Економіка/Огляд преси/03.10.06
Огляд преси від 3 жовтня 2006 року.
“Дело”, 03.10.06
Телешоу не будет
Андрей Заика
Сегодня должен состояться конкурс по приватизации 76% акций “Лугансктепловоза”. В Фонде госимущества уже со вчерашнего вечера все было подготовлено к его проведению. “Зал готов. На завтра планируем установить в холле большой экран для трансляции конкурса”, — сообщили в понедельник в пресс-службе ФГИ.
Хотя транслировать конкурс по телевидению на всю Украину (наподобие продажи “Криворожстали”), как это неоднократно обещала глава ФГИ Валентина Семенюк, не получится: из-за неопределенности с судебными исками не был заключен договор на телетрансляцию с УТ-1. Если конкурс все же состоится, госбюджет пополнится как минимум на 292 млн. грн. — столько составляет стартовая цена пакета. Шаг торгов — 3 млн. грн. Заявки на конкурс поступили от российских Демиховского машзавода и Брянского машиностроительного завода, а также двух украинских компаний — “Днипровагонмаша” и Марганецкого ГОКа.
Устное указание премьера Виктора Януковича приостановить подготовку к конкурсу, которое он дал 18 сентября, Валентина Семенюк проигнорировала. По ее словам, никаких официальных распоряжений Кабинета Министров по вопросу приостановки в ФГИ не поступало.
Зато в тот же день Высший хозяйственный суд принял решение, что “Лугансктепловоз” в 2001 году законно был приватизирован холдинговой компанией “АвтоКрАЗ”. 26 сентября Печерский суд Киева запретил ФГИ проводить конкурс, а 28 сентября такое же определение вынес Киевский хозяйственный суд.
Однако, как сообщили в пресс-службе ФГИ вчера поздно вечером, юристам удалось в Апелляционном суде Киева ликвидировать преграду в виде определения на запрет конкурса Печерского суда. Что касается второго определения, блокирующего конкурс, вынесенного по иску “ПриватИнтертрейдинга” в Киевском хозсуде, в ФГИ сказали: “Наши юристы работают над этим”.
“Коммерсант-Украина”, 03.10.06
Кабмин проверят на продажность
Александр Черновалов
19 июля ФГИ объявил конкурс по продаже 76% акций ОАО “ХК “Лугансктепловоз”. Начальная цена пакета составляет 292 млн грн ($57,8 млн). Основным условием конкурса является увеличение объемов продаж произведенных на предприятии локомотивов в Россию и страны СНГ. Участники рынка считают, что это требование наиболее выгодно российской корпорации “Трансмашхолдинг”. Цена пакета акций, по прогнозам экспертов, в ходе торгов не должна превысить $100 млн. Заявки на участие в конкурсе на покупку госпакета акций “Лугансктепловоза” подали АО “Демиховский машзавод” и ЗАО “Управляющая компания `Брянский машзавод`”, входящие в корпорацию “Трансмашхолдинг” (Россия), ОАО “Марганецкий ГОК” (аффилированный с группой “Приват”) и ОАО “Днипровагонмаш”, которое также связывают с группой “Приват” (см. Ъ от 27 сентября).
До вчерашнего дня основным препятствием для проведения конкурса по приватизации госпакета акций ОАО “Холдинговая компания `Лугансктепловоз`” являлись сразу несколько судебных исков. 18 сентября Хозсуд Киева принял к рассмотрению иск близкой к группе “Приват” компании “Приватинтертрейдинг” об отмене конкурса по продаже 76% акций “ХК `Лугансктепловоз`”. Аналогичный иск был подан физическим лицом в Печерский районный суд Киева, который 26 сентября вынес определение о приостановке конкурса до рассмотрения дела по существу. Также следует отметить, что 18 сентября Высший административный суд признал собственником 76% акций предприятия ЗАО “Холдинговая компания АвтоКрАЗ”, контролируемое народным депутатом Константином Жеваго (см. Ъ от 26 сентября). Однако ФГИ оспорил это решение в Верховном суде.
Источник в компании, близкой к группе “Приват”, сообщил Ъ, что иски “Приватинтертрейдинга” являются своеобразным ответом на специфические условия конкурса по продаже госпакета акций “Лугансктепловоза”. “С точки зрения `Приватинтертрейдинга`, намеревающегося через суд добиться отмены конкурса, его условия прописаны под конкретного игрока. Компания считает необходимым обжаловать проведение конкурса, потому что его условия коренным образом нарушают права других участников,– рассказал собеседник Ъ.
Вчера Фонд госимущества сообщил, что запланированный на 3 октября конкурс по продаже госпакета акций “Лугансктепловоза” состоится. “Сегодня (2 октября.–Ъ) Фонд госимущества снял все судебные запреты, которые мешали проведению конкурса. По состоянию на 19.00 никакого указа о его приостановке или переносе нет. Также Фонд госимущества не выдавал никаких соответствующих документов,– рассказал Ъ источник во ФГИ.– Но мы не знаем, какие еще сюрпризы могут преподнести лица, заинтересованные в срыве конкурса. Если завтра с утра (сегодня.–Ъ) не будет никаких запретов, то конкурс состоится”.
Участники конкурса твердо намерены участвовать в сегодняшних торгах. “Пока никаких изменений в нашей позиции нет”,– заявил Ъ начальник отдела по связям с общественностью российской корпорации “Трансмашхолдинг” Кирилл Житинев. Не отказались от участия и представители “Привата”.
По мнению юристов, помешать проведению конкурса может только постановление Кабинета министров. “Реальным тормозом для остановки этого конкурса может стать постановление Кабинета министров либо очередной запрет какого-то суда”,– говорит адвокат юридической фирмы “Линия права” Денис Кузнецов. Напомним, что в прошлую пятницу премьер-министр Виктор Янукович заявил, что конкурс по продаже госпакета акций “Лугансктепловоза” будет приостановлен (см. вчерашний номер). А министр транспорта Николай Рудьковский вообще предлагал отказаться от продажи предприятия и создать на его базе СП для обновления подвижного состава “Укрзализныци” (см. Ъ от 21 сентября). Вчера пресс-секретарь главы правительства Денис Иванеско сообщил, что ему ничего не известно о том, готовится ли какое-либо постановление правительства, запрещающее проведение конкурса.
“Коммерсант-Украина”, 03.10.06
Лицензионное несоглашение
Мыкола Олиярнык
Вчера генеральный директор компании Industrial Management Consulting (IMC, оператор беспроводной связи в Киеве и области) Александр Федиенко рассказал Ъ, что более трех месяцев назад возглавляемая им компания направила в НКРС заявку на получение лицензии в диапазоне 5 ГГц – перспективном для использования новейшей технологии WiMAX (формат беспроводной широкополосной связи). “НКРС вообще не отвечала на наши письма. А если комиссия не отвечает на заявку оператора более 90 дней, то, согласно законодательству, лицензия выдается автоматически. Поэтому в прошлом месяце мы обратились в суд”,– заявил он. Господин Федиенко сообщил, что IMC претендовала на полосу в 20 МГц на территории Киева и Киевской области, а стоимость лицензии, в соответствии с существующими ставками платы за РЧР, могла составить около 70 тыс. грн. “Мы готовы заплатить за эти частоты”,– отметил он.
Эксперты считают, что IMC имела основания для подачи иска. “Действительно, в телекоммуникационном законодательстве есть норма: если НКРС не реагирует вовремя на заявку какой-либо компании, то эта компания может обратиться в суд и потребовать выдачи лицензии в судебном порядке”,– объяснил исполнительный директор юридической фирмы “Шевченко, Дидковский и партнеры” Алексей Дидковский.
Вчера стало известно о еще одном иске к НКРС – председатель компании PAN-Telecom Group (предприятия группы работают в сегменте спутниковой связи и объявили о своих планах по внедрению технологии WiMAX) Юрий Безбородов также обратился в суд, так как счел, что регулятор нарушил его права. “В декабре будет два года с того момента, как мы обратились в НКРС. Летом прошлого года мы в последний раз переоформляли заявку”,– подчеркнул он. По его словам, компания направила в комиссию заявку на получение национальной лицензии и полосы радиочастот 60 МГц в диапазоне 5,725-5,85 ГГц. Господин Безбородов отметил, что он так и не дождался ответа от НКРС и 4 сентября обратился в Административный суд Киева с требованием выдать лицензию.
В комиссии считают, что оснований для подачи исков не было. По словам члена НКРС Сергея Апасова, IMC вообще не имеет права на получение требуемого ею РЧР. “По характеру заявки аппарат НКРС должен был сразу же отказать, потому что оборудование, которое намеревалась использовать компания, не внесено в реестр радиоэлектронных средств”,– сказал господин Апасов. По его мнению, обращение компаний в суд – попытка получить лицензию незаконным способом. “Заявку PAN-Telecom Group сопровождало очень много процедурных нарушений. Господин Безбородов обратился за лицензией еще до утверждения плана радиочастот, да и сама заявка очень долго лежала в аппарате и не двигалась”,– пояснил господин Апасов.
Эксперты отмечают беспрецедентность поданных операторами исков. “Я не помню, чтобы компании пытались получить новые лицензии через суды”,– отмечает заместитель директора Института информационного общества Ярослав Павловский. “Раньше компании не пользовались возможностью отстаивать свои права в суде. Теперь же участники рынка больше не верят, что с комиссией можно найти общий язык”,– предположил эксперт консалтинговой компании Netton CG Роман Химич. С ним соглашается председатель правления Интернет-ассоциации Украины Татьяна Попова: “Если сейчас по суду лицензию получит один оператор, то найдутся и еще компании, которые обратятся в суд и смогут получить лицензии таким образом”.
НКРС отобрала у UMC “прямые” номера
На своем последнем заседании, состоявшемся в пятницу, НКРС отказала мобильному оператору в его просьбе переоформить разрешение на использование “прямой” городской нумерации. “Имеющийся у UMC номерной ресурс, который не был задействован, мы не переоформили, это 70 тысяч номеров в разных городах. Оператор ссылался на имеющуюся у него мобильную лицензию, тогда как речь шла о `городских` номерах”,– сообщил Ъ член НКРС Владимир Олийнык. Он подчеркнул, что уже используемые UMC “прямые” городские номера оператор сможет эксплуатировать еще некоторое время. Напомним, что летом НКРС предложила мобильным операторам с 1 января 2007 года отказаться от использования “прямой” городской нумерации и в дальнейшем применять исключительно сетевые коды, например, 050.ххх-хххх, 067.ххх-хххх (см. Ъ от 10 июля).
“Коммерсант-Украина”, 03.10.06
Бурение станет благотворительностью
Олег Гавриш
На прошедшем вчера в правительстве совещании рабочей группы по подготовке топливно-энергетического комплекса (ТЭК) к отопительному сезону, в котором принимали участие руководители Минтопэнерго, Минуглепрома, Минэкономики, Национальной комиссии регулирования электроэнергетики (НКРЭ) и Минфина, был рассмотрен вопрос о поставках газа украинской добычи. “В правительстве обсуждались меры, которые необходимо принять для того, чтобы все добытчики украинского газа продавали его населению”,– рассказали Ъ в пресс-службе НКРЭ. В пресс-службе Министерства экономики комментировать введение новой нормы отказались. По словам источника Ъ в Минтопэнерго, в ходе совещания речь шла о введении запрета на продажу газа украинской добычи на биржах.
Совещание состоялось после того, как временная следственная комиссия Верховной рады по вопросам проверки ситуации по обеспечению природным газом украинских потребителей, расчетам за него и нарушениям действующего законодательства обвинила ОАО “Укрнафта” и ГАО “Черноморнефтегаз” в продаже предназначенного для населения газа промышленным потребителям (см. Ъ от 27 сентября). “Нежелание “Укрнафты” и “Черноморнефтегаза” продавать газ по регулируемому тарифу привело к тому, что до конца года Украина может испытывать дефицит газа для населения,– рассказал Ъ высокопоставленный источник в департаменте нефтяной, газовой и нефтеперерабатывающей промышленности Минтопэнерго.– Чтобы не допустить этого, рабочая группа поручила Минэкономики разработать проект постановления Кабмина об отмене продажи газа украинской добычи на биржах для всех категорий добытчиков”.
Напомним, что, согласно закону “О государственном бюджете Украины на 2006 год”, газодобывающие предприятия государственного сектора экономики осуществляют продажу природного газа собственной добычи только для нужд населения в порядке, определенном постановлением Кабинета министров #1729. Между тем в соответствии с постановлением Кабмина #599 от 4 апреля 2000 года вся продукция нефтекомпаний, доля государства в уставном капитале которых составляет не менее 50%+1 акции, реализуется через аукционы. “По сути, сейчас `Укрнафта`, пользуясь несовершенством нашего законодательства, продает газ через биржи,– рассказал эксперт юридической компании `Международный юридический альянс` Владимир Бутринский.– Новое постановление правительства призвано ликвидировать законодательный конфликт и заставить газодобытчиков продавать украинское топливо только населению”.
Эта инициатива уже вызвала недовольство частных компаний, занимающихся добычей газа. Они заявили, что оспорят в суде часть постановления, запрещающую им продавать газ на бирже. “Если такое решение действительно будет принято, мы подадим в суд, поскольку наше соглашение о разделе продукции позволяет нам продавать газ на бирже,– заявили в пресс-службе компании `Крымтопэнергосервис`.– При нынешних низких тарифах на продажу газа населению реализовывать его можно только себе в убыток”. О намерении оспорить возможное решение Кабмина о принудительной продаже газа населению по регулируемому тарифу заявили также Полтавская газонефтяная компания и Vanco International.
Впрочем, эксперты считают, что правительство учтет возможный риск судебных разбирательств и новые меры будут применены только к компаниям с государственной долей собственности. “Попытки заставить частных добытчиков продавать газ по низкому тарифу уже предпринимались, но закончились провалом,– рассказал член комитета по ТЭК Верховной рады Михаил Волынец.– Думаю, что так будет и в этот раз. Тем более что частные компании добывают всего 6,3 процента газа в стране. Кабмину достаточно приструнить двух основных добытчиков – `Укрнафту` и `Черноморнефтегаз`,– и проблема с поставками топлива населению будет решена”.
“Коммерсант-Украина”, 03.10.06
Минпромполитики заведет свой “Нафтогаз”
Олег Гавриш
Кабмин издал распоряжение о создании госкорпорации “Укрэнергомаш” 31 мая 2006 года. В состав корпорации включены принадлежащие государству пакеты акций Харьковского государственного приборостроительного завода (ХГПЗ) им. Шевченко, Харьковского электромеханического завода (ХЭЗ), заводов “Электротяжмаш” и “Турбоатом”. Управление предприятиями госкорпорации осуществляет Минпромполитики.
Вчера министр промышленной политики Анатолий Головко провел совещание, посвященное созданию государственной корпорации “Укрэнергомаш”. По словам источника Ъ в министерстве, господин Головко поручил до конца 2006 года инициировать и провести собрания акционеров на всех промышленных предприятиях, входящих в состав корпорации. Официально в пресс-службе министерства вопросы, которые обсуждались в ходе совещания, не комментируют.
По словам собеседника Ъ, до конца ноября собрания акционеров пройдут на “Электротяжмаше” (89% акций принадлежит государству) и “Турбоатоме” (75,22% акций у государства). А до конца декабря на Харьковском государственном приборостроительном заводе им. Шевченко (100% акций в госсобственности) и Харьковском электромеханическом заводе (100% акций в госсобственности). “На этих собраниях Минпромполитики как основной акционер поставит вопрос об окончательной интеграции этих предприятий в состав `Укрэнергомаша`,– рассказал Ъ источник в аппарате вице-премьера Андрея Клюева.– Компания будет построена по образцу `Нафтогаза`. ХГПЗ имени Шевченко и ХЭЗ войдут в нее как дочерние компании. Пакетами акций `Турбоатома` и `Электротяжмаша` корпорация будет управлять по той же схеме, что и `Нафтогаз` `Укрнафтой`”.
Участники рынка считают, что инициатива министерства рискованна и встретит сопротивление со стороны миноритарных акционеров предприятий, включенных в состав корпорации. “Мегабанк уже подал в суд на Минпромполитики, требуя отменить переподчинение `Турбоатома`,– сказал генеральный директор ЗАО `Харьковавтоматика` Евгений Кисель.– То же потребуют и акционеры `Электротяжмаша`. В результате Минпромполитики может остаться с двумя малозначимыми заводами”. Напомним, что ранее Хозяйственный суд Киева по иску миноритарного акционера ОАО “Турбоатом” Мегабанка приостановил передачу в управление Минпромполитики госпакета акций завода. Сейчас дело рассматривается в Апелляционном суде Киева (см. Ъ от 4 июля).
“Коммерсант-Украина”, 03.10.06
Минфин перевыполнил ожидания
Наталья Непряхина
Согласно оперативным данным Госказначейства, поступления в общий фонд бюджета вместе с официальными трансфертами за январь-сентябрь 2006 года составили 69,4 млрд грн при плане в 67,86 млрд грн. Таким образом, поступления в доходную часть бюджета за девять месяцев были перевыполнены на 1,6 млрд грн, или на 2,3%. В частности, ГНАУ по итогам января-сентября перечислила 37,8 млрд грн, Гостаможня – 26,7 млрд грн.
Минфин вчера не предоставил данных о месячном выполнении бюджета в сентябре, объяснив это тем, что “эти цифры еще обрабатываются и будут обнародованы в ближайшие дни”. В Госказначействе Ъ также заявили, что “результат еще в работе”, а официальный сайт ведомства не работал. Напомним, что в августе Минфин тоже сначала не предоставил месячную информацию о выполнении доходов бюджета, однако после того как она оказалась в распоряжении Ъ, ее анализ показал попытку “скорректировать” августовские плановые показатели доходной части бюджета (см. Ъ от 6 сентября).
Стоит отметить, что сравнение данных о выполнении доходов бюджета за восемь и девять месяцев показало перевыполнение на 1 млрд грн. Согласно бюджетному расписанию, план доходов на сентябрь 2006 года составлял 6,9 млрд грн, а в бюджет поступило около 7,9 млрд грн. Примечательно, что высокое перевыполнение бюджета в этом году было только в январе – 464 млн грн.
Как стало известно Ъ, такое значительное перевыполнение обеспечено работой ГНАУ, которая в сентябре выполнила план на 109%, перечислив в общий фонд бюджета 4,5 млрд грн – на 331 млн грн больше прогнозированного. По данным Ъ, налоговая перевыполнила показатели поступлений почти по всем видам налогов, в том числе и по самым проблемным – налогу на прибыль и акцизному сбору. Так, налога на прибыль ГНАУ собрала на 380 млн грн больше плана в 1,021 млрд грн, а НДС – на 433 млн грн (план – 1,243 млн грн). Кроме того, дополнительные поступления обеспечили рентные платежи за добычу нефти и газа. В то же время новое руководство ГНАУ уже второй месяц подряд не выполняет показатели по возмещению НДС – при необходимых 1,18 млрд грн возвращено только 876 млн грн. Как рассказал Ъ в минувшую пятницу первый замглавы ГНАУ Вадим Кайзерман, “все возмещено настоящим экспортерам”, при том что “есть большое количество предприятий, которые заявили фиктивный НДС”.
Эксперты связывают высокие показатели выполнения бюджета с окончанием летнего сезона. “Это нормальная закономерность, ведь бизнес в течение лета, особенно в июле-августе, затихает”,– считает член Совета предпринимателей при Кабмине Татьяна Зацерковная. Эксперт также не исключила, что перевыполнение бюджета может быть вызвано повышением цен на энергоносители, что “тянет за собой увеличение стоимости товаров и, соответственно, налоговых поступлений”. Но при этом аналитики опасаются, что высокие показатели поступления налога на прибыль, ближайший срок уплаты которого будет в ноябре, означают попытку первого вице-премьера, министра финансов Николая Азарова “вспомнить практику взимания налогов наперед”. “В 2004 году активно практиковалось такая схема, когда налоговая требовала от предприятий платить наперед налог на прибыль, а потом лишь корректировала его”,– заявил Ъ аналитик Центра им. Разумкова Василий Юрчишин.
“Коммерсант-Украина”, 03.10.06
Муниципалитеты могут лишиться права выдавать бизнесу разрешения
Юрий Панченко
Вчера глава совета предпринимателей при Кабмине Ксения Ляпина заявила, что действующее законодательство не подготовлено к вступлению в силу п. 1 ст. 4 закона “О разрешительной системе в сфере хозяйственной деятельности”. Это, по ее словам, может заблокировать выдачу разрешений на предпринимательскую деятельность. Напомним, что закон был принят еще 6 сентября 2005 года, однако этот пункт заработает лишь с 6 октября 2006 года. Согласно нововведению, получение разрешений будет производиться исключительно на основе законов Украины. “Вступление в силу этой статьи сильно облегчит жизнь предпринимателям, избавив их от необходимости получать разрешения от местных властей,–заявила госпожа Ляпина.– Теперь для открытия объектов торговли, питания, сферы услуг не нужно никаких разрешений местных органов власти”.
Чиновники признают, что при реализации данного пункта закона могут возникнуть трудности. Заместитель главы Госкомитета по вопросам регуляторной политики и предпринимательства Сергей Иголкин считает, что годовая отсрочка этой нормы была вызвана необходимостью приведения в соответствие с ней ряда законов. При этом он отметил, что “из пятидесяти проектов внесения изменений в законодательство было подготовлено только три”, а это может привести к правовой коллизии. “С 6 октября предприниматель, желая получить разрешение, подает заявление и в течение пяти рабочих дней должен получить ответ,– заявил господин Иголкин.– Отказ должен быть подкреплен специальными статьями отраслевых законов, которых на сегодняшний день нет”. Поэтому выдача ряда разрешений может быть либо упрощена, либо заблокирована. В этом случае предприниматели должны будут обращаться в суды, оспаривая “незаконные” требования власти. При этом представители предпринимателей обеспокоены решением первого вице-премьера, министра финансов Николая Азарова продлить до конца октября срок внесения необходимых изменений.
Эксперты подтвердили появление с 6 октября юридических коллизий относительно выдачи разрешений. “Этот закон требует от Кабмина в течение шести месяцев привести нормативно-правовые акты в соответствии с ним,– отметил эксперт Центра политико-правовых реформ Дмитрий Украинский.– Однако необходимую работу провела только пожарная инспекция”. Поэтому если бизнесмен обратится за разрешением в “санэпидемстанцию, инспекцию по охране труда или ветеринарную инспекцию за выдачей разрешения”, то эти органы не смогут их предоставлять до изменения процедуры их выдачи. В то же время аналитики не исключили, что местные власти могут продолжить на основе своих внутренних актов, не имеющих силу закона, и дальше требовать получать такие разрешения.
По мнению руководителя проекта международной финансовой корпорации “Развитие предпринимательства на Украине” Флорентина Бланка, разрешить юридическую проблему могло бы срочное постановление правительства. “Кабинет министров может выдать постановление, отдельно описав, какие разрешения для предпринимателей остаются, а какие – ликвидируются”,– полагает господин Бланк.
“Україна молода”, 03.10.06
Уночі дешевше
Українські міста й містечка поступово переведуть на електроопалення
Таке розпорядження видав Кабінет Міністрів 28 вересня. Як повідомляє прес-служба секретаріату уряду, це дасть змогу вигідно використовувати дешеву нічну електроенергію від АЕС, зменшуючи навантаження на енергомережі в денні години “пік”, і таким чином заощадити природний газ, мазут та вугілля, ціни на які мають світову тенденцію до зростання. Стимулом при цьому має стати значна різниця між тарифами денного, нічного та пікового споживання електроенергії. Електроопалювальні системи вмикаються переважно вночі, коли тарифи на струм у чотири рази нижчі за денні. При цьому використовується надлишкова енергія від АЕС, яку в цей час нема де подіти, бо атомні реактори, на відміну від інших генераторів, зупинити неможливо.
Розрахунок реформи такий: виходячи зі світових цін, централізоване газове опалення 1 кв. метра житла за рік коштує 152 гривні, локальне газове опалення - 290 гривень, локальне електроопалення прямої дії - 160 гривень, а локальне електроопалення акумуляційної дії - 63 гривні, тому в перспективі планують перейти на системи акумуляційного електроопалення та теплові насоси, які вже виробляє вітчизняна промисловість.
Мінпаливенерго разом з обласними енергокомпаніями та місцевими органами влади доручено розробити план переобладнання населених пунктів опалювальними електроустановками. Гроші на це передбачено виділити з державного бюджету. Враховуючи можливості населення України, електроопалення житла буде централізованим. Для електронагрівальних приладів будуть встановлюватися роздрібні тарифи на електроенергію. Уряд обіцяє суттєво знизити вартість електроенергії для електроопалення, використовуючи дво- або тризонні тарифи, диференційовані за періодами часу.
“Україна молода”, 03.10.06
Чекай закон про виконком
Глава уряду обіцяє нову вертикаль виконавчої влади та нарешті розібратися з “новими-старими” тарифами житлово-комунального господарства
Павло Кущ
Прем`єр-міністра України Віктора Януковича у рідному Донецьку подекуди зустрічали майже як в отій приказці, персонаж якої, ревно взявшись Богу молитися, спересердя навіть лоба розбив. Приміром, у кафедральному Свято-Преображенському соборі під час Божої літургії появу набожного глави уряду та його дружини віруючі(?) зустріли… оплесками. Тому на цьому тлі гриміння духового оркестру, буяння партійних прапорів і неабияке піднесення радих звільненню від пар студентів біля приміщення облради та обладмінiстрації, погодьтеся, виглядали вже дещо банально.
Сам же гість, привітавши Донецьку єпархію з 15-річчям і подарувавши храму раритетну ікону Миколи Чудотворця, перегодя на зборах господарського активу області добряче попрацював на свій імідж “реформотворця”. “2007 рік буде роком глобальних реформ”, - запевнив керманич Кабміну. Зокрема, за його словами, ось-ось парламентська сесія розгляне закон про місцеве самоврядування, завдяки якому регіональна політика формуватиметься абсолютно інакше. Як саме? “Не буде обласних державних адміністрацій, будуть обласні виконавчі комітети, будуть районні виконкоми, - висловив упевненість Прем`єр. - Ви вже самі будете вибирати їхніх керівників. І вони нестимуть відповідальність перед своїми виборцями”.
Як каже глава уряду, вертикаль виконавчої влади буде вибудовуватись таким чином, аби стосунки з регіонами перетворилися на партнерські. Причому згадану реформу вирішено провести як пілотні проекти, її спершу “обкатають” в окремих регіонах, а вже потім розповсюдять по всій державі. Безперечно, Донеччина тут не пастиме задніх, про що свідчить і церемонія підписання “протоколу намірів про підготовку проекту Угоди щодо регіонального розвитку Донецької області між Кабінетом Міністрів України та Донецькою облдержадміністрацією та Донецькою облрадою”.
А найближчим часом, пообіцяв Віктор Янукович, уряд спільно з парламентом перейматимуться тарифами житлово-комунального господарства. Він назвав ситуацію з вето на закон про мораторій на підвищення тарифів помилкою депутатів і “неконститутиційним, популістським і нереальним рішенням”. Бо, мовляв, у разі його виконання на паливно-енергетичний комплекс і всю вітчизняну економіку очікує крах. Тобто, схоже, рятувати економіку і ПЕК від знищення знову й знову доведеться пересічним співвітчизникам, які настання перших холодів і без того вже очікують, немов повернення відомого з історії Льодовикового періоду.
“Демократична Україна”, 03.10.06
Податки — на службі бюджету
Роман Підвисоцький
Державна податкова адміністрація намагається налагодити партнерські відносини з бізнесовими колами, які занепокоєні перспективою можливого посилення фіскального тиску. Під час зустрічі з представниками Європейської бізнес-асоціації голова ДПА Анатолій Брезвін зазначив, що для підтримання курсу на європейську інтеграцію та європейський рівень життя потрібно постійно збільшувати надходження до державного бюджету, але не через посилення фіскального тиску, а завдяки зростанню довіри між органами державної влади та бізнесом.
Очевидно, що лише заклики до бізнесменів із проханням вчасно сплачувати податки і не ухилятися від виконання громадянського обов`язку не зможуть дати такого ефекту, як економічні стимули.
Одна з найгостріших проблем, котра турбує бізнесменів і підприємців, — прострочене відшкодування ПДВ експортерам.
Керівник ДПА обіцяє, що до кінця нинішнього року проблему відшкодування ПДВ буде подолано. На думку експертів ЄБА, причина невідшкодування ПДВ державою є економічною, тобто в бюджеті не вистачає коштів. Навесні минулого року ДПА заявила про наміри ініціювати законодавчу зміну механізму відшкодування ПДВ на товари, що експортуються з України. Нововведення мали усунути ризики, коли фірми проводять операції зі штучного збільшення вартості товару на кожному етапі до дати експортної операції. Одним із способів боротьби мало стати жорстке обмеження термінів відшкодування експортного ПДВ протягом ста днів від дня подавання декларації.
Суттєві зрушення на краще компанії, які чекають своїх грошей, відчують у жовтні та листопаді, запевняють податківці. Натомість фірмам-”одноденкам”, котрі роблять на відшкодуванні з держбюджету НДС свій “тіньовий” бізнес, не варто розраховувати на відшкодування. За словами Анатолія Брезвіна, із заявлених до відшкодування 13,4 млрд грн ПДВ немає реального підґрунтя третина заявлених сум. Найчастіше шахраї намагаються отримати відшкодування ПДВ із бюджету через операції псевдоекспорту або завищення експортної вартості й обсягів товарів. Анатолій Брезвін наголошує, що ДПА не дозволить розкрадати державні кошти через механізм відшкодування ПДВ.
Старт реформі покладе Податковий кодекс
Кардинально змінити і модернізувати систему оподаткування має новий Податковий кодекс, який складатиметься з головних податкових законів. Кодекс покликаний врегулювати податкові ставки таким чином, щоб було забезпечено баланс між фіскальним навантаженням на підприємства та надходженнями до бюджету. Нині більшість положень ПК опрацьовані. За оцінками експертів, наступного року податкову “конституцію” може бути подано на розгляд парламенту й затверджено. Водночас наразі невідомо, чи буде включено до “податкового пакета” закон про оподаткування нерухомості. Уряд має намір запровадити податок на нерухомість для фізичних осіб із 2009 року. За прогнозом, після запровадження податку на нерухоме майно, надходження від нього у 2009 році становитимуть 471,2 млн грн, або 0,06% ВВП, у 2010 році — 553 млн грн. В урядовій постанові від 25 вересня “Про прогноз показників зведеного бюджету України за основними видами доходів, видатків і фінансування на 2008–2010 роки” йдеться про те, що для запровадження податку на нерухомість потрібно інвентаризувати майно і створити єдиний реєстр нерухомості громадян, провести аналіз платоспроможності населення та розрахунку оптимальної ставки такого податку. Конкретні розміри ставок податку на нерухомість на кожний рік можуть уточнюватися протягом упровадження податкової реформи. Тим часом у Верховній Раді України зареєстровано законопроект “Про податок на нерухоме майно громадян”, який вніс народний депутат Василь Цушко. Документом пропонується встановити податкову ставку на нерухоме майно в розмірі 1% загальної вартості нерухомості, але неоподатковуваний мінімум — на вартість усіх об`єктів нерухомості, що перебувають у власності громадянина, яка не перевищуватиме 70 тисяч доларів. Таку саму ставку неоподатковуваного мінімуму нерухомості пропонували встановити ДПА. Водночас чимало експертів радять визначати неоподатковуваний мінімум не за вартістю нерухомості, яку, за бажання, власник за допомогою оцінювача зможе занижувати у кілька разів, а за загальною площею нерухомості. Порогом оподаткування в такому разі стане квартира чи будинок, загальна площа яких буде більша від 120 чи 150 квадратних метрів. Після затвердження Концепції реформування податкової системи України, в доопрацюванні якої бере участь ДПА, її положення також будуть враховані в проекті Податкового кодексу України. Податківці вважають, що це сприятиме швидкій підготовці та внесенню кодексу на розгляд до Верховної Ради України. Анатолій Брезвін обережний в оцінках можливих змін у податковому законодавстві. Визнаючи потребу в зменшенні податкового тиску, він водночас наголошує на необхідності наповнення держбюджету, а кардинальні зміни можуть призвести до “провалу” податкових надходжень. За висновками експертів, особливість нового Податкового кодексу полягає в тому, що санкції до “мінімізаторів” і суб`єктів, які злісно ухиляються від сплати податків, будуть жорсткими. Та для прозорого, “чесного” бізнесу, за словами податківців, добросовісним платникам створюватимуть режим максимального сприяння.
Податковий кодекс передбачає запровадження тотальної електронної форми звітності замість застарілої паперової. Керівник ДПА вважає, що повний перехід на електронну форму звітності від підприємств і організацій значно спростить процедуру адміністрування податків, а для підприємств, які ефективно працюють і вчасно сплачують податки, це дасть змогу уникати зайвих перевірок. Запровадження системи електронної звітності дасть можливість виявити і ліквідувати фіктивне підприємство за тиждень. ДПА також ставить на меті уніфікувати податкову систему й спростити її.
Бізнесмени радять зважати на ризики
Представники Європейської бізнес-асоціації запропонували замінити для агровиробників фіксований податок, який сприяє розвитку “тіньових” схем у аграрному бізнесі, податком на землю або податком на прибуток. Представники ЄБА також вважають, що запропоноване в проекті бюджету на наступний рік запровадження ПДВ у розмірі 20% для імпортної сільгосппродукції та 12% — для вітчизняної є не найкращим варіантом. Представники бізнесу пропонують зосередитися на державній підтримці реальних виробників і поступово відмовлятися від спеціальних режимів оподаткування, які заважають ефективному розвиткові сільського господарства.
За висновками експерта проекту “Аграрна реформа” Наталії Сеперович, запровадження подвійної ставки ПДВ у сільському господарстві ускладнить адміністрування цього податку. Як тимчасовий варіант до вступу України в СОТ, експерти пропонують запровадити режим акумуляції ПДВ для виробників м`яса і молока. Він дозволяє залишати у розпорядженні сільгосппідприємств 80% суми, що належить до сплати в бюджет у вигляді ПДВ. Це дало б змогу додатково залучити в аграрний сектор 1,8–2 млрд грн обігових коштів.
Бізнесмени також занепокоєні проблемами лібералізації розрахунків в іноземній валюті, рівнем оподаткування дивідендів для фізичних осіб (ставка податку) й застосуванням авансового внеску з податку на прибуток під час нарахування та виплати дивідендів. Особливо жваве обговорення викликав законопроект “Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Зміни, запропоновані у цьому документі, спрямовані на створення ефективної системи прийняття та обробки податкової звітності, вдосконалення системи контролю за нарахуваннями і надходженнями платежів, виявлення порушень та несплати податків. Обговорювалися також законопроект “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб`єктів малого підприємництва”, пілотний проект із обробки податкової звітності й реєстр податкових накладних у електронному вигляді. Представники бізнесових кіл радять зважати на макроекономічні ризики і передбачати вплив податкових новацій.
“Демократична Україна”, 03.10.06
Кошторис наказом не збільшити
Наполеон Бонапарт писав: “Будь-яка держава, що не бажає бути поневоленою іншими державами, не повинна шкодувати грошей на утримання своєї армії”.
Історія людства не раз доводила правоту цих слів.
Бо, попри всі зусилля політиків, дипломатів збройні сили завжди відігравали вирішальну роль у забезпеченні національної безпеки тієї чи іншої держави.
Згідно із Законом “Про оборону України” на потреби національної оборони мають виділяти три відсотки запланованого обсягу внутрішнього валового продукту (ВВП). Проте за всі роки існування Збройних сил України ця норма закону жодного разу не виконувалась. Наприклад, протягом 2000–2005 років видатки, пов`язані з обороноздатністю країни, становили 1,37-1,76 відсотка ВВП. Щоправда, такі незначні відрахування з державного бюджету були зумовлені незначними порівняно з іншими країнами обсягами ВВП. Бо якщо, скажімо, за даними Світового банку, визначеними за паритетом купівельної спроможності, вони сягали близько п`яти тисяч американських доларів на душу населення, то в Німеччині й Франції — майже 30 тисяч “зелених”, а в Польщі — 10 тисяч. Зважаючи на реалії, Збройні сили фінансували, виходить, за залишковим принципом. До того ж, зважаючи на надмірну кількість війська, різних структур, успадкованих від Радянської армії, понад 80 відсотків цих коштів витрачали на їхнє утримання. Якщо 75 відсотків асигнованих коштів спрямовують на утримання особового складу і військової інфраструктури, то бюджет вважається “бюджетом проїдання”: країни Заходу на потреби особового складу витрачають не більш як 50 відсотків “армійських” коштів. Франція, скажімо, виділяє 40 відсотків, ФРН — 50, а Туреччина, яка має серед країн НАТО одну з найчисельніших армій, 37 відсотків. Ми ж торік на утримання особового складу асигнували 82 відсотки коштів оборонного бюджету. Якщо ті ж французи й німці в бойову підготовку та реформування своїх збройних сил, розвиток озброєнь, військової техніки та інфраструктури вклали минулоріч 60 і 50 відсотків військових бюджетів, то Україна — лише 18 відсотків. Поляки спромоглися на 70 відсотків.
Цю статистику оприлюднюю найперше для тих “свідомих патріотів” і “військових експертів”, які кажуть, що нині “йде тотально-планомірне знищення армії”. Під “знищенням” вони розуміють, звісно, скорочення її чисельності, передавання не потрібних їй структур до інших міністерств і відомств. А про те, що на відновлення, модернізацію застарілої військової техніки, придбання нових зразків озброєнь, утилізацію надлишкових боєприпасів, вирішення соціальних проблем військовослужбовців хронічно не вистачає коштів, критики мовчать.
Кардинальне скорочення Збройних сил, поліпшення їхнього фінансування є вимогою часу, реалій життя. Через скорочення пройшли і наші колишні союзники по Варшавському договору — Польща, Угорщина, Болгарія, Чехія, інші країни.
— У нас ніхто не звинувачував керівників держави, міністерства оборони у зраді національних інтересів та інших подібних нісенітницях,— розповідав мені капітан другого рангу Веслав Топольські — заступник аташе з питань оборони при Посольстві Республіки Польщі в Україні.— Люди розуміли й розуміють, що обороноздатність країни вимірюється не стільки кількісними, як якісними параметрами. А останніх за утримання сотень тисяч вояків — не досягти. Особливо тоді, коли економіка не працює як слід, а в державі, крім військових, вистачає інших проблем, подолання яких вимагає значного фінансового вливання.
Бюджет МО на 2007 рік, який формується для військового відомства непросто, має стати, як вважає його керівник Анатолій Гриценко, бюджетом розвитку Збройних сил. Для цього вкрай потрібне відповідне фінансування. Наприклад, у 2005 році нормативна потреба МО в коштах становила 14 мільярдів гривень, а мінімальна — 7 мільярдів 52 мільйони гривень. Натомість парламент вирішив, що й 5 мільярдів 925 тисяч вистачить. Лише при внесенні змін до Закону “Про Державний бюджет України на 2005 рік” видатки зросли на 632 мільйони гривень, тобто на 1,37 відсотка. Якщо дивитись правді у вічі, мусимо визнати, що нинішнє керівництво МО змушене надолужувати і втрачений час у реформуванні армії, й невикористані можливості для цього. Адже з потрібних для нормальної життєдіяльності армії 57 мільярдів гривень вона отримала в 2000–2005 роках 22 мільярди 365 мільйонів гривень, тобто менше від половини. Факти, як мовиться, вперта річ.
Зважаючи на актуальність зазначених проблем, під час розроблення Державної програми розвитку Збройних сил України на 2006–2011 роки МО внесло суттєві корективи в процедуру визначення для них об`ємів фінансування. Зокрема, акцент, починаючи з 2007 року, робитимуть на програмно-цільовому методі формування оборонного бюджету залежно від пріоритетів, визначених на поточний період і найближчу перспективу.
Для забезпечення прозорості формування й використання бюджетних коштів МО спільно з Мінфіном започаткували розробку науково обґрунтованого механізму бюджетного планування. За словами директора департаменту фінансів Івана Марка, Міністерство оборони України планує також й інші заходи, спрямовані на ефективне використання коштів, передбачених на утримання, розвиток і реформування Збройних сил.
“Факты”, 03.10.06
Возможно, с января работающие пенсионеры будут получать пенсию не больше 760-790 гривен
В проекте бюджета на следующий год их пенсионные выплаты планируют ограничить двумя прожиточными минимумами для нетрудоспособных
Лилия Поволоцкая
Новшества, которые правительство решило привнести в пенсионную систему нашей страны, вызвали живейший интерес в обществе. Особенно те статьи, которые касаются особых условий выплаты пенсий работающим пенсионерам… Проект бюджета на 2007 год предлагает ввести несколько ограничений.
Ограничению подлежит не “голый” размер пенсии, а вся ее сумма с учетом надбавок, повышений и целевой денежной помощи
Первое ограничение. Статья 116 проекта закона “О государственном бюджете на 2007 год” предлагает ограничить пенсию двумя прожиточными минимумами для нетрудоспособных лиц пенсионерам, которые:
работают;
занимаются предпринимательством;
получают социальные выплаты из Фонда социального страхования от несчастных случаев на производстве.
При этом ограничению подлежит не “голый” размер пенсии, а вся ее сумма с учетом надбавок, повышений, дополнительных пенсий, целевой денежной помощи, пенсии за особые заслуги перед Украиной и так далее.
Если учесть, что в этом же законопроекте размер прожиточного минимума для нетрудоспособных планируется в три этапа увеличить с 380 до 395 гривен, то сумма ограничения может составить от 760 до 790 гривен.
Такое ограничение предлагается распространить не только на “страховые” пенсии, но и на все остальные пенсионные выплаты: госслужащим, народным депутатам, научным работникам и так далее…
Впрочем, стоит отметить, что высоких пенсий, которые попадут под эти “ножницы”, у нас в стране не так уж и много. Согласно статистике, средний размер пенсии по Закону “Об общеобязательном государственном пенсионном страховании” составляет около 440 гривен. А больше тысячи гривен получают всего 3 процента людей, ушедших на заслуженный отдых…
Второе ограничение - это уже не новинка. Законопроект предлагает продлить практику невыплаты досрочно назначенной пенсии (то есть до достижения пенсионного возраста) работающим пенсионерам из числа:
работников Таможенной службы;
госслужащих;
сотрудников Национального банка;
дипломатических служащих;
сотрудников прокуратуры;
работников органов местного самоуправления;
судей;
судебных экспертов;
“чернобыльцев”;
журналистов;
научных работников;
помощников-консультантов народных депутатов;
работающих народных депутатов, которым была досрочно назначена пенсия уже после определения срока депутатских полномочий (но при наличии необходимого трудового стажа: для мужчин - 25 лет, для женщин - 20 лет);
а также для всех, кто получает обычную “страховую” пенсию.
Такой порядок существует и сейчас. Введен он законом о бюджете на 2006 год. А для “трудовых” пенсионеров это ограничение определено еще раньше Законом “Об общеобязательном государственном пенсионном страховании”.
Наше законодательство предполагает возможность досрочного выхода на пенсию
Чтобы понять, что именно предлагают ограничить и чего не будут платить, нужно объяснить, что такое “досрочно назначенная пенсия”. Дело в том, что в законах, регулирующих назначение пенсий, предусмотрен возраст, который дает право на ту или иную пенсионную выплату. Например, в Законе “Об общеобязательном государственном пенсионном страховании” (касающемся обычных “трудовых” пенсий) право на пенсию по возрасту имеют мужчины с 60 лет и женщины, которым исполнилось 55 лет.
В то же время наше законодательство предполагает возможность досрочного выхода на пенсию для многих людей (представителей тяжелых и вредных профессий, многодетных матерей, матерей инвалидов с детства, лилипутов и карликов, инвалидов по зрению I группы и так далее). Так вот, второе ограничение касается людей, которые получили право выйти на пенсию на полтора года раньше из-за того, что потеряли работу в связи с изменениями в организации производства или не соответствуют занимаемой должности по состоянию здоровья.
Кроме того, оно касается “чернобыльцев”, которые устроились на работу на ЧАЭС до 15 декабря 2000 года и уволились с работы в связи с досрочным снятием станции с эксплуатации - им разрешено выйти на пенсию на два года раньше пенсионного возраста.
Этим “досрочникам” пенсия до достижения пенсионного возраста выплачивается не из Пенсионного фонда (как остальным пенсионерам), а из Фонда занятости или госбюджета - как некая социальная гарантия в связи с отсутствием заработка.
Поэтому правительство решило: если такой “досрочник” выйдет на работу, значит, такая гарантия ему не нужна. И Кабмин ввел ограничение - сначала для пенсионеров, которые раньше ушли на пенсию в связи с реорганизацией предприятия. Теперь же предлагается ввести и для тех, кто досрочно вышел на заслуженный отдых по состоянию здоровья.
Третье ограничение касается досрочного назначения “специальных” пенсий (причем на этот раз уже всем “досрочникам”). С 2007 года пенсии по возрасту предлагается выплачивать, только когда человек достигнет пенсионного возраста:
работникам Таможенной службы;
госслужащим;
работникам органов местного самоуправления;
народным депутатам;
сотрудникам Национального банка;
дипломатическим служащим;
судебным экспертам;
журналистам;
научным работникам;
помощникам-консультантам народных депутатов.
Это не значит, что им перестанут назначать пенсии раньше положенного срока. Но до пенсионного возраста им будут назначать выплаты только по Закону “Об общеобязательном пенсионном страховании”. А после достижения - уже по “специальному” закону.
Например, женщина - научный работник - является матерью инвалида с детства. Таким матерям по нашему законодательству предоставляется льготное право уйти на заслуженный отдых на пять лет раньше положенного пенсионного возраста, то есть в 50 лет (вместо положенных 55-ти). Но при этом в 50 лет ей назначат обычную “страховую” пенсию, а уже в 55 она сможет претендовать на “научную”…
“Голос України”, 03.10.06
Старий новий бюджет Азарова
Павло Жебрівський, народний депутат України, член парламентської фракції “Наша Україна”.
Фракція “Наша Україна” не раз заявляла про свою позицію щодо проведення соціально орієнтованої політики та підтримку економічного розвитку країни. І надалі всі наші дії та починання будуть чітко відповідати таким принципам. Жоден закон, а тим паче закон про Державний бюджет України, не йтиме урозріз із забезпеченням та гарантуванням прав і свобод кожного українця. На жаль, проект бюджету на 2007 рік має дещо інше забарвлення.
21 вересня Верховна Рада України прийняла до розгляду проект Закону “Про Державний бюджет України на 2007 рік”. З позитиву можу зазначити лише вчасність внесення урядом цього законопроекту. А його автори самі плутаються в тому, який саме вони бюджет створили: “бюджет розвитку” чи “соціальний бюджет”. На моє глибоке переконання, уряд розробив бюджет “заміщення”, в якому виплати, спрямовані на зростання добробуту широких верств населення, заміщуються виплатами, спрямованими на зростання добробуту кількох промислових груп. До того ж ці промислові групи походять з одного регіону.
Проектом бюджету уряд задекларував зростання ВВП у 2007 році на рівні 6,5 відсотка та зростання індексу споживчих цін на 7,5 відсотка. Водночас експерти Міжнародного валютного фонду малюють дещо іншу картину. За їх прогнозами, у 2007 році нас очікує зростання ВВП у розмірі лише 2,8 відсотка, а споживчі ціни можуть зрости на 13,5 відсотка. Експерти також передбачають і можливий спад ділової активності, причиною чого може стати зростання цін на газ, нестабільність на зовнішніх ринках сировини та напівфабрикатів, що є основою нашого експорту. Отже, ризик невиконання бюджету є достатньо високим.
Окремі дохідні статті базуються на певних податкових новелах, частина з яких навряд чи буде підтримана Верховною Радою. Це насамперед встановлення 12-відсот-кового податку на додану вартість для сільськогосподарських товаровиробників. Достатньо суперечливим є і 25-від-соткове підняття акцизного збору на пиво (з 0.27 до 0.34 грн.).
Під час розрахунку доходів бюджету потрібно зважати і ту “діру”, яку може зробити в бюджеті відновлення пільг для вільних економічних зон. Декларація уряду про відновлення пільг винятково для проектів, які виконані з усіх показників, іде врозріз з проектом бюджету, що передбачає відновлення пільг практично для всіх. Як наслідок Україна матиме “вікна” на кордоні, несплату податків “обраними”, руйнування конкурентного середовища і в підсумку — знищення дрібного і середнього бізнесу.
Внесений урядом проект бюджету закладає механізм управління дохідною і витратною частиною бюджету в ручному режимі. Серед таких механізмів слід очікувати і запровадження додаткових бюрократичних процедур під час звітності, і обмеження застосування векселів, і ручне регулювання податкового кредиту шляхом встановлення “звичайних цін” тощо. Фактично, пільги для великого капіталу, що розквітає в українських “офшорах”, будуть компенсовані “вичавлюванням” грошей з решти українського ділового середовища.
Проект бюджету передбачає дефіцит у 15,1 млрд. грн. І тут, на мою думку, криється велика небезпека. По-перше, на 2007 рік планується зробити запозичень на 11,6 мільярда гривень. Це в той час, коли у світі є тенденція до зростання ставок під час запозичень. Крім того, зниження рейтингу України деякими агенціями не сприятиме отриманню грошей на пільгових умовах. Отже, уряд переносить на наступні роки велике навантаження зі сплати відсотків та повернення кредитів.
Сподівання уряду на рекордні надходження від приватизації є доволі сумнівними, оскільки нинішнього року Фонд державного майна не виконує планові показники за вп`ятеро менших запланованих надходжень. Проектом бюджету пропонуються об`єкти приватизації без зазначення розміру пакетів та очікуваних сум надходжень, крім того, багато із запропонованих для приватизації підприємств є банкрутами і .навряд чи можуть принести у бюджет значні надходження. На підставі такої інформації робити будь-які висновки неможливо. Абсурдним є 12-й додаток до бюджету, який має назву “Перелік об`єктів, щодо яких призупиняється дія Закону України “Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації”.
Незрозумілою є й ініціатива уряду обмежити пенсії працюючим пенсіонерам двома прожитковими мінімумами, зменшення рівня соціального забезпечення державних службовців, військових пенсіонерів тощо. І це при тому, що стаття 22 Конституції України чітко визначає: “… При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод”.
Поряд з тим видатки, наприклад, Мін буду зросли з 575 мільйонів майже до 3 мільярдів 750 мільйонів, тоді як багатомільярдні бюджетні програми по регіонах не розписані, а видатки розвитку Міністерства закордонних справ скорочено вдвічі.
Викликає великий сумнів і доцільність створення Аграрного банку зі статутним фондом у 60 мільйонів гривень. Ці кошти варто спрямувати на здешевлення кредитів аграріям.
Не витримує жодної критики і політика формування місцевих бюджетів, у які кошти спрямовуватимуться за принципом “чужі” - “наші”.
На жаль, укотре Закон “Про державний бюджет” намагаються зробити законом вищого порядку, яким підміняється податкове законодавство.
Для читача слід процитувати окремі положення чинного законодавства. Наприклад, стаття 1 Закону України “Про систему оподаткування” чітко визначає: “Ставки, механізм справляння податків і зборів (обов`язкових платежів)… і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування”.
Оскільки автори проекту закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” знехтували положення чинного законодавства України, це було підставою прийняти рішення про його відхилення через невідповідність Конституції та Бюджетному кодексу. Саме таке рішення і було прийнято фракцією “Наша Україна” на засіданні 21 вересня. Ми і надалі вимагатимемо від уряду формування кошторису країни на наступний рік у чіткій відповідності до чинного законодавства та з дотриманням прав і свобод всіх українців, а не окремих фінансово-кланових груп.
“Урядовий кур`єр”, 03.10.06
Управління - це вміння генерувати ідеї
Георгій Долженко
Ці осінні дні в Україні, як і щороку, відзначаються інтенсивною підготовкою житлово-комунального господарства до опалювального сезону. І, як завжди, роботи йдуть важко з огляду на дуже зношене теплове обладнання і мережі, брак коштів. Із запізненням виконуються завдання з видачі паспортів готовності будинків до зими, ремонту котелень і заміни котлів. Чимало проблем накопичилось і в іншій галузі об`єднаного не так давно Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства -будівельній. Даються взнаки хаотичність забудови міст, безлад у виділенні земель під зведення споруд, громіздка дозвільна система тощо. З чого почне розчищати ці завали новий уряд, які плани і конкретні дії стануть першочерговими - про це розмова з віце-прем`єр-міністром, керівником згаданого міністерства Володимиром РИБАКОМ.
- Володимире Васильовичу, до вашої сфери діяльності входять, окрім питань будівництва, архітектури і житлово-комунального господарства, ще й формування регіональної політики в державі.
І це логічно. Адже розвиток регіонів багато в чому залежить від злагодженої роботи будівельного комплексу. Які напрямки ви бачите пріоритетними?
- У нас вже так повелося, що ми багато говоримо про регіональну політику, а робимо мало для її вдосконалення. Скажімо, кожна область, місцевість мають свої проблеми: одне місто задихається без мостів через річку, другому не вистачає питної води, третьому - очисних споруд, газифікації чи доріг. Але кошти на це досі централізовано розподіляє Київ. Саме тут корінь зла. А треба, аби фінансування невідкладних проблем міст брали на себе разом місцева і центральна влада. Гроші повинні бути ближче до регіонів. Досвід розвинених країн, і насамперед ЄС, свідчить, що основною ланкою в системі управління країною мають бути органи місцевого самоврядування. Нині частка місцевих бюджетів у Зведеному бюджеті України коливається в межах 45-46 відсотків. Наше завдання - збільшувати щороку цей показник на 2-3 відсотки і довести його не менш як до 60 відсотків. Лише так ми зможемо наблизитися до європейських стандартів життя.
Втім, не варто забувати, що кожен громадянин України повинен відчувати себе комфортно у будь-якому регіоні, місті, селищі, знати: держава дбає про нього. А для цього потрібно ввімкнути механізми фінансового вирівнювання. Адже рівень розвитку продуктивних сил, скажімо, Донеччини і Вінниччини дуже відрізняються, і зароблені шахтарями і металургами додаткові кошти справедливо залишати для їхніх суспільних потреб. Але й слабшим регіонам слід допомагати.
- І яким чином це здійснюватиметься? Чи є в нас досвід такої співпраці з регіонами, розширення прав місцевого самоврядування?
- Перші кроки вже зроблено. У міністерстві нещодавно створено департамент регіонального розвитку, якому й доручено опікуватись налагодженням взаємодії між центральними і місцевими органами влади. До речі, в Росії, та й у багатьох інших країнах, цими питаннями займається ціле міністерство регіонального розвитку. З часом, впевнений, і нам потрібно буде подібну структуру створити. Щодо досвіду… Я чверть віку пропрацював у органах управління, пройшов усі щаблі. Починав з майстра на будовах, потім був виконробом, головним інженером будівельної організації, заввідділом райкому партії, першим секретарем райкому, головою райвиконкому, першим заступником міського голови Донецька, головою… Жодної сходинки не пропустив. Паралельно захистив кандидатську дисертацію на тему “Управління фінансовими ресурсами території”, потім - докторську “Регулювання процесів ринкової трансформації системи доходів місцевого самоврядування”. Тож знаю проблему зсередини. Профільних фахівців підбираємо і в новий департамент регіонального розвитку. Гадаю, розв`яжемо цей вузол.
- Але ж тільки питання розвитку регіонів за логікою забирають надто багато вашого робочого часу, а на вас ще “висять” досить складні і не менш важливі проблеми будівництва та житлово-комунального господарства. Чи не опиняться вони на другому місці? Як плануєте розподіляти обов`язки віце-прем`єра і міністра?
- Звичайно, левову пайку часу займають проблеми регіонів. Але й іншими галузями ми займаємось досить серйозно. Скажімо, будівництво нині впевнено нарощує темпи виробництва. За першу половину нинішнього року будівельними організаціями усіх форм власності освоєно 17,7 млрд грн, що на 7,1 відсотка перевищує такий самий минулорічний показник. Приріст досягнуто передусім завдяки концентрації зусиль на завершенні спорудження об`єктів. За цей же час введено 3,2 млн кв. м загальної площі житла, що на 10,2 відсотка більше, ніж за відповідний період минулого року. Тенденції до зростання, впевнений, збережуться й надалі. Але в галузі є чимало проблем, які потребують якнайшвидшого розв`язання.
Передусім потрібно продовжувати вдосконалення й розширення законодавчої і нормативної бази. І ця робота триває. Так, нині напрацьовано 23 зміни та доповнення лише до існуючих законів з архітектури, які будуть внесені у парламент після розгляду на науково-технічній раді. Треба дати лад і в деяких інших сферах будівельної діяльності. Візьмемо розподіл ліцензій. В Україні на сьогодні налічується 38 тисяч будівельних організацій, з них лише 9 тисяч - середніх та великих. А ліцензій видано 60 тисяч. Через те на будівельному ринку крутиться багато посередників, які ні на чому заробляють надприбутки. Слід переглянути цей процес. І контроль повинні здійснювати не місцеві органи влади, як це робиться нині, а центральна виконавча влада. Для цього ми плануємо створити управлінську вертикаль державного архітектурно-будів