Економіка - огляд преси
Огляд преси від 5 вересня 2006
“Дело”, 05.09.06
Итальянцы недооценили Пинчука
Влад Головин
Банк Intesa повысил цену Укрсоцбанка на $90 млн. и согласился купить 100% акций банка вместо ранее предполагаемых 85%. Один из крупнейший банков Европы — Intesa, заключивший сделку о покупке Укрсоцбанка в феврале этого года, официально объявил о перенесе сроков расчетов с продавцами банка. Продавец — бизнесмен Виктор Пинчук — согласился на это при условии повышения окончательной цены украинского банка.
Так, если в феврале банк стоил $1,3 млрд., то теперь — $1,4 млрд. Информация об этом была распространена пресс-службой банка Intesa. Сделка, которая, как предполагалось, будет завершена еще в мае этого года, перенесена на 31 марта 2007 года из-за судебных исков миноритарных акционеров банка, которые фактически блокируют сделку.
Ранее руководство Укрсоцбанка в лице председателя правления Бориса Тимонькина заявляло, что судебные иски — это происки конкурентов Виктора Пинчука — группы “Приват”. Теперь банк Intesa заявил, что готов дать миноритарным акционерам банка “право продать свои акции по той же цене, которая была заплачена Interpipe, — объясняет “ДЕЛУ” начальник отдела выпуска ценных бумаг Укрсоцбанка Эрик Найман. Сейчас это около 4,9 капитала банка. На сегодняшний момент во владении структур, не связанных с Виктором Пинчуком, осталось около 15% акций банка.
Итальянцы объясняют рост цены рекордными темпами развития Укрсоцбанка. “Это вызвано значительным ростом прибыли банка, намного превысившим прогнозы”, — говорится в пресс-релизе банка Intesa. Прибыль Укрсоцбанка растет действительно большими темпами — за 7 месяцев этого года банк заработал 174 млн. грн., что почти в 5 раз больше прибыли аналогичного периода прошлого года (тогда банк заработал только 35 млн. грн.). Перенос сделки фактически означает, что Виктор Пинчук в этом году не получит денег от продажи Укрсоцбанка, а его конкуренты — структуры “Привата” — смогут сами заработать на акциях банка, за которые итальянцы платят в 4,9 раза больше их номинальной стоимости. Если сделка не будет закрыта и 31 марта следующего года, итальянские инвесторы готовы снова пересмотреть ее условия, пишет Intesa. “То есть если сделку не удастся завершить, цена банка снова может быть повышена”, — объяснил эти условия источник в Укрсоцбанке.
Структуры Игоря Коломойского и Геннадия Боголюбова конфликтуют с Виктором Пинчуком практически с начала времени объявления сделки о продаже Укрсоцбанка в феврале этого года. Им удалось оспорить сделку не только в украинских, но и международных судах. Так, по информации Бориса Тимонькина, структуры “Привата” стали даже миноритарным акционером банка Intesa для того, чтобы заблокировать сделку. Сообщение банка Intesa говорит о новом суде в США, который и является главной причиной переноса сделки. “Это иск инициирован Коломойским”, — утверждает источник в Укрсоцбанке.
“Дело”, 05.09.06
Семенюк не любит приватизацию
Юрий Лукашин
По итогам восьми месяцев, Фонд государственного имущества выполнил годовой план приватизации лишь на 12,6%. Из 2,1 млрд. грн., запланированных в госбюджете на этот год, за январь-август Фонду удалось продать госпакеты акций всего на сумму 267,3 млн. грн.
Пресс-секретарь ФГИ Нина Яворская сказала “ДЕЛУ”, что Фонд все еще рассчитывает справиться с планом. “Основная доля поступлений согласно плану приватизации была запланирована на конец года, — поясняет Яворская. — В ближайшее время будут выставлены на конкурс крупные госпакеты акций таких компаний, как “Лугансктепловоз”, 25% НАСК “Оранта”, поэтому в Фонде рассчитывают в ближайшие несколько месяцев собрать основную часть средств, запланированных в госбюджете”. Как сообщили в пресс-службе ФГИ, до конца года помимо “Лугансктепловоза” и “Оранты” Фонд планирует продать часть “Криворожстали” (1,74%), двух судостроительных заводов — “Ленинская кузня” (25,35%) и Черноморский судостроительный (3,84%) — а также несколькио десятков менее крупных предприятий.
Большинство депутатов не сомневается, что хотя план поступлений по дивидендам от госсобственности в целом будет выполнен к концу года, план приватизации будет провален примерно на 1,5 млрд. грн.
Член комитета Верховной Рады по вопросам бюджета Евгений Гирнык (”Наша Украина”) считает: “План, безусловно, будет провален, и недобор может достичь полутора миллиардов”. “Причина не в том, что Фонду дали нереальный план, а в самом менеджменте — руководит ФГИ человек, который просто плохо относится к приватизации как таковой; подготовительная работа идет вяло, на госсобственность не находят покупателей и она попросту остается у государства”, — считает парламентарий.
Экс-глава ФГИ Михаил Чечетов (Партия регионов) согласен с Гирныком. Но причиной этого в нынешнем году, по мнению Чечетова, стал некачественный уровень планирования продаж госимущества и подготовки его к продаже, а также политическая нестабильность. Из-за этого многие привлекательные объекты не находили покупателей по приемлемой для государства цене. “На самом деле равномерного поступления денег никогда не было, — поясняет он. — Объекты продаются разноплановые и разнокалиберные. В этом году оказался слишком низкий уровень планирования продажи объектов. Этим никто не занимался, пока смогли напродавать лишь мелочевку”.
“Дело”, 05.09.06
Старым грузовикам закрывают въезд
Андрей Заика
Автомобильное лобби добивается запрета на ввоз старых грузовиков. Народные депутаты Дмитрий Святаш и Василий Поляков предлагают закрыть дорогу в Украину для подержанных импортных грузовых автомобилей и автобусов. Святаш, акционер корпорации “Автоинвестстрой” (”АИС”), разработал законопроект, который запрещает ввозить в страну грузовики и автобусы старше пяти лет. Сейчас ограничение — восемь лет. А Поляков, до избрания в парламент — председатель совета директоров “АИС”, в своем законопроекте предлагает повысить пошлину на ввоз подержанных грузовиков и автобусов с 20% до 35%.
“Эти предложения абсолютно устроят торговцев новыми грузовыми автомобилями, — говорит Анатолий Запесоцкий, директор компании “Авто-МАЗ”, которая продает грузовики Минского автозавода. — Во всяком случае я приветствую такие нововведения. В Украине, на ее разбитых дорогах, органично смотрятся МАЗы, КрАЗы и КамАЗы”.
“АИС” торгует новыми грузовыми автомобилями и автобусами российского, белорусского и китайского производства. Как заверяют Святаш и Поляков, их законопроекты уменьшат вредное влияние на окружающую среду от эксплуатации подержанных грузовиков из Европы, а также поддержат отечественного производителя.
Украинское автомобильное лобби взяло на вооружение пример России. В конце сентября в этой стране вступит в силу постановление правительства об увеличении таможенных пошлин на ввоз подержанной грузовой техники старше пяти лет. После этого российским дилерам, поставляющим такой транспорт из США и Европы, придется платить по 2,2 евро за каждый куб. см объема двигателя. Уже сейчас цены на тягачи в России подскочили на несколько тысяч долларов, а все машины на площадках раскуплены.
Если Верховная Рада примет законопроекты Святаша и Полякова, под их действие попадет около 25% рынка грузовых автомобилей. На эту долю будут претендовать отечественные автопроизводители и импортеры новых грузовиков иностранного производства. “Эти ограничения больно ударят по мелким перевозчикам с небольшим парком грузовиков. Как правило, это частные предприниматели. Именно они, не имея доступа к банковским кредитам, покупают подержанные грузовики из Европы”, — говорит Юрий Бойко, юрист автотранспортной компании “Рапид”.
При этом он отмечает, что законопроект обязательно должен пройти экспертизу в Антимонопольном комитете. “Чтобы стало ясно, есть ли заинтересованность отдельных компаний или речь идет о защите отрасли”, — поясняет Бойко.
За первое полугодие 2006 года на таможенную территорию Украины ввезено 7 тыс. грузовых автомобилей и автобусов, которые находились в эксплуатации пять-восемь лет. Весной вдвое была уменьшена ставка таможенной пошлины на ввозимые в Украину новые седельные тягачи — с 10% до 5%.
“Дело”, 05.09.06
Ахметову выплатят $56 млн.
Маргарита Ормоцадзе
Страховая компания АСКА, Swiss Re, Allianz AG, Hannover Re и компания ИНГОСТРАХ выплатят $56 млн. металлургическому комбинату “Азовсталь”, контролируемому бизнесменом Ринатом Ахметовым. Выплата будет произведена за ущерб, нанесенный вследствие самовозгорания доменного газа в марте.
В АСКА, которая также контролируется Ахметовым, говорят, что рекордное возмещение не станет тяжелой ношей для компании. “Весь груз выплат лежит на перестраховщиках”, — говорит председатель правления СК “Оранта” Олег Спилка. “Из $56 млн. АСКА выплатит около $0,4 млн., остальное платят перестраховщики”, — подтверждает президент и совладелец СК АСКА Александр Сосис. Риск был перестрахован группой европейских компаний, среди которых Swiss Re, Allianz AG, Hannover Re. По словам Сосиса, европейцы перестраховали этот риск у группы российских страховых ком-паний, среди которых — ИНГОСТРАХ.
Ярослав Ломакин, директор компании Tax Consulting говорит, что “это похоже на схему завода денег в Украину”. “В последнее время наблюдается тенденция, когда деньги перестают выходить из Украины и наоборот заводятся в страну”, — говорит он.
По словам Сосиса, в результате наступления этого значительного страхового случая, ставки имущественного перестрахования в металлургии возросли на 25%. “Ставки имущественного перестрахования выросли и на российском рынке”, — сказал он. По мнению участников рынка, перестраховые компании во время заключения сделки не учли нюансов украинского металлургического бизнеса. “В ситуации с “Азовсталью” зарубежные и российские перестраховщики просто не учли, что в Украине могут быть определенные тонкости строительства доменных печей”, — говорит начальник управления перестрахования и андеррайтинга Страхового Общества “Ильичевское” Надежда Пыж.
“Коммерсант-Украина”, 05.09.06
Владимир Козак сорвал ветку
Мыкола Олиярнык
Напомним, что в начале года руководство непризнанной Приднестровской Молдавской республики (ПМР) блокировало приднестровские участки украинско-молдавской границы, в результате чего было практически полностью остановлено железнодорожное сообщение с портом Рени (см. Ъ от 10 марта). Таким образом власти ПМР отреагировали на действия украинских таможенников, которые с 3 марта 2006 года прекратили обслуживание грузов, оформленных на территории непризнанной республики (см. Ъ от 9 марта).
Решение о строительстве железнодорожной ветки Измаил–Рени (Одесская область) было принято в начале года. Кабинет министров постановлениями #1007 (от 3 июля) и #1082 (от 3 августа) освободил “Укрзализныцу” от уплаты в бюджет средств, предназначенных на строительство железной дороги Измаил–Рени протяженностью около 80 км. Стоимость проекта оценивается экспертами в 3,2 млрд грн.
Вчера на правительственном сайте было опубликовано постановление #1267 от 31 августа, которым Кабинет министров полностью остановил строительство железнодорожной ветки Рени–Измаил в обход Приднестровья. Ранее, будучи и. о. генерального директора “Укрзализныци”, Владимир Козак заявлял о намерении отказаться от “глобальных и долгосрочных проектов”, начатых прежним руководством предприятия (см. Ъ от 22 августа). Как и предсказывал Ъ, в категорию подлежащих сворачиванию попало строительство железной дороги Измаил–Рени. Получить более подробные комментарии от руководителя “Укрзализныци”, а также от министра транспорта и связи Николая Рудьковского, вчера не удалось.
По словам экс-гендиректора “Укрзализныци” Василия Гладких, до конца текущего года на строительство железной дороги Измаил–Рени “Укрзализныця” должна была освоить более 615 млн грн из средств, которые предприятие получило сверх финансового плана. По итогам первой половины текущего года, сообщил он, “Укрзализныця” “перевыполнила финплан” на 675 млн грн.
Эксперты вчера раскритиковали действия нынешнего руководства отраслью за недальновидность. “Там уже лет десять звучит болгарский, а не украинский язык. Поэтому надо было развивать этот седьмой транспортный коридор. О будущем надо думать, а не жить одним днем”,– заявил Ъ господин Гладких.
Государственная администрация железнодорожного транспорта “Укрзализныця” – компания-монополист на украинском рынке железнодорожных перевозок. Объединяет шесть железных дорог. В 2005 году доходы “Укрзализныци” составили 21,12 млрд грн. Чистая прибыль – 1,589 млрд грн. “Укрзализныця” владеет парком из 5,5 тыс. локомотивов, 150 тыс. грузовых и 7,7 тыс. пассажирских вагонов.
Эксперты считают, что в результате отказа от строительства новой железнодорожной ветки приведет к потерям грузопотоков в регионе. “Экономически, для железной дороги это (строительство ж/д ветки Измаил–Рени.–Ъ) было не выгодно. Но в перспективе Рени и Измаил, эти порты нормально начали бы нормально функционировать”,– считает господин Гладких. “Из-за отсутствия оптимального железнодорожного сообщения с Ренийским портом мы “подкармливаем” железные дороги Венгрии, Словакии, Австрии. Вместо того, чтобы загружать свой (Ренийский - Ъ) порт и свое Дунайское пароходство. А в Измаильском порту не справляются с грузом”,– заявил бывший замминистра транспорта и связи (курировавший морские порты в ведомстве) Павел Рябикин. “Для нас это, конечно же, очень плохо. Только строительство (ж/д ветки Измаил-Рени - Ъ) позволяло нам надеяться на будущее. С момента объявления Приднестровьем блокады мы уже потеряли около 30 процентов грузов. Теперь мы получили `блокаду` и от `Укрзализныци`”, – подтвердил начальник Ренийского морского торгового порта Сергей Строя.
“Коммерсант-Украина”, 05.09.06
НПЗ нашли временную работу
Олег Гавриш
Украина потребляет порядка 16 млн т нефтепродуктов в год, из них по 5 млн т бензина и дизтоплива и 6 млн т мазута. На Украине работают шесть нефтеперерабатывающих заводов (НПЗ) – Лисичанский (контролируется ТНК-ВР), Кременчугский (на его базе создано совместное предприятие с “Татнефтью” – “Укртатнафта”), Одесский (принадлежит ЛУКОЙЛу), Херсонский (владелец – группа “Альянс”), Дрогобычский (контролирует “Альфа-нафта” и группа “Приват”) и Надворнянский (контролирует группа “Приват”). Мощности украинских предприятий по переработке нефти превышают 52 млн т в год. При этом средняя загрузка по отрасли составляет 40%.
Вчера ОАО “НПК `Галичина`” объявила о возобновлении работы после полугодового простоя. В распространенном НПЗ сообщении сказано: “Завод планирует полностью возобновить работу до 6 сентября. Начиная с 9 августа на предприятии проводился ремонт”. Одновременно нарастил переработку нефти ОАО “Нафтохимик Прикарпатья”, ранее работавший на технологическом минимуме. В пресс-службе предприятия Ъ сообщили: “В ближайшее время мы значительно увеличим переработку нефти и начнем отгрузку нефтепродуктов не только на свои АЗС, но и оптовым покупателям”. Указать причину, по которой предприятия намерены увеличить переработку нефти, на обоих НПЗ отказались.
Впрочем, в Минтопэнерго утверждают, что возвратить свое влияние на рынок заводам позволил резкий рост цен на импортируемые на Украину нефтепродукты. “В начале августа в мире начался рост цен на бензин и дизтопливо. В связи с этим традиционные импортеры нефтепродуктов на Украину – Белоруссия и Литва – отправили все свои продукты в Западную Европу, – рассказал Ъ высокопоставленный источник в департаменте нефтяной, газовой и нефтеперерабатывающей промышленности Минтопэнерго. – Что касается России, то там выросла экспортная пошлина на нефтепродукты, что сделало их ввоз на Украину нерентабельным. Как только импорт ушел с Украины, отечественные НПЗ смогли заработать”.
Напомним, что 21 августа правительство РФ ввело новые ставки таможенных пошлин на нефтепродукты, вывозимые с территории России (см. Ъ от 22 августа). Экспортная пошлина на светлые нефтепродукты составила $158,1 за тонну, а пошлина на темные нефтепродукты – $85,2 за тонну. Кроме того, в мае прошлого года тогдашний премьер-министр Юлия Тимошенко отменила пошлины на импорт горючего на Украину (см. номер от 22 августа). Тогда четыре (Херсонский, Одесский, Надворнянский, Дрогобычский) из шести украинских НПЗ были вынуждены остановить переработку нефти, не выдержав конкуренции с импортными нефтепродуктами.
Впрочем, эксперты считают, что долго отечественные НПЗ работать не будут. “Последнюю неделю в мире ожидается снижение расценок на бензин и дизтопливо. Поэтому импортировать на Украину вновь становится выгодно”, – заявил Ъ генеральный директор компании “Нефтеимпэкс” Валерий Шапошников. “Как только импортеры возобновят ввоз горючего, нефтепереработчики вновь проиграют им конкуренцию и будут вынуждены остановить заводы”,– считает нефтегазовый эксперт консалтинговой компании R&J Investments Павел Качур.
“Коммерсант-Украина”, 05.09.06
Антикризисный пиар
Вячеслав Садовничий
Вчера на правительственном портале было обнародовано распоряжение Кабмина #478-р об утверждении “Плана безотлагательных мероприятий по преодолению кризисных явлений в экономике и социальной сфере”. Согласно документу, названному “антикризисной программой”, Кабмин намерен до конца 2006 года решить более 20 наиболее важных проблемных вопросов в экономической и социальной сферах. Как писал Ъ (см. номер от 30 августа), проблемы объединены в ряд блоков – вопросы энергетической и продовольственной безопасности, преодоление бюджетной разбалансированности и негативного торгового баланса, а также погашение существующей задолженности по зарплате.
Примечательно, что обнародованная вчера программа датируется 30 августа, то есть датой последнего заседания Кабмина. Однако в минувшую среду министр экономики Владимир Макуха заверил Ъ, что эту программу правительство не утвердило: “Мы ее просто обсуждали, мы еще не вышли на подписание. Будем рассматривать ее (программу.–Ъ) или на следующей неделе, или через неделю, когда приедет премьер. Тогда и окончательно утвердим”.
Как выяснил Ъ, программу корректировали несколько дней и утвердили в пятницу. При этом в названии документа фраза “преодоление проблемных вопросов” изменена на более резкую формулировку – “преодоление кризисных явлений”. Кроме того, из блока, посвященного энергобезопасности, исчез ряд показателей эффективности решения этих проблем.
Сравнение программы с ее проектом, который был утвержден 29 августа на совместном заседании правительственных комитетов, копией которого располагает Ъ, показывает, что из окончательной версии документа также изъято и упоминание о “дефиците природного газа в августе-декабре 2006 года в размере около 11 млрд кубометров газа”. Отставание от графика закачки газа в подземные хранилища Кабмин изначально планировал решить путем “накопления на начало отопительного периода не менее 24 млрд куб. м природного газа, в том числе для потребностей Украины – до 14 млрд куб. м”. А низкий уровень запасов угля и мазута на складах тепловых электростанций – путем “накопления не менее 4 млн т угля (по 500 тыс. т ежемесячно) и доведения объемов мазута до 50 тыс. т, а на ТЭЦ – до нормативного уровня”. Правительство Виктора Януковича отказалось и от закрепления в программе обязательства провести в сентябре реструктуризацию задолженности НАК “Нафтогаз Украины” перед RosUkrEnergo AG в размере $356,3 млн и ГК “Туркмен газ” – $21,83 млн (товарные поставки).
Стоит отметить, что намерения решить даже те проблемы, которые остались в итоговой версии программы, достаточно амбициозны. Например, принятие в сентябре законопроектов, необходимых для вступления в ВТО. Кроме того, в сентябре должны быть приняты изменения в бюджет и новая редакция закона о госзакупках, а также расширен план приватизации на 2006 год и уницифированы железнодорожные тарифы (подробнее см. справку).
Эксперты отмечают актуальность проблем, выбранных для первоочередного решения. Однако Кабмину, по их мнению, едва ли удастся их решить до конца года. “Вполне вероятно, что продвижение будет по мясо-молочным переговорам и ВТО,– считает эксперт центра `CASE-Украина` Виталий Ваврищук.– Но говорить о том, что мы за несколько месяцев существенно изменим динамику торгового баланса, не приходится”. По словам эксперта, этого можно добиться только административными методами. Аналитик Международного центра перспективных исследований Анна Чередниченко также считает, что Кабмин не сможет решить проблему невыполнения плана приватизации. “Объект к продаже необходимо готовить не менее полугода”,– уверена госпожа Чередниченко.
Что еще предполагает “антикризисная программа”
В сентябре Кабмин намерен подписать документы о восстановлении поставок природного газа из Туркмении, а также договор о дополнительных закупках газа в России. До 15 октября должно быть ликвидировано отставание в графиках закачки природного газа и формировании запасов угля и мазута, а также введен в действие первый гидроагрегат Ташлыцкой ГАЭС. В октябре должны быть уточнены показатели финплана НАК “Нафтогаз Украины” и его дочерних структур, увеличено финансирование Аграрного фонда, а стандарты качества мясо-молочной продукции согласованы с ветеринарно-санитарными стандартами России. Кроме того, до конца года должен быть полностью снят запрет на экспорт в Россию мясо-молочной продукции, увеличены объемы экспорта металлопродукции в Россию и ЕС, полностью погашена задолженность по зарплате, подписан Меморандум с Нацбанком о согласовании действий в налогово-бюджетной и денежно-кредитной политике, а также увеличены тарифы на жилищно-коммунальные услуги.
“Коммерсант-Украина”, 05.09.06
Инвесторам снова обещают льготы
Наталья Непряхина
Вчера на сайте Верховной рады (ВР) были обнародованы изменения в ряд законов, направленные на привлечение инвестиций в депрессивные регионы. В частности, автор законопроекта, народный депутат Игорь Криль (”Наша Украина”) предлагает ввести в закон “Об инвестиционной деятельности” новое понятие – государственный инвестиционный кредит. Такой кредит предполагает отсрочку по уплате ввозной таможенной пошлины и НДС при ввозе на территорию Украины нового оборудования. Как рассказал Ъ господин Криль, инвесторы “возмущены действующим законодательством, которое предполагает уплату указанных налогов и платежей еще до того, как вложенная инвестиция заработает”. “Инвесторы не понимают, как такое может быть, ведь у нас безработица, мы на каждом углу кричим, что открыты для инвестиций, а взимаем налоги тогда, когда предприятие еще не начало работать”,– сказал Ъ депутат. По мнению Игоря Криля, предложенные льготы помогут привлечь инвесторов на Украину и, как результат, дадут возможность создавать новые рабочие места и увеличивать поступления в бюджет.
Согласно документу, ввезенное оборудование должно быть установлено и запущено в работу в течение трех лет. Лишь в отдельных случаях Кабмин может продлить этот срок еще на два года. Однако при каких условиях это возможно, в законопроекте не указано. Кроме того, ввезенная техника не может быть продана, так как находится в налоговом залоге.
Стоит отметить, что документ допускает применение льготного налогообложения не только для депрессивных территорий, но и для других регионов. По мнению экспертов, такая несогласованность может привести к злоупотреблениям со стороны предпринимателей. “Неопределенность в законодательстве, конечно, будет давать возможность по-своему решать то, что не прописано в законе”,– считает член Совета предпринимателей при Кабмине Татьяна Зацерковная.
Аналитики также отмечают, что введение преференций фактически означает возвращение действия СЭЗ и ТПР. “Если быть уверенными, что все будет использовано локально, действительно на депрессивных территориях и для предприятий, которые работают, это нормально,– сказал Ъ директор Международного института приватизации, управления собственностью и инвестиций Александр Рябченко.– А для всей территории Украины едва ли это оправдано, налоговая всех не поймает и начнут появляться дырки.” Кроме того, народный депутат, заместитель главы бюджетного комитета ВР Павел Жебривский уверен, что через депрессивные территории “потекут предприниматели в другие регионы”: “И опять отдельным предприятиям будет все, а другим ничего, и опять у нас бизнес будет неконкурентным”. По его мнению, льготы лучше заменить прямыми дотациями инвестпроектов, например, на создание рабочих мест. “Если на депрессивных территориях созданы рабочие места, то некоторое время государство выплачивает среднюю заработную плату рабочему, и тогда местные органы власти могут контролировать, на что именно уходят средства государства”,– заявил господин Жебривский.
“Коммерсант-Украина”, 05.09.06
Миноритариям нашли цену
Любовь Борщевская
Проект закона “О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно защиты интересов миноритарных акционеров” был разработан командой Юлии Тимошенко. В сопроводительных документах к проекту указано, что его цель – определить механизм защиты прав миноритарных акционеров, которые “получают дополнительные рычаги влияния на деятельность высшего органа хозяйственного общества”.
Стоит отметить, что принятия этого документа участники рынка ожидают уже давно. “Этот проект еще год назад при правительстве Юлии Тимошенко пытался пролоббировать экс-министр экономики и нынешний депутат фракции БЮТ Сергей Терехин, однако депутаты его отклонили”,– рассказал Ъ юрист компании “Линия права” Денис Кузнецов. По его словам, принятие документа могло бы стать “действенным механизмом защиты миноритариев, по сути, малой корпоративной реформой, которой последние десять лет очень сильно ждут на рынке”.
Законопроект, в частности, предлагает ввести принцип “кумулятивного голосования”, который позволяет миноритариям выдвигать своего представителя для участия в общем собрании акционеров. Кроме того, проект предлагает считать состоявшимся собрание, если на нем присутствуют владельцы не 60%, а 50% акций. Кроме того, документ устанавливает механизм определения цены акций “в случае приобретения одним лицом более 90% акций”. Согласно документу, цена должна быть не ниже той, которая “сложилась в течение 180 дней до даты фактической продажи” или “соответствует доле чистых активов предприятия, пропорциональной размеру выкупаемого пакета”.
По мнению господина Кузнецова, принятие этого закона очень актуально в ситуации, когда “права миноритариев ущемляются сплошь и рядом”. Так, на прошлой неделе собственники “Запорожского коксохимического завода” решили увеличить с помощью допэмиссии уставный фонд (УФ) предприятия в 11 раз до 12,19 млн грн. Если допэмиссия будет утверждена, миноритарные акционеры завода не смогут принять в ней участие, так как по условиям подписки новые акции будут обменяны на 100% УФ. Напомним, что похожий сценарий был реализован в июне нынешнего года на “Запорожстали”, когда УФ меткомбината был увеличен с 210,9 млн грн до 660,9 млн грн путем присоединения пяти аффилированных с ним предприятий. В результате миноритарии потеряли порядка $75 млн (см. Ъ от 8 июня).
Участники рынка считают, что если законопроект будет принят, то сможет защитить права миноритариев, хотя и оставляет “лазейки” для мажоритарных акционеров. “Определять цену выкупа акций, исходя из стоимости чистых активов, неправильно,– уверен вице-президент инвестиционно-банковского подразделения инвесткомпании `Ренессанс Капитал Украина` Сергей Алексеенко,– ведь стоимость чистых активов это чисто бухгалтерский термин, который может быть применим к банкам или компаниям по управлению активами, в то время как рыночная стоимость других компаний, например, розничных, значительно превышает стоимость чистых активов”.
При этом эксперты отмечают, что депутаты снова не поддержат документ. “Шансы прохождения его в Верховной раде минимальны,– сказал господин Кузнецов.– Защищать права миноритариев многим просто невыгодно”.
“Демократична Україна”, 05.09.06
Нам євро не треба. Нам гривню давай!
Президент України Віктор Ющенко вважає запровадження повної конвертованості гривні одним зі стратегічних напрямів політики держави та переконаний, що за нинішньої економічної ситуації штучне зниження номінального курсу національної валюти є недоцільним і може призвести до негативних наслідків. Про це він сказав у інтерв`ю суспільно-політичному тижневику “Дзеркало тижня”.
“Запровадження повної конвертації гривні — стратегічний напрям курсової політики нашої держави. Реалізація цього шляху потребує прискорення розвитку фінансової системи країни, державного пенсійного страхування, досягнення профіциту бюджету, незалежності внутрішніх цін від валютного курсу та інших умов”, — сказав глава держави, додавши, що терміни в цьому разі залежать від успішної роботи уряду та НБУ стосовно вдосконалення ринкових механізмів.
Водночас Президент сказав про позитивні зрушення в економіці України, зокрема, найнижчий з 2002 року рівень інфляції. Він також нагадав, що в червні 2006-го вперше від початку року експорт товарів і послуг зростав швидше, ніж імпорт (16,4 проти 12,8%), а чистий приплив прямих іноземних інвестицій в Україну за перше півріччя оцінювався в 2,3 мільярда доларів — це в 3,7 раза більше, ніж за аналогічний період 2005 року.
Відтак послаблювати курс гривні за такої ситуації недоцільно, переконаний Віктор Ющенко.
“Більше того, проведення штучної девальвації гривні може призвести до негативних наслідків, зокрема, до значного прискорення інфляції, відпливу капіталу та зростання рівня доларизації, можливого відтоку депозитів із банків, підвищення відсоткових ставок, а також погіршення стану банківської системи внаслідок зростання валютних дисбалансів”, — зазначив він.
На переконання Президента, оздоровленню фінансових потоків, а насамкінець посиленню “тиску на гривню в бік ревальвації” сприятиме поява чіткої стратегії економічної політики уряду та реалізація заходів щодо поліпшення інвестиційного клімату.
Курсову динаміку України, вважає Віктор Ющенко, мають визначати успіхи в сфері технічного переозброєння виробництва та підвищення його конкурентоспроможності на міжнародному й внутрішньому ринках, прискорення розвитку фондового ринку, ефективне енергозбереження.
Оцінюючи ситуацію на валютному ринку України як стабільну, Президент водночас назвав низку ризиків, які нині потребують посиленої уваги. “Економіка України відкрита — відношення експорту до ВВП перевищує 50 відсотків. Тому будь-які значні зовнішні шоки (істотне підвищення цін на енергоносії або зниження цін на метали) несуть відчутні загрози загальній макроекономічній стабільності”, — сказав він.
Президент також наголосив, що запорукою забезпечення сталого економічного зростання в Україні є забезпечення внутрішньої стабільності національної валюти. “Тому хотілося б, аби у нас швидше провадились економічні та соціальні реформи. Погодьтесь, що такі процеси, як прозора приватизація, організовані ринки землі, продукції промисловості, сільського господарства і послуг, “детінізація” економіки, приборкання корупції, наведення порядку в платіжній, розрахунковій, податковій сферах лише сприяли б зміцненню гривні, її стабільності”, — зазначив глава держави.
“Досягнення консенсусу серед основних політичних сил дає Україні історичний шанс успішно утверджувати атрибути її державності, серед яких одне з почесних місць посідає гривня”, — переконаний Віктор Ющенко.
“Демократична Україна”, 05.09.06
Ринок землі потребує законодавчої підтримки
Антимонопольний комітет України звернувся до Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин із пропозиціями щодо вдосконалення законодавчого регулювання ринку землі.
Наприклад, Закон “Про захист конституційних прав громадян на землю” чітко не визначає, що вартість послуги з виготовлення документів, які посвідчують право власності на земельні ділянки за їхньої безоплатної приватизації, не може бути збільшена за рахунок включення додаткових витрат.
Інша проблема земельного законодавства полягає в тому, що за частого переходу права власності на ділянку кожен новий власник змушений оплачувати непотрібну послугу. А саме: перенесення на місцевість меж ділянки та закріплення їх довгостроковими межовими знаками, які й так було встановлено раніше.
“Ринок землі надто складний і проблемний, не в останню чергу, через недосконале земельне законодавство,— наголошує голова Антимонопольного комітету Олексій Костусєв.— Тож ми розраховуємо, що нове керівництво профільного Комітету Верховної Ради з розумінням відгукнеться на наші пропозиції. Адже лише спільними зусиллями, за підтримки українського парламенту, ми зможемо вирішити актуальні для багатьох громадян проблеми земельних відносин”.
“День”, 05.09.06
Порт “Донузлав” іще не втратив перспективи…
Микита Касьяненко
Незважаючи на те, що Президент України Віктор Ющенко нещодавно висловив думку про можливості скасування указу про будівництво нового порту в Криму на озері Донузлав, низка іноземних інвесторів висловлює зацікавленість у будівництві цього великого транспортно-промислового комплексу. Як повідомляють інформаційні агентства, до кінця року з держбюджету надійдуть 2 мільйони гривень для розробки техніко-економічного обгрунтування й концепції порту. Як повідомив журналістам начальник існуючого нині маленького порту “Донузлав” Андрій Єгоров, поки ще рано говорити про будівництво, оскільки для остаточних домовленостей необхідно мати проект будівництва порту. “Переговори ведуться, японські компанії зацікавлені, частина російських компаній, білоруси приходили, поляки приходили”, — розказав журналістам Андрій Єгоров. За його словами, в грудні 2006 року для розробки ТЕО та концепції держпідприємства “Донузлавський морський торговий порт” отримає 2 мільйони гривень бюджетних коштів. А загальна сума інвестицій з бюджету для розробки ТЕО, проведення держекспертизи, розробки концепції, ескізного проекту обійдеться в 37— 40 мільйонів гривень. “Слід це зробити за бюджетні кошти, а потім уже йти до інвестора. Інвестор не може прийти на порожнє місце, йому потрібна конкретика й правила гри”, — пояснив Андрій Єгоров. Крім того, необхідно ще близько 2 мільярди гривень на інфраструктуру порту, зокрема на будівництво залізничної гілки від нього до станції Воїнка.
Запланована потужність “Донузлава”, як і його профіль, за словами начальника порту, поки не обговорюється. “Є різні цифри. Сказати 2 або 40 мільйонів тонн я не можу, потужність буде відображена в ТЕО. Існує проект Гідробуду, там цифра 40 мільйонів тонн, але я не підтримую ці концепції”, — каже Андрій Єгоров. Він говорить, що, на його думку, будівництво “Донузлава” є “великою й хорошою перспективою для України, оскільки при наявній структурі й інфраструктурі нинішніх портів створити щось подібне за потужністю й перспективами використання неможливо”. Зокрема, за його словами, за будівництво порту на Донузлаві говорять існуючі там глибини, територія, необхідність розвитку північного заходу Криму.
Він також підкреслив, що технології дозволяють зробити порт екологічно чистим, й не треба боятися будувати порти в курортних містах. Як приклад, Єгоров назвав порти в Бургасі, Новоросійську, Стамбулі, інших містах світу, де активне транспортне сполучення не завдає шкоди природі. Тим паче в Криму на фактично пустинному Тарханкутському півострові є можливість побудувати й порт, й одночасно великий курортнорекреаційний комплекс, які доповнюватимуть один одного.
Як повідомляв “День” раніше, прес-служба Президента України повідомляла, що Президент України Віктор Ющенко найближчим часом збирається визначитися зі своїм указом про будівництво торгово- транспортного порту “Донузлав”. Для цього глава держави доручив своєму Секретаріату до 1 вересня ознайомитися з експертним висновком екологів і резолюцією громадських слухань у Євпаторії. За словами Ющенка, президентський Секретаріат отримав завдання вивчити думку тих, хто, з одного боку, підтримує будівництво порту, і тих, хто виступає проти нього.
23 вересня 2005 року Ющенко підписав Указ “Про заходи для створення Кримського морського транспортно- промислового комплексу “Донузлав”, який розвивав ідею будівництва, схвалену свого часу ще указами його попередника Леоніда Кучми.
Проект комплексу приблизною вартістю в 2,5 млрд. євро передбачає будівництво порту з 12 терміналами, аеропорту, автошляху та залізниці завдовжки 104 кілометри. Активне лобі проекту приписують попередньому представникові Президента в Криму Володимиру Кулішу. Саме він переконував громадськість Євпаторії та громади прибережних селищ в економічній доцільності будівництва порту. За словами Володимира Куліша, проект “Донузлав” має стати найважливішою економічною подією століття на півдні України, що забезпечить місцевих жителів цілорічною роботою. При цьому постпред запевняв, що термінал не займатиметься переправленням сипучих вантажів або нафтопродуктів, здатних завдати екологічної шкоди курорту, а перелік передбачуваних “важких” вантажів “у пресі трохи перебільшений”. Ідея будівництва порту схвалюється також урядом Криму, зокрема міністерствами економіки та промисловості й транспорту. З погляду багатьох кримських економістів, велике промислове виробництво Північного Криму зацікавлене в доставці сировини морем і збуті своєї продукції дешевим водним транспортом. У вигідності цього проекту Президента Ющенка пересвідчилися, побувавши на місці, колишній міністр транспорту України Євген Червоненко і секретарі Раднацбезу Анатолій Кінах і Петро Порошенко. За дорученням Президента наприкінці липня цього року Мінтранс України оголосив про проведення громадського обговорення проекту зі створення морського транспортно-промислового комплексу “Донузлав”. При цьому міністерство наполягає на доцільності будівництва комплексу, “враховуючи відсутність в Україні глибоководних портів зі спеціалізованими комплексами для валового перевантаження”. Під час дискусії економісти дійшли висновку, що порт на Донузлаві не повинен обробляти такі вантажі, як металопрокат, вугілля, сланці, будматеріали, хімічні речовини, зокрема гранульовану сірку й нафту. Проектантам було рекомендовано зосередитися на розробці проекту для переправляння тільки контейнерних вантажів. Щорічні прибутки від переправляння вантажів у такому порту мають становити, за попередніми підрахунками, орієнтовно 257 мільйонів гривень. При цьому, за висновком експертів громадської організації “Кримська академія наук”, втрати біологічних і рекреаційних ресурсів регіону від переправляння небезпечних вантажів можуть становити понад 8 мільярдів доларів. Тому місцеві вчені просять президента утриматися від підтримки проекту. Інша група кримських учених і екологів пропонує замість торговельно-промислового порту створити єдиний західно-кримський рекреаційний регіон загальноукраїнського значення, куди б увійшли курорти Євпаторії, Сак і озеро Донузлав. Третя група вважає, що західному регіону Криму потрібен комплексний план розвитку, який би включав як порт, так і великий туристичний і рекреаційний комплекс.
Громадськість Євпаторії та місцеві ради звернулися до депутатів кримського парламенту із закликом грамотно зважити перспективи від реалізації тих чи інших проектів і, в разі можливої екологічної шкоди, не допустити будівництва порту для переправляння нафти й інших “брудних” вантажів.
“День”, 05.09.06
Повний цикл
Віталій Княжанський
Кузнецовськ, місто атомників Рівненської АЕС, вражало чистотою, доглянутістю газонів і квіткових килимів, а з гігантських охолоджувачів струменіла густа пара, що зливалася з темними хмарами. Минулої п`ятниці три з чотирьох тутешніх блоків були, як тут кажуть, у роботі. Один — на ремонті. Звичайне життя великого енергетичного підприємства, що разом із трьома іншими АЕС виробляє практично половину всієї електроенергії країни.
Сьогодні атомна енергетика не лише реабілітувала себе після важкої поразки в Чорнобилі, а й знову сприймається світовою спільнотою як поки що єдина реальна альтернатива вуглеводневому паливу, запаси якого закінчуються. Цією думкою відкрив нараду атомників на Рівненській АЕС міністр палива й енергетики України Юрій Бойко. Він розказав, що на нараді міністрів енергетики країн вісімки в Санкт-Петербурзі (вона відбулася напередодні саміту глав держави) йшлося про загрозу згортання світової економіки в тому випадку, якщо найближчим часом не будуть задіяні нові джерела енергетичних ресурсів. При цьому, за словами Бойка, було визнано, що так звані нетрадиційні джерела енергії (вітрова та сонячна) можуть дати не більше 8% від світового її споживання. У цих умовах вісімка міністрів визнала, що атомна енергетика в найближчому майбутньому альтернативи просто не має, якщо людство хоче розвиватися.
“Тому, — сказав міністр, — ті плани запуску по 20 ядерних реакторів, які продекларували США та Китай, а також програми розвитку реакторів на швидких нейронах свідчать про те, що розуміння безальтернативності атомної енергетики прийшло до всіх учасників ринку енергоносіїв. Наша країна, яка входить до першої трійки найбільших виробників ядерної енергії Європи, яка має великий досвід (зокрема і жахливий) у цьому сенсі, повинна повною мірою інтегруватися в атомну спільноту та брати участь у всіх його програмах”.
Цю глобальну підводку до порядку денного наради атомників, що прозвучала з вуст міністра, якому досі практично не доводилося мати справу з ядерною енергетикою, можна сприйняти як серйозний сигнал про те, що новий уряд країни бере курс на подальший розвиток і атомної промисловості…
Скажемо прямо, це пов`язано для нього з певними ризиками. Страх перед можливим чорнобильським “римейком” у нашому народі дуже сильний. Звісно, ігнорувати його не можна. Думається, побоювання “мирного атома” буде для нас застереженням від безвідповідальності та небезпечних експериментів. Однак технічний прогрес, як відомо, не можна зупинити. Більше того, він дає людству також і нові можливості для зниження ризиків техногенних аварій. Тож наші “атомні” побоювання, як було з багатьма іншими, викликаними тими або іншими досягненнями людського розуму, повинні згодом стати надбанням історії. Принаймні, як міг пересвідчитися автор на Рівненській АЕС, атомники роблять для цього все необхідне та можливе.
Не будучи фахівцем у цій галузі, журналісту, звісно, не під силу розібратися й оцінити ефективність безлічі заходів, що їх вживають для посилення безпеки на атомних станціях і їх виходу за цими параметрами на світовий рівень (зокрема для цього зараз використовується кредит Європейського банку реконструкції та розвитку). Але на власні очі довелося спостерігати найсуворіший пропускний режим, що діє на РАЕС. І ще більше приголомшила система навчання персоналу на спеціальних тренажерах (вони побудовані й діють на всіх АЕС України), що повністю повторюють систему управління станціями. Моделюючи різні нештатні ситуації, найдосвідченіші та вельми суворі інструктори доводять тут дії операторів до автоматизму й причепливо приймають іспити у встановлені для цього терміни, а також у всіх, хто освоює вищий або просто суміжний виробничий рівень. Дехто виявляється для цієї престижної, але надзвичайно відповідальної роботи не готовим, а деякі й поготів професіонально непридатними. Нас запевнили, що жодних поблажок їм не дають. На АЕС можуть працювати лише висококласні фахівці, які досконало обізнані з теорією та максимально володіють практичними навичками.
“Персонал зобов`язаний після спрацювання сигналізації та зміни параметрів адекватно визначити випадок і вжити заходів для локалізації несправностей і стабілізації роботи обладнання, — сказав в інтерв`ю “Дню” провідний інструктор навчально-тренувального центру (НТЦ) РАЕС Олег Маслаков. — Наше спільне генеральне завдання — підтримувати атомні блоки в безпечному стані та не допускати відхилень від штатних режимів. Це — командна робота на загальний результат. Під час навчання і тренінгів акцент робиться на найбільш імовірні відхилення й аварійні ситуації, але перекривається і весь спектр можливих несправностей, аж до “запроектних”, таких, як падіння літака або повне знеструмлення (воно практично неможливе, оскільки система живлення, як і інші системи станції, багато разів дублюється)”.
Наша екскурсія на НТЦ (на касках, виданих журналістам, передбачений режимом відповідний напис) відбувалася в той час, коли провідні атомники країни та топ-менеджери РАЕС обговорювали перспективи (а також проблеми) розвитку атомної енергетики. Для Рівненської — це неможливість подати електроенергію (потужність майже 16 млрд. кВт.год на рік), що виробляється новим четвертим блоком, в єдину енергетичну систему країни (через відсутність магістральних ліній електропередач високої напруги). Губернатор області Віктор Матчук так і сказав: “Енергоблок фактично не може працювати…”. Рішення для цієї проблеми вже знайдене: від Кузнецовська до Києва, в центральний район країни, піде лінія електропередач напруженням 750 кВ. Її проектування практично завершене. Будівництво, зокрема і двох потужних підстанцій, має закінчитися в 2007 році. Але, як вважають фахівці РАЕС, часу для цього залишається дуже мало. ЛЕП, на їхню думку, можна буде ввести в дію тільки через два роки. Адже попереду ще тендери на виготовлення складного та дорогого обладнання, договірна кампанія з підприємствами-переможцями (на станції не сумніваються, що замовлення на трансформатори перепаде всесвітньо відомому Запорізькому заводу й упевнені, що конкурс буде прозорим і чесним), а потім — будівництво та монтажно-налагоджувальні роботи.
Чи потрібен тут поспіх? На це запитання можна відповісти негативно, оскільки він завжди призводить до якихось прорахунків. Але от організованість, своєчасне фінансування (кошторисна вартість цього проекту — 1,7 млрд. грн.), координація дій суміжників, неухильне виконання графіків і, відповідно, високі темпи робіт, звісно, необхідні. Енергетика, яку випромінював Бойко під час перебування на станції, давала привід підозрювати, що він збирається примусити всіх, хто буде залучений до будівництва, працювати на максимальних обертах. І річ тут не стільки навіть у тому, що відсутність виходу для рівненської електроенергії знижує показники як РАЕС, так і всього “Енергоатома”, а отже, й усього паливно-енергетичного комплексу країни (відповідаючи на запитання “Дня”, директор станції Микола Фрідман визнав, що відсутність ЛЕП призводить до штучного обмеження потужності станції та зниження її найважливішого показника — коефіцієнта використання встановленої потужності, а введення ЛЕП в експлуатацію дозволить збільшити цей коефіцієнт на 10%). Очевидно, за допомогою додаткової енергії з Кузнецовська, уряд збирається поповнити енергетичний баланс країни, що останнім часом суттєво скоротився через перипетії в газових відносинах із Росією.
Утім, будівництво ЛЕП, попри все його значення та всі можливі труднощі, не йде в жодне порівняння з двома іншими завданнями, які повинні вирішити атомники, звісна річ, за підтримки міністерства, а можливо, навіть і всієї країни.
Йдеться про створення в Україні повного атомного циклу (за винятком операцій зі збагачення урану). Для цього заплановано утворити концерн ” Укратомпром”, до якого ввійдуть Східний гірничо-збагачувальний комбінат, держпідприємство “Смоли”, державне науково-виробниче підприємство “Цирконій” та інші, а також наукові установи. На створення комплексу, який міститиме ро звиток уранового та цирконієвого виробництва, а також виготовлення комплектуючих для тепловиділяючих зборок відводять 10 років — із 2006 по 2016 рік. На думку фахівців, на це знадобиться понад 13,3 мільярда гривень капітальних вкладень. Чи зуміють їх освоїти названі підприємства, фінансове становище яких сьогодні важко визнати задовільним?
Роз`яснюючи ситуацію, Бойко повідомив про те, що виконавцям дали місяць для того, щоб розробити структуру концерну. При цьому, на його думку, головне, щоб були вирішені всі можливі корпоративні проблеми. (До них, очевидно, належить факт існування спільного підприємства з виробництва ядерного палива, створеного Україною, Росією та Казахстаном, але яке досі, ймовірно, з політичних причин, не працює). А працюватиме це підприємство, за словами міністра, за рахунок фінансової підтримки “Енергоатома”.
І, нарешті, третя проблема, яку найближчим часом повинні вирішити атомники, — це будівництво централізованого сховища ядерного палива, відпрацьованого виключно на українських атомних станціях. Проект не з дешевих. На нього передбачається витратити понад півмільярда гривень. Але рентабельність також наявна. Тільки за час будівництва за вивіз і переробку в Росії цього палива буде сплачено (в цінах 2005 року) майже два мільярди доларів. (Маючи власні сховища, Запорізька АЕС щорічно економить на цьому близько $40 мільйонів). Крім того, в майбутньому заплановано створити технології, що дозволяють повторно використати відпрацьоване ядерне паливо в реакторах нового покоління. Тож у сховищі міститиметься потенційний стратегічний запас для атомних станцій. Сьогодні проблема полягає у виборі місця для будівництва цього об`єкта. Найреальніша пропозиція — Чорнобильська зона. Голова “Енергоатома”, відповідаючи на запитання журналістів, з великою часткою ймовірності припустив, що будівництво розгорнеться в районі села Буряківка. Але є й інший, поки що остаточно не відкинутий варіант: створити сховища на кожній з АЕС. Це, можливо, буде трохи дорожче, зате відпаде можливість переміщувати по країні небезпечні матеріали.
Треба сказати, що найважчим у здійсненні всіх трьох проектів, про які йшлося на нараді, буде їх фінансування. Мінпаливенерго сподівається на кілька джерел: надбавка до тарифу “Енергоатома”, тариф “Укренерго” на транспортування електроенергії, кошти спеціального фонду держбюджету. Чи не дуже важка ноша ляже на бюджет країни? Щоб дізнатися відповідь на це запитання, “День” звернувся за коментарем до учасника наради, народного депутата, члена парламентського комітету з питань ПЕК Володимира Броннікова із запитанням: “А чи погодиться парламент профінансувати проекти, про які йдеться?”. “Я гадаю, що завдання Верховної Ради не в тому, щоб їх фінансувати. Нам треба буде створити таку систему, щоб фінансування цих проектів відбулося. Якщо напряму, яка кажуть, тупо, фінансувати їх із бюджету, то це означатиме відбір грошей у вчителів, лікарів, пенсіонерів. Ми вже говорили з міністром, що треба створити таку систему фінансування, щоб ці проекти реалізовувалися. Як її створюватимуть? Хотілося б мати банк розвитку енергетики, спеціальний державний банк. Або ж такий статус можна надати уповноваженому банку, який не лише скеровуватиме інвестиції, а й стежити за їх ефективним використанням, щоб їх не розкрадали. Гроші можна буде отримувати, скажімо, під контракт на виробництво електроенергії або на видобуток урану. Над створенням такої системи працюватиме наш комітет, і ми просто приречені цю роботу виконати”.
Читайте також у розділах: Економіка, Моніторинг