Столиця/Огляд преси/18.10.06
Огляд преси від 18 жовтня 2006 року.
“Факты”, 18.10.06
“Пока ни один человек, снятый с квартучета, не предъявил к городским властям претензий”
Комиссия столичной мэрии продолжает тщательную проверку квартирной очереди
Валерий Деркач
Специальная комиссия киевской мэрии уже пересмотрела документы 65 процентов состоящих на квартучете горожан. В результате с регистрации сняли более семи тысяч претендентов на бесплатное жилье от государства.
“Списки всех, кто остался вне очереди, будут опубликованы”
Как отметила возглавляющая комиссию заместитель главы Киевской городской госадминистрации Ирэна Кильчицкая, очередь сократилась на вполне законных основаниях. Кто-то из стоящих на учете киевлян, как оказалось, сам уже купил квартиру или взял ее в кредит. Многие очередники годами не приходили в районные отделы жилищного обеспечения и не обновляли соответствующие справки. К тому же часть снятых с квартучета горожан не смогли предоставить комиссии необходимые документы о полагающихся льготах на право получения жилья - к примеру, медицинские справки…
Но прежде всего чиновники пытаются выяснить: не получал ли кто-то из состоящих на квартучете жилье каким-либо другим способом? По словам Ирэны Кильчицкой, нередки случаи, когда человек берет квартиру в кредит, через несколько лет продает ее, заработав на подорожании квадратных метров, а потом еще хочет получить и бесплатное жилье в порядке очереди.
В мэрии отмечают, что ликвидация института прописки дает возможность горожанам владеть несколькими квартирами, при этом не регистрироваться ни в одной из них. Или же еще вариант: находясь на квартучете, зарегистрировать на своей жилплощади определенное количество родственников и требовать затем улучшить жилищные условия. Поэтому сейчас комиссия запрашивает справки из Бюро технической инвентаризации, что позволяет доподлинно выяснить, владеет очередник недвижимым имуществом или нет.
А вот осуществлял ли претендент на бесплатную квартиру определенные сделки со своей недвижимостью, можно узнать, получив сведения из единого реестра нотариусов. Причем, как уточнили в комиссии мэрии, горожане, которые хотят получить жилье и которым нечего скрывать, нередко сами приносят необходимые документы и без раздумий дают согласие на проверку.
- До начала работы комиссии на квартирной очереди в столице находилось 146 тысяч киевских семей, - объясняет Ирэна Кильчицкая. - Проверив половину претендентов, мы сняли с учета более четырех тысяч человек, а на сегодня - уже семь тысяч. Списки всех, кто остался вне очереди, будут опубликованы. Пока же ни один человек, снятый с регистрации, не предъявил к городским властям претензий.
Думаю, после полной ревизии на квартучете в столице останется около 130 тысяч семей. Значит, очередь сократится на 16 тысяч претендентов на бесплатную квартиру. И если раньше город предоставлял очередникам ежегодно почти две тысячи бесплатных квартир, то после окончания проверки очередь продвинется сразу лет на 8-10! Около 25-30 процентов из оставшихся на квартучете смогут участвовать в программе “50 на 50″ - когда горожанин оплачивает лишь половину стоимости квартиры, а остальное - местный бюджет.
Еще один способ обеспечения киевлян квартирами - молодежные льготные кредиты
Заместитель главы Киевской горгосадминистрации Михаил Голица подтвердил, что практика приобретения жилья за половину его цены очень популярна в столице. Сейчас около 80 тысяч очередников согласны именно таким образом получить квартиру. И в районных квартотделах уже даже формируется своего рода вторая очередь исключительно из претендентов на участие в программе “50 на 50″.
Это и неудивительно, ведь свою долю жилья человек выкупает не по рыночной, а по официально установленной для каждого региона страны цене. В столице, скажем, это не более четырех тысяч гривен за квадратный метр. Одним словом, новая двухкомнатная квартира может обойтись очереднику в 20-25 тысяч долларов. К тому же люди не вкладывают деньги в сомнительные инвестиционные компании, а платят за практически уже построенное жилье, причем заручившись гарантией местных органов власти.
Еще один способ обеспечения киевлян квартирами - молодежные льготные кредиты. Сейчас в мэрии разрабатывают механизмы и способы предоставления кредитов молодым семьям под минимальные, а значит, доступные большинству очередников проценты.
В бюджете Киева на 2007 год власти намерены увеличить расходы на строительство социального жилья, что позволит ускорить решение проблемы бесквартирных семей. Получать такое жилье будут наиболее нуждающиеся киевляне, не имеющие возможности снимать, строить или брать квартиру в кредит.
- Власти столицы планируют ежегодно строить для малообеспеченных киевлян не менее 2700 квартир, - уточнила Ирэна Кильчицкая. - Однако напомню, что с 1 января 2007 года, после вступления в действие закона о социальном жилье, такие квартиры нельзя приватизировать, продавать или сдавать в аренду. Законом также предусмотрено: те, кто превысил социальный уровень доходов и может самостоятельно снимать жилье, должны будут передать социальные квартиры следующим в очереди.
“Сегодня”, 18.10.06
Холод и снег здорово изменят город над Днепром
Владимир Каминский
Первые осенние холода застали киевлян врасплох. Буквально за пару дней температура снизилась на 10 градусов. Горожане укутались в пуховики и ждут включения тепла. “Сегодня” попыталась узнать, что еще изменится в городе с наступлением морозов.
ИСЧЕЗНУТ ПАЛЬМЫ И ФОНТАНЫ. С Интернациональной площади исчезнут пальмы, которые высадили еще летом. Напомним, что необычные для нашего климата растения привезли из Италии. Их должны забрать на зимовку уже сегодня. Что касается низкой температуры, то она на деревья не повлияла — пальмы выдерживают морозы до минус 15 градусов. Вслед за растениями Киев останется и без центральных фонтанов — они “пересохнут”, когда температура снизится до минус 2 градусов. Что же касается остальных источников, то местами они уже отключены, например, в парке им. Котляревского.
— Когда будет минусовая температура и вода начнет замерзать, тогда и отключим фонтаны, - рассказал Петр Балицкий, начальник управления эксплуатации скважин, насосов водопроводных станций “Киевводоканала”. - Как только будут стабильные морозы, мы перестанем включать воду - обычно это делаем после 7 ноября.
ОБОГРЕЮТ СОЛДАТ. Еще один признак похолодания - военнослужащие в бушлатах и шапках-ушанках. Но утепленного варианта одежды им придется ждать еще неделю. На днях начальник киевского гарнизона подписал приказ о переходе на зимнюю форму одежды. Согласно приказу, одеваться по-зимнему военные начнут с 23 октября. Пока же приходится мерзнуть - ведь утепленный вариант формы выдают только постовым и караульным.
ХОЛОДНЫЙ ТРАНСПОРТ. Пока в Киеве власти пытаются не сорвать начало отопительного сезона, их московские коллеги задумались над тем, как обогреть людей на улице. Тамошние чиновники планируют оснастить все остановки общественного транспорта обогревателями. Электронагревательный элемент, вмонтированный в гибкую ленту, укладывается в цементобетонное покрытие на глубине 10—12 см. У нас же таких обновлений ждать еще долго - чиновники больше переживают, как обогреть салоны гортранспорта.
— Нет, пока эти инициативы воплощать у себя мы не собираемся. Нужно в первую очередь обогреть трамваи и троллейбусы, - посетовал Иван Салий, заммэра по транспорту. - Когда должны включить печки? Каждое депо определяется само, в зависимости от финансирования…
“Сегодня”, 18.10.06
“Прессуют” торговцев прессой
Екатерина Фонтаний
Продавцы печатных СМИ бьют тревогу: распространение прессы в столице - под угрозой. Об этом заявила Марина Клюсова, президент Фонда поддержки независимой прессы в Украине. По ее словам, в последнее время в Киеве значительно усложнилась процедура выдачи документов на аренду земли под киоски с газетами-журналами. И при распределении местными администрациями торговых точек вопрос зачастую решается в пользу питейных заведений.
НА ПТИЧЬИХ ПРАВАХ. - Сегодня в городе существует 800 торговых точек по продаже прессы, но половина из них работает полулегально, поскольку городская власть затягивает процесс выдачи разрешительных документов, - отметила г-жа Клюсова. - А это значит, что в любой момент те же власти могут закрыть эти киоски. Яркий тому пример - ларек в районе метро “Кловская”, который на днях демонтировали и прямо с газетами отвезли на, штрафплощадку из-за того, что у владельца не было продленного договора на аренду земли. Дело в том, что сейчас продление документов занимает год-полтора, а продлевают договор всего на год. Получается, пока возьмешь согласование в последней инстанции, “добро” первой уже теряет свою силу. То есть, все газетные киоски, разрешительные документы на которые находятся в стадии продления, могут точно также снести без объяснений. И жители многих микрорайонов останутся без газет.
По словам распространителей прессы, сейчас в Киеве сеть продажи печатных изданий не просто не развивается - она уничтожается. Причем, уверены газетчики, намеренно - дескать, в столице начался передел собственности: если сегодня с одного места убрали газетный киоск, это не значит, что завтра там не появится какой-то “генделык”.
“ЗАКРОЕМ ВСЕ КИОСКИ”. – В Европе, к которой стремятся наши чиновники, на тысячу жителей функционирует одна точка по продаже прессы, - сообщила Марина Клюсова. - В Киеве же, судя по нашему последнему мониторингу, один киоск приходится на 4 тысячи жителей. Мы сотни раз обращались к мэру и его замам для того, чтобы изменить эту ситуацию, но тщетно. Летом мэр обещал встретиться с газетчиками, однако все осталось лишь на словах. Что нам остается делать? Будем приступать к акциям протеста. Для начала проведем кратковременную предупредительную забастовку - ориентировочно 30 октября в час пик все киоски по продаже прессы закроются на 2—3 часа. Но если и после этого власти не обратят на проблему внимание, начнем пикетировать мэрию.
“Сегодня”, 18.10.06
На Бессарабке - новая власть ждем подорожания?
Оксана Рошко
В понедельник смена власти на КП “Бессарабский рынок” ознаменовалась сорванными замками и выломанными дверями. Делалось это в присутствии заместителя мэра Киева Ирэны Кильчицкой. Таким образом столичные чиновники водворили в кресло исполняющего обязанности директора рынка Аллу Буцан вместо прежнего директора Анатолия Пахотнюка. Этому предшествовала сентябрьская проверка финансовой деятельности рынка. Комиссия выявила финансовые нарушения и пришла к выводу, что Бессарабка работает неэффективно - мол, горбюджет за полтора года недополучил 8 млн грн.
ДИРЕКТОРА ОХРАНЯЮТ. Вчера Бессарабский рынок продолжал жить своей жизнью. Работники старались сохранить равнодушные выражения лиц, но стоило заговорить о событиях понедельника, как тут же убегали по своим делам. Сама же Алла Буцан комментировать что-либо наотрез отказалась.
Следы взломов и выбитых дверей постарались ликвидировать. Но, хорошенько присмотревшись, все же можно было заметить царапины, напоминающие о смене власти, на обитой дерматином входной двери приемной директора. За этой дверью, возле кабинета главы рынка, сидели два охранника службы ГСО (это милиция) Андрей и Леонид, которые отвечают за безопасность новой директрисы. По их словам, охрана будет регулярно меняться, но сколько дней им предстоит дежурить, они не знают.
ТОРГОВЦЫ В ПАНИКЕ. Решили пообщаться с самими торговцами. Они шепотом переговаривались между собой, периодически кивая в сторону десятка пустующих торговых точек. Многие вздыхали и закатывали глаза: похоже было, что люди не на шутку перепуганы. Стоило кому-нибудь затронуть тему смены власти, они тут же заявляли, что мол, “паны дерутся, а у людей чубы трещат” и что теперь будет, им и подумать страшно. Хотя что-либо объяснять они отказывались, ссылаясь на то, что уж лучше подождать, пока все “устаканится”.
— Как менялась власть я не видела, потому что только сегодня вышла на смену. Посмотрим, как новый директор будет руководить, - говорила Татьяна, продавец фруктов. - Скорее всего, цену за аренду поднимет (а это автоматически увеличит цены на продукцию. - Авт.) Знаете, мы тут и так немало платим, это же центр города, можете представить себе суммы - поверьте, они круглые. После понедельника многие не вышли на работу - наверное, пережидают, а может, уже и торговать не будут…
“Україна молода”, 18.10.06
Холодно…
Кияни можуть чекати на теплі батареї до 28 жовтня
Наталя Ротай
Теоретично опалювальний сезон у столиці мусив початися ще 16 жовтня. Середньодобова температура повітря у місті опустилася за позначку +8, і Анатолій Голубченко, який на час відпустки Леоніда Черновецького виконує обов`язки Київського міського голови, підписав відповідне розпорядження. Втім більшість киян марно мацали залізні ребра батарей у понедiлок i y вівторок - квартири все одно нагадували великі морозильні камери. Серед працівників газети (а вони живуть у різних районах Києва) ніхто не зміг похвалитися вчасною подачею тепла до будинку. Натомість бурхливо ділилися враженнями від роботи нещодавно придбаних електронагрівачів…
“УМ” вирішила з`ясувати, коли ж у київських квартирах нарешті потеплішає. Як повідомили кореспонденту в Департаменті громадських зв`язків АК “Київенерго”, сама технологія не дозволяє пустити тепло відразу всім городянам. “Київенерго” мусить пустити гарячу воду по 4 тисячам кілометрів магістральної мережі, потім вода піде по розподільчих мережах, а вже тоді - по внутрішньобудинкових.
Енергетики кажуть, що 20 відсотків мешканців багатоповерхівок уже відчули на собі початок опалювального сезону. Зокрема, у Дарницькому та Деснянському районах тепло по трубах пішло до 20-30 відсотків житлових будинків. Крім того, енергетики закінчують підведення тепла до пологових будинків, лікарень, дитячих та дошкільних закладів. Решті киян доведеться почекати до 28 жовтня - відповідно до існуючих нормативів, міським службам вiдведено на запуск усіх опалювальних систем 12 днів пiсля офіційного розпорядження мерії.
Водночас, як зауважили працівники Департаменту громадських зв`язків “Київенерго”, досвід минулих років показує, що всі роботи забирають трохи менше часу. Можливо, весь Київ сидітиме в теплі через тиждень.
“Україна молода”, 18.10.06
ВиДВЕРІння
Щоб представити нового директора Бессарабського ринку, в його приміщення довелося пробиратися з ломами
Інна Степанчук
Найвідоміший і найдорожчий ринок столиці - Бессарабський - iз понеділка має нового директора. Точніше, двох директорів, бо попереднього керівника, який наразі перебуває на лікарняному, досі не звільнено. Зарплату, відповідно, теж отримуватимуть обоє директорів.
Погрози про те, що на Бессарабці буде наведено порядок, звучали з Хрещатика, 36 (тобто з мерії), давно. Розпорядження про перевірку фінансової діяльності ринку мер Леонід Черновецький підписав ще у червні. Його результати місяць тому озвучила заступник голови КМДА Ірена Кільчицька. За її словами, на Бессарабському ринку виявлені великі порушення в фінансовій звітності, а загалом за останні півтора року ринок недодав у бюджет близько 8 мільйонів гривень. Чому розташований у центрі столиці ринок так поганенько працює, й спитати не було в кого - директор постійно хворіє. Тому на Бессарабці вирішили ввести антикризовий менеджмент. “Адже хтось повинен виправляти становище або, принаймні, не дати підприємству розвалюватися. Тому було підписано розпорядження КМДА, за яким на період затяжної хвороби керівника комунального підприємства “Бессарабський ринок” призначено виконуючого обов`язки директора за контрактом - Аллу Буцан. Алла Миколаївна за фахом економіст, успішно працювала на керівних посадах у торговельній мережі столиці”, - пояснила Ірена Кільчицька.
Проте представити нового “антикризового менеджера”, тобто директора, колективу ринку виявилося непросто. Делегація чиновників на чолі з пані Кільчицькою, які прийшли на ринок виконати цю почесну місію, не відразу змогла потрапити у приміщення. Заступник директора Бессарабки Сергій Шаргородський і група торговців відмовилися пускати делегацію в адмінбудівлю, повідомляє “Дело”. Кільчицькій переконати торговців у тому, що “ринок - це не приватна крамничка директора”, а комунальна власність, не вдалося. Довелося викликати на підмогу міліцію та кілька міцних чоловіків із залізними ломами, і вже з їх допомогою прориватися в будинок, зламуючи на своєму шляху замки і двері.
Після цього на стіл директора Бессарабки Анатолія Плахотнюка лягло розпорядження мера про призначення нового в.о. директора - Алли Буцан. Як наголосила представниця Черновецького, Буцан призначено на посаду виконуючого обов`язки директора ринку “тільки на час хвороби чинного директора”.
За словами Ірени Кільчицької, прибутки ринку - всього 3850 гривень у місяць. І справді смішні, якщо врахувати, що це найдорожчий ринок, розташований у центрі столиці, де скуповуються “найкрутіші” кияни. Заступник директора ринку Сергій Шаргородський виправдовується, мовляв, 850 гривень - це чистий прибуток після виплати всіх податків. Словом, новому директору є над чим працювати…
“Комсомольская правда в Украине”, 18.10.06
В квартирах потеплеет к концу октября
По нормам на запуск отопительных систем отводится 12 дней
Александр Фандеев
Таким холодным сообщением подуло от АК “Киев- энерго”, которое честно предупредило, что согласно правилам КГГА от 7 октября 1992 года о подготовке и проведении отопительного сезона на запуск отопительных систем городским службам предоставляется целых 12 дней. На 17 октября, по нашим сведениям, к теплу не подключили еще ни один жилой дом столицы. Зато уже потеплело в детских садах, школах, больницах. Правда, погреться в больницы никто не спешит, поэтому в квартирах в ход пошли обогреватели, отопительные котлы и газовые горелки. За последние две недели потребление газа, по данным ОАО “Киевгаз”, увеличилось на 10-15 процентов, и ежесуточный перерасход топлива составил 100 тыс. кубометров газа, что равно 450 тыс. гривен. Несложная арифметика показывает, что за 10-12 дней киевляне могут запросто сжечь дополнительно 1 миллион кубометров газа. Сколько электроэнергии скушают обогреватели, посчитать сложно.
Дома подключать не спешат
- В прошедшую пятницу мы включили роддомы и стационары больниц, - рассказал КП заместитель директора “Киевэнерго” по жилищно-коммунальным вопросам Николай РУД. - Из 501-го садика на 16 октября было включено 449, сейчас ведется подключение школ. В общей сложности мы подключили около 70 процентов жилищных организаций, а до 21 октября подключим к теплу весь город. Все это происходит не сразу, потому что требуется время, пока горячая вода пройдет по трубам. Поэтому мы и не можем включить тепло во всех жилищных объектах одновременно, как это делается, например, со светом.
- Назовите причины, по которым дом могут не подключить к теплу.
- Эти причины зависят от жэка, например он не отремонтировал внутренние системы. Если в каком-то доме порвана батарея, то из-за одной квартиры мы не сможем подключить целый дом.
Куда звонить, если тепла нет
Управление тепловых распределительных сетей
Телефон
- Оболонского района 430-82-43
- Подольского района 468-10-40
- Соломенского района 245-33-98
- Святошинского района 405-21-02
- Голосеевского, 529-88-75,
- Печерского районов 529-44-21
- Дарницкого, 562-00-32
- Днепровского районов
- Деснянского района 530-20-40
- Шевченковского района 462-51-76
“Комсомольская правда в Украине”, 18.10.06
Черновецкий хочет вернуть эвакуаторы
Ольга Лицкевич
Киевская городская администрация не согласна с постановлением Шевченковского районного суда, который признал использование эвакуаторов на улицах города незаконным. Согласно этому решению уже с 11 ноября эвакуаторы можно будет использовать только для перевозки нетранспортабельных машин.
Как заявила журналистам заместитель городского головы Ирэна Кильчицкая, эвакуаторы очень важны для киевлян, и выразила уверенность, что они выиграют процесс.
Интересно, что еще год назад Леонид Черновецкий сам подавал иск о запрете эвакуаторов, однако после того как стал мэром, неожиданно поменял позицию по этому вопросу.
ХРОНИКА СОБЫТИЙ
28 октября 2005 года
Подписано распоряжение Киевской мэрии, которое предусматривало блокирование колес и эвакуацию автомобилей, припаркованных в неразрешенных местах.
11 апреля 2006 года
Шевченковский райсуд удовлетворил административный иск Леонида Черновецкого (14 апреля на заседании новоизбранного Киевсовета он получил удостоверение мэра) к Киевской горадминистрации. Он признал незаконным распоряжение о блокировании колес автомобилей, припаркованных в не установленных для этого местах.
16 июня 2006 года
Высший административный суд Украины принял решение, которым разрешил погрузку на эвакуаторы и вывоз неправильно припаркованных автомобилей.
11 октября 2006 года
Шевченковский райсуд отменил решение Киевского городского совета о возможности применения эвакуаторов при вывозе неправильно припаркованных автомобилей.
16 октября 2006 года
Киевская городская администрация подала апелляцию на постановление суда.
“Хрещатик”, 18.10.06
Київрада оскаржуватиме постанову Шевченківського районного суду щодо використання евакуаторів
Київська міська рада оскаржуватиме постанову Шевченківського районного суду Києва від 11 жовтня 2006 року, якою скасовано пункти 8.2 - 8.13 додатку 2 до рішення Київради, що регламентує застосування евакуаторів, адже суд залишив поза увагою правову позицію міської влади. Про це повідомляє прес-служба Київської міської державної адміністрації. Зокрема нині готується апеляційна скарга на означену постанову, отож ця постанова не набирає чинності до розв`язання питання в апеляційному порядку. Нагадаємо: Шевченківський суд столиці своєю постановою скасував рішення Київради стосовно застосування евакуаторів. Позов подав Сергій Власенко, партнер юридичної фірми “Магістр і партнери”, на підставі того, що рішення Київради в оскаржуваній частині порушує його право власності та встановлює додаткову адміністративну відповідальність за порушення правил зупинки і стоянки транспортних засобів.
“Хрещатик”, 18.10.06
Вулиці нерозбитих ліхтарів
Фахівці “Київміськсвітла” до початку осені вже встановили 863 опори, змонтували 4415 економічних ліхтарів, проклали 138 кілометрів силових кабельних мереж
Віталій Курінний
Добре освітлені вулиці — це не тільки комфорт, а й безпека для мешканців нашого міста. Цим переймаються фахівці з “Київміськсвітла”. Нині протяжність мереж, які вони експлуатують, складає 4368 кілометрів, на балансі підприємства перебуває 133 тисячі світлоточок. Однак проблем у електриків вистачає. Їх обговорювали на розширеному засіданні колегії столичної держадміністрації.
За словами директора комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення Анатолія Горбунова, до першого вересня встановлено 863 опори, змонтовано 4415 економічних ліхтарів, прокладено 138 кілометрів силових кабельних мереж. До того ж виконано капітальний ремонт освітлювального обладнання. На це витрачено понад шістнадцять мільйонів гривень. Збільшення обсягів фінансування дасть змогу продовжити роботи і значно скоротити терміни виконання запланованих заходів. Загалом же програма розвитку зовнішнього освітлення міста передбачає повний перехід від ртутних до сучасних економічних та екологічно чистих натрієвих ламп. Попри зростання кількості мереж, це дозволить значно зменшити встановлену потужність освітлювального обладнання.
Анатолій Горбунов розповів, що вже чимало зроблено фахівцями підприємства у столичному приватному секторі. Зокрема протягом двох років там встановлено додатково 119 опор, змонтовано 1891 економічний ліхтар, прокладено 74 кілометри силових кабельних мереж. Роботи виконувалися в усіх без винятку районах. У Голосіївському міняли обладнання в Чапаєвці, у Дарницькому — в Бортничах, в Деснянському — в селищі Троєщина, в Подільському — в селищі Шевченка, в Печерському — на вулицях Менделєєва, Філатова, Товарній, в Святошинському — на Підлісній, Петрицького, Рубежівській, в Солом`янському — на вулицях Танкістів, Одеській, Потапова, в селищі Совки, в Шевченківському — на вулицях Тираспільській, Щусєва. Перспективним напрямком розвитку мереж зовнішнього освітлення Анатолій Іларіонович вважає запровадження енергозберігаючих джерел на основі над`яскравих світлодіодів. Наразі завершено роботи щодо заміни ілюмінаційних конструкцій на Хрещатику і на майдані Незалежності. Це дозволило зменшити встановлену потужність гірлянд у 32 рази.
Анатолій Горбунов вважає, що для надійної безперебійної роботи мереж зовнішнього освітлення потрібно щорічно передбачати в міському бюджеті кошти на їх утримання обсягом у 40 мільйонів гривень, ще 22 мільйони — на сплату за електроенергію, понад 67 мільйонів — на капітальний ремонт обладнання. За підрахунками фахівців, тільки на облаштування неосвітлених прибудинкових та дворових територій потрібно принаймні 64 мільйони гривень. Оновлення спецавтотехніки щорічно потребує майже 12 мільйонів гривень.
Анатолій Горбунов констатує, що чималих клопотів підприємству завдають крадії освітлювального обладнання та дротів. Тільки протягом минулого року із шаф управління мережами зникло 117 контакторів, що завдало збитків на 133 тисячі гривень.
Перший заступник голови столичної держадміністрації Анатолій Голубченко повідомив, що всі голови райдержадміністрацій мають вже цього тижня проаналізувати плани соціального розвитку і порівняти їх з бюджетними можливостями та визначити, скільки коштів вони закладуть на 2007-й для належного освітлення міста.
“Хрещатик”, 18.10.06
Рухомий склад оновиться
Київ планує отримати від Європейського банку реконструкції та розвитку кредит на 60 мільйонів євро для транспортної галузі
Володимир Галега
Київ дедалі активніше просувається на міжнародний ринок зовнішніх запозичень. За кілька останніх років на потреби комунального господарства та міської інфраструктури було залучено 600 мільйонів доларів. Кредити брали під невеликі відсотки, і проблем з погашенням цих сум поки що не виникає, адже надходження до бюджету дедалі зростають. Крім того, муніципальні облігації добре котируються на фінансовому зовнішньому ринку. А цього року міжнародна незалежна агенція підвищила рейтинг нашому місту до рівня України, тобто до ділової спільноти надійшов чіткий сигнал: такі операції на столичних теренах стали менш ризикованими, тож можна співпрацювати з новою командою управлінців. Нещодавно на Хрещатику,36 відбулися попередні переговори заступника голови Київської міськдержадміністрації Віктора Падалки і директора Європейського банку реконструкції та розвитку Томаса Маєра щодо надання кредиту в 60 мільйонів євро (чи доларів — на розсуд позичальника) для розвитку транспортної галузі.
На думку головного фінансиста столиці, стан нашого транспорту ліпший, ніж у інших регіонах України. Тут щороку з міського бюджету виділяють дедалі більше коштів на його ремонт і оновлення: купують нові автобуси, тролейбуси, метрополітенівські вагони. Дещо меншої уваги надають трамваям, а тому їх у місті надто мало, і це питання поступово вирішуватимуть. Цього року в столичній скарбниці передбачено 106 мільйонів гривень для закупівлі вагонів і ще 40 мільйонів — для потреб комунального підприємства “Київпастранс”. До слова, оскільки в столичному господарстві ця структура відіграє важливу роль, їй надавали змоги отримувати кредити, які частково погашали з міського бюджету. А також передавали деяку техніку в лізинг. Звіти про ці та інші операції вміщено у Інтернеті (до слова, й головні бюджетні показники), тобто у цьому сенсі влада нічого не приховує як від киян, так і від міжнародних спостерігачів. Загалом столиця має реальні фінансові можливості для погашення позик (як минулих, так і майбутніх): до скарбниці коштів надходить дедалі більше.
— Разом із тим відомо, що під час підписання таких угод Європейський банк реконструкції та розвитку висуває низку вимог щодо поліпшення тих чи інших сфер господарської діяльності,— зауважив Віктор Падалка.— Тому доцільно було б ознайомити з ними столичну владу, бо є питання, які не належать до її компетенції. Скажімо, проблема з приведенням тарифів у відповідність до економічно обґрунтованого рівня. Не раз ми намагалися підвищити їх, виходячи з того, що в столиці істотно зростає заробітна плата. В законі про транспорт записано: треба розробити спеціальну методику таких обрахунків. Влада навіть профінансувала ці роботи, але, на жаль, через певні політичні моменти документ (схвалений, науково-дослідною радою при Міністерстві будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства) так і не затвердили Мінекономіки та Мін`юст. Довелося піти іншим шляхом: столичний мер підписав розпорядження про підвищення розцінок на проїзд, яке було зареєстровано в Головному управлінні юстиції. Однак згодом і цей документ анулювали на вимогу Мін`юсту. Лише у 2006-му влада тричі зверталася до цього відомства, Кабінету Міністрів, щоб нам дали доручення повернутися до згаданої теми. Але знову ж таки через усілякі політичні обставини справа майже не зрушила з місця. Тому ми й досі не можемо підписати договір з транспортними фірмами. До того ж не впевнені, що держава повною мірою компенсуватиме кошти за перевезення пільговиків. Нині ми ретельно переглядаємо список цієї категорії пасажирів з тим, щоб мати остаточні дані. Мало того, компенсуємо витрати шляхом взаємозаліку з виробниками електричної та теплової енергії, тобто гроші обертаються в середині фінансової системи. І досі чимала частка не відшкодована з державного бюджету, скажімо, за споживання палива перевізниками.
Директору Європейського банку реконструкції та розвитку Томасу Маєру проблеми, що виникають у містах через підвищення тарифів, як і компенсацію витрат перевізникам, не вдивовижку. Їх мали чи не всі українські комунальні підприємства, яким ця фінансова установа позичала гроші. Жодна з цих компаній не була прибутковою за своєю суттю, бо прибутки, зазвичай, отримувала з двох джерел: плата за проїзд і субсидії з державного та міського бюджетів. У цьому сенсі вирішальною для подальшої співпраці з Київською міськдержадміністрацією є стаття в столичному бюджеті, яка гарантує повернення відсотків і власне кредиту. За подібною схемою Європейський банк вже працював із Санкт-Петербургським водоканалом. Тамтешній муніципалітет запланував відповідне асигнування в бюджеті і таким чином позику повертав вчасно.
— Тому я не бачу якихось перешкод щодо надання Києву 60 мільйонів євро чи доларів (на десять років) за чітко встановленою маржею, яка ґрунтується на нинішньому рейтингу міста,— зауважив пан Маєр.— Що вищим він буде, зменшуватиметься маржа. Незабаром передамо пакет наших вимог, які не надто відрізняються від тих, котрі колись отримувала столиця. Головна з них — виділення бюджетних асигнувань на погашення кредиту. Можемо запропонувати як фіксовану, так і плаваючу ставку. Якою вона буде, наразі сказати важко, треба проаналізувати ситуацію на міжнародному фінансовому ринку.
Переговори продовжать через деякий час після того, як столична влада проаналізує вимоги Європейського банку, а технічні експерти цієї інституції завершать ознайомлення з фінансовим станом і роботою “Київпастрансу”. Однак представників цієї потужної міжнародної структури попередили: наразі неможливо затвердити якусь конкретну суму асигнувань з державного бюджету на тривалий період, адже бюджетні показники ухвалює Київрада лише раз на рік. І звичайно бажано, щоб відсоткова ставка за кредитом була не надто високою, бо столиця має змогу наступного року вийти на інші міжнародні ринки зовнішніх запозичень і домовитися про вигідніші умови.
“Хрещатик”, 18.10.06
Старий покрій нового кошторису
Рада з питань банківської діяльності при Київському міському голові вважає: ухвалення проекту закону про державний бюджет на 2007 рік у його нинішньому вигляді негативно позначиться на діяльності комерційних фінансово-кредитних установ
Володимир Галега
У липні цього року (з ініціативи Асоціації “Український кредитно-банківський союз”) при Київському міському голові було створено Раду з питань банківської діяльності. Її завдання — виробляти узгоджену позицію органів місцевого самоврядування та фінансово-кредитних установ щодо подальшого ефективного розвитку цього важливого ринкового сегменту, надання відповідної експертної оцінки та консультативної допомоги як столичному мерові, так і управлінському апарату. Недавно представники новоутвореної структури оприлюднили зауваження і доповнення до проекту закону про державний бюджет на 2007 рік, які передадуть особисто Леоніду Черновецькому, а згодом і народним депутатам.
За словами радника Київського міського голови Бориса Соболєва, якщо законопроект ухвалять у тому вигляді, як він є, це призведе до різкого погіршення стану справ у банківській системі, зокрема, негативно позначиться на її дохідності. Передусім йдеться про майбутні зміни в оподаткуванні. Складається враження, що розробники намагаються підігнати прогнозовані надходження під ті видатки (у межах дефіциту, який вдалося збити під час зведення дохідної і витратної частин кошторису), які черговий уряд вважає пріоритетними. Відтак прагнуть збільшити податок на прибуток фінустанов, фонд оплати праці, відрахування у соціальні фонди. А це суперечить головному принципу податкової системи України, який визначає бюджетна резолюція — його незмінності. Також з першого січня наступного року на два відсотки збільшується індивідуальний прибутковий податок. Усе це перешкоджатиме банкам нормально розвивати ресурсну базу.
— Так вже повелося у нашій державі, що кожен новий уряд намагається змінити податкове законодавство,— наголосила радник Київського міського голови Олександра Кужель.— Не став винятком і діючий Кабмін. Ми детально опрацювали дев`яту статтю проекту закону про державний бюджет на наступний рік. Дивує те, що знову намагаються відновити вільні зони, проте не підкріплюють цей крок відповідними механізмами, які б давали змогу чітко контролювати економічні процеси на таких територіях. Протекціонізм з боку держави, безперечно, справа важлива, але ж потрібно розробити програму, де ясно було б вказано, які саме галузі слід підтримувати. Наразі цього немає. Тож є великий ризик, що знову в Україну безконтрольно почнуть завозити продукцію непромислового призначення, скажімо, ті самі “ніжки Буша”. Крім того, у п`ятому пункті є вимога до всіх суб`єктів господарювання, котрі сплачують податок на додану вартість, здавати в електронному вигляді розшифровки податкового кредиту та зобов`язань контрагентів за відповідний період. Ми категорично проти цієї норми. Адже Державна податкова адміністрація ще не завершила розробки відповідної програми, не адаптувала її до наших умов. Хоча, подейкують, планує запровадити її, як експеримент, у кількох областях. До того ж не налагоджено системи відповідних курсів, де б підприємців навчали азам електронної звітності. Малий бізнес на 90 відсотків не готовий до такої новації, до того ж постраждають і державні підприємства, де бухгалтери — переважно люди похилого віку, які часто навіть не вміють працювати на комп`ютері. Перед виборами чимало представників різних політичних партій заявляли про підтримку малого і середнього бізнесу. Нині бачимо іншу картину: в бюджеті закладено лише 1,8 мільйона гривень, які не покривають потреби у навчанні майбутніх підприємців, створенні бізнес-інкубаторів, не кажучи вже про надання мікрокредитів для розвитку власної справи.
Тривають дискусії і щодо перегляду резервів комерційних банків, які нині не перевищують європейських показників, хоча ризики з їхнього формування у нас значно вищі. Податківці взагалі прагнуть вилучити частину цих коштів. Таке адміністративне втручання у банківську систему ні до чого доброго не призведе, вважає заступник голови Ради Юрій Блащук. Заморозили й програму часткової компенсації банківських кредитів на спорудження житла для молодих сімей. Фінансисти переконані: потрібно скорочувати якісь інші соціальні проекти, а не будівництво житла. До того ж держава могла б піти на експеримент, розробивши відповідні механізми допомоги молодим людям щодо формування першого внеску на спорудження осель.
Проект закону про держбюджет на 2007 рік суперечить деяким міжнародним угодам, підписаним урядом з іншими зарубіжними країнами щодо уникнення подвійного оподаткування. Намагаючись збільшити дохідну частину бюджету за рахунок майбутніх ревізії і оподаткування строкових резервів, які сформували комерційні банки, Кабмін, за словами члена Ради Артура Криклія, може загальмувати капіталізацію цього сектора економіки. Адже більшість вітчизняних кредитно-фінансових установ працюють з клієнтами групи “Б”, “В”, “Г” (групі “А”, як правило, надають послуги структури з іноземним капіталом). Такі операції надзвичайно ризиковані, бо немає закону про захист прав як кредиторів, так і позичальників. І якщо їх оподатковувати, банки штучно завишатимуть класи позичальників, як, власне, і свої показники, формуватимуть мінімальні резерви, що може призвести навіть до банкрутства деяких фінустанов. Уряд пропонує також зменшити ставку відрахувань від валютних операцій з 1,3 до одного відсотка у Пенсійний фонд. Крок начебто революційний. Проте водночас різко збільшує базу оподаткування: до переліку потрапить чимало операцій з купівлі-продажу валюти, що суперечитиме міжнародним угодам. Чимало нерезидентів, які працюють на нашому ринку, матимуть великі проблеми. А це спровокує міжнародні скандали правового характеру. Тож, на думку учасників прес-конференції, такий податок взагалі треба скасувати. Адже нині банки щодня виконують десятки таких операцій, а якщо кожну з них оподатковувати, то втрачається їхній комерційний сенс. Валютний ринок поступово згортатиметься.
Взагалі за десять останніх років система оподаткування змінювалася кілька разів, нині її знову хочуть “вдосконалити”. Керівник одного банку підрахував: у першому кварталі він змушений буде сплатити мільярд гривень податків з валових доходів у 200 мільйонів гривень (якщо законопроект ухвалять без змін). До того ж уряд і парламент самі провокують утворення неоднакових правил гри для вітчизняних фінансових установ. Скажімо, хочуть збільшити тарифи на електроенергію, а кошти направити на модернізацію застарілого обладнання. Але спочатку їх передадуть до статутного чи спеціального фонду одного із державних банків для компенсації відсотків, які братимуть житлово-комунальні організації. Про яку конкуренцію може йти мова?
“Хрещатик”, 18.10.06
Друге життя спорткомплексів
За сприяння столичної влади нині ведеться реконструкція цих занедбаних споруд, нещодавно переданих у комунальну власність міста
Ірина Лопатіна
Кожен десятий киянин регулярно займається спортом. Чимало заможних мешканців нашого міста відвідують фітнес-центри та спортклуби. Але, на жаль, далеко не кожен охочий може дозволити собі такі недешеві тренування. Отож за сприяння столичної влади в Києві будуватимуть дедалі більше спортмайданчиків, облаштовуватимуть і реконструюватимуть стадіони та спорткомплекси збанкрутілих і нерентабельних підприємств. Заступник голови Київської міськдержадміністрації Віталій Журавський та фахівці Головного управління з фізичної культури та спорту перевіряли, як нині ведуться ремонтні роботи на спортивних об`єктах.
Манеж для чемпіонів
У Київській міській школі вищої спортивної майстерності й нині тренуються представники збірних команд України з різних видів спорту, готуються до змагань майже 90 призерів чемпіонатів Європи та світу. За словами директора закладу Віктора Астахова, легкоатлетичний манеж переживав нелегкі часи. Навіть на центральному вході до будівлі шибки були вибиті. У 2003-му році Кабмін ухвалив рішення про реконструкцію спорткомплексу. За три роки оновили покрівлю, відремонтували фасад, частково — роздягальні, медичний кабінет, туалети. Також облаштували сучасний тренувальний зал на другому поверсі та два — для фехтування. Замінили старі системи опалення, водогону. Як повідомив Віталій Журавський, протягом чотирьох місяців замінятимуть покриття манежу. Придбаний для таких потреб матеріал уже другий рік лежить на складі.
— До кінця 2006 року на реконструкцію школи вищої спортивної майстерності заплановано освоїти мільйон гривень,— зауважив Віталій Станіславович.— Цей манеж не ремонтували 30 років, тому, зрозуміло, потрібні значні капіталовкладення. І столична влада шукає різні способи, щоб залучити якомога більше коштів на відновлення оцієї та інших спортивних споруд. Один із виходів — здавати в оренду приміщення, коли в них не займаються спортсмени. Ось, скажімо, тут проводило богослужіння “Благословенне посольство Боже для всіх народів”, а плату за оренду спрямовували на поточний ремонт комплексу. Під час встановлення нового покриття манежу богослужіння у приміщенні проводити не будуть. Втім, є намір знову підписати договір про подальшу співпрацю із згаданою релігійною спільнотою.
Як зазначив Віктор Астахов, після ремонту манеж стане зовсім іншим. Тут надалі зможуть безплатно займатися діти. Пан Віктор розповів, що часто робота тренерів тримається лише на ентузіазмі. Наприклад, Олег Скрипник навчає боксу 45 підлітків з малозабезпечених родин. Ці діти не лишилися сам на сам з вулицею, наркотиками.
“Атлет” матиме базу не гіршу, ніж у Кончі-Заспі
Без масового спорту не буде й олімпійського. Часто саме у спортивних гуртках та школах тренери вирізняють з-поміж дітей майбутніх чемпіонів. Сьогодні в місті налічується понад 80 дитячо-юнацьких спортивних шкіл, а також шкіл олімпійського резерву. Спорткомплекс “Атлет”, де базується одна з них, передали до комунального господарства після банкрутства Київського м`ясокомбінату. Тут діти займаються футболом та міні-футболом. За словами директора школи олімпійського резерву Володимира Васькевича, всі п`ять команд грають у Київській лізі вищого дивізіону. Нині приміщення реконструюють, уже відремонтовано покрівлі та роздягальні, туалети, душові. Замінено газон футбольного поля та проведено освітлення над майданчиком. Тепер вихованці школи тренуються до десятої години вечора. Як повідомив Віталій Журавський, планується побудувати критий ігровий зал площею 40 на 20 метрів, щоб і взимку приймати команди з інших регіонів. Також розробляють проект надбудови невеликого готелю для гравців, котрі приїжджатимуть на змагання.
— Діти з “Атлета” згодом поповнюють склад команд першої та вищої ліги,— сказав пан Журавський.— Тут працюють кваліфіковані тренери. Залишилось тільки завершити повну реконструкцію футбольних полів та приміщень, і я впевнений, що база “Атлета” гідно конкуруватиме зі спорткомплексом футбольного клубу “Динамо-Київ” у Кончі-Заспі.
Також у розпорядженні школи — два поля на території парку Партизанської слави. За два роки тут відновлено трибуни, встановлено огорожу. Провели освітлення та побудували гарове футбольне поле. Поряд з ним облаштували спортмайданчик для міні-футболу, але тут ще планується постелити траву. Як повідомив заступник начальника Головного управління з фізичної культури та спорту, начальник управління спортивних споруд та ліцензійної діяльності Володимир Садомов, щоб привернути увагу інвесторів до цих об`єктів, проведуть конкурс на будівництво сучасного спортивного комплексу з критими тенісними кортами, критою ковзанкою зі штучним льодом, залу з ігрових видів спорту, готельно-офісним центром.
У дитячо-юнацькій спортивній школі “Переможець” займаються майже три тисячі дітей. Заняття проводять на стадіоні “Авангард”, що перейшов у власність міста від підприємства “Київхімволокно” 2004 року. За словами директора закладу Олега Мічуріна, з поля було вивезено 42 машини сміття. Відновили газон, трибуни для глядачів, встановили огорожу. Але існують і певні проблеми: металевий вагончик використовують як кімнату для переодягання. Олег Вікторович сподівається, що все ж таки збудують побутовий комплекс із роздягальнями, туалетами, душовими та буфетом. Заплановано побудувати й футбольне поле з освітленням і покриттям “синтетична трава”.
У Києві спорудять 69 нових спортмайданчиків
За майно деяких збанкрутілих заводів боротьба точиться й нині. За словами Володимира Садомова, підприємство “Київський радіозавод” збанкрутіло ще 10 років тому, і всупереч чинному законодавству до споруд, що розпродають на аукціоні, зарахували й об`єкти соціального призначення: стадіон “Схід”, спорткомплекс з басейном, тир та будинок культури “Дніпро”. Хоч півтора року тому суд зобов`язав передати ці споруди до комунальної власності, але його рішення досі не виконано…
Як розповів Віталій Журавський, нині муніципальна влада розробляє програму розвитку спортивної інфраструктури столиці. Отож, у Києві за чотири роки облаштують ще 69 спортмайданчиків (по кілька у кожному районі). Кожен з них матиме свого господаря — школу, дитячий садок чи ЖЕК, котрі відповідатимуть за їхній стан.
До речі, на типовому майданчику облаштують поле розміром 40 на 20 метрів, вкрите синтетичною травою, а ще — універсальне поле для гри у баскетбол і волейбол та комплекс тренажерів. Нині в Києві побудовано лише одну таку оазу здоров`я на вулиці Овруцькій, 27 у Шевченківському районі.
