Столиця/Огляд преси/22.09.06
Огляд преси від 22 вересня 2006 року.
“Вечерние вести”, 22.09.06
Омельченко нет, но Черновецкого он видит
Юрий Шеляженко
Все-таки хорошо, что круговорот власти в Украине имеет такое полезное свойство: новая власть, укрепляясь, всегда рассказывает большую часть правды о старой, а старая власть, хватаясь за соломинку общественного мнения, рассказывает большую часть правды про новую. Благодаря этому мы, простые граждане, узнаем практически всю правду о нашей власти.
На днях бывший киевский мэр Александр Омельченко вновь появился на людях, чтобы повторить и развить свои обвинения в адрес новой киевской власти.
От пресс-конференции до пресс-конференции Сан Саныч репертуар не меняет. В коротком вступлении экс-мэр заявил, что с поста председателя КГГА он был уволен незаконно, и прозрачно намекнул, что мог бы присоединиться к бывшим генпрокурору Пискуну и киевскому губернатору Жовтяку, добившимся признания “незаконности” указов президента об их увольнении через суд.
Сделав такое заявление, Сан Саныч скромно прибавил, что у него нет желания и намерения возвращаться на должность, но, дескать, “должна быть восстановлена справедливость”. По его мнению, “Черновецкий пришел к власти случайно”, все заседания Киеврады до нынешнего момента незаконны, потому что проводились в Колонном зале, а не в зале для заседаний, оборудованном системой “Рада”. По мнению экс-мэра, в новой Киевраде постоянно происходило “разное обманство” при подсчете голосов.
Сейчас бывший мэр считает себя “отпускником”. Во время этого вынужденного “отпуска”, по словам Омельченко, он один раз встретился с президентом и несколько раз — с премьер-министром и председателем Верховной Рады. Кроме того, Омельченко много времени уделяет встречам с представителями СМИ: “Звонят, просят комментарии, приглашают. Никому не отказываю”.
Уверения Леонида Черновецкого, что повышение коммунальных тарифов “заденет” только богатых, Омельченко прокомментировал так: “Заявления киевской власти и городского головы Леонида Черновецкого — это глас вопиющего в пустыне, или лепет младенца. Это волюнтаризм и авантюризм полный. Без обид. Потому что провозглашать пустые лозунги можно только до выборов, а после надо закатывать рукава и… пахать надо!”.
Вспомнил Омельченко и борьбу Черновецкого с “незаконными застройками”. По его словам, на очередное заседание Киеврады 28 сентября “выносится возобновление всех земельных актов на аренду, продажу земли. Ведь из-за этого решения, с которым Черновецкий, даже по словам секретаря Киеврады Олеся Довгого, поторопился, бюджет города недополучил около миллиарда гривен. А то, что введен мораторий на киевскую землю и проводится инвентаризация квартирной очереди, то результаты сегодня — 27-процентное повышение цен на жилье на первичном рынке и гораздо большее повышение на вторичном. Потому что инвесторы и застройщики боятся непродуманных заявлений власти”, — сказал экс-мэр.
Заявление КГГА о том, что последнее время возросли шансы киевлян, стоящих в квартирной очереди, получить социальное жилье, Омельченко тоже записал в свой актив: “Если продвижение квартирной очереди по социальному жилью ускоряется, то это только благодаря тому, что в прошлом году власть, которую я возглавлял, заложила в бюджете увеличение социального жилья до 80 тыс. кв. м, жилья для молодежных семей — в 2,5 раза больше, чем в 2005 г. и в 2 раза больше жилья по формуле 50/50. Новая власть пока палец о палец не ударила, хотя бы потому, что еще не было легитимной и работоспособной сессии Киеврады в этом году”.
Киевский городской голова Леонид Черновецкий заявил, что ему не интересна критика экс-мэра столицы Александра Омельченко, сообщает УНИАН.
“Я вообще не воспринимаю ни единого слова из того, что он говорит. Я не могу комментировать слова человека, который потерял власть, и который, на наш взгляд, в последние годы из-за того, что практически ничего не делал, нанес большой ущерб киевлянам, — сказал Черновецкий на просьбу прокомментировать обвинения в его адрес со стороны Омельченко. — Такого человека нет. Казалось бы, был вечный мэр, а кто сегодня мэр? Я. Точно я. А был кто-то до меня, я не помню. По-моему, никого не было”.
По словам Черновецкого, когда он пришел к власти в Киеве, то столкнулся с тем, что в столице все на уровне “образца 1975 года”. “Это даже не 80-е годы. Это совдеп. Это жуткое отношение к людям”, — сказал Черновецкий, отметив, что собирается кардинально изменить ситуацию.
“Україна молода”, 21.09.06
Олесь Довгий: Нас не потрібно міряти “совковими” мірками
Секретар Київради закликає колишнього міського голову до конструктивної співпраці
Олег Андрєєв
Нова київська влада на чолі з Леонідом Черновецьким уже міцно стоїть на ногах. Утім досі з вуст політиків, які опинилися за бортом столичних справ, звучать критичні, а то й безапеляційні заяви на адресу переможців. В інтерв`ю “Україні молодій” заступник київського міського голови — секретар Київради Олесь Довгий зауважив, що він сприймає конструктивну критику, але не реагує на провокаційні закиди. На думку пана Олеся, оцінку діяльності будь-якої влади має ставити виключно громада, яка цю владу обрала.
“Олександрові Омельченку краще переключитися на нормальний робочий режим співпраці з нами”
— Олесю Станіславовичу! Чим, на вашу думку, обумовлена критика на адресу нової владної команди столиці — неприйняттям ініціатив мера широким загалом чи політичною кон`юнктурою?
— Щодо критики на нашу адресу, то тут би я хотів відразу акцентувати увагу на тому, хто нас критикує. Штатними критиками команди міського голови останнім часом виступають екс-мер Києва Олександр Омельченко та депутат Київради Михайло Бродський.
Стосовно Михайла Юрійовича, то його критика часто грішить надмірною емоційністю і епатажністю. Можливо, поясненням цьому є той факт, що пан Бродський ніяк не може знайти себе в політиці. Ось і цього разу — він не знайшов себе у команді Юлії Тимошенко. Я добре знайомий з його останньою заявою з приводу підвищення комунальних тарифів. Це — заява ображеного на всіх опозиціонера. І не більше.
Що ж до пана Омельченка, то все, що він говорить останнім часом, уже набило оскомину. Олександр Олександрович нікому, окрім вузького кола людей, не цікавий. Він втратив підтримку киян та депутатів. І всі його заяви проти влади, на мою думку, не мають ніякого фактажного підгрунтя. Його ж “партизанські вилазки” у ЗМІ з кожним разом стають усе смішнішими.
— Коли припиняться ці, як ви сказали, “партизанські вилазки”?
— Мабуть, тоді, коли екс-мер зрозуміє, що його рейтинг довіри може зрости тільки завдяки конструктивній позиції. Олександрові Омельченку варто було б відвернутися від тих людей, які провокують його робити хтозна-які заяви на адресу нової столичної влади і перелаштуватися на конструктивний лад. Якщо він дійсно бажає, щоб кияни жили заможно та спокійно, то йому краще переключитися на нормальний робочий режим співпраці з нами. Якщо ж Олександр Олександрович цього не хоче, то нехай займається особистим здоров`ям та відпочинком. Зараз у нього на це є багато часу.
Нам важливо, щоб сьогодні всі розуміли, що наша команда на чолі з Леонідом Черновецьким намагається повністю змінити спосіб управління містом. Після президентських виборів 2004 року та цьогорічних березневих виборів відбулося серйозне оновлення всіх владних структур. І політики типу колишнього міського голови — це вже анахронізм. Йдеться, звісно, не про вік Олександра Олександровича, а про спосіб мислення та методи управління. Перетворивши Київ на суцільний будмайданчик, він, мабуть, відчував себе тут всесильним виконробом, який одноосібно вирішував, кому підвезти цемент, кому — цеглу, а кому — взагалі нічого. Ось такий “совковий” пiдхiд із вкрапленнями дикого капіталізму.
До того ж у даній ситуації має місце дивна забудькуватість пана Омельченка. Як казав герой відомої кінокомедії, “тут — помню, а тут — не помню”. Чому б Олександрові Олександровичу в одному зі своїх наступних інтерв`ю не розповісти про те, у який спосіб він прийшов до влади у Києві? Не про обрання його столичним головою першого разу, а про події, які цьому передували? Цікава була б історія. З елементами трилера.
— Що ви маєте на увазі?
— Його попередник — Леонід Косаківський — стверджує, що Омельченко прийшов до влади незаконно. А я скажу: зате пішов від влади законно. Це стало логічним підсумком його 10-річного керування столицею.
І ще одне. Екс-мер Києва своїми заявами намагається змусити нас виправдовуватися. Але цього не буде. Кияни нас обрали, і лише київській громаді ми підзвітні. Наша команда разюче різниться від наших попередників. У свої діях ми дійсно — інші. І нас не потрібно міряти “совковими” мірками.
“На нас іде масована інформаційна атака через ЗМІ. Але вона нічого не варта, бо за нами громада”
— Водночас, пане Олесю, деякі з ініціатив нової влади викликають невдоволення і серед звичайних мешканців столиці…
— Не критикують тільки тих, хто сидить склавши руки. Ми дістали у спадок від попередників не лише безліч господарських проблем, не лише управлінський рейвах, а й містечкову психологію багатьох киян, які вважають, що все за них мають вирішити чиновники, а їхня хата — скраю. Але ж чиновник, яким би він не був талановитим управлінцем, не в змозі враз вирішити все — усіх забезпечити житлом, усім підняти зарплату, прибрати усе сміття. Місто — це великий організм, нормальна функціональність якого залежить від кожного мешканця. Особливо це стосується столиці, яка завжди на виду.
Подивіться на під`їзди наших будинків. Хто, скажіть, пообмальовував там стіни, хто повипалював кнопки в ліфтах, хто порозбивав лампочки?.. Тож найперше, що ми хочемо зробити, — змінити психологію киян. Почути не лише їхні скарги, а й пропозиції. Для цього, власне, і проводяться громадські слухання. І коли ми вийдемо на якусь спільну позицію, яка відображатиме думку більшості киян, тоді й рівень невдоволення зменшиться.
Простий приклад: переважна більшість громадян міста підтримує дії влади з наведення порядку у сфері грального бізнесу. Доказ того — громадські слухання з цього питання, які нещодавно відбулися в мерії. Проте своїми діями ми наступили на “мозоль” підприємцям, які наживаються на азартних іграх. Що тут почалося! На нашу команду пішла масована інформаційна атака через ЗМІ. Але вона нічого не варта, бо за нами — громада.
— До речі, ЗМІ продовжують мусувати тему позачергових виборів столичного голови. Кому, на вашу думку, вигідно весь час порушувати цю тему?
— Так, я добре знайомий з такого роду публікаціями. Нічого спільного з реальним станом речей вони не мають. Коли я читаю усі ці нісенітниці типу “у позачергових виборах мера Києва зацікавлена Юлія Тимошенко” (чи, приміром, представники Кабміну, які представляють Донеччину), у мене таке відчуття, що люди, які пишуть ці казки, створили для себе своєрідну віртуальну реальність, в якій, як у комп`ютерній грі, воюють з уявним супротивником. При цьому вони вже не відрізняють світ реальний від світу віртуального. Приміром, Юлія Володимирівна нещодавно заявила, що має намір працювати у парламенті й посада мера Києва її не цікавить. Ні, все одно пишуть, що вона буде балотуватися. І це все подається під соусом “аналітики”.
Щодо замовників усього цього… Знаєте, їхні імена усім відомі, але нікому не цікаві.
“Україна молода”, 21.09.06
Робін Гуд по-київськи
Квартирна плата зросте лише для тих, чия зарплатня перевищує 2000 гривень
Олег Снігур
Позавчора ввечері в колонному залі КМДА мер Києва Леонід Черновецький провів чергові громадські слухання. Цього разу градоначальник і “вся мерська рать” хотіли переконати киян, що підвищення квартирної плати та цін на комунальні послуги треба хотіти, а не боятися, і підтримувати такі кроки міської влади.
Роздоріжжя, змальоване мером, виглядало так: або підвищувати ціни, і тим самим рятувати столичні підприємства життєзабезпечення, або останні перейдуть за борги в “чужі” руки, і тоді на їх цінову політику вже не впливатиме ніхто. Основний аргумент Черновецького для заспокоєння обурених народних мас — багаті платитимуть за бідних. Мер поскаржився на багатіїв, які не декларують доходи, і закликав не мовчати, а повідомляти про багатих сусідів “куди слід” (куди саме строчити анонімки, мер не уточнив).
Як пояснив в.о. першого заступника міського голови Анатолій Голубченко, люди, зарплатня яких складає 1700 — 2000 гривень на місяць, не платитимуть дорожче, а для тих, чий дохід не дотягує і до цього — тарифи навіть знизяться. Наприклад, за середньостатистичну трикімнатну квартиру площею 66 квадратних метрів, де проживає родина з чотирьох осіб, з доходом до 1400 гривень, платитимуть навіть менше, ніж дотепер. Досягти цього планують завдяки субсидіям. Окрім того, київська влада домагатиметься від уряду зниження ціни на газ для столиці, що теж має частково полегшити становище комунальних підприємств.
“Українська столиця”, 22.09.06
Гра на виліт?
Гральний бізнес сподівається на порозуміння з КМДА
Тарас Ковальський
Вилучення гральних автоматів у рамках кампанії столичної влади із впорядкування грального бізнесу спричинило спротив і судові позови з боку легальних компаній— учасників ринку. Президент Української асоціації діячів грального бізнесу Сергій
Третьяков і президент найбільшої української компанії—виробника обладнання “Екстрема-Україна” Ігор Кулик привселюдно заявили про неправомірність вилучення гральних автоматів у законослухняних учасників ринку. Сподіваючись порозумітися з КМДА, вони водночас відстоюють свою правоту в суді.
Головний аргумент згаданої асоціації: під ліцензію, яку повинна видавати (але не видає) київська влада, не підпадають гральні автомати! Водночас вилучення обладнання триває навіть у тих компаній, які одержали ліцензії Міністерства фінансів на азартні ігри. Таких документів Мінфін з квітня цього року видав 124, по мільйону гривень за кожну. Ще приблизно 140 заяв на їх отримання подано станом на 13 вересня, “…Під ліцензію, яка повинна видаватися місцевими органами влади, не підлягають гральні автомати. Під ліцензії Міністерства фінансів підлягає все… і вже визначено жорсткі ліцензійні умови й порядок контролю, тобто всі прозорі умови діяльності грального бізнесу”, — аргументує пан Третьяков. Він посилається на роз`яснення Держпідприємництва, а також на Постанову пленуму Верховного суду України від 23 квітня 2003 р., де сказано, що суб`єкт не повинен нести жодної відповідальності, якщо не визначено орган ліцензування чи ліцензійні умови.
“Столичній міліції доручено вилучати гральні автомати, якщо немає ліцензії КМДА (а ліцензії умисно і безпідставно не видаються, та й вони не потрібні на гральні автомати) та дозволу райдержадміністрації (які теж умисно не видаються, попри подання необхідних документів)”, - говориться у прес-релізі Української асоціації діячів грального бізнесу.
Протягом трьох тижнів легальні компанії-оператори гральних автоматів одержали сім рішень київських судів на свою користь. Але, як стверджує С. Третьяков, автомати повертають без монет і цінних електронних комплектуючих. А президент “Екстрема-України” Ігор Кулик повідомив журналістів про вимогу до його компанії сплатити чималу суму за… перебування вилучених автоматів на “знаменитому” складі на бульварі І. Лепсе, хоч київська філія фірми вже три місяці працює “на збиток”.
Тепер деякі компанії мають намір подавати позови проти міліції з вимогою відшкодувати їхні втрати. Третьяков стверджує, що 90% усіх вилучених у Києві автоматів належать легальному бізнесу. “А нелегальний бізнес — домовляється”.
І все ж Асоціація не втрачає надії на цивілізовану домовленість з КМДА, хоч це буде нелегко. Адже сторонам для конструктивного діалогу необхідні однакова термінологія і вірогідна статистика. З останньою — проблема. Третьяков переконаний, що в Києві 25—30 тисяч ігрових автоматів, податкова адміністрація бачить їх усього 19 тисяч, міліція — 16 тисяч, а райдержадміністрації — 14 тисяч. Щось схоже на математичний ребус.
“Українська столиця”, 22.09.06
“Одноруких” геть з Києва
Олена Трифонова
У Колонній залі столичної мерії відбулися чергові громадські слухання. Цього разу темою їх стали проблеми, пов`язані з гральним бізнесом. Участь у них взяли представники міської влади, грального бізнесу, нардепи, освітяни, експерти-психологи, пересічні кияни. Дебати були вельми бурхливими. Одні відстоювали своє право на спокійне життя, інші - на здобуття легких грошей та надприбутків.
Ситуацію навколо грального бізнесу в столиці змалювала заступник голови КМДА Людмила Денисюк. У Києві нарахували майже 24 тисячі гральних автоматів. Однак проблема не лише в кількості “одноруких бандитів”, а й у тому, де вони розташовані. Зазвичай це зупинки громадського транспорту, житлові будинки, найгірший варіант - поблизу навчальних закладів, медустанов, культурних центрів. Стало звичним, що гральні автомати витісняють продуктові магазини. Навести лад у цій галузі проблематично. Причина - відсутність законодавчого врегулювання грального бізнесу. Для встановлення автомата потрібно заплатити за патент 4,2 тис. грн. “Однорукі бандити” цілком доступні для неповнолітніх. Жоден автомат не обладнаний фіскальним пристроєм. Тож підрахувати, скільки туди потрапляє грошей, а з них “відскакує” власнику та на виграш — неможливо. Часто підприємці, користуючись тим, що підрахувати фактичні прибутки від автоматів неможливо, декларують свій бізнес як збитковий. Нечесні підприємці купують один патент на кілька гральних автоматів.
— За п`ять місяців поточного року до столичної скарбниці надійшло понад 2 млрд. грн., - сказала Людмила Денисюк, - частка податку від діяльності гральних установ - 2,9%. На підставі цього можна зробити висновки: особливої вигоди від грального бізнесу київська громада не отримує. Самі лише проблеми.
Серед проблем — не лише перепрофілювання закладів торгівлі, побуту, подекуди - медичних установ, а й поширення такої небезпечної хвороби, як ігроманія, котра, до речі, зареєстрована в міжнародному класифікаторі хвороб. На думку психолога Ігоря Бєлова, на ігроманію “підсідають” чоловіки інфантильного типу, які бояться труднощів у процесі заробляння грошей. Спонукають людей шукати розради в казино самотність, проблеми на роботі, фінансові труднощі. Гра - це втеча від реальності.
Заступник голови КМДА Віталій Журавський підтримав думку психолога щодо згубного впливу “одноруких бандитів” на психіку людини: “Підсісти на гру” дуже легко - вистачить одного разу, аби відчути ейфорію легких грошей і втратити над собою контроль. Діти набагато легше й швидше, ніж дорослі, потрапляють у психологічну залежність від азартних ігор, оскільки їхня нервова система більше піддається впливу, а характер ще не сформований. Нині в Києві працюють десятки тисяч гральних закладів, причому кожен другий, якщо не більше, - нелегально. їхні власники на людській слабкості - жадобі легкої наживи - заробляють щороку, за деякими оцінками, 3 млрд. грн. Влада нічого не може зробити - питання законодавчо неврегульоване. Ті, хто має надприбутки, які йдуть їм до кишені, блокують вирішення питання на законодавчому рівні”.
Віталій Журавський назвав цифри статистики: не менше 75% клієнтів “одноруких бандитів” - студенти й школярі. За інформацією органів МВС, аби знайти гроші на гру, діти часто вдаються до крадіжок, виносять з дому цінні речі. Серед жертв азарту і пенсіонери, які наївно вірять, що зможуть покращити своє жалюгідне матеріальне становище, вигравши якусь дещицю. Віталій Журавський впевнений, що гральні автомати слід встановлювати винятково в казино, які розмістити за межами міста. Підтримала колегу й заступник голови КМДА Ірена Кільчицька. Вона повідомила, що надто часто має справу з постраждалими від цього виду бізнесу. Хоча, на думку Ірени Кільчицької, він безумовно потрібен - є категорія заможних людей, котрі можуть дозволити собі значні непродуктивні витрати.
Мешканка будинку №2 на вул. Бучми поскаржилася, що поряд із житлом — казино і 5 точок гральних автоматів, деякі з них просто прилягають до будинку. Гральні салони не дотримуються приписів місцевої влади щодо режиму роботи й працюють цілодобово. Гравці посеред ночі занадто бурхливо обговорюють програші, а виграші святкують спиртним та феєрверками, заважаючи мешканцям відпочивати. Раніше на місці гральної зали був гастроном. По зовнішньому периметру закладу цілодобово миготять ліхтарики. Жодні штори й жалюзі від цього світла не захищають. Жінка неодноразово зверталася по допомогу до міліції, РДА, однак отримувала формальні відписки. Наталю Конончук, мешканку Святошинського району, обурює те, що гральний заклад розташований в житловому будинку на вул. Гната Юри, 8. Жінка переймається долею онуки, яка змушена долати шлях до школи повз гральний заклад. Крім того, пенсіонерка згадала, як у її подруги підлітки відібрали сумку з грошима й зірвали сережки. І все це - о сьомій ранку.
Власники ж гральних закладів бідкаються: нова влада хоче знищити легальний бізнес, тому підприємців накрила хвиля перевірок. Автомати, за словами президента Української асоціації діячів грального бізнесу Сергія Третьякова, вилучають у легальних підприємців незаконно. Однак 60—70% гральних закладів працюють у “тіні” - президент асоціації визнав цей факт. Через них склався негативний імідж щодо законних підприємців. Саме останні беруть на себе всі удари.
— Ми виступаємо проти тінізації грального бізнесу та корупції при видачі ліцензій і торгових патентів на гральне обладнання, проти незаконних перевірок, що призводять до перерозподілу ринку на користь тіньовиків, - запевняє Сергій Третьяков. - Ми вже багато років висловлюємося проти того, аби автомати встановлювали де заманеться, й активно підтримуємо дії влади щодо обмеження доступу неповнолітніх до гральних автоматів. Порушують ці умови лише “нелегали”, бо законослухняні підприємці не ризикуватимуть ліцензіями, заплативши за них мільйон гривень.
Заступник голови Держкомітету з питань регуляторної політики Костянтин Ващенко вважає, що потрібно виписати чіткі й жорсткі ліцензійні умови. Нинішня позиція влади надто ліберальна до діячів грального бізнесу. Якщо міська влада пропонує розташовувати гральні автомати за 500 м до навчальних закладів, то Держкомітет з питань регуляторної політики запропонував збільшити цю відстань до 1000 м та виступив категорично проти розміщення їх у житлових будинках.
Свою думку щодо подальшої долі грального бізнесу висловили й кияни. Через інтерактивне опитування. Участь у ньому взяли понад 12 тисяч мешканців столиці. Більше половини опитаних за те, аби гральний бізнес винесли за межі міста, створивши щось на зразок українського Лас-Вегаса, 35% не проти, аби для цього відвели спеціальне місце на території Києва.
Крапку в бурхливій дискусії поставив Київський міський голова Леонід Черновецький:
— Гральна залежність молоді очевидна. Що це таке, пережив на собі. Автоматів, щоправда, не було. Були карти. Це затягує.
Мер згадав про знайомих, які втратили через карти не лише гроші, а й честь, гідність і порадив прочитати роман Ф. Достоєвського “Гравець”. Ситуацію з гральним бізнесом у столиці охарактеризував як “страшну”. Де гральний бізнес, там - злочинність, проституція, бандитизм. Спробував було мер торкнутися морально-етичного боку цього бізнесу, однак його слова в серцях підприємців, засліплених жадобою наживи, відгуку не знайшли. Столичний голова порадив асоціації зосередитися на шахраях, котрі ставлять автомати де завгодно. Підприємців попросив готуватися до закриття салонів або виселення за місто. Пообіцяв зробити це цивілізовано. Адже перенесення потребує вирішення питань землевідведення, компенсації тощо. Леонід Черновецький запевнив, що жодних гральних автоматів поблизу шкіл, храмів, медустанов, у підземних переходах та житлових будинках не буде.
“Українська столиця”, 22.09.06
Мер почув Бориса Олійника
Олександр Скорина
Минулого вівторка відбулася зустріч Київського міського голови Леоніда Черновецького з видатним українським поетом і громадським діячем, лауреатом Шевченківської премії, академіком, Героєм України Борисом Олійником на його прохання. Цілком природно, що вона викликала посилений інтерес багатьох засобів масової інформації, зокрема й “Українськоїстолиці”. Це не в останню чергу пояснюється ще й тим, що Борис Ілліч — один з наших найшанованіших авторів. Що ж привело поета в мерію? Причина суто прозаїчна — продовжити оренду приміщення Фонду культури, який від дня його заснування на громадських засадах очолює митець. Здавалося б, дрібниця: вийшов термін попередньої угоди, за необхідності автоматично продовжуй, але… На вигідно розташоване в самому центрі столиці приміщення на вулиці Липській, 16-А, вже поклав око хтось із імущих не лише капітал, а й високу підтримку. В результаті справа з продовженням оренди зайшла в глухий кут. Тож і довелося шукати з нього вихід.
Адже забарись на день— другий, і можеш залишитися на бобах. Як це сталося з багатьма закладами культури нашої столиці (та й коли б тільки її). Одних книгарень останніми роками зникло не менше восьми десятків. Наївні люди дивуються: чому? А відповідь проста: бо прибутку приносили менше, ніж бутіки, що торгували усіляким ганчір`ям.
На кожного, хто в Києві орендує бодай найзанедбаніше приміщення, навіть напівпідвал чи підвал, чиниться постійний тиск з боку Київжитлоспецексплуатації, яка надає ці приміщення в оренду. Що вже тоді казати про Липську, 16-А, де Фонд культури має близько тисячі квадратних метрів площі? Такий обшир навіть мера дещо спантеличив.
— І це на дев`ять штатних працівників? — перепитав він. — Я готовий сприяти, але ж…
— Це, Леоніде Михайловичу, не офіс, а два виставочних зали, де відбуваються безплатні виставки для художників, презентації книжок, співає дитячий хор, засідають ветерани…
До речі, серед напрямів діяльності Фонду вже років 15—16 ведемо програму “Нові імена України”. Така форма діє в усіх областях… Якщо в столиці є елітарні музичні школи, то в селах і містечках проводять свої конкурси і посилають до нас уже найкращих. А у Фонді протягом трьох діб Попечительська рада європейського рівня, у якій — Євгенія Мірошниченко, Богдан Которович та інші визнані митці, — слухає тих дітей і визначає серед них 25 стипендіатів, дипломантів.
Приймаючи від Бориса Олійника документи на продовження оренди, заступник міського голови — секретар Київради Олесь Довгий не без подиву перепитав:
— Фонд культури ще друкує їх на друкарській машинці?
— А що робити? - відповів Борис Ілліч. - Ми добродійна організація, нам ніхто нічого не дає… Не дають і заробляти, бо не маємо такого права за Статутом. Але тримаємося, бо маємо сим-патиків.
— Ми б могли внести від себе особисто комп`ютер із принтером, вам від цього полегшало б? - запитав Олесь Довгий.
— Це було б чудово, - схвалив пропозицію гість.
— Борисе Іллічу, а стосовно Києва є у Вас якісь побажання? - поцікавився мер. - Я розмовляв із Президентом, і ми торкнулися назв вулиць, окремих пам`ятників. Чи могли б Ви нам порадити у письмовому вигляді, що вважаєте за потрібне в Києві зробити, щоб це була дійсно столиця України?
— Ми цим займаємося від першопочатків, — охоче відгукнувся Олійник. — І відразу пропоную: ми не можемо встановити пам`ятну дошку прекрасному драматургу Олексі Коломійцю. Мають бути в столиці вулиці братів Платона і Георгія Майбородів. Це наші класики. Дамо списки й інших видатних осіб…
— Ми не проти нашим коштом брати участь у нагородженні ваших кращих людей, — запропонував мер.
— Із вдячністю приймається, - задоволено озвався гість. - До двадцятиріччя Фонду надамо, з Вашого дозволу, список своїх справжніх подвижників у областях, які працюють на совість, а мають зарплату меншу, ніж у прибиральниці…
— Наші прибиральниці, - в тон йому продовжує Черновецький, - теж працювали на ентузіазмі, а нині ми збільшили їм зарплату.
Перечекавши сміх присутніх після цієї ремарки, резюмує:
— З того, що Ви, Борисе Іллічу, просили, нічого такого, що було б за межами наших можливостей, немає.
Та мер трохи поквапився, бо Олійник ще не виклав усіх своїх карт.
— Леоніде Михайловичу, - доточує бесіду, всміхаючись не без
лукавинки одними очима, - ну я ж українець, щоб отак вийти і ще щось не просунути. Є такий Юрій Гаврилов… Олесь, - кладе погляд на заступника міського голови, - його знає. Це голова київського відділення нашого Фонду, він же й директор дитячої галереї. І хотів би потрапити до Журавського, бо має кілька проблем по Києву…
Черновецький радить звертатися прямо до Олеся Довгого, у якого “серце особливо тяжіє до культури”. А Олійник просить його взяти посильну участь у поліпшенні становища “безгоспного” прекрасного поета Ігоря Павлюка. Мер обіцяє сприяння.
Спілкування пройшло невимушено і, головне, - українською мовою. Для Леоніда Черновецького — російськомовного харків`янина від народження - це питання делікатне. Хоча постійне намагання оволодіти державною заслуговує на повагу. Чого не скажеш про багатьох членів команди, котрі відверто ігнорують українську мову, хоч і перебувають на державній службі.
Зустріч закінчується обміном книгами. Борис Олійник вручає мерові том своїх віршів, а той йому — фотоальбом “Київ”. Хочеться вірити, що Фонд культури утримає свої позиції.
“Сегодня”, 22.09.06
Черновецкий поднимет тарифы
Владимир Каминский
Ну вот и все. Власти Киева объявили о своем окончательном решении повышать тарифы на коммунальные услуги. Это было объявлено на общественных слушаниях, где власти и представили новые расценки. Мотив тот же - после повышения расценок на газ и электроэнергию для коммунальных предприятий город просто не в силах покрывать их убытки. Причем оказалось, что цены вырастут не в два раза, как чиновники заверяли еще неделю назад, а скорее всего раза в три.
МЭР. Решение о повышении цен поддержал и сам мэр города Леонид Черновецкий, который еще месяц назад клятвенно обещал, что тарифы не вырастут. Теперь же он говорит об обратном. Мол, чем больше мы будем платить за “коммуналку”, тем качественнее станут предоставляемые услуги. Кроме этого, градоначальник пообещал, что расценки будут дифференцированные, то есть богатые заплатят за бедных.
— Киев - город богатых людей, поэтому часть погашения новых тарифов будет возложена на них, - констатировал Леонид Михайлович. - Люди, которые живут в домах, где стоимость квартир достигает $1 млн, могут оплачивать всю себестоимость услуг, если не больше. Есть и те, кто обладает большим количеством имущества, но не декларирует его. От простых горожан мы будем ждать информацию об этих людях, - призвал к “стукачеству” мэр.
НОУ-ХАУ. Главным пропагандистским ходом администрации Черновецкого стало введение так называемых субсидий от Киеврады. Они, как видно из таблицы, должны снизить ценовой удар по населению, а для самых нищих - даже уменьшить платежи в сравнении с нынешним уровнем. Но откуда город возьмет на это деньги? Предполагается, что средства появятся за счет экономии на компенсации из бюджета коммунальщикам (это 5 млн грн. в день - по данным властей), а также за счет перевыполнения бюджета. Ну что ж, посмотрим - хватит ли. Конкретных расчетов власти еще не предоставили.
КОГДА? “Окончательное решение должны принять депутаты. Мы планируем, что новые цены вступят в силу с 1 декабря, — рассказал Василий Яструбинский, начальник ГУ ценовой политики. — Тогда первые платежи по этим тарифам пойдут во второй половине декабря”.
По кому ударят новые цены
Слева представлена новая тарифная сетка и субсидии от государства и Киеврады. Получается, что малоимущие семьи будут платить даже меньше, чем платят сейчас. Семейный доход в 400-600 грн. в месяц (при минимальных пенсиях и зарплатах в 350 грн.) сейчас в столице уже редкость. С жителями 2-х и 3-комнатных квартир повеселее. Это, прежде всего, основная часть столичных пенсионеров. С работающими - хуже. Мало кто сейчас в Киеве получает меньше 1000 грн. При двух трудоустроенных в семье - рост уже более чем ощутим (в два раза и больше). А если взять среднюю зарплату по Киеву в 1700 грн. и предположить, что оба работающих члена семьи получают именно такую сумму, получаем доход в размере 3400 в месяц. То есть - платить “средний киевлянин” будет по полной программе. Хоть снова уводи доходы в тень! Дабы наши читатели смогли просчитать, как истощится их семейный бюджет в каждом конкретном случае, “Сегодня” приводит новые цены:
Холодная вода
Подорожает в 3,6 раза
Вместо 0,82 грн. за кубометр (4,51 с человека) будем выкладывать 2,94 грн. (16,17 грн.).
Горячая вода
Подорожает в 3,1 раза — с 3,42 грн. за кубометр (12 грн. с человека) до 10,74 грн. (37,59).
Отопление
Тариф вырастет в 2,5 раза — с 0,8 грн. за квадратный метр, до 2 фа
Квартплата
Может возрасти в 3,27 раза
Депутаты Киеврады предрекают бунты
Пока большинство опрошенных нами депутатов Киеврады твердят, что не поддержат изменений, но есть и те, кто готов отдать свой голос “за”. Сергей Березенко, депутат от блока Черновецкого (21 голос из 120 в Киевраде), сказал, что блок проголосует “за”, если введут градацию для бедных и богатых: “Голосовать за повышение тарифов в 3 раза для всех мы не будем”. Но судя по предложенной раскладке (см. схему), градацию введут, а значит, блок ее поддержит. Андрей Павловский, замруководителя БЮТ (41-е место в Киевраде), заверил: “Мы однозначно будем против резкого повышения цен на коммунальные услуги. За первое полугодие Киев перевыполнил бюджет на 280 млн грн., их можно пустить на компенсации. Если и поднимать тариф, то постепенно, на протяжении нескольких лет. Резкое вздорожание в 3 и более раз может привести к бунтам”.
Похожую позицию занимают представители “Поры-ПРП” (13 голосов). По словам депутата Владимира Бондаренко, киевлянам часто предоставляют некачественные услуги: “Черновецкий хочет прикрыть себя решением Киеврады. На самом деле тарифы вводит горгосадминистрация, а потом регистрирует их в Управлении юстиции”. Вместе у “Поры”, БЮТ с его саттелитами (”ГАК”) — большинство голосов (61).
“Хрещатик”, 22.09.06
До кінця року столична влада впорядкує водне господарство
За результатами недавньої колегії, Київський міський голова Леонід Черновецький підписав рішення про впорядкування до кінця року столичних озер, річок, ставків та джерел. Згідно з цим керівники державного комунального підприємства “Плесо” повинні найближчим часом подати на затвердження Київради програму відновлення цих водоймищ, прискорити оформлення проектно-кошторисної документації, визначеної програмою соціально-економічного розвитку нашого міста до 2015 року та вже укладеними інвестиційними угодами, створити благодійний фонд для впорядкування водних ресурсів, а також разом із профільними підрозділами мерії провести повну інвентаризацію об`єктів водного господарства. Крім того, Головне управління земельних ресурсів має оформити підприємству “Плесо” право користування водним фондом, а “Київзеленбуд” та районні комунальні підприємства до 15 листопада зобов`язані передати йому на баланс усі об`єкти водного господарства.
“Хрещатик”, 22.09.06
Cтолична влада виділила майже 30 тисяч гривень на вшанування киян, які брали участь у підпільно-партизанському русі
Столичний мер Леонід Черновецький підписав розпорядження “Про відзначення Дня партизанської слави у Києві”. За інформацією заступника голови Київської міської держадміністрації Дениса Басса, цього дня, 22 вересня, кияни — колишні партизани та підпільники — вранці візьмуть участь у ритуалі пам`яті. Вони поїдуть автобусами від мерії до Парку Слави, на Байкове кладовище, щоб покласти квіти й вклонитися пам`яті бойових побратимів. Об 11.00 у Літньому театрі Парку партизанської слави відбудеться урочистий мітинг за участю ветеранів війни, громадськості столиці, військовослужбовців Київського гарнізону, військових ліцеїстів. Привітають ветеранів і представники столичної влади. А після святкового концерту в парку розпочнеться масове гуляння, на якому ветерани за “партизанською кашею” згадають друзів і ті буремні дні, коли билися за визволення рідної землі від загарбників, інформує прес-служба Київської міської держадміністрації.
Столична влада, як сказав Денис Басс, за рахунок коштів міської програми “Турбота” виділила на відзначення Дня партизанської слави і на виконання статутних завдань міської організації колишніх партизанів та підпільників майже 30 тисяч гривень. Леонід Черновецький також розпорядився, щоб відповідні служби подбали про впорядкування могил загиблих партизанів і підпільників, належний стан меморіальних дошок підпільно-партизанському рухові…
“Хрещатик”, 22.09.06
Щоб здолати бюрократію
Леонід Черновецький створив спеціальну комісію, яка допомагатиме ветеранам отримати статус учасника війни
Столичний мер Леонід Черновецький підписав розпорядження Київської міської державної адміністрації, покликане вдосконалити механізм надання статусу учасника війни особам, які народилися до 31 грудня 1931 року (включно) і з поважних причин не мають можливості подати документи, що підтверджують факт роботи в період Великої Вітчизняної та війни з імперіалістичною Японією.
Практика довела, що багато киян, які мають законне право на соціальний захист, змушені роками ходити в районах чиновницькими кабінетами, марно домагаючись визнання свого ветеранського статусу, коментує назване розпорядження заступник голови Київської міської державної адміністрації Денис Басс. Щоб здолати бюрократичну тяганину, всі спірні питання віднині розглядатиме спеціальна міська комісія. Вона діятиме при Головному управлінні соціального захисту населення Київської міської державної адміністрації, начальник якого Сергій Бичков і очолюватиме цю комісію. Підставою для встановлення відповідного статусу можуть бути як довідки, що підтверджують факт роботи в період війни, так і особові рахунки та відомості на видачу зарплати, висновки медико-соціальних експертних комісій. Стануть в нагоді також посвідчення, атестати, характеристики, евакуаційні листи, документи держав, з якими Україна уклала міжнародні угоди. Фахівці братимуть до уваги довідки органів внутрішніх справ, суду, органів прокуратури, дізнання та слідства, довідки партизанських загонів і підпільних груп. Крім того, комісія прийматиме посвідчення про урядові нагороди, нагородні листи, почесні грамоти та інші документи…
До речі, право на статус учасника війни є в кожного, хто отримав почесні відзнаки під час війни і в повоєнний період за особистий внесок у Перемогу над фашизмом: медалі “За відвагу”, Нахімова та Ушакова, “За бойові заслуги”, “За трудову доблесть”, “За трудову відзнаку”, за оборону Ленінграда, Москви, Одеси, Севастополя, Сталінграда, Києва, Кавказу, радянського Заполяр`я, за перемогу над Німеччиною, Японією, “За самовіддану працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.”, на честь 30-річчя Перемоги, 40-річчя Перемоги, 30-річчя Радянської армії і флоту 1918—1948 років.
Столична влада визначила також орієнтовний перелік поважних причин, що беруться до уваги у разі відсутності необхідних документів. Серед них — стихійне лихо, аварії, катастрофи, епідемії, воєнні дії, пожежі, ліквідація підприємств, установ, організацій, відсутність правонаступників, незбереження архіву з невідомих причин, недбале зберігання документів. Тоді факт роботи в період війни повинні підтвердити не менш як двоє свідків. Ясна річ, свідки не з вулиці, а ті, хто знає заявника по спільній роботі під час війни в одному трудовому колективі або в одній системі чи населеному пункті і хто сам має відповідні документи. І ще один важливий нюанс. Статус учасника війни може бути встановлено лише тим особам, які мають документи та інші беззаперечні докази своєї роботи в період війни, зазначив Денис Басс.
“Хрещатик”, 22.09.06
Багаті — за бідних
За новими тарифами малозабезпечені кияни сплачуватимуть за житлово-комунальні послуги значно менше, ніж тепер
Інна Бірюкова
Нині, мабуть, немає актуальнішої проблеми для киян, ніж підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги. Тому саме це питання обговорювали на громадських слуханнях у столичній мерії. Телерадіокомпанія “Київ” транслювала захід у прямому ефірі, тому взяти у ньому участь могли всі охочі.
Наразі Київ залишається єдиним містом України, де з 2002-го (а, наприклад, на холодну воду з 1999-го) не підвищували вартості комунальних послуг. Водночас прибутки жителів мегаполісу значно зросли, про що свідчить хоча б розмір середньої заробітної плати: 1700 гривень — у 2006-му та 402 — у 1999-ому. Однак, незважаючи на це, про жодне підвищення ніхто не вів би і мови, якби не різке подорожчання газу.
— Міська влада не хоче підвищувати тарифи на тепло, воду, квартирну плату, проте якщо ціни залишити на попередньому рівні — це поступово призведе до того, що всі київські комунальні теплопостачальні організації через борги відійдуть до рук ділків,— наголосив столичний мер Леонід Черновецький.— В жодному разі не повинні постраждати малозабезпечені кияни, тому збираємося звернутися до українського уряду з пропозицією — затвердити принцип оплати житлово-комунальних послуг: багаті платять за бідних…
Наприклад, у трикімнатній квартирі мешкає сім`я із чотирьох осіб. За новими тарифами платити доведеться чимало — близько 500 гривень. Та, за словами начальника Головного управління з питань цінової політики столичної держадміністрації Василя Яструбинського, якщо сукупний дохід родини менший за 1400 гривень, плата за житлово-комунальні послуги буде навіть нижчою, ніж тепер. Компенсацію витрат на себе частково візьмуть держава (у вигляді субсидій) та місцевий бюджет. Повну суму вноситимуть лише ті сім”ї, де щомісячний прибуток сягає 3700 гривень.
Звичайно, можна було б підвищувати ціни поступово, але стан тепломереж настільки поганий, що є ризик взимку залишитися без тепла. Адже якщо залишити старі тарифи, то теплопостачальним організаціям навіть не вистачить коштів, щоб розрахуватися за газ, не кажучи про ремонт труб, які не міняли десятки років.
Поліпшити якість послуг (особливо ЖЕКами) та посилити за цим контроль, запровадити практику укладання прямих угод із житлово-комунальними організаціями — це та інше пропонували учасники слухань під час обговорення проблеми.
За підсумками інтерактивного опитування, у якому взяли участь понад дві тисячі киян, з`ясувалося: 60 відсотків городян вважають, що збереження старих тарифів за зростання ціни на газ призведе до того, що майно громади перейде ділкам, 16 відсотків опитуваних переконані, що це викличе припинення подачі тепла і 15 відсотків до всього цього ставляться байдуже.
Нові тарифи на тепло, воду, квартирну плату будуть введені не раніше першого грудня. Протягом цього часу міська влада разом з громадою шукатимуть спільні шляхи вирішення проблеми, так звану золоту середину, яка одночасно задовольнить споживачів послуг та їх постачальників.
“Хрещатик”, 22.09.06
Бюджетні пріоритети
Столична влада виділила 10,8 мільйона гривень на підготовку території під будівництво соціального житла
За ініціативою столичного мера Леоніда Черновецького Київрада збільшила фінансування цьогорічної Програми соціально-економічного та культурного розвитку міста на 53 мільйони гривень.
— Ці додаткові мільйони, що надійшли до спеціального фонду міського бюджету, якнайкраще свідчать про ефективність роботи нової столичної влади,— розповідає заступник голови Київської міської державної адміністрації Денис Басс.— Не зайве нагадати, що цей фонд складається з порівняно невеликих надходжень, які становлять частку доходів від реклами, оренди комунального майна та землі, пайових внесків інвесторів-забудовників тощо, а також з бюджету розвитку та відповідних субвенцій Державного бюджету. А тому за кожним додатковим мільйоном гривень, який київська влада може спрямувати на капітальні вкладення, стоїть активна й копітка робота менеджерів столиці.
Головне управління економіки та інвестицій, проаналізувавши виконання програми капітальних вкладень, дійшло висновку: обсяги асигнувань зі спеціального фонду необхідно ще й перерозподілити. З`ясувалося, що на багатьох об`єктах робота стоїть, не розроблено навіть проектно-кошторисної документації. Натомість на інших люди працюють з випередженням графіка, подекуди потрібне й додаткове фінансування. Ми запропонували, і депутати нас підтримали, зокрема збільшити на 18 мільйонів гривень капіталовкладення у спорудження метрополітену та реконструкцію станції “Дарниця” з будівництвом другого виходу. На оновлення аварійної тепломагістралі та водопровідної мережі по вулицях Саксаганського, Льва Толстого та Жилянській, а також на їхній благоустрій виділено 23,6 мільйона гривень. А щоб надалі не доводилось у пожежному порядку вирішувати проблеми із забезпеченням надійного електро- і теплопостачання столиці, збільшили на понад мільйон гривень асигнування на розробку схеми теплопостачання Києва на період до 2020 року.
Ще один першочерговий з точки зору і столичної влади, і всіх киян об`єкт — полігон твердих побутових відходів №5 у Підгірцях. За словами Дениса Басса, щоб максимально прискорити реконструкцію і технічне переоснащення та запуск сучасної технологічної лінії по переробці фільтрату, додатково виділено понад 31 мільйон гривень, інформує прес-служба Київської міськдержадміністрації.
Більш як 30 мільйонів гривень додатково призначено на реконструкцію двох старих і будівництво нової школи, додає Денис Якович. Ще 6,8 мільйона гривень спрямують на завершення благоустрою парку “Перемога”. Вишукали також кошти на довгоочікуваний для черговиків столиці проект зведення соціального житла: на підготовку території під нього та позамайданчикових інженерних мереж на вулицях Милославській, Бальзака та Бударіна вже заплановано 10,8 мільйона гривень.
“Хрещатик”, 22.09.06
Спальний мікрорайон
Його планують побудувати між вулицею Оноре де Бальзака і річкою Десенкою
Віталій Курінний
Майже три роки вирішувалося питання щодо будівництва цього мікрорайону. Він матиме назву “Московський”, адже замовником виступає російська сторона. До речі, в Білокам`яній тамтешні зодчі завершують проектування житлового масиву “Київський”.
Нещодавно на розгляд мостобудівної ради було представлено передпроектні пропозиції будівництва житлового мікрорайону. Його планують звести в Деснянському районі — між проспектом Генерала Ватутіна, вулицею Оноре де Бальзака і річкою Десенкою. За словами головного архітектора проекту Віктора Судоргіна, із 90 гектарів землі 26 відведуть під забудову, 38 — під парки, а ще на 26 створять прибережну рекреаційну зону. Новий масив розрахований на тринадцять тисяч мешканців. Його окрасою стануть сучасні висотки, здебільшого від 12 до 16 та частково від 15 до 24 поверхів. Третину площі відведуть під 2-3-поверхові будівлі котеджного типу. Хоча Віктор Судоргін називає їх типовим міським житлом низькощільної забудови з досить комфортними оселями поліпшеного планування (загальною площею 150-200 квадратних метрів). Згідно з проектом, передбачено розділити мікрорайон на три частини. Ближче до води планується розташувати елітні малоповерхівки, далі — житло бізнес-класу, а завершуватимуть композицію соціальні висотки. До того ж проект передбачає будівництво двоярусної набережної на березі Десенки. На першому архітектори пропонують розташувати зону відпочинку з кафе, дискоклубами, станціями прокату човнів, яхт-клубом, розважальними закладами, активними і пасивними зонами відпочинку — спортивними майданчиками, роздягальнями, пляжами. Другий рівень зробити прогулянковим. За задумом розробників, на території нового мікрорайону буде два бульвари — поздовжний і поперечний, на перетині яких зведуть готель і встановлять фонтан. Окрім цього, “Московський” матиме розвинену соціально-побутову інфраструктуру: три дитячі садки на 180 відвідувачів із зимовими садами та стаціонарними котельнями, школою, медичним закладом, аптекою, магазинами. Поруч із мікрорайоном у бік Троєщини проляже наземна гілка метрополітену. Одну станцію передбачено звести на транспортній розв`язці. Розробники подбали й про зручні заїзди сюди з боку Московського проспекту та проспекту генерала Ватутіна, вулиці Бальзака. Тож тут з`являться зручні шляхопроводи, естакада, підземні переходи для пішоходів. Переважно всі паркінги будуть підземні, особливо в частині, де зводитимуть елітне житло. Побудують у мікрорайоні і сучасний спортивний комплекс з басейнами та ігровими залами. Віктор Судоргін каже, що по деяким об`єктам, як то: зона відпочинку, школи, супермаркети, розроблятимуться окремі проекти. До слова, з урахуванням побажать замовників, особливо при спорудженні елітного житла, зодчі використовуватимуть такі стилі, як російський класицизм і модерн.
На думку архітектора Анатолія Холоши, забудовники мають насамперед подбати про водовідводи, зробити насип, щоб не утворилася яма і не сталося в майбутньому підтоплення. Керівник Київдержекспертизи Анатоль Кармінський загалом схвально відгукнувся про доробок. Він вважає, що проект вдалий і заслуговує на увагу. Адже на невеликій території вдалося розташувати багато об`єктів, як житлових, так і соцкультпобутових. Головне — зробити зручне транспортне сполучення. Архітектор Євген Ліщинський каже, що по таких об`єктах, як, наприклад, пляжна зона відпочинку, необхідно створювати окремі проекти, де слід більш детально розпланувати все, що там буде розташовано.
“Хрещатик”, 22.09.06
Комунальному господарству потрібні кризові менеджери
Віталій Курінний
Цього року кияни майже ажіотажно скуповують газові колонки, котли, конвектори, міні-котельні. Про це розповів мені один бізнесмен, який вважає, що торгувати таким крамом нині дуже вигідно. Адже усім хочеться тепла. Ніхто не хоче мерзнути в оселях. Торік аварія тепломережі (дякувати, не така масштабна, як у Алчевську) сталася в самому центрі нашого мегаполіса. Які “сюрпризи” цього разу підкине майбутній холодний сезон?
Столичні комунальники активно утеплюють будівлі, облаштовують та лагодять комунікації. Найбільше пожвавлення спостерігається на вщент перекопаній вулиці Саксаганського. Там до 14 жовтня мають повністю замінити тепло- й енергомережі, а також водогін. Фахівці Головного управління житлового господарства переконані, що відповідні служби вчасно впораються із завданням, яке на особистому контролі столичного мера Леоніда Черновецького. Наразі ж уже готові до зими дев`яносто відсотків будинків (9728 із 10211). В них відремонтували покрівлі, підвали, сходові клітини, системи опалення, утеплили вікна і двері. На це з міського бюджету (окрім запланованих програмою “Твій дім, твоє подвір`я” 156-ти тисяч гривень та коштів, передбачених районними бюджетами) додатково спрямували сорок мільйонів гривень. У серпні ж на програму “Твій дім, твоє подвір`я” додали ще 145 тисяч гривень.
Найбільше проблем у столиці з відомчими будинками, насамперед тими, що підпорядковані Міністерству освіти, Міністерству охорони здоров`я, Міністерству транспорту та зв`язку. Схоже, до них нікому немає діла. То, може, краще було б уже давно знайти цим спорудам нового господаря? Наприклад, передати їх до комунальної власності міста.
Найбільше “гальмують” підготовку до зими в Деснянському та Дарницькому районах. Якщо в першому заплановували найменші по місту обсяги виконання робіт із заміни внутрішньобудинкових систем електропостачання і електрощитових, а також мереж гарячого водопостачання, то в другому — пасуть задніх щодо заміни систем опалення. В районних управліннях житлового господарства та підпорядкованим їм жеках скаржаться передусім на брак коштів. Мовляв, галузь давно потребує реформування, і якщо переглянути тарифи на комунальні послуги, ситуацію можна було б змінити на краще. Але навіть якщо й піти на цей крок, то на заміну всіх старих інженерних мереж (а їх у місті не один десяток кілометрів) підуть роки. А кияни — особливо ті, хто вчасно оплачує комунальні послуги — вже сьогодні хочуть мати належний сервіс.
Хоч би там як, цьогорічна зима стане справжнім випробуванням не тільки для комунальників, а й для нової управлінської команди, що прийшла на Хрещатик, 36. А втім, грамотний кризовий менеджмент, як показує досвід багатьох країн із розвиненою економікою, часто дає помітний ефект.
“Хрещатик”, 22.09.06
“Нерухомий” капітал
Іноземні інвестори готові вкладати кошти і в житло, і в офіси, і у торгові об`єкти Києва
Про це заявив заступник голови Київської міськдержадміністрації Денис Басс на відкритті 15-ї міжнародної спеціалізованої виставки “Будівництво та архітектура” і шостої спеціалізованої виставки “Інвестиції та нерухомість-2006″.
— Ми працюємо над тим, щоб зробити більш прозорими процедури виділення землі і передачі її в оренду,— сказав він і додав, що нині в столиці працює інвестиційна комісія, формується новий бюджет і нова програма міста.
Після огляду стендів Денис Якович зауважив, що рівень експозиції справді міжнародний. Зокрема, йому сподобалася комп`ютерна карта Генерального плану розвитку столиці. Також Денис Басс висловив ідею проводити на подібних виставках тендери на спорудження об`єктів соціального призначення й на придбання будівельних та інших матеріалів. Зазвичай у конкурсах брали участь дві-три будівельні компанії, хоча на ринку їх працює значно більше. Причому, такі тендери, які влаштовуватимуть у виставкових центрах, відкриватимуть широкий доступ до них не лише вітчизняним, а й зарубіжним фірмам, наголосив Денис Басс. І це оди