішає його купувати. Так, наприкінці вересня із необхідних 536 тис.тонн закупили всього лише 200, а станом на 2 листопада - 236 тис. тонн. При цьому оплатили аграріям лише за 100 тис.тонн.

Мета виправдовує засоби. Засоби є, а мета?
      Але головне питання - чи зуміє Кабінет Міністрів досягнути паритету інтересів між різними галузями господарства України? Адже, за деякими підрахунками, збитки для агропромислового комплексу можуть бути величезні.
      - Нині держава вже втратила 2 млрд. гривень, - вважає президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко. - До цього треба додати ще й непрямі збитки товаровиробників та зернотрейдерів через перехідний (на наступний рік) надлишок продукції, яких вони зазнають в 2007-му. Тоді ця цифра зросте до 6 млрд. гривень. Приблизно така сума закладена в бюджеті на 2007 рік для підтримки агропромислового комплексу України.
      Якщо Кабінет Міністрів і справді вибрав аграрний сектор, який і без цього перебуває у перманентній кризі, своєрідною жертвою заради стримування росту цін на основні продукти харчування, то, за логікою, він мав би передбачити систему компенсації - збільшення дотацій, пільгове кредитування. На нинішній день таких кроків ми не бачимо. Можливо, ми просто не все помічаємо?
      Експерти побачили в цій ситуації і дещо незвичний ракурс: обмеження на експорт українського зерна, на думку фахівців відомої консалтингової агенції, вигідне іншим державам-конкурентам на аграрному ринку, зокрема Росії.
      - Оскільки на світовому ринку немає терміну “українське зерно”, а тільки “причорноморське зерно”, то обмеження експорту з України може мати позитивний ефект для російських компаній. Нині вони успішно займають ту нішу на ринку, яка раніше належала українським експортерам, - заявила експерт Марія Колесник, нагадавши, що ціни на зерно на світових ринках продовжують зростати.

+++

“Коммерсант-Украина”
09.11.06

Тендерное неравенство
Олег Гавриш

Из Ирана вчера вернулась делегация Украинского союза промышленников и предпринимателей (УСПП), в состав которой входили представители целого ряда крупнейших промышленных корпораций Украины: “Индустриального союза Донбасса”, “Интерпайпа”, “Укразиябуда”, “Научно-производственного объединения имени Фрунзе” (”НПО им. Фрунзе”). По словам членов делегации, украинским предприятиям удалось договориться об участии в тендере по строительству ПХГ и аммиачного завода, который проводит иранская правительственная компания Technology Cooperation Office (TCO).
“В настоящий момент TCO готовит тендер по строительству аммиачного завода и подземного газохранилища,– пояснил принимавший участие в переговорах представитель ассоциации `Восточно-европейский альянс` Александр Иванчук.– Стоимость первого проекта – 400 миллионов долларов, второго – 600 миллионов долларов. У нас уже есть целый ряд компаний, желающих принять участие в обоих проектах”. По данным УСПП, тендерная документация должна быть разработана до конца 2006 года, а собственно тендер будет объявлен в следующем году.
Представители предприятий, намеренных участвовать в тендере, также сообщили, что основными конкурентами украинских производителей станут российские компании – “Зарубежнефтегазстрой” и “ЛУКОЙЛ-Нефтегазстрой” и несколько французских корпораций, названия которых не разглашаются. В российских компаниях комментировать свое намерение участвовать в тендере отказались.
По информации Ъ, предварительные заявки на участие в обоих тендерах в TCO уже направили “Научно-производственное объединение имени Фрунзе”, “Заря-Машпроект”, “Укразиябуд”, “Укргазстрой”. “Для нас проект строительства завода по производству аммиака безусловно интересен,– сообщили Ъ в пресс-службе `НПО им. Фрунзе`.– Только нашей продукции по этому проекту может быть куплено на 100-120 миллионов долларов”. А источник Ъ в группе “Энергетический стандарт” (контролирует “НПО им. Фрунзе”) пояснил Ъ, что в тендере примут участие и другие предприятия группы, в частности “Запорожтрансформатор”.
Участники рынка и эксперты высоко оценивают шансы украинских машиностроительных и строительных компаний на победу в этом тендере. “Украинские машиностроительные корпорации могут укомплектовать завод по производству аммиака `под ключ`,– сказал Евгений Кисель, генеральный директор ЗАО `Харьковавтоматика` (поставляет автоматизированные системы управления для промышленных предприятий).– И цены на аналогичное оборудование у нас меньше, чем в России, на 15-20 процентов и на 40 процентов меньше, чем у французов. То есть Украина сможет построить завод даже дешевле, чем за 600 миллионов долларов”. “Нельзя забывать, что Украина располагает самым значительным объемом подземных газовых хранилищ в мире. Все они были построены силами украинских специалистов,– говорит член комитета по ТЭК Верховной рады Виктор Тополов.– Именно поэтому мы получили аналогичные контракты в Туркмении. И потому наши шансы на победу в тендере по ПХГ оцениваются особенно высоко”.
По мнению экспертов, предложившим свои услуги компаниям придется столкнуться с мощным сопротивлением со стороны США. “В прошлый раз Украина не смогла осуществить уже запланированную поставку оборудования в Иран из-за позиции Соединенных Штатов,– говорит господин Кисель.– Я не исключаю, что в этот раз ситуация повторится, тем более что в ближайшее время американские власти могут начать экономическую блокаду Ирана. Поэтому российские поставщики могут быть более надежными партнерами для Ирана – они плевать хотели на требования США”.
Напомним, что однажды по настоянию США Украина была вынуждена отказаться от выгодного проекта. Еще в 1993 году в украинско-иранском меморандуме о взаимопонимании Украина заявила о готовности поставлять турбины для иранских АЭС. Однако в марте 1998 года во время визита на Украину госсекретаря США Мадлен Олбрайт Киев отказался от так называемого “бушерского контракта”. Участие Украины в этом проекте столкнулось с противодействием США и Израиля, опасавшихся, что украинские ядерные технологии могут быть переданы Ирану. Отказ от участия в этом проекте вызвал недовольство иранской стороны: там заявляли о подрыве доверия к Украине.
Впрочем, у Украины и Ирана были и удачные примеры сотрудничества. С 1997 страны совместно реализуют проект строительства пассажирских самолетов “Иран-140″ в Исфахане. Для Ирана он имеет стратегическое значение, поскольку из-за экономического эмбарго США страна не может обслуживать и модернизировать собственный самолетный парк, состоящий преимущественно из американских машин.
Отметим, что противники строительства завода по производству аммиака в Иране есть и на Украине. Так, производители азотных удобрений считают, что, построив этот завод, украинские строительные корпорации создадут мощного конкурента отечественным химикам. “Цена газа на скважине в Иране не превышает 10 долларов,– сказали Ъ в пресс-службе ОАО `Ровно-Азот`.– Такой завод сможет вытеснить с европейского рынка нашу продукцию”. По информации Ъ, в ближайшее время производители химических удобрений намерены обсудить создавшуюся ситуацию с компаниями, принимающими участие в тендере.

+++

“Коммерсант-Украина”
09.11.06

“Речь идет о ликвидации схемы незаконного импорта”
Иван Тяжлов

Как уже сообщал Ъ (см. номер от 3 ноября), Государственным департаментом ветеринарной медицины (ГДВМ) ликвидирована очередная схема незаконных поставок на Украину мяса и мясопродукции сомнительного происхождения. Подробно об указанной схеме импорта корреспонденту Ъ рассказал глава ГДВМ ИВАН БИСЮК.
– Связано ли нынешнее прекращение пропуска транзитных грузов продукции животноводства в Приднестровье с выявлением вашим департаментом схем махинаций с фальшивыми транзитными разрешениями, якобы выданными ветслужбой Молдавии?
– В результате комплексной проверки Одесской региональной службы государственного ветеринарно-санитарного контроля на границе и транспорте нами была выявлена схема транзита продукции животноводства в ПМР по поддельным транзитным разрешениям ветслужбы Молдавии (оно еще называется AVIZO). На протяжении 2004-2005 годов большая часть этой продукции оставалась на Украине. То есть речь идет не столько о прекращении транзитных поставок, сколько о ликвидации схемы незаконного импорта продукции животноводства на Украину. Что касается ее легального транзита в Приднестровье, то он будет вскоре возобновлен. По этому поводу у нас сейчас проходят активные консультации с государственными ветслужбами Молдавии и Приднестровья.
– Какое количество мяса и мясопродуктов поступило на территорию Украины по схеме с фальшивыми AVIZO?
– Мы пытаемся это выяснить. Пока можно говорить о том, что, согласно данным проверки, в прошлом году около 49 тысяч тонн мяса и мясопродукции, официально следующие транзитом в Приднестровье, не дошли до пункта назначения и, возможно, остались на Украине. Хочу подчеркнуть, что, по предварительным данным, за период с начала 2006 года таких фактов не зафиксировано: весь транзит в ПМР дошел до пункта назначения. Мы связываем это с мерами по ужесточению контроля со стороны ГДВМ за транспортировкой продукции животноводства по территории Украины с января этого года.
– Согласно украинскому ветеринарному законодательству, резиденты Приднестровья должны были получать письменные разрешения на ввоз транзитной продукции на фирменном бланке госветслужбы Молдавии – именно на основании такого письменного разрешения, прилагаемого к ветеринарному сертификату, наши региональные службы впоследствии разрешали транзит грузов по территории Украины. При этом госветслужба Молдавии регулярно присылала в департамент по факсу список фирм, которым эти разрешения выдавались. Проверка показала, что сотрудники наших региональных служб, анализируя эти документы, в ряде случаев (вольно или невольно – предмет дальнейшего расследования) не предпринимали усилий по проверке подлинности молдавских AVIZO. Стоит сказать, что и приходившие в департамент факсы не анализировались, а в региональные службы не пересылались, что, естественно, затрудняло контроль. Указанное способствовало тому, что ряд коммерческих структур ПМР – их список у нас имеется – наладили “выпуск” фальшивых AVIZO и не без помощи некоторых наших сотрудников вносили в них заведомо ложные данные. Круг лиц, причастных к этому, мы сейчас устанавливаем. Это позволяло беспрепятственно проходить ветеринарный контроль в порту и ввозить груз на территорию Украины. Судьба этого груза, как оказалось, была разной. Однако это компетенция уже не ветеринарной службы.
Впоследствии в результате проведенных нами детальных расследований выяснилось, что госветслужба Молдавии не выдавала разрешений на ввоз продукции импортерам, зарегистрированным в Приднестровье. Сейчас мы ожидаем официального подтверждения этой информации. Пока не ясна ситуация и с факсами, регулярно приходившими в департамент. На сегодняшний день существует ясная договоренность между ветслужбами наших стран о проведении совместного объективного расследования указанных фактов.
– Кто с молдавской стороны имел причастность к составлению списков импортеров и предоставлению их в наш департамент?
– Насколько мне известно, в госветслужбе Молдавии продолжается расследование обстоятельств этого дела. Однако недавно был уволен главный ветеринарный инспектор на границе и транспорте Республики Молдова Андрей Корницел.
– Можете ли вы сказать, кто стоит за схемой ввоза мяса и мясопродуктов на территорию Украины?
– Сейчас проводится всестороннее расследование всех обстоятельств этого дела. Мы подключили к нему наших лучших специалистов и правоохранительные органы.
– Известно ли вам, что распоряжение, подписанное вашим предшественником на посту главы ГДВМ Петром Вербицким (сейчас заместитель министра аграрной политики.– Ъ), на основании которого и осуществлялся транзит продукции животноводства в Приднестровье, было нелегитимным – этот документ не был зарегистрирован в Минюсте, и, кроме того, согласно его содержанию он базировался на несуществующем ветеринарном соглашении между Приднестровьем и Молдавией?
– Мы знакомы с этой информацией, изложенной Ъ в минувшую пятницу, и сейчас готовимся провести юридическую экспертизу этого указания.
– Вы уже разговаривали с Петром Вербицким, который его подписал?
– Я не вижу в этом необходимости до завершения юридической экспертизы.
– По информации Ъ, после начала расследования обстоятельств этого дела вам было предложено уйти в отставку. Соответствует ли это действительности?
– Я не получал такого предложения официально.
– Чем завершилось расследование существовавших ранее схем с поставками на Украину продукции сомнительного происхождения – в первую очередь с новозеландского завода Wallace Corporation Ltd – предприятия, специализирующегося по переработке трупов павших животных?
– Все материалы этого дела переданы в правоохранительные органы, а внутреннее расследование все еще продолжается. Когда расследование завершится, мы передадим его результаты в СМИ.

В Одесском порту пропали документы
В распоряжении Ъ оказались документы, свидетельствующие об исчезновении из архивов Черноморского пункта (ветеринарная служба в Одесском морском торговом порту) Одесской региональной службы государственного ветсанконтроля на границе и транспорте документов, касающихся экспорта фуражного зерна на протяжении 2004 года. Документация исчезла в конце 2005 года, о чем свидетельствуют материалы проверки, проведенной комиссией ГДВМ в ноябре 2005 года. По информации Ъ, факт пропажи документации известен также следователям Черноморской транспортной прокуратуры, проводившим расследование фактов фиктивного экспорта фуражного зерна с дальнейшей целью возвращения НДС. В прокуратуре Ъ отказались что-либо сообщить по этому поводу. Глава ГДВМ Иван Бисюк о фактах исчезновения документов, касающихся экспорта фуражного зерна, узнал от Ъ. Редакция передала в ГДВМ копии всех имеющихся в ее распоряжении документов.

+++

“Коммерсант-Украина”
09.11.06

Александр Шлапак поубавил оптимизма
Наталья Непряхина

Вчера журналистам был представлен новый руководитель службы социально-экономического развития СП Александр Шлапак, до августа 2006 года возглавлявший Госказначейство. По данным Ъ, он был назначен на эту должность во вторник вместо Павла Гайдуцкого, должность которого “сокращена”, но он продолжает “исполнять свои обязанности”. Примечательно, что приход господина Шлапака подтверждает тенденцию массового трудоустройства в СП чиновников, работавших в правительствах Юлии Тимошенко и Юрия Еханурова. Напомним, что ранее в СП пришли экс-министр чрезвычайных ситуаций Виктор Балога, экс-министр экономики Арсений Яценюк, экс-министр транспорта и связи Виктор Бондарь. Кроме того, по данным Ъ, экономический блок СП в последнее время пополнился бывшими сотрудниками Министерства экономики.
До работы в Госказначействе Александр Шлапак в 2003-2005 годах являлся заместителем главы Нацбанка, а до этого – с 2001 по 2002 годы – был министром экономики. С 1998 по 2000 годы – главой группы советников вице-премьера по вопросам экономики.
В свой первый рабочий день господин Шлапак ознакомил прессу с позицией президента Виктора Ющенко относительно принятого в первом чтении проекта бюджета-2007. Следует отметить, что это первая реакция СП на документ после его рассмотрения в Верховной раде. По словам Александра Шлапака, в секретариате “обеспокоены” макроэкономическими показателями, заложенными в бюджет-2007. В частности, по словам чиновника, уровень инфляции в 7,5% и рост ВВП на 6,5% – “слишком оптимистичны”.
В секретариате президента считают, что инфляция в 2007 году достигнет 11-13%, а рост ВВП не превысит 4,2-4,5%. “Учитывая повышенную инфляцию и увеличение тарифов на коммунальные услуги и энергоносители к концу 2006 года, это откликнется через три-пять месяцев,– заявил Александр Шлапак.– Мы призываем правительство оценить уровень такого роста и задуматься, не очень ли мы оптимистично смотрим в 2007 год”. Он также указал, что завышенный показатель дефицита бюджета в 2,6% неизбежно приведет не только к увеличению госдолга, но и к “желанию разных сил” увеличить расходы бюджета. “Два процента – это максимальный показатель, и до большего мы еще не доросли”,– уверены в СП.
В то же время чиновник положительно оценил то, что депутаты учли “значительную часть предложений президента”. При этом он отметил, что ключевые нормы во внимание не приняты. Господин Шлапак заявил, что Виктор Ющенко настаивает на повышении минимальной зарплаты на 12% не в декабре, как указывается в законопроекте, а постепенно в течение года, и более значительном увеличении прожиточного минимума. Детальный анализ проекта бюджета СП пообещал предоставить в конце недели.
Впрочем, в Кабмине Ъ вчера заявили, что не готовы вносить “такие” изменения в проект бюджета. “Что значит – `президент требует`,– возмутился министр экономики Владимир Макуха.– Мы считаем, что (макро.–Ъ) показатели, которые мы даем, абсолютно обоснованы”. Подтвердил слова господина Макухи и советник первого вице-премьера Николая Азарова Виталий Лукьяненко, уточнив, что не видит необходимости в пересмотре макропоказателей, так как тогда “придется менять бюджетную резолюцию, что не соответствует Бюджетному кодексу и разрушает весь процесс”.
Эксперты отмечают, что в проект бюджета правительство традиционно закладывает низкие показатели инфляции. “Оптимистичная инфляция хороша для планирования бюджета, так как получается низкий уровень номинальных поступлений,– уверен эксперт центра `CASE-Украина` Дмитрий Боярчук.– А это значит, что план поступлений занижен”. То есть при более высоких темпах роста инфляции Минфин сможет демонстрировать номинальное перевыполнение доходов бюджета.
Аналитики уверены, что бюджетная критика в СП является “подготовкой почвы” для его возможного ветирования. “Если действительно в документе не учитывается позиция президента, то мы имеем ситуацию, когда ветирование станет не только чистой формальностью, но и будет иметь четкую аргументацию”,– считает эксперт Международного центра перспективных исследований Александр Жолудь. “Если секретариат открыто говорит, что Кабмин что-то не учел, то готовится плацдарм, чтобы обоснованно ветировать бюджет”,– поддержал коллегу господин Боярчук.

Минэкономики прогнозирует инфляцию 2006 года до 11%
Вчера министр экономики Владимир Макуха сообщил, что Минэкономики пока не будет пересматривать прогноз инфляции на 2006 год, поскольку ожидает замедления темпов роста цен в последние месяцы года под влиянием снижения стоимости топлива. “Падают цены на бензин и другие горюче-смазочные материалы. В результате цены на транспорт, товары народного потребления будут снижаться до определенной степени”,– сказал господин Макуха. При этом на сайте Минэкономики было опубликовано сообщение о том, что инфляция на Украине в 2006 году составит 10-11% в сравнении с 10,3% в 2005 году. Ранее Минэкономики прогнозировало удержание инфляции в 2006 году на уровне до 10%, Минфин ожидал инфляцию в 8,9-9,2%.

+++

“Коммерсант-Украина”
09.11.06

Иордания просит огня
Владимир Драбчук

ГП “Завод им. Малышева” (Харьков) – крупнейший в СНГ производитель бронетанковой техники, продукции тяжелого и транспортного машиностроения, тяжелых дизелей. Оборот предприятия в прошлом году составил 300 млн грн ($60 млн), убыток – 43,51 млн грн ($8,7 млн).
Государственное предприятие “Завод им. Малышева” получило новый заказ от Королевства Иордания на изготовление около 200 башенно-артиллерийских установок БАУ-23Х2 для бронетранспортеров. По словам генерального директора завода Геннадия Гриценко, соответствующий контракт о поставках этих модулей уже подписала со своими иностранными партнерами компания “Укринмаш”, являющаяся дочерним предприятием государственной компании “Укрспецэкспорт” – монопольного экспортера украинского оружия. В “Укрспецэкспорте” подписание такого контракта подтверждают.
Боевой универсальный модуль БАУ-23Х2 для легкой бронетехники разработан Харьковским конструкторским бюро машиностроения им. Морозова. Предназначен для поражения наземных и воздушных целей. Оснащен двумя 23-миллиметровыми автоматическими пушками 2А7М (скорострельность – 850 выстрелов в минуту, дальность – 2 км, боекомплект – 200 снарядов) и пулеметом КТ-7,62. Модуль имеет ручное управление и обеспечивает наведение по горизонтали на 360 градусов, по вертикали – от -4 до +55 градусов. Вес модуля – не более 2 т. БАУ-23Х2 испытывался на шасси украинского бронетранспортера БТР-70 и южноафриканского бронетранспортера RATEL.
Поставки по контракту с Иорданией планируют начать в следующем году. Стоимость башенно-артиллерийских установок не разглашается. По оценке отраслевых специалистов, сумма подобного контракта может составить несколько десятков миллионов долларов.
Примечательно, что это уже не первый контракт с Иорданией, над которым работает Завод им. Малышева. В рамках предыдущего контракта Украина поставила в эту страну 106 единиц БАУ-23Х2. Всего же по данному соглашению будет поставлено 190 единиц этого вида вооружения.
Геннадий Гриценко назвал очень перспективным сотрудничество Украины с Иорданией в сфере поставок оружия. Он также сообщил, что в связи с растущим на мировом рынке вооружений интересом к легкой бронетехнике Завод им. Малышева рассчитывает увеличить продажу различных модулей.
По данным “Укрспецэкспорта”, около 40% продаж украинского оружия на внешних рынках приходится на Ближний Восток. Директор Центра исследования армии, конверсии и разоружения Валентин Бадрак считает, что основным фактором, благодаря которому Украина получила контракт с Иорданией, является положительный опыт предыдущего контракта. Но чтобы бороться со своим основным конкурентом в этом регионе – Россией, Украине надо обеспечить предприятиям военно-промышленного комплекса (ВПК) серьезную государственную поддержку (на Украине госзаказ ВПК составляет 5%, тогда как в России – более 30%). Тогда, по мнению эксперта, украинские компании могли бы побороться, например, за рынок Объединенных Арабских Эмиратов, которые в настоящее время сотрудничают в области поставок бронетранспортеров с Курганским машиностроительным заводом (Россия).

+++

“Коммерсант-Украина”
09.11.06

Верховная рада отсрочит введение электронной отчетности на год
Юрий Панченко

Вчера в парламентском комитете по вопросам финансов и банковской деятельности глава Государственной налоговой администрации (ГНАУ) Анатолий Брезвин презентовал электронную систему отчетности плательщиков НДС. По словам господина Брезвина, данная система не только решает проблему махинаций с возмещением НДС, но и является “механизмом снижения налогового пресса на бизнес”. Напомним, что введение обязательной электронной налоговой отчетности предусматривается п. 5 ст. 9 проекта бюджета-2007 (см. Ъ от 23 октября) и разработанным Кабмином налоговым законопроектом. Данная система подразумевает дублирование подачи налоговых деклараций в бумажном виде пересылкой по электронной почте для предприятий с годовым оборотом от 1 млн грн. Ранее в ГНАУ заявляли, что предложенную планку в 900 тыс. грн намерены поднять до 2,1 млн грн.
Примечательно, что депутаты разных фракций не рекомендуют ГНАУ спешить с введением такой системы, предлагая предусмотреть переходный период для ее адаптации. По словам депутата Людмилы Кириченко (Партия регионов), “не все плательщики налогов готовы сегодня работать в электронном виде”. “Есть смысл начать подавать электронную отчетность для предприятий с годовым объемом не в один миллион гривен, как предлагает ГНАУ, а два миллиона и более,– говорит госпожа Кириченко.– До 2008 года ее доработать, выявить все проблемные места, а потом уже перевести всех”.
В то же время депутат Станислав Аржевитин (”Наша Украина”) высказался за введение этой системы только с 2008 года. “Налоговики не объяснили, каким образом будет осуществляться защита созданной базы данных”,– сказал он. Поэтому, по словам господина Аржевитина, депутаты фракции “Наша Украина” и БЮТ предложили господину Брезвину использовать 2007 год для ее усовершенствования.
Однако в ГНАУ Ъ заявили, что категорически против перенесения сроков электронной отчетности. “Все критикуют ГНАУ, что это криминальный налог, а мы сейчас предложили перейти в новое качество, совершенно другие стандарты,– сказал Ъ директор департамента массово-разъяснительной работы и обращений граждан ГНАУ Виктор Косарчук.– Нам предлагают отсрочить, а потом снова будут критиковать налоговую за то, что у нас все те же проблемы”.

+++

“Коммерсант-Украина”
09.11.06

Портфельные инвесторы отказываются от мелочи
Руслан Черный

На прошедшем вчера украинском банковском форуме, организованном Институтом Адама Смита, инвестиционный директор компании “Конкорд Капитал” Виталий Струков заявил о потере интереса иностранных портфельных инвесторов к средним украинским банкам. “Заинтересованность инвесторов сейчас снижается, так как они не верят, что можно купить средний украинский банк и получить хорошую доходность”,– сказал он. По его мнению, инвестфонды теряют интерес к небольшим пакетам акций банков из-за появления на рынке сильных зарубежных конкурентов, которые переделят его в свою пользу. “Через два года никто из иностранных инвесторов не захочет покупать украинские банки”,– уверен господин Струков.
Среди крупнейших покупок на Украине в 2005-2006 годах стоит назвать приобретение украинских банков австрийской группой Raiffeisen Int., французскими BNP Paribas и Credit Agrikole, венгерским OTP Bank и российским Внешторгбанком. Кроме того, ожидается завершение сделок итальянского Banca Intesa и российского Сбербанка. По данным Нацбанка, на 1 октября 2006 года доля иностранного капитала в украинской банковской системе составляла 25,4%. По мнению экспертов, в 2007 году этот показатель превысит 50%.
Эксперты отмечают, что внешние инвесторы, заинтересованные в высокодоходном украинском рынке, сейчас ориентированы лишь на десятку крупнейших банков. “Учитывая те финансовые процессы, которые происходят на Украине, скорее всего, мы будем работать только с первой десяткой, максимум с кем-то из второй десятки, у кого очень хорошая стратегия”,– заявила Ъ глава украинского представительства IFC Елена Волошина. Стоит отметить, что активы топ-10 украинских банков занимали к началу октября 53,7% рынка. Председатель правления Укрсоцбанка Борис Тимонькин считает, что через два года доля топ-10 займет более 60% рынка. “Увеличивать свою долю также будут банки из второй и третьей десятки,– сказал он,– а остальные будут терять позиции”.
Аналитики отмечают, что мелкие финучреждения не имеют необходимых для развития внутренних ресурсов, поэтому для сохранения доли рынка активно ищут инвестора, которому готовы отдать даже контрольный пакет. “По нашим сведениям, в 2007 году будет совершено более пяти сделок по продаже контрольных пакетов украинских банков иностранным инвесторам на сумму больше чем 2 миллиарда долларов,– заявил Виталий Струков.– Одну такую сделку мы подпишем в ближайшем месяце”. По его словам, предлагаемая цена на акции банков с начала года упала на 20%, а в 2007 году снизится еще на 20%.
Руководители мелких банков не отрицают, что финучреждения с западным капиталом могут существенно потеснить их позиции. “Сейчас на первое место на рынке выходят технологии и люди, способные эти технологии внедрять так, чтобы они были востребованными клиентами,– пояснил председатель правления банка `Контракт` Александр Бродский.– И банку нужно иметь смелость переориентироваться на те ниши, на которые появляется спрос”. Впрочем, банкиры считают, что мелкие финучреждения могут удержаться на плаву, если откажутся от универсального банкинга. “Наиболее вероятным выходом для небольших банков является уход в специализацию финансовых услуг и удержание тех клиентов, которые у них есть,– уверен председатель правления банка `Порто-Франко` Вячеслав Воловик.– Те банки, которые не успеют подстроиться под новые жесткие условия рынка, не распыляясь на разные сегменты, вынуждены будут уйти”.

+++

“Дело”
09.11.06

Коломойский крепко держится за “Укрнафту”
Андрей Заика 

Премьер Янукович требует провести собрание акционеров 117 предприятий, контрольный пакет которых у государства. Первая на очереди — “Укрнафта”. На таких предприятиях часто управляют частные акционеры с меньшим, чем у государства, пакетом акций. В качестве примера Янукович привел ситуацию с компанией “Укрнафта”. 50%+1 акция этой структуры принадлежит НАК “Нафтогаз Украины”, около 42% акций контролируют компании, аффилированые с группой “Приват”. 
Свой гнев премьер объяснил тем, что государство не способно решить вопрос по смене наблюдательного совета и руководства “Укрнафты”. Поскольку  фактически компания контролируется группой “Приват”. В данное время председателем правления “Укрнафты” является Игорь Палица, наблюдательный совет возглавляет Владимир Каретко. “Нужно дать ответ гражданам Украины, способны ли мы навести порядок”, — объяснил свою инициативу Янукович. Он потребовал от подчиненных отчитаться об эффективности использования госимущества. Мнение главы Кабмина полностью разделяют в “Нафтогазе”, управляющем госдолей “Укрнафты”.  По информации источника в “Нафтогазе”, нынешний менеджмент “Укр-нафты”, близкий к группе “Приват”, уходит от контроля государства по реализации нефти, газового конденсата и природного газа, добываемого компанией. Из общих объемов энергоресурсов львиная доля достается группе “Приват”, — утверждает он. В 2005 году на аукционах “Укрнафта” реализовала  2,23 млрд. куб. газа. Покупателями этого ресурса выступили компании “Индэко”, “Энергоальянс”, “Итера-Украина”, “Укрнафта-Газэнерго”. Первые две из них контролируются тем же “Приватом” — заверил источник Минпромэнерго.
Константин Бородин, начальник управления по связям с общественностью НАКа, “Укрнафта”, подтвердил, что на протяжении последних лет не желает передавать объемы газа “Нафтогазу Украины” для последующей реализации населению. Более того, он сообщил, что 3 октября Высший хозяйственный суд Украины своим решением отказал “Нафтогазу” в заключении договора с “Укрнафтой”. Этот контракт должен был гарантировать такие поставки. “У государства не осталось рычагов влияния на “Укрнафту”, заставить передать эти объемы социальным потребителям невозможно”, — заключил представитель “Нафтогаза”.
В то же время представители группы “Приват” сообщили “ДЕЛУ”, что с их стороны вопрос о смене топ-менеджмента “Укрнафты” не будет подниматься. Тимур Новиков, секретарь наблюдательного совета “Укрнафты” и зампредседателя ПриватБанка, накануне отметил, что такая инициатива скорее всего лоббируется со стороны НАК “Нафтогаз Украины”. При этом Новиков признал: “Все будет решать собрание акционеров”.
Геннадий Корбан, член наблюдательного совета компании “Укрнафты”, отмечает, что интересы государства в “Укрнафте” соблюдаются, поскольку 6 из 11 членов набсовета представляют государство. По данным Корбана, компания работает прибыльно и регулярно выплачивает значительные дивиденды. Так, в 2005 году в качестве дивидендов было выплачено 1,8 млрд. грн. “Мы давно направили акционерное соглашение, чтобы урегулировать все вопросы с управлением “Укрнафты” в Кабинет Министров и НАК “Нафтогаз Украины”, — отметил он. Геннадий Корбан не исключает, что окружение премьер министра неверно информирует его о деятельности  компании”Укрнафта”.
В Фонде госимущества вчерашнее заявление премьера о проверках эффективности использования корпоративных прав государства на 117 предприятиях вызвало определенное замешательство. “Дело в том, что на самом деле предприятий, где государству принадлежит 50% и больше акций, насчитывается 416. Мы здесь провели небольшое расследование и выяснили, что это речь идет о компаниях, госпакетами которых управляют министерства. Там в самый раз 117 ЗАО и ОАО, без учета холдингов”, — уточнил “ДЕЛУ” представитель пресс-службы Фонда госимущества.
В то же время в Министерстве внутренних дел, которое также премьер подключил к проверкам компаний с государственной долей, заданием не удивлены. По словам пресс-секретаря министра Инны Кисель, для МВД подобные проверки — дело достаточно будничное. “У нас есть подразделение Государственная служба борьбы с экономической преступностью. Они этим занимаются. Будем работать”, — пообещала она.
Руководитель Международного института приватизации Александр Рябченко объясняет, что активность Кабмина по наведению порядка с корпоративной собственностью вызвана единственным желанием. Эксперт считает, что правительство намерено на всех госпредприятиях поставить своих менеджеров.
При этом Рябченко не уверен, что такая тактика будет эффективной. “Если государство не заметили на каком-то одном предприятии, это не стоит такой шумихи, которая сейчас поднята”, — отметил эксперт. По его мнению, метод объявления собраний акционеров на предприятиях с госдолей малоэффективен.
 ”Во-первых, после объявления собрания должно пройти 45 дней, во-вторых, непонятно, что будут рассматривать на этих собраниях — отчеты за полгода”, — спрашивает Рябченко. Более того, по его мнению, снижение планки кворума акционеров для проведения собрания акционеров с 60 до 50%, которое сейчас лоббирует правительство, приведет к войнам и в тех акционерных обществах, где нет государственной доли.
Премьер Виктор Янукович вчера в очередной раз раскритиковал президента, который ветировал закон, снижающий кворум акционеров, необходимых для проведения собраний, с 60 до 50%. Именно этот закон может позволить правительству беспрепятственно установить контроль над “Укрнафтой”, сменив ее топ-менеджмент.

+++

“Дело”
09.11.06

Донецкая власть требует увеличения зарплаты
Тарас Москалюк

Донецкая областная государственная администрация и Донецкий областной совет распространили обращение к работодателям области с просьбой повысить заработную плату на своих предприятиях. Администрация и облсовет общими усилиями попыталась убедить работодателей в том, что минимальная зарплата в регионе должна быть не менее 550 грн.
“Сегодня в силу многих причин разного характера — тенденции на мировом рынке энергоносителей, падение темпов производства, инфляция, рост цен на товары и услуги повседневного употребления, - обострились социальные проблемы. Прожиточный минимум для трудоспособных граждан на сегодня увеличился с 483 грн. - до 548 грн. в месяц, в то время как ежемесячная зарплата - с 350 грн. до 450 грн.”, - сказано в распространенном заявлении.

Самый “богатый” регион
Донецкая область занимает одно из первых мест в Украине по задолженностям заработной платы. По состоянию на 1 октября, 135 предприятий, или 6% от общего числа предприятий основного круга Донецка, имеют задолженность по зарплате, которая составила 18,6 млн. грн. Об этом сообщает Главное экономическое управление Донецкого горсовета. По