УкрЧАС

Огляд преси від 25 жовтня 2006 року.

“Вечерние вести”, 25.10.06

Киевляне защищают сквер
Наталья Билоусова
  
    В апреле прошлого года решением Киевсовета скверик на пересечении улиц Олеся Гончара и Богдана Хмельницкого, где установлен памятник Зое Космодемьянской, был передан в аренду религиозной общине Украинской православной церкви (Московский патриархат) для строительства часовни. Местные жители узнали об этом только тогда, когда строители ночью(!) пытались установить в скверике бетонные блоки, и так бурно запротестовали, что сделать этого не удалось.
    Ночью 23 сентября история повторилась. Втайне от местных жителей вокруг сквера был установлен забор. Понимая, что обстановка накаляется, Шевченковский райсовет обратился к Киевсовету с просьбой создать комиссию для выяснения сложившейся ситуации и провести общественные слушания по спорному вопросу. Попасть на них пыталось около 200 человек. В сквер пустили не всех: нужно было предъявить паспорт с пропиской. Поэтому сторонники строительства храма остались стоять возле входа с плакатами.
    Вел слушанья зам. главы Шевченковской райгосадминистрации Н.Недашковский. Он сразу же захотел предоставить слово представителям застройщика. Но таковых не оказалось. Дальше начался большой и бурный митинг. Общее мнение, пожалуй, лучше всего выразил депутат Шевченковского райсовета В.Мирошниченко:
     — Стройка незаконна. В соответствии со ст. 18 Закона Украины “О планировании и застройке территории” Киевская госадминистрация должна была заранее через СМИ оповестить местных жителей о ее начале. Более того, сквер включен в зеленую зону Киева, а всякое строительство в ней однозначно запрещено. Как кандидат юридических наук я очень удивлен тем, что Киевсовет принял такое решение.
    Участники слушаний единодушно потребовали от Киевсовета отмены решения о передаче сквера в аренду.

“Вечерние вести”, 25.10.06

Продавцы прессы объявляют забастовку
Инна Ковалив

    30 октября с 8.00 до 10.00 в Киеве не будут продаваться газеты и журналы. Издатели и распространители периодических изданий такой забастовкой собираются привлечь внимание общественности к той критической ситуации, которая сложилась в сфере распространения печатных СМИ. “Власть глуха, слепа и нема к нам”, - констатировали на пресс-конференции представители крупных организаций по распространению прессы.
    Киевской власти, и, в частности, мэру Леониду Черновецкому, вменяется в вину “затягивание удавки” на шее столичных предпринимателей, в том числе и распространителей прессы. Под видом якобы “улучшения архитектуры Киева”, без лишних церемоний и предупреждений, мэрия демонтирует газетные киоски и раскладки. Зачем власти это нужно? И где же завтра “пересічний” киевлянин сможет купить любимую газету?
    - Рынок распространения прессы не менее важен, чем рынок издательства, - отмечает президент Фонда поддержки независимой прессы в Украине Марина Клюсова. — Без него невозможно донести то или иное печатное издание к читателю, иначе оно тут же превратится в макулатуру. Но киевская власть не дает нам возможности спокойно работать, постоянно выдворяя то с улиц, то из метрополитена киоски и раскладки, а также не продлевая предпринимателям договоры аренды. Поэтому не исключено, что столица, с легкой подачи своей же власти, уже в ближайшее время окажется в информационном вакууме.
     Ситуация, по словам распространителей, уже сейчас ненормальная:
    - На сегодняшний день в Киеве распространяют прессу около 800 торговых точек, - рассказывает президент Ассоциации распространения прессы в Украине Алексей Бабанский. - Это в то время, когда по европейским стандартам для такого мегаполиса необходимо как минимум 3-4 тыс. Но мы сейчас говорим не о развитии, а хотя бы о сохранении существующей сети. И также не исключаем, что подобная “зачистка” киосков проводится лишь для того, чтобы на их месте поставить такие же, но с новыми хозяевами, подконтрольными власти.
    Ранее чиновники высказывали предпринимателям пожелание, что им удобнее было бы работать с единым оператором распространения периодики. Оно и понятно: одним оператором намного легче управлять. Но участники рынка с подобным раскладом властей категорически не согласны.
    - В этом случае будет создана монополия в данной сфере рынка, что в корне противоречит антимонопольному законодательству, — поясняет Бабанский. — В таком случае о демократии придется просто забыть, рынок перестанет развиваться, не будет здоровой конкуренции, а монополист будет качать свои права. Мы не можем этого допустить.
    Распространители устали бороться с беспределом столичных чиновников, а потому готовы бороться любыми законными методами, в том числе и уже упомянутым временным прекращением реализации прессы. Этой акцией протеста они намерены привлечь внимание мэрии к своим проблемам и хоть таким способом призвать черствых чиновников к диалогу.

 ”Факты”, 25.10.06

Ко дню освобождения Киева столичные ветераны получат материальную помощь

Как сообщила пресс-служба Киевской горадминистрации, в честь знаменательной даты, отмечаемой 6 ноября, лицам, имеющим особые заслуги перед Родиной, выплатят по 300 грн.; инвалидам войны, в том числе военных конфликтов - от 70 до 90 грн. в зависимости от группы инвалидности; защитникам и освободителям Киева - по 85 грн. Партизаны и подпольщики, а также участники боевых действий получат от городских властей материальное пособие в размере 70 грн., а участники войны - по 55 грн. По 55 грн. получат также члены семей погибших и умерших участников войны.

“Факты”, 25.10.06

По Дарницкому железнодорожно-автомобильному мосту через Днепр в Киеве после завершения строительства предлагают пустить поезда метро
“Иначе он не решит транспортной проблемы столицы”, - считают в институте “Киевгенплан”
Валерий Деркач

Директор института “Киевгенплан” Владимир Чекмарев считает, что Дарницкий железнодорожно-автомобильный мост через Днепр в Киеве после завершения строительства должен использоваться как второй метромост. “Другого пути нет, потому что он не решает проблемы Киева”, - заявил директор, как передает “ForUM”.
По словам Владимира Чекмарева, “Киевгенплан” изначально выступал против строительства этого моста, а предлагал переход через Днепр построить южнее Украинки. Тогда грузовой транспорт объезжал бы столицу стороной, что позволило бы значительно разгрузить транспортную инфраструктуру города.
“Киевгенплан” предлагал построить отрезок железнодорожного пути Васильков-Подгорцы, что дало бы возможность направить грузопотоки от Фастова в обход Киева. А железную дорогу на территории столицы институт предлагает использовать для внутренних перевозок пассажиров. Владимир Чекмарев выразил надежду, что столичная власть вернется к рассмотрению этих предложений.
Однако есть и другое мнение.
- Использование Дарницкого мостового перехода в качестве моста метро невозможно, - считает Игорь Горюшкин, главный инженер компании “СМК Планета-Мост”, - хотя бы потому, что это не предусмотрено проектом строительства. Ведь изначально планировалось, что на мосту будут шесть авто- и две железнодорожные полосы. Подходов метро к Дарницкому мосту нет ни с правого, ни с левого берегов.
Кроме того, институт “Киевгенплан” не имеет никакого отношения к проектированию этого моста.
Строительство Дарницкого железнодорожно-автомобильного моста началось, согласно распоряжениям правительства от 10 декабря 2003 года и 15 октября 2004 года, а также Закону Украины “О привлечении кредитных ресурсов для финансирования проектирования и строительства железнодорожно-автомобильного мостового перехода через реку Днепр в городе Киеве”. Заказчиком проектирования и строительства моста выступила Юго-Западная железная дорога.

“Хрещатик”, 25.10.06

Уроки добра
У спеціалізовану школу № 129, де діти вивчають християнську етику, вчора завітали Блаженніший Митрополит Володимир та Київський міський голова Леонід Черновецький
Ірина Лопатіна
  
Столичний мер Леонід Черновецький уже не вперше відвідує уроки християнської етики в київських дванадцятирічках. Цього разу він з Блаженнішим Митрополитом Володимиром, заступником голови Київської міськдержадміністрації Віталієм Журавським, начальником Головного управління освіти і науки Лілією Гриневич завітали до учнів спеціалізованої школи № 129 з поглибленим вивченням англійської мови, що на проспекті Гагаріна. Поважних гостей зустрічали старшокласники, а президент шкільної ради Тетяна Скрипець подарувала нагрудні значки із соняшником (символом навчального закладу).
Букварики ж спочатку розгубилися від надмірної уваги й спалахів фотокамер. Щоб зняти напружену атмосферу, до малечі звернувся Блаженніший Митрополит Володимир.
— Набирайтесь розуму, радійте кожній хвилині вашого життя, сказав він.— На уроці християнської етики ви дізнаєтеся, що навколишній світ і нас із вами створив Господь. Сподіваюся, що завдяки цим заняттям ви станете добрішими, слухатиме ваших батьків та вчителів.
Із рук Митрополита учні 1-В класу Вікторія Янова та Михайло Радченко прийняли в дарунок ікону.
Християнську етику вивчають і в другому класі. За цей факультатив подякувала мати однієї зі школярок — Світлана Марченко. Вона вважає, що сучасний світ повний спокус та небезпек, де навіть дорослому іноді складно прийняти правильне рішення, не те що дитині, тож учням піде на користь година, де вони обговорюватимуть вічні питання добра і зла.
— Ще раз хочу наголосити, що християнську етику в школах впроваджували на добровільних засадах, без примусу,— сказав Леонід Черновецький.— Так і в цій дванадцятирічці предмет ввели за погодженням із батьками. На уроках дітлахам не нав`язують релігійних догм. Навчальним матеріалом є оповідання класиків і сучасних українських письменників. У тих творах — наша вітчизняна культура й історія. А розвиток української державності й нації невідривно пов`язаний із православ`ям. Розробники навчальної програми не зачіпають і не принижують інших релігій, сповідуваних етносами, які мешкають на теренах України.
Міський голова зазначив, що зараз цей курс викладають учителі без сану, але згодом для них церква буде проводити семінари, аби поглибити знання і розуміння цього предмета. “Християнська етика — це не уроки релігії. Це скоріше уроки культури і добра”,— заявив Леонід Михайлович.
Своєю чергою школярі презентували гостям дві картини другокласниці Лани Марченко. Столичний мер пообіцяв, що ці акварелі потраплять на благодійний аукціон, який має намір влаштувати київська влада. Леонід Михайлович сказав, що кошти від акції спрямують на соціальні програми з поліпшення життя нужденних міста.

“Хрещатик”, 25.10.06

П`ять мільйонів доларів — на захист нужденних киян
Столичний мер Леонід Черновецький та Надзвичайний і Повноважний Посол США в Україні Вільям Тейлор підписали угоду купівлі-продажу земельної ділянки під будівництво американської амбасади
Інна Бірюкова
  
Чотири гектари київської землі відтепер належатимуть Сполученим Штатам Америки. Це засвідчила угода купівлі-продажу земельної ділянки на вулиці Танковій. Документ у столичній мерії підписали Київський міський голова Леонід Черновецький та Надзвичайний і Повноважний Посол США в Україні Вільям Тейлор. Як уже повідомляв “Хрещатик”, згідно з рішенням Київради цю територію на прохання американської сторони відвели під будівництво посольства. Обійшлася американцям столична земля у 5 мільйонів 300 тисяч доларів або приблизно 130 тисяч доларів за сотку. Оскільки вулиця Танкова розташована не в центрі міста, то нині така ціна - найвища для Києва. Тому столична влада угодою задоволена.
— Я не прибічник продажу земель, проте для утворення спеціального фонду, який асигнуватиме кошти на виплату заробітної плати вчителям, лікарям, для підтримання в належному стані шкіл, лікарень, дитячих садків, на жаль, іноді це потрібно робити,— наголосив Леонід Черновецький.— Запевняю, всі одержані кошти спрямуємо на поліпшення добробуту соціально незахищених.
Під час зустрічі укладено три договори: безпосередньо про купівлю-продаж ділянки, комплексний — щодо її придбання, та про надання послуг з українського боку. На імпровізованому брифінгу керівник Генеральної дирекції Київради з обслуговування іноземних представництв Павло Кривонос пояснив, що угода про послуги потрібна для проведення на зазначеній ділянці підготовчих робіт. Справа в тому, що тут раніше були теплиці, й американці звернулися до київської влади з проханням розчистити цю територію та перенести інженерні мережі. Це оплатять окремо, і до міської скарбниці надійде близько мільйона доларів.

“Хрещатик”, 25.10.06

Коштом столичної громади
Понад 8 мільйонів гривень субвенцій спрямовано на спецобладнання для міліціонерів і рятувальників

Розпорядженням столичної держадміністрації “Про вирішення фінансових питань” з міського бюджету виділено субвенції на загальну суму 8 040,4 тисячі гривень. Більш як половину цих коштів призначено Головному управлінню Міністерства внутрішніх справ України в Києві, зазначив заступник голови столичної держадміністрації Денис Басс. Так столична влада дбає про матеріальне забезпечення загальнодержавної програми боротьби зі злочинністю, корупцією, незаконним обігом наркотичних засобів, зброї та вибухових речовин, а також протидії легалізації доходів, здобутих злочинним шляхом. На гроші київської громади столичні міліціонери придбають спеціальне обладнання, апаратуру тощо. Понад 2,7 мільйона гривень отримає Головне управління Міністерства з надзвичайних ситуацій України в Києві, яке планує закупити для особового складу пожежно-рятувальної служби, зокрема, 225 нових дихальних апаратів на стисненому повітрі та 15 комплектів рятувального пристрою до них.
На думку Дениса Басса, як інформує прес-служба столичної держадміністрації, не менш важлива для забезпечення нормального життя киян і субсидія у 2,1 мільйона гривень, яку столична влада адресувала акціонерному товариству “Київмлин”. Йдеться про відшкодування збитків, яких підприємство зазнало, реалізуючи за регульованими цінами борошно виробникам так званого соціального хліба. Завдяки цьому буде збережено існуючий у Києві рівень цін на хліб, а водночас забезпечено сталу роботу підприємств хлібопекарної галузі столиці на перспективу.
Серед отримувачів субсидій і Головне управління Державного казначейства України в Києві. Місто виділило йому понад 721 тисячу гривень. Ці гроші призначено на закупівлю обладнання та створення захищеної локальної обчислювальної мережі підвищеної надійності, що для такої установи вкрай необхідно.

“Хрещатик”, 25.10.06

Ветерани Великої Вітчизняної війни одержать матеріальну допомогу

Як повідомив заступник голови столичної держадміністрації Денис Басс, окремим категоріям ветеранів війни буде надано адресну матеріальну допомогу у зв`язку з відзначенням у Києві 62-ї річниці визволення України та 63-ї річниці звільнення столиці України від фашистських загарбників. Про це інформує прес-служба столичної держадміністрації.
— Ці кошти передбачено міською програмою “Турбота”,— коментує Денис Якович.— Особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною (44 киянина), отримають по 300 гривень. Інвалідам війни, зокрема й воєнних конфліктів, передбачено (залежно від групи) від 70 до 90 гривень кожному. Ті, хто брав участь у героїчній обороні та визволенні Києва, одержать по 85 гривень. Колишнім партизанам та підпільникам, а також учасникам бойових дій призначено допомогу в розмірі 70 гривень, а учасникам війни — 55 гривень. Не забула влада і про членів сімей загиблих та померлих, які до свята отримають по 55 гривень. Загальна сума, спрямована Київською адміністрацією на цей невеличкий акт вдячності старшому поколінню, становить понад 8 мільйонів гривень.

“Хрещатик”, 25.10.06

Депутат Київради Ольга Богомолець-Шереметьєва заявила про свій вихід із фракції блоку “Наша Україна”

За її словами, найближчим часом у Київраді буде створено нову міжфракційну групу, до якої пані Богомолець-Шереметьєва має намір увійти. Про це інформує офіційний веб-портал столичної влади. До слова, приєднатися до цієї групи збираються ще четверо депутатів, котрі не є підприємцями і не мають власних бізнесових інтересів.
Нагадаємо, Ольга Богомолець-Шереметьєва, яка очолює постійну комісію Київради з питань охорони здоров`я та соціального захисту, депутатський мандат дістала за списком блоку “Наша Україна” (балотувалася під номером 3).

“Хрещатик”, 25.10.06

Що робити з “довгобудами”?
Деякі з них пропонують знести, а для інших шукатимуть інвесторів
Олександр Іванніков
  
Столична влада інвентаризує проблемні і пускові об`єкти комунальної власності. Заступник голови Київської міськдержадміністрації Денис Басс разом із представниками відповідних муніципальних та державних служб проінспектував Подільський та Оболонський райони. Метою виїзної наради була перевірка перебігу виконання робіт на “довгобудах”, кошти на які передбачалися програмою соціально-економічного розвитку міста на цей рік.
Робоча група відвідала об`єкт на проспекті Василя Порика, 7—9, що на Виноградарі. Тут ще з 1989 року височить недобудований концертний центр, у який уже вкладено майже 22 мільйони гривень (а з урахуванням інфляції, ще більше). Не впоралися будівельники зі спорудженням об`єкту через брак державних коштів, яке припинилося у 1994 році. Щоправда, його намагалися кілька разів “запустити”, проте безуспішно. Тож 2004-го недобудовану споруду мусили повернути територіальній громаді, а саме, Головному управлінню комунальної власності. Невтішною виявилася ще одна, цьогорічна спроба відновити будівництво, яка провалилася через мізерне асигнування з боку держави.
На думку заступника начальника Головного управління комунальної власності Олександра Волощенка, до цієї справи потрібно залучати інвестора. Проте через те, що об`єкт розташований серед житлових будинків, зацікавити якогось потенційного бізнесмена буде важко.
Щоб добудувати концертний центр, планується прийняти рішення щодо подальшого фінансування відновлювальних робіт. Однак начальник служби “Київдержекспертизи” Анатоль Кармінський застеріг: споруда старої конструкції і зношена на сімдесят відсотків, а тому її не можна відновити, єдиноприпустимий варіант - знести. Що саме тут зводитимуть, - покажуть подальші експертні дослідження фахівців.
— “Довгобуд” виставлятимемо на інвестиційні перегони, - підсумував заступник голови Київської міськдержадміністрації Денис Басс. - Волевиявленню мешканців ми не суперечитимемо, тож, ймовірно, на цьому місці буде розважальний центр чи сучасний кінотеатр. Оскільки в районі катастрофічно не вистачає місць для паркування автомобілів і щоб зацікавити майбутнього інвестора, запропонуємо облаштувати ще й паркінг. Аби більше коштів надійшло до місцевого бюджету, продаватимемо об`єкт разом із земельною ділянкою (відповідні документи вже оформлено), спільно із проектною документацією. На жаль, у програмі капітальних вкладень є чимало подібних недобудованих проектів, серед яких лікарні та школи. Їх обов`язково будемо інвентаризувати, по кожному - ухвалювати конкретне рішення, можливо, залучатимемо інвесторів.
Увагу робочої групи, привернули також два каналізаційних напірних трубопроводи (діаметром 1200 міліметрів), що пролягають від Оболонської компресорно-насосної станції до головного самопливного колектора. Зокрема, учасники наради побували на Новомосковському проспекті, 8. Тут роботи у розпалі. Із 10,6 мільйона гривень капітальних вкладень уже освоєно 4 мільйони, до кінця року додадуться ще два. Завершити будівництво планують наступного року. Втім, були свої труднощі. Почали прокладати “нитки” каналізаційного колектора без проекту, з 2003-го. Документи було розроблено пізніше, лише через два роки. Генпідрядники пояснюють це тим, що терміново міняти труби змусила аварія. Після введення в експлуатацію нового колектора, потужність усієї каналізаційної системи набагато збільшиться. Однак начальника служби “Київдержекспертизи” Анатоля Кармінського непокоїть порушення графіків робіт, адже це призведе до фінансових проблем. Тим більше, металеві труби прослужать лише 25 років.
— Це основний колектор Оболонського району, - зазначив заступник голови Київської міськдержадміністрації Денис Басс. - Погано, що на цьому місці були дві аварії з інтервалом у тиждень, і фактично всі роботи велися, аби їх ліквідувати. Щоб такого не сталося у майбутньому, подібні об`єкти у програму капітальних вкладень без проектно-кошторисної документації не включатимемо. Тому перед реконструкцією наступного об`єкту - насосної станції - проводяться передпроектні роботи, щоб спочатку визначитися скільки додаткових коштів на ці роботи потрібно.

“Хрещатик”, 25.10.06

У Києві збільшать кількість газетних кіосків, серед яких будуть і соціальні, де продаватимуть друковані видання незаможним за символічну платню
Любов Нечипоренко
  
Уже кілька місяців поспіль продавці преси б`ють на сполох: мовляв, столична влада має намір закрити газетні кіоски і ліквідувати лотки, де кияни звикли купувати улюблені видання. Зокрема, про це заявила на прес-конференції в агенції “Інтерфакс Україна” голова правління Фонду підтримки незалежної преси в Україні Марина Клюсова. За її словами, міська влада зволікає з укладанням договорів оренди земельних ділянок та подовженням дозволів на розміщення малих архітектурних форм (МАФів). Тому, як наголосила пані Клюсова, 30 жовтня в Києві буде проведено попереджувальний страйк. Понад 550 торгових точок не працюватимуть дві години — з 8.00 до 10.00.
Прокоментувати цю ситуацію я попросила заступника голови Київської міської держадміністрації Ірену Кільчицьку. Як запевнила Ірена Реонольдівна, ніхто не збирається зачиняти газетні кіоски. Мало того, планують суттєво збільшити їхню кількість. Це будуть сучасні павільйони, які встановлять на конкурсній основі місцеві підприємці. Крім того, з`являться соціальні кіоски. Тут продаватимуть різні видання, навіть глянцеві журнали дешевше, ніж деінде. За соціальними картками чи з відповідними знижками для незаможних, на зразок того, як пенсіонери нині купують ліки в аптеках об`єднання “Фармація”. За словами Ірени Кільчицької, розглядають кілька варіантів здешевлення друкованої продукції. Приміром, за символічну платню можна буде придбати популярне видання не в день, тиждень чи місяць виходу, а трохи згодом. Тобто, преса стане доступнішою. А сфера розповсюдження газет і журналів, як вважає Ірена Кільчицька,— менше монополізованою.

“Хрещатик”, 25.10.06

Комунальники “латають діри”
У Шевченківському районі ще не встигли засипати всі аварійні траншеї, а в Подільському чимало проблем у приватному секторі
Віталій Курінний
  
Про результати роботи під час осіннього місячника з благоустрою та санітарного очищення міста більш як половина районів уже прозвітувала. І тепер вони “почивають на лаврах”. Адже, якщо говорити відверто, після рейдів заплановане майже всюди не квапляться виконувати. Дехто з комунальників навіть пальцем не поворухне, щоб усунути недоліки. Цікаво, чи встигнуть “залатати діри” у Шевченківському і Подільському районах? Їх перевіряли минулого тижня і виявили чимало недоробок.
Рейдовий автобус рухався вулицею Богдана Хмельницького, але через пробки змушений був подовгу простоювати. Не допомогла навіть машина супроводу. Перший заступник голови Шевченківської райдержадміністрації Юрій Риженко тим часом розповів, що на Богдана Хмельницького, 61 зроблено комплексний ремонт. Зокрема, комунальники замінили асфальтове покриття у дворі, встановили декоративну огорожу та шлагбаум із дистанційним управлінням, укріпили підпірну стіну. А біля будинків № 44-48 проклали 300 метрів пішохідної доріжки. До речі, у районі велика кількість будинків, яким понад сто років. Сорок три споруди вже не придатні для проживання і тому мешканців з них мають відселити. Під час об`їзду зустрічалося багато спеціальної техніки. В одному місці машини викорчовували величезні пеньки. В іншому - спилювали верхівки сухостійних дерев. Для закупівлі нової техніки до кінця 2006-го у районі виділено мільйон двісті тисяч гривень. А ось поблизу облаштованого скверу Олеся Гончара зяяли розриття. Пан Риженко пояснив, що нині тут тривають аварійні роботи, тому комунальники ще не встигли загорнути траншеї. Неподалік закритого Сінного ринку встановили кілька торговельних точок, щоб мешканцям не так далеко було їхати за продуктами.
Запруджена транспортом Дмитрівська, де на місці старих будинків зводять нові, потребує реконструкції. А на вулиці Ванди Василевської вже завершено комплексний благоустрій зеленої зони. Там облаштовано газони, підведено систему поливу. Пан Риженко розповів, що протягом року в районі відремонтовано фасадів будинків на понад півтора мільйона гривень. Вирішується й питання з вивезенням сміття. Наразі є домовленість на виконання робіт з компанією “Грінко”. Там обіцяють допомогти із вивезенням листя.
За словами Юрія Риженка, головним завданням було підготувати всі 3076 будинків (з яких понад половина житлових) до експлуатації в зимовий період. Отож під час місячника благоустрою комунальники лагодять дахи, ремонтують підвали, сходові клітки, впорядковують двори. Тим часом зеленбудівці прибирають території 13 парків, 76 скверів. Шляховики реставрують проїжджу частину, тротуари. До речі, в Шевченківському районі 234 вулиці і 11 площ. Аби домогтися більшої ефективності роботи, планують об`єднати дві комунальні служби - дорожників і зеленбудівців. Чи дасть це бажаний ефект, покаже час. А поки що проблем у районі вистачає. Окрім того, що побачили перевіряльники під час рейду, ще чимало недоліків учасники міської комісії зафіксували на фото напередодні об`їзду. Це насамперед об`єкти, небезпечні для людей. Наприклад, покинута будівля на вулиці Богдана Хмельницького, 12. Тут карнизи і фасад зруйновані, шибки вибиті, а сама аварійна споруда не огороджена, без попереджувальних знаків, куди можуть випадково потрапити люди і зазнати травм. Подібна ситуація і на вулиці Лисенка, 4. А на Білоруській, 3 поряд з дитячим майданчиком (вулиця Дегтярівська, 4) тривають будівельні роботи. Але потрапити малюкам до гойдалок неможливо через купи великогабаритного сміття і труб. Не прикрашають центральний район столиці спалені і покинуті кіоски на розі вулиць Танкової і Кузьминської. На вулиці Бабушкіна, 29 - поряд із житлом - сміттєзбірник. Зруйновані плити і тверде покриття навколо оглядового колодязя, біля парадного на Богдана Хмельницького, 16-б.
* * *
Перший заступник голови Подільської райдержадміністрації Олександр Королюк розповів, що в районі мешкає 187 тисяч осіб. У день рейду шляховики ремонтували дороги, залучивши до роботи чимало спеціальної техніки. Олександр Королюк каже, що нелегко утримувати старий житловий сектор. Вулиці в багатьох місцях вузькі, і це створює додаткові проблеми для пересування транспорту. До того ж багато власників паркують свої авто де завгодно, тому це заважає швидко і якісно прибирати проїжджу частину.
У Березовому гаю половину зеленої зони вже очистили від листя. А ось у приватному секторі поблизу залізничної колії ще видніються гори сміття, сухостійні дерева, шапки омели на верхівках. Більшість парканів малоповерхової забудови потребують заміни й ремонту — огорожі діряві, не пофарбовані, похилилися від вітру і часу. На вулицях, щоправда, чимало контейнерів, проте неприбраного сміття навкруги також вистачає. Потребують ремонту й дороги на вулиці Замковецькій, й у провулку Замковецькому. Тут заплановано прокладання інженерних мереж, тож проїжджу частину вирішили оновити по завершенні всіх робіт, тобто у 2007-му.
За день до рейду на Подолі сфотографували багато непривабливих для проживання і відпочинку місць. У незадовільному стані перебувають у районі дитячі майданчики. Зокрема, на вулиці Фрунзе, 99/3 - поламане обладнання, немає лавок, територія заросла бур`яном. Така ж картина і на вулиці Мостицькій, 16/2. А на Костянтинівській, 27 поруч із дитячим майданчиком складують будівельні відходи. Недбало утримують місцеві комунальники контейнери на вулиці Маршала Гречка, 6-б (під будівлею жеку № 710). А все, що не вміщається в сміттєзбірні, спалюють, хоча це суворо заборонено. Такі багаття палають на вулицях Воздвиженській, 1, Наталі Ужвій, 7-а. Окрім перерахованого, на вулиці Верхній Вал, 6 в аварійному стані балкон. А на Фрунзе, 20 - зруйновані східці ганку. Чимало покинутих, занедбаних кіосків, зокрема на вулиці Маршала Гречка, 8, проспекті Правди, 80. У провулку Квітневому зруйновано зливоприймач і проїжджу частину.
Сьогодні міська комісія з проведення осіннього місячника інспектуватиме Святошинський і Солом`янський райони.

“Хрещатик”, 25.10.06

Шанс для двірників
Їм Дніпровська районна влада підвищуватиме зарплатню, поліпшуватиме виробничі й побутові умови
Володимир Янішевський
  
Сміттєві краєвиди столиці допікають усіх. Здебільшого нарікають на двірників, які, мовляв, пізно розпочинають роботу й неналежно прибирають територію. Між тим є проблеми, котрі не залежать від комунальників. Про це йшлося на ініційованих Київським міським головою Леонідом Черновецьким громадських слуханнях, а також на зустрічах районних посадовців із мешканцями та фахівцями. Як поліпшити умови роботи двірників, обговорювали у Деснянському районі, а днями — в Дніпровському.
Як розповів голова Дніпровської райдержадміністрації Олександр Сотников, усього в 19 ЖЕКах району працює 414 двірників. 73 мешкає у службових квартирах, а 268 очікують на житло. За рік чи два ця черга не може “розсмоктатися”, бо загалом на квартирному обліку 23 тисячі сімей дніпровчан — найбільше серед усіх районів міста. Уникаючи критики своїх попередників, нинішній голова райдержадміністрації здивований такою ситуацією. А втім, Олександр Сотников переконаний в тому, що вихід потрібно знаходити з усіх комунальних лабіринтів. Тим паче ще під час передвиборної кампанії він пообіцяв, що комунальна сфера стане пріоритетною в роботі нової влади.
Що стосується житла для двірників, то Олександр Сотников назвав кілька реальних варіантів розв`язання цієї проблеми. У районі, приміром, є колишні дитячі заклади, які здають в оренду. Ці будівлі можна переобладнати й розмістити в них гуртожитки. Можна також об`єднати два ЖЕКи в один, скоротивши управлінський штат й отримати приміщення для облаштування сучасних помешкань. Є ще й загальноміські програми пільгового кредитування житла. До речі, на зустрічі з головою району деякі двірники виявили бажання сплачувати частину власних коштів за квартиру, адже на службову надії майже немає. Нарешті є і такий резерв, як частка площі у нових багатоповерхівках, що зводяться в районі. Тамтешня влада налаштована створити найпривабливіші умови для забудовників, запевнив пан Сотников.
Окрім квартирного питання, не менш гострим залишається й зарплатня. Середній її рівень — 1097 гривень. Але двірникам доводиться працювати не тільки за себе, а й за тих, кого бракує (у районі вакантними залишаються 250 таких посад). Між іншим, територія прибирання не зменшилася. Її щодня потрібно загрібати й підмітати, а ще — переносити негабаритні відходи, опале листя. Причому, деякі керівники вважають, що ці роботи входять до загального переліку обов`язків двірників. Як зауважив Олександр Сотников, перегляд нормативів оплати праці — прерогатива Міністерства праці і соціального захисту населення. У районної влади зв`язані руки й щодо порушників благоустрою, які переплановують свої помешкання й просто з балконів викидають під ноги перехожим уламки цегли й бетонних конструкцій, старі вікна і двері. І лише Верховна Рада спроможна ухвалити радикальніші штрафні санкції, адже нинішні нікого з порушників не зупиняють. До речі, столичний мер уже заявляв про те, що ініціативу міської влади зможуть підтримати народні обранці й внести зміни до Адміністративного кодексу.
Серед інших причин, які заводять в глухий кут “комуналку”,— невідповідність тарифів фактичним затратам на житлово-комунальні послуги. Лише через це важлива галузь району зазнає щомісяця збитків на суму два з половиною мільйона гривень. Окрім того, “зависли” ще й борги за квартплату. Якби сьогодні всі неплатники розрахувалися, комунальники отримали б понад 11 мільйонів гривень. Їх вистачило б, щоб зарплату двірникам підвищити принаймні вдвічі, придбати достатню кількість контейнерів, прибиральної техніки, спецодягу. Коли це станеться, поки що невідомо, але Дніпровська районна держадміністрація не сидить склавши руки. Готується програма на 2007 рік щодо забезпечення ємностей для побутових відходів. Придбання спецодягу для двірників також не за горами. У разі підвищення тарифів на послуги житлово-комунального господарства вирішуватиметься питання щодо зростання заробітної плати. І насамперед — для двірників, слюсарів, сантехніків, пообіцяв Олександр Сотников. Він також повідомив, що з протоколом цієї зустрічі всі охочі зможуть не тільки ознайомитися, а й внести свої зауваження і пропозиції. Такі неформальні діалоги глава району має намір проводити систематично.

“Хрещатик”, 25.10.06

Щоб уникнути зловживань
За літнє оздоровлення дітей не повинні відповідати одразу десять управлінь, вважають експерти
Ірина Лопатіна
  
Найближчим часом депутати ухвалюватимуть бюджет Києва на 2007 рік, де буде закладено видатки й на оздоровлення дітей. Щоб належно підготуватися до організації відпочинку маленьких мешканців столиці наступного літа, на розширеному засіданні колегії виконавчого органу Київради управлінці обговорювали плюси та мінуси цьогорічної кампанії. Як повідомила виконувач обов`язків начальника Головного управління у справах сім`ї та молоді Тетяна Пугачова, за сприяння міської влади протягом літніх канікул у таборах та санаторіях побувало 154 тисячі школярів. Окрім того, 100 тисяч юних киян відпочивали та розважалися під час виїзних екскурсій, туристичних походів, у районних клубах та трудових об`єднаннях старшокласників. Узагалі на літнє оздоровлення з міського бюджету освоєно 28 мільйонів гривень, з районних - 12 мільйонів.
За словами Тетяни Борисівни, організацією відпочинку малечі та молоді займалося десять підрозділів Київської міськдержадміністрації та Київська міська рада профспілок. Так, Головне управління освіти і науки у червні відкрило 226 пришкільних оздоровчих таборів, у яких перебувало 17 тисяч учнів. 478 сиріт зі шкіл-інтернатів та дитячого будинку “Малятко” відпочивали в заміських оздоровницях, а 157 із них провели літні канікули за кордоном - в Італії, Іспанії, Франції, Німеччині, США. Рада профспілок подбала про відпочинок 60 тисяч маленьких мешканців столиці у 67 оздоровчих закладах (35 - на Київщині та 32 - в інших регіонах України). Головне управління охорони здоров`я та медичного забезпечення організувало санаторно-курортне лікування для 14 тисяч дітей, які перебувають на диспансерному обліку, з них 85 відсотків - пільговики. 2682 хлопчиків та дівчаток, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи, дістали свою “порцію здоров`я” на наступний рік. Згідно з міською комплексною програмою “Турбота” майже дві тисячі дітей з функціональними обмеженнями побували влітку в найкращих вітчизняних санаторіях. 2800 юних спортсменів набиралися сил у Миколаївській, Одеській та Полтавській областях за сприяння Головного управління з фізичної культури та спорту. Київський міський центр соціальних служб для молоді подбав про відпочинок півтори тисячі дітей з малозабезпечених та багатодітних родин. 179 так званих проблемних підлітків, яких притягнуто до альтернативних форм покарань, а також молоді кризових категорій працювали і відпочивали у 12 трудових загонах.
Але траплялися випадки, що коштом міста дитина оздоровлювалася по кілька разів, тим самим позбавляючи можливості практично безплатно відпочити інших школярів. На думку Тетяни Пугачової, така ситуація не виникатиме, якщо нарешті створять єдину базу обліку. А за літній відпочинок малечі та молоді відповідатимуть лише два управління, а не десять (щоб уникнути зловживань або ж дублювання функцій). За цією пропозицією Головне управління освіти й науки опікуватиметься школярами та студентами, а іншими - Головне управління у справах сім`ї та молоді.
— Ми хочемо усунути будь-яке дублювання в оздоровчій роботі, запровадити єдиний банк даних, щоб точно знати, кого, де, яким коштом оздоровлено, а кого - ні і чому,- наголосив заступник голови Київської міськдержадміністрації Віталій Журавський.- Сподіваюся, що такий справедливий підхід оцінять і батьки, і педагоги столиці.

“Хрещатик”, 25.10.06

Хто захистить учителя?
Київські освітяни сподіваються, що столична влада подбає про належну оплату їхньої праці та допоможе розв`язати житлові проблеми
 
У Будинку вчителя відбувся круглий стіл, за яким зібралися представники міської профспілки освітян, депутати Київради, а також управлінці, що опікуються освітньою галуззю столиці. Учасники виділили та обговорили найгостріші питання соціального захисту педагогічних працівників, запропонували свої підходи до їх вирішення.
— Ми маємо закласти нові проекти та сформувати пріоритети в галузі освіти на наступних чотири роки,- наголосила начальник Головного управління освіти і науки Київської міської державної адміністрації Лілія Гриневич. При цьому зауважила, що середня заробітна плата в освітянській галузі становить 853 гривні (при середній по Києву - 1764 гривні). Її підтримав і голова Київської міської організації профспілки працівників освіти і науки України Олександр Яцунь, котрий зауважив, що найнезахищенішими є прибиральниці, сторожі, помічники вихователя, кухарі, машиністи з прання. Їхня зарплатня становить 375—435 гривень. Звісно, це призводить до плинності кадрів. Протягом 2005 року з навчальних закладів міста звільнилося 2230 таких працівників. А про злигодні позашкільної освіти розповіла директор Київського палацу дітей та юнацтва Тетяна Свирська. Йшлося на зібранні і про квартирні проблеми, й про те, що молоді фахівці не надто поспішають йти працювати у школу…
— Ясна річ, платню встановлює не Київ,— зазначив заступник голови столичної держадміністрації Віталій Журавський. Але ми будемо переконувати керівництво міста, Київради збільшити муніципальні надбавки для столичних освітян, закласти на це додаткові гроші в міський бюджет наступного року. Я розумію, що зараз поки що неможливо підняти заробітну плату вчителя київської школи до рівня середньої по столиці, яка складає 1764 гривні, але й залишити все, як є, теж неправильно. Профспілкова організація галузі справедливо нагадує, що Київ - хоч і гарне, але дуже дороге для життя місто. Тому учасники круглого столу ухвалили звернутися до Київського міського голови Леоніда Черновецького, до депутатів Київради, яких на обговоренні представляла голова комісії з питань освіти Ганна Руденко, встановити наступного року муніципальну 20-відсоткову надбавку до окладу для всіх київських вчителів. Ціна питання чимала - 62 мільйони гривень. Але вирішувати його вкрай потрібно. Ми втрачаємо престиж учительської професії. Молодь воліє замість учити дітей - іти у бізнес. Викладання у школах дедалі більше лягає на плечі людей передпенсійного та пенсійного віку. Тим часом в окремих районах столиці місцева адміністрація воліє не помічати ні цих, ні інших тенденцій, ба, подекуди ігнорує навіть ті недосконалі норми законів, що покликані хоч якось полегшити вчительську працю. За приклад можу навести Шевченківський, до речі, один з найбагатших районів столиці, де скривдили одразу сім тисяч вчителів, залишивши їх без належних за законом грошей на культурні й оздоровчо-спортивні заходи. Я вважаю, що винним таке безкарно не минеться.
На думку Віталія Журавського, варта підтримки міської влади і пропозиція 10-відсоткової надбавки допоміжному персоналу освітніх закладів, без чого тяжко зацікавити в роботі у школі чи дитсадку тих же кухарів чи прибиральниць. “Утім, ділові пропозиції надійшли і щодо розв`язання квартирного питання, і щодо морального стимулювання праці в галузі,— зазначає він.— А найголовніше - всі, зрештою, погодилися, що в освітній галузі столиці слід покласти край самочинній діяльності, коли кожен район на власний розсуд деяким категоріям учителів платить надбавки, а іншим - ні, заселяє орендарів у дитсадки та школи без погодження з Головним управлінням освіти і науки. Всі без винятку мають керуватися єдиними принципами, запровадженими на муніципальному рівні”.

“Хрещатик”, 25.10.06

Дитсадок у комплекті…
Малеча забезпечена місцями у дошкільних навчальних закладах, стверджує заступник голови Київської міськдержадміністрації Віталій Журавський

У мережі дошкільних навчальних закладів столиці — 669 установ, з яких 514 — комунальні, 58 — інших форм власності, у тому числі приватних. Дошкільною освітою охоплено близько 75 відсотків маленьких киян. І це — один з найбільших показників в Україні (загальнодержавний, як відомо, становить близько 50 відсотків). Про це сказав заступник голови Київської міськдержадміністрації Віталій Журавський. На його думку, про черги у дошкільні навчальні заклади Києва говорити зарано, хоча в місті спостерігається тенденція до збільшення народжуваності.
— Торік, скажімо, маленьких киян з`явилося на світ на 374 більше, ніж позаторік,— пояснює пан Журавський.— Але на кожних 100 місць у дитсадках різної форми власності претендують лише 95 дітей. Це попри те, що за кілька останніх років у місті збудовано чимало нових мікрорайонів, де не подбали про спорудження ні нових дитсадків, ні шкіл. Тож батьки можуть звернутися в будь-який дитячий садочок або в районне управління освіти і влаштувати свою дитину.
— Інша справа,— як наголошує пан Журавський,— що дитсадок може бути не там, де хочуть батьки. Наприклад, дехто з них воліє влаштувати маля ближче до бабусі й дідуся, щоб ті вчасно забирали його із садочка, а самим тим часом залишатися на позаурочні години в офісі чи на підприємстві. Або мама і тато воліють віддати дитя у той садочок, що на подвір`ї, який вже достатньо укомплектований, а їм пропонують інший заклад — у сусідньому мікрорайоні чи районі. Тобто проблеми усе ж є, але вони виникли раніше, коли міська влада не думала про перспективи, а вирішувала особисті проблеми,— акцентував Віталій Журавський.
За його словами, столичний мер Леонід Черновецький домігся, що жоден проект забудови мікрорайону в Києві не отримує “зеленого” світла без візи тих, хто відповідає за стан дошкільного і шкільного навчання та виховання. Тобто усюди буде передбачатися спорудження нового житла у комплексі з дитсадками та школами.

“Комсомольская правда в Украине”, 25.10.06

Едва придя в себя от шока, Черновецкий поехал веселиться
Наташа Соколова 

Как известно, в субботу столичный градоначальник едва не погиб в авиакатастрофе (см. вчерашний номер “КП”). Пилотам с трудом удалось дотянуть до Борисполя и успешно посадить самолет. Сам Черновецкий, оттого что жизнь его находилась на волосок от смерти, испытал сильнейший шок.
- Я надеялся лишь на Бога…- только и сказал он.
Самолет городского головы приземлился в аэропорту около пяти часов вечера. А уже через несколько часов Леонид Михайлович заходил в ночной клуб “Арена” на выступление Comedy Club Ukraine.
Почему столичный мэр после такого потрясения отправился в комедийный клуб, неизвестно. Наверное, он посчитал, что здоровый смех хорошо снимает стресс и напряжение, и наконец-то решил проведать мероприятие, на котором про него шутят с завидной регулярностью.
Такого почетного гостя никто не ждал и даже не надеялся на его приход. И тут мэр, собственной персоной, в сопровождении охраны… Резидентам клуба пришлось на ходу выдумывать, как же отметить появление Леонида Михайловича.
Максим Ледокол Бахматов, выйдя на сцену, сразу же обратился к публике:
- Прежде чем представить следующего гостя, поднимите руки, у кого начали топить в квартирах? А у кого не начали? А теперь обнимитесь и согрейтесь!
Друзья, с нами сегодня Леонид Черновецкий. Давайте проанализируем, кто же у нас принимал участие в последних выборах мэра Киева? Итак: старпер, боксер и актриса. А победил жизненный опыт!
Злые языки обвиняют Леонида Михайловича в том, что он якобы раздавал продукты малоимущим, для того чтобы выиграть выборы. Данный пиар-ход далеко не новый. В свое время некто накормил тремя хлебами пять тысяч человек. Единственное, что отличает первого от второго - то, что один из них не стал мэром Иерусалима, а второй стал мэром Киева.
Черновецкий аплодировал, хохотал от души и на шутки о себе реагировал вполне нормально. Правда, уйти ему пришлось пораньше, так и не дождавшись окончания выступлений. Во-первых, усталость давала о себе знать, а во-вторых - общаться с журналистами и папарацци, коих в зале было великое множество, мэру совсем не хотелось.

“Комсомольская правда в Украине”, 25.10.06

Нас хотят заставить читать угодные мэру газеты?
Алексей Гвоздик

В столице не будут продавать газеты 30 октября. Это случится, если киевские власти не отреагируют на требования украинских распространителей газет. Они обвиняют Киевсовет в намеренной задержке выдачи разрешений на землю под газетные киоски. Акция продлится всего два часа, но она должна показать киевлянам, что скоро газеты могут перестать продавать вообще.

38 бумажек за каждый киоск
Договор на продление аренды земли заключается на один год. И каждый год надо заключать его заново, проходя через 38 инстанций, утверждает заместитель главы правления “Союзпечати” Алексей Бабански:
- Мы уже давно хотим открыть свой киоск на пересечении улицы Зоологической и проспекта Победы. Там хорошее место, студенты постоянно ходят. Прошли все инстанции, везде получили разрешение. Но санэпидстанция запретила открывать киоск. Мол, там слишком грязный воздух, нельзя создавать рабочее место. Почему его не волнуют киоски возле метро, которое находится совсем рядом? Это просто метод давления, с которым может столкнуться любой, кто хочет арендовать землю под газетные киоски.
Такая проблема существует еще с начала независимости Украины. К концу правления мэра Омельченко вроде бы была разработана концепция по упрощению процедуры выдачи разрешений. Но новая власть проект потеряла.

Откуда узнают новости киевляне?
Когда Киевсовет заявил, что собирается открыть 300 новых газетных киосков, а также пункты, где будут продавать уцененные газеты, украинские распространители забеспокоились. Почему власти так упорно не реагируют на просьбы упростить процесс заключения договоров на киоски?
- Мы не можем исключать возможности, что существующих операторов распространения просто хотят вытеснить с киевского рынка, - говорит Алексей Бабански. - Нормальную здоровую конкуренцию мы одобряем. Но это должно происходить не за счет того, что нам ставят административные палки в колеса.
Если монополию на распространение газет захватит муниципальная власть, это может обернуться еще одной проблемой. Редакциям, которые будут высказывать неудобные мнения, продавать свои газеты в столице будет сложно, если учесть, что отношения с прессой у нового мэра сложились совсем неоднозначные.

ДРУГОЕ МНЕНИЕ
Киевская городская администрация все обвинения отметает. В мэрии утверждают, что никто старых киосков сносить не собирается. Наоборот, новые 300 муниципальных киосков будут составлять здоровую конкуренцию уже существующим операторам.
Своего мнения по поводу слишком сложной схемы продления договоров на землю для газетчиков, а также по поводу своего нежелания обсуждать проблему с уже существующими украинскими распространителями Киевгорадминистрация не сообщила.

“Комсомольская правда в Украине”, 25.10.06

Киевсовет зароет в землю триста тысяч гривен
Виктория Лысенко

Как известно, Киев - самый зеленый город. На одного жителя здесь приходится 0,02 гектара зеленых насаждений. В Днепропетровске, например, - 0,013, во Львове - 0,005, а в Харькове вообще всего 0,0026 гектара.
Однако в последнее время количество кустов и деревьев в столице уменьшается. Их теснят новые высотки, а еще водители без зазрения совести оставляют свои машины прямо на газонах. И если раньше надписи “Киев - город цветов” красовались в основном на столичных клумбах, то сейчас такие лозунги все чаще появляются на бигбордах вдоль дорог. Наверное, таким образом власти хотят заставить водителей бережнее относиться к газонам…
Метод, согласитесь, еще тот. Да и в мэрии, похоже, это поняли и решили улучшить ситуацию. Для этого на счет КП “Киевзеленстрой” (организация, занимающаяся благоустройством столицы) были перечислены 300 000 гривен.
По словам заместителя мэра Дениса Басса, на эти деньги купят саженцы кустарников и декоративных деревьев.
Во время нынешнего осеннего месячника по благоустройству в Киеве запланированы высадки таких деревьев и кустов вблизи заведений образования, здравоохранения, жилых домов, на берегах водоемов столицы.
А еще Денис Яковлевич посоветовал киевлянам бережнее относиться к столичным растениям.
- Клены, березы, тополя, вербы, туи, а также другие деревья и кусты этим заведениям решили дать потому, что сами они не могут выделить средства на это, - поделился с “Комсомолкой” заместитель гендиректора КП “Киевзеленстрой” Олег Лукаш.
Кстати, в этом году на благоустройство города выделено 145 миллионов гривен. Это на 15 миллионов больше, чем в прошлом. Помимо починки крыш, замены балконов и других работ в столице планируют высадить более 10 тысяч саженцев деревьев и 28 тысяч кустарников. А вот деревьев в 2005 году посадили почти в два раза больше - 19 000. Так неужели не сможем достойно держать звание “Самого зеленого города”?

КСТАТИ
Через 9 дней все столичные парки и скверы отдадут в постоянное пользование “Киевзеленстрою” - так распорядились в мэрии. По мнению властей, это позволит обезопасить зеленые уголки от превращения их в строительные площадки.

“Комсомольская правда в Украине”, 25.10.06

Водители заблокировали штрафплощадку
Александр Фандеев 

Терпение водителей лопнуло в воскресенье во второй половине дня. Действовали они грамотно и элегантно. Вероятно, потому, что в число эвакуированных попали авто юристов.
Пикетчики сняли с джипа, принадлежащего одному из пострадавших, передние колеса, чтобы эвакуаторщики не взяли ее “на абордаж”, и перегородили орудием протеста въезд на территорию штрафплощадки по улице Молодогвардейской, 9. После этого они потребовали встречи с руководством “Киевдорсервиса” и представителями киевской Госавтоинспекции, чтобы им объяснили, насколько законны посягательства на их личную собственность, почему автомобили увозят, не информируя об этом водителей, и откуда взялись такие грабительские расценки на “услуги” эвакуаторщиков.
Время “на баррикадах” отчаявшиеся водители коротали, излагая свои претензии о незаконном овладении автомобилями в заявлениях на имя начальника ГАИ Соломенского района, где базируется штрафплощадка. Осада длилась примерно четыре с половиной часа, и перед воротами выстроилась очередь из 15 эвакуаторов с “добычей”.
Все закончилось тем, что приехали гаишники, и под их наблюдением осажденные работники “Киевдорсервиса” прикрутили к джипу колеса и освободили дорогу для спецтранспорта. Препятствовать им никто не стал.
- Мы испытали настоящий шок, ведь первое, что приходит в голову - автомобиль угнали, - рассказала “КП” участница пикета юрист Татьяна Василенко. - Следующим потрясением стало то, что непонятно, за какие такие услуги нужно было отдать от 240 до тысячи гривен. С меня потребовали 550 грн. Хотя статью 41 Конституции городские власти отменить не вправе. У ворот штрафплощадки нас собралось 8 человек. Еще три женщины, у которых были грудные дети, уехали. Одной из женщин, она перенесла до этого инфаркт, стало плохо, ей вызвали “скорую”. Протоколы, которые нам дали после чеков за “услуги”, невозможно прочитать. Все это, наверное, и переполнило чашу нашего терпения.
Что собираемся делать дальше? Мы понимаем, что судиться с городской властью сложно, но все 8 человек решили подать заявления в суд.

ЗАПОМНИ
Как быть, если машину увозят незаконно?
Под эвакуацию власть подвела базу в виде Правил благоустройства территории, парковки транспортных средств и т.п., принятых в сентябре 2002 г. Они разрешают эвакуацию авто, нарушивших правила стоянки в случаях, когда машина “создает угрозу безопасности дорожного движения, движения транспорта и пешеходов, а также мешает выполнению работ по содержанию дорог, зеленых насаждений, зданий и сооружений, расположенных возле дороги”.
Правила противоречат Конституции Украины, по которой автомобиль - неприкосновенная частная собственность. Кроме того, ограничение прав собственности может определяться только законом - нормативным актом, принятым Верховной Радой (ст. 92 Конституции).
И еще. За нарушение правил остановки и стоянки Кодексом об админнарушениях предусмотрены не эвакуация и грабительские штрафы от 220 грн. до одной и более тысяч гривен, а штраф в размере 3,4 - 8,5 грн. по решению суда.
 Так что водители, у которых увели личную собственность, имеют право не платить эвакуаторщикам, а обращаться в милицию или прокуратуру с заявлением о вымогательстве со стороны “Киевдорсервиса”.

“Дело”, 25.10.06

“Жуляны” обустроят по vip-классу
Ольга Федоряк

Столичный мэр Леонид Черновецкий сменил руководство муниципального аэропорта “Киев” (Жуляны). Новым директором стал Сергей Никифоров - руководитель частной компании Challenge Aero, специализирующейся на бизнес-полетах и обслуживании vip-пассажиров. “Я был назначен еще 2 октября. Конкурса на замещение должности директора аэропорта не было - это вовсе необязательно. Мне Киевгорадминистрация предложила восстановить аэропорт, и я согласился”, - пояснил Никифоров механизм своего назначения.
Новый директор намерен преобразовать аэропорт. “Прежде всего, нужно удлинить взлетно-посадочную полосу, точнее ввести в эксплуатацию те 360 м, которые не используются, и расширить рулежные дорожки, - делится планами Никифоров. - Это позволит нам принимать среднемагистральные самолеты - такие, как Boeing-737 и А320 (Airbus)”. В планах также реконструкция здания аэропорта. По словам Никифорова, все необходимые работы в “Жулянах” обойдутся в 100 млн. грн., и “при хороших внешних условиях” могут быть закончены уже через год. “Мы подали на рассмотрение Киевсовета стратегическую концепцию развития аэропорта. Если ее примут, это автоматически будет означать, что от идеи переносить “Жуляны” за черту города отказались”, - говорит Никифоров. По его словам, “мэр настроен на то, чтобы аэропорт был в городе”.
Если от переноса аэропорта откажутся, то после модернизации он сможет принимать у себя чартерные рейсы, которые сейчас выполняются из “Борисполя”. В числе первых клиентов числится компания “АэроСвит”. “Да, у нас есть определенные планы… Мы можем частично уйти из Борисполя”, - подтверждает заместитель генерального директора “АэроСвита” Алексей Кочанов. - Когда реализуем все планы по возрождению аэропорта, будем говорить со всеми перевозчиками. Пока же будем привлекать больше бизнес-авиацию”, — обещает Никифоров.
По словам нового директора, перед “Жулянами” стоит очередь из инвесторов, готовых вложить деньги в развитие аэропорта. “Но не исключено, что город сам захочет вложить деньги: ведь 100 млн. грн. при бюджете города в 6 млрд. грн. — это копейки”, — говорит Никифоров.

“Дело”, 25.10.06

На городскую электричку нужно минимум 350 млн. грн.
Ольга Федоряк

Иван Салий, курирующий в столичной мэрии вопросы транспорта, рассказал “ДЕЛУ” о подробностях проекта создания региональной компании городских пассажирских перевозок. Напомним, что премьер-министр Виктор Янукович подписал распоряжение Киевгорадминистрации, “Укрзализныци” и Минтрансу проработать возможность создания региональной компании городских пассажирских перевозок железнодорожным транспортом. 
– В чем суть будущей компании?
– Столичная горадминистрация и “Укрзализныця” должны создать акционерную компанию-перевозчика ж/д-транспортом внутри Киева. Мы — члены будущей компании — должны найти возможность в складчину решать все вопросы. Для этого к созданию компании будет также привлечен и частный капитал.
– Это будет закрытое или открытое акционерное общество?
– Сроков по созданию компании перед нами пока не ставили, поэтому на данный момент этот вопрос еще не решен. Это может быть ОАО, ЗАО или, возможно, коммунальное предприятие (КП). Вопрос о том, кто и что будет вносить в уставный фонд будущей компании также пока обсуждается. Если, допустим, город будет инициировать покупку поездов, он будет вносить деньги на это, если “Укрзализныця” — вносить деньги будет она.
– Сколько необходимо электропоездов для этого проекта?
– Нужно 7-10 электропоездов местного назначения, высокой комфортности. Так что такой вариант перемещения по городу будет даже привлекательнее для пассажиров, чем метрополитен. Мы рассчитываем на сумму около 20 млн. грн. за поезд.
– Будете покупать у украинских предприятий?
– Поезда можно, конечно, купить и в Украине. Но, на мой взгляд, лучше провести международный тендер и купить вагоны европейского класса. Уже есть несколько вариантов для покупки. Насколько я знаю, “Укрзализныця” изучает предложения польских, чешских и российских предприятий.
– Протяженность кольца, по которому будут пущены поезда — 46,1 км. Сколько станций планируется?
– Их будет около 20-ти. На данный момент существует и функционирует около 15-ти станций. В перспективе нужно еще 5-6 станций добавить. Строительство каждой обойдется нам в 10-15 млн. грн., плюс около 10 из существующих надо реконструировать.
– Насколько удобно расположение станций?
– В нескольких местах железная дорога подходит прямо под станции метро, например, к станциям Сырец, Выдубичи, Вокзальная, в некоторых местах — возле автостанций. На остальных участках нужно оборудовать пересадочные узлы, подвести к маршруту электропоездов автобусы, троллейбусы, трамваи. Этим, скорее всего, займутся инвесторы. Маршрут планируется проложить и через строящийся Дарницкий мост, соответственно, проект осуществится только после его достройки… В планах — начать внутригородские перевозки к 2010 году.
– Не будет ли из-за этого слишком загружена железная дорога?
– Нет. Мы подсчитали, что необходимый нам интервал движения 10-15 минут в часы пик (8:00-10:00 и 16:00-20:00). В это время движение грузовых поездов должно быть приостановлено. “Укрзализныця” готова пойти на такой шаг. Рудьковский (министр транспорта и связи. — “ДЕЛО”) и Козак (гендиректор “Укрзализныци”. — “ДЕЛО”) одобрили такое решение.
Главное, что впервые за 20 лет “Укрзализныця” выступила за использование железных дорог для перевозок внутри столицы, раньше она все время была против.

“Дело”, 25.10.06

Директора Бессарабского рынка увольняет его заместитель
Анна Денисенко

Вчера представители Анатолия Плахотнюка, бывшего топ-менеджера Бессарабского рынка, предприняли попытку отстранить от руководства предприятием Аллу Буцан. 17 октября она бы