Економіка/Огляд преси/18.10.06
Огляд преси від 18 жовтня 2006 року.
“День”, 18.10.06
Знову червона вуаль
Держава хоче мати абсолютне право на управління частково приватизованими підприємствами
Віталій Княжанський
Україна дуже багато зробила для того, щоб переконати світ у тому, що процес реприватизації, ініційований популістськими настроями та прагненнями отримати на цій хвилі владу, пішов у небуття. Слід сказати, що інвестиційне товариство у це повірило. Як наслідок, Україна навіть зайняла друге після Росії місце в країнах Південно-Східної Європи та СНД за надходженням прямих іноземних інвестицій у 2005 році (доповідь Конференції ООН з торгівлі та розвитку). Та чи втримає наша країна таку високу планку?
На жаль, щодо цього сьогодні знову з`являються серйозні сумніви. 5 жовтня Верховна Рада прийняла в першому читанні законопроект № 1129 “Про внесення змін до Закону України “Про господарські товариства” (щодо зниження планки кворуму проведення загальних зборів господарського товариства). Суть законодавчої новели полягає в тому, що згідно з нею для проведення зборів акціонерів та учасників товариств з обмеженою відповідальністю буде достатньо присутності учасників, які володіють більше 50% акцій (голосів). Відповідно до чинного закону для кворуму потрібно більше 60% акціонерів (учасників).
Окрім того, проектом передбачено, що “дія цього Закону до 1 липня 2007 року поширюється тільки на акціонерні товариства, частка держави у статутному фонді яких перевищує 50% або більш ніж 50% акцій яких знаходиться у статутних фондах інших господарських товариств, власником яких є держава. Для інших акціонерних товариств норми цього Закону застосовуються з 1 липня 2007 року”. За результатами приватизаційних процесів сьогодні держава, як правило, є власником або контрольного пакету акцій (50 відсотків плюс одна акція) або пакету в розмірі 25 відсотків плюс одна акція статутного фонду акціонерного товариства.
За висновком Головного науково-експертного управління ВР України від 15.09.2006 в разі прийняття законопроекту він призведе до порушення прав міноритарних акціонерів, думка яких щодо питань, включених до порядку денного зборів, буде фактично ігноруватися.
З цим згодні також і експерти “Дня”, які вважають, що прийняття цього законопроекту може мати катастрофічні наслідки для економіки та інвестиційного іміджу держави й призвести до колапсу на фондовому ринку. Адже реальною метою законопроекту є усунення від управління підприємствами міноритарних акціонерів. Такі наслідки пов`язані з тим, що в разі його прийняття, інші акціонери, навіть ті, що володіють 49% акцій, фактично вже будуть не потрібні для проведення зборів і управління підприємством, оскільки фактично все буде одноособово вирішувати уряд, який володіє 50% плюс1 акцією, що призведе до знецінення акцій цих підприємств. Відтак вони вже нікому не будуть потрібні.
У свою чергу це створить передумови для загострення боротьби за власність, до масових корпоративних конфліктів, від чого й нині дуже страждає економіка держави (до речі, про це нещодавно, перебуваючи в Дніпропетровську і відповідаючи на запитання “Дня”, говорив прем`єр-міністр України Віктор Янукович). Зрозуміло, що масовий перерозподіл власності може призупинити розвиток виробництва та позитивні соціально-економічні процеси, які знову намітилися в країні, сприятиме посиленню соціальної напруженості в суспільстві. Адже цей акт, в разі його ухвалення, дискримінує мільйони приватних акціонерів і водночас ставить державу в привілейоване становище, оскільки інші акціонери фактично і формально позбавляються права на участь в управлінні підприємствами. Більше того, це створює навіть умови для завуальованої реприватизації підприємств та фактичної націоналізації акцій, які належать громадянам. Чи розуміють автори законопроекту, які, мабуть, писали його під червоною вуаллю популістських намірів, що відразу ж після ухвалення пропонованої ними норми відбудеться різке падіння котирувань акцій всіх підприємств, в яких держава прямо або опосередковано володіє 50%+1 акцією? Можна спрогнозувати також прояви агресивної поведінки міноритарних акціонерів, які будуть вимушені ще більш жорстко захищати свої права на участь в управлінні підприємствами, а також цинічні захвати акціонерних товариств, які почнуться відразу, як цей закон вступить в силу. Тож можна сказати, що проект названого закону прийнятий без оцінки і системного аналізу економічних наслідків його прийняття для фондового ринку.
Але, намагаючись з використанням законодавства дозволити фактичне захоплення підприємств, ініціатори законопроекту не враховують, що тут може постраждати й держава. Зокрема, вона остаточно втратить контроль над АТ “Укртатнафта”, в якому володіє менше 50% акцій, та над іншими підприємствами.
Як вказують вітчизняні правники, названий проект прямо суперечить Конституції України, Цивільному та Господарському кодексам. У них, зокрема, визначається, що усі суб`єкти права власності рівні перед законом і усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав, а держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин, забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності, реалізує право державної власності у державному секторі економіки через систему організаційно-господарських повноважень відповідних органів управління щодо суб`єктів господарювання, що належать до цього сектора і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління (до них належать суб`єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб`єкти, державна частка у статутному фонді яких перевищує п`ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб`єктів).
Враховуючи загальновідому і неодноразово підтверджену практикою тезу про те, що держава не може бути ефективним власником, а її рішення як акціонера, не завжди несуть користь підприємству та не завжди сприяють залученню інвестицій, особливо враховуючи зміни точки зору в залежності від політичної ситуації в країні, такі зміни тягнуть за собою негативні наслідки також і у довгостроковій перспективі розвитку країни.
Автори згаданого законопроекту обґрунтовують необхідність його ухвалення посиланнями на приклади з законодавства Франції та держав СНД, де кворум коливається в розмірах 25%, 30%, 50%. Та пропоноване в даний момент для України зниження кворуму в умовах становлення фондового ринку та ринкових відносин не призведе до очікуваних результатів та зниження кількості “корпоративних війн”. Як свідчить практика розвинутих країн, законодавець там діє зовсім інакше і намагається створити умови для захисту міноритарних акціонерів, тим самим підвищуючи інвестиційну привабливість, як окремого підприємства, так і країни в цілому.
Правники також відзначають, що всі питання, якi стосуються корпоративних відносин власності, мають бути вирішені не шляхом окремих змін, а шляхом прийняття цілісного нового закону про господарські товариства, в якому інтереси міноритарних акціонерів будуть збалансовані з інтересами інших акціонерів та захищені. Цього можна досягти шляхом диференційованого підходу до встановлення розміру кворуму та кількості голосів, необхідних для прийняття рішень з того чи іншого питання, в залежності від його ваги та значимості у діяльності підприємств. Тож більш доцільним було б працювати над тим, щоб усунути підґрунтя для корпоративних війн.
Цілком можливим уявляється варіант, який передбачає, що загальні збори визнаються правомочними, якщо в них беруть участь акціонери, що мають відповідно до статуту товариства більш як 60 відсотків голосів, за винятком розгляду таких питань, як порядок розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів). В цьому разі можна було б встановити норму кворуму більш як 25% голосів, а рішення з цих питань вважати прийнятим, якщо за нього проголосувало більше 50% плюс 1 акція. При затвердженні річних результатів діяльності акціонерного товариства, включаючи його дочірні підприємства, затвердження звітів і висновків ревізійної комісії, загальні збори можна вважати правомочними за кворуму більш як 50% голосів. При внесенні змін до статуту товариства, припиненні його діяльності шляхом ліквідації чи реорганізації, створенні ліквідаційної комісії кворум може становити більш як 75 відсотків голосів. Тобто правомочність загальних зборів акціонерів визначається при розгляді кожного з цих питань окремо. Крім того, можна б доповнити чинний закон положенням про те, що міноритарні акціонери, які з метою забезпечення своїх прав, об`єднались (наприклад, на підставі угоди) у групу і мають у своєму розпорядженнi більше ніж, наприклад, 10% акцій, отримають право пропонувати від себе кандидатури до складу членів спостережної ради, ревізійної комісії та колегіального виконавчого органу. Кількість кандидатур визначається у відповідній пропорції до чисельності складу такого органу, але не менше однієї особи. Закон також може передбачити, що така група міноритарних акціонерів має право призначити своїм окремим рішенням членів зазначених органів в межах своєї квоти, тоді як загальні збори не мають права призначати членів зазначених органів у межах квоти міноритарних акціонерів. Можна запропонувати й інший варіант захисту прав міноритаріїв. Закон може передбачати, що їхні пропозиції щодо включення представника до органів управління, в межах квоти є обов`язковими для врахування загальними зборами. В іншому разі рішення з цих питань є недійсними. На таких же принципах можуть бути побудовані відносини і в товариствах з обмеженою відповідальністю. Гадаємо, що для держави інтереси захисту міноритарних акціонерів є пріоритетнішими, ніж захист власних інтересів, і вона має довести це суспільству своїми діями у законодавчій сфері.
Цю думку підтримав, коментуючи наслідки ухвалення обговорюваного закону, також і експерт Центру досліджень корпоративних відносин Ростислав Іщенко. Він вважає, що даний закон “швидше за все буде в парламенті зупинено, бо може призвести до неконтрольваного сплеску корпоративних конфліктів, оскільки більшість пакетів акцій у великих підприємствах фінансово-промислові групи формували з урахуванням того, що 40%-вий пакет фактично був малим контрольним і фактично дозволяв керувати підприємством і блокувати будь-які збори акціонерів”. Якщо вказані зміни будуть внесені, то, на думку експерта, такі пакети втратять свою значимість, а відповідно виникне прагнення “переділити власність”. “Може йтися про десятки й сотні підприємств”, — вказує Іщенко. А оскільки фінансово-промислові групи мають впливове політичне лобі, то він вважає, що це може позначитися й на політичній стабільності уряду і навіть держави.
“День”, 18.10.06
Другого Алчевська на Донеччині цієї зими не буде?
Влада пройнялася проблемами, але нагадала про борги
Ганна Хрипункова
У цьому впевнені комунальники Донецької області, які заявляють, що регіон уже достатньо підготовлений до зими, і всі недоліки, виявлені в минулому сезоні, повністю враховано і за можливістю виправлено. Про це, зокрема, йшлося на спеціальному засіданні Донецького прес-клубу реформ, присвяченому комунальній проблемі області.
Як повідомив заступник начальника головного управління містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Донецької ОДА Геннадій Івендіков, місцева влада цього року настільки пройнялася зимовими проблемами, що займалася ними навіть улітку, а з настанням першого похолодання селекторні наради з цього питання взагалі стали щотижневими. При цьому контроль за підготовкою до зими керівництво регіону здійснює особисто, а Донецька область за успіхами в цій сфері вже знаходиться в першій п`ятірці по Україні.
Проте, за словами фахівців, незважаючи на всі старання, локальні аварійні осередки в регіоні все-таки можуть виникнути, адже не всі будинки знаходяться в належному стані для того, щоб без проблем пережити майбутні холоди. З іншого боку, донецькі комунальники запевняють донеччан, що у них є необхідна матеріальна база та техніка для усунення навіть найбільших аварій.
Загалом же, за станом на початок опалювального сезону, в регіоні було комплексно підготовлено 99% (23 тис.) житлових будинків із тих, які мають центральне опалення. У всіх будинках було промито системи центрального опалення, а котельні, які їх обслуговуватимуть, виявилися підготовленими на 97%, причому на всіх 164 котельних та 95 теплопунктах Донецька передзапускові заходи почалися своєчасно. Водночас перший заступник директора ККП “Донецькміськтепломережа” Олександр Семченко, побувавши під час запуску котельної №292, яка обслуговує частину Ворошиловського району, відзначив, що, незважаючи на те, що йде запуск води в систему, у котельної… немає газу, щоб опалювати будинки. Більш того, Міськгаз поки що не визначився з виділенням лімітів на поставки газу, тому фахівці стверджують, що своєчасно деякі будинки можуть недоотримати тепло.
З іншого боку, незважаючи ні на що, фахівці ЖКГ в один голос запевняють, що опалювальний сезон у Донбасі переважно розпочато вчасно, щоправда, в деяких містах жителі зможуть похвалитися теплими квартирами на тиждень-другий пізніше. За словами Г. Івендікова, незважаючи на загальну готовність, в області все-таки є окремі будинки, в яких усі необхідні роботи ще не зроблено. Більш того, постраждають, можливо, й боржники, квартири яких мери міст можуть просто “притримати” для включення до загальної опалювальної мережі. Втім, для тих, хто не винен у відсутності тепла, обіцяють зробити перерахунок, від якого, до речі, можуть виграти в тому числі й неплатники — якщо вони погодяться два тижні померзнути, їм можуть списати попередні борги.
Утім, за повідомленнями місцевої влади, останнім часом у регіоні намічається тенденція до скорочення боргів. Зокрема, в шахтарській столиці заборгованість за послуги ЖКГ вже зменшилася на 14 млн. гривень і становить тепер 269 млн. гривень. Із цієї суми донеччани 38 млн. заборгували за квартплату, 36 млн. — за холодну воду, а 195 млн. — за гарячу воду і тепло.
“День”, 18.10.06
На компенсації-2007 виділять 650 мільйонів гривень
Уряд України пропонує 2007 року направити на компенсацію втрат населення від знецінення грошових заощаджень 650 млн. грн., повідомляє Інтерфакс-Україна з посиланням на прес-службу Міністерства фінансів. Указана сума на 50 млн. грн. перевищує витрати, передбачені на означені цілі в бюджеті на поточний рік. “Кошти планується спрямувати на зменшення зобов`язань держави перед громадянами щодо повернення їхніх знецінених грошових заощаджень, договорів довгострокового страхування й на погашення цінних паперів”, — повідомляє прес-служба. Як повідомлялося раніше, розмір індексованих вкладів, що знецінилися в Ощадбанку СРСР і Укрдержстраху, становив 132 мільярди гривень. Уряд України з 2002 року щорічно виділяв по 500 мільйонів гривень на компенсацію вкладів, що дозволило виплатити до 50 гривень на одну ощадкнижку, а також здійснити виплати спадкоємцям: спочатку — до 150 гривень, потім — до 500 гривень. Крім того, ще майже 6 мільярдів гривень вкладів громадяни могли направити на списання їхніх заборгованостей за електро- й теплову енергію, газ, тверде паливо, послуги з водопостачання й водовідводу, квартирну плату, яка накопичилася на 1 вересня 2004 року.
“Факты”, 18.10.06
На многих заправках стоимость бензина А-95 уже снизилась до 4 гривен 10 копеек
Сергей Курган
Правительство таки сдержало свое обещание. Цены на заправках существенно снизились, и во многих сетях АЗС самый ходовой бензин А-95 стоит 4 гривни 10 копеек за литр. Хотя в некоторых регионах, в частности в Донецкой, Запорожской и Полтавской областях, средняя стоимость литра этого топлива составляет 4 гривни 35 копеек. По данным сайта “Украинские нефтепродукты”, вчера установились следующие средние цены на литр горючего: бензин А-95 - 4 гривни 20 копеек; А-92 - 4 гривни 8 копеек; А-80 - 3 гривни 95 копеек; дизельное топливо - 3 гривни 92 копейки.
Напомним, что в начале октября вице-премьер-министр Андрей Клюев заверил: через семь- десять дней цена бензина А-95 в Украине будет снижена до 4 гривен 10 копеек, А-80 - до 3 гривен 80 копеек, на дизельное топливо - до 3 гривен 95 копеек.
Причем эксперты утверждают, что на самом деле при нынешней ситуации на нефтяном рынке торговцы горючим могли бы еще снизить его стоимость приблизительно до 3 гривен 90 копеек за литр. Правда, для этого им придется поступиться частью своей прибыли.
А ситуация на мировом рынке действительно способствует падению цен на топливо, тем более что и правительство, и нефтяные компании постоянно декларируют зависимость внутренних цен на горючее именно от стоимости нефти на мировых биржах. А она снижается. На прошлой неделе цена барреля черного золота (около 159 литров) упала до самого низкого за 8 месяцев уровня - 58 долларов 46 центов.
“Демократична Україна”, 18.10.06
Зростання комунальних тарифів вже не спинити?
Тарифи на житлово-комунальні послуги зростатимуть і надалі, прогнозують експерти. У деяких містах вони збільшилися вдвічі-втричі.
Фахівці пояснюють це подорожчанням палива, зростанням зарплати працівників ЖЕКів і необхідністю оновити житлово-комунальну інфраструктуру. Однак зростання тарифів не означає поліпшення якості послуг, вважають експерти. Вони пропонують уряду створити незалежний регулятор, який би контролював доцільність підвищення місцевими чиновниками комунальних цін. Зокрема, Ігор Бураковський, директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, заявив телеканалу ICTV: “На сьогоднішній день в житлово-комунальному секторі треба створити якийсь механізм, будемо говорити, незалежного нагляду, незалежного регулювальника цін. Якщо ми запровадимо цей інститут, тоді багато речей будуть для нас зрозумілими”.
“Сегодня”, 18.10.06
Отопительный сезон: Украина пока мерзнет
Евгений Ихельзон
На улице уже изрядно похолодало, хотелось бы тепла и в квартирах. Однако многие в Украине пока греются при помощи чая и теплых носков. Мы проанализировали ситуацию в регионах.
КИЕВ ЖДЕТ. По информации центра общественных связей АК “Киевэнерго”, по состоянию на утро вторника к теплу были подключены: детские садики — 90%, школы — 66%, больницы — 51%, роддома — 70%, админздания и соцобъекты — 1,1%, вузы, техникумы, ПТУ — 6,5%. Жилой сектор подключен всего на 6,2%. Как обещают энергетики, сегодня процент отапливаемых жилых домов значительно возрастет, начальники жэков “зашевелились” и начали получать формы Е-8, свидетельствующие о готовности зданий к приему тепла.
ДОНЕЦК ВКЛЮЧИЛИ. Все 164 котельных, находящиеся в ведомстве ККП “Донецкгортеплосеть”, заработали в положенный срок (15 октября). По информации мэра Донецка Александра Лукьянченко, на вечер понедельника в 97,9% всех домов города включили отопление. К сожалению, из-за аварий в “Донецкгортеплосети” без тепла остались пять домов. В Донецкой области в начале недели отапливалась только четвертая часть объектов (школы, больницы и жилые дома).
ОДЕССА РАЗОГРЕВАЕТСЯ. До 15 октября температура воздуха тут была довольно высокой. Похолодало в одночасье. Днем — 8 градусов тепла, а ночью не больше 2-х. Тем не менее, на 17 октября еще не было издано распоряжение председателя Одесского горисполкома о начале отопительного сезона. А без приказа — и тепла нет. Некоторые больницы и дошкольные учреждения уже могут похвастаться, что им не холодно. Мы выяснили, что пациенты областной клинической больницы, что в поселке Котовского, уже не мерзнут, а вот в областном госпитале инвалидов ВОВ по ул. Фонтанская дорога, как и в горбольнице № 10, батареи не греют.
В ХАРЬКОВЕ — КАЖДЫЙ ТРЕТИЙ. Отопительный сезон в Харькове начался еще 15 октября, но теплу радуется пока только треть харьковчан - остальных “Харьковские тепловые сети” обещают подключить в течение недели.
КРЫМ. Резкое похолодание на полуострове послужило поводом для экстренного заседания Совета министров АРК. Выяснили, что в Севастополе и Керчи готовы дать тепло уже 20 октября, в Ялте 25-го, в Джанкое - 27-го. Раньше всех обогревать начнут симферопольцев: с 17 октября теплосистему заполняют водой. А подогревать начнут по решению местных властей, если на улице три дня подряд температура воздуха будет оставаться ниже + 8 °С. В любом случае, к 1 ноября во всех домах должно быть тепло.
АЛЧЕВСК И ЛУГАНЩИНА. В многострадальном Алчевске, который в прошлом году замерзал, детские сады, школы и поликлиники начали подключать в первую очередь еще с 1 октября. “В нашем доме только пару квартир не подключили, - рассказала нам жительница Алчевска Валентина Проценко. - И то только потому, что наши соседи доделывают автономное отопление. А трубы в подвале, которые поменяли зимой, не изолировали. Получается, мы еще и подвал греть будем”. Жилой сектор Свердловска, Первомайска, Лисичанска, Антрацита и Красного Луча пока мерзнет и ждет теплых батарей.
ВИННИЦА БЕЗ ДАВЛЕНИЯ. Из-за низкого давления газа в городе автоматически отключились 4 котельных, из-за этого не было возможности подать тепло в больницы, школы и детские сады. На данный момент давление газа вошло в норму, город отапливается.
В БЕСПЛАТНОМ ГОРОДЕ НЕ БУДУТ ТОПИТЬ. Город Украинск (Донетчина), прославившийся на всю Украину благодаря эксперименту по бесплатной раздаче квартир приезжим жильцам, в основном обогревается разве что надеждами. В понедельник здесь была пущена в эксплуатацию газовая котельная №42, которая должна отапливать 12 жилых домов, школу и городскую больницу. Однако пока тепло получают только школа и один дом. В городе также остались дома, где этой зимой не будет ни централизованного, ни автономного отопления. Там жильцам придется опять зимовать с “буржуйками” или электропечками. Если проанализировать цифры, которые нам предоставил мэр Украинска Виталий Нешин, то получается, что из 240 домов города более половины этой зимой будут замерзать.
“Сегодня”, 18.10.06
Автобан Киев—Одесса хотят достроить. На это требуется 3,2 миллиарда гривен
Александр Панченко
В ходе выездного заседания комитета Верховной Рады по транспорту и связи в Одессе вновь был поднят вопрос о достройке дороги между Киевом и Одессой. В Госслужбе автодорог (Укравтодор) нам сообщили, что, по их расчетам, необходимо 3,2 млрд грн. В госбюджете на 2007 год эти расходы не предусмотрены, поэтому в Укравтодоре деньги планируют одолжить под гарантии государства, но пока вопрос не решен. Если удастся взять займ, то дорога может быть закончена в 2007 г. Глава Укравтодора Владимир Демишкан утверждает, что вложенные средства окупятся в течение 5-6 лет.
БУДЕТ БЕСПЛАТНО. Напомним: первая очередь - 219-километровый участок между Жашковом (140 км от Киева) и Краснознаменкой (80 км от Одессы) - была сдана в 2004 году. По официальной классификации автодорог, трасса Киев-Одесса - не автобан, а четырехполосная дорога I категории. Строительство 219 км обошлось в 3,9 млрд грн., расходы более чем вдвое превысили прогнозируемые. В Укравтодоре это объяснили ростом в 2003-2004 гг. стоимости материалов в 1,85 раза, зарплаты — в 1,4 раза и дополнительными работами, которые невозможно было предвидеть при разработке проекта. Чтобы вернуть вложения, проезд по автобану собирались сделать платным. Но, по закону, для этого надо построить параллельно ему бесплатную дорогу. Из-за дороговизны от идеи пришлось отказаться, поэтому, если автобан достроят, он останется бесплатным.
“Хрещатик”, 18.10.06
Ріпак замість бензину
Олія і штучний газ мають потіснити нафтопродукти на внутрішньому ринку України, щоб наблизити нас до енергонезалежності
Лариса Дацюк
Бензинова тема у соціумі — поза конкурсом. Однак і політики демонструють часом більше розмов про енергозалежність України, аніж дій задля її подолання. І справа навіть не в розвідці та експлуатації нових нафтових та газових родовищ (хоча й це вихід із ситуації), а в заміні традиційного палива. Скажімо, у використанні замість бензину та дизелю так званого біопалива рослинного походження.
Для цього є і технології, і сировина. Приміром, солярку можна виготовляти з ріпаку. Ця кормова та олійна культура відома ще з доісторичних часів. Технічну олію з неї вміли виготовляти ще у ХІХ столітті, коли про нафтопродукти ніхто й не чув. Нині до рослинного пального повертаються знову. У Європі дедалі більші площі відводять під посіви олійних. Країни ЄС настійливо вимагають від нафтових компаній збільшувати частину біопалива у бензині та солярці. У Німеччині вже понад 5 відсотків авто їздять на чистому біодизелі. Це не тільки знижує енергозалежність країни від імпортних нафтопродуктів, а й значно зменшує шкідливий вплив на довкілля. Адже кількість вуглекислого газу, що міститься у вихлопних газах, дорівнює тому обсягу, який поглинає ріпак під час фотосинтезу.
На переконання генерального директора українсько-чеського спільного підприємства “НВО Біо-нафта” Володимира Павлюченка, в Україні з її кількістю орних земель проблему енергозалежності можна розв`язати доволі просто: засіяти ріпаком лише 10 відсотків площ. За статистикою, у нас нині збирають десь 700 тисяч тонн насіння ріпаку. Однак ледь не увесь урожай експортують. А для задоволення тільки аграрного сектору соляркою потрібно майже 6 мільйонів тонн ріпаку (з трьох тонн зерна виходить тонна палива). Наразі випускають лише близько 30 тисяч тонн.
У такому ж зародковому стані в Україні перебуває і відновлювальна (або нетрадиційна) енергетика. Нині її частка не становить й одного відсотка від потреби, тоді як у світі вона сягає 14. Деякі країни, приміром, Австрія, вже мають показник вищий за той, що Євросоюз хоче досягти в 2030 році (26 відсотків проти 20). У нас же є і технології, і державні програми розвитку нетрадиційних та відновних джерел електроенергії. Проте немає коштів на їхнє впровадження. На переконання голови Національного агентства з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів Євгена Сухіна, вихід можна знайти, якщо зацікавити підприємства-енергоспоживачі в застосуванні ощадних технологій або альтернативних видів енергії, а витрати на це не обкладати податком на прибуток. Такий проект закону вже розроблено і, якби його ухвалили в парламенті, витрати газу можна скоротити на 20—30 відсотків.
Альтернативних джерел енергії в Україні вдосталь. Синтетичний газ можна добувати з торфу, бурого вугілля, деревних та сільськогосподарських відходів. Прогнозований річний обсяг — близько 40 мільярдів кубів, що рівноцінно 25 мільярдам кубів природного блакитного палива. Ще 5 мільйонів тонн — з метану. І це не прожекти. На Київщині невдовзі стане до ладу завод з виробництва синтетичного газу, який працюватиме на торфі Обухівського родовища. Його проектна потужність 20 мільйонів кубів синтетичного газу. Можна будувати й значно менші установки, які обходяться у 120—250 тисяч гривень і мають окупність до трьох років. У будь-якому разі це вигідна справа, адже тисяча кубометрів природного газу нині обходиться комунальникам у 686 гривень, а виробництво синтез-палива — у 300 гривень.
