Столиця/Огляд преси/24.10.06
Огляд преси від 24 жовтня 2006 року.
“Хрещатик”, 24.10.06
Дорожній комфорт
Підземні комунікації на вулицях з інтенсивним рухом транспорту прокладатимуть закритим способом
Володимир Янішевський
За дев`ять місяців цього року фахівці Головного управління контролю за благоустроєм та зовнішнім дизайном міста Києва видали понад чотири тисячі ордерів на виконання планових та аварійних робіт у зонах інженерних комунікацій. Звісно, це додаткові незручності і для водіїв, і для пішоходів. Утім, уникнути такого дискомфорту наразі неможливо. Тим паче підземні комунікації, особливо в старих районах забудови, надто зношені, а тому потребують ремонту і реконструкції. Інша справа: в який спосіб виконуватимуться роботи, в які терміни і з якою якістю відновлюватимуться розкопані ділянки на вулицях і тротуарах. Ці та інші питання стали предметом обговорення на розширеному засіданні колегії столичної держадміністрації.
Чинні правила виконання робіт на підземних спорудах і наземному інженерному обладнанні затверджені ще в 1980 році, зазначив начальник Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища Василь Присяжнюк. У 1994-му намагалися оновити цей “статут”, однак нічого з того не вийшло. І ось - ще одна спроба. Власне кажучи, столичні фахівці підготували не якісь окремі пропозиції, а проект нових правил, який запропонували “обкатати” на засіданні колегії перед тим, як цей документ внесуть на розгляд Київради.
Василь Присяжнюк вважає, що схема організації робіт на інженерних магістралях має передбачати кілька послідовних етапів. Експлуатаційні організації готують обґрунтовані технічні умови, на підставі яких розробляється проектна документація. Її погоджують з “Київводоканалом”, “Київенерго”, “Київгазом”, “Укртелекомом”, “Київміськсвітлом”, а також із головним “містобудівним” управлінням. При необхідності здійснюється державна експертиза проекту. Потім замовники робіт або за їхнім дорученням підрядні фірми звертаються за ордером на тимчасове порушення благоустрою. На розриття в центрі міста необхідно отримати дозвіл столичної держадміністрації, яка визначає терміни й умови виконання робіт. Причому, обов`язковим є відновлення благоустрою, покриття вулиць, тротуарів та зелених насаджень.
Проектом передбачені й інші новації. Наприклад, у центральній частині столиці, на вулицях і площах з удосконаленим дорожнім покриттям та інтенсивним рухом транспорту прокладання підземних комунікацій і будівництво підземних споруд мають виконувати закритим способом.
Розриття допускатимуть лише на підставі розпорядження Київської міської держадміністрації. Крім того, необхідно запровадити обов`язкове влаштування резервних каналів і труб для того, щоб у перспективі прокладати там інженерні мережі без розриття проїжджої частини вулиць, а найближчим часом застосувати безканальний монтаж тепломереж, використовуючи заздалегідь ізольовані трубопроводи. Василь Присяжнюк пропонує ввести норму, за якою на період будівництва нових комунікацій і споруд замовник укладає угоду й сплачує кошти за оренду земельних ділянок.
Ще одна вимога - відновлення проїжджої частини на всій ширині і довжині розриття. Тротуари повинні встелятися фігурними елементами мощення, так званими ФЕМами. До речі, після відповідного рішення Київради в такий спосіб відновлено 55 тисяч квадратних метрів тротуарів. Жодної гривні з міського бюджету на ці роботи не залучено, наголосив начальник Головного управління контролю за благоустроєм та зовнішнім дизайном Сергій Рюмшин. Важливий момент проекту нових правил - регламентація вимог та обмежень щодо використання охоронних зон інженерних мереж (нерідко над ними з`являються якісь об`єкти без згоди власників мереж). Конкретизовано також порядок складування будівельних матеріалів, яких у місті нагромадилося сотні тонн. Зокрема, на Повітрофлотському проспекті, де перекладають водопровід, вулиці Щорса, на яку звезено бетонні труби для оновлення дощової каналізації. Тривалий час будівельники займають безплатно значні земельні ділянки. За ці території потрібно встановити орендну плату, переконаний Сергій Рюмшин. До речі, в проекті нових правил передбачено завозити будівельні матеріали і обладнання не раніше, ніж за добу до їхнього монтажу. А щоб автомашини не залишали брудних слідів на міських вулицях, на будмайданчиках облаштують пункти автомийок транспорту.
Як зауважив Сергій Рюмшин, передбачено також вимогу комплексного й одночасного виконання робіт з прокладання інженерних мереж та відновлення благоустрою територій. Адже ще нерідко можна побачити, як на тій чи на тій ділянці, яку після розриття тільки-но заасфальтували, починають знову розкопувати.
Генеральний директор комунальної корпорації “Київавтодор” Володимир Жуков вважає, що відновлення шляхового полотна повинні здійснювати організації, які мають відповідні ліцензії. Причому, в зимових умовах потрібно виконати комплекс робіт, який забезпечує безпеку руху транспорту на всій ширині вулиці у межах розриття, а з настанням будівельного сезону, тобто навесні, - оновити верхній шар покриття на цій ділянці. Володимир Жуков не погодився з тим, що поточний ремонт доріг визначено порушенням благоустрою. Навпаки, такі роботи поліпшують стан доріг і тротуарів, забезпечують стандарти безпеки руху. При цьому внесено таку пропозицію: поточний ремонт шляхового покриття на автомагістралях міського та районного значення здійснювати тільки з 22.00 до 6.00 години, а з 23.00 до 6.00 і в години пік забороняються роботи на житлових вулицях.
“Хрещатик”, 24.10.06
Кияни схвалюють починання Леоніда Черновецького
Під патронатом київського мера при столичній мерії кілька місяців тому відкрито інформаційно-довідкову службу “CALL-центр”. У спосіб, який за кордоном вважають дуже ефективним і популярним, тепер і кияни дістали можливість виказувати свої невдоволення, скарги та пропозиції владі, до того ж, цілодобово і без зайвих проблем. Для Леоніда Черновецького це можливість з перших вуст дізнатися про ті проблеми, які хвилюють жителів столиці, та розв`язати їх якомога швидше, інформує прес-служба столичної мерії.
— Найбільша кількість звернень до “CALL-центру” за новим тризначним номером 051 надходить з приводу комунального та дорожнього господарства, а також щодо соціальної допомоги найнезаможнішим мешканцям,— каже заступник голови столичної держадміністрації Денис Басс.— Але крім численних скарг і клопотань немало серед “телефонної пошти” мера пропозицій та подяк. Наприклад, нещодавно надійшло звернення мешканки Шевченківського району Н. Волошиної з пропозицією створити спілку мерів України. А ще там є зворушливі слова, адресовані лідеру столичної громади: “Той, хто зробив щасливим хоча б одну людину, прожив своє життя недаремно. Вам випала рідкісна нагода приносити радість багатьом людям. Те, що задумано Вами,— грандіозно. І ніхто, а тим паче з власних корисливих інтересів, не сміє чинити Вам перепони у цій прекрасній і добрій роботі”. Такі листи від пересічних киян, які розуміють і щиро підтримують свого мера, наснажують нову столичну владу працювати ще наполегливіше, доводити розпочаті справи до успішного результату.
Пересічні кияни, які живуть на чесно зароблені гроші й прагнуть справедливості у стосунках між громадянином та владою, як свідчать звернення до “CALL-центру”, задоволені новою владною командою, знають багатьох її представників поіменно і схвалюють починання Леоніда Черновецького.
“Хрещатик”, 24.10.06
365 тисяч гривень зі столичного бюджету спрямують на вугілля та дрова для ветеранів і малозабезпечених родин, що живуть у приватних будинках
На ці потреби, відповідно до розпорядження столичної держадміністрації, як інформує її прес-служба, спрямують кошти з міської програми “Турбота”. Як розповів заступник голови Київської міської держадміністрації Денис Басс, це одноразова адресна матеріальна допомога, яку визначено з розрахунку 965 гривень на 1,5 тонни вугілля - для ветеранів і 680 гривень на 1 тонну вугілля - для малозабезпечених сімей, які отримують субсидії на тверде паливо.
Виплату цієї допомоги забезпечить Головне управління соціального захисту населення, але, якщо хтось із цих пільговиків уже отримав цього року безкоштовно вугілля у комунальному підприємстві “Міськпаливо”, то на нього така адресна допомога не поширюватиметься, пояснив Денис Якович.
До речі, опалювальний сезон у Києві розпочався навіть ще до настання, так би мовити, нормативних холодів - 10 жовтня. Як уже повідомляв “Хрещатик”, згідно з розпорядженням Київського міського голови, подбали насамперед про тепло у пологових будинках, дитсадках і лікувальних закладах. Звісно, були й певні труднощі, пов`язані з виділенням ресурсів природного газу. Але ця проблема стосувалася не лише Києва, тому вирішувалася на державному рівні.
— Нині затримки з підключенням до тепла виникають лише з вини житлових організацій, які утримують будинки: вони мають своєчасно подати форму Е8, засвідчивши тим самим готовність “підшефних” споруд до приймання теплоносія,— наголошує Денис Басс.— Виникають і звичні для процесу підключення проблеми: десь утворюються прориви, десь - повітряні пробки. Ускладнення виникають і через заміни батарей у частині квартир - люди чомусь дуже полюбляють влаштовувати собі такі приємні зміни якраз на порозі нового опалювального сезону… А тому, якщо квартира і в суботу, і в неділю залишиться без обігріву, хазяям є сенс поцікавитися, в чому річ, у працівників ЖЕКу, який обслуговує їхній будинок. Не допоможе - тоді радив би обов`язково зателефонувати зі скаргою до нашого “CALL-центру” за номером “051″.
“Хрещатик”, 24.10.06
Ревізія “довгобудів”
Заступник голови столичної держадміністрації Денис Басс перевірив стан незавершених об`єктів, де виявив низку порушень
Оксана Корнійчук
Візит заступника голови Київської міської держадміністрації Дениса Басса до міської клінічної лікарні № 14 (у Шевченківському районі) та загальноосвітньої школи № 76 (у Святошинському) нагадував епізод з повісті Миколи Гоголя “Ревізор”. Біля воріт закладів стояли цілі делегації наляканих місцевих чиновників. А приводом для відвідин стала перевірка об`єктів будівництва, передбачених Програмою соціально-економічного та культурного розвитку міста Києва на 2006 рік.
Перший пункт робочої поїздки - Київський міський центр крові. А втім те, що так називається, нині має вигляд похмурої напівруїни. На вимогу Дениса Яковича пояснити, чому за чотири роки не реконструювали два корпуси, тутешні посадовці правили кожен своє, одностайними були лише в тому, що бракує фінансування, оскільки вартість будівельних матеріалів та оплати праці зодчих постійно зростає. А заступник начальника Головного управління економіки столичної міськдержадміністрації Лариса Смолянінова наголосила, що свою частину коштів на цей всеукраїнський проект міська влада сплатила. З Міністерством охорони здоров`я, яке теж мало б фінансувати реконструкцію, питання про спільну експлуатацію взагалі не обговорювали. Тож колись запроектоване киянам, можливо, й узагалі не потрібне. Це найближчим часом з`ясують спеціалісти, а потім визначать, скільки виділити коштів для завершення будівництва.
У пункті номер два - ситуація не менше заплутана. Реконструкція загальноосвітньої школи № 76 триває також чотири роки. За міською програмою, оновлений освітній заклад мали б відкрити вже нинішнього року, проте 900 дітей навчаються лише в трьох корпусах (розрахованих на 500 учнів), а на місці інших двох - недобудовані стіни. Під час перевірки виявилося, що забудовники без відома міської влади змінили проектну документацію, таким чином зросла вартість робіт. Поза кошторисом, зазначила Лариса Смолянінова, виконано робіт на 7,5 мільйона гривень, а це суперечить закону, адже бюджетні гроші використовувати без підтверджувальної документації заборонено.
Заступник голови Святошинської районної адміністрації Олександр Велікдус пояснив: скоригували проект через технічні труднощі, які виникли, коли розпочали оновлення старої школи. Проте Лариса Володимирівна таке пояснення спростувала, адже перед цим об`єктом в межах затвердженої кошторисної вартості міська влада боргів не має, тож потрібно подати нові документи і за ними вирішувати, які обсяги невиконаних робіт та скільки грошей потрібно виділити з бюджету.
А заступник голови Київської міськдержадміністрації Денис Басс підсумував:
— Обидва ці об`єкти запланувала колишня влада. Нині ми хочемо вивчити, чи доцільно виділяти на них гроші надалі. Я дам доручення профільним службам переглянути документацію щодо Київського міського центру крові. І тоді після висновку експертів стане зрозуміло, чи потрібно включати його в програму фінансування на наступний рік.
Щодо майбутнього загальноосвітньої школи № 76, то міська влада розуміє, що добудувати її потрібно передусім заради дітей, які щодня бачать арматуру та розкидану цеглу. Тому “Київпроект” внесе зміни до попередніх розробок, а фахівці розрахують, яку суму потрібно виділити з бюджету наступного року для завершення реконструкції.
“Хрещатик”, 24.10.06
Столиця вшанує ветеранів війни
З 28 жовтня до 6 листопада відбудуться урочистості з нагоди визволення Києва
Лариса Дацюк
Напередодні 63-ої річниці визволення Києва та 62-ої визволення України від німецько-фашистських загарбників у столиці проведуть низку загальноміських заходів для вшанування тих, хто переміг у тій далекій кривавій війні. Цим опікуватиметься спеціально створений оргкомітет, якому допомагатимуть структурні підрозділи виконавчої влади.
— Урочистості, присвячені цим пам`ятним датам, триватимуть з 28 жовтня до 6 листопада, - повідомив головний спеціаліст відділу в справах ветеранів війни та праці профільного управління міськдержадміністрації Юрій Нечаєв. - Це і традиційне покладання вінків до пам`ятника Невідомому солдатові в парку Слави, і виїзд ветеранів на Лютізький плацдарм, звідки почався наступ радянських військ на Київ восени 1943 року, і відвідання керівництвом міста шпиталю інвалідів Великої Вітчизняної війни, і прийом солдатів Перемоги в мерії. Урочистості завершаться в День визволення Києва — 6 листопада, коли квіти ляжуть до усіх пам`ятників та обелісків столиці на честь визволителів.
“Хрещатик”, 24.10.06
Муніципальна орбіта
У Києві облаштують ринок для продажу речей, які були у вжитку
Так звані “блошині ринки” завжди були популярні в народі. Особливо тепер, коли в Україні практично не лишилося комісійних магазинів. Утім, немало киян прагне, з одного боку, продати дещо із своїх речей, а з іншого — купити. Як відомо, несанкціонована торгівля ними бурхливо діє в парку Фрунзе, вздовж трамвайних колій, поруч із заводом “Кінап” та біля ЗАТ “Куренівський ринок”, що в Оболонському районі столиці. Втім, через значну кількість покупців там не підтримуються належні санітарно-епідеміологічні норми, своєчасно не прибирається територія, страждають дерева… Тому за численними зверненнями киян столична влада ініціює облаштування на тому місці цивілізованого європейського ринку з продажу речей, які були у вжитку. Для цього відповідним проектом розпорядження столичної держадміністрації передбачено створення тимчасової фахової комісії в кількості 14 осіб (до неї входитимуть депутати Київради, підприємці, медики, екологи, правоохоронці, управлінці) на чолі із заступником голови Київської міської держадміністрації Іреною Кільчицькою.
— Цей проект насамперед соціальний,— каже Ірена Реонольдівна.— До першого листопада Головні управління земельних ресурсів і містобудування, архітектури та дизайну міського середовища мають подати нам на розгляд кілька варіантів земельних ділянок, на яких доцільно облаштувати такий ринок. Це рішення не потребує великих фінансових та інших витрат. Натомість надамо змогу стареньким та незаможним киянам трохи заробити на реалізації своїх речей та заощаджувати на покупці дешевих… Скоріш за все, торгівля там відбуватиметься на безоплатних договорах. У вихідні, можливо, встановлюватимемо додаткові лотки, які прибиратимемо в будні. Така практика досить поширена в столицях інших держав. Скажімо, в Празі…
Райдержадміністрації зобов`язані забезпечити 100-відсоткову поточну оплату за споживання енергоносіїв
Затверджено рішення колегії столичної держадміністрації, на якому обговорювали питання про готовність житлово-комунального господарства та закладів освіти, культури й охорони здоров`я до роботи в осінньо-зимовий період 2006-2007 років. Зокрема, виконавчим органам районних рад (райдержадміністраціям) доручено забезпечити 100-відсоткову поточну оплату за споживання енергоносіїв. До першого листопада Головне управління з питань цінової політики зобов`язане внести пропозиції щодо запровадження з першого січня сезонних тарифів на теплову енергію для потреб житлового фонду. Акціонерні компанії “Київенерго”, “Дарницька ТЕЦ” та “Київгаз” повинні укласти договори щодо постачання природного газу для міського господарства на 2007 рік. Керівникам Головного управління з питань палива, енергетики та енергозбереження і “Київенерго” доручено надати пропозиції стосовно відновлення роботи циркуляційних систем гарячого водопостачання в житловому секторі столиці. Окремими рішеннями визначено відповідальних посадовців, які підготують графік передачі до комунальної власності інженерних мереж, проаналізують причини наднормативного споживання холодної води.
“Хрещатик”, 24.10.06
Проблема охорони довкілля нині для української столиці чи не найголовніша У цьому переконаний голова постійної комісії з питань екологічної політики Київради Анатолій Коваленко
Інна Бірюкова
Із досьє “Хрещатика”
Анатолій Коваленко народився 26 травня 1955 року на Сумщині. 1977-го з відзнакою закінчив Київський інженерно-будівельний інститут. З 1977-го до 1986-го працював у тресті “Київспецбуд”: пройшов шлях від старшого інженера проектно-кошторисної групи до головного інженера будівельно-монтажного управління № 3. Із грудня 1986-го до квітня 1992-го обіймав посади заступника, згодом першого заступника голови виконкому Печерської районної ради народних депутатів, потім першого заступника глави державної адміністрації у Печерському районі Києва, після цього — представника Президента України в Печерському районі столиці, голови Печерської районної ради народних депутатів. Із вересня 1993-го до травня 2006-го очолював Печерську райдержадміністрацію. Обирався депутатом Верховної Ради ХІІІ скликання та депутатом Печерської райради трьох скликань. Нині працює у Верховній Раді України, президент Громадського фонду святого Андрія Первозванного. Член Народної партії. Заслужений будівельник України. Доктор політичних наук, професор. Одружений. Дружина, Ганна Миколаївна, працює в страховій компанії “Еталон”. Старший син Анатолій - юрист, молодший Артем - студент Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Коли говорити про загальний депутатський стаж Анатолія Коваленка, то він чималенький: є з чим порівнювати, отже, є можливість робити висновки. У мене ж склалося враження про Анатолія Андрійовича як про одного із найактивніших депутатів Київради. А ще він цікавий співрозмовник…
— Анатолію Андрійовичу, чому ви - доктор політичних наук, заслужений будівельник України, вирішили займатися саме екологією?
— Ця тема для мене не нова. Над нею я почав працювати ще в 1987-му, коли прийшов на роботу у виконавчу владу. На мою думку, проблема охорони довкілля нині для української столиці чи не найголовніша. Адже забудовники руйнують зелену зону Києва, внаслідок чого погіршується стан навколишнього середовища в цілому і атмосфери зокрема. Це вимагає від Київради прийняття відповідних рішень. Тому одне із завдань нашої комісії - зробити так, щоб питання екології в діяльності нашого міні-парламенту стали пріоритетними, бо від цього залежить здоров`я киян.
— Яка нині в Києві екологічна ситуація?
— Через значне збільшення на дорогах столиці кількості автомобілів екологічна ситуація погіршилася. Тому питання номер один - повітря. Також важливими завданнями є збереження зелених зон, поліпшення якості питної води, вивезення та утилізація сміття. Депутати Київради минулого скликання розробили і затвердили програму “Екологія транспорту”, в якій є багато слушних думок. Зокрема, про переведення комунального пасажирського транспорту на газове паливо. Це зменшило б на чотири-п`ять відсотків кількість викидів шкідливих речовин. На жаль, програму не виконували, бо понад два роки не працювало підприємство “Екотранспорт”. Ми переглянули та удосконалили напрацювання своїх попередників і збираємося винести на обговорення депутатського корпусу нову програму “Чистий транспорт”.
— А як щодо питної води? Офіційні джерела стверджують, що її в столиці можна пити з-під крана, навіть не кип`ятивши. Дехто ж застерігає, що ліпше не ризикувати. Кому вірити?
— За офіційними даними “Київводоканалу” та санітарних служб міста, якість питної води в Києві перебуває в межах стандартів, затверджених в Україні. Однак за багатьма показниками вона не відповідає нормативам, які діють у європейських країнах. Мабуть, тому кияни надають перевагу бутильованій воді або із артезіанських свердловин.
— На сесії Київради ви виступали проти передачі земельної ділянки товариству індивідуальних забудовників “Десенка” під котеджі. Однак більшість депутатів все ж таки проголосували “за”. Як я пам`ятаю, головним аргументом для прийняття позитивного рішення стало те, що буцімто згадана територія захаращена і на ній немає зелених насаджень…
— Напередодні сесії це питання ми розглядали на засіданні нашої комісії. Головний архітектор столиці Василь Присяжнюк поінформував, що рішення про спорудження котеджів треба відкласти, оскільки детальний план цієї частини Деснянського району не затверджено ні містобудівною радою, ні сесією Київради. Йдеться про ділянку площею понад сто гектарів між селищем Троєщина та узбережжям Десенки. Від неї збираються “відірвати” одинадцять гектарів під житлову забудову. Якщо це станеться, то всю іншу зону потрібно буде підлаштовувати під котеджі. А чи не доцільніше розбити парк “Троєщина”, як це передбачено Генеральним планом розвитку Києва до 2010 року? Або ж облаштувати стадіон. Тим паче, що Київрада минулого скликання взагалі порушувала питання про заборону передачі земель міста під котеджі. Тому на наступному засіданні ми пропонуватимемо депутатському корпусу відмінити це, на мою думку, поспішне рішення.
— Кілька місяців тому на п`ятому полігоні твердих побутових відходів у Підгірцях ледве не сталася екологічна катастрофа. Яка ситуація там нині?
— Навесні під час сезону дощів верхнє озеро п`ятого полігону переповнилося, тому виникла загроза зараження довкілля через просочення отруйного фільтрату у грунтові води. Спільними зусиллями комунальників та співробітників Міністерства з питань надзвичайних ситуацій аварію ліквідували. Нині реконструюють станцію з утилізації фільтрату та споруджують нову. Однак про кардинальне розв`язання проблеми говорити зарано. Що станеться, коли знову підуть великі дощі, спрогнозувати тяжко. Тому столична влада разом із Київською обласною держадміністрацією сьогодні працюють над вирішенням цього питання.
— Як ставиться очолювана вами комісія до будівництва мулоспалювального заводу?
— На прохання колег із комісії житлово-комунального господарства ми розглянули це питання і підтримали пропозицію щодо виділення з міського бюджету коштів на розробку техніко-економічного обґрунтування (ТЕО) проблеми загалом. Дійсно, тема утилізації мулу, який утворюється після відстоювання каналізаційних вод, у місті досить актуальна. Та спочатку треба дослідити, що ліпше з ним робити: спалювати, переробляти на добрива, на корм для риб чи (як у деяких країнах ) виготовляти з нього будівельні матеріали. Для цього фахівці і мають розробити відповідне ТЕО.
— На сесії Київради ви виступали проти створення комунальних підприємств “Труханів острів” та “Жуків острів”. Чому?
— Вважаю, таке рішення належить ухвалювати лише після розробки та погодження Київрадою статутних документів, з чітким визначенням повноважень, площі, а головне - завдань стосовно збереження унікального природного фонду. На сьогодні ж межі Жукового та Труханового островів не визначено на місцевості, що дає змогу новоствореним підприємствам значно зменшити площі заповідних територій. Решті земель дехто пропонує надати статус територій для загального користування, що може призвести до їхньої забудови. Тому наша комісія контролюватиме, аби цього не сталося. Острови й надалі мають залишатися заповідниками.
— Чула, що депутати екологічної комісії збираються винести на розгляд сесії Київради проект рішення про створення в столиці чотирьох нових парків…
— Так. Зокрема таких парків: “Дніпровські кручі”, який простягнеться схилами Дніпра від Пішохідного до моста Патона; “Замкова гора” - між Андріївським узвозом і урочищем Гончарі-Кожум`яки; “Літописні гори” - на схилах Старокиївської гори та “Наводницький” - вздовж Дніпра. Я не бачу іншого способу збереження цих історичних місцин від забудови, аніж надати їм статусу природних парків місцевого значення.
— Як ставитеся до ідеї приватизації парків?
— Негативно. Звичайно, було б чудово, коли б інвестори взялися за відтворення зелених зон. Однак про охочих витратити власні гроші на таку благородну справу я не чув. А от тих, хто прагне купити парки, не бракує. Адже це означає придбати в столиці гектари землі.
— Про потребу виділити кошти на розчищення Русанівського каналу говорили ще депутати Київради минулого скликання. Як нині з цим?
— Це питання ми розглядали тричі протягом останніх кількох місяців, й справа нарешті зрушила з місця. Днями мають почати розчищати канал, і, як запевнив підрядник, заплановані роботи закінчать у грудні цього року.
— Чи завжди вдається налагодити співпрацю з іншими комісіями, приміром, із земельною чи житлово-комунальною?
— По-різному буває. Але щодо вирішення більшості питань компроміс все ж таки знаходимо.
— Ви маєте досвід роботи у Верховній Раді. Де складніше працювати - в Київраді чи в парламенті?
— Де складніше - тяжко сказати. Але працювати в Київраді значно цікавіше. Адже тут займаюся справою, яка до душі. Хоча під час свого депутатства у Верховній Раді я був учасником доленосної події - прийняття Конституції України. Це неможливо забути.
— Чи часто спілкуєтеся з виборцями?
— Після затвердження Київрадою положення про громадську приймальню свій перший офіційний прийом проведу 24 жовтня. Від фракції “Народний блок Литвина” у Київраді я закріплений за Печерським районом столиці. Поки що для спілкування з виборцями визначено один день на місяць. Якщо цього виявиться замало, то прийматиму частіше.
“Дело”, 24.10.06
Коротко
Мэр Киева Леонид Черновецкий считает удачным начало отопительного сезона в столице.
Об этом он сказал журналистам. “К отопительному сезону Киев подготовлен, и я выражал благодарность сегодня на совещании моему заместителю (заместителю председателя Киевской городской администрации Анатолию Голубченко) в связи с этим, блестяще”, — сказал мэр. По его словам, он доволен работой Голубченко. Вместе с тем, сам мэр в это время отдыхал на море за пределами Украины. “Я отдыхал впервые за пять лет — отдых просто был необходим”, — подчеркнул Черновецкий. По его словам, во время посадки самолета, в котором он летел над аэропортом Борисполь, произошла разгерметизация самолета, и самолет не мог выпустить шасси. “Я практически попрощался на всякий случай с жизнью”, — сказал Черновецкий. Он отметил, что очень много людей, находящихся при власти, желали бы, чтобы эта авария произошла, потому что считают Черновецкого неудобным человеком для ведения переговоров. Однако, по словам мэра, самолет был новым, авиакомпания — надежной, а летчики — опытными. “Сам аэропорт не давал положительного ответа на запрос о посадке, но тем не менее было некуда деваться, и мы сели, остались все живые и здоровые”, — сказал Черновецкий. Он не уточнил, когда это произошло и кто с ним был на борту.
Киев поможет бедным ветеранам углем и дровами
Киев в рамках городской комплексной программы “Турбота” выделит 365 тыс. грн. на обеспечение углем и дровами ветеранов и малообеспеченных семей, живущих в частных домах. Как сообщает пресс-служба Киевгорадминистрации со ссылкой на заместителя председателя КГГА Дениса Басса, это единоразовая адресная материальная помощь, которая определена из расчета 965 грн. на 1,5 тонн угля — для ветеранов и 680 грн. на 1 тонну угля — для малообеспеченных семей. “Выплату этой помощи обеспечит Главное управление социальной защиты населения, но если кто-то из этих льготников уже получил в этом году бесплатно уголь в коммунальном предприятии “Гортопливо”, то на него такая адресная помощь не будут распространяться”, — пояснил Басс.
“Дело”, 24.10.06
Сліпе голосування в Київраді
Михайло Бродський, депутат Київради
Є в Києві така традиція: під кінець кожного місяця землю роздарювати. Цей фестиваль благодійництва називається сесією Київради, і наступний напад щедрот у київських депутатів відбудеться точно за графіком: 26 жовтня депутати розглянуть 60 питань про передачу у користування столичної землі, а 22 земельні ділянки продадуть. Недорого.
26 жовтня можна буде стати свідком ноу-хау: Київрада продаватиме земельні ділянки без точного вказування адреси. Купуєш собі анонімну ділянку, шукаєш в одному з центральних районів вільний майданчик і заявляєш на нього свої права. Бо як же інакше розуміти той факт, що в порядку денному сесії не розписано, що за ділянки готуються, ні де вони знаходяться, ні їх площу, не вказано інших відомостей, з якими повинен ознайомитися депутат, готуючись до сесії. Просто вказано їх кількість - 22 — що виставлена для продажу. “Голосування всліпу”.
Жовтнева сесія Київради стане логічним продовженням сесії вересневої, на якій депутати примудрились продати 1,558 га київської землі за 19,5 млн. грн. Тоді як ринкова вартість землі в три-чотири рази вища. Це стало можливим завдяки тому, що столичні депутати дозволили продавати землю не лише на аукціонах, але на сесії. За моїми підрахунками, через непрозору процедуру продажу землі за одну сесію Київради столиця втратила близько п`яти десятків мільйонів гривень. Ще більшими втрати будуть від передачі землі в “копійчану” оренду - внаслідок вересневих рішень Київради скарбниця міста недорахується близько восьми-дев`яти десятків мільйонів гривень. Зауважте: йдеться лише про одну сесію Київради, а незабаром буде інша, у грудні - третя.
На наших очах розмивається найбільший актив Київської громади: сьогодні в Києві незайнятими залишилося не більше тисячі земельних ділянок, і цінний інвестиційний ресурс розбазарюється на міжпартійному дерибанові новоявлених більшовиків - членів Блоку Черновецького, Партії регіонів, частини БЮТ, “Нашої України” і т. д. Мені не дивно, що за ці рішення голосує так звана більшість під началом “Олесика Телесика”. Мене дивує, що ці рішення підтримують особистості, котрих, здавалося б, вистачає в Київраді. Ось моральним авторитетом нації називали лідера Київського списку “НУ” В`ячеслава Брюховецького. Як голосував “моральний авторитет” у земельних питаннях? Навіть якщо його й не було на вересневому засідання Київради, однаково з публічними заявами протесту він не виступав. А Ольга Богомолець, спадкоємиця відомого прізвища? А Ющенко? Вікторе Андрійовичу, ви схвалюєте цей дерибан імені Леоніда Черновецького?
Я ось уже протягом декількох тижнів активно стежу за публікаціями масмедіа на предмет діяльності київської влади, і мені якось ніяково: столицю продають оптом і вроздріб, але до цього нікому немає діла. Більшість масмедіа та пересічних киян аж очі вигляділи, спостерігаючи за нюансами формування Кабінету Януковича та митарствами “Нашої України” між широкою коаліцією та вузькою опозицією. Політики національного масштабу або самі загрузли у розподілі землі, або ж махнули рукою на Київ.
До чого у підсумку ми, кияни, йдемо? Ми ризикуємо одного доброго дня прокинутися в приватному місті Черновецького. Бо ту частину муніципального майна, яку Леонід Михайлович не може продати, він заводить під контроль своєї сім`ї та топ-менеджерів “Правекс-банку”. Останнім прикладом стало призначення Олеся Довгого на посаду керівника наглядової ради “Київенерго”.
Хочу нагадати усім, що Леонід Михайлович у ході виборчої кампанії говорив про намір скасувати рішення про створення “Київенергохолдингу”, куди входять “Київводоканал”, “Київгаз” та “Київенерго”, а також повернути в комунальну власність “Київхліб” та “Київмлин”. Чи виконано ці обіцянки? Ні, для чого, адже новообраний міський голова встановив свій контроль над цими підприємствами. У їх наглядових радах тепер одні і ті ж самі обличчя: “Хліб Києва”, “Київводоканал”, “Київміськбуд” - Анатолій Чуб, чоловік сестри Черновецького; банк “Хрещатик”, “Київенерго” - Олесь Довгий - такий собі “Олесик-Телесик” місцевого розливу. Земельними питаннями опікується зять Черновецького В`ячеслав Супруненко. Ось вам і сім`я. З першого дня її кроки скеровані на розмивання міських активів. Так, наглядова рада “Хрещатику”, очолювана Довгим, приймає рішення про додаткову емісію, а члени бюджетної комісії Київради - представники Блоку Черновецького - блокують прийняття на комісії рішення про викуп акцій. В результаті акції комунального банку де-факто потрапляють у приватні руки.
Саме особистими інтересами сім`ї пояснюється стрімке зростання тарифів на комунальні послуги. Пояснення влади, що київські комунальники збиткові - відверта дурня. Комунальні підприємства Києва не є збитковими, адже кожне з них отримало на кінець 2005 року чистий прибуток (”Київводоканал” - 307,9 млн. грн., “Київхліб” - 2,18 млн. грн., “Київгаз” - 155,1 млн. грн.). Обігові кошти, які забезпечать стабільну роботу комунальних підприємств, складають: “Київводоканал” - 453,8 млн. грн. (щорічне збільшення), “Київгаз” - 140 млн. грн., “Київенерго” - 464 млн. грн. Це офіційні дані Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку України. Збільшення обігових коштів внаслідок підвищення тарифів необґрунтоване і складатиме відповідно 1,54 млрд. грн., 0,48 млрд. грн., 1,58 млрд. грн. Куди будуть витрачені отримані кошти, громаді не відомо, адже комунальні підприємства контролюються приватними особами. Тоді як при підвищенні тарифів доведеться розкошелитися ще й міському бюджету, який зобов`язаний виплачувати субсидії малозабезпеченим, - підвищення тарифів спровокує незаплановані витрати з міського бюджету у межах коефіцієнту підняття тарифів, а це декілька сот мільйонів гривень. Ці витрати не закладені ані у бюджеті столиці, ані у субвенціях, які отримує місто від держави. Підвищення тарифів призведе виключно до неспроможності незахищених верств населення (які є найбільш свідомими платниками) сплачувати житлово-комунальні послуги. Отже комунальні підприємства недоотримуватимуть платежі у ще більшому обсязі, а кияни будуть вибиватися із сил, прагнучи заплатити за чиїсь надвисокі прибутки.
Мені цікаво, чи не бачать шановані пани Чуб та Довгий внутрішнього конфлікту інтересів, коли вони - обрані київською громадою депутатами, призначені міським головою чиновниками - мають дбати про економічний стан Києва, про добробут киян, а обрані головами наглядових рад, мають дбати ще й про надвисокі прибутки своїх підприємств. Чи не бачить Леонід Черновецький, що ініційована ним перевірка обґрунтованості тарифів на газ, водопостачання та інші житлово-комунальні послуги завершилася трикратним зростанням цін на послуги ЖКГ? На жаль, вони не відповідають на ці питання. Замість простих і зрозумілих відповідей вони культивують ненависть до заможних киян і збираються ввести практику доносів. Уявіть, що ваш сусід доносить на вас у мерію, аби отримати субсидію. І який результат буде від цього? Те, що багаті будуть платити більше від бідних - теж брехня, бо тарифи формуються відповідно до постанов Кабінету Міністрів, а там подібних градацій немає.
Ми поступово втрачаємо наш Київ. І боротьба з “сім`єю” нині перетворилася на особисту справу Михайла Бродського, Володимира Бондаренка та Віталія Кличка. Ми - депутати потужні, але нас надто мало, аби протистояти клановим інтересам більшості бізнес-груп Києва. Тому дуже важливо, аби жителі столиці звернули увагу на місто, в якому живемо всі ми і житимуть наші діти.
“Дело”, 24.10.06
Мэрия выгоняет торговцев газетами из киосков
Анна Денисенко
Договора аренды большинства столичных киосков по распространению печатной продукции истекают в 2006 году. Киевские власти, в свою очередь, отказываются продлевать договора и подписывать разрешения на размещение торговых точек. Об этом сообщают директора предприятий, распространителей печатной прессы. “В городе идет передел земли, они хотят забрать киоски, а на их место поставить “наливайки”, — считает Марина Клюсова, директор компании “Информторгсервис”, издателя газеты “Вечерние вести”.
По словам Клюсовой, конфликт между киевской властью и распространителями печатной продукции продолжается не первый год, но “сейчас он стоит особенно остро, так как основная масса договоров аренды киосков по распространению прессы заканчивается”. Поэтому 30 октября киоски “Факты”, “Союзпечать”, “Столичные новости”, “Информторгсервис” и “Киевский телеграф” не будут работать 2 часа в знак протеста.
По мнению директора предприятия “Киевский телеграф” Александра Зубченко, для нормального развития рынка в нынешних условиях необходимо содействие власти, но все происходит наоборот. “Власть неаргументированно отказывает в установлении киосков и не продлевает договора на уже существующие”, — отмечает он.
Заместитель главы правления “Агентство Союзпечать” Алексей Бабанок также уверяет, что “под видом реконструкции или переноса киосков киевская власть хочет ликвидировать торговые точки”. По его словам, речь не идет о расширении сетей, хотя рынок диктует такую необходимость. “Сейчас важно сохранить хотя бы существующую сеть”, — резюмирует Бабанок.
В Главном управлении градостроительства, архитектуры и дизайна городской среды Киевской городской администрации, отказ на продление договоров объясняют просто. “Город растет, соответственно, меняется его архитектура, во многих местах нужно прокладывать кабели или теплосети, а там стоит киоск, значит его нужно снести”, — отмечают чиновники. На заседаниях Киевского городского совета депутаты не раз требовали ликвидировать “уродующие лицо города малые архитектурные формы”, к которым также относятся газетные киоски.
По словам пресс-секретаря Градостроительного совета столицы Марины Шаповал, “подобные решения вызваны исключительно необходимостью обустроить город”.
В свою очередь, Марина Клюсова утверждает, что постоянно читающая аудитория в Киеве насчитывает 800 тыс. человек, и чтобы ее удовлетворить, столице нужно 4-5 тыс. газетных киосков. “Реально их наберется всего до 800, и те регулярно забирают эвакуаторы”, — заключает специалист.
Наибольшей сетью газетных киосков в Киеве владеет “Агентство Союзпечать” (правопреемник советской “Союзпечати”), за ним идут компании “Информторгсервис” и “Киевский телеграф”.
“Дело”, 24.10.06
Киевсовет решил отельный вопрос
Анна Денисенко
Столичный городской совет проведет конкурс по строительству и реконструкции 70 малых отелей. Депутаты столичного городского совета готовятся утвердить программу “Малые гостиницы Киева”. Согласно документу, за пять лет в столице будет построено около 70 малых гостиниц разных форм собственности на две тысячи номеров. Застройщики объектов будут определяться на конкурсной основе по каждому участку.
“Сейчас уже строится несколько объектов, которые будут включены в программу”, — сообщил начальник отдела организации и координации деятельности заведений размещения Главного управления гостиничного хозяйства, туризма и курортов горадминистрации Юрий Галушко. По словам чиновника, окончательной схемы размещения гостиниц по столице пока нет. Зато, отмечает Галушко, с местными властями достигнута договоренность о том, что под объекты будут выделены самые “лакомые кусочки”.
$250-300 млн. частных инвестиций
Главным источником финансирования программы должны стать частные инвестиции. По предварительной оценке, общий объем капиталовложений будет составлять $250-300 млн. “Максимальная потребность — в гостиницах высокого класса, — отмечает Галушко,— и мы заинтересованы, чтобы у нас строили международные операторы с известными именами”.
Гостиницы планируется объединить в единую сеть и создать на их базе ассоциацию для проведения рекламной кампании. В этом и следующем году будут определены места расположения новых отелей и проведена реконструкция существующих. После этого будет начато строительство. Также, согласно программе, уже в следующем году будут разрабатываться рекомендации по использованию историко-культурных объектов города под создание малых отелей.
Две-три звезды востребованы на рынке
Инвесторы неоднозначно оценивают государственную программу. “Две-три звезды невыгодны для инвестора, но, безусловно, востребованы на рынке”, — считает вице-президент ЗАО “Спутник” (Москва) Василий Кулько. Его компания владеет тремя гостиницами в Украине и сетью отелей в России. По словам специалиста, в Киеве не хватает гостиниц высокого класса, а стоимость проживания в существующих слишком завышена. “Условия выделения земли должны быть более продуманны, тогда и желающих вкладывать деньги в Киев будет больше”, — объясняет Кулько.
В то же время президент банка НРБ Вячеслав Юткин, который к 2010 году обещал построить сеть из 20 гостиниц по всей Украине считает, что “государство в целом и местная власть в частности демонстрируют политику максимального противодействия привлечению инвестиций”. “Инвестиционный климат в Украине более чем неблагоприятный”, — резюмирует Юткин.
“Дело”, 24.10.06
Черновецкий создает свою железную дорогу
Ольга Федоряк
Киевская горадминистрация готовит проект создания региональной компании по пригородным пассажирским перевозкам железнодорожным транспортом. Создавать такую компанию столичная горадминистрация намерена совместно с Министерством транспорта и связи. По словам заместителя Киевского головы Ивана Салия, идея создания такой компании возникла несколько месяцев назад. “Это уникальный проект, суть которого состоит в том, что железная дорога внутри города не перевозит пассажиров, и эту ошибку мы намерены ликвидировать”, — сообщил “ДЕЛУ” Салий. Однако чиновник отказался уточнить детали проекта, и чем конкретно будет заниматься новое предприятие.
При этом, по состоянию на вчера, в Министерстве транспорта и связи об инициативе столичных властей еще не слышали.
Ранее вице-премьер-министр Украины Владимир Рыбак отмечал, что для столицы проблема повышения эффективности использования железнодорожного транспорта особо важна. “Мы рассмотрели железнодорожное кольцо: как сделать, чтобы киевлянам было удобнее передвигаться по Киеву. Кольцо фактически объединит все районы города и оно может развязать проблемы метро, наземного пассажирского транспорта”, — отметил Рыбак.
В частности, с целью решения внутригородских пассажирских перевозок предлагается организовать движение городских электропоездов между станциями Борщаговка-Техническая, Киев-Волынский, Сырец, Вышгородская, Зенит, Киев-Петровка, Оболонь, Русановка, Дарница, Киев-Московский, Киев-Пассажирский и другими. Интервал движения электропоездов по этому кольцу планируется установить не больше 15 мин. в часы “пик”.
“Коммерсант-Украина”, 24.10.06
Леонида Черновецкого прессует пресса
Роман Кострица
Глава правления Фонда поддержки независимой прессы Марина Клюсова вчера сообщила Ъ, что 30 октября распространители прессы проведут предупредительную забастовку. Причиной этого, по словам госпожи Клюсовой, послужила политика киевских властей по отношению к торговцам периодикой. Предприниматели выступают против существующих правил составления договоров аренды. В мэрии сложившуюся ситуацию не комментируют.
По словам торговцев периодикой, к забастовке их подтолкнули существующие правила заключения договоров аренды, а также возросшие в несколько раз тарифы на аренду коммунальной собственности. Как сообщил президент Ассоциации распространителей прессы на Украине Алексей Бабанский, сейчас, чтобы оформить договор аренды для установки одного киоска, необходимо получить разрешение в 40 инстанциях, каждая из которых требует оплатить определенные сборы, пошлины или благотворительные взносы. “Речь идет не о сохранении или о развитии сети, а о том, что она может просто исчезнуть”,– заявил господин Бабанский.
Вчера глава правления Фонда поддержки независимой прессы Марина Клюсова сообщила, что в забастовке примут участие семь компаний–распространителей прессы, контролирующих 70% точек продаж периодикой в Киеве. Таким образом, в забастовке, которая будет проходить 30 октября с 8.00 до 10.00, примут участие продавцы около 550 точек продажи прессы из 800 существующих в Киеве.
Марина Клюсова утверждает, что новая власть Киева создает предпринимателям проблемы при переоформлении договоров аренды газетных киосков на следующий год, демонтирует киоски, а также ищет возможности для повышения арендной платы. При этом она подчеркнула, что все обращения продавцов периодикой к городским властям оказались безрезультатными: ни на одно из них ответа получено не было.
В мэрии прокомментировать сложившуюся ситуацию отказались и предложили Ъ сделать официальный запрос. Следует отметить, что проблемы, с которыми столкнулись торговцы периодикой, аналогичны трудностям, которые испытывают розничные торговцы метрополитена, а также владельцы палаток, лотков и ларьков. Как сообщал Ъ (см. номер от 18 октября), киевские власти, не имея обязательного в таких случаях решения суда, демонтировали ряд лотков и отказались переоформлять договоры аренды без указания причин. В Центре защиты бизнеса вчера Ъ сообщили, что торговцы метрополитена вместе с розничными торговцами готовятся к бессрочному пикетированию киевской мэрии – оно может начаться уже на следующей неделе. “Киевскому мэру пора напомнить о тех лозунгах, с которыми он шел на выборы и победил”,– заявил глава профсоюза предпринимателей метрополитена Виталий Шелапов.
“Комсомольская правда в Украине”, 24.10.06
Черновецкий едва не погиб в авиакатастрофе
Виктория Лысенко
В субботу киевский мэр летел рейсом Абу-Даби - Киев. Вместе с ним находились еще один пассажир и три члена экипажа. Случилось так, что пилоту пришлось вынужденно посадить самолет в международном аэропорту Борисполь.
Земли самолет благополучно коснулся в 16.55. А несколькими секундами ранее команда пилотов и пассажиры, в том числе и киевский мэр, были, что называется, на волосок от смерти. Так что 21 октября Леонид Черновецкий вполне теперь может считать своим вторым днем рождения.
Специалисты авиационного дела предполагают, что причина проблем с самолетом и вынужденной посадки - отказ гидравлической системы. Известно, что самолет, которым летел Черновецкий, марки “Хаукер 800″ и принадлежит авиакомпании LB AIR.
- Я не был в отпуске уже 5 лет, и врачи посоветовали провести его на море, - рассказал мэр.
За полтора часа до посадки в Киеве произошла разгерметизация самолета. Ситуация усугублялась тем, что какое-то время в Киеве самолету не давали место для посадки. После сработало шасси.
- В этой ситуации я испытал шок - сказал Черновецкий. - Но и тогда надеялся на Бога.
МНЕНИЕ ЭКСПЕРТА
Ситуацию на самолете Черновецкого по нашей просьбе смоделировал эксперт по авиационной безопасности Виктор Тимошко:
- Судя по времени и направлению полета, разгерметизация произошла, когда самолет был над Румынией. Высота его была не менее 8000 метров. Это значит, что в момент отказа системы герметизации мэр и все пассажиры получили резкий хлопок по ушам. Спустя несколько минут почувствовали недостаток кислорода в салоне. Наверняка им пришлось использовать кислородные маски…
Еще одна неполадка - отказ гидравлики - иногда случается на взлете или при посадке. Из-за этого не выдвигаются подкрылки, шасси, другие важные детали самолета. В “Хаукерах”, как правило, используются две гидросистемы. И, думаю, именно это и спасло Черновецкого со всей его командой. Причем повезло мэру дважды!
ТТХ самолета Hawker 800
Hawker 800 - один из самых популярных реактивных самолетов. Пассажиры предпочитают самолет этого класса из-за размера его каюты, комфорта и диапазона.
- Экипаж: пилот 2, бортпроводник 1, пассажиры 7
- Скорость крейсерская 850 км/ч
- Дальность полета 4500 км
- Салон: длина 6,4 м, высота 1,75 м, ширина 1,8 м
