Економіка/Огляд преси/21.10.06
Огляд преси від 21 жовтня 2006 року.
“Комсомольская правда в Украине”, 21.10.06
Выбивать коммунальные долги будут бизнесмены
Снежана Павлова
Соблазнительный бизнес
Одесские предприниматели быстро сообразили: если тарифы на коммунальные услуги поднимутся, на этом можно будет неплохо подзаработать. При содействии судов, конечно, которые и могут взыскать деньги со злостных неплательщиков.
Бизнесмены нескольких фирм обратились в юридическое управление городского совета: дескать, обещаем вам за определенный процент от суммы с каждого должника выбивать деньги. “Аморально и жестко”, - подумали одесские чиновники и отказались от этого предложения. Но “фирмачей” и руководителей предприятий, которые давно работают на рынке коммунальных услуг, это не остановило. Они вправе организовывать “конторы выбивал”, которые могут забирать через суд за долги ценное имущество, и даже квартиры.
- С момента оказания коммунальных услуг, их оплаты и принятия, эти отношения регулируются Гражданским кодексом, - пояснил начальник юридического управления Одесского городского совета Андрей Иванский. - В случае неисполнения обязательств поставщик имеет право в судебном порядке обеспечить взыскание. Ему ведь тоже никто бесплатно газ не дает, его тоже могут арестовать или обанкротить…
Кстати, по данным городского управления ЖКХ, на начало прошлого квартала суммарная задолженность жителей Одессы перед жилищно-коммунальным хозяйством составляла 24 миллиона гривен.
”Мы не рэкетиры!”
Игорь Вербицкий (фамилия изменена) в скором времени собирается открыть фирму, которая будет профилироваться на выбивании долгов - кредитных, коммунальных и даже частных.
- Понимаете, выбивание долгов - это не менее выгодное дело, чем выдача кредитов, - уверен Игорь. - Но это не означает, что оно связано с криминалом! А уже такие слухи ходят… Это серьезный бизнес с использованием законных методов по возврату долга. Ведь существуют же легально частная охрана, частные детективы… Между прочим предприятия, занимающиеся долгами любого вида, на Западе - нормальное явление.
- И сколько будут стоить ваши услуги? - Конечно же, они обойдутся недешево банкам, агентствам недвижимости, коммунальным предприятиям: на начальном этапе комиссия составит четверть возвращенной суммы. - А смогут ли к вам обратиться частные лица, которые не могут выбить долги с друзей? - Сначала мы начнем работать с предприятиями, потом наладим практику и с частными клиентами, которые смогут нам заказывать так называемое выбивание долгов. Если нужно выбить долг с товарища, нам нужны все документы, подтверждающие сделку.
Мы не собираемся заниматься шантажом, слежкой, угрозами… Будем решать проблемы долгов только через суд. Стоимость услуг для частных клиентов, думаю, будет колебаться от двадцати до пятидесяти процентов от долга. Все зависит от размера суммы. Со всеми обратившимися к нам клиентами мы будем заключать договоры и действовать в рамках закона.
“День”, 21.10.06
Гаранти безпеки. Продовольчої
В Україні планується створення 12 великих оптових ринків
Ірина Єгорова
Які овочі ми їмо? Якщо куплені в супермаркетах, то у більшості своїй це - імпортний товар. Якщо хочеться чогось із “власного” городика, то вирушаємо на продуктовий ринок або шукаємо біля переходу бабусю, - вона-то вже точно своїм, рідненьким торгує. Часто надвечір старенька зовсім за безцінь віддає: “Заберіть Христа ради, виручіть. Ну не нести ж назад додому!? Підпілля повне, і так не знаємо, як продати…”
Вона не знає, як продати, ми не знаємо, де б купити - ось так і живемо. Рознесені вщент заготконтори та споживкооперація вже майже зникли з пам`яті, а на їхньому місці так і не виникли структури, які виконують їхні функції. Десь наважиться приватний підприємець-початківець збирати у односельчан та в навколишніх селах вирощене тяжкою працею, але потім, утомившись від проблем з товаром (то пропало, то некондиційне, то покупці з ціною “крутять”), плюне і перейде на багато вигідніший рід занять - торгувати імпортним… І українцеві нічого не залишається, як їсти імпортну цибулю, моркву, картоплю і навіть сало, що завжди було предметом особливої гордості співвітчизників. Ніхто не претендує на апельсини, але вже щодо яблучок - даруйте !..
Адже дієтологи радять: їжте більше фруктів та овочів! Але це, скажу вам, не дешеве задоволення. Кілограм яблук — п`ять гривень! І це восени, а що буде взимку?! Ну хто сперечатиметься сьогодні з тим, що зовсім не тугий гаманець середньостатистичного українця не дозволяє купувати досить свіжі фрукти та овочі взимку? І це, звичайно, впливає на якість нашого життя. Але так уже останнім часом повелося, що тема ця не виходить на перші шпальти наших газет і дуже вже дуже рідко стає темою для обговорення широкої громадськості. Як і тема реформованого (знищеного) сільського господарства, яке всіма засобами треба піднімати.
Зростаючу дорожнечу продуктового кошика в основному пов`язуємо з енергоносіями, з неврожайним роком, а те, що в остаточну вартість товару посередники закладають свою значну долю, вважаємо недостойним уваги. А вона, наприклад, у ціні на м`ясо становить 42- 59%. І так практично у всьому. Тобто у сільгоспвиробництві проблема збуту набула якнайсерйознішого значення, — якщо вже половину, а то й більше, ціни становлять різні накрутки! Від цього, звичайно, страждає споживач, але не меншою мірою й виробник.
Цікаво, як підійшов до вирішення такої проблеми цивілізований Захід? Він створив оптові ринки для сільгосппродукції. Більш того, він підтримує їхню діяльність усіма законами. В Японії ще у 1923 році було розроблено і прийнято Національну політику (закон), що регулює роботу продовольчих оптових ринків. (Передбачено, що в кожному місті з кількістю населення понад 20 тисяч місцева влада має потурбуватися про створення таких ринків.) У більшості ж країн оптові ринки створювалися у 1950-1970-ті роки. Хоч їхня історія сягає значно давніших часів, коли вони працювали сегментарно, і у кожного продукту була своя територія і свої правила. І тільки з появою супермаркетів та різних магазинів, де вже представлявся широкий асортимент товарів, оптові ринки вимушені були об`єднуватися та розширятися.
Показово для нас, що практично всі ринки були засновані з ініціативи місцевих, регіональних або державних органів влади. Приміщення залишалися власністю міст або регіональних, державних органів. А банки та інші структури володіли невеликою кількістю акцій. Безпосередньо продавці рідко були власниками ринків, — щоб не виникало конфлікту інтересів між торговими компаніями. Щоправда, часто менеджмент віддавався до рук окремих управлінських структур, які знаються на цьому.
Основна ж ідея створення ринків - концентрація в одному місці великої кількості зібраної з полів продукції, де всі умови створені для того, щоб продавець міг швидко продати, а покупець без проблем купити, - себе виправдала. Тут не треба особливо торгуватися, бо встановлюється ціна дня, а основними споживачами стають оптові покупці - продавці та переробники сільгосппродукції. Але що важливо, оптові ринки стають складовою частиною інфраструктури регіону, як, наприклад, дороги або порти. Вони дають можливість місцевим та центральним органам влади зміцнювати політику стабільного розвитку малого та середнього підприємництва. І чим краще розвинена інфраструктура оптового ринку, тим ефективніша дистрибуція (а ціна, на здивування, нижча), вища тільки якість запропонованих фруктів, овочів та м`яса, тому що є де зберігати, є можливість швидше завантажити; тому що контроль за якістю ведеться, а збитки та відходи усуваються вмить, без проблем для санітарних служб. Принаймні, саме такою є модель європейського ринку.
В Україні сьогодні майже кожен обласний центр має стихійний оптовий ринок, який функціонує у світлий час доби. Але вимогою сьогодення стають уже інші структури - регіональні аграрні центри, які торгують безперервно у будь-який час доби. Привіз покупець, наприклад, товар о третій годині ночі, а вранці вирощена ним цвітна капуста вже подається в ресторані, продається в супермаркеті. Поки товар відвантажували, шофер поїв, бо тут є їдальня та кафе; торгуєш сам кілька днів - до твоїх послуг готель і все необхідне для комунікацій та фінансових операцій. На першій міжнародній конференції “Розвиток оптових ринків сільськогосподарської продукції в Україні” про все це говорилося. А те, що в її роботі взяли участь представники міністерства аграрної політики, мінекономіки, міністерства фінансів, народні депутати України, вчені, керівники провідних громадських та професійних організацій АПК, а також - Агентства США з міжнародного розвитку, Європейської комісії, Світового банку, Європейського банку реконструкції та розвитку, продовольчої та сільськогосподарської організації ООН, проектів міжнародної технічної допомоги, представники європейських та українських оптових ринків, говорить про те, що тема ця набула свого резонансного звучання і має значення не лише для України. Не випадково й те, що проходила конференція у Львові. Саме оптовий ринок “Шувар” було представлено як поки що єдину в Україні модель європейського оптового продуктового ринку. Йшлося й про те, що Світовий банк готовий видати кредит у 20 мільйонів євро для завершення створення на “Шуварі” регіонального аграрного центру. Звичайно, при виконанні певної низки умов - великі площі, у 15—20 гектарів, і за наявності державної підтримки. Подібна модель відносин використовувалася при фінансуванні оптових ринків у Гданську та Любліні (Польща), і Європейським банком реконструкції та розвитку при фінансуванні ринку Варшави. Інвестори отримують мінімальні відсоткові ставки і відбувається все без будь-яких посередницьких структур. П`ять років підприємство, що інвестується, може кредит не повертати, а потім потрібно повертати разом із мінімальними або навіть оплаченими державою відсотками.
Звичайно, щоб не лише “Шувар” запрацював за європейськими стандартами, Україні потрібен свій Закон “Про оптові ринки сільськогосподарської продукції”. Учасники конференції активно обговорювали його проект, підготовлений для розгляду Верховною Радою, і вносили свої пропозиції до проекту Концепції програми розвитку оптових ринків сільгосппродукції.
Чому, як вважали практично всі, хто виступав, держава повинна підтримати роботу оптових ринків і взагалі продовольчих ринків в Україні? Тому що їх кількість катастрофічно зменшується. Хто з бізнесменів уперто продовжуватиме “тримати” ринок, якщо на цій площі можна побудувати супермаркет і отримувати прибуток у десять разів більший?! Якщо, наприклад, узяти площу в 1000 квадратних метрів і розмістити там дуже щільненько 300 продавців сільгосппродукції, то, взявши з них по три гривні за місце, отримаєш тільки 2700 гривень на день. Заплатиш із цієї суми податок і засмутишся, залишивши на ранок усі свої альтруїстичні наміри до кращих днів. (Ось тому-то продовольче завжди поряд з промисловим). Ви уявляєте, скільки парфумерії можна продати на трьох квадратних метрах, а скільки картоплі? Порівняння буде не на користь продавців овочами. Тому-то у Львові, як і в інших обласних містах України, тануть на очах невеликі продуктові ринки, які без підтримки мерії вже не виживають ніде. Оптовий же ринок — їхній “хресний батько” і рідна мати. О третій годині ночі оптовик придбав продукти і повіз розкладати на своєму прилавку. Все, як у тому анекдоті: “Коли у вас можна купити свіжу полуницю?” - “О шостій ранку…”
Треба підкреслити, що поки що в Україні великий товаровиробник, який на свою продукцію може отримати сертифікат та різні супроводжуючі документи, дуже малочисельний. А саме такий товар, з усякою сертифікаційно-ліцензійною паперотворчою діяльністю, беруть, і вони мають ацію, для продажу супермаркети, яких на Україні, до речі, стає дедалі більше. (Загальна їх кількість на сьогодні становить 903). На Львівщині поки що 83% виробників зовсім іншого плану - дрібні приватники з наділом у 2—3 гектари поля, а то й того менше, і їм отримати документи практично неможливо. До того ж, поки побігають по кабінетах - усе згниє…
Ось і виходить, що розумніше дотримуватися класичної європейської схеми - один великий оптовий ринок на регіон, опіку над яким (а це можна здійснювати різними методами, у тому числі податковими) здійснює держава. У районах же функціонують менші ринки, чисто комерційні, однак без відповідної ідеології (мережі допоміжних побутових споруд, комунікацій, служб, необхідних для забезпечення інформаційної та рекламної діяльності регіонального аграрного центру).
— Однак найважливіше не тільки це, - говорить заступник губернатора Львівщини з питань АПК Іван Стефанишин. - Найважливіше - вибудувати взаємозв`язки. Якщо не буде кооперативів, які займаються заготівлею та збутом на рівні сільської ради, служб, які здійснювали б інформаційну підтримку дрібних товаровиробників, займалися забезпеченням їхньої діяльності належним зерном, технікою, то взагалі сформувати товарну партію, яка б представляла інтерес для оптовиків, буде неможливо. (Один селянин садить ранню капусту, інший - середню, пізню, третій взагалі пізню картоплю). У тому то й уся суть, що відповідні дорадчі служби повинні підказати, що й коли саджати конкретно в цьому селі, а комерційні структури - забезпечити сировиною, добривами, тоді й справа скоро піде. Все це просто необхідно вибудувати - те, що ми втратили у процесі аграрної реформи. А втратили ми, на мою думку, на інфраструктурі більше, ніж виграли на приватній власності. Зараз будуємо цю інфраструктуру заново, знизу доверху, - інакше оптовий ринок не зможе виконувати свої функції.
Львівщині, я говорю це без хибної скромності, пощастило, - вона має “Шувар”, такого ринку за функціональним задумом, ідеологічним навантаженням більше в Україні немає. Тому, маючи відповідний досвід, беремо активну участь у розробці комплексної програми реформування аграрного сектора. Об`єктів, подібних львівському, пропонується на Україні створити всього 10-12, пов`язано це з наявністю потенційних споживачів, концентрацією сировинної бази, експортною перспективою та транспортними комунікаціями.
Роль держави - створити нормальні умови для роботи, - через прийняття закону про оптові ринки та положення про регіональний аграрний центр, який, до речі, також презентувався і обговорювався на міжнародній конференції. Треба відділити звичайний, звичний для нашого розуміння ринок, який працює з чисто комерційними цілями. І прописати відповідні правила гри для аграрних центрів — у плані доступу до державних програм, які сьогодні існують, у частині оплати податків, ПДВ тощо… Державні органи повинні зрозуміти свою цілеспрямовану роль. Чому я говорю, що система державного управління дає збій? Тому що сьогодні неможливо старими методами, орієнтованими на адміністрування, впливати на систему ринкових взаємовідносин. Ринок працюватиме і забезпечуватиме продовольчу безпеку країни без нашого втручання, не треба втручатися в цінову політику. Треба лише створити бізнес-середовище для того, щоб потім усе йшло своїм ходом, і не впливати на речі, на які вже влада не повинна впливати. Скажу, що на сьогодні, на щастя, на всіх рівнях влади ми досягли розуміння, проекти готові, всі вже зрозуміли, що без такого вибудуваного і запущеного механізму управляти процесами в сільському господарстві неможливо.
“День”, 21.10.06
“Альфа” штурмує свердловину
Та чи слід заважати тим, хто працює?
Віталій Княжанський
Як відомо, відкрите акціонерне товариство “Укрнафта” — це одне з бюджетоутворюючих підприємств нашої країни. Окрім того, його соціальна функція полягає також у підтриманні на мінімально можливому низькому рівні цін на нафтопродукти, які реалізуються на вітчизняному ринку. І перше, і друге вимагає чимало зусиль. І найголовніше — нарощування видобутку вуглеводнів.
Як свідчить статистика, компанія це завдання виконує. За 9 місяців 2006 року (у порівнянні з аналогічним періодом минулого) видобуток нафти з конденсатом підприємствами товариства зріс на 83,1 тисячі тонн (3,6%) і становить близько 2,4 мільйона тонн, що більше запланованого на 78,5 тисячі тонн. Зріс і видобуток природного газу (на 88,8 млн. кубометрів, або 3,7%) і досяг 2,5 мільярда кубометрів. Зростання видобутку можна прогнозувати і надалі, бо за цей період введено в експлуатацію 30 нових свердловин (21 нафтову та 9 газових), що відповідає запланованим показникам, а обсяги буріння становлять 106 тисяч метрів (більше запланованого на 0,5 тис. м).
На підприємствах компанії, за даними її прес-центру, зросло також виробництво скрапленого газу (на 17,4 тис. т, або 13,8%) і становить 143,1 тисячі тонн (за 9 місяців 2005 року - 125,7 тис. т) і фракції легкої - на 17,7 тис. т (10,1%), яке становить 192,7 тисячі тонн (за 9 місяців 2005 року - 175,0 тис. т), що більше запланованого на 18,8 тисячі тонн (планувалося 173,9 тис. т).
Та чи можна очікувати від персоналу компанії ще кращих показників? Для вдосконалення, як відомо, меж не існує. Окрім хіба що тих, які створює рідна держава, яка постійно контролює, чи не впала десь там випадково якась краплина нафти на землю і не сховалася таким чином від оподаткування. Прес постійних перевірок правоохоронними та іншими контролюючими органами стає нестерпно важким. Департамент економічної безпеки та режиму компанії відзначає, що у 2006 році значно зросли навантаження на працівників товариства, пов`язані не з виробничою діяльністю, а з необхідністю брати особисту участь у проведенні планових та позапланових перевірок, а також підготовкою та наданням значного об`єму інформації. Аналіз, проведений департаментом, свідчить про те, що за тих же дев`ять місяців 2006 року товариство стало об`єктом більше ніж ста перевірок. Тільки згідно з плановими завданнями на їх проведення було витрачено 664 дні.
Якщо в 2005 році бухгалтерський облік у компанії перевіряли 24 фахівці протягом 357 днів, то за 9 місяців 2006 року - 31 особа протягом 331 дня. Отже, перевіряючі майже щодня були присутні як у центральному апараті, так і в структурних одиницях товариства. Тричі протягом 2006 року компанію та її підрозділи перевіряли бригади представників різних відомств під керівництвом Генеральної прокуратури. Предметом перевірок були всі напрямки фінансово-господарської діяльності, включаючи і дотримання товариством природоохоронного законодавства.
В серпні 2006 року за поданням Головного управління боротьби з корупцією і організованою злочинністю (БКОЗ) СБУ головою апеляційного суду м. Києва винесено постанову, за якою працівниками податкової адміністрації проведено позапланову перевірку центрального апарату та трьох структурних одиниць. Порушень чинного законодавства при цьому не виявлено. Незважаючи на це, в серпні цього року за вказівкою Генеральної прокуратури працівниками Головного управління боротьби з організованою злочинністю МВС та його підрозділами на місцях розпочато перевірку з тих же питань, які вже були предметом попередньої перевірки.
У процесі всіх цих перевірок знову ж таки не виявлено будь- яких суттєвих порушень фінансово-господарської діяльності та чинного законодавства України з боку працівників ВАТ “Укрнафта”.
Але втрати робочого часу стали суттєвою проблемою для товариства. Відзначається стійка тенденція до їх збільшення. Якщо за весь минулий рік надійшов 271 запит на підготовку різноманітних документів і їх копій, довідок, які виявилися потрібними перевіряючим, то за дев`ять місяців цього року — вже понад 500. Найбільшу динаміку тут продемонстрували органи внутрішніх справ (113 запитів проти 96), прокуратури (69 проти 36) та Державної податкової адміністрації і податкової міліції (240 проти 210). Значна кількість запитів на отримання інформації стосується безпосередньо виробничої діяльності товариства і в більшості випадків для їх надання немає достатніх правових підстав.
Багато втрат робочого часу працівниками товариства припадає на відвідування правоохоронних та контролюючих органів (за їхніми викликами), що значною мірою позначається на виконанні функціональних обов`язків та впливає на виробничий процес і психологічний клімат у колективах. Якщо в минулому році таких викликів було близько 150, то в поточному році вже понад 250.
Яскраві приклади марнотратства робочого часу можна було спостерігати в ході розслідування справи, порушеної у березні цього року стосовно посадових осіб нафтогазовидобувного управління “Чернігівнафтогаз” прокуратурою Чернігівської області за ознаками злочину, передбаченого ст. 240 Кримінального кодексу України (…незаконне видобування корисних копалин). У цій справі свідками до правоохоронних органів викликались понад 120 службових осіб. Було проведено велику кількість експертиз та експериментів. Але ж ще під час дослідчої перевірки працівникам прокуратури були надані всі документи, які свідчили про те, що після закінчення дії ліцензії Держкомгеології України на використання надр експлуатацію свердловини, згідно з розпорядженням № 268 від 31.03.2004 року, було припинено і всі необхідні розрахунки проведені. Справа явно не мала судової перспективи.
Аналіз кримінальних справ проти працівників компанії, проведений згаданим департаментом, свідчить, що більшість з них порушена за надуманими мотивами, безпідставно, без наявності достовірної інформації, яка б свідчила про умисне вчинення злочину. Відтак, вказують аналітики, складається враження, що порушення кримінальних справ та проведення слідчих дій (обшуків, виїмок та допитів) мають за мету лише одне: створити негативний іміджу ВАТ “Укрнафта”.
Так, не можна зрозуміти логіки слідчого прокуратури Сумської області, у провадженні якого була кримінальна справа, порушена за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 240 (…незаконне видобування корисних копалин) та ч. 2 ст. 364 (зловживання службовим становищем) Кримінального кодексу України. Для проведення обшуку з метою вилучення документів в приміщеннях Качанівського газопереробного заводу та нафтогазовидобувного управління “Охтирканафтогаз” ним були задіяні навіть працівники спецпідрозділу СБУ “Альфа” . Але ж ні відмови у наданні необхідних документів, ні будь-якого опору з боку керівництва зазначених структурних одиниць не було і не чинилось. При цьому під час обшуку на Качанівському ГПЗ безпідставно за вимогою слідчого було зупинено відкачування важкого залишку вуглеводнів, що призвело до порушення виробничого процесу та завдало матеріальних збитків підприємству.
Не сприяли розвитку виробництва і 30 виїмок документів та обшуків, проведених в приміщеннях ВАТ “Укрнафта” та його структурних одиниць. Такі дії правоохоронних органів завдають шкоди діловій репутації товариства, порушують нормальний виробничий процес, морально впливають на працівників і заважають їм працювати з належною продуктивністю.
На жаль, за даними департаменту економічної безпеки та режиму ВАТ “Укрнафта”, належного ставлення до своїх службових обов`язків з боку правоохоронців не спостерігається, коли йдеться про дійсні порушення майнових прав держави і компанії. Протягом цього року департамент направив 30 листів з проханням активізувати розкриття злочинів, вчинених відносно працівників та майна товариства (розбійні напади на АЗС, крадіжки майна, врізки до трубопроводів, створення міні-заводів та установок для переробки вкраденої нафтогазової суміші, заяви щодо злочинних угруповань, причетних до розкрадання нафти та газового конденсату). На жаль, як стверджують працівники департаменту, правоохоронними органами їх фактично проігноровано. Навіть не на всі листи надано відповідь…
“День”, 21.10.06
Регулюють… зварники
На Полтавщині утискують підприємців
Євген Бриж, Полтава
З ранку щоп`ятниці дороги до райцентру Шишаки зазвичай забиті автомобілями. Сюди прямують підприємці з Полтави та найближчих райцентрів, щоб узяти участь у ярмарку на тутешньому комунальному ринку.
Та нещодавно Шишаки відмовили цим людям у гостинності. Як розповіла одна з приїжджих - Ганна Пилипенко, коли підприємці заїхали на ринкову площу, їх оточили міліцейські та пожежні (!) автомобілі та “вигнали” за територію селища, де відтепер має проходити п`ятничний ярмарок. “Ми приїхали на роботу, займатися якою змусило життя, а нас - наче худобу…”, - обурюється Ганна Василівна. До речі, кожен підприємець сплачує “містове” в розмірі 2,50 гривні за метр площі. Разом це виходить мінімум 4-5 тисяч гривень на місяць, а на рік — близько 90 тисяч гривень!
Як пояснює директор ринку Людмила Харченко, згідно з розпорядженням сесії селищної ради та за приписом прокуратури, ринок “переселено” на кілометр - на територію колишнього сільгосппідприємства, де колись стояла сільськогосподарська техніка. Депутати та керівники району, що прибули на місце звичного розташування ринку, пояснювали це необхідністю звільнити проїжджу частину для автомобілів “швидкої” чи пожежників, а також непридатністю “старої” території для розташування ринку. А заступник голови Шишацької райради Юрій Срібний пояснив, що міліція в той злощасний день… лише забезпечувала правопорядок.
І дійсно, ринок на центральних вулицях відчутно заважає рухові. Навіть аварії на цьому місці були, а зараз у натовпі та тісняві машин важко пройти, не те що проїхати!
Але ж, мабуть, це питання варто було розв`язувати цивілізовано, за погодженням з торгівцями. Однак ринок перенесли на місце, яке зовсім не влаштовує підприємців. Ще з 50-х років тут була стоянка для техніки і водії, які отримували паливо для своїх “сталевих коней” без будь-якої норми, зливали його прямо на землю. Відтак стоянка стала не лише неприємним, а й небезпечним місцем: тут постійно відчувається запах пального, скрізь сміття і в ньому ганчірки, просякнуті бензином чи соляркою. Поряд автозаправна станція, лінія електропередач. Чи це найкраще, та й чи єдино можливе місце для ринку, куди приходять тисячі людей?!
Селищний голова Шишаків Василь Магда погоджується з тим, що територія непридатна, але запевняє, що тут мають навести лад. Мовляв, приберуть, присиплють ґрунтом, доведуть до ладу тверде покриття… Але займатися цим, на його думку, має підприємство, чию територію віддають під ринок. У селищній раді на це грошей немає. Інших територій для ринку - також. При цьому місцева влада зовсім не враховує інтересів покупців. Адже дорога від автостанції, звідки мають діставатися до ярмарку більшість покупців, що приїздять сюди з сіл району, піднімається круто вгору. Тож узимку ярмарок для більшості “клієнтів” буде недоступний.
Та Магда впевнений, що люди на новий ринок їздитимуть, бо вибору в них небагато. “Торгові ряди не повинні розташовуватися на проїжджій частині! - заявляє він категорично. - А ті, хто незадоволений новою територією, може і не торгувати. На їхнє місце прийдуть інші, і виторг не знизиться”.
Рішучість і непоступливість голови стає дещо підозрілою, коли дізнаєшся, що рішення сесії було “протягнуте” надто вже швидко і зовсім без обговорення. “Зазвичай, такі рішення обговорюються з жителями, підприємцями і за підсумками обговорення приймається регуляторний акт, - говорить представник Спілки підприємців Полтавщини Ігор Балицький. - Я бачу, що питання зовсім не вивчене, щоб приймати якесь рішення”.
Можливо, річ тут зовсім у іншому? Серед підприємців-”вигнанців” ходять розмови, що Шишаки облюбував для своїх майбутніх магазинів один із високопосадовців обласного центру. Ринок йому тут зовсім непотрібен… Щоправда, заступник голови райради Юрій Срібний стверджує, що в планах забудови жодні подібні об`єкти на цих вулицях не значаться. Поки що…
А от перший заступник голови облдержадміністрації Іван Близнюк розуміє позицію підприємців. На нараді в Шишаках він заявив, що поки що людей переселяти нікуди. “Не можна з одного стихійного ринку створювати інший”, - вважає він. На думку Близнюка, людям дійсно потрібно запропонувати нову територію, але спочатку слід довести її до ладу. Розв`язання проблеми він бачить у тому, щоб дати ярмарку ефективного господаря, котрий, узявши в оренду територію, облаштує її належним чином та отримуватиме прибуток, надаючи підприємцям місця для торгівлі. Та бажаючих наразі немає…
Характерно, що конфлікти між підприємцями та владою відбуваються не лише у райцентрах… Днями гарячою, у прямому й опосередкованому розумінні, точкою став Центральний ринок у Полтаві, де “базарні власті” вирішили вдатися до силових і відверто незаконних рішень. Тут без жодних пояснень та документів, за допомогою зварювальників, було заблоковано кілька кіосків і контейнерів з крамом, у тому числі з продуктами, які швидко псуються. Пояснювалося це тим, що підприємці відмовлялися платити встановлену господарями ринку ціну за оренду. Але ж орендна плата тут надто швидко зростає, плюс адміністрація ринку, за словами підприємців, постійно вводить якісь додаткові збори. До того ж, на переконання деяких підприємців, адміністрація цього ринку взагалі нелегітимна. Річ у тім, що протягом кількох років полтавська облспоживспілка та управління ринку (створене цією установою) ніяк не можуть поділити землю, де розташований Центральний колгоспний ринок. У кожної сторони на руках є відповідні рішення суду. Влада тривалий час не втручалася в конфлікт, та днями секретар міської ради Полтави, в. о. мера Андрій Матковський заявив, що буде змушений ставити питання про відмову обом претендентам в оренді землі та про тимчасове створення комунального ринку, а якщо конфлікт затягнеться, то розв`язуватиме його за допомогою правоохоронних органів. Позиція ж самих правоохоронних органів вельми цікава: на численні виклики підприємців з ринку вони з`явилися, але вже після того, як застигли зварювальні шви на кіосках. На чию користь таке невтручання? Підприємці стверджують, що їм навіть відома його вартість: 30 тисяч доларів. Чи не забагато?
“Україна молода”, 21.10.06
Ціна ціни на газ
За встановлення дешевшої, але все-таки високої ціни на газ - 130 доларів за тисячу кубометрів - уряд Януковича може розплатитися з Москвою частиною національних інтересів України
Тарас Закусило
Під час “газових” переговорів прем`єр-міністрів України та РФ у Києві, запланованих на 24 жовтня, торг може бути таким. Якщо Україна хоче отримувати російський газ за ціною130 доларів за тисячу кубометрів, вона мусить: 1) якнайшвидше провести референдум щодо входження України в НАТО (за умов сьогоднішньої підготовки населення це означає, що українці проголосують проти НАТО); 2) продовжити термін перебування Чорноморського флоту в Криму і після 2017 року, коли спливає раніше обумовлений низкою угод термін; 3) не руйнувати “Росукренерго” впродовж найближчої п`ятирічки. Таку інформацію, посилаючись на поважні джерела в Кремлі, розповсюдила газета “Коммерсант-Україна”. Про можливість саме такої постановки питання говорять і джерела “УМ” у Києві.
Ціна на газ на наступний рік буде зафіксована на рівні 130 доларів за тисячу “кубів”, якщо уряд піде на пакет запропонованих Москвою умов. Умови, про які йшлося вище, як стверджує “Коммерсант”, посилаючись на “достовірне джерело”, обговорювалися росiйським президентом Володимиром Путiним i Віктором Януковичем під час візиту останнього до Москви минулого місяця. Тоді розмова візаві тривала чотири години і завершилася опівночі.
Стаття у поважній газеті “Коммерсант”, попри те, що базована на інформації лишень анонімного кремлівського джерела, викликала хвилю обурення у Києві. Учора з трибуни Верховної Ради депутат Микола Яковина (член УРП “Собор”, фракція “Наша Україна”) закликав уряд Януковича дати пояснення. Партія “Собор”, яка є частиною НСНУ, пройшовшись по власних джерелах, дійшла висновку, що оприлюднена “Коммерсантом” схема тиску Кремля і “Газпрому” на уряд Януковича дуже схожа на правду. У вчорашній заяві УРП “Собор” зажадала від уряду “негайно прокоментувати цю інформацію і зробити чітку й недвозначну заяву про те, що такі умови є для нашої держави абсолютно неприйнятними і не можуть розглядатися чи обговорюватися”.
В уряді, принаймні до 16.00 учорашнього дня, мовчали. У прес-службі “Нафтогазу України” “УМ” сказали, що “слід категорично відкинути будь-які політичні поступки у ціновій політиці щодо вартості газу”. Малоінформативно, зате патріотично. Втім обнародувана інформація погано надається до коментарів, хіба до сумних припущень. “Я думаю, перед Віктором Януковичем стоїть жорсткий вибір: або бути патріотом, або продовжувати залишатися разом зі своєю партією кремлівським посіпакою”, - емоційно каже “нашоукраїнець” Борис Беспалий.
Ціна, яку начебто просить Кремль, зависока. Проте вона, на відміну від тієї, яку раніше пропонував “Газпром”, - 160 доларів за тисячу кубометрів, - дає можливість українській економіці не впасти в колапс. Кремль - продавець російського газу, тому він, і тільки він, замовляє й музику, і ціну музики. Є найнижча межа, за якою продавати “блакитне паливо” невигідно, є найвища, яка заходить за межі розумного, а ось тим, що посередині, можна крутити, мов циган сонцем. “Те, що посередині”, коливається між 110 і плюс нескінченністю. Можна встановити ціну в 160 доларів, а можна і в 130, а на “здачу” взяти шматочок українського суверенітету. Нагадаємо, що на початку осені, тобто вже за призначення Януковича головою уряду, різноманітні російські чиновники говорили про можливість встановити ціну на рівні 160 доларів. Для того щоб ціна впала, слід мати не лише таке добре серце, як у Віктора Федоровича, і не лише такі “красиві очі”. Отже, борючись навіть за планку в 130 доларів, Янукович мусить чимось поступитися. Але чим?
“Демократична Україна”, 21.10.06
Кому я винний…
Олена Косенко
Років із двадцять тому нам у найстрашнішому сні не могло привидітися, що у зазначені дні на підприємстві не видадуть “аванс - зарплату”. Впродовж останніх 15 років через затримку чи невиплату заробітної плати, напевно, пройшла переважна більшість громадян.
Керівникам підприємств і організацій можна якоюсь мірою вибачити та якось “перебитись” без грошей, коли зароблену зарплату вони затримують з об`єктивних причин. Та якщо кошти, призначені на заробітну плату, витрачають на купівлю дорогих легковиків чи євроремонт начальницьких кабінетів, їхні закордонні вояжі чи путівки або просто “прокручують” у банках, не завадило б і закон застосувати до тих, хто дбає лише про свої статки й комфорт, забуває, що найманим працівникам теж треба їсти і платити за квартиру.
У цивілізованій правовій державі трудівники елементарно могли б захистити свої права, в тому числі й на оплату праці. Наша держава ще не “доросла” до статусу правової. Тож у ній поки має рацію той, у кого більше прав чи то пак грошей.
Тривожні цифри
За даними Держкомстату, до нинішнього січня заборгованість із зарплати збільшилась на 37,8 млн грн. А на 1 вересня вона перевищила 998 млн. Уряд, за словами міністра праці та соціальної політики Михайла Папієва, вдався до активних дій, аби погасити борги на державних підприємствах, і перерахував на цю мету 170 млн грн. Якби місцева влада спрацювала активніше, борги скорочувались би швидше. Та впродовж серпня вони зменшились лише на 91 млн. Натомість одинадцять регіонів збільшили їх. Тож позитив знівельовано.
Особливо відчутне зростання боргів зафіксоване у Києві - на 1,4 млн грн, у Одеській області - 4,3, Кіровоградській - 2,8, Львівській - 2,2, Миколаївській - 1,7, Черкаській - 914 тис., Івано-Франківській - 760 тис. Від початку року боргів побільшало у шістнадцяти регіонах. Найвищими темпами вони зросли у Харківській області (17,6 млн), Одеській (16,6), Кіровоградській (12,5), Миколаївській (7,2), Рівненській (3,8), Закарпатській (2,3), у Києві (3,9 млн).
Якщо оцінити співвідношення загальної заборгованості із зарплати до фонду оплати праці, то за серпень воно становило 7,9%. Найвищий його рівень у Кіровоградській області - майже 20%. Це означає, що тамтешнім працівникам своєчасно не виплачували майже кожну п`яту гривню із нарахованого заробітку. Не набагато відстали від “лідера” Тернопільська область - 18,4%, Хмельницька - 16,3, Луганська - 15, Житомирська - 14,4, Вінницька - 13,9, Донецька - 12,6%.
Із загальної суми заборгованості 410,4 млн припадає на збанкрутілі підприємства, 119,7 млн - на економічно неактивні, тобто ті, що призупинили діяльність торік чи ще раніше. Проте найбільше турбує зростання зарплатних боргів на економічно активних підприємствах. Від початку року вони збільшились на 5,9 млн і сягнули 468 млн, особливо відчутно у Києві - у 2,1 раза, Закарпатській області - в 2,8, Івано-Франківській - вдвічі, Рівненській - на 99,8%, Запорізькій - 87,8, Одеській - 73,7, Харківській - 70,9%.
Про закони забули
Законом “Про внесення змін до деяких Законів України щодо забезпечення своєчасної виплати заробітної плати”, ухваленим 2004 року, визначено першочерговість виплати зарплати до інших зобов`язань підприємств. Якби його ефективно використовувала місцева влада, переконаний Михайло Папієв, якій надано широкі повноваження, справи були б набагато кращі.
Так, ст. 24 Закону України “Про місцеві державні адміністрації” зазначено, що місцева держадміністрація на відповідній території забезпечує реалізацію державних гарантій у сфері праці, в тому числі й на право своєчасно отримувати винагороду за працю. У ст.16 йдеться про те, що держадміністрації здійснюють контроль за своєчасністю і не нижче офіційно встановленого мінімального розміру оплати праці. Статтею 28 надано право місцевим адміністраціям перевіряти, як дотримуються норм Конституції й законів керівники підприємств і установ (незалежно від форм власності та підпорядкування). Тобто голови облдержадміністрацій можуть ініціювати перевірки контролюючих органів в тому числі й руху коштів на рахунках підприємств, отримувати будь-яку інформацію.
Одначе своїми правами вони майже не користуються. За численних порушень законодавства про оплату праці в АР Крим дисциплінарні заходи до керівників-порушників були вжиті лише у двох районах, у Київській та Одеській областях - у чотирьох, у Рівненській - у трьох. Мляво притягують їх до кримінальної відповідальності у Київській, Львівській, Донецькій, Рівненській областях. Це при тому, що на кожному шостому з перевірених державними інспекторами праці підприємстві не забезпечувалися мінімальні гарантії в оплаті праці. А на половині - не нараховували компенсації за порушення термінів виплати зарплати, не індексували її.
Є і викривлення звітності, що надається до Мінпраці. Приміром, на 1 вересня Закарпатська облдержадміністрація звітувала про відсутність заборгованості у Мукачевому, водночас, як два його підприємства мали борги у 48 і 222 тис. грн.
Розпорядженням Кабміну затверджено план невідкладних заходів щодо подолання кризових явищ у економічній та соціальній сфері. У ньому передбачено до кінця поточного року погасити заборгованість із зарплати на економічно активних підприємствах. Окремим дорученням Президента та Прем`єр-міністра встановлена необхідність погашення до 30 грудня боргів у галузях економіки. Незадовільне виконання окреслених цими документами завдань, ну думку Михайла Папієва, змусить уряд вдатись до дисциплінарних заходів стосовно керівників регіонів, а також їхнього звільнення.
Не все однозначно
Як стверджують керівники регіонів, у процесі накопичення боргів не все однозначно. Часто держава затягує оплату виконаних робіт, у результаті зростають борги. Так, шести львівським підприємствам не перераховано з держбюджету 14 млн. грн. за роботи, виконані для Мінпромполітики й пільгових категорій населення. Миколаївському радіотехнічному інституту “Енергоатом” кілька років не віддає гроші за створення ретрансляційної системи.
До того ж, у місцевих бюджетах побільшали “дірки” через ухвалення невиважених постанов і законів. Приміром, Постановою Кабміну “Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади” передбачено, що саме у місцевому бюджеті слід віднаходити гроші на підвищення зарплат чиновників. Згідно із Законом України “Про статус депутатів місцевих рад” колишнім депутатам місцевих рад упродовж шести місяців має виплачуватись середня зарплата, яку вони отримували на виборній посаді, за рахунок коштів місцевого бюджету.
Податківці ж застерігають від “швидкого” виконання завдань з погашення зарплатних боргів - коли ці борги виплачують, а податки, внески до Пенсійного та інших страхових фондів переносять “на потім”. За це, за словами директора департаменту ДПА Степана Дусяка, каратимуть.
Не варто забувати про соціальний захист найманих працівників, яким зарплату виплачують нижче від законодавчо встановленого рівня. Таких від початку року податківці за допомогою фахівців Мінпраці та прокуратури виявили 86 тисяч. Та, напевно, їх набагато більше. Адже статистика свідчить, що у першому півріччі 33% підприємств виплачували таку низьку зарплату.
Дивись у корінь
Заступник голови Федерації профспілок України Сергій Українець вважає, що ситуація у країні із боргами критична і вимагає миттєвого реагування. Нині ця проблема посилюється тим, що різко зростають тарифи на житлово-комунальні послуги, газ, електроенергію. Упродовж першого півріччя профспілки провели сім тисяч перевірок, під час яких установили порушення прав 108 тис. громадян на своєчасне отримання зарплати. Профспілкові юристи продовжуватимуть цільові перевірки на підприємствах, допомагатимуть найманим працівникам відстоювати свої права у судах. Проводитимуться профспілкові збори, на яких керівники підприємств звітуватимуть про ситуацію з виплатою зарплати.
Генеральна прокуратура порушила 1500 кримінальних справ проти керівників-боржників. Незабаром у Комітеті Верховної Ради з питань соціальної політики пройдуть слухання з питань реалізації прав людини на своєчасне отримання заробітної плати.
Перший заступник голови Федерації роботодавців України Володимир Грищенко переконаний, що треба передовсім проаналізувати причини появи боргів. Поки ж іде боротьба з наслідками економічно необґрунтованих рішень, а то й господарського авантюризму. Досвід попередніх років доводить, що заходи адміністративного й карного впливу не дають позитивних результатів. Важливо створити умови для збільшення обігових коштів на підприємствах.
“Урядовий кур`єр”, 21.10.06
Народжуйте! Виплату отримають всі сім`ї
Валентина Кокіна
Наступного року буде збережено розмір допомоги при народженні дитини для застрахованих і незастрахованих осіб - 8500 гривень. Жодних проблем з наданням виплат не буде, підкреслив на прес-конференції в Інтернет-виданні “УРА-інформ” міністр праці та соціальної політики Михайло Папієв. За його словами, у проекті бюджету-2007 передбачено 3 млрд 900 млн гривень.
Розмір допомоги при народженні дитини цього року становить 8500 грн. і виплачується одному з батьків дитини за умови подання необхідних документів незалежно від сукупного доходу сім`ї. Виплата першої частини допомоги здійснюється одноразово у сумі 3400 грн., а решта суми - 5100 гривень -виплачується рівними частками (по 425 грн.) протягом 12 місяців після місяця народження дитини.
Як зазначив міністр, застраховані особи отримували таку допомогу за основним місцем роботи в рахунок сплачених до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності страхових внесків. Частина витрат на виплату допомоги при народженні дитини - 1042,2 млн. грн., або 43,5 відсотка від загальної суми витрат (2393,2 млн. грн.) Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності відшкодовується з Державного бюджету. Всього за 9 місяців поточного року застрахованим особам було виплачено 212 тисяч допомог при народженні дитини.
Незастрахованим особам ця допомога призначається органами праці та соціального захисту населення за місцем проживання і виплачується за рахунок коштів відповідної субвенції з Державного бюджету місцевим бюджетам.
Щодо обмеження пенсій працюючим пенсіонерам міністр зазначив: проектом Закону “Про Державний бюджет України на 2007 рік” передбачено, що пенсія працюючим пенсіонерам з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, не може перевищувати два прожиткових мінімуми для осіб, які втратили працездатність, тобто з першого січня 2007 року це - 760 гривень. За словами міністра, кількість пенсіонерів, які отримують пенсію у розмірі понад тисячу гривень, становить близько 360 тис. осіб, або три відсотки від загальної кількості працюючих пенсіонерів. Це не так багато, сказав він, додавши, що в 90 відсотках країн працюючий пенсіонер втрачає пенсію. Сьогодні міністра найбільше турбує те, що 97 відсотків працюючих пенсіонерів мають середній розмір пенсії, який становить майже 442 гривні, й треба працювати у напрямку збільшення цих виплат.
Загалом у нас з понад 13, 3 млн. пенсіонерів понад 2 млн. осіб працюючих. На думку Михайла Папієва, обмеження виплати пенсії стосуватиметься здебільшого пенсіонерів, які отримують високі пенсії. Міністр підкреслив, що всього 738 людей мають пенсію понад 10 тисяч гривень, із них - близько
566 - це депутати, три льотчики- випробувачі, чорнобильці, один науковець.
Пересічний пенсіонер, сказав міністр, матиме право працювати і отримувати пенсію в повному розмірі (якщо вона не більше 760 гривень). Зарплата, уточнив він, виплачуватиметься без обмежень.
Запропонований механізм обмеження пенсії працюючим пенсіонерам не потребує додаткових відомостей від пенсіонера і буде проведено автоматизовано, оскільки в базі даних пенсіонерів усе є. Водночас міністр сказав, що недоцільним є обмеження вже призначених пенсій. У майбутньому потрібен і один закон з пенсійного забезпечення, сказав урядовець (на сьогодні існує близько тридцяти спецзаконів).
Відповідаючи на запитання щодо дострокового виходу на пенсію, Михайло Папієв пояснив, що Законом України “Про зайнятість населення” передбачено: працівникам, з якими було розірвано трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в зв`язку із змінами в організації
виробництва і праці, за умови їхньої реєстрації в службі зайнятості протягом семи календарних днів після звільнення як таких, що шукають роботу, гарантується право на достроковий вихід на пенсію за півтора року до встановленого законом строку осіб передпенсійного віку, які мають страховий стаж для чоловіків - 25 років, для жінок - 20 років.
Особи, які звільнені з роботи у зв`язку із закриттям Чорнобильської АЕС, таке право мають за два роки. Тобто цій категорії осіб пенсія достроково призначена як таким, що не могли працевлаштуватись.
Однак у разі працевлаштування зазначених осіб виплата призначеної пенсіїприпиняється на період роботи до досягнення пенсійного віку. Зазначена норма діяла в цьому році і передбачена статтею 109 проекту Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”.
Міністр наголосив на тому, що принаймні на наступні два роки пенсійний вік при виході на заслужений відпочинок не змінюватиметься (для жінок - 55, а чоловіків - 60 років). Поки що такий законопроект ми не готуємо, підкреслив він. Проте послався на дослідження науковців: 38 відсотків 16-річних хлопчиків не доживають до пенсійного віку, а середній вік чоловіків після пенсії 62,5 року, жінок - 73. Отож якщо починати збільшувати пенсійний вік, то, очевидно, це насамперед стосуватиметься жінок, тобто з його поетапного введення - кожен рік по півроку. Практично, сказав міністр, лише Україна має такі норми 55 і 60 (жінкам, чоловікам відповідно), а в більшості країн на пенсію виходять в 60, 65 років. Михайло Папієв також повідомив, що “діти війни” в наступному році отримають доплати до пенсій. Щоправда, лише інваліди і за умови, якщо за це проголосують депутати. В 2007 році, сказав він, ми будемо боротися з бідністю, аби вона не поширювалась серед працюючих. Насамперед, збільшуватиметься заробітна плата у бюджетній сфері (педагогам, медикам), вживатимуться заходи щодо легалізації заробітної плати, сплати внесків до Пенсійного фонду.
Щодо права надання субсидій Михайло Папієв наголосив, що ця система в Україні є найдосконалішою. В проекті бюджету на наступний рік закладено 5,2 млрд гривень і кожна українська сім`я, яка має право на субсидію, отримає її сповна. Сьогодні близько одного мільйона сімей занесено в реєстр і їм не потрібно збирати довідки. Передбачається, що кількість отримувачів субсидій збільшиться до 1,6 млн. сімей, але турбуватись про те, встигнуть чи не встигнуть з довідками, не треба, заспокоїв міністр, субсидія надаватиметься з дати підвищення тарифів.
“Урядовий кур`єр”, 21.10.06
Квотування експорту - тимчасова норма
Ірина Мамчур, Департамент комунікацій влади та громадськості Секретаріату Кабінету Міністрів України
- Уряд не планував і не планує заборонити експорт, а лише регулює його в інтересах насичення внутрішнього ринку і недопущення критичного дефіциту зерна на території держави в поточному маркетинговому році (МР), - наголошує міністр агрополітики Юрій Мельник. - Адже прожито лише три місяці МР, а попереду ще дев`ять, впродовж яких населення потрібно забезпечувати продуктами харчування. Тому ми не хочемо допустити ситуації, яка склалася у 2003-2004 рр., коли на експорт пішов чи не весь урожай, бо не було вжито запобіжних заходів, а потім довелося закуповувати за кордоном зерно вдвічі дорожче.
На звинувачення зернотрейдерів у неринкових підходах уряду міністр агрополітики зауважив, що квотування, як механізм регулювання ринку, цілком ринкове, воно передбачене генеральною угодою про торгівлю СОТ і застосовується, коли може виникнути критичний дефіцит того чи іншого продукту на внутрішньому ринку.
Явно підвищений цьогорічний попит на зерно спровокований неврожаєм у більшості країн - світових виробників цього продукту. До того ж до задекларованого планового показника -37,6 млн тонн зернових – українські аграрії недобрали приблизно 3 млн тонн. За уточненими прогнозними даними, валове виробництво зерна в усіх категоріях господарств у 2006 році очікується в обсязі 34,6 млн тонн. Зокрема, валове виробництво пшениці зменшилося на 4,4 млн тонн проти 2005 року, жита - на 426 тис. тонн, кукурудзи (прогноз) - на 1,5 млн тонн.
При цьому за менших, ніж торік, обсягів виробництва експорт зерна цього річ вже становить понад 5,6 млн тонн, а це на 1,8 млн тонн більше, ніж за аналогічний минулорічний період. Експортна складова зернового ринку на нинішній маркетинговий рік визначена урядом на рівні 9 млн тонн (проти торішніх 13 млн тонн). Структура експорту має бути приблизно така: близько 5 млн тонн ячменю, близько 1 млн тонн кукурудзи, близько 3 млн тонн пшениці.
Видача квот здійснюватиметься відповідно до наказу Мінекономіки від 6 лютого 2006 р. N 42.
У Мінагрополітики проводяться консультації щодо вдосконалення цього механізму. Будуть враховані пропозиції та побажання Української зернової асоціації, яка представляє інтереси понад 80 відсотків рейдерських організацій, щодо прозорості механізму квотування експорту та усунення різноманітних організаційних перешкод у цьому питанні.
Квотування трактується урядовцями як тимчасова норма. Щойно будутьсформовані необхідні державні та регіональні запаси зерна, квоти скасують. На цьому наголосив, коментуючи нещодавно постанову Кабміну щодо квотування експорту зерна, і Прем`єр-міністр Віктор Янукович.
“Урядовий кур`єр”, 21.10.06
На контролі - заборгованість з виплати зарплати
Прем`єр-міністр Віктор Янукович доручив міністру праці і соціальної політики Михайлу Папієву разом з обласними держадміністраціями та іншими органами влади забезпечити безумовне виконання доручення з виплати боргів із зарплати на економічно активних підприємствах до кінця року. Таке доручення Віктор Янукович дав під час зустр ічі з Михайлом Папієвим, повідомила прес-служба Кабінету Міністрів.
Міністр поінформував Прем`єр-міністра про хід виконання доручення з погашення боргів по зарплаті. За його словами, за два місяці загальна заборгованість з виплати зарплат зменшилася на 129 млн. гривень і на 1 жовтня складає 970 млн. грн.
“Ми повинні якнайшвидше ліквідувати заборгованість, щоб люди забули про таке ганебне явище, як борги із зарплати”, - наголосив Прем`єр-міністр.
“Є всі можливості виконати доручення і ліквідувати заборгованість до кінця року”, - зазначив Михайло Папієв. Він зауважив, що найбільше проблем є в тих областях, де Кабінет Міністрів пропонував змінити керівників. Зокрема, в Харківській, Полтавській, Тернопільській, Херсонській та Чернігівській.
Значну увагу під час зустрічі також було приділено концепції державної соціальної політики. “Роботодавець повинен стати союзником уряду, і ми маємо створити всі умови, для того, щоб він мав можливість збільшувати зарплату своїм працівникам”, - зазначив Прем`єр-міністр Віктор Янукович.
“Урядовий кур`єр”, 21.10.06
Тепло в квартирах з`явиться вчасно
Віктор Янукович продовжує робочі зустрічі з керівниками регіонів. Прем`єр-міністр зустрівся з Головою Ради Міністрів АР Крим Віктором Плакідою, головами Вінницької та Одеської обласних державних адміністрацій Олександром Домбровським та Іваном Плачковим. Під час розмов йшлося про соціально-економічну ситуацію в областях та готовність до опалювального сезону.
Зокрема, голова Ради Міністрів Криму поінформував Прем`єр-міністра про те, що Автономна Республіка на 99,5% готова до зими. За його словами, вчасно отримано ліміти газу, завдяки чому подано тепло у лікарні, дитячі садки та школи. Окрім того, створено резервні запаси мазуту.
Прем`єр-міністр доручив керівникові кримського уряду вчасно розпочати опалення та завершити роботи з підготовки житлово-комунального господарства до осінньо-зимового періоду. “За це ви несете персональну відповідальність”, - наголосив Віктор Янукович.
Глава уряду також дав доручення Раді Міністрів Криму разом з міністерствами та відомствами підготувати проект рішення про часткове переведення опалення на півострові з газу на електроенергію.
Під час зустрічі з Віктором Януковичем керівник кримського уряду також поінформував про основні підсумки соціально-економічного розвитку півострова. Так, зокрема, заробітна плата в Криму за дев`ять місяців 2006 року збільшилася в середньому на 33,3%, а зростання промислового виробництва за цей період склало 102,2%. Голова Ради Міністрів Криму також повідомив про підсумки туристичного сезону. Незважаючи на те, що кількість туристів, які відвідали Крим цього року, знизилась на 1,5%, доходи курортних зон зросли. Віктор Плакіда також розповів про хід посівної кампанії в Криму. За його словами, на сьогодні в автономії засіяно 70% площ, відведених під зернові.
На сьогодні у 90% житлових будинків міст та сіл Вінниччини підключено опалення, а протягом двох днів уся область буде забезпечена теплом. Про це повідомив під час зустрічі з Прем`єр-міністром голова Вінницької облдержадміністрації Олександр Домбровський. За його словами, вперше за роки незалежності область на 100% розрахувалась за газ перед постачальними підприємствами. “На Вінниччині щоденно працює оперативний штаб з підготовки до зими, створений за дорученням глави уряду”, - зазначив Олександр Домбровський.
Крім того, голова Вінницької облдержадміністрації поінформував прем`єр-міністра про підсумки роботи агропромислового комплексу області. Зокрема, за його словами, зібрано найбільший за останні десять років врожай цукрових буряків - 2 млн. 700 тис. тонн. Для його обробки цього року додатково почали працювати два цукрових заводи, а загалом на Вінниччині сьогодні діє 21 цукрове підприємство.
Задля підтримки аграріїв Віктор Янукович доручив центральним органам виконавчої влади разом з Вінницькою ОДА підготувати спільні пропозиції щодо часткової компенсації вартості кредитів для сільгоспвиробників за рахунок бюджету. Прем`єр-міністр також дав доручення вжити заходів, щоб не допустити затримки своєчасної виплати зарплати працівникам органів місцевого самоврядування області.
Голова Одеської облдержадміністрації Іван Плачков повідомив Прем`єр-міністрові, що опалення включено у лікарнях, школах, дитячих садках в усіх населених пунктах області, а також у житлових будинках та установах у північних районах Одещини. Область на сто відсотків готова до зими, і як тільки середньодобова температура знизиться до 8 градусів, тепло з`явиться в усіх будинках, - зазначив керівник ОДА. Іван Плачков також поінформував главу уряду, що до 1 жовтня наступного року відкриється після реконструкції Одеський театр опери та балету, повідомила прес-служба Кабінету Міністрів.
