УкрЧАС

Огляд преси від 19 жовтня 2006 року.

 

“Демократична Україна”, 19.10.06

І знову про газ…
На засіданні Кабміну Прем`єр-міністр України Віктор Янукович повідомив, що в середньому в Україні рівень оплати за енергоносії становить 75 %. “Загалом ми з вами отримали в спадок 432 млн. боргів за газ, спожитий теплокомуненерго”,— наголосив голова уряду.

Янукович дав завдання провести в регіонах “роз`яснювальну роботу”, щоб забезпечити своєчасні розрахунки споживачів за газ, аби не бути боржниками перед партнерами, які нині постачають нам газ.
Тим часом, за інформацією Інституту проблем національної безпеки РНБО, нещодавнє підвищення цін на газ “оголило” аномальну енергоємність ВВП в Україні. Нині енерговитрати на видобуток вугілля зіставні з його енерговіддачею, а вартість електроенергії становить 40% собівартості вуглевидобування. Крім того, під час закриття збиткові шахти консервуються затопленням, що призводить до розриву метанових полів і позбавляє Україну можливості щороку отримувати 12–14 млрд кубометрів горючого газу. Він може слугувати альтернативним джерелом отримання енергії, вважають експерти.

“Демократична Україна”, 19.10.06

У яку суму обійдеться ефективна енергетика?
Роман Підвисоцький

На початку нового опалювального сезону потреба в енергозбереженні як ніколи актуальна. Саме в цей час Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) презентувало сьогорічний огляд енергетичної політики України, в якому головний акцент зроблено на перспективах заощадження та розумного і ефективного використання енергетичних ресурсів.

За висновками експертів, Україна має колосальний потенціал енергозбереження. Якщо вчасно запровадити сучасні технології у промисловому виробництві та комунальному господарстві, до 2030 року теоретично можна заощадити стільки енергії, скільки Велика Британія споживала 2004-го. Фактичний нереалізований потенціал щорічної економії, за оцінками експертів МЕА, становить в нашій державі 200 млн тонн нафтового паливного еквівалента. Проте для скорочення споживання енергії в еквіваленті 60 млн тонн нафти потрібні інвестиції в обсязі 51 млрд дол. Очевидно, що таких коштів в Україні немає, а для залучення інвестора треба зацікавити його прибутками або віддати у власність підприємства теплокомуненерго, тобто приватизувати їх, вивести з фондів комунальної й державної власності.
Як зазначає голова Національного агентства з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів Євген Сухін, у загальному енергетичному балансі України понад 60% палива імпортується. Європейські країни в середньому ввозять 51% енергоресурсів. Наприклад, Франція залежить від імпорту на 50%, Німеччина — на 60, Японія — на 70%. На кожний долар виробленої продукції в Україні спалюється 0,89 кг умовного палива (вугілля). Висока енергоємність економіки та залежність від імпорту енергоносіїв робить її уразливою від цінової кон`юнктури, знижуючи конкурентоспроможність.
Директор Міжнародного енергетичного агентства Клод Манділ під час засідання “круглого столу” у Києві з проблем енергозбереження зазначив, що енергоємність української економіки вища, ніж у Росії, Білорусії та втричі більша, ніж у країнах Євросоюзу.

Доки “грітимемо небо”?
Ефективні енергетичні технології можуть вирішити найбільшу частину цих проблем, поліпшити енергетичну безпеку й зменшити критичну залежність економіки від імпорту природного газу. Огляд МЕА акцентує на тому, що енергетична ефективність є життєво необхідною для економічного зростання і розвитку країни під час світової тенденції до зростання цін на енергоресурси. Неминучим є запровадження ринкових цін, зокрема на газ. Це — найкращий стимул ощадливого використання палива, модернізації застарілої галузевої інфраструктури та стимулювання ефективного використання електроенергії й палива.
Класичним прикладом стимуляції енергозбереження головний економіст Європейського банку реконструкції та розвитку Ерік Берглеф вважає світову нафтову кризу початку 70-х років минулого століття, яка мало не переросла в глобальний енергетичний катаклізм. У результаті провідні економічно розвинуті держави лише за кілька років зменшили енергоємність своїх промислових потужностей та побутової сфери втричі. Навіть у США, які звикли в енергетиці жити “на широку ногу”, швидко минула мода на великі автомобілі, що витрачали багато бензину. В результаті мінімізації енергетичних витрат на початку 80-х років світова економіка отримала додатковий стимул розвитку, з`явилися нові енергетичні технології, які не мали попиту за часів дешевої нафти. Від 1975 до 1995 року США зменшили надлишкові витрати електроенергії на 50%, але через швидкий розвиток економіки попит на електроенергію й абсолютні обсяги її споживання у цій країні стабільно зростають. Нині кожен американець щороку використовує в середньому 12 тис кВт/год. Тим часом у штаті Каліфорнія десять років діє спеціальна програма енергозбереження, завдяки якій споживання електроенергії на кожного мешканця зменшилося на 45 %. Найважливіші акценти програми — масове використання енергоощадних побутових електричних і електронних приладів, жорсткі будівельні стандарти з термоізоляції будинків і зменшення непродуктивних втрат у загальних теплових і електричних мережах. Найефективніша технологія — використання для освітлення замість звичних ламп розжарення компактних люмінесцентних. Не поступаючись у яскравості, вони економлять майже 80% електроенергії. Друга за значенням і ефективністю технологія — термоізоляція будинків. У Каліфорнії багато електроенергії використовується для охолодження та кондиціонування повітря в спеку. В Україні ж, навпаки, найбільше енергії втрачають (через бетонні й цегляні стіни) під час опалювального періоду взимку. Експерти зробили виміри енерговитрат наших будівель. Взимку в інфрачервоному спектрі будинки “світяться” яскраво-жовтими та червоними тонами, тобто “гріють небо”. За найскромнішими підрахунками, через слабку термоізоляцію споруд, третину теплової енергії витрачають марно.
Найкращі результати з енергоефективності та впровадження альтернативних енергетичних джерел мають європейські країни. Окрім дієвих будівельних стандартів із термоізоляції, по-справжньому масового розвитку вітрової та сонячної електроенергетики, європейські держави активно впроваджують програми переходу на використання біопалива для автомобілів. До 2010 року частка біопалива в загальному балансі споживання багатьох європейських держав має досягти 12%.
Експерти вважають, що незалежне ціноутворення на традиційні види палива та енергію стане найкращим економічним стимулятором розвитку відновлювальних і альтернативних джерел енергетики. Якщо енергетичний ринок працюватиме прозоро, за умов чесної конкуренції, якість послуг зросте, а їхня вартість та енергетичні втрати зменшаться.

Тарифи без “причіпу”
Зважаючи на те, що централізоване теплопостачання в українських містах під час опалювального періоду непродуктивно втрачає від 15 до 25% енергії, експерти МЕА переконані, що саме на житлово-комунальній сфері слід сконцентрувати зусилля для запровадження технологій ефективної енергетики. Міжнародна енергетична асоціація рекомендує провести в комунальному секторі комплексну реформу, до якої входитиме незалежне регулювання тарифів на теплову енергію та однакові можливості для роботи на ринку теплопостачання для різних учасників, які зможуть запропонувати варіанти опалення багатоквартирних будинків.
Упровадження ефективної енергетики в житлово-комунальному господарстві, яке споживає 12 млрд кубометрів “блакитного” палива, очевидне і нагальне. За прогнозом Володимира Саприкіна, директора енергетичних програм Центру економічних і політичних досліджень ім. О. Разумкова, якщо врахувати зростання вартості туркменського, узбецького і казахського природного газу, ціна тисячі кубометрів імпортного газу для України наступного року може становити щонайменше 150 доларів. У такому разі подорожчання комунальних послуг — неминуче, адже нині 70% тарифу становить вартість енергоносіїв. Тому важливо розробити прозору і зрозумілу систему ціноутворення в житлово-комунальному господарстві, котре прозорістю ніколи не вирізнялося.
Як зазначає директор департаменту стратегічного розвитку Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства В`ячеслав Козак, загальна сума, потрібна для повної модернізації нинішнього ЖКГ,— близько 40 млрд доларів. Це приблизно по 800 гривень на кожного мешканця України. Якщо у бюджеті таких коштів нема, можливо, допоможе громадська ініціатива? У держбюджеті наступного року заплановано субвенцію місцевим бюджетам в 1 млрд грн. для покриття витрат на функціонування житлово-комунального господарства. Та, очевидно, це лише крапля в морі.
Для врегулювання тарифів Мінбуд пропонуватиме вивести питання тарифів із повноважень місцевої влади й створити незалежну комісію, яка встановлюватиме об`єктивні економічно обґрунтовані тарифи, або передати ці повноваження Національній комісії з регулювання електроенергетики (НКРЕ), котра має в областях регіональні представництва. На думку В`ячеслава Козака, в тарифи можна включати лише вартість енергоносіїв, заробітну плату працівників, вартість транспортування теплоносія чи електроенергії та ремонту, реконструкції мереж. Усі невиробничі витрати до тарифів включати не можна, це — пряме порушення нормативів.

“Демократична Україна”, 19.10.06

Томенко хоче пережити зиму

Блок Юлії Тимошенко вимагає заслухати цього тижня в парламенті інформацію уряду про підготовку житлово-комунального господарства держави до опалювального сезону. Про це, виступаючи з трибуни парламенту, заявив представник фракції БЮТ Микола Томенко.
За його словами, сьогодні депутати місцевих рад стали заручниками непрофесійності й непослідовності уряду і Міністерства палива та енергетики стосовно підготовки до опалювального сезону.
Микола Томенко наголосив, що нині жодна місцева влада не знає реальної ціни на газ, ніхто не може спрогнозувати, як забезпечуватиметься опалювальний сезон в Україні.
“Ми пережили найбільш патріотичний “Нафтогаз України”, тепер переживаємо найбільш професійний “Нафтогаз України”,— сказав один із лідерів.
“Ми маємо тут, у сесійній залі, почути, які переговори сьогодні веде Мінпаливенерго з Росією, які умови цінової політики і яку ціну ми отримаємо”,— сказав депутат.
“Ми хочемо, щоб у сесійній залі усі урядовці нам пояснили, як Україна переживе зиму”,— додав Микола Томенко.
 За його словами, “або уряд нам скаже, що він абсолютно не готовий приймати рішення, або ми з вами приймемо рішення про абсолютну непідготовленість уряду проводити роботу в цьому напрямі”.
У свою чергу, голова Комітету ВР з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства, депутат з фракції БЮТ Юрій Сербін зауважив, що через бездіяльність уряду в державі зірвано опалювальний сезон. За його словами, регіони звітують, що опалювальний сезон почався, але насправді ввімкнено лише автономне опалення, яке є низької якості. Депутат зауважив, що це стосується лише об`єктів соціальної сфери. За його словами, така ситуація склалася нині у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській та інших областях. Голова комітету заявляє, що керівники областей самотужки намагаються вирішити цю проблему, натомість на центральному рівні нічого не робиться для повноцінного початку опалювального сезону.
Пан Сербін підтвердив, що депутати від БЮТ підготували проект постанови парламенту про заслуховування у п`ятницю інформації уряду про стан підготовки ЖКГ до опалювального сезону. Він сказав, що відповідний проект постанови зареєстровано і обговорюватиметься на засіданні профільного комітету.
Відповідаючи на запитання журналістів, як можна було уникнути такої ситуації, Юрій Сербін сказав, що уряд пояснює затягування повноцінного опалювального сезону відсутністю точної ціни на газ. Водночас він вважає, що урядовці могли домовитись про тимчасову ціну на газ на жовтень і почати процес опалення, домовляючись з Росією про постійну ціну. Однак цього не зроблено, підсумував депутат.

“Україна молода”, 19.10.06

Янукович, де тепло?!
Непрофесійні дії уряду не дозволили вчасно почати опалювальний сезон по всій Україні
 
      Різке похолодання знову зненацька захопило країну. Влада запевняє, що до зими готова і нібито опалювальний сезон стартував. Проте, на даний момент, холодні батареї у домівках свідчать про інше.
      Міністр палива та енергетики Юрій Бойко заявив, що на сьогодні в підземних газосховищах накопичено майже 25 млрд. куб. метрів газу, а на складах ТЕС і ТЕЦ - 3 млн. тонн вугілля. Це дає впевненість, що зиму переживемо в теплі. “В основному завдання, які ставилися перед нами з проходженням осінньо-зимового періоду, вирішені. Ми бачимо як зробити так, аби народне господарство працювало нормально, а люди не помічали негараздів з погодою”, - констатував міністр.
      Але ситуація в регіонах свідчить про інше, нові Алчевськи вже не за горами.

***

П`яті дрижаки від олігархів
У “запорізькому Алчевську” люд мерзне, бо дві ПФГ упродовж п`яти з лишком років не можуть
      Мова про Степногірськ - селище, яке розташоване Велико-Токмацьких покладах марганцевої руди, обсяги яких (півтора мільярда тонн) удвічі потужніші від освоєних у ПАР, ще донедавна ваважалися найбільшими у світі. Перша черга Таврійського гірничозбагачувального комбінату дала життя і селищу-супутнику. Тоді ж, у 80-х роках, розпочалося спорудження копальні № 1 проектною потужністю два мільйони тонн щороку. Коли ж на-гора пішла цінна руда, конкуренти з інших ГОКів забили на сполох. І влада зреагувала на “біди” олігархів однієї із дніпропетровських промислово-фінансових груп: після відвідин Степногірська тодішнім Президентом України Леонідом Кучмою років десять тому діючу шахту законсервували! Уряд Віктора Ющенка в 2000 році взявся було за реанімацію шахти, однак завадила несподівана відставка.
      У 2001 році “оновлений” Кабмін “заморозив” родовище остаточно: основні фонди було віддано донецькому “Візаві”, а ліцензію на освоєння покладів - Запорізькому феросплавному заводу. Ті чубляться й досі, а люди сидять без роботи в холодних квартирах. П`яту зиму - без централізованого опалення! “Та навіть Алчевськ на тлі наших бід - це ще ледь не комунальний рай”, - казали мені сільчани під час відрядження кореспондента “УМ” до Степногірська. На заробітки в інші міста і країни подалося кілька тисяч працездатних - половина мешканців “мертвого селища”.
      А все тому, що “мертвими” виявлялися рішення, ухвалені на різних рівнях. Низку заходів щодо проблем Степногірська намічав, приміром, Кабмін, однак розпорядження від 25 липня 2002 року оселі мешканців селища не обігріло (донині в “багатоповерхівках” немає також газу, води і, природно, не працює каналізація!). Двічі свої рішення приймала сесія Запорізької облради. В липні ц. р. депутати нагадали Кабміну про його наміри (нуль реакції), а у вересні виділили кількасот тисяч гривень з обласного бюджету, для облаштування електрообігріву квартир у Степногірську. Зрештою, і цей варіант днями виявився “мертвим”: у селищі треба провести енергоаудит житлового фонду! Заступник голови правління ВАТ “Запоріжжяобленерго” Сергій Догадаєв уточнив: “Електроопалення буде, однак після завершення четвертого етапу робіт. Що ми встигнемо цього року - так це лише утеплити будинки”.
      Селищний голова Ірина Кондратюк у розпачі: за діючих тарифів споживачі не здатні оплачувати “казкові” рахунки. Субсидії ж у селищі оформити складніше, аніж деінде: за документами, весь житловий фонд вважається газифікованим! Настрій у “заморожених” степногірців такий, що з настанням морозів “спекотно” стане на трасі “Харків-Сімферополь”, що невгамовно шумить за якийсь кілометр від селища…
      Ладен підключитися до акції протесту і директор місцевої школи “Паросток” Олександр Кваша: в дітей діагностують чи не нову, принаймні незвичну для інших міст, хворобу - холодову алергію! У класах щозими вмикають електрокаміни, а коридори, спортзал і фойє покриваються інеєм. Задля економії “законсервовують” третій поверх школи, діти кучкуються на двох нижніх. У зв`язку з постійною загрозою загоряння електричної проводки у школі часто проходять “уроки евакуації”. У Василівської райСЕС є усі підстави закрити навчальний заклад, позаяк на 450 учнів тут лише один-два унітази; решта - замерзає… Такий температурний “режим” унеможливлює і приготування для малечі гарячих страв…
      Дирекція школи мріє про теплі класи для дітей, а степногірці - про газифікацію селища. Та розуміють: газ буде в… шампанському на Новий рік - якщо після оплати рахунків за кіловати в гаманцях ще щось шелестітиме…
Андрій БАГНЮК.
Запорізька область.

***

Холодомор по-дніпропетровськи
Опалювальний сезон в обласному центрі у звичний термін так і не розпочався
      Батареї в оселях дніпропетровців починають віддавати теплом зазвичай з 15 жовтня. Впродовж бозна-скількох років саме ця дата уособлювала офіційний початок опалювального сезону. Проте нинішнього на таке благо цивілізації доведеться чекати невизначений термін. Головною причиною є відсутність лімітів на газ. Міська влада вживає усіх заходів для досягнення з НАК “Нафтогаз України” домовленостей для того, щоб включити опалення хоча б бюджетним установам. Мер Дніпропетровська Іван Куліченко навіть поквапився 13 жовтня підписати відповідне розпорядження, однак його виконання установам під великим знаком запитання.
      Тим часом Дніпропетровський міськвиконком прийняв рішення про підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги у 2,8 раза, що співзвучно з урядовими настановами. Проте останнє слово тут за депутатами міськради. Але вже зараз можна передбачити, що з цим буде не так просто. Ціла низка політичних сил заявляє про свої наміри вдатися до акцій протесту саме з приводу підвищення тарифів, які багатьох мешканців міста поставлять на межу існування.
      І хоч Іван Куліченко намагається запевняти дніпропетровців, що зимувати будемо не гірше, аніж торік, у це мало кому віриться. Бо тільки теплопостачальні організації за спожитий газ заборгували 32 мільйони гривень.
      Тим часом погрожують наймасовішими відключеннями електроенергії за останні роки й енергетики. А подекуди вони вдаються до дій конкретних, які спрямованi на мету зовсім не абстрактну - повне погашення боргів за 2006 рік.
Сергій ДОВГАЛЬ.
Дніпропетровськ.

P.S. У Нікополі Дніпропетровської області при проведенні гідравлічних випробувань міської системи теплопостачання стався прорив магістральної теплової мережі. Як інформує прес-служба МНС, унаслідок аварії без тепла залишилися 582 житловi будинки (86 855 мешканців), 29 освітніх і 11 лікувальних закладів. Тривають відновні роботи.

***

Ужгород осінній: чи зiгрiє “Хiмчистка?”
     
Ужгород належить до тих трьох міст України, в яких підготовка до опалювального сезону визнана Кабінетом Міністрів найгіршою. Після поради мера грітися самим ужгородці масово почали встановлювати автономне опалення в помешканнях. І сьогодні обласний центр Закарпаття є рекордсменом в Україні по “автономії” - третина ужгородців уже відрізала свої помешкання від центральної труби. Причому значна частина - нелегально і без усіляких дозволів і погоджень.
      Але третина - це ж не всі. Схоже, це питання, як і питання сміттєприбирання, було пущене міською владою на самоплив. Тож Ужгород ризикує не тільки потонути у смітті, а й у ньому замерзнути. Дійшло до того, що депутати міської ради минулого тижня ініціювали скликання позачергової сесії, аби почути від влади, як будемо зимувати. Та влада чомусь уникла розмови.
      До всіх бід додалося ще й банкрутство “Ужгородтеплокомуненерго” з величезними боргами у 58 мільйонів гривень. Управління майнової політики міста передало банкрута з майном і працівниками комунальному підприємству “Хімчистка”. Так що тепер Ужгород грітиме “Хімчистка”. Хто наступний?
      На початок жовтня у місті не було жодного кубічного метра газу. Мер Ужгорода Сергій Ратушняк терміново поїхав до Києва домовлятися з постачальниками газу. Буцімто домовленості досягнуто. Але навряд чи вдасться підготувати всі ужгородські котельні до опалювального сезону.
      Усі ці хаотичні рухи свідчать про одне: зима знову в Ужгороді застала владу зненацька - себто з календарем. Як би там не було - холодні батареї не спишеш на політичних опонентів.
      А ужгородці починають звикати до зими зі своїх осель. Окрім, звичайно, тих, хто вже давно ні на яку владу не сподівається, а гріється чим може.
Олександр ГАВРОШ.
Ужгород.

***

У загрозі замерзання чимало тернополян вбачає… політичний підтекст
      Ситуація з опаленням у Тернополі залишається досить непевною і тривожною. Тільки цих вихідних у квартирах з`явилася нарешті гаряча вода, без якої мешканці змушені були залишатися більш як півтора місяця. Для цього - щоб взяти кредит на погашення боргів перед газопостачальниками - міській владі навіть уперше довелося закласти під заставу дуже ласий шматок комунальної нерухомості в самому центрі - триповерховий будинок, який має ще й історичну цінність. Вранці у вівторок температура в Тернополі була нижча за нуль, проте тепло з`явилось лише в частині шкіл, дитсадків та лікувальних закладів (у пологовому будинку, наприклад, і далі було холодно).Міська влада через засоби масової інформації заспокоює населення, проте вдається їй це погано. Адже, за словами головного інженера “Тернопільміськтеплокомуненерго” Станіслава Конопляника, при тому, що котельні повністю готові розпочати опалювальний сезон, досі (!) невідомо, яка саме компанія постачатиме газ Тернополю, в яких обсягах і за якою ціною.
      Так, у “Тернопільтеплокомуненерго” залишаються на сьогодні борги перед газопостачальниками в сумі близько двох мільйонів гривень, однак у багатьох інших обласних центрів України заборгованість набагато більша, проте газовий кран їм не перекрили. Цей факт і примушує багатьох у Тернополі все більше схилятися до думки, що причини вже нинішнього замерзання і ще страшніша загроза зимового мають під собою політичний підтекст. Тобто є підозра, що таким чином уряд Віктора Януковича пробує “поставити на місце” неугодного тернопільського “губернатора” і весь “помаранчевий” регіон.
      Досить негативно сприйняли тернополяни і повідомлення на офіційному сайті міськради про те, що відповідним службам надалі дозволено в осінньо-зимовий період повністю вимикати опалення в дні, коли надворі буде більше як плюс вісім, і періодично, коли температура підніматиметься вище трьох градусів тепла. Людей непокоїть, що в такій ситуації неможливо буде точно визначити, скільки часу в квартири подається тепло, відтак і підрахувати суму оплати за нього.
Світлана МИЧКО.
Тернопіль.

***

Одесити можуть залишитися взимку без опалення
      Тепломережі Одеси до зими готові на 100 відсотків, однак “проблемними” залишаються підготовка до опалювального сезону теплоелектроцентралі та фінансування газопостачання ТЕЦ, яка досі належала НАК “Енергетична компанія України”, ліквідованій у жовтні указом Президента України. Так прокоментував ситуацію в інтерв`ю “УМ” напередодні подачі тепла до будинків мешканців обласного центру начальник міськуправління житлово-комунального господарства Микола Рубля.
      Якщо вдарять морози вже у жовтні, на що тут не сподіваються, ситуація буде критичною для 300 тисяч жителів центральної частини Одеси, які можуть залишитися без належного опалення. Річ у тім, що саме “Енергетична компанія України” є власником Одеської теплоелектроцентралі. Тому, природно, мала забезпечити фінансування капітального ремонту ТЕЦ перед опалювальним сезоном. Однак насправді зволікала з реконструкцією як торік, так і в поточному році  - при мовчазному потуранні з боку Міністерства палива і енергетики України. Фактично обидва столичні відомства просто ігнорували заклики Одеської мерії - профінансувати реконструкцію ТЕЦ, включно iз заміною вкрай зношеного обладнання. І лише напередодні опалювального сезону Мінпаливенерго, зрештою, спонукало правління НАК “Енергетична компанія України” створити спільно з Одеським міськвиконкомом та облуправлінням промисловості робочу групу з врегулювання ситуації й провести засідання антикризового штабу. Однак спроби підмінити реальне фінансування капремонту штабними накачками не могли мати успіху. За словами начальника облуправління промисловості Олега Куракова, врятувати ситуацію можуть терміново виділені власниками ТЕЦ України 6 млн. грн. - на виконання ремонтних робіт: адже з трьох котлів теплоелектроцентралі лише один на початку жовтня перебував у робочому стані. Ще 15 млн. грн. необхідно буде асигнувати в наступні місяці.
      А поки  що, як і торік, підготовка ТЕЦ до опалювального сезону здійснюється за рахунок асигнувань міськради. Хоча 2 млн. грн., виділених сесією міськради на невідкладні роботи, явно не  вистачить для надійного теплозабезпечення центральної частини мегаполіса. Ще 2 млн грн. вимагає невідкладно переказати на свій рахунок ВАТ “Одесагаз”.
      Отож навряд чи варто сподіватися на бездоганну роботу взимку ТЕЦ, а також комунальних підприємств “Одесатеплокомуненерго”  і “Одесатеплоенерго”, які залежні від постачання тепла. Принаймні депутат міськради Микола Боровський переконаний, що критичну ситуацію на ТЕЦ власники створили умисне. “ТЕЦ штучно роблять банкрутом, -  вважає він. - Спершу хочуть довести до повного краху, а потім викупити за безцінь”.
      По трьох інших районах Одеси, за словами начальника міськуправління житлово-комунального господарства пана Рублі, “мережа опалення до зими готова. Виявлені в ході пробної теплоподачі 24 пориви труб зварено, інші незначні пошкодження, що можуть проявитися на початку сезону, так само будуть швидко ліквідовані”. З міського бюджету виділено 0,5 млн. грн. на установку індивідуальних котлів опалювання в “проблемних” будинках по вулицях Болгарській та  Богдана Хмельницького. Йдеться про відомче житло, яке належить збанкрутілим підприємствам.
      Якщо одесити найближчим часом також розрахуються за газ і тепло з комунальними підприємствами “Одесатеплокомуненерго” і “Одесакомуненерго”, борг перед якими сягнув 36 млн. грн., то Одеса успішно перезимує, резюмував начальник міськуправління житлово-комунального господарства пан Рубля.
Михайло АКСАНЮК.
Одеса.

***

На луганськi казани ніхто не тисне.
Газу не дають
      У вiвторок увечерi  п`ять градусів за  Цельсієм і мряка за вікнами давали всі підстави для старту опалювального сезону в Луганську. Тим більше що міськвиконком заздалегідь бадьоро відрапортував про повну готовність тепломереж до прийому теплоносія. Однак зі 141 котельної міста запрацювали  лише 34. Решта автоматично вимкнулася через низький тиск газу в мережі. Тому на сьогодні в обласному центрі тепло отримують винятково лікарні та дитячі дошкільні заклади. І то не всі. Наприклад, у доволі великому шахтарському селищі Ювілейний (адміністративно підпорядкованому Артемівському району Луганська) жодна котельня не запрацювала. Не опалюється і найбільша в місті 3-тя дитяча лікарня, де просто не встигли змонтувати внутрішні комунікації. Колега поскаржився, що у вівторок залишав свого малюка в холодному дитсадку.
      Шкільні ж заклади не опалюються з іншої причини: міський голова Сергій Кравченко надибав “передовий досвід” у “старшого брата”, себто Донецька, де вже кілька років школярів відправляють на канікули не на початку листопада, а в середині жовтня. Таким чином батареї стоять холодними зайвих два тижні. Цікаво, що посадові особи міськвиконкому розходяться в сумах економії. Кравченко заявив про півмільйона гривень; один з його заступників - про 250 тисяч. Що з цього приводу думають учителі, учні й, особливо, їхні батьки, міське керівництво цікавитися не стало.
      В інших містах області пересунути канікули ще не здогадалися, а в решті деталей ситуація з опаленням практично нічим не відрізняється від тієї, що склалася в Луганську. Там теж обігрівають лікарні та дитсадки, а що стосується житла, то, як  повідомили “УМ”, скажімо, з Сіверськодонецька, чекають на якесь спеціальне розпорядження.
      Винятком є два міста. Перше з “винятків”, звичайно ж, - всесвітньо знаменитий Алчевськ. Тут внутрішнi домові системи готові до прийому тепла на 92 відсотки, а от магістральні трубопроводи - лише на 45. Перша ж спроба прокачати воду по мережах призвела до розривів магістралі в кількох місцях. Проте нова міська влада сподівається з початком листопада подати тепло в квартири.
      Набагато гірше почувають себе в Красному Лучі - і городяни, і навіть місцеві керманичі. Між іншим, якщо цьогорічна аварія в Алчевську хронологічно збіглася в часі з “помаранчевим” правлінням в області та в країні, то Красний Луч як “замерз” у листопаді 2001-го, так ніхто його з тих пір і не “розморожував”. На сьогодні мешканці  близько 20 відсотків багатоповерхівок просто відмовилися від центрального опалення; ще третина  на щось сподівається, хоча й дарма - подати гарячу воду в їхні будинки немає фізичної можливості (про що мер міста волає ледь не з моменту своєї “інавгурації” - без відчутного результату). Решта житла начебто до зими готова, однак поки що переконатися в цьому немає можливості - котельні не працюють.
      Найбільшими оптимістами за даних обставин виглядають нині чиновники обласного управління ЖКГ. Тим більше що в них є залізобетонне пояснення нинішньої затримки з початком сезону. Виявляється, вся проблема в тому, що постачальникам області не доведені ліміти споживання газу. А не доведені вони тому, що Кабмін дотепер не мiг визначитися з ціною на “блакитне паливо”. А з іншого боку - борг комунальників Луганщини перед ними залишився з минулих сезонів чималенький - близько 25 мільйонів гривень. Хто ж із боржниками розмовлятиме.
Михайло БУБЛИК.
Луганськ.

***

Крим до морозів нібито готовий
Хоча периферія може й померзнути

      Опалювальний сезон на сонячному півострові ще не стартував, хоче вже другий день, приміром, у Сімферополі досить прохолодно, - вранці всього +2 оС. Проте централізовано подавати тепло у багатоповерхівки комунальники без відповідного рішення міськвиконкому не поспішають. А місцева влада у свою чергу покладається на обнадійливі прогнози синоптиків, котрі обіцяють уже з завтрашнього дня значне потепління. Тож, вірогідно, котельні запустять лише наприкінці жовтня - на початку листопада.
      Узагалі, як це прозвучало на останній селекторній нараді у Радміні автономії, готовність місцевого ЖКГ до зими псують дві речі - грошові борги за тепло- й енергоносії та не відремонтовані дахи. За словами віце-прем`єра Азіза Абдулаєва, найгірша ситуація традиційно у Ленінському районі і, зокрема, у місті Щолкіне, котре минулої зими побувало у “шкурі” замерзаючого Алчевська. У Щолкіному досі ведуть роботи з відновлення теплових мереж і водогону. Перші бюджетні кошти на ремонт надійшли лише у серпні, тому, мовляв, бригади елементарно не встигають упоратися з великим обсягом робіт.
      А ось мешканців Феодосії, Ялти та Севастополя майбутні морози не лякатимуть. Їхні міські голови в один голос запевнили про 95-100-відсоткову готовність до зими. Наприклад, у Феодосії цьогоріч додатково побудували три котельні, які мають ввести в експлуатацію впродовж найближчих десяти днів.
      Будуть кримчани нинішньої зими і з “блакитним паливом”, причому власного видобутку і за прийнятною ціною. Якщо вірити речнику кримського спікера Анатолія Гриценка, про це вдалось домовитися з міністром палива та енергетики України Юрієм Бойком, який нещодавно зустрічався з чільниками АРК. Спікер також попросив Бойка якомога швидше врегулювати конфлікт щодо керівництва ДАТ “Чорноморнафтогаз”, оскільки це може негативно вплинути загалом на опалювальний сезон. Річ у тім, що НАК “Нафтогаз України”, який володіє 100 відсотками акцій “Чорноморнафтогазу”, не дочекавшись рішення загальних зборів акціонерів, призначила новим головою правління Анатолія Присяжнюка, одного з віце-прем`єрів Криму. Натомість його попередник Ігор Франчук (нагадаємо, колишній зять екс-Президента Кучми) подав скаргу в Голосіївський райсуд Києва, який призупинив дію НАКівського наказу. Це при тому, що трудовий договір Франчука з “Чорноморнафтогазом” закінчився ще наприкінці серпня. Можливо, весь конфлікт вичерпається тільки 30 жовтня, на яке заплановані загальні збори акціонерів ДАТ.
Василь ДРАГОЛЮК.
Крим.

***

Черкащан поки гріє сонце
           Учора вранці над Черкасами по-літньому засвітило сонце, й така милість природи додала народу оптимізму: значить, поки не замерзнемо. Позаяк мешканці обласного центру досі у своїх оселях цокотять зубами, адже вночі стовпчик термометра сягав уже 0 градусів. Між тим черкаська міська влада лише обіцяє вчасно розпочати опалювальний сезон, але поки що тепло з`явилося тільки у 75 відсотків дошкільних навчальних закладів, шкіл та лікарень. Правда, у деякі будинки подали гарячу воду. При цьому чиновники запевнили задубілих людей, що в їхніх квартирах стане тепло вже в найближчі кілька днів, просто необхідний певний термін на нагрівання величезної кількості води до 60 градусів. У Черкасах 3000 багатоповерхівок, і, мовляв, для цього комунальні служби міста працюють не лише вдень, а і вночі.
            Чималою проблемою для Черкас є діяльність Черкаської ТЕЦ, котра подає тепло та гарячу воду у 60 відсотків житлових будинків. Свого часу цю ТЕЦ придбала приватна структура, котра є власником ВАТ “Черкаське хімволокно”. Цього літа це підприємство закрили, людей звільнили, а борг ТЕЦ перед ДК “Газ України” у 7,5 млн. грн. залишився непогашеним. За словами секретаря Черкаської міської ради Анатолія Каленчука, він уже звернувся до Фонду державного майна з приводу того, що Черкаська ТЕЦ не виконала свої обіцянки по підготовці до опалювального сезону, і нині розпочато процес передачі її у комунальну власність міста. Водночас триває переведення цієї ТЕЦ на опалювання вугіллям: протягом доби котли розігріють газом, потім переведуть їх на вугілля, і тоді тепло з`явиться у домівках черкащан. Так обіцяють.
            Як повідомив “УМ” начальник управління житлово-комунального господарства Черкаської облдержадміністрації Леонід Лукієнко, нині в Черкасах запрацювали 37 котелень комунального підприємства “Черкаситеплокомуненерго”, а загалом по області вже включено всі 618 котелень.
            Додамо, що поки котельні гріють воду, без тепла сидять не лише черкащани, а й мешканці таких великих міст області, як Умань та Сміла. Й молять небесну канцелярію, аби дні стояли сонячнi.
Людмила НІКІТЕНКО.
Черкаси.

***

Суми: до вечора зігріємось?
         Вранці 17 жовтня у квартирах мешканців Сум було холодно. Так само зимно зустрічали і робочі місця: опалювальні мережі й не думали дихати теплом. А оскільки вже другий день iз неба зривалися ріденькі сніжинки, то відчуття холоду підсилювалося й психологічним ефектом. Чого   городянам варто чекати далі, “УМ” поцікавилася  у міській раді.
            Нарешті отримані ліміти газу, повідомили в інформаційній службі. Бо досі не лише Суми, а всі міста України їх не мали. Та й газ, що зараз повинен зігріти будинки,  не комунальний, а промисловий. Питання комунального ще вирішується.
            Отже, о першій ночі підприємство “Сумитеплоенерго” запустили в роботу. На восьму ранку котельна напрацювала температуру 46 градусів. Керівник підприємства Сергій Кравченко запевнив, що до першої години дня почнуть підключати до опалення дитячі садки, школи та лікарні. До вечора  стало тепліше і в деяких помешканнях. Відразу весь житловий сектор підключити до опалення не можуть. Така ситуація склалася в одній половині Сум.
            Дещо оптимістичніше почувається та частина обласного центру, що обслуговується котельнею Північного промислового вузла. Дитячі садки та школи тут підключили до опалення вже о восьмій ранку. Окрім одного дитсадка та однієї школи, де є певні проблеми з мережею. Має стати тепло в лікарнях, а згодом відчують температурний комфорт й інші абоненти промвузла.
            Як пояснюють у відділі інформації мерiї, проблема пов`язана  винятково з постачанням газу. А  загалом місто до зими готове.
            Оптимістично висловилася про готовність до зими всієї області на останній прес-конференції і голова Сумської обласної державної адміністрації Ніна Гаркава. Принаймні на засіданні Кабміну з цього приводу область не отримала жодних зауважень, повідомила вона журналістам.

Алла ФЕДОРИНА.

“Україна молода”, 19.10.06

А боржники - без проектів нових угод 
Віталій Чепіжко   

            Державна компанiя “Газ України” направила проекти договорів на постачання природного газу протягом нового опалювального сезону лише тим підприємствам комунальної теплоенергетики (ТКЕ), які повністю розрахувалися за спожите в поточному році паливо. У проектах договорів передбачено, що постачання природного газу підприємствам ТКЕ в новому опалювальному сезоні здійснюватиметься, згідно з чинною постановою НКРЕ від 8 червня 2006 р., за ціною 686 грн./тис. куб. м (з урахуванням ПДВ та тарифу на його транспортування).
            Проекти договорів на постачання природного газу надано 400 підприємствам ТКЕ, що забезпечили стовідсоткові розрахунки за паливо. Вiдповiдно, 285  неплатникiв угод не отримали.
            Серед найбільших боржників - підприємства ТКЕ  Дніпропетровської (рівень розрахунків - 61%, борг за 2006 рiк - 94 млн. грн.), Донецької (69%, 87 млн. грн.), Запорізької (66%, 37 млн. грн.), Кіровоградської (62%, 10 млн. грн.) та деяких інших областей.
            Станом на 16 жовтня загальний борг підприємств ТКЕ за спожитий  цього року  газ становить 443 млн. грн. (рівень розрахунків - 73%), повідомили “УМ” у ДК “Газ України”.

“День”, 19.10.06

Земля “в законі”
Які вдосконалення земельної законодавчої бази готують депутати
Світлана Божко
 
У мешканців Глобинського району Полтавської області є тепер реальна можливість отримати додаткові гроші на розвиток соціальної сфери, а також суттєво покращити свій добробут. А допоможе реалізувати ці давно очікувані бажання… земельна ділянка, що належала виробничій базі колишнього Кременчуцького льотного училища, площа якої становить понад 12 га. Вона знаходиться на території Градизької селищної ради на перехресті доріг Бориспіль — Дніпропетровськ — Запоріжжя та Погреби — Градизьк. До того ж там розташовані об`єкти нерухомого майна придатні для подальшого використання. Отже, тут можна створити об`єкти промисловості, соціальної інфраструктури, торгівлі, тваринницьких комплексів та сільськогосподарської переробки. Причому цілком реально можна буде розраховувати тепер і на залучення іноземного капіталу. Адже привабливість багатьох подібних об`єктів зростає завдяки останнім законотворчим ініціативам — у Верховній Раді очікують своєї черги прийняття суттєві проекти щодо земельного законодавства.
Зокрема, минулого тижня комітет Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин рекомендував парламенту прийняти за основу проект закону України “Про внесення змін до Земельного кодексу України (щодо земель несільськогосподарського призначення)”, внесений народним депутатом В. Онопенком.
Проектом закону пропонується внести зміни до статті 82 Земельного кодексу України, що дасть змогу розширити коло осіб, які можуть набувати у власність земельні ділянки несільськогосподарського призначення. Таким чином, до них додадуться підприємства з іноземними інвестиціями та створені ними на території України дочірні підприємства, філії тощо.
Нагадаємо, що ст. 82 і 129 Земельного кодексу не обмежують українських юридичних осіб в отриманні права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення для здійснення підприємницької діяльності. А от іноземці мали таке право лише при умові створення в Україні постійного представництва або заснування загального підприємства. Тепер же ситуація змінюється: іноземці теж зможуть ставати власниками землі несільськогосподарського призначення. Отже, тепер навіть мешканці української глибинки, наприклад Глобинського району, а не тільки столиці, можуть розраховувати на прихід іноземних інвесторів. Тому що тепер їх приваблюватиме реальна можливість стати власниками земельної ділянки, а не тільки об`єктів нерухомого майна на ній.
Цей пленарний тиждень у Верховній Раді частково пройде під гаслом “Земля”. Відразу над кількома законопроектами, що мають на меті вдосконалити земельні відносини, працювали депутати в комітетах минулого тижня і запропонували винести їх на голосування сесії. Крім вище згаданого вже проекту, Комітет з питань агрополітики та земельних відносин рекомендував також Верховній Раді України прийняти за основу проект закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо земель несільськогосподарського призначення)”, поданий народним депутатом України Ю. Тимошенко. Метою законопроекту є внесення змін до статей 84 та 146 Земельного кодексу України, що сприятиме захисту інтересів держави при користуванні земельними ділянками, на яких розташовані розвідані родовища корисних копалин загальнодержавного значення, та законодавчому визначенню статусу земельних ділянок, які використовуються органами та установами виконання покарань, слідчими ізоляторами, навчальними закладами, підприємствами установ виконання покарань та іншими підприємствами, установами та організаціями кримінально-виконавчої системи.

ЦЕРКВУ ЗАЛИШИЛИ З БОГОМ
А от запропоновані народними депутатами В. Стретовичем та О. Турчиновим законопроекти щодо надання релігійним організаціям права на постійне користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності не знайшли підтримки у депутатів. Нагадаємо, що зараз законодавство надає таке право лише підприємствам, установам та організаціям державної і комунальної власності, а також громадським організаціям інвалідів. А релігійні організації вимушені викупляти земельні ділянки за місцем розташування або оформляти на них договори оренди.
До речі, про необхідність якомога швидшого вирішення питання постійного землекористування для церков та релігійних організацій було заявлено Президентом України Віктором Ющенком на зустрічі з членами Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій ще 14 червня 2005 року.
Протягом останніх років Верховна Рада кілька разів розглядала аналогічні законопроекти і кожен раз тема ставала приводом для гарячих дискусій. Ось і цього разу депутат від СПУ Микола Садовий був занадто категоричним, заявивши, що віра — це стан душі, а релігійні структури, мовляв, використовують цей стан у своїх інтересах.
— Депутати не повинні лобіювати ті чи інші релігійні конфесії, щоб не розпалювати ворожнечі, — сказав соціаліст Садовий. А проект Турчинова він вважає саме таким.
Юрій Болдирєв, депутат від Партії регіонів, заявив, що комітет з культури теж не підтримує ці законопроекти. Причиною назвав те, що після розпаду СРСР Україна широко відчинила двері для нетрадиційних конфесій, зареєстрованих за кордоном, які часто складаються із двох- трьох осіб. Законопроект, поданий Турчиновым, депутат назвав “законом про далеко не традиційну конфесію”.
У відповідь Турчинов звинуватив представників Партії регіонів у “нетрадиційній релігійній орієнтації”. Після такої палкої дискусії за проекти проголосували лише 125, і 120 народних депутатів церкви залишилися з Богом, але знову без землі. Закон відправлено на доопрацювання.

ПРИВАТИЗАЦІЯ ПОДЕШЕВШАЄ
Чи така ж сама доля чекатиме інший законопроект, що стосується порядку безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами? Щоправда спеціальна контрольна комісія з питань приватизації ВР розглянула минулого тижня пропозиції змін і доповнень до Земельного кодексу України і схвалила їх. Ми попросили прокоментувати цей законопроект начальника Управління нормативного та інформаційно-аналітичного забезпечення земельної реформи Держкомзему України Миколу Євдокимова:
— Необхідність прийняття цього закону полягає в тому, що сьогодні оформлення пакету приватизаційних документів громадянам обходиться приблизно в 400 — 1000 гривень залежно від місця розташування земельної ділянки. Ця сума складається з плати за виконання робіт, пов`язаних з оформленням проекту відведення земельної ділянки, та платою за погодження з органами земельних ресурсiв, природоохоронними та санітарно-епідеміологічними органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини. Запропоновані зміни до статті 118 пунктiв 8, 9 дадуть можливість землекористувачу здешевити приблизно на чверть частину вартості пакету приватизаційних документів, а також зекономити час на оформлення необхідних документів.
Зараз, наприклад, на погодження проекту відведення земельної ділянки громадянин витрачає від одного до чотирьох місяців; ще до цього терміну додаються: один місяць на прийняття рішення щодо приватизації земельних ділянок, один місяць на розгляд клопотання і надання дозволу на розробку проекту приватизації земель, один місяць на розгляд проекту відведення та прийняття рішення про передачу земельної ділянки у власність. Тобто, загальний строк оформлення пакету приватизаційних документів земельної ділянки для пересічного громадянина може коливатися в межах від одного до двох років. Тому згаданим проектом закону пропонується мінімізувати витрати на оформлення пакету приватизаційних документів земельної ділянки та скоротити термін погодження вище зазначених документів.

“День”, 19.10.06

Публічний податок?
Віталій Княжанський

Визначення “публічний” у принципі не несе в собі негативу. І лише в поєднанні зі словом “будинок” може викликати в громадян певні асоціації (до речі, голова столичної міліції пропонує ввести відповідний такому будинку вид послуг у рамки закону). Але от Президент на нараді у вівторок з кращими намірами “склеїв” з цим словом таке нелюбе в країні з різних причин поняття, як податок, а конкретніше — податок на додану вартість (ПДВ). Одразу пригадалися всі негативи. Адже цей податок не називав “кримінальним” лише лінивий. Можливо, тому пропозицію Президента зробити його публічним, що прозвучало в ході наради з питань відшкодування ПДВ, схоже, не викликає нічого крім скепсису… Уже було, було…
Віктор Ющенко, безумовно, має рацію стосовно того, що систему адміністрування й відшкодування цього податку потрібно міняти, вести в цьому напрямі конструктивний діалог з бізнесом, і одним із можливих варіантів розв`язання проблем тут, звичайно ж, може стати більш високий рівень публічності (із залученням преси) при прийнятті відповідних рішень. Президент доручив головам облдержадміністрацій протягом трьох днів створити комісії з питань відшкодування ПДВ. “Моя мета — встановити публічний процес, контрольований владою, громадськістю, бізнесом, відносно тих процедур, які передбачені чинним законодавством, — роз`яснив глава держави й додав: — Надзвичайно важливо, щоб ці комісії працювали публічно, тому до них має входити преса, представники консолідованого бізнесу, асоціацій та інших ділових кіл, щоб бізнес через своїх представників бачив, як влада робить спроби вирішити ці проблеми”.
Усе це ніби доцільно і навіть красиво. А головне — може допомогти підняти авторитет і рейтинг верховної влади. Та питання лише в тому, що, виносячи цю специфічну тему на спеціальну нараду й маючи намір підняти її навіть до рівня РНБО, глава держави, здається, надто довіряється устремлінням свого нещодавно сформованого Секретаріату стати “якщо не першим, то й не другим” у країні урядом. Чи потрібно комусь у країні його підміняти? І що з цього зрештою вийде? Менше за все віриться, що суми, які мають бути відшкодовані, після намічених численних перевірок законності всіма правоохоронними органами, які є в країні та їхніми підрозділами на місцях, швидше надійдуть до адресатів… І взагалі чимось дуже добре й сумно відомим повіяло від доручення СБУ “розпочати активну оперативну роботу” з тим, щоб виявити й задокументувати “конкретні факти корупційних дій працівників відповідних органів — і Держказначейства, і ДПАУ, і митників — в питанні відшкодування ПДВ”. Залишилося лише до цього “ату” дати конкретну арифметичну рознарядку: в якому відомстві скільки знайти корупціонерів.
Не будемо сперечатися: на відшкодуванні ПДВ у країні вже нажито й надалі наживаються цілі статки. Цілком імовірно, що й отримана Президентом інформація про повернення в діловий обіг 40 відсоткових відкатів відсум, які відшкодовуються, також не є вигадкою. Але починати потрібно саме із задокументованих фактів… А ще краще, й це свідчило б про справжній професіоналізм президентської команди, діяти радикально й запропонувати нарешті країні довгоочікувану податкову реформу або хоча б Податковий кодекс. Нагадаємо, що, наприклад, Сполучені Штати Америки зовсім непогано обходяться без ПДВ, що прижився в Європі. А наш Президент, розуміючи, що ситуація з цим податком породжує процеси тінізації економіки країни, не може вигадати нічого кращого, як вирішувати цю проблему за допомогою силових методів. Досвід показує, що одним із наслідків цього може стати просто збільшення розмірів відкатів чиновникам відповідно до більш високого ризику. Чи не так трапилося в ході горезвісної операції “Контрабанда — стоп!”, коли сірі імпортні схеми лише удосконалилися?
Але є в цій ситуації ще одна проблема. “Сьогодні в цій сфері, як свідчить інформація, відбувається чимало злочинних оборотів, — говорив на нараді Президент. — При цьому використовуються старі механізми, починаючи від фіктивності, проведення безтоварних операцій, підробки первинних документів, і закінчуючи неправомірним застосуванням нульової ставки, маніпуляціями з податковими накладними й так далі”. Нинішнього року, як повідомив Ющенко, прокуратура вже порушила 259 карних справ, із них 57 направлені до суду. На розгляді в податковій міліції 129 карних справ, 47 — у МВС. Проте Президента, схоже, більше непокоїть інше: “Особливу увагу звертаю на те, що з темою нарахування й відшкодування ПДВ сьогодні починає діяти так зване ручне управління, ручне адміністрування”. Більше того, Президент практично звинувачує уряд в тому, що він, притримуючи відшкодування ПДВ експортерам, займається “маніпуляціями з виконанням державного бюджету” (заступник міністра фінансів Сергій Макацарія, якому “День” раніше також ставив відповідне запитання, аргументовано спростував усі вигадки з цього приводу). Про що тут, зрештою, йдеться: про економіку чи про політику?

“Вечерние вести”, 19.10.06

Вкладчикам Сбербанка обещают 650 млн грн.

    В проекте госбюджета на 2007 г. предусмотрено 650 млн грн. на компенсацию гражданам потерь от обесценивания денежных сбережений, вложенных в учреждения Сбербанка СССР и государственного страхования СССР до 2 января 1992 г. Как сообщает пресс-служба Минфина, данная сумма на 50 млн грн. больше расходов на эти цели бюджета текущего года и на 150 млн грн. больше расходов 2005 г.
    Данные средства планируется направить на уменьшение обязательств государства перед гражданами по возвращению их обесцененных денежных сбережений, договоров долгосрочного страхования и на погашение ценных бумаг.
    Государство начало выплачивать компенсации вкладчикам Сбербанка с 1997 г. Кроме того, гражданам предлагалось с помощью обесценившихся вкладов погасить задолженность за коммунальные услуги, тепло- и электроэнергию.
    Общий объем обязательств по таким вкладам составляет около 122 млрд. грн.

“Дело”, 19.10.06

Миноритариям подбросили кокса

Отмена допэмиссии “Запорожкокса” привела к росту котировок акций завода на 30%. Собственники Запорожского коксохимического завода отказались увеличить капитал предприятия за счет присоединения к нему аффилированной компании-металлотрейдера “ЗАРС”. Таким образом миноритарные акционеры “Запорожкокса”, владеющие более 7,2% акций, смогут уберечь свои инвестиции от ранее угрожавшего “размытия” их “ценнобумажных” пакетов более чем в 9 раз. Вчера акционеры “Запорожкокса” сняли с повестки своего собрания вопрос о допэмиссии акций предприятия на сумму 11 млн. грн. “Принято решение снять с рассмотрения этот вопрос. Отдельно не оговаривалось, когда этот вопрос будет рассматриваться”, — сообщил начальник юридического отдела “Запорожкокса” Александр Семоненко.
Фондовики сразу же отреагировали на новость, и котировки акций завода на ПФТС вчера подскочили в среднем на 30%: цена покупки (bid) выросла на 42,5% — до 5,7 грн., а цена продажи (ask) — на 26,32%, до 7,39 грн. за штуку. Раньше участники фондового рынка опасались, что присоединение к “Запорожкоксу” никому не известной структуры размоет долю миноритарных акционеров предприятия. После того как в конце августа стало известно о планах собственников провести допэмиссию с размыванием долей миноритариев, акции завода упали в цене более чем на 40%. Миноритарии до последнего с трудом верили в то, что владельцы “Запорожкокса” передумают “размывать” их доли в капитале предприятия. Дело в том, что собственники одного из крупнейших акционеров “Запорожкокса” меткомбината “Запорожсталь” — бизнесмены Эдуард Шифрин, Алекс Шнайдер и Виталий Сацкий — летом нынешнего года провели похожую допэмиссию для присоединения своих же компаний. В результате доля миноритарных акционеров предприятия уменьшилась на 60%. По расчетам аналитиков инвесткомпании Concorde Capital, анонимные собственники ООО “ЗАРС” в случае реализации схемы слияния с “Запорожкоксом” могли бы сконцентрировать в своих руках более 90% акций завода. Сейчас крупнейшими акционерами “Запорожкокса” по-прежнему остаются меткомбинат “Запорожсталь” — 41,8% акций, компания СКМ, принадлежащая нардепу Ринату Ахметову, — 35,7% и компания АРС (принадлежит нардепу Игорю Гуменюку) — 15,3%.
Генеральный директор Concorde Capital Игорь Мазепа, который фактически вел переговоры с мажоритарными акционерами “Запорожкокса”, их результатами остался доволен. “Изначально планируемая ими реорганизация предприятия обернулась бы для него существенными финансовыми проблемами — это проблемы и с кредитами, и со страховками, и вообще, это существенно усложнило бы для предприятия возможность выхода на международные рынки капитала в будущем”, — говорит Мазепа. По его мнению, именно эти аргументы стали решающими для собственников “Запорожкокса”, которые все-таки отказались от своих изначальных планов. Однако директор по развитию бизнеса инвесткомпании “Он-лайн Капитал” Михаил Ройко говорит, что на самом деле причина, по которой собственники завода решили не проводить скандальную допэмиссию акций, гораздо банальнее. “Эта допэмиссия наделала слишком много шума, поэтому у ее инициаторов не получилось провернуть сделку незаметно”, — отмечает он.
За это время в силу вступило решение Госкомиссии по ценным бумагам, которое обязывает собственников предприятий в случае подобной реорганизации выкупать акции миноритаритариев по среднерыночной цене. “Очевидно, собственники “Запорожкокса” подсчитали, что просто так размыть долю миноритарных акционеров завода у них не получится — пришлось бы несколько потратиться”, — говорит Михаил Ройко.

“Дело”, 19.10.06

Корпорация “ИСД” строит металлическую конструкцию
Егор Гаврилов

Компания “Феркон Холдинг”, управляющая “металлоконструкционными” активами собственников “Индустриального союза Донбасса” Сергея Таруты и Виталия Гайдука, в ближайшее время сконцентрирует контрольный пакет акций завода “Металлист” (Киев). Об этом сообщил источник, близкий к “ИСД”: “Мы выкупили контрольный пакет акций “Металлиста” у компании “УГМК”. И сейчас идет оформление этих акций на “Феркон” — компания уже подала документы в Антимонопольный комитет, чтобы получить разрешение на концентрацию”. 
В феврале нынешнего года “Феркон Холдинг” получил разрешение антимонопольного на концентрацию крупных пакетов акций “Днепропетровского завода металлоконструкций им. Бабушкина” и “Запорожского завода металлоконструкций”. Тогда Александр Пилипенко, вице-президент консорциума “Индустриальная группа”, управляющего активами “ИСД”, пояснил: “Эта холдинговая компания (”Феркон Холдинг”. — ДЕЛО) будет управлять “стальконструкционными” активами”. Тогда же он заявил, что кроме этих двух объектов еще 5-6 подобных предприятий в скором времени будут сконцентрированы в этой структуре.
В “Украинской горно-металлургической компании” (с 2004 года владела более 50% акций “Металлиста”) подтвердили, что недавно вышли из состава акционеров завода. “Мы продали компанию по рыночной цене. Это не было фиктивной сделкой”, — заверила Людмила Ткач, директор по стратегии и развитию “УГМК”. Однако она не назвала ни сумму сделки, ни имя структуры, которая станет конечным бенефициаром контрольного пакета акций “Металлиста”. “Могу лишь сказать, что во вторник главой набсовета избрали компанию “Феркон Холдинг”. Но передача обязанностей председателя набсовета от “УГМК” “Феркон Холдингу” еще не состоялась”, — добавила Ткач.

Сейчас “Феркон” владеет 16,76% акций завода, остальные акции оформлены на компании по управлению активами ОАО “Автоальянс ХХІ век” (Киев) — 19,44% — и ОАО “Восточноевропейский инвестиционный фонд” (Киев) — 24,29%. Крупным акционером “Металлиста” также является   холдинговая компания “Киевгорстрой” (принадлежит около 30% завода). Похоже, что  она намерена остаться в числе акционеров, несмотря на привлекательное предложение структур, близких к “ИСД”. “Представители “Феркона” предлагали “Киевгорстрою” продать свою долю в заводе, тем более что эта компания уже давно не покупала продукцию “Металлиста”, — сказал источник, знакомый с деталями переговоров. — Но “Киевгорстрой” отклонил это предложение и даже пообещал помочь “Металлисту” с заказами на металлоконструкции”.

Корпорация “ИСД”
контролирует в Украине Алчевский меткомбинат, Алчевский коксохимический завод, Днепровский меткомбинат им. Дзержинского, Краматорский меткомбинат им. Куйбышева, Днепропетровский трубный завод, а также владеет в Венгрии меткомбинатом Dunaffer, метзаводом DAM-2004, металлопрокатным заводом Lozenc. В Польше корпорации принадлежит меткомбинат Huta Czestochova, а также завод огнеупорных материалов в Хшанове

“Дело”, 19.10.06

Свободные зоны

Первые свободные экономические зоны созданы в США. Здесь в 1934 году была создана Foreign Trade Zone (зона внешней торговли). Главной задачей СЭЗ было увеличение производства автомобилей путем снижения таможенных издержек на их производство (в частности, импорт комплектующих). В зоны внешней торговли были превращены склады, доки, аэропорты. Предприятия, действующие в указанных зонах, выводились из-под таможенного контроля в США, если импортируемые в зону товары затем направлялись в третью страну. Таможенные издержки снижались и в случае, если в зоне осуществлялась “дов